CC BY
17
3. Страхування : шдручник / кер. авт. кол. i наук. ред. С.С. Осадець. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 528 с.
4. Полщук G. Медичне сощальне страхування: проблема системи потребуе системного ви-рiшення / G. Полщук // Сощальне страхування. - 2008. - № 2. - C. 13-16.
5. Срмшов В. Питання медичного страхування в сучаснш Укршш: пройденi шляхи i пер-спективи / В. Срмшов // Сощальне страхування. - 2008. - № 1. - C. 18-21.
6. Яковлева Т. Соцiально-правовi передумови запровадження обов'язкового медичного страхування / Т. Яковлева // Шдприемництво, господарство i право. - 2008. - № 11. - C. 71-74.
7. Шолота М.Г. Проблеми та перспективи розвитку медичного страхування в Укралш / М.Г. Шолота. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nauka.zinet.info/3/sholota.php.
8. Верещагина К. Проблеми розвитку медичного страхування в Укршш / К. Верещагина, К. Юрченко, О.М. Сороюна. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://nauka.zinet.info/3/ sholo-ta.php.
Костак З.Р. Общеобязательное государственное социальное медицинское страхование: проблемы и перспективы развития
Рассмотрены основные принципы осуществления общеобязательного государственного социального медицинского страхования. Отражены недостатки и преимущества внедрения государственного социального медицинского страхования. Выделены основные причины, которые препятствуют внедрению обязательного социального медицинского страхования в Украине. Предложены направления активизации развития общеобязательного государственного социального медицинского страхования в Украине.
Ключевые слова: общеобязательное государственное социальное медицинское страхование, социальное страхование, медицинское страхование, фонд медицинского страхования.
Kostak Z.R. Obligatory state social medical security: problems and prospects of development
Basic principles of realization of obligatory state social medical security are considered. Defects and advantages of introduction of state social medical security are reflected. Principal reasons are distinguished, that introductions of obligatory social medical security prevent in Ukraine. Directions of activation of development of obligatory state social medical security are offered in Ukraine.
Keywords: obligatory state social medical security, social security, medical insurance, fund of medical insurance.
УДК327.33 Доц. 1.М. Флис, канд. полт наук - Ужгородський НУ
еВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, МИТНИЙ СОЮЗ: УКРАШСЬК1 РЕАЛН, НЕОБХ1ДН1СТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ШТЕГРАЦН
Фрагментарно надано аналiз основних напрямюв сп1впращ та шляхи штеграци Украши до СС i МС. Охарактеризовано сучасний стан сощально-шштичних та зов-ншньоекож^чних вщносин, а також на основi стислого викладу економiчних аспектов показано перспективи та недолжи штеграци Украши у европейсью та евразшсью поль тико-економiчнi союзи.
Ключовi слова: штегращя Украши, СС, МС, проблеми, перспективи.
Вступ. Характерною для сучасного розвитку кра1н е активiзацiя штеграцшних процесш. Ниш дшльнкть штеграцшних об'еднань настшьки вагома, що навiть т! краши, ят не входять до складу таких об'еднань, неминуче вiдчувають на собi 1х вплив. За даними ГАТТ/ВТО, до середини 90-х роюв ХХ ст. у свт нараховувалося понад 30 штеграцшних об'еднань рiзного типу, що перебували на рiзних стадiях розвитку iнтеграцiйного процесу.
Пiсля останнього, найбДльшого розширення Европейського Союзу (2004 р. приеднались 10 нових члешв, 2013 р., - ЕС нараховуе 28 члешв-учас-никДв), створення МС та iнших економiчних утворДв, Укра!на перетворилася iз економiчного аутсайдера у перспективного полiтично-економiчного гравця, стала не просто безпосередшм сусiдом цих об'еднань. Це вiдкрило новi можли-востД для поглиблення спiвпрацi мiж Украшою та ними. Не один рДк в Украíнi тривають дискусií щодо 11 цивiлiзацiйного та iнтеграцiйного вибору. Цю проблему Украша, на вДдмДну вiд iнших постсоцiалiстичних держав, вирДшуе по-особливому. ПДсля створення СНД (1991 р.) та набуття в нш асоцiйованого членства Украша у 1994 р. шдписала угоду про партнерство та сшвробгтництво з бвропейським Союзом. Такий полярний рух - "з поглядом на ЗахДд i з оглядкою на СхДд" - тривае вже бДльше нiж 20 рокiв. Украша тривалий час заявляла про сво! намiри пiдписати Угоду про асощацда з ЕС i, водночас, вела переговори про сшвпрацю з МС Росп, Бiлорусi та Казахстану.
1нтеграцшний вибiр будь-яко! краши опираеться щонайменше на правове, економiчне та полгтичне тдгрунтя. Для Укра!ни, яка порДвняно недавно здобула вистраждану столитями незалежнiсть, щ фундаментальнi чинники мають особ-ливе значения. Правовий - це збереження суверенiтету Д державностД, економДч-ний - розвиток кра!ни Д добробут народу, Д полДтичний - це забезпечення цивш-защйного майбутнього укра!нського сусшльства. Досягнення Украшою суспДль-но! злагоди з питання штегращ! до потужних полгтико-економДчних об'еднань, безумовно, е запорукою встановлення цшсного бачення Европою або евразДйсь-кими структурами украшсько! геополДтики. Тому грунтовний аналДз всДх аспектв штегращйного процесу мае дуже важливе значення для недопущення прорахун-кДв у доленосному рДшеннД щодо цившзащйного вибору Укра!ни.
Постановка проблеми. 1нтеграцДйнД процеси самД по собД е дуже складни-ми, тому буде доречним розглянути, що Укрш'ш потрДбно для ефективного вхо-дження в зону ЕС та якД проблеми можуть постати перед нею на цьому шляху.
Анамз останнiх дослiджень i публшацш. Проблеми Днтеграцц та сшв-працД Украши з ЕС дослДджували вДдомД свДтовД Д вичизняш науковщ-економк-ти та политики, прихильники Дде! едино!' Европи Деш де Ружмоном, Клаусом Бахманном, З. Бжезинським, В. Гавелом, О. ДугДним, I. Бережнюком, А. Галь-чинським, О. Коршевським, В. Опришком, В. Посельським, М. Тоневим, Я. Маликом, А. Кругленя.
Виклад основного матерiалу. Класична модель штегращйного союзу -це преференцшш торговельнД угоди, зони вДльно! торгДвлД з повним скасуван-ням митних тарифДв у взаемнДй торгДвлД за умови збереження нацюнальних мит-них тарифДв, або введення загального митного тарифу у вДдносинах Дз третДми крашами, свобода руху не тДльки товарДв Д послуг, але Д факторДв виробництва -кашталу Д робочо! сили, координащя макроекономДчно! полДтики й ушфДкащя законодавств у ключових областях - валютнДй, бюджетнш, монетарнш з мож-ливим створенням надалД полДтичного союзу (ПС), що передбачав би передачу нацДональними урядами бДльшо! частини сво1х функцш у вДдносинах Дз третДми крашами наддержавним органам [1].
У наведешй моделД штеграцшного союзу насторожуе принципово мож-ливе Дснування як певного рДвня штеграцц - полДтичного союзу, що передбачав би передачу нащональними урядами частки сво1х функщй у вДдносинах Дз третД-ми крашами наддержавним органам. Це фактично означае створення мДжнарод-но1 конфедерацц Д втрату суверенностД окремими державами. ДДючий ниш на теренах Европи штеграцшний союз - це об'еднання розвинених краш, якД взаемоддать, торгують та перемщують в середиш утвореного угруповання то-вари, послуги, фактори виробництва та робочу силу. Тобто це поглиблена та всеохопна зона вДльно! торгДвлД, що може стати частиною Угоди про асощацда мДж Украшою Д Европейським Союзом та одна Дз найамбишших двостороншх угод, якД укладав будь-коли ЕС.
Вперше заклик Союзу до вДдкритого дДалогу прозвучав пДсля здобуття Украшою незалежностД. У липнД 1993 р. на законодавчому рДвнД в Основних напрямках зовшшньо! полпики Украши, було сформовано позицда держави щодо Евросоюзу [2]. Але застДй Д практична вДдсутшсть чДтко визначених евро-штегращйних перспектив у вДдносинах з ЕС давали зрозумДти, що Украша, нез-важаючи на офщшно проголошений европейський вектор розвитку, змушена тривалий час Дснувати поза европейськими штегращйними утворами. КрДм того, за прогнозами економктав друго! половини 1990-х - початку 2010 рр., наша краша не могла стати, Д до 2020 року не стане членом ЕС, оскДльки на цей час це об'еднання переживае кризу.
Також вступ Украши до цього Днтеграцшного утвору унеможливлювався тим, що до ЕС приеднувалася краша, яка потребувала дуже серйозних компен-сацДй вДд закриття цДлих галузей промисловостД. В ЕС дДе строго квотована пла-нова економДка, яка передбачае квоти на виробництво тДе! чи шшо!' продукцц, тому для Европейського Союзу на цьому етапД не було б вигДдно приймати Украшу до себе, що Д було одшею Дз багатьох проблем Днтеграцц.
Не менш важливою проблемою Днтеграцп Украши до ЕС е не гармошзо-ване до европейських стандартДв украшське законодавство. ТДльки реформуван-ня украшсько! правово! системи, до якого Украша не зовсДм готова, та поступо-ве приведення 11 у вДдповДдшсть Дз европейськими стандартами, сприйматиметь-ся як кроки добро! волД у виборД майбутнього.
Поливки вважають, що причиною полиичного програшу Украши в про-цесД евроштеграцп за останне десятилптя була теза " багатовекторностД" краши, за якою стояла невизначешсть украшсько! зовшшньо! полпики, вДдсутнкть у нДй конкретно! стратеги, а "европейський шлях" Украши мав лише риторично-декларований, не наповнений конкретною тактикою характер.
Як консеквентцда, провДдш фахДвцД ЕС, водночас, заявили, що парафу-вання (30 березня 2012 р., м. Брюссель) Угоди про асощацда мДж Украшою та ЕС все одно не дасть швидкого залучення краши до европейського об'еднання. ПДд час 15-го самДту Украша - ЕС у груднД 2011 р., очДльники Украши та Европейського Союзу оголосили про завершення переговорДв щодо Угоди про асощацда метою яко! е перехДд до полиично! асощацп та економДчно! штеграцп мДж Украшою та ЕС. Ця Угода мае замшити чинну з 1998 р. Угоду про партнерство та сшвпрацю як правову основу !хнДх вДдносин (див. схему).
Проте парафування - фактично технiчне узгодження угоди. Наступним кроком, пiсля виконання низки зобов'язань, мае стати пiдписання сторонами угоди, i тiльки пiсля цього парламенти краши i СС можуть ухвалити рiшення щодо ратифiкацií угоди про асощащю мiж Украшою та Свросоюзом [3].
Украша, звiсно, першою ратифiкуе цю угоду, яка дiятиме в односто-ронньому порядку, i це може завдати немалих збиткiв. За пiдрахунками - вiд двох до п'яти млрд евро на рж. А ця сума е дуже вiдчутною для украшського бюджету. Адаптац1я украшських технiчних регламентiв до вимог Свросоюзу коштуватиме Украí'нi протягом 10 роюв 165 млрд евро.
Позищю щодо проблем, якi супроводжуватимуть процес входження Ук-раши у СС, роздшяють полiтики та економшти привладно'1 партií, заявляючи, що сподiвання населення Украши на те, що пiдписання Угоди вiдкрие легку дорогу до благополуччя - велика iлюзiя [4].
Тривалий час рiзнi полiтичнi сили в Украíнi та за и межами акцентують увагу на тих чи iнших аспектах штеграцшного процесу. Однi надають прюри-тет европейському вектору, iншi - евразшському. Однi наголошують на еконо-мiчних перевагах iнтеграцií, iншi - на пол^ичних. Однi недооцiнюють правовi аспекти, другi - полiтичнi, треп - економiчнi. Водночас, усi намагаються апе-лювати до думки населення та машпулювати нею. Внаслiдок цього украшська спiльнота, по сутi розгублена, зсуваеться до небезпечно'1 межi розколу суспшь-ства. Про це св^ать, як пише "Сегодня" (71К-сила шформацп, 20 травня 2013), результати опитування проведеного соцiологiчною службою Центру Ра-зумкова у квiтнi 2013 р. За даними соцопитування, 41,7 % респонденлв бажа-ють членства в СС, вступ до Митного Союзу шдтримують 32,7 %.
Наближаючись до самиу "СхДдне партнерство" у ВДльнюсД, Президент Украши заявив про свою чДтку позищю, яка збДгаеться з прагненням значно! час-тини громадян Украíни - бачити свою державу серед европейсько! спльноти [5].
Евросоюз у вДдповДдь, також демонструе полДтику шдтримки щодо евро-штеграцп Украши, Д не бажае ц вступу до Днших утворДв. На нинДшньому етапД, як заявляють европейськД политики, порядком денним пропонуеться реалДзацдя нового формату двостороншх вДдносин з ЕС, який би поеднав у собД рашше заявлен Дде! Д вийшов за межД традицшних угод. ЕвропейськД политики прагма-тичш у сво!х заявах. Посол ЕС в УкраЫ Ян Томбшський, посол Литви в Укра-!ш П. Вайтекунас заявляють, що: "Украша досягла великого прогресу щодо ш-теграцп, Д залишилося кДлька крокДв [...]. Угоду про асощацда з Украшою буде шдписано" [6]. Украша, поза сумшвом, прагне стати асощйованим членом Евросоюзу Д ДоговДр про асощацда з ЕС може бути шдписаний на самт у ВДль-нюсД. Однак, попри це, влада Украши не вДдмовляеться вДд намДрДв приеднатися до окремих норм Митного Союзу.
Чого ж чекае краша вДд асощацп Д, зрештою, вступу до Евросоюзу?
ОсновнД переваги - високий рДвень сощального захисту громадян (46,9 %), верховенство закону (31,5 %), наявнкть фДнансових ресурсДв (22,2 %), якДсть охорони здоров'я (18,6 %) - така точка зору учасникДв соцопитувань. Серед Днших вДдзначених переваг - спДльна европейська политика безпеки та оборони (СЕПБО), макроекономДчна стабшьнкть, iнвестипií в економДку краши, суб-сидц сДльському господарству. Також переваги вДд запровадження едино! валюти у разД вступу в ЕС, вДдкриття кордошв для вДльного пересування населення, тоб-то шенгенська зона, яка передбачае вДльне пересування осДб в межах ЕС та Днше.
Варто зазначити, що за шдсумками 2011 р. обсяг прямих Дноземних Дн-вестицш (ПП) в Украшу Дз краш ЕС становив 4 млрд дол. Ниш 33,4 % Днвести-цДй Дз краш ЕС зосереджено на шдприемствах промисловостД, в фДнансових ус-тановах акумульовано 33,1 % прямих швестицш вДд загального обсягу надхо-джень до Украши. ОкрДм цього, ЕС максимально сприятиме штеграцп укра-íнських енергетичних, транспортних та телекомушкацшних мереж в европейсь-ку шфраструктуру.
Однак, важливо визначитися в недолДках Д загрозах вДд вступу до ЕС.
1ерархДя проблем ЕС виглядае так: нестабДльна економДчна ситуацДя (34,2 %), нерДвний економДчний розвиток краш-члешв ЕС (31,8 %), домшуван-ня провДдних краш ЕС (31 %). Полгтичш недолДки несуть Дз собою часткову втрату суверенитету та шдпорядкування територДй органам ЕС, невизначенДсть стратеги розвитку, що також не дуже добре вплине на економДчний стан, ос-кДльки мДж крашами ЕС Дснуе до певно! мДри висока конкуренцДя в деяких галу-зях, тому потрДбно буде переорДентовуватись на менш конкурентнД галузД, а та-кож негативним чинником буде попршення взаемин Дз крашами СНД, а особливо Дз РосДею, оскДльки на сьогодш Украшою остаточно не знято питання про спвпрацю Дз Митним Союзом Роси, БДлорусп та Казахстану. Загострення з Ро-сДею, де проживае Д працюе понад шДсть мшьйошв украшщв, вони не вДтати-муть. А найголовшше те, що ми втратимо майже третину свого ВВП. Сьогодш в РосДю експортуеться бДльш як на 40 млрд дол. украшсько! продукцл.
Яка користь Укра!'ш, якщо Росiя заблокуе розвиток наших торпвельних вiдносин? В економ!чному планi - це втрата конкурентоспроможносп певних галузей, складнiсть переходу на европейський рiвень цiн, квотування певних видав товарiв. Укра!нська економiка, прикриваючись торговельними договорами, вже сьогодш добровiльно стала свiтовим сировинним придатком, особливо не опираеться вiд перемщення на 11 територда шкiдливих виробництв, як i збе-реження вiдходiв цих виробництв. Економiчна загроза полягатиме i у викорис-таннi Укра!ни як дешево!' робочо! сили. Сощальт загрози полягають i в поглиб-леннi демографiчного спаду, незаконнiй мiграцií та вiдпливi кадрiв. I найбшьша полiтична небезпека - це втягнення Укра!ни в можливий цивiлiзацiйний кон-флiкт мiж Заходом i мусульманським свiтом. Украíнськi полiтики, активнi поборники евро^еграцп, намагаються пригладити полiтично-економiчнi загрози, що чекають Укра!ну як члена СС.
Наскшьки сьогоднi вилдно Украíнi iнтегруватися з Росiею, кра!ною зi слабким економiчним потенцiалом i високими амбiцiями iмперськостi - питания риторичне. Однак на нього треба давати аргументовану вiдповiдь. I ця вщпо-вiдь значною мiрою очевидна. Серед переваг респонденти називали спiльну к-торiю, схожий менталитет кра!н-учасниць МС (53,4 %), наявнкть природних ре-сурсiв, енергоносiíв (47,1 %), стабiльну економiчну ситуацда (15,4 %), дешеву робочу силу, науково-техшчний розвиток.
Пiсля розвалу СРСР на Свразшському континент! розпочався новий геопо-лiтичний передал, пов'язаний з активiзацiею нео!мперсько! податики рос!!' на пос-традянському простор!, що прагне реал!зувати свою щею створення Свразшського Союзу за рахунок крш'н-сателтв, насамперед з пострадянського простору.
Укра!на - одна !з небагатьох великих кра!н на материку, яка поки не увшшла до штеграцшних формувань шд епдою Рос!!', ! за останн роки особливо в!дчула з боку швшчного сусвда та його укра!нських апологетав наполегливе намагання втягнути !! до росшських штеграцшних утвор!в - Митного Союзу та СврАзЕС. Очевидно, що це Роси випдно. По-перше, не допускаючи зближення Укра!ни з шшими штеграцшними формуваннями, передуам з СС, Рос!я обме-жуе змщнення конкурента. По-друге, втягнувши Укра!ну у сво! !нтеграц!йн! формування - Митний Союз, СврАзЕС, Рос!я змщнюе сво! конкурентн позицц.
Поставивши за мету реал!зацда цих вдей, Рос!я вдаеться до безпрецеден-тних випад!в зухвалосп щодо Укра!ни, намагаючись домшувати на шформа-цшному простор! суверенно! держави, застосовуючи залякування небажаними наслдаами шдписання асощащ! з СС. Росшсьт поливки, у випадах проти Ук-ра!ни, наголошують апрюр!, що в цей час росшський б!знес дае бшьше полови-ни прямих шоземних швестицш в Укра!ну, а головним кредитором е росшсью банки. Кр!м того, Митний Союз вводитиме !мпортний тариф в!дносно укра!нсь-ких товар!в, у той час як Укра!на буде обнулювати свш !мпортний тариф сто-совно Свропи. Наслвдки тако! политики Укра!ни будуть катастроф!чними. У раз! шдписання Угоди про асощацда з СС Укра!на для Рос!! перестане бути "не просто стратепчним, а навиъ повноцшним партнером" [7]. Отож, оминути Митний Союз економ!чно не е вилдним. Це втрата 63 млрд дол. обороту, згубш наслдаи кризових явищ для нашо! економжи експортного типу.
Приеднання Украши до МС, м'яко кажучи, досить проблемантичне, а як-що виходити з досвДду попередшх рокДв спшснування в рамках одше! сшльно! держави, то Д багатообДцяюче щодо економДчного негативу.
Сьогодш, серед десяти основних торгово-економДчних союзДв свДту, Митний Союз за основними економДчними показниками перебувае на останньо-му мкщ. Частка внутрДшньоблоково! торпвлД в МС становить усього 11 %, що вшестеро менше, шж в ЕвросоюзД, уп'ятеро нижче, шж у "Китай - АСЕАН", та вчетверо менше, шж у НАФТА. За двадп,ятилiтию сшвпрацю, частка краш СНД у зовшшньоторговельному оборота Украíни скоротилась на 20 % (з 56 до 36 %). НатомДсть зросла частка ЕС та Днших краш. За роки незалежностД зовнДшня тор-гДвля Украши дедалД бДльше переорДентовуеться з СНД на ЕС та ДншД краши. Головна причина - бДзнес-Днтереси.
Створюючи МС, РосДя керувалася далеко не економДчними мотивами, якД насправдД дуже слабкД. МС задуманий як геополДтичний проект Роси. У зов-шшнш торгДвлД Роси на краши ЕврАзЕС припадае в середньому 8 % обороту, а на краши-члени СОТ - 88 %. РосДя активно переключаеться на торпвлю з кра-шами - не членами СНД. До прикладу, Дмпорт у Роста з Китаю вже перевищив Дмпорт з СНД. Ще слабкДшою е зовнДшня торгДвля шновацшною продукщею. РосДя Дмпортуе з краш СНД лише 3 % високотехнолопчних товарДв, але 35 % -з краш ЕС та 62 % - з решти краш свДту. Отже, для росДйського бДзнесу Днтегра-цшна привабливДсть тяжДе не до СНД, а до ЕС Д Днших репошв.
Безперечно, на СходД у нас великий торговельний партнер. Третина всього украшського зовнДшнього товарообДгу припадае на Роста, а це 45,5 млрд дол. за шдсумками минулого року. Украша отримуе газ, нафту, мДнерали, об-ладнання, а продае РФ продукцта хДшчно!, аграрно! промисловостД, машини, метали. Але значення Украши для Росп у сферД зовшшньо! торпвлД постДйно знижуеться. НавДть з урахуванням поставок у великих обсягах енергоносш частка Украши в зовшшньоторговельному оборота Росп становить лише 5 %. Отже, краши вДддаляються одна вДд одно!, Д очевидно тому, що торгове значення Украши для Росп в шДсть разДв менше (у структурному вимДрД), шж Росп для Украши. Ця сентенцДя базуеться на таких показниках.
Частка Роси в украшському товарооборота скоротилася з 39,2 % у 1995 р. до 29,3 % у 2010-му. Водночас, частка Украши в росДйському товарооборота скоротилася з 11 % у 1995 р. до 4,9 % у 2010-му. Тобто пДсля розпаду СРСР штегращйш процеси мДж Украшою та РосДею послабилися майже вдвДчД.
За останнД роки в росшськш економщ взагалД з'явилося дуже багато не-гативних Д навДть ризикових тенденцДй, якД не сприяють ДнтеграцДйнДй привабли-востД. Особливо багато ризикДв РосДю очДкуе в перспективД через високу експор-тно-сировинну залежнДсть й економДки вДд нафтогазового комплексу. Так, час-тка нафтогазових доходДв у федеральному бюджетД за останнД 13 рокДв зросла з 18 до 54 %. При цьому 78 % нафтогазових доходДв загалом, зокрема у бюджета, за цей перДод формувалися за рахунок цДнового чинника. Як показала остання криза, це дуже кон'юнктурна Д ризикована политика. 1мпорт з Роси значною мД-рою сформований двома товарними позицДями, а саме - газом Д сирою нафтою, на якД припадае 55-60 % росДйського Дмпорту. У будь-який час це може закДнчи-
тися обвалом. Тим бшьше, цившзований свгт активно розвивае альтернативн види енергп.
Тотальна переор!ентащя ! Рос!!', ! Украши на шш! зовтшт ринки знач-ною м!рою зумовлена блокуванням торговельних процеав м!ж крашами, засто-суванням тарифних ! нетарифних обмежень, антидемшнгових обмежувальних, компенсащйних тариф!в, збор!в, спещальних розсл!дувань, квот тощо, спрямо-ваних насамперед на чутлив! сектори украшсько! економжи.
Прихильники МС стверджують, що в раз! вступу до нього Укра!ни мож-ливе здешевлення енергоносйв. Але отримання стабшьних довготермшових зни-жок у щнах на енергоносп е дуже сумн!вним, оскшьки федеральний бюджет РФ живиться цшовим чинником ввд газонафтово! торпвл!. Сьогодн! 50 % росшсько-го експорту нафти ! газу призначен! для Свропейського Союзу, зокрема для краш СС це 15 % споживаних ними енергоносив, а для Ншеччини - понад 40 %.
Не виключено, що проввдн! галуз! украíнськоí економжи перейдуть ввд украшських до росшських ол!гарх!чних кш, у яких значно потужшш! фшансов! можливост! А це ввдпк до Рос!!' каттатв, як! будуть вкладатися у розвиток вже не украшсько! економки. Под!бне склалася довкола украíнськоí нафтоперероб-но! промисловост! Пкля придбання украшських нафтопереробних заводш у середин! 1990-х р. Рос!я фактично перестала вкладати кошти у !х модершзацда, актив!зувавши розвиток власно! галуз! Сьотодн украíнськi НПЗ втратили свою потужшсть, за яшстю свое!' продукцп ввдстають як вщ захвдних, так ! ввд росшських, вичизняш нафтопродукти стали неконкурентними навиь на власному ринку. Рос!я використовуватиме вс можливосп щодо встановлення контролю над украíнською газотранспортною системою (ГТС). А втрата Украíною свое!' енергетично! незалежносп, контроль над украшською ГТС дасть змогу РФ поз-бавити Украшу можливосп визначати тарифи на транзит газу (як одного з найбшьш даевих шструменпв впливу на росшську цшову политику в газовш га-луз! щодо Украши).
Отже, економ!чне шдгрунтя евразшського вар!анта iитеграцii' Украши дуже слабке, штеграцшна база (зовшшня торпвля, промислова кооперащя тощо) значною м!рою втрачена, ! перспектив !!' вiдновления практично нема.
Можливо, таке шдгрунтя е в полгтичнш илощиш? Вщповщь на це запи-тання - на поверхш Входження Украши до штеграцшних утвор!в з Роаею ви-пдне насамперед ! найбшьшою м!рою останнш, ! воно перекривае европейсью перспективи Украши [8].
Висновки. Короткий анал!з дослщження штеграцшних процеав Украши шдтверджуе бшьшу для краши користь вщ асощацц з Свросоюзом, шж ввд членства у Митного Союз! Роси, Бшоруа ! Казахстану. Свропейська штегращя для Украши е шляхом модершзацп економки, залучення шоземних швестицш, вшьний рух в середин! штеграцшного об'еднання квал!фшовано!' робочо! сили, товар!в, вихвд на единий сшльний ринок, пiдвищения р!вня життя населення.
До того ж, майбутня сшвпраця в межах Союзу не потребуе перегляду вже кнуючих договор1в про вшьну торпвлю Украши з шшими крашами. Укра-ша може мати одночасно зону вшьно! торпвл! з Роаею ! Свропейським Союзом, а також утворювати у майбутньому нов! зони вшьно! торпвл! Наприк-
лад, ЕС мае угоди про вДльну торгДвлю з 24 крашами, а з трьома крашами (Андорра, Туреччина, Сан-Марино) - митнД союзи. У межах Европейського Союзу Дснуе вже спДльний ринок та спДльна митна полДтика, яка також передбачае спДльний митний тариф стосовно третДх краш.
КомДсар ЕС з питань розширення европейсько! политики сусДдства Ште-фан Фюле свого часу наголошував, що Угода про асоцДацДю не мДстить статей, якД перешкоджали б сшвробДтництву Украши з Дншими штеграцшними об'еднаннями та крашами.
Украшська економДка не повинна боятися працювати у двох векторах -отримати асощацда з ЕС Д знайти свДй формат спвпращ з МС. Для Украши кра-ще бути присутньою у якомога бДльшДй кДлькостД економДчних об'еднань. Сам по собД статус спостерДгача, що пропонуеться УкраЫ у МС, особливо! загрози не несе. Це не е полДтичний вступ до Митного Союзу. ВДд торгових вДйн потер-пають економДки Укра!ни, РосД! та ЕС.
ПолДтичнД негаразди, амбДцДйнД бажання обов'язково знайдуть консенсус в стосунках Украши Д Роси, Украши Д ЕС, краш Д об'еднань, мДж котрими вДдсут-нД ДстотнД суперечностД у европейських прагненнях. " НашД вДдносини з ЕС пДдуть на користь Митному Союзу. Укра!на е мостом мДж РосДею Д ЕС, Д дуже важливо зробити цей мДст сильним Д надДйним. ДДалог мДж Укра!ною, РосДею та ЕС з пи-тань торгДвлД можливий у найближчому майбутньому" Президент Украши [9].
Пройде час, минеться пострадянський синдром, будуть вибудованД доб-росусДдськД вДдносини Укра!ни з Европою Д РосДею, як це зробили сьогоднД ФранцДя з НДмеччиною, котрД в ХХ ст. двДчД воювали.
Лiтература
1. OcBiTa.ua. мiжнароднi вiдносини. [Електронний ресурс]. - Доступный з Ьйр://озу1-ta.ua/vnz/reports/international-relations/.
2. Про Основы напрями зовшшньо! шштики Украши // Вiдомоcтi ВРУ,1993. - № 37. - С.
379.
3. 15 сами- СС-Украгна грудень 2011 р. Брюссель. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua/ukraine-eu/dialogue/highest-level
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zik.ua/ua/news/2013/09/10/428507 Петро Они-щенко.
5. Пасховер О. Кореспондент / О. Пасховер. № 35.60.09.2013.
6. Поттичш новини - Кореспондент. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://net facebo-ok.com/EUDelegationUkraine. 16 вересня 2013 За мaтерiaлaми: 1нтерфакс-Украша.
7. Гайдуцький П. Украгна i Митний союз: проблеми штеграци / П. Гайдуцький // Дзеркало тижня. № 11. 22 березня 2013.
8. В. Левандовський. Свропа чи Сврaзiя // Полггологш поcткомунiзму: полiтичний aнaлiз посткомушстичного суспшьства. - К. : Вид-во "Либiдь", 1995. - С. 270-274.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ua.korrespondent.net/Ukraine/politics/1607297-yanukovich-nezadovolenij -shodo-rosij ski-zmi-hrinizhuyut-ukrayinu. Bloomberh.
10. Пироженко О.В. Свропейська штеграцш Украши як проблема економiчноl дiяльноcтi -2002. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vkontexte.ru/.
Флыс И.М. Европейский Союз, Таможенный Союз: украинские реалии, необходимость и перспективы интеграции
Фрагментарно проанализированы основные направления интеграционного сотрудничества Украины, ЕС и ТС. Оценено сегодняшнее состояние социально-политических и внешнеэкономических отношений, на основании сжатого изложения экономических аспектов указано на перспективы интеграции Украины в европейские и евразийские политико-экономические союзы.
Ключевые слова: интеграция Украины, ЕС, ТС, проблемы, перспективы.
Flis I.M. EU and MS: Ukrainian realities, necessity and prospects of integration
The article deals with the main aspects of the cooperation and the ways of integrating Ukraine into the EU and MS. The contemporaneous conditions of socio-political and foreing economic relations are characterized and the prospects and weaknesses of Ukraine's integration info European and Eurasian political and economic alliances are presented. Keywords: Ukraine's integration, EU, MS, problems and prospects.
УДК336.13:378.1 Р.П. БабИй1
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ У ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИЙ ПЕР1ОД
Проан^зовано розвиток вищих навчальних закладгв в Украш та формування ринку осв^шх послуг у трансформацшний перюд. Вказано на вдосконалення мехашз-мiв забезпечення системи розвитку сфери осв^шх послуг, зокрема фшансування навчальних закладiв та наукових установ. Доведено, що функдюнування сфери осв^шх послуг е необхiдною передумовою реалiзадil мети держали зi соц1ально орiштованою економiкою до зростання i полшшення життевого рiвня населения. Зазначено джерела фшансування системи освгги, охарактеризовано змшану систему фшансування щодо вищих навчальних закладгв.
Ключовi слова: освгга, ринок, освiтнi послуги, освiтня система, фшансування, розвиток, трансформадшний перiод.
Актуальшсть теми. Сьотодн вища освгта посвдае перше мкце серед фактор!в розвитку людства. Роль знань в економ!чному розвитку краш свиу стршко зростае, випереджаючи значення засоб!в виробництва ! природних ресурса.
Для усшшного здшснення свое! д!яльносп сфера вищо! освии потребуе фшансових ресурсов. Фшансування вищо! освгти - це система в!дносин !з формування розподшу та використання р!зномаштних фшансових ресурав у сфер! вищо! освии. Внаслщок налагодження ще! системи в!дносин створюються фь нанси освии ! наукових установ - р!зномаштш фонди фшансових ресурав, що забезпечують нормальне функцюнування вищих навчальних закладав ! науко-вих установ.
З огляду на це, виникла потреба пошуку сучасних напрям!в удоскона-лення мехашзм!в забезпечення системи розвитку сфери освинх послуг, зокрема розвитку ринку освинх послуг у трансформацшний перюд. Необх!днкть виршення ще! науково! та прикладно! проблеми зумовило виб!р теми досль дження, мету та завдання.
Стан дослщження. Переважна бшьшкть теоретичних положень та практичних розробок щодо розвитку заклад!в освии в УкраЫ, !!' фшансування, представлена у науковш спадщин! таких учених ! практик1в, як: Т. Богол!б, С. Буковинський, О. Василик, В. Гейець, В. Глущенко, А. Даниленко, А. Крик-лш, В. Кудряшов, В. Куценко, Е. Л!банова, I. Лук'яненко, I. Лютий, Н. Новжов,
1 Заступник директора Департаменту з питань освгги, науки, сш'1 та молодi Льв1всько1 ОДА, начальник управ-лшня профтехосвiти, координацii дiяльностi вищих навчальних заклад1в i науки, м. Льв1в
