CC BY
41
УДК 342.924.004.91
О. Р. Орант
1нститут права iMeHi князя Володимира Великого Мiжреriональноi академii управлiння персоналом, асшрант кафедри адмiнiстративного i iнформацiйного права
ФАКТИЧН1 ДАН1 ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ДОКАЗ1В, УТВОРЕНИХ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОВАДЖЕНН1 У СПРАВАХ ПРО АДМШ1СТРАТИВШ ПРАВОПОРУШЕННЯ
© Срант О. Р., 2016
У статт розглянуто теоретичнi аспекти застосування в адмшктративно-юрисдикцiйному процес фактичних даних як складову частину доказ1в, утворених i3 застосуванням шформацшно-комунжацшних технологiй у провадженш у справах про адмшктративш правопорушення. Проаналвовано юридичну природу фактичних даних у сирав1 про адмiнiстративне правопорушення.
Ключовi слова: справа про адмшктративне правопорушення, доказ, фактичш даш, шформацшно-комунжацшш технологи.
О. Р. Сирант
ФАКТИЧЕСКИЕ ДАННЫЕ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ЧАСТЬ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ ОБРАЗОВАНИЙ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОИЗВОДСТВЕ ПО ДЕЛАМ ОБ АДМИНИСТРАТИВНЫХ
ПРАВОНАРУШЕНИЯХ
В статье рассматриваются теоретические аспекты применения в админист-ративно-юрисдикционного процесса фактических данных как составная часть доказательств образованных с применением информационно-коммуникационных технологий в производстве по делам об административных правонарушениях. Анализируется юридическая природа фактических данных по делу об административном правонарушении.
Ключевые слова: дело об административном правонарушении, доказательство, фактические данные, информационно-коммуникационные технологии.
O. R. Sirant
ACTUAL DATA AS PART EVIDENCE FORMED THROUGH INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE PROCEEDINGS OF AN ADMINISTRATIVE OFFENSE
In the article the theoretical aspects of administrative jurisdiction in the process of evidence as part of the evidence generated using information and communication technologies in the proceedings on administrative offenses. Analyzes the legal nature of the evidence in the case of an administrative offense.
Key words: a case of administrative offense, evidence, evidence, information and communication technologies.
Постановка проблеми. Асощащю Украши i Свропейського Союзу у правовш сферi можна визначити як процес формування новоi системи правових норм, яю оргашзовують i забезпечують мiждержавну взаемодто в рiзних сферах життя суспшьства, в процесi якого европейське та
нащональне право виявляються в станi Ясного взаемозв'язку. При цьому характер правово'' шгег-рацii та iнтернацiоналiзацii визначаеться, з одного боку, участю держав у справах европейсько'' спшьноти, а з шшого ступенем сприйняття кра'нами тих чи iнших аспектiв права шших держав. Характерними елементами Свропейського Союзу е розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних техно-логiй, без яких зараз не обходиться жодна сфера дмльносл людини. При цьому змiнюеться правосвiдомiсть, нормативно-правове регулювання життедiяльностi держави, суспшьства та людини, як дають змогу сучаснш людинi повною мiрою усвiдомити цштсть сво'х прав i свобод, кшьюсть яких з урахуванням iнформацiйних можливостей суспшьства збшьшуеться i усклад-нюеться ступiнь захисту, що безпосередньо впливае на правову природу i змют сучасних видiв доказiв у провадженш у справах про адмiнiстративнi правопорушення.
Аналiз досл1дження проблеми. Проблематику адмтстративно-юрисдикцшно'' дiяльностi в умовах впровадження шформацшно-комушкащйних технологiй розглядали вченi: О. Андршко, Ю. Битяк, I. Голоснiченко, С. Додш, С. Gсiмов, Р. Калюжний, Л. Коваль, М. Ковалiв, В. Колпаков, В. Ортинський, О. Остапенко та ш. Сьогодш в юридичнш науцi мало комплексних дослiджень тео-ретико-правових засад, сутностi та порядку застосування шформацшно-комушкащйних технологш у провадженш у справах про адмтстративш правопорушення, зокрема i щодо фактичних даних.
Метою стати е анашз теоретичних та практичних аспекта використання фактичних даних як складово'' частини доказiв утворених iз застосуванням iнформацiйно-комунiкацiйних технологш у провадженш у справах про адмтстративш правопорушення.
Виклад основного матерiалу. Питання про правову природу та поняття доказу завжди займало важливе мкце в теорй доказiв, оскшьки чiтке усвiдомлення змiстовного аспекту термша "доказ" виступае необхiдною умовою для досягнення ютини та прийняття справедливого ршення у провадженнi у справах про адмтстративш правопорушення, що стае особливо актуальним, враховуючи темпи шформацшного розвитку суспшьства.
Як зазначав С. Додш, нолями iнформацii виступають не тшьки люди i створенi ними рiзноманiтнi письмовi документи, а й iншi неживi й одухотворенi предмети матерiального свiту [1, с. 106]. Матерiальнi об'екти - це таю об'екти, як мають властивiсть бути об'ективною реальшстю, iснувати поза нашою сввдомктю про них, бути як дашсть.
1снуючи у вiртуальнiй реальности, в глобальнiй iнформацiйно-комунiкацiйнiй мережi 1нтернет i мобшьному зв'язку (наприклад, файл, програма, звуковий сигнал тощо), об'екти мають шшу природу.
На думку С. Ссiмова, норми права за природою об'ективно збершають iнертнi основи та ввдстають вiд суспшьних ввдносин, якi виникають динамiчно. Ця яюсть мае безперечну цiннiсть у "традицшних" умовах i формах розвитку суспшьства, проте в шформацшну епоху "гальмування" додае невизначеностi ситуацii, пов'язано'' з правовим забезпеченням шформацшних iнтересiв особистосп, суспшьства i держави, тому ввдповвдну роль у цьому виконують мiжнароднi правовi акти у питаннях регулювання шформацшно' сфери. 1хнш вплив на формування правового забезпечення захисту iнтересiв суб'ектiв iнформацiйних правовiдносин в Укра'ш обумовлено адаптацiею нацiонального законодавства до вимог законодавства СС [2, с. 132].
Сутшст характеристики шформацшних конфлжлв i спiввiднесення 'х з ознаками юридичного конфлшту обумовлюють необхiднiсть перегляду правово'' сутносп доказiв у справах про адмшктративш правопорушення та розробки нових змютовних аспектiв, якi входять до складу вказано'' дефiнiцii. Такий пiдхiд вiдповiдае поглядам А. Марущака у контекстi прiоритетiв розвитку шформацшного права Укра'ни [3, с. 23].
Сутшсть iнформацiйного правопорушення проявляеться в Ясному зв'язку норм, що передбачають юридичну ввдповщальшсть за 'х вчинення, з системою дозволiв, заборон, обмежень i стимулiв, якi формують правовий режим в шформацшнш сферi [2, с. 131].
Вщ ступеня такого зв'язку, розглядаючи це питання з позици А. I. Марущака, залежить не тшьки ефектившсть конструювання складiв iнформацiйних правопорушень, а й виршення завдань протиди шформацшним правопорушенням, особливо у сучаснiй ситуаци з поширенням порушень цiлiсностi шформацшних систем, розмiщенням у загальнодоступному шформацшному середовищi людсько!' дiяльностi iнформацii обмеженого використання, що мае сощально-шквдливий контент або високий рiвень суспiльноi небезпеки, порушеннями авторського права в мережi 1нтернет, що, безумовно, повинно мати ввдповвдним чином законодавчо закрiплену доказову базу, яку буде можливо використовувати на захист прав i свобод ввд посягань в Iнтернетi. У сучаснш юридичнiй практицi все частше трапляються випадки, коли единим доказом порушення прав i законних iнтересiв громадян i (або) правових заборон держави е шформацм в мережi 1нтернет i мобшьного зв'язку.
З розвитком систем розподiльноi обробки даних, технологи мультимедiа, геоiнформацiйних технологiй, хмарних обчислень, ЗО-технологш iнформацiя у вiртуальному середовищi поши-рюеться швидко та може бути використана для позитивноi комушкаци та для порушення прав i свобод громадян.
Прикладами таких правопорушень можуть бути: порушення авторських прав на твiр (використання та розмiщення в мережi 1нтернет вiдеоролика, пiснi, науковоi статтi тощо); незаконне використання товарного знака та порушення законодавства про рекламу в мережi 1нтернет (наприклад, спам, просування особистого сайту за рахунок популярностi вiдомих Brands, незаконне використання популярних Record label тощо); розмщення недостовiрноi iнформацii про юридичну особу, що ганьбить дшову репутащю; розголошення в мережах загального користування шформаци, що е комерцiйною таемницею; розмiщення недостовiрноi iнформацii, що принижуе честь i гiднiсть фiзичних осiб i ображае особистiсть, trolling; розмщення фотографш i вiдеороликiв, якi тдтверджують перебування особи в певному мкщ в певний час; порушення виняткових прав на винахвд, корисну модель, промисловий зразок; недостовiрна реклама; надсилання з використанням шформацшно-комушкацшних технологiй (електронною поштою, SMS, поввдомленнях Viber / WhatsApp) повiдомлень рiзного характеру, що пвдтверджують або спростовують рiзного роду факти; виявлення суб'ектш украшського шформацшного простору, що створенi та/або вико-ристовуються Росiею для ведення шформацшно!' вiйни проти Украши, та унеможливлення 'хньо!' пiдривноi дiяльностi;проявiв iнформацiйноi агреси.
Прогрес високих технологiй i розвиток суспшьно-правових вiдносин демонструють правову неврегульовашсть появи новiтнiх сфер господарсько!' дмльносл та неефективнiсть чинних правових норм. Це ввдбуваеться через те, що юридична наука не встигае своечасно осмислити та регулювати новi види правоввдносин, обумовленi щораз бшьшим розвитком сфери шформацшних технологш (англ. Information and Communication Technologies, ICT) i швидким розвитком засобiв комунiкацiй, формувати норми, що дають змогу використовувати новi види доказiв у провадженш у справах про адмтстративш правопорушення. Цей аспект детально проаналiзовано при розглядi Програми iнформатизацii законотворчого процесу у Верховнш Радi Украши на 2012-2017 роки на Парламентських слуханнях "Законодавче забезпечення розвитку iнформацiйного суспшьства в Украiнi" (2014 р.), "Реформи у галузi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй та розвиток шформацшного простору Украши" (2016 р.).
При цьому прослвдковуеться низький рiвень законодавчоi бази, яка не передбачае всього рiзноманiття фактичних даних, яю сьогоднi отримають державнi органи, юридичш особи та громадяни, використовуючи iнформацiйно-комунiкацiйнi технологй. Розширення обсягу фактичних даних сприяе: з одного боку, ускладнення процесу притягнення особи до ввдповщальносп та, ввдповщно, доведення, оскшьки використання особою всiеi сукупностi передових технологш, спещальних знань фахiвцiв i експертiв, дають змогу уникнути незаконного притягнення до ввдповщальносп та максимально використовувати сучасний правовий потенцiал захисту прав i свобод громадян; з шшого боку, забезпечуе противаги приватного та публiчного iнтересу щодо взаемних зловживань.
Тому цшком очевидно, що ефектившсть i ввдповвдшсть правових норм чинного законо-давства сучасним потребам суспшьства та своечасне законодавче закршлення нових вид1в правопорушень i доказ1в дозволило б ур1вноважити противагу приватного i публ1чного шгересу та врегулювати пробшьш елементи окремих аспеклв у провадженш у справах про адмтстративш правопорушення.
Актуальшсть ще!' проблематики усввдомлюеться в наукових колах (В. Косик, I. Казачук, Н. Клочкова), однак анал1з юридично!' лггератури показав, що багато вчених щкавляться проблемами доказ1в в шших галузях права, а розгляду сучасних проблемних аспеклв доказ1в саме в провадженш у справах про адмшютративш правопорушення придшяеться мало уваги [4; 5, с. 2; 6].
Дослвджуючи докази та доказування в судових процесах р1зних галузей процесуального права та можливосп ушфшаци, М. Курило зазначае, що тдходи до визначення понять доказ1в та доказування, 1'х суб'екпв, процесу доказування в ушх процесуальних галузей права е вдентичними. Доказування е м1жгалузевим шститутом, який юнуе в межах ушх процесуальних галузей права. Особливосп доказового процесу збшаються в ушх процесуальних деталях та ус1х процесуальних галузях права [7, с. 125].
Стаття 57 "Докази" Цившьно-процесуального кодексу Украши говорить: "Доказами е будь-як фактичш даш, на пвдстав1 яких суд встановлюе наявшсть або ввдсутшсть обставин, що обгрунтовують вимоги i заперечення сторш, та шших обставин, як мають значення для виршення справи. Щ даш встановлюються на шдстав1 пояснень сторш, трет1х ошб, 1'хшх представниюв, допитаних як сввдюв, показань сввдюв, письмових доказ1в, речових доказ1в, зокрема звуко- i ввдеозапишв, висновюв експерт1в".
Стаття 69 "Поняття доказ1в" Кодексу адмтстративного судочинства Украши вказуе, що доказами в адмтстративному судочинстш е будь-як фактичш даш, на пвдстав1 яких суд встановлюе наявшсть або ввдсутшсть обставин, що обгрунтовують вимоги i заперечення ос1б, як1 беруть участь у справу та шш1 обставини, що мають значення для правильного виршення справи. Щ даш встановлюе суд на пвдстав1 пояснень сторш, трет1х ос1б та 1'хшх представниюв, показань сввдюв, письмових i речових доказ1в, висновюв експерт1в.
Стаття 84 "Докази" Кримшально-процесуального кодексу Украши та ст. 32 "Поняття i види доказ1в" Господарського процесуального кодексу Украши, ст. 495 "Докази у справ1 про порушення митних правил" Митного кодексу Украши визначають докази як будь-яю фактичш даш Але глава 4 Кримшально-процесуального кодексу Украши не м1стить всю сукупшсть сутшсних елеменпв, притаманних ушм доказам, включаючи також i нов1, сучасш види.
Не мктить перелш ус1х вид1в доказ1в ст. 495 Митного кодексу Украши. Хоча це единий кодифшований документ, який м1стить положення про шформацшш технологи та шформацшш ресурси у державнш митнш справ1 (глава 5), яка включае застосування шформацшних, телеко-мушкацшних та шформацшно-телекомушкацшних систем i засоб1в 1'х забезпечення (ст. 31), вимоги щодо ввдповвдносл нащональним стандартам шформацшних, телекомушкацшних та шформацшно-телекомушкацшних систем i засоб1в 1'х забезпечення (ст. 32), шформацшш ресурси (ст. 33), шформацшш, телекомушкацшш та шформацшно-телекомушкацшш системи i засоби 1'х забезпечення, що використовуються суб'ектами зовшшньоеконом1чно1'д1яльност1 (ст. 34).
Стаття 251 КУпАП говорить, що доказами в справ1 про адмтстративне правопорушення, е будь-як1 фактичш даш У КУпАП не визначено, що саме слвд розумгги пвд словосполученням "фактичш даш" [8, с. 188].
У науковш лггератур1 е багато думок з цього питання, як умовно можна роздшити на три групи.
Перша група включае в себе думки вчених, як вважають фактичш даш фактами об'ективно!' дшсносп, що юнують поза знанням про них ос1б, як здшснюють правосуддя в провадженш у справах про адмшютративш правопорушення, оскшьки "факт" можна визначити в узагальненому вигляд1, як об'ективну реальшсть, яка мае м1сце незалежно m ввд кого.
На думку автор1в методичних рекомендацш "Докази в адмтстративному процесГ', доказами е отримаш у справ1 факти, як встановлюють наявшсть головного факту, що мае значення для
справи [9, с. 13]. З такими поглядами солвдарт автори мультимедшного навчального посiбника Нащонально!' академii внутрiшнiх справ, як вважають, що докази - це факти [10].
Таю думки нам здаються не зовсiм точними, оскшьки сам по собi факт, без вмюту в ньому шформативних вiдомостей про факт, не мае доказовоi' значущостi.
У цьому випадку слвд погодитися з М. Гапонюк, яка вважае, що не можна плутати поняття факту з поняттям доказу, який являе собою ввдомосп про факт i виключае однакове тлумачення з самим фактом [11].
Представники Верховного Суду Украши А. Гнатенко та Д. Луспеник оперують поняттям "факт" у значенш доказу у контексл повноважень Апеляцiйного суду при переглядi рiшення суду як теоретичш та практичнi спiрнi питання [12].
Погляди друга групи подшяють вченi, якi розумiють пiд фактичними даними докази, що встановлюють або спростовують обставини, яю шдлягають доказуванню, а також джерела, з яких суб'ектами доказування отриманi такi дат. Зазначений подход детально проаналiзувала О. Остапенко у монографй "Адмшктративна делiктологiя: соцiально-правовий феномен i проблеми розвитку" (1995 р.) [13]. Необхвдно зазначити, що докази у справах про адмтстративш право-порушення мають подвшне значення. У першому випадку це дат, як розкриваються як юридичш факти, якi визначають поди правопорушення, виннiсть i невиннiсть особи, а в другому випадку -доказами вважають передбачеш законом джерела, як несуть в собi вщомосл про факти, що мають значення для справи, або як встановлюють щ факти.
Думка третьоi групи е найпоширетша та сприйнята бшьшютю вчених (В. Авер'янов, Ю. Битяк, П. Голосшченко, С. Додiн, Л. Коваль, О. Кузьменко, В. Колпаков, Т. Камзюк, О. Остапенко та ш.), як вважають, що фактичними даними слвд вважати ввдомосл про факти, отримаш iз законних джерел, а ведомостями про факт - шформащю, що забезпечуе тзнання факту.
Необхвдно зауважити, що спiввiдношення понять "факту", "фактичних даних", "вiдомостей про факти" та "доказовоi iнформацii" розглядав В. Шевченко у 2003 рощ, а його позищя знайшла ввдображення у навчальному посiбнику "Адмiнiстративна ввдповвдальшсть", який вийшов у свiт у 2016 рощ (В. Колпаков, О. Кузьменко i шш^ [14].
На наш погляд, такий подход розкривае правову сутшсть поняття докази у провадженш у справах про адмтстративш правопорушення, оскшьки термiн "система" за своiм значенням мае застосування до правових об'екпв об'ективно!' дiйсностi, формуеться з комплексу правових явищ i процешв нацiонального та мiжнародного правового характеру, змкт яко!' складають як взаемозв'язок правових явищ i процесiв, так i закономiрнi зв'язки права з не правовими явищами, що штерпретуються категор1ями юридично!' науки, i надають власний регулятивний вплив на навколишне середовище.
У провадженш у справах про адмтстративш правопорушення учасники провадження оперують не самими фактами, а ведомостями про них, тобто певною шформащею, що мае належну процесуальну форму, оскшьки отримаш ввдомосп про факти без належного процесуального закршлення не е доказами.
Доцшьно навести приклад отримання посадовою особою анотмного поввдомлення про вчинення адмтстративного правопорушення, в цьому випадку ввдомосп про факт правопорушення е, а самого доказу правопорушення немае. Але коли особа анотмно звернулася до посадовоi особи, буде встановлено, а його сввдчення будуть належним чином запротокольоваш, тодi можна буде говорити про доведення в провадженш у справi про адмтстративне правопорушення, де ввдомосл про факт пройшли шлях ввд !'х отримання посадовою особою до ввдповвдно!' процесуальноi форми, що надае статус доказу.
Аналiз науковоi лiтератури показуе, що сьогодт немае единоi думки серед учених про сутнiсть фактичних даних, як е доказами, i про джерела !'х отримання, способи збирання, але !'х об'еднуе безпосереднiй зв'язок понять докази з фактом i фактичними даними.
В основi поняття фактичних даних лежить шформащйна складова факту, яка повинна бути визначена у належнш процесуальнiй формi, тодi фактичнi данi будуть вважати доказом у провадженш у справах про адмтстративш правопорушення.
Системний аналiз шформацшних процесiв з погляду на ствввдношення доказу з фактом i фактичними даними дае змогу представити в формi функцiональноi модели елементи aHani30BaHoro спiввiдношення, що дозволяють виробляти теоретичну iнтерпретaцiю методами аналоги структур, аналоги системних закотв, як стосуються одного класу системних утворень.
Тлумачення поняття "фактичш дат" грунтуються на значеннях понять, якi можна лопчно пояснити, використовуючи термiни, як вiдобрaженi в нормах права, мають аналоги в лiтерaтурнiй мовi та представлен в якостi предмета або елемента. Поняття "факт" може вживатися в значенш явища, яке е дшсним, не вигаданим i поди об'ективно юнуючо'.
Термiн "дат" подiбний зi словом "ввдомосл", мае значення поввдомлення, яке характеризуе даний об'ект чи суб'ект, знайомство або обiзнaнiсть з чим або ким-небудь.Державний стандарт Укра'ни ДСТУ 2395-2000 (ISO 5963:1985) термш "дат" визначае як шформащю, оброблену i подану у формaлiзовaному виглядi для подaльшоi обробки.
Законодавець в КУпАП, оперуючи поняттям "фактичш дат", мае на увaзi дат про факти, вiдомостi про факти, як мiстять iнформaцiю, з чого випливае, що фактичш дат - це об'ективно юнуюча шформацм про обставини, як е значущими для провадження у справах про адмтст-ративш правопорушення. Сучасне збшьшення обсягу фактичних даних, а також швидкоплинна змша об'ективноi реaльностi i активний розвиток шформацшних технологш ще раз тдкреслюють iнформaцiйну сутнiсть фактичних даних.
Як слушно зауважив основоположник радянсько' кримiнaлiстики, виходець з Чернiгiвськоi обласл Р. Белкiн, при скоеннi правопорушення виникае шформацм про нього, яка за певних умов може або набути статусу доказу, або m [15, с. 129].
Водночас можна говорити про шформащю як про доказ, за визначенням А. Гудими, наявшсть яко' i е основною шдставою визнання особи вчинення протиправного д1яння, лише в рaзi ii отримання та фшсаци вiдповiдно до чинного законодавства [16, с. 108].
У цьому випадку для характеристики iнформaцiйноi сутносл докази у провадженш у справах про адмтстративш правопорушення доцшьно розглянути поняття iнформaцii. 1нформацм (лат. Informatio - "роз'яснення, виклад, обiзнaнiсть") у загальному уявленнi це ввдомосл про що-небудь незалежно вщ форми 'х подання. Поняття "шформацм", на думку В. Глушкова, це знання про щось або про когось [17, с. 420]. Розглядаючи поняття "шформащя" в юридичнш наущ та законодавстш, О. Харенко зазначае, що сьогодт не iснуе единого наукового термiнa, що визначае поняття шформаци оскшьки iнформaцiя е загальнонауковою кaтегорiею i використовуеться в рiзних галузях наукового пiзнaння, для яких е базовою [18, с. 123].
Щодо специфши провадження у справах про адмтстративш правопорушення слiд зазначити, що будь-яка шформацм може бути покладена в основу поняття "фактичш дат", наприклад, iнформaцiя, отримана з непвдтвердженого джерела (зaсобiв масово' шформаци), але така шфор-мац1я не мае необхщних ознак. Тому фактичш дат як шформацм, що враховуеться в провaдженнi у справах про адмтстративш правопорушення, повинна мати ознаки, визначет процесуальним законодавством: мати доказове значення у спрaвi та бути допустимою та достовiрною.
Основним результатом таких поглядiв е трансформац1я загальнонаукового поняття "iнформaцiя", як фaктичнi дат, ввдповвдно до ф1лософсько' концепцii шформацшного пiдходу до методологii наукового тзнання, у концепцiю докaзiв у адмтстративно-делштному процесi. Розглядаючи прaцi основоположникiв сучасно' теорii докaзiв у кримiнaлiстицi i aдмiнiстрaтивному процесi Р. Белкiнa i G. Додiнa, ми не знайшли заперечень щодо застосування iнформaцiйного пвдходу до дослiдження докaзiв.
Об'ективно взаемна обумовлетсть загальнонауково' i ф]лософсько' концепци щодо iнформaцiйного пiдходу до шформаци як доказу у справах про адмтстративш правопорушення характеризуеться тем, що поняття шформаци належить до загальнонауково' категори, але одночасно мае продуктивний фшософський змiст. Вiдповiдно, докази у справах про адмтстративш правопорушення як фактичш дат можна представити як певну, достовiрну, допустиму, яка мае значення для справи, володiе певною специфшою, шформащю про обставини, що мають значення для провадження.
1нформащя у справах про адмтстративш правопорушення подшяеться на процесуальну, не процесуальну та шшу iнформацiю. Критерiем для розмежування процесуальноi i не процесуальноi iнформацii вважаеться характеристика й носм та змiст. 1нформащя е процесуальною, якщо вона отримана в порядку, встановленому законом (тобто при провадженш процесуальних дш з дотриманням норм, що йх регламентують) та мае властивосп належностi та достовiрностi.
Оскшьки iнформацiя е змiстовною частиною фактичних даних, то вони повинш ввдповвдати вiдповiдному йх доказовому статусу правовим вимогам про ввдностсть, допустимiсть, достовiрнiсть i достатнiсть, якi в сукупносл е критерйями оцiнки зiбраних i дослiджуваних доказiв.
Пiд вiдноснiстю доказу доцшьно розумiти правовi вимоги, спрямоваш до змiсту доказу, який визначае можливють змiсту доказу слугувати засобом для встановлення ютини в провадженш.
Пвд допустимктю доказу слiд розумгги його придатнiсть, з погляду законносп отримання вiд джерела, суб'екта, об'екта, способу його збирання.
Пвд достовiрнiстю доказу розушеться вiдповiднiсть отриманих шляхом збирання, перевiрки i оцiнки даних, обставин вчиненого правопорушення та шших обставин, як пiдлягають встанов-ленню в провадженш у справi про адмтстративш правопорушення.
Пiд достатнiстю доказу розушеться визначення, засноване на внутршньому переконаннi, всiей' сукупностi допустимих i достовiрних вiдомостей, без яких не е можливим встановлення обставин вчиненого правопорушення ввдповщно до об'ективноi реальносп та обгрунтоване вирiшення провадження у справi про адмiнiстративнi правопорушення.
Фактичш данi повиннi бути оцiненi з урахуванням перерахованих вище критерiiв. В шших випадках отримана шформацм буде не процесуальною.
Що стосуеться шшой' процесуальноi iнформацii, то йдеться про шформащю, яка не мае доказового значення. До та^ iнформацii, наприклад, належать вiдомостi, якi суд визнав непри-пустимими в якостi доказiв. Також iншою iнформацiею е надмiрна iнформацiя, яка не повинна бути присутня в провадженнi у справi про адмiнiстративне правопорушення. Основним завданням посадовой' особи, суддi мае бути перешкоджання використання шдлишковой' iнформацii, яка може вплинути на одне з основних якостей провадження у справi про адмшктративш правопорушення -його оператившсть.
Змiстовою складовою поняття "фактичних даних" е достовiрна, допустима, що мае доказове значення шформацм в провадженш, яку можна визначити як доказову шформащю у справi про адмтстративне правопорушення. Способом вираження доказовоi шформацй у справi про адмтстративне правопорушення буде процесуально оформлений документ, що мае значення для провадження [6, с. 71].
Узагальнюючи, доцшьно зазначити, що доказами у провадженш у справi про адмшктративне правопорушення е фактичш даш, як мютять доказову шформащю, що мае значення для справи, яка шдлягае ввдповвдному процесуальному оформленню. 1нформацшна сутнiсть поняття доказу зумовлена тим, що доказова iнформацiя повною мiрою впливае на iхнiй обсяг, оскшьки збшьшення обсягу фактичних даних обумовлено швидким зростанням кiлькостi i самоi iнформацii, i й джерел.
Ситуацм, що склалася, своею чергою, змушуе звертати увагу на джерела шформацй, щншсть яких зростае, з'являються новi види iнформацii, якi щодня удосконалюються.
З позицй фiлософii шформацшного пiдходу, рiст рiзноманiття систем, що розвиваються, обмежено тшьки логiчно допустимою комбшащею елементiв системи в структурах, що розвиваються, i взаемозв'язюв мiж ними. Дiйсне рiзноманiття менш потенцшно можливе, воно зумовлено реально допустимою складшстю системи й обмежене граничною складшстю системи та мехашзмами селекцii цiнних для неi складових. Необхiдне рiзноманiття обумовлене мiнiмально потрiбною (для самозбереження) складнiстю системи та обмежуеться гомеостатичним законом необхвдного рiзноманiття У. Р. Ешбi, але не може бути менше рiзноманiття кнуючих у правовiй системi системи доказiв [19, с. 212].
Сусп1льство Укра1ни е шформацшним. Органи державноi влади користуються сучасними новац1ями: взаемодiють з оргашзацмми, громадянами через 1нтернет; користуються електронними документами; створено електронний уряд, де весь документообй здшснюеться в електроннш формi.
Не можна заперечувати, що кнуюча шформацшна реальнiсть з плином часу змшюеться, за нею змiнюються фактичнi дат. У цьому контекста видаеться, що якщо новi фактичнi данi не врегульоваш законом, то це не означае йхню вiдсутнiсть в шформацшнш реальностi. Фактичнi данi iснують незалежно ввд йх правовоi регламентацii. У фшософському аспектi змiни рiзноманiття системи супроводжуеться змiнами (генерацiею або розшюванням) йй внутрiшньоi iнформацii, при цьому генерацйя здiйснюеться вiдповiдно до закладеной' в систему програми в процеш освоення системою придбаного рiзноманiття в формi його декодування у внутршш цiннiшi iнформацiйнi коди. Програма працюе згвдно iз принципами програми збереження та програмного управлшня. Загальна проблема зв'язку як процесу встановлення розумшня джерела споживачем шформацй мае герменевтичний характер. Часткова проблема зв'язку - розтзнання прихованоi iнформацii (особливо важливо для шгелектуальних систем i передушм для людини) вирiшуеться на базi методiв видшення шформацй, що реалiзують принцип ефективного пiзнання: суб'ект повинен моделювати об'ект для його тзнання.
Вказане передбачае законодавче закршлення нових видiв доказiв у провадженнi у справах про адмтстративт правопорушення так, як ввдсутшсть законодавчого закрiплення може спри-чинити безкарнiсть правопорушникiв у тих сферах суспшьних вiдносин, де можуть бути порушенi права i свободи людини та громадянина.
Через ввдсутшсть законодавчого закршлення нових видiв доказiв, вони не можуть бути на законних пвдставах прийнятi судом як докази та можуть бути не враховаш у провадженш у справах про адмтстративш правопорушення, оскшьки единого порядку йх залучення до справи й ощнки поки нема в нормативно-правових актах.
На наш погляд, для здшснення правосуддя такий пвдхвд неприйнятний, оскшьки вилучення з доказовой бази нових видiв фактичних даних на пвдстав^ що вони не мктяться в законi, не е правильним.
В шформацшнш взаемодй мае мкце закон збереження iнформацii, згвдно з яким сума кшькоста зовшшньой (наявноi) iнформацii та дефiциту шформацй (не наявной частини внутрiшньоi шформацй) постшна i дорiвнюе кiлькiснiй мiрi сумкной внутршньой шформацй суб'екта й об'екта (системи та середовища). При цьому зовшшня шформацйя передаеться ввд середовища ввдкритой системи в кшькоста не бшьш потенцiйних можливостей системи щодо засвоювання шформацй Рiзнi системи отримують кiлькiсно рiзну зовнiшню шформащю вiд середовища навiть у загальному шформацшному процесi.
Будь-яка зовнiшня шформацйя кiнцева, що в гносеологiчному аспекта визначае вiдноснiсть 6удь-якой предметноi ктини як продукту кiнцевого в чаш та просторi акта пiзнання. Суб'ект дiе на об'ект з метою його тзнання, шформацшно взаемодiе з об'ектом, не тйльки приймаючи ввд нього (про нього) шформащю, але й передаючи об'екту (навпъ усупереч свойй "волi") iнформацiю про себе в тш самiй кiлькостi. Тому вш об'екти всесвiту iнформацiйно взаемозалежш, вiдкритi, подйл йх на об'екти та суб'екти будь-якого шформацшного процесу умовш. Кiлькiсна симетрйя взаемной шформацй, втам, сумiсна з вiдповiдною семантичною, аксюлопчною, телеологiчною i iнфор-мацшною асиметрiею суб'екта й об'екта.
Висновки. Ввдправними точками при визначеннi правовой природи доказiв у правi про адмтстративне правопорушення як теоретико-правовой категорй е аналiз складових йй елементав i розумiння загальних зв'язкiв мiж цими елементами. Для найпродуктивнiшого дослвдження доказу у справi про адмтстративне правопорушення необхiдно розрiзняти формальну та змктову складовi. Формальний бiк теоретико-правовой категорй, що розглядаеться, складаеться з нормативного аспекту (права, взагаш нормативна структура суспшьства, виражена позитивно) та шституцшного аспекту (правова регламентацйя процедур правотворчоста та право реалiзацiй'). Змктовий бiк -аксiологiчний аспект (правова культура, праворозумшня, правосвiдомiсть, правовий менталггет тощо) i iсторичний (генезис системи доказiв в адмiнiстративному процесi).
1. Додин Е. В. Доказательства в административном процессе / Е. В. Додин. - М.: Юридическая литература, 1973. - 192 с. 2. Ссгмов С. С. Юридична природа адмтстративних
правопорушень у тформацшнш сферi / С. С. Сстов // Наук. вкник Львiв. держ. ун-т внутр. справ. Серiя юридична. - 20I4. - № 4. - С. I28-I36. 3. Марущак A. I. Прюритети розвитку тформацшного права Украти / A. I. Марущак // Ыформащя i право. - 20II. - I (I). - С. 20-24. 4. Косик В. В. Докази у справах про адмтстративт правопорушення та адмтстративного судочинства: деят проблеми реалiзацiï / В. В. Косик // Право i безпека. - 20I2. - № 5 (47). -С. 83-87. 5. Казачук I. В. Докази i доказування у адмтстративно-делттному процесi: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 "Aдмiнiстративне право i процес; фтансове право; тформацшне право" /1. В. Казачук. - К., 20I5. - 22 с. 6. Клочкова Н. В. Документ як джерело доказiв у адмтстративному судочинствi: дис. ... канд. юрид. наук: спец. I2.00.07 / Hаталiя Вiкторiвна Клочкова. - К., 20I6. - 209 с. 7. Курило М. П. Докази та доказування в судових процесах рiзних галузей процесуального права: можливостi утфжаци / М. П. Курило // Бюлетень Мтстерства юстици Укрспни. - 20I3. - № I2. - С. II9-I25. 8. Aдмiнiстративна дiяльнiсть оргатв внутрштх справ. Загальна частина: навч. поаб. / В. В. Середа, М. П. Гурковський, М. В. Ко-валiв, Ю.С. Назар та т.; за заг. ред. В. В. Середи. - Львiв: ЛьвДУВС, 20I5. - 5I2 с. 9. Докази в адмтстративному процесi. Методичт рекомендаци. - Одеса: Головне територiальне управлтня юстици в Одеськш областi, 20I5. - I4 с. I0. Поняття та особливостi доказування в адмтстративно-юрисдикцшнш дiяльностi оргатв внутршшх справ / Мультимедшний навчальний потник HAВС. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/ books/admin_prostypku/Files/L2/L2_I.htm II. Гапонюк М. Трете око або вiдеозапис як заЫб доказування / М. Гапонюк // Юридична газета online. 2I березня 2016. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://yur-gazeta.eom/publieations/praetiee/kriminalne-pravo-ta-proees/trete-oko-abo-videozapis-yak-zasib-dokazuvannya.html I2. Повноваження апеляцшного суду при переглядi рiшення суду: теоретичш та практичш стрш питання / A. В. Гнатенко, Д. Д. Луспеник // Верховний Суд Украти. Ыформацшний сервер. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.seourt.gov.ua/elients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76e2256e080037bae9/f7dIe44d8ed0ea46e2257705 0036bd0f?0penDoeument I3. Остапенко О. I. Aдмiнiстративна делiктологiя: сощально-правовий феномен i проблеми розвитку / О. I. Остапенко. - Львiв: Ы-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, I995. - 3I2 с. I4. Aдмiнiстративна вiдповiдальнiсть : курс лекцш / [Колпаков В. К. i т. ; за ред. О. В. Кузьменко]. - К.: Юртком Ытер, 20I6. - 567 с. I5. Белкин Р. С. Курс криминалистики: общая теория криминалистики. В 3 т.-T.I /Р. С. Белкин - М. : Юрист, I997. - 408 с. I6. Гудима A. Про правову допомогу адвоката в адмтстративно-делттному процесi: зарубiжний досвiд / A. Гудима // Visegrad journal on human rights. Vedeeky easopis fakulty prava Paneuropskej vysokej skoly. - 20I6. - № I / 2. - С. I07-II2. I7. Глушков В. Б. Ыформащя / В. Б. Глушков //Укра'гнська радянська енциклопедiя. - 2-ге вид. - К.: Вид-во УРЕ, I979. - С. 420. I8. Харенко О. В. Поняття "тформащя " в юридичнш науц та законодавствi Украти / О. В. Харченко // Часопис Кшвського ун-ту права. - 20I4. - № 3. - С. I23 I9. У. Росс Эшби. Введение в кибернетику / У. Росс Эшби ; пер. з англ. Д. Г. Лахути; ред. В. A. Успенский. - Изд. 3-е, стер. - М.: URSS, 2006. - 432 с.
REFERENCES
I. Dodin E. V. Dokazatel'stva v administrativnom protsesse [Dokazatel'stva vadministrativnomprotsesse]/ E. V. Dodin. Moseow: Yuridieheskaya literatura Publ, I973.I92 p. 2. Yesimov S. S. Yurydyehna pryroda administratyvnykh pravoporushen' u informatsiyniy sferi [Yurydyehna pryroda administratyvnykh pravoporushen u informatsiyniy sferi]/ S. S. Yesimov // Nauk. visnyk L'viv. derzh. un-t vnutr. sprav. Seriya yurydyehna. 20I4. Vol. 4. pp. I28-I36. 3. Marushehak A. I. Priorytety rozvytku informatsiynoho prava Ukrayiny [Priorytety rozvytku informatsiynoho prava Ukrayiny]/ A. I. Marushehak // Informatsiya i pravo. 20II. Vol.I (I). pp. 20-24. 4. Kosyk V. V. Dokazy u spravakh pro administratyvni pravoporushennya ta administratyvnoho sudoehynstva: deyaki problemy realizatsiyi [Dokazy u spravakh pro administratyvni pravoporushennya ta administratyvnoho sudoehnstva deyakiproblemy realizatsiyi]/ V. V. Kosyk//Pravo i bezpeka. 20I2. Vol. 5 (47). pp. 83-87 5. Kazaehuk I. V. Dokazy i dokazuvannya u administratyvno-deliktnomuprotsesi: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: spets. I2.00.07 "Administratyvnepravo iprotses; finansovepravo; informatsiynepravo [Dokazy i dokazuvannya
u administratyvno-deliktnomu protsesi: avtoref. dys. kand. yuryd. nauk: spets.12.00.07 Administratyvne pravo i protses; finansove pravo; nformatsiynepravo] /1. V. Kazachuk.Kiev, 2015. 22 p. 6. Klochkova N. V. Dokument yak dzherelo dokaziv u administratyvnomu sudochynstvi: dys. ... kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.07 [Dokument yak dzherelo dokaziv u administratyvnomu sudochynstvi dys. kand. yuryd. Nauk spets.12.00.07]/ Nataliya Viktorivna Klochkova. Kiev, 2016. 209 p. 7. Kurylo M. P. Dokazy ta dokazuvannya v sudovykh protsesakh riznykh haluzey protsesual'noho prava: mozhlyvosti unifikatsiyi [Dokazy ta dokazuvannya v sudovykh protsesakh riznykh haluzey protsesual'noho prava mozhlyvosti unifikatsiyi] / M. P. Kurylo // Byuleten' Ministerstva yustytsiyi Ukrayiny. 2013. Vol. 12. pp. 119-125.
8. Administratyvna diyal'nist' orhaniv vnutrishnikh sprav. Zahal'na chastyna: navch. posib. [Administratyvna diyal'nist orhaniv vnutrishnikh sprav. Zahal'na chastyna nachposib] / V. V. Sereda, M. P. Hurkovs 'kyy, M. V. Kovaliv, Yu. S. Nazar ta in.; Za zah. red. V. V. Seredy. L 'viv: L 'vDUVSPubl, 2015. 512p.
9. Dokazy v administratyvnomu protsesi. Metodychni rekomendatsiyi. [Dokazy v administratyvnomu protsesi. Metodychni rekomendatsiyi] Odesa: Holovne terytorial 'ne upravlinnya yustytsiyi v Odes 'kiy oblasti Publ,
2015. 14 p. 10. Ponyattya ta osoblyvosti dokazuvannya v administratyvno-yurysdyktsiyniy diyal'nosti orhaniv vnutrishnikh sprav [Ponyattya ta osoblyvosti dokazuvannya v administratyvno yurysdyktsiyniy diyal'nosti orhaniv vnutrishnikh sprav] / Mul'tymediynyy navchal'nyy posibnyk NAVS. Available at: http://www.naiau.kiev.ua/books/admin_prostypku/Files/L2/L2_1.htm 11. HaponyukM. Tretye oko abo videozapys yak zasibdokazuvannya / M. Haponyuk [Tretye oko abo videozapys yak zasib dokazuvannya] / M. Haponyuk // Yurydychna hazeta online. 21 bereznya 2016.: Availableat: http://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/trete-oko-abo-videozapis-yak-zasib-dokazuvan nya.html 12. Povnovazhennya apelyatsiynoho sudu pry perehlyadi rishennya sudu: teoretychni ta praktychni spirni pytannya [Povnovazhennya apelyatsiynoho sudu pry perehlyadi rishennya sudu teoretychni ta praktychni spirni pytannya]/ A. V. Hnatenko, D. D. Luspenyk // Verkhovnyy Sud Ukrayiny. Informatsiynyy server. Availableat: http://www. scourt.gov. ua/clients/vs. nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c 080037 bac9/f7d1e44d8cd0ca46c22577050036bd0f?0penDocument 13. Ostapenko O. I. Administratyvna deliktolohiya: sotsial'no-pravovyy fenomen i problemy rozvytku [Administratyvna deliktolohiya sotsial'no-pravovyy fenomen i problemy rozvytku] / O. I. Ostapenko. L'viv: In-t vnutr. sprav pry Ukr. akad. vnutr. Sprav Publ, 1995. 312 p. 14. Administratyvna vidpovidal'nist': kurs lektsiy [Administratyvna vidpovidal'nist' kurslektsiy]/ [Kolpakov V. K. i in. ; za red. O. V. Kuz'menko]. Kiev: Yurinkom Inter Publ,
2016. 567 p. 15. Belkin R. S. Kurs kriminalistiki: obshchaya teoriya kriminalistiki. [Kurs kriminalistiki obshchaya teoriya kriminalistiki] V3 t.; T.1 /R. S. Belkin. Moscow Yurist, 1997. 408p. 16. HudymaA. Pro pravovu dopomohu advokata v administratyvno-deliktnomu protsesi: zarubizhnyy dosvid [Pro pravo v dopomohu advokata v administratyvno deliktnomu protsesi: zarubizhnyydosvid]/ A. Hudyma // Visegrad journal on human rights. Vedecky casopis fakulty prava Paneuropskej vysokej skoly. 2016. Vol. 1/2. pp. 107-112. 17.Hlshkov V. B. Informatsiya [Informatsiya] / V. B. Hlushkov //Ukrayins'ka radyans'ka entsyklopediya. 2-hevyd. Kiev: Vyd-vo URE, 1979. pp. 420. 18. Kharenko O. V. Ponyattya "informatsiya" v yurydychniy nautsi ta zakonodavstvi Ukrayiny [Ponyattyainformatsiyavyurydychni ynautsita zakonodavstviUkrayiny] / O.V. Kharchenko // Chasopys Kyyivs'koho un-tu prava. 2014. Vol. 3. pp. 123/19. U. Ross Eshbi. Vvedenie v kibernetiku [Vvedenie v kibernetiku] / U. Ross Eshbi // Per. z angl. D. G. Lakhuti; red. V. A. Uspenskii. Izd. 3-e, ster. Moscow: URSS Publ, 2006. 432 p.
