CC BY
27
Збер^ання яюсно! визначеностi системи землекористування можливе, як вже зазначалося, за допомогою управлтня, яке сприяе переходу системи у стан, найбшьш близький до заданого. Суттю процесу управлтня е подолання опору шерци статично! структури або виникаючого протирiччя мiж стiйкiстю i мiнливiстю нових зв'язюв системи, тому управлтня можна вважати го-ловним засобом (знаряддям) оргашзаци. Вона спрямована на створення системно! упорядкованост об'екта, а управлшня переборюе опiр у процесi взаемоди системи, неузгодженiсть дiйсного i заданого сташв. Таким чином, управлiння як атрибут системи регулюе упорядкування, доводить його до оптимального стану. Заданий стан, до якого прагне система, становить !! цшь. Реалiзацiя цього стану в економiчних системах стае можливою завдяки ште-ресам, як е мотивованою моделлю для певних дш. Вiдображення процесу, що випереджае досягнення системою заданого стану, характеризуе динамiч-ну функцiю оргашзаци, яка розвивае початкову систему до задано! [1].
Основш функцi! оргашзаци (структурна, динамiчна, регуляцiйна) та-ко! функцiонально-економiчно! й екологiчно! системи як землекористування, в едност iз земельним устроем як структурою землекористування, можуть бути розглянут у зв'язку з розкриттям головних принципiв теорi! оргашзаци.
Науковi основи оптимiзацi! вiдносин мiж суспiльством i природою ви-ходять iз необхiдностi встановлення збалансованого стввщношення мiж ви-користанням, полiпшенням i консервацiею природного середовища, оргашзаци рацiонально! експлуатацi! потенцiйних можливостей, тенденцш i законо-мiрностей, закладених у самш природi.
Л1тература
1. Андриишин М.В., Магазинщиков Т.П. Эффективность организации использования земельных ресурсов. - Львов: Вища шк., 1981. - 172 с.
2. Круть И.В., Забелин И.М. Очерки истории представлений о взаимоотношении природы и общества. - М.: Наука, 1988. - 414 с.
3. Растрыгин Л.А. Современные принципы управления сложными объектами. - М.: Сов. радио, 1980. - 264 с.
4. Сохнич А.Я. Еколопчш аспекти землекористування. - Льв1в: НВФ "Украшсью технологи", 1998. - 44 с.
5. Сохнич А.Я. Оптим1защя землекористування в умовах реформування земельних вщносин. - Льв1в: "Украшсью технологи", 2000. - 108 с.
УДК 330.322.5 К.В. 1лляшенко - Тавршська державна агротехшчна академш
еВРОПЕЙСЬК1 ПЕРСПЕКТИВИ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАШИ ЗА УМОВ 1НВЕСТУВАННЯ В АГРОЕКОЛОГ1Ю
Зроблено анашз еколопзаци сшьського господарства в кра!нах GC. Висв1тлено основш еколопчш проблеми у в1тчизняних пщприемствах АПК. Проанашзовано вплив ш-вестицш в екологш на европейсью перспективи сшьського господарства Укра!ни. Ключов1 слова: еколопя, GC, сшьське господарство, швестицп.
K.V. Ilyashenko - Tavria State Agrotechnical Academy
The European prospects of an agriculture of Ukraine under conditions of
investment in agrarian ecology
In article the analysis of environmental dimension of an agriculture in the countries of EU is made. The basic environmental problems in the domestic agricultural enterprises are covered. The influence of the environmental investments on the European prospects of an agriculture of Ukraine is analysed.
Keywords: ecology, EU, agriculture, investments.
Вступ
У 1990-ri роки охорона навколишнього середовища стала прюритет-ним напрямком полггики розвинутих держав. Виникла щла галузь економши, що орiентована на еколопчно чистi товари i послуги. Ця галузь стае важли-вим чинником свiтовоï геополiтики. У законодавства багатьох краш свiту вже включеш вимоги щодо дотримання норм екобезпеки i шдвищення еколо-пчних показникiв.
Свiт прийшов до усвщомлення того, що пора, щонайменше, почати компенсувати ту шкоду, яка була завдана природi протягом останшх ста роюв нестримним зростанням промислового виробництва. Тому найбiльшi зусилля зараз спрямоваш у сферу зведення до мшмуму згубного впливу виробничо1' дiяльностi на навколишне середовище i на збереження екологiчного балансу.
У цивiлiзованому свт турбота виробника про навколишне середовище стала правилом гарного тону. З кожним роком збшьшуеться кшьюсть компанш, екологiчна полiтика яких стае одшею з основних частин корпора-тивноï стратеги. До того ж вкладення в еколопю автоматично шдвищують ринкову вартiсть компанiï, ïï швестицшну привабливiсть.
Наслiдки недостатньо1' уваги до проблеми можуть бути катастрофiч-ними для краши, як в сощальному, так i в економiчному плаш. Особливо тривожить те, що деградащя природного середовища в сiльському господар-ствi може виявитися незворотною. Деградащя сшьськогосподарських угiдь i забруднення грунтових вод шкiдливими хiмiкатами погiршують яюсть про-дуктiв харчування i питно1' води, та, як наслiдок, впливають на здоров'я насе-лення. Неращональне використання мiнеральних i живих ресурЫв землi призводить до IX виснаження.
Теоретичною основою проведеного дослщження стали пращ вггчизня-них i зарубiжних авторiв з питань оцiнки швестицш та екологiï: Ю.Ф. Бриг-хема (E.F. Brigham), Г.В. Бромберга, С.В. Валдайцева, Л.К. Гапенськi (L.C. Gapenski), P.E. Келлi (R.E. Kelley), А.М. Козирева, Б.Б. Леонтьева, В.В. Ковальова, Н.В. Линшка, А.Г. Саннiкова та шших. Так, наприклад, на думку Девща Брекстоуна, фахiвця з проблем екологп Гарвардсько1' школи бiзнесу, регуляршсть проведених екологiчних заходiв може вважатися одним iз критерiïв зрiлостi бiзнесу.
Постановка завдання
Зараз, коли Украша чiтко визначила курс на евроштегращю, важливо розглянути питання перспективи сшьського господарства за нових умов. Зпдно зi Спiльною сiльськогосподарською полiтикою СС (ССП), до сшьсько-
господарського виробництва i його продукци ставлять дуже cyBopi екологiчнi вимоги. Мета нашого дослiдження - простежити за европейськими тенденщ-ями еколопзаци АПК та проан^зувати перспективи украшського сшьського господарства, а також визначити, який вплив на цей процес можуть здшсни-ти швестици в агроекологда.
Основна частина. 1сторично, сiльськогосподарська пол^ика завжди була спрямована на збшьшення продуктивностi. Ефективне i конкурентос-проможне сшьське господарство було офiцiйною метою аграрно! полiтики всiх держав Свропи протягом останнiх десятилiть. Процеси штенсифшаци i спецiалiзацil - це певною мiрою реакцiя на загальний економiчний розвиток i технологiчнi змiни. А ось охорона навколишнього середовища не була предметом першорядно! уваги до 80-х рр. XX ст.
Введення нових сшьськогосподарських технологш у поеднанш зi сти-мулюванням модершзаци та штенсифжаци сiльського господарства за допо-могою европейсько! сшьськогосподарсько1 полггики привели в GC до вели-чезних змiн в управлiннi сшьським господарством i до зростання рiвня його продуктивностi. Однак винятковий усшх ССП у забезпеченнi модершзаци i пiдвищеннi продуктивностi призвiв до трьох негативних наслщюв:
• дедал1 61льшого вщхилення сшьського господарства ввд природних процес1в,
внаслвдок чого вщбувався негативний вплив на екологш;
• збшьшення надлишшв основних сшьськогосподарських продукив;
• постшно зростаючих бюджетних витрат (до двох третин усього бюджету СС).
На початку 90-х рокiв черговий раз коригувалася ССП СС i названi
чинники вперше зумовили включення органiчного землеробства (спосiб сiльськогосподарського виробництва, при якому заборонено використання синтетичних агрохiмiкатiв, а також методiв генно1 шженери) до и програми з вщповщним фiнансуванням. Одночасно були прийнят законодавчi акти, що визначили юридичний статус цього сектора.
Процес приголомшуючого росту органiчного сiльського господарства вщбувався на тлi радикальних геополiтичних змш у свiтi i в Сврот 90-х рр. ХХ ст. i був зумовлений впливом цiлого ряду чинниюв. Але первинною була зростаюча увага споживачiв до еколопчно1 безпеки продукпв харчування i негативного впливу iндустрiального землеробства на навколишне середовище.
Органiчне землеробство вписуеться в критери ново1 ССП СС, тому що воно одночасно символiзуе збереження традицшного сiльського укладу iз ti-мейними фермами i привабливе iз сощально-культурно1 точки зору. Зш-маеться проблема реалiзацil продукци i не загрожуе надвиробництво, що також випдно для СС у цшому.
Ринок оргашчно1 продукци щорiчно зростае, попит випереджуе про-позицiю при бшьш високих цiнах. Вагомим стимулом е прямi дотаци на кон-версiю i наступний розвиток оргашчних ферм. Вони варiюють за крашами i за видами культур, досягаючи 500-1500 евро/га за рiк. У сполученш з пре-мiею субсиди пiдвищують шанси на виживання дрiбних сiмейних ферм [1].
Основною мiждержавною угодою, яка регламентуе якiсть i безпеку продовольства у свiтi, у тому чи^ у сферi мiжнародноl торгiвлi, е Codex Ali-
шеПжшБ. Вш був розроблений Всесвiтньою оргашзащею охорони здоров'я i прийнятий ще в 1962 р. За минулi 40 роюв базовi принципи Кодексу були до-повненi або уточненi в 4000 стандарт, рекомендацiй i методик для всього спектру проблем (специфжа окремих видiв продуктiв, гтена, етикетування, харчовi добавки, залишковий вмiст пестицидiв i т.iн.). Однак за останш 2530 рокiв у вврош постiйно зростав вiдсоток споживачiв, незадоволених сво!м харчуванням з погляду його корисност i безпеки.
Вiдповiдно до ново! аграрно! полiтики вС, еколопчш порушення в сiльському господарствi ввропи суперечать основним цiнностям европейсь-ко! культури. Тому екологiзацiя землеробства - генеральна лiнiя розвитку сiльського господарства в кра!нах ввропейського Союзу на найближчi деся-тирiччя. Для досягнення ще! мети передбачено цiлий комплекс полггичних, економiчних, технологiчних i еколопчних заходiв. Одним з найважливiших напрямюв е зниження антропогенного навантаження на агроландшафти, що одночасно дасть змогу частково виршити проблему надвиробництва продук-цi!' рослинництва [2].
У кра!нах вС до сiльського господарства е таю агроеколопчш вимоги:
• чисте повггря;
• чиста вода;
• збереження природних екосистем;
• створення буферних смуг природно! рослинност по границях пол1в, ферм,
уздовж дорщ канал1в 1 ш.;
• забезпечення умов для мюцевих осших 1 перел1тних птах1в;
• естетична приваблившть пейзаж1в;
• збереження природних пам'ятнишв, мюць ввдпочинку та !хнш розвиток;
• охорона грунпв 1 !хньо! родючостц
• запоб1гання повеням, лшовим пожежам й шшим стихшним лихам.
Уряди кра!н ввросоюзу пропагують вiдповiдальне ставлення до природних екосистем i !хне збереження, тому активно фшансують природоохо-роннi заходи.
На черговш зустрiчi мiнiстри сшьського господарства вС ухвалили рь шення з 2005 р. скасувати бшьшсть субсидiй фермерам. Розмiр дотацiй, що залишились, тепер буде прямо залежати не вiд кiлькiсних чинникiв (наприк-лад, кiлькiсть оброблювано! землi або голiв худоби), а вiд якост продукцi!. До того ж, у текст реформи вiдзначено, що субсиди скоротяться на 25 % у випадку, якщо фермерськi господарства будуть порушувати екологiчнi нор-ми, правила утримання тварин, стандарти якост при виготовленш продуктiв харчування i законодавство з охорони пращ. Тобто, тепер основною умовою одержання сшьськогосподарських субсидш у вС стае дотримання високих стандар^в i екологiчнiсть виробництва [3].
Водночас, питання охорони довкшля залишаються другорядними при формуваннi стратегi! дiяльностi абсолютно! бiльшостi вiтчизняних тд-приемств. Основна причина полягае у несприятливих фшансових умовах, в яких перебувае бшьшють аграрних тдприемств Укра!ни, а охорона довкшля традицшно пов'язана зi значними витратами. У поеднаннi з недостатньо ви-сокою екологiчною культурою це призводить до того, що щною економiчно-
го зростання е деградацiя довкiлля i створення умов, несумiсних з незалеж-ною якiстю життя i здоров'я населення.
Сiльськогосподарське використання земельних ресурЫв Укра1ни е надмiрно високим. Розорано 56,7 % загально! територи краши. Для порiвнян-ня: середнiй показник у кра1нах СС становить 25,6 %, а у високорозвинутих кра1нах у цшому - 11,8 %.
Спостер^аеться катастрофiчний спад родючостi грунлв. Ерозiя охо-пила 80 % площ сiльгоспугiдь. Якщо Укра!на е одшею з найбагатших кра!н Свропи за яюсним складом грунлв i бiопродуктивнiстю угiдь (земельний фонд становить понад 60 млн. га, з яких майже 70 % сшьськогосподарських упдь, 32,5 млн. га припадае на ршлю), то дослщження показали, що середнш вмют гумусу у ршш зменшився з 3,2 % (124,8 т/га) до 1,6-1,8 % у 2004 рощ. Протягом останшх роюв, унаслщок орiентацil на швидкий, короткостроковий результат, повнiстю iгнорувалися вимоги Ывозмши. Пiд соняшником, який, як вщомо, виснажуе землю, площi за останш десять рокiв зросли на 80 %. На сьогодш близько 4,7 млн. га орних земель Укра!ни деградоваш i потребують вщновлення родючостi грунту [4].
У погош за прибутком багато господарств зловживають застосуван-ням пестицидiв, використовують штрати та iншi шкiдливi хiмiкати для раннього дозрiвання овочiв i баштанних культур, результатом чого нерщко стае не тiльки неякiсна, але й небезпечна для здоров'я людини продукщя.
Така ситуацiя йде в розрiз з основною сiльськогосподарською стратепею Свросоюзу. Щоб залишатися конкурентоспроможними за умов, коли Украша визначила курс на евроштегращю, вiтчизняним аграр1ям необхщно вжити заходи щодо полiпшення еколопчного стану сiльськогосподарського виробництва.
Уже зараз можна стверджувати, що питання харчово! безпеки матиме дедалi бiльше значення в економщ сiльського господарства. Надалi стимул до прийняття мекологiчно дружшх" систем землеробства, включаючи орга-тчт технологи, буде знижувати пiдтримку суто виробничих задач. Буде зростати i суспiльна значущiсть сiльського господарства.
Наочним прикладом для Укра!ни можуть слугувати кра!ни, що недавно приедналися до СС або готуються до швидкого вступу. Найбiльш пошире-ною програмою е шдтримка "органiчного" сшьського господарства, що юнуе в п'ятьох кра!нах (Чехiя, Угорщина, Литва, Польща i Словаччина), де запро-ваджено ландшафтно-орiентованi заходи для малопринадних територш (МПТ). Бiльшiсть центральноевропейських кра!н (Чехiя, Угорщина, Польща, Словаччина, Словенiя) надае значну шдтримку господарствам на збиткових територiях у формi виплат, аналопчних таким для МПТ. Особливо шдтриму-ють господарства, що базують сшьгоспвиробництво на кормових угiддях. Серед трьох кра!н Балти на сьогодш тшьки Литва ввела аналогiчну програму.
Незважаючи на те, що Укра!на на сьогодш поки що не входить до складу СС, застосування таких шструменлв, як участь у системi менеджменту довкшля й еколопчного аудиту, може реально сприяти зниженню негатив-них впливiв з боку втизняних шдприемств на довкшля, насамперед завдяки повному i своечасному !х виявленню, розробцi адекватно! еколопчно! пол^и-
ки, впровадженню системи менеджменту довкiлля i недопущенню завдяки цьому непрогнозованих впливiв.
Також варто звернути увагу на План дш СС з бiорiзноманiття в сферi сiльського господарства, з якого найбшьш актуальними для вiтчизняних ви-робникiв можуть бути:
• розвиток сшьськогосподарського виробництва вiдповiдно до еколопчних
стандартов, що враховують захист бiорiзноманiття;
• добровiльне скорочення внесення хiмiчних речовин на сшьськогосподарсь-
к1 угвддя;
• розвиток альтернативних (менш штенсивних) систем господарства;
• екстенсивну скотарську систему i пiдтримку малопридатних територш;
• пiдтримку iснування екологiчноï шфраструктури;
• використання екологiчно безпечних технологш.
Величезний вплив на цi процеси може зробити створення широ^ ш-фраструктури з переробки i маркетингу. Актуальним е розвиток менеджменту довкшля i проведення еколопчного аудиту. Але для виконання подiбних заходiв необхiднi адекватнi фiнансовi й адмшютративш ресурси. Дуже важ-лива всебiчна допомога сiльгоспвиробникам, щоб вони цшком усвiдомили важливiсть бiорiзноманiття та свою роль у його збереженш. Потрiбно не тшь-ки надати адекватну фшансову пiдтримку, але i забезпечити вщповщне нав-чання та належне iнформування сiльгоспвиробникiв, а також створити дос-татнi адмiнiстративнi можливостi, нав^ь законодавчi.
Таким чином, на цей момент ч^ко визначилися деякi найбшьш ефек-тивнi напрямки щодо швестицш в екологiю [5].
По-перше, це переведення виробництв на еколопчно чист i ресурсоз-берiгаючi технологи.
По-друге, фшансування дослiдницьких робiт з пошуку нових техноло-гiй i матерiалiв, якi могли б замiнити шкiдливi хiмiчнi сполуки або сприяти збереженню природних ресуршв.
По-трете, скерування грошових коштiв iнвесторiв на розробку i використання технологш з уташзацп i переробки вiдходiв сiльськогосподарського виробництва. На сьогодш це один з основних напрямюв загальносвiтовоï екологiчноï полггики.
Вирiшення цих проблем забезпечить ращональне збереження ресурсiв i зменшення кшькост шкiдливих вiдходiв, а в майбутньому стане ледь не найважлившим чинником конкурентоспроможност вiтчизняноï аграрно' продукцiï на свгговому ринку.
Висновки
Проаналiзувавши еколопчну ситуацiю в сiльському господарствi кра-ш СС та Украши, ми можемо стверджувати, що впчизняш аграри дуже вщ-стають у цьому питанш. В той час, як серед европейських виробниюв основною метою стае яюсть виробленоï сiльськогосподарськоï продукцiï, що забез-печуеться через еколопзащю виробничих процесiв, серед украшських пере-важае орiентацiя на швидке отримання доходiв, навiть цiною попршення стану навколишнього середовища.
Але фшансування програм розвитку менеджменту довкшля й еколопчного аудиту може реально сприяти зниженню негативних впливiв з боку впчизняних шдприемств на довкшля, насамперед завдяки повному i своечас-ному ix виявленню, розробщ адекватноï екологiчноï полiтики i недопущенню завдяки цьому не прогнозованих впливiв. Таким чином, пiдприемствам, котрi вже застосовують системи менеджменту довкшля шдприемств, не складно буде досягти загальних европейських стандартв.
З усього сказаного вище можна зробити висновок, що швестици в еко-логiзацiю аграрного сектора вже зараз е дуже перспективними, тому що тшь-ки наближення до рiвня природооxоронноï дiяльностi до Свропейських стан-дартiв може зробити украшську сiльськогосподарську продукцiю конкурен-тоспроможною на европейському та св^овому ринках.
Л1тература
1. Hoogeveen, Y.J., Petersen, E., Gabrielsen, P. Agriculture and biodiversity in Europe (STRA-CO/AGRI (2001)17).
2. The future of European Agriculture to 2010. Promar International, 1998.
3. A Sustainable Agricultural Policy for Europe. IFOAM, 2002.
4. Сиденко В. Аграрна реформа в Укра1ш : досягнення i прорахунки. Дзеркало тижня on the web// http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/347/31370.
5. Пособие для инвесторов. ЭСКО// Электронный журнал энергосервисной компании "Экологические системы" № 2, февраль 2003// http://esco-ecosys.narod.ru/invest.htm.
УДК 332.36 Здобувач О.З. Чершцький - Львiвський
державний аграрний ушверситет
ЕФЕКТИВН1СТЬ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ЗАХИСТУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В В1Д ДЕГРАДАЦП
Висвiтлено науковi пiдходи до оцiнки еколого-економiчних механiзмiв захисту земельних ресурсiв вiд деградацшних процесiв. Запропоновано застосування, поряд з традицшними методами, метод зiставлення каттальних витрат на будiвництво пос-тшно дiючих елементiв облаштування агроландшафтiв iз затратами на авторський нагляд за ними. Дослщження здiйснено на прикладi Житомирсько! областi.
Ключов1 слова: земельш ресурси, деградацiя земель, охорона земель, еколого-економiчнi механiзми, Житомирська область.
Competitor O.Z. Cherpitsky - L'viv State Agrarian University
Efficiency of ecology-economic mechanisms of protection of land resources against degradation processes
Scientific approaches to an estimation of ecological economic mechanisms of protection of land resources against degradation processes are observed. Application alongside with traditional methods of a method of comparison of capital costs on construction of constantly acting elements of agrolandscapes construction with expenses for architectural supervision of them is offered. Research is carried out on an instance of Zhytomyr region.
Keywords: land resources, degradation of lands, land protection, ecology-economic mechanisms, Zhytomyr region.
Враховуючи значш кошти, як передбачеш на створення i впровадження еколого-економ1чного мехашзму захисту земельних ресурЫв вщ деградацш-
