CC BY
6
6. Malygin, S. E. (2002). Sovremennye onkologicheskie principy rekonstrukcii molochnoj zhelezy. Tretij mezhdunarod-nyj kongress po plasticheskoj, rekonstruktivnoj i jesteticheskoj hirurgii. Moscow, 94-95.
7. Toth, B., Lappert, P. (1991). Modified skin incisions for mastectomy: the need for plastic surgical input in preoperative planning. Plastic and Reconstructive Surgery, 87 (6), 10481053. doi: 10.1097/00006534-199106000-00006
8. Aseev, A. V., Vasjutkov, V. Ja., Murasheva, Je. M. (2010). Psihologicheskie izmenenija u zhenshhin, bol'nyh ra-kom molochnoj zhelezy. Mammologija, 3, 14-16.
9. Gorbunova, V. A., Breder, V. V. (2013). Kachestvo zhizni onkologicheskih bol'nyh. Voprosy onkologii, 1 (1), 34-40.
10. Lindley, C., Vasa, S., Sawyer, W. et. al (2014). Quality of life and preferences for treatment following systemic adjuvant therapy for early-stage breast cancer. J. Clin. Oncol, 23, 56-59.
11. Goodyear, M. D. E., Fraumeni, M. (2006). Incorporating quality of life assessment in to clinical cancer trials. Lippincott-Raven Publishers: Philadelphia, New York, 234.
12. Irwing, L. (2014). Quality of life after breast ccon-cervation or mastectomy: a systematic review. Surg, 6, 347-351.
Дата надходження рукопису 07.03.2016
Винник Юрий Алексеевич, доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра онко-хирургии, Харьковская медицинская академия последипломного образования, ул. Амосова, 58, г. Харьков, Украина, 61176 E-mail: proivinnik@gmail.com
Фомина Светлана Александровна, ассистент, кафедра онкохирургии, Харьковская медицинская академия последипломного образования, ул. Амосова, 58, г. Харьков, Украина, 61176 E-mail: lisicanastya@ mail.ru
Гринева Анастасия Юрьевна, ассистент, кафедра онкологии и детской онкологии, Харьковская медицинская академия последипломного образования, ул. Амосова, 58, г. Харьков, Украина, 61176 E-mail: vay260988@gmail.com
УДК: 616.36-003.826:616.12-008.331.1-078:57.083.3 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.67683
ФАКТОР РОСТУ Ф1БРОБЛАСТ1В-21 В КРОВ1 У ХВОРИХ НЕАЛКОГОЛЬНОЮ ЖИРОВОЮ ХВОРОБОЮ ПЕЧ1НКИ НА ТЛ1 ГШЕРТОШЧНО1 ХВОРОБИ
© О. Я. Бабак, К. А. Лапшина
Встановлено, що жирова тканина виробляе значну к1льк1сть регулюючих б1лк1в, так званих адипокШв, як дЮтьяклокальнi ендокринн залози та надають м1сцев1, периферичш i центральт ефекти. Викладено основы результати вивчення рiвнiв фактору росту фiбробластiв-21 в плазмi кровi у хворих на неалкогольну жирову хворобу печтки на тлi гiпертонiчноi хвороби iз надлишковою вагою тша та ожиртням I ступеню та 1'х асоцiацiя i-з станом вуглеводного, лiпiдного обмiну, ферментативноi активностi печтки Ключовi слова: фактор росту фiбробластiв-21, неалкогольна жирова хвороба печтки, гiпертонiчна хвороба, надлишкова вага тша, ожирiння
Aim of research: the study of the level of risk factor offibroblast-21 growth in the blood plasma ofpatients with non-alcoholic fatty disease of liver at the background of hypertonic disease with overweight and obesity of the 1 degree.
Materials and methods: there were examined 50patients with NAFDL at the background of HD. Among examined were 37 men and 33 women. Patients were 30-60 years old, the mean age was (49,15±2,43) years. The most patients had the duration of anamnesis of both NAFDL and HD less than 10 years.
The clinical-laboratory indices of blood and urine and biochemical indices of blood and FGF21 were determined in all patients using immune-enzyme method. The body weight of patients was assessed with the help of body mass index (BMI) - 25-30 kg/m2 was assessed as the overweight, 30-35 kg/m2 - as obesity of the 1 degree. Results of research: the level of FGF21 in the blood plasma of patients with NAFDL at the background of HD is increased in the group with overweight comparing with practically healthy persons in more than 2,5times, and in patients with obesity of the 1 degree - in 3,8 times (р<0,05). At comparison of the received data was revealed that the levels of АсАТ exceeded the indices of the control group in 2 and 2,3 times, AlAT in 2,5 and 3 times in the first and second groups respectively (р<0,05). There were studied the correlations between the level of FGF21 and several studied indices. There were found the direct correlation between FGF21 and blood glucose (r=0,37, р<0,001), АсАТ (r=0,49, р<0,001), (r=0,61, р<0,001), GC (r=0,39, р<0,001) and TG (r=0,21, р<0,02).
Conclusions: In patients with NAFDL at the background of HD are observed the higher levels of FGF21 in blood plasma. The increase of FGF21 was associated with the disturbance of carbohydrate and lipid metabolism, enzyme activity of the liver
Keywords: factor of fibroblasts-21 growth, non-alcoholic fatty disease of liver, hypertonic disease, overweight, obesity
1. Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП), частота розповсюдженосп яко! стано-вить до 30 %, е одшею з провщних проблем вну-тршньо! медицини. За даними лггератури встанов-лено, що жирова тканина виробляе значну кшьшсть регулюючих бшшв, так званих адипошшв, яш дшть як локальш ендокринш залози та надають мiсцевi, периферичш i центральнi ефекти [1]. Рядом досль джень виявлено, що порушення секрецп адипокiнiв може грати ключову роль в розвитку метаболiчного синдрому, в тому чи^ НАЖХП i прогресування неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). В результат^ надлишкова вiсцеральна жирова тканини була визначена в якост одше! з основних причин, що веде до розвитку НАЖХП [2].
В сучасному уявленш жирова тканина пред-ставляеться як ендокринний i паракринний орган, здатний впливати на iншi органи i системи. Бшьшють факторiв, що видiляються нею мають прозапальну природу. Доведено, що адипокши беруть безпосе-редню участь у патогенетичних мехашзмах розвитку стеатозу печшки. За !х рiвнем в плазмi кровi можливе визначення стади НАЖБП. За результатами ряду до-слщжень встановлено наявнiсть тiсного зв'язку мiж рiвнем лептину сироватки кровi, фактором некрозу пухлин-альфа (ФНП-а) i розвитком фiброзу печiнки. Була виявлена здатшсть адипокiнiв посилювати фа-гоцитарну актившсть i продукцiю цитокiнiв купфе-ровскими клиинами i макрофагами, стимулювати пролiферацiю ендотелiоцитiв, зменшувати розпад фiбротичного екстрацелюлярного матриксу, а також проявляти цитотоксичну дгю i стимулювати процеси апоптозу [3].
Ппертошчна хвороба (ГХ) е одшею з найпоши-ренiших хвороб у свт - на не! страждають 30-35 % дорослого населення. В Укра!ш також третина насе-лення хворiе на ГХ [4, 5]. На сучасному еташ доведений зв'язок НАЖХП з ГХ, а сам факт розвитку зазна-чено! патологи змiнюе прогноз для таких пащенпв як щодо прогресування печшково! недостатностi, так i в плаш значного пiдвищення частоти ускладнень серцево-судинних захворювань (ССЗ). Встановлено також, що ССЗ е головною причиною смерп пащен-тiв з НАЖХП [6-8].
В даний час проведено ряд дослвджень, яю шдтверджують наявнiсть взаемозв'язку мiж ГХ i НАЖХП. Доведено, що наявнiсть ГХ шдсилюе або провокуе розвиток неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ). Так, у пащенпв з ГХ у бшьш нiж 50 % ви-падшв виявляють також НАЖХП без шших факто-рiв ризику розвитку захворювань печшки [9].
2. Обгрунтування дослщження
Накопичення жирово! тканини при ожиршш призводить до дисбалансу синтезу адшокишв, якi можуть грати ключову патофiзiологiчну роль у розвитку атеросклерозу, ГХ, порушень вуглеводного об-Mi^, в тому числi у виникненш СД 2-го типу та НАЖХП, а також впливають на подальше прогресування ожиршня. Дослвдження по вивченню впли-ву адипокинiв на щ процеси вiдбуваються дуже штенсивно, проте багато аспектiв досi залишаються нез'ясованими [3].
У людини FGF-21 виробляеться головним чином у печшщ i жировiй тканинi, а також у скелетних м'язах i тимусг В останнiх дослiдженнях був представлений аналiз рiвнiв циркуляцп FGF-21 в плазмi кровi доросло! людини, а також його зв'язок з дiабе-том, шсулшорезистентшстю, метаболiчним синдромом, гiпертонiчною хворобою, НАЖХП i масою тiла.
FGF21 гормоноподiбна речовина, яка дiе шляхом метаболiчного сигнального каскаду, та нещодав-но iдентифiкована як головний гормональний регулятор глюкози, лшвдв i загального енергетичного балансу [10, 11].
Недавш дослiдження виявили взаемозв'язок мiж рiвнем FGF-21 в плазмi кровi у хворих на ше-мiчну хворобу серця (1ХС) з цукровим дiабетом та/або гiпертонiчною хворобою - були отримаш бiльш високi його показники, шж у пацiентiв без цих супутшх захворювань. Результати позитивно коре-лювали з рiвнем триглiцеридiв, глюкозою в кровi натще, аполшопроте!ну B100, iнсулiном та iндексом шсулшорезистентносп HOMA.
Semba R. i сшвавт. в своему дослiдженнi показали, що рiвень FGF21 в сироватщ кровi незалежно пов'язаний з артерiальною гiпертензiею у дорос-лих [11]. У штервенцшному дослiдженнi за участю сорока жшок, що страждають ожиршням, три мiсяцi контрольованих фiзичних тренувань п'ять разiв на тиждень, призвели до значного скорочення систолiч-ного i дiастолiчного артерiального тиску, артерiаль-но! жорсткостi, i рiвня FGF21 плазми кровi [12].
Ряд робгг продемонстрував пiдвищений рiвень FGF-21 в кровi у хворих НАЖХП. Клжчш досль дження показали, що його сироватковi рiвнi вище у людей, яю мають надлишкову вагу, НАЖХП або цукровий дiабет 2 типу [13, 14].
В Зычному проспективному дослвдженш пе-редбачувано! асошаци FGF21 з розвитком НАЖХП за участю 808 чоловш, результати показали, що рь вень FGF21 в сироватщ кровi у пащенлв з НАЖХП був значно вище, шж у контрольнш групi. У 12 з 17 бюпсш печiнки був виявлений стеатоз печшки,
при цьому експреая мРНК FGF21 збшьшувалася з зростанням ступеня стеатозу i 3i збiльшенням екс-пресп FGF21 в печiнцi. Автори прийшли до виснов-ку, що !х результати пiдтверджують роль FGF21 як важливого регулятора метаболiзму лiпiдiв у печшщ i припустили, що FGF21 потенцшно може виступати в якост бiомаркера для НАЖХП [15]. Ще одне досль дження виявило не тшьки значно пiдвищений рiвень FGF21 в плазмi кровi, але й його ступеневе збшьшен-ня у таких пащенпв [16].
Результати дослвдження, в якому брали участь пащенти з порушенням метаболiзму глюкози та на-явнiстю НАЖХП за даними УЗД, виявили кшьшсне спiввiдношення мiж рiвнем FGF21 в плазмi кровi та печiнковим вмiстом жиру [15].
Все вищевикладене вказуе на актуальшсть дослiдження адiпокiнiв як бiомаркерiв нешвазивно! дiагностики у хворих з коморбвдною патологiею. А також, необxiднiсть уточнення етюпатогенетичних факторiв для подальшо! розробки засобiв лiкування та профiлактики НАЖХП, що плине на rai на ГХ.
3. Мета дослвдження
Вивчення рiвня FGF21 в плазмi кровi у хворих НАЖХП на rai ГХ iз надлишковою вагою тша та ожирiнням I ступеню.
4. Матерiали та методи
Для досягнення встановлено! мети на базi ДУ «Нащональний iнститут терапп iменi Л. Т. Мало! НАМН Укра'ни» було обстежено 70 пащенпв з НАЖХП на rai ГХ в стади стеатогепатиту. В
1 групу були включен пацiенти (n=25), яю страж-дають НАЖХП на тл ГХ з надлишково! маси тша,
2 група представлена 25 пащентами з НАЖХП rai ГХ з ожиршням I ступеню. Групу контролю склали 20 практично здорових добровольщв. У дослщжент брали участь пащенти з ппертошчною хворобою I та II стади, 1-3 ступеня. Дiагноз НАЖХП був встановлений на пiдставi клiнiко-бiоxiмiчниx та ш-струментальних даних. Дiагностика стеатогепатиту печiнки проводилася за допомогою ультразвукового дослшження «LOGIQ 5» (США) у поеднанш iз шдви-щенням аспартатамiнтрансферази (АсАТ) та аланша-мiнотрансферази (АлАТ). Всiм пацiентам визначали клшшо-лабораторш показники кровi i сечi i бiоxiмiч-нi показники кровi в лабораторп на базi ДУ «Нащональний шститут терапи iменi Л. Т. Мало! НАМН Укра!ни». Визначення FGF21 проводилися iмунофер-ментним методом в плазмi кровi з використанням на-борiв ELISA (Китай). Лшшний обмiн оцiнювався за показниками загального холестерину (ЗХ), триглще-ридiв (ТГ), лшопротевдв низько! щiльностi (ЛПНЩ) та лшопротедав дуже низько! щшьносп (ЛПДНЩ), лшопротевдв високо! щiльностi (ЛПВЩ), коефвден-ту атерогенностi (КА). Вага пащенпв оцiнювалась за допомогою розрахунку iндексу маси тiла (IМТ) за формулою Кетле: I=m/h2, де m - маса тiла в кшогра-мах, h - зрiст в метрах, вимiрюеться в кг/м2. Вш 25 до 30 кг/м2 розщнювалася як надлишкова маса тiла, вш
30 до 35 кг/м2 - як ожиршня I ступеню. Критерiями виключення служили дифузнi захворювання спо-лучно! тканини, онкологiчнi захворювання, rocTpi запальнi захворювання, перенесенi ранiше вiруснi гепатити, токсичнi (алкогольнi), лiкарськi, вроджеш метаболiчнi захворювання печiнки.
Статистичну обробку результапв проводили за допомогою пакепв комп'ютерних програм «Excel 2010» (Microsoft), «Statistica 7.0. for Windows» (StatSoft Inc.). Даш були порiвнянi за допомогою параметричних методiв статистики та представлен у виглядi середшх величин та похибки середнього. Аналiз взаeмозв'язкiв проведено за допомогою коре-ляцi! Спiрмена (r).
5. Результати дослвдження
Серед обстежених хворих було 37 чоловМв i 33 жшок. Пацieнти були вiком вiд 30 до 60 рошв, середнiй вш склав 49,15±2,43 рокiв. Бiльшiсть обстежених пащенпв мали тривалiсть анамнезу захворювання як по НАЖХП, так i по ГХ до 10 рошв. Результати клшшо-лабораторного обстеження пащенлв представлено в табл. 1.
Таблиця 1
Фактор росту фiбробласriв-21, показники вуглеводного та лшшного обмшу, ферментативно! акгивностi печiнки у хворих на НАЖХП на rai ГХ
Показник Група контролю (n=20) Група 1 (n=25) Група 2 (n=25)
FGF21, пг/мл 101,96±16,37 261,6±18,45* 383,35±17,26*
Глюкоза, ммоль/л 4,54±0,08 4,98±0,07* 5,31±0,1*
АсАТ, Од/л 25,6±1,74 49,57±3,92* 57,23±5,27*
АлАТ, Од/л 22,7±1,7 59,97±4,85* 75,2±7,3*
ЗХ, ммоль/л 4,25±0,6 5,7±0,17* 5,9±0,19*
ТГ, ммоль/л 0,89±0,09 1,43±0,09* 1,76±0,23*
ЛПДНЩ, ммоль/л 0,48±0,07 0,69±0,04* 1,0±0,17*
ЛПВЩ, ммоль/л 1,4±0,08 1,24±0,04 1,2±0,05
КА 1,96 3,1* 3,4*
ЛПНЩ, ммоль/л 2,27±0,16 3,03±0,2* 3,16±0,16*
Примтка: * - Pi3HUця щодо показниюв контрольноi групи статистично значуща (р<0,05)
Вивчено корелящ! мiж рiвнем FGF21 i деяки-ми дослiджyваним показниками. Знайдено прямi корелящ! мiж FGF21 та АсАТ (r=0,49, р<0,001), АлАТ (r=0,61, р<0,001), ЗХ (r=0,39, р<0,001) та ТГ (r=0,21, р<0,02), глюкозою кровi (r=0,37, р<0,001).
6. Обговорення результат дослiдження
Отриманнi данi свiдчать, що у хворих НАЖХП на rai ГХ рiвень FGF21 в плазмi кровi тд-вищено: (261,6±18,45) пг/мл у першш грyпi, (383,35± ±17,26) пг/мл у другш та (101,96±16,37) у грyпi контролю. Тобто, збшьшення активностi FGF21 у по-рiвняннi iз практично здоровими вiдмiчалось бiльш
шж у 2,5 рази, а у пашенлв i3 ожирiнням I ступеню -у 3,8 разГв.
При аналiзi показникiв ферментативного об-мiну печiнки пiдвищення аспартатамшотрансфера-зи (АсАТ) та аланшамшотрансферази (АлАТ) було виявлене у Bcix хворих на НАЖХП на rai ГХ. Результати дослвджуваних показниыв склали 49,57± ±3,92 Од/л i 57,23±5,27 Од/л у хворих iз надлишковою вагою та 59,97±4,85 Од/л i 75,2±7,3 Од/л у хворих iз ожиршням, АсАТ та АлАТ вiдповiдно.
Показники лшвдного профiлю також виявили ввдмшносл у хворих з НАЖХП на rai ГХ зпдно наявностi надлишково! ваги тiла або ожирiння I ступеню. У хворих першо! групи, до яко! увiйшли пацieнти з НАЖХП на rai ГХ iз надлишковою вагою рiвень ЗХ був вищим на 34 %, а у хворих друго! групи iз ожирiнням I ступеню - на 39 % у порiвняннi iз групою контролю (р<0,05). Триглщериди (ТГ) та лiпопротеïди дуже низько! щiльностi (ЛПДНЩ) у хворих друго! групи перевищували показники групи контролю майже в 2 рази, коли у першш груш були шдвищеш на 60 % та 44 % ввдповвдно (р<0,05). Середш показники коефiцieнту атерогенностi (КА) та лшопротедав низько! щiльностi (ЛПНЩ) в обох групах хворих на НАЖХП на rai ГХ перевищували норму, але мiж собою вiрогiдно не вiдрiзнялись. При зютавленш параметрiв лшопротедав високо! щшь-ностi (ЛПВЩ) у хворих вах трьох груп вiрогiдних змiн не було.
Глюкоза кровi натщесерце у обстежуваних хворих визначалась у межах норми. Середнш показ-ник глюкози кровi натщесерце мiж групами показав достовiрне шдвищення у порiвняннi iз групою контролю - у першш груш на 10 % та на 17 % у другш груш
Отриманш данш не суперечать даним свггово1 медично! лiтератури. В роботi Dushay J. та сшвавт. (2010) описано зростання рiвня FGF21 у хворих на НАЖХП в залежносл вщ трофолопчного статусу [17]. Semba R. (2012) та ствавтори опублiкували даш, що свiдчать про пiдвищення рiвнiв FGF-21 в плаз-мi кровi у хворих на артерiальну гшертензш [11]. Пiдвищений рiвень FGF21 також був виявлений при наявносл у хворих НАЖХП. У рядi робгг вивча-лися взаемозв'язки FGF21 з даною патолопею. Li H. i сшвавт. повщомили, що рiвень FGF21 у пашенлв з НАЖХП був значно вище (402,38 пг/мл [242,03, 618,25]), шж у контрольнш груш (198,62 пг/мл [134,96, 412,62]) (р<0,01). Також в цш роботi повщомляеться, що рiвень FGF21 позитивно корелював з вмютом ТГ, (р<0,01). Крiм того, автори дослiдження вважають FGF21 одним iз ключових регуляторiв лшвдного обмiну печiнки в органiзмi людини, i дозволяють припустити, що його рiвень в плазмi кровi потенцш-но може бути використаний в якосл бiомаркера для НАЖХП [18].
За даними лггератури зв'язок дослвджуваного адiпокiну Гз печiнковими ферментами було проде-монстровано у дослщженнях Yilmaz, Y. (2010). Stein S та сшвавт. (2010) виявили позитивну кореляцш Гз
дюлшвдемГею. Висновками вказаних дослвджень е думка, що кореляцшний зв'язок Гз FGF21 Гз вищезга-даними показниками демонструе участь жирово! тканини у функцюнальних розладах печшки [19].
Висош показники ферментативно! активносл печшки - АсАТ та АлАТ сввдчать про наявшсть синдрому цитолГзу у хворих на НАЖХП на rai ГХ. Знай-деш результати шдвищення показникГв лшвдного профшю у обстежуваних хворих вказуе на наявшсть гшер- та дислшвдемп за проатерогенним типом, що збшьшуеться у пашенлв Гз надлишковою вагою тша, а Гх кореляцшний зв'язок Гз FGF21 демонструе погли-блення цих змш у хворих НАЖХП на rai ГХ.
7. Висновки
1. У хворих на НАЖХП на rai ГХ спостерГга-ються шдвищеш рГвш FGF21 в плазмГ кровГ, що може вказувати на одну з патогенетичних ланок розвитку хвороби. Оцшка трофолопчного статусу у обстежуваних хворих свщчить про збшьшення процесГв утворення дослвджуваного адипокшу при надлиш-ковш масГ тша та ожиршш
2. РГвень FGF21 в плазмГ кровГ може служити прогностичним маркером НАЖХП у хворих з ri-пертошчною хворобою та надмГрною вагою, про що свщчать асощащя отриманих показнишв Гз порушен-ням вуглеводного та лшвдного обмшу, ферментатив-но! активносл печшки.
8. Перспективи подальших дослiджень
Перспективами подальших дослвджень е ана-лГз предикторно! шформативносл FGF21 в дГагнос-тищ неалкогольного стеатогепатиту.
Лiтература
1. Welsh, J. A. Increasing prevalence of nonalcoholic fatty liver disease among United States adolescents, 1988-1994 to 2007-2010 [Text] / J. A. Welsh, S. Karpen, M. B. Vos // The Journal of pediatrics. - 2013. - Vol. 162, Issue 3. - P. 496-500. doi: 10.1016/j.jpeds.2012.08.043
2. Bekaert, M. Association of recently described ad-ipokines with liver histology in biopsy-proven non-alcoholic fatty liver disease: a systematic review [Text] / M. Bekaert, X. Verhelst, A. Geerts, B. Lapauw, P. Calders // Obesity Reviews. - 2015. - Vol. 17, Issue 1. - P. 68-80. doi: 10.1111/obr. 12333
3. Бояринова, М. А. Адипокины и кардиометаболи-ческий синдром [Текст] / М. А. Бояринова, О. П. Ротарь, А. О. Конради // Артериальная гипертензия. - 2014. - Т. 20, № 5. - С. 422-432.
4. Решетшов, Ю. I. Особливост лжувального харчу-вання хворих на артерГальну гшертензГю [Текст] / Ю. I. Решетшов, Т. В. Богослав, Л. П. Кузнецова // Гастроентероло-гм. - 2014. - № 3. - C. 84-88.
5. Chen, S.-J. Relationships between inflammation, ad-iponectin, and oxidative stress in metabolic syndrome [Text] / S.-J. Chen, C.-H. Yen, Y.-C. Huang, B.-J. Lee, S. Hsia, P.-T. Lin // PloS one. - 2012. - Vol. 7, Issue 9. - P. e45693. doi: 10.1371/ journal.pone.0045693
6. Драпкина, О. М. Роль ожирения в развитии артериальной гипертензии и неалкогольной жировой болезни
печени [Текст] / О. М. Драпкина, И. Р. Попова // Украшський медичний часопис. - 2013. - № 2. - С. 125-128.
7. Farrell, G. C. NAFLD in Asia - as common and important as in the West [Text] / G. C. Farrell, V. W.-S. Wong, S. Chitturi // Nature Reviews Gastroenterology and Hepatolo-gy. - 2013. - Vol. 10, Issue 5. - P. 307-318. doi: 10.1038/nrgas-tro.2013.34
8. Musso, G. Impact of current treatments on liver disease, glucose metabolism and cardiovascular risk in non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD): a systematic review and me-ta-analysis of randomised trials [Text] / G. Musso, M. Cassader, F. Rosina, R. Gambino // Diabetologia. - 2012. - Vol. 55, Issue 4. - P. 885-904. doi: 10.1007/s00125-011-2446-4
9. Fracanzani, A. L. Risk of severe liver disease in nonalcoholic fatty liver disease with normal aminotransferase levels: a role for insulin resistance and diabetes [Text] / A. L. Fracanzani, L. Valenti, E. Bugianesi, M. Andreoletti, A. Colli, E. Vanni et. al // Hepatology. - 2008. - Vol. 48, Issue 3. - P. 792-798. doi: 10.1002/hep.22429
10. Iglesias, P. Mechanisms In Endocrinology: Biological role, clinical significance, and therapeutic possibilities of the recently discovered metabolic hormone fibroblastic growth factor 21 [Text] / P. Iglesias, R. Selgas, S. Romero, J. J. Diez // European Journal of Endocrinology. - 2012. - Vol. 167, Issue 3. - P. 301-309. doi: 10.1530/eje-12-0357
11. Semba, R. Relationship of serum fibroblast growth factor 21 with abnormal glucose metabolism and insulin resistance: the Baltimore Longitudinal Study of Aging [Text] / R. D. Semba, K. Sun, J. M. Egan, C. Crasto, O. D. Carlson, L. Ferrucci // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. - 2012. -Vol. 97, Issue 4. - P. 1375-1382. doi: 10.1210/jc.2011-2823
12. Yang, S. J. Effects of a three-month combined exercise programme on fibroblast growth factor 21 and fetuin-A levels and arterial stiffness in obese women [Text] / S. J. Yang, H. C. Hong, H. Y. Choi, H. J. Yoo, G. J. Cho, T. G. Hwang et. al // Clinical Endocrinology. - 2011. - Vol. 75, Issue 4. - P. 464-469. doi: 10.1111/j.1365-2265.2011.04078.x
13. Woo, Y. C. Fibroblast Growth Factor 21 as an emerging metabolic regulator: clinical perspectives [Text] / Y. C. Woo, Aimin Xu, Yu Wang, Karen S. L. Lam // Clinical Endocrinology. -2013. - Vol. 78, Issue 4. - P. 489-496. doi: 10.1111/cen.12095
14. Wan, X. ATF4- and CHOP-Dependent Induction of FGF21 through Endoplasmic Reticulum Stress [Text] / X. Wan, X. Lu, Y. Xiao, Y. Lin, H. Zhu, T. Ding // BioMed Research International. - 2014. - Vol. 2014. - P. 1-9. doi: 10.1155/2014/807874
15. Yan, H. Circulating Fibroblast Growth Factor 21 Levels Are Closely Associated with Hepatic Fat Content: A/ Cross-Sectional Study [Text] / H. Yan, M. Xia, X. Chang, Q. Xu, H. Bian, M. Zeng et. al // PLoS ONE. - 2011. - Vol. 6, Issue 9. -P. e24895. doi: 10.1371/journal.pone.0024895
16. Yilmaz, Y. Increased serum FGF21 levels in patients with nonalcoholic fatty liver disease [Text] / Y. Yilmaz, F. Eren, O. Yonal, R. Kurt, B. Aktas, C. A. Celikel // European Journal of Clinical Investigation. - 2010. - Vol. 40, Issue 10. - P. 887-892. doi: 10.1111/j.1365-2362.2010.02338.x
17. Dushay, J. Increased Fibroblast Growth Factor 21 in Obesity and Nonalcoholic Fatty Liver Disease [Text] / J. Dushay, P. C. Chui, G. S. Gopalakrishnan, M. Varela-Rey, M. Crawley, F. M. Fisher et. al // Gastroenterology. - 2010. - Vol. 139, Issue 2. - P. 456-463. doi: 10.1053/j.gastro.2010.04.054
18. Li, H. Fibroblast growth factor 21 levels are increased in nonalcoholic fatty liver disease patients and are correlated with hepatic triglyceride [Text] / H. Li, Q. Fang, F. Gao, J. Fan, J. Zhou, X. Wang et. al // Journal of Hepatology. - 2010. -Vol. 53, Issue 5. - P. 934-940. doi: 10.1016/j.jhep.2010.05.018
19. Stein, S. Serum fibroblast growth factor 21 levels in gestational diabetes mellitus in relation to insulin resistance and dyslipidemia [Text] / S. Stein, H. Stepan, J. Kratzsch, M. Verlohren, H.-J. Verlohren, K. Drynda et. al // Metabolism. - 2010. -Vol. 59, Issue 1. - P. 33-37. doi: 10.1016/j.metabol.2009.07.003
References
1. Welsh, J. A., Karpen, S., Vos, M. B. (2013). Increasing Prevalence of Nonalcoholic Fatty Liver Disease Among United States Adolescents, 1988-1994 to 2007-2010. The Journal of Pediatrics, 162 (3), 496-500.e1. doi: 10.1016/j.jpeds.2012.08.043
2. Bekaert, M., Verhelst, X., Geerts, A., Lapauw, B., Cal-ders, P. (2015). Association of recently described adipokines with liver histology in biopsy-proven non-alcoholic fatty liver disease: a systematic review. Obesity Reviews, 17 (1), 68-80. doi: 10.1111/obr.12333
3. Bojarynova, M. A., Rotar', O. P., Konrady, A. O. (2014). Adypokyny y kardyometabolycheskyj syndrom. Artery-al'naja gypertenzyja, 20 (5), 422-432.
4. Reshetilov, Ju. I., Bogoslav, T. V., Kuznjecova, L. P. (2014). Osoblyvosti likuval'nogo harchuvannja hvoryh na arte-rial'nu gipertenziju. Gastroenterologija, 3, 84-88.
5. Chen, S.-J., Yen, C.-H., Huang, Y.-C., Lee, B.-J., Hsia, S., Lin, P.-T. (2012). Relationships between Inflammation, Adiponectin, and Oxidative Stress in Metabolic Syndrome. PLoS ONE, 7 (9), e45693. doi: 10.1371/journal.pone.0045693
6. Drapkyna, O. M., Popova, Y. R. (2013). Rol' ozhy-renyja v razvytyy arteryal'noj gypertenzyy y nealkogol'noj zhyrovoj bolezny pecheny. Ukrai'ns'kyj medychnyj chasopys, 2, 125-128.
7. Farrell, G. C., Wong, V. W.-S., Chitturi, S. (2013). NAFLD in Asia - as common and important as in the West. Nat Rev Gastroenterol Hepatol, 10 (5), 307-318. doi: 10.1038/nr-gastro.2013.34
8. Musso, G., Cassader, M., Rosina, F., Gambino, R. (2012). Impact of current treatments on liver disease, glucose metabolism and cardiovascular risk in non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD): a systematic review and meta-analysis of randomised trials. Diabetologia, 55 (4), 885-904. doi: 10.1007/ s00125-011-2446-4
9. Fracanzani, A. L., Valenti, L., Bugianesi, E., Andre-oletti, M., Colli, A., Vanni, E. et. al (2008). Risk of severe liver disease in nonalcoholic fatty liver disease with normal ami-notransferase levels: A role for insulin resistance and diabetes. Hepatology, 48 (3), 792-798. doi: 10.1002/hep.22429
10. Iglesias, P., Selgas, R., Romero, S., Diez, J. J. (2012). MECHANISMS IN ENDOCRINOLOGY: Biological role, clinical significance, and therapeutic possibilities of the recently discovered metabolic hormone fibroblastic growth factor 21. European Journal of Endocrinology, 167 (3), 301-309. doi: 10.1530/ eje-12-0357
11. Semba, R. D., Sun, K., Egan, J. M., Crasto, C., Carlson, O. D., Ferrucci, L. (2012). Relationship of Serum Fibro-blast Growth Factor 21 with Abnormal Glucose Metabolism and Insulin Resistance: The Baltimore Longitudinal Study of Aging.
The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 97 (4), 1375-1382. doi: 10.1210/jc.2011-2823
12. Yang, S. J., Hong, H. C., Choi, H. Y., Yoo, H. J., Cho, G. J., Hwang, T. G. et. al (2011). Effects of a three-month combined exercise programme on fibroblast growth factor 21 and fetuin-A levels and arterial stiffness in obese women. Clinical Endocrinology, 75 (4), 464-469. doi: 10.1111/j.1365-2265. 2011.04078.x
13. Woo, Y. C., Xu, A., Wang, Y., Lam, K. S. L. (2013). Fibroblast Growth Factor 21 as an emerging metabolic regulator: clinical perspectives. Clinical Endocrinology, 78 (4), 489-496. doi: 10.1111/cen.12095
14. Wan, X., Lu, X., Xiao, Y., Lin, Y., Zhu, H., Ding, T. et. al (2014). ATF4- and CHOP-Dependent Induction of FGF21 through Endoplasmic Reticulum Stress. BioMed Research International, 2014, 1-9. doi: 10.1155/2014/807874
15. Yan, H., Xia, M., Chang, X., Xu, Q., Bian, H., Zeng, M. et. al (2011). Circulating Fibroblast Growth Factor 21 Levels Are Closely Associated with Hepatic Fat Content: A Cross-Sectional Study. PLoS ONE, 6 (9), e24895. doi: 10.1371/journal.pone.0024895
16. Yilmaz, Y., Eren, F., Yonal, O., Kurt, R., Aktas, B., Celikel, C. A. et. al (2010). Increased serum FGF21 levels in patients with nonalcoholic fatty liver disease. European Journal of Clinical Investigation, 40 (10), 887-892. doi: 10.1111/j.1365-2362.2010.02338.x
17. Dushay, J., Chui, P. C., Gopalakrishnan, G. S., Varela-Rey, M., Crawley, M., Fisher, F. M. et. al (2010). Increased Fibroblast Growth Factor 21 in Obesity and Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Gastroenterology, 139 (2), 456-463. doi: 10.1053/ j.gastro.2010.04.054
18. Li, H., Fang, Q., Gao, F., Fan, J., Zhou, J., Wang, X. et. al (2010). Fibroblast growth factor 21 levels are increased in nonalcoholic fatty liver disease patients and are correlated with hepatic triglyceride. Journal of Hepatology, 53 (5), 934-940. doi: 10.1016/j.jhep.2010.05.018
19. Stein, S., Stepan, H., Kratzsch, J., Verlohren, M., Verlohren, H.-J., Drynda, K. et. al (2010). Serum fibroblast growth factor 21 levels in gestational diabetes mellitus in relation to insulin resistance and dyslipidemia. Metabolism, 59 (1), 33-37. doi: 10.1016/j.metabol.2009.07.003
Дата надходження рукопису 07.03.2016
Бабак Олег Якович, доктор медичних наук, професор, заыдувач кафедри, кафедра внутршньо! медицини № 1, Харшвський нацiональний медичний унiверситет, пр. Науки, 4, м. Харшв, Укра!на, 61022
Лапшина Катерина Аркадпвна, аспiрант, кафедра внутршньо! медицини № 1, Харшвський нащональний медичний ушверситет, пр. Науки, 4, м. Харшв, Укра!на, 61022 E-mail: chernyak.ekaterina@mail.ru
УДК 616.12-008.313-007.61
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.67673
ОСОБЕННОСТИ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ С РАЗНЫМИ КЛИНИЧЕСКИМИ ФОРМАМИ НЕКЛАПАННОЙ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ
© В. Д. Сыволап, Д. А. Лашкул, В. В. Марченко
Изучены структурно-функциональные особенности сердца у 80 пациентов с разными клиническими формами неклапанной фибрилляции предсердий. Прогрессирующее течение от пароксизмальной к постоянной форме фибрилляции предсердий характеризуется снижением толерантности к физической нагрузке, увеличением индекса массы тела, диаметра левого и правого предсердий, преобладанием прогностически неблагоприятных типов ремоделирования, снижением сократительной способности левого желудочка Ключевые слова: фибрилляция предсердий, прогрессирование заболевания, факторы риска, ремоделирова-ние сердца, диастолическая функция
According to the population studies the prevalence of atrial fibrillation (AF) is near 2 %, increases to the 9 % in persons older than 80 years. The character of structural-functional cardiac remodeling in patients with the different forms of AF is insufficiently studied for today.
Aim of research. To study the special features of the structural-functional cardiac remodeling in patients with the different forms of the non-valvular arterial fibrillation.
Materials and methods. There were examined 80 patients with AF (46 men and 34 women) 36-85 years old (the mean age 63,36±1,1 years). According to the aim of research all patients were divided into three groups depending on the clinical form of AF (paroxysmal, persistent and permanent). All patients underwent the standard general clinic examination, electrocardiography, echocardiography.
Results. In patients with paroxysmal form of AF took place the clinically less apparent heart failure comparing with persistent and permanent ones. Structural-functional state of myocardium at the permanent form of AF was characterized with the increase of left and right atrium diameter, left atrium volume index, left ventricle final-dia-stolic volume, systolic pressure in the pulmonary artery comparing with the paroxysmal and persistent ones. In the group with permanent form of AF in 71,43 % was detected the eccentric hypertrophy of the left ventricle.
