CC BY
10
инншиштав
гВЯЕшВИигийЫЬаЫВНшН
УДК 005.336.4+330.341.1]:339.166.5:658.149.3
О.Ю. КАРДАКОВ,
голова наглядово! ради компанИ'«Октава Каптал», здобувач, Кивський нацональний економ 'нний университет ¡м. Вадима Гетьмана
Свропейська система трансферу ¡нтелектуальних продуклв: нацюнальна позищя
У статтi проанапзовано чинники, що зумовили нову специфку системи трансферу ¡нтелектуальних продуктов в УкраЫ. Дослщжено сучасну систему науково!' ¡дентифкацН в УкраЫ. Визначено основнi напрями посилення технологiчностi ви-робничих процесв в економiцi краш—лщер^в.
Ключов! слова: нтелектуальна економка, новiтнi технолога, науково-техн>чний потенц/ал, креативн галузi.
О.Ю. КАРДАКОВ,
председатель наблюдательного совета компании «Октава Капитал», соискатель, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Европейская система трансферта интеллектуальных продуктов: национальная позиция
В статье исследованы источники, обусловившие новую специфику системы трансферта интеллектуальных продуктов в Украине. Исследована современная система научной идентификации в Украине. Определены основные направления усиления технологичности производственных процессов в экономике стран-лидеров.
Ключевые слова: интеллектуальная экономика, новые технологии, научно-технический потенциал, креативные отрасли.
O. KARDAKOV,
Chairman of the Supervisory Board of Octava Capital, applicant, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
European system of intellectual product transfer: national position
The article analyzes the factors that led to the specifics of the new transfer system of intellectual products in Ukraine. The modern system of scientific identification in Ukraine is studied. The basic directions of strengthening technological production processes in the economy of the countries - leaders are determined.
Keywords: intellectual economy, new technologies, scientific and technical potential, creative industry.
Постановка проблеми. Швидю, проте далеко не завжди обгрунтоваьл змЫи в украУнсьюй економщ, що мали мюце у нашм держав! протягом останых чверть стол1ття, далеко не завжди позитивно впливали на сферу ¡нтелектуально'У влас-ност та комерц!ал!зац!| зареестрованих науковцями вина-ходю та вщкритпв. Полггичы зм!ни, зокрема руйнування так звано''' зал!зноУ зав!си у 1990-х роках, мало багато у чому суперечливий характер, адже, з одного боку, забезпечило бтьш широкий контакт науковц!в, що спец!ал!зуються в тех-н!чних i креативних галузях, проте з ¡ншого - максимально
сприяло «переливу» за кордон, i до того ж за безцЫь, ство-рюваних в Укра'У наукових i креативних розробок, новггых технолопй та удосконалень, що забезпечувало подальше дистанцюнування економнних ефектв створюваних ¡нтелектуальних продуклв. Означене вище суттево виплинуло на технолопчний баланс краУни та характер створюваноУ в держав! додано''' вартостк
Лнал!з дослджень та публкащй з проблеми. Нимало дослщниюв вивчали ¡нтелектуальний потенцвл вггчизня-ноУ економки, зокрема Ю. Богоявленька, А. Квггка, А. Колот.
76 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 11 (174)/2015
© О.Ю. КАРДАКОВ, 2015
Метою статт1 е анал!з перспектив змщнення позици УкраУни в систем! трансферу ¡нтелектуальних продукт!в.
Виклад основного матерюлу. Числены зах!дн! ¡нвесто-ри, що приходили у вггчизняну економ!ку, ор!ентувалися на-самперед на т! сфери, як! могли б забезпечити отримання ними швидкого прибутку (торпвля, банк!вська сфера), вт!м вони довол! стримано в!дносилися до тих сфер, в яких ризики були бтьш високими (машинобудування, х!м!ко-фармацевтич-на сфера, б!о- та нанотехнологи). Так, питома вага машинобудування у структур! IIII за вс! роки незалежност! краУни, як правило, не перевищувала 2%. Разом !з тим трансфер «!нте-лекту», що в!домий у св!тов!й економщ! як «в!дплив розуму», набув в УкраУн! надзвичайного поширення. Створен! внасл!-док цього нов! модел! ¡нтелектуальноí експлуатаци (зокрема, аусорс!нг програм!ст!в) сформували приховану систему при-швидшеного комерц!ал!зованого перем!щення !нтелектуаль-ноУ вартост! за кордон. Нер!дко, набуваючи вже новоУ товар-но-серв!сноУ оболонки, вони поверталися в УкраУну у вигляд! нових л!к!в, програмних продукт!в, наноматер!ал!в тощо. Та-ка !нтелектуально-виробнича асиметр!я завдавала значноУ шкоди нацюнальый економщ!, знижуючи ! без того невисокий р!вень УУ м!жнародноУ конкурентоспроможност!. 3 огляду на це чинниками, що зумовили нову специф!ку системи трансферу !нтелектуальних продукт!в в УкраУн!, були:
1. Наявн!сть архаУчних ! багато в чому гальм!вних еле-мент!в радянськоУ системи захисту патентних та авторських прав, яка швидше за все виконувала командно-обмежу-вальну функц!ю, ан!ж регуляторно-правову. Так, прим!ром, колишне ВААП (Всесоюзное агентство авторских прав), яке мало б захищати !нтелектуальн! права радянських автор!в, насправд! брало за своУ послуги до 90% перерахованого з !нших держав гонорару. Така д!яльн!сть здебтьшого нагаду-вала «кр!посництво» в !нтелектуальн!й сфер!, ан!ж стимулю-вання вщкритлв, винаход!в, розвиток креативних галузей та дизайнерських р!шень, мистецтва тощо.
2. Значний р!вень вщ'емноУ м!грацп науково-техн!чних ка-др!в (кандидат!в та доктор!в наук) до краУн - л!дер!в свгговоУ економ!ки (насамперед це США, Канада, краУни БС). 3 часом до цього потоку приедналися ! творч! прац!вники, адже пропонований ними !нтелектуальний продукт створювався як у межах УкраУн!, так ! за кордоном, а вже у XXI ст. - у гло-бальних дослщницьких (творчих) мережах. Натом!сть отримання комерц!йного ефекту розповсюджувалося головним чином на тих, хто винаймав на роботу украУнських фрилан-сер!в, дизайнер!в, експерт!в, менеджер!в, прац!вник!в креа-тивноУ сфери.
3. Нез!ставн! пор!вняно з Бвропейським Союзом та !нши-ми пост!ндустр!альними державами р!вн! ф!нансування на-уковоУ та науково-техн!чноУ д!яльност!. Разом !з тим ство-рення европейських досл!дницьких мереж, стимулювання !нновац!йноУ д!яльност! за допомогою грант!в, прем!й та !н-ших форм ф!нансовоУ допомоги ц!лоУ низки секторальних, фундаментальних та прикладних досл!джень у межах ство-рюваних м!жнародних наукових консорц!ум!в сприяло «ев-ропеУзац!У» в!тчизняноУ науки та УУ частковоУ комерц!ал!зац!У. Значним залишався також !нтерес провщних ТНК до под!-бного роду пошукових роб!т украУнських вчених, ! зокрема у сфер! технолопчних ! креативних !нновац!й.
4. Наявн!сть рудиментальноУ структури наукового в!дтво-рення !нтелекту в межах нацюнальноУ ! галузевих академи наук УкраУни, в основ! якоУ лежить фактично соц!ал!стична система п!дготовки кадр!в, Ухня атестацп' та великоУ к!лькос-т! бюрократичних правил, обмежень, звтв, як! далеко не за-вжди вщображають вщповщний р!вень наукових здобут-к!в. На жаль, й ун!верситетська наука в силу своеУ !нертност! та значного навантаження професорсько-викладацького складу не може конкурувати з европейськими моделями ор-гаызацГУ досл!джень, трансферу наукових результата, правового закр!плення одержаних автором наукових здобутюв.
5. В УкраУн! ще й дос! не сформовано гармон!зований ри-нок !нтелектуальноУ власност! через низький, н!ким не сти-мульований попит на !нтелектуальну продукц!ю. Це при-зводить до того, що значна частина фах!вц!в продовжуе працювати «на експорт», а !снуюч! у свт глобальн! стратеги, системн! заходи краУн-л!дер!в численн! довготерм!нов! про-грами (прим!ром, шоста, сьома рамков! угоди БС,) ор!енто-ван! здебтьшого на активне залучення вггчизняних фах!в-ц!в у масштабы м!жнародн! досл!дження, фоновий ефект в!д запровадження яких буде знаходитись поза межами нашоУ держави. Потребують зм!н також механ!зми захисту креа-тивноУ сфери, торгових та виробничих бренд!в тощо.
3 огляду на перел!чене вище можна констатувати, що на-рощування обсяг!в створення в УкраУн! !нтелектуальних про-дукт!в багато в чому ор!ентуеться як на стару радянську систему захисту прав продуцент!в !нтелектуальноУ власност!, так ! частково на европейську систему, в як!й наша держава по-с!дае поки що донорськ! позицУ. Так!, довол! суперечлив! по-зици нац!ональноУ економ!ки, в!дбивае рисунок.
Як випливае з рисунку, впродовж останн!х двадцяти рок!в кадрове забезпечення !нновац!йного розвитку та !нтелекту-ал!зац!У економ!ки в ц!лому носило багато у чому суперечли-вий характер, що було зумовлено численними трансформации в нацюнальному господарств!. До найб!льш значущих з них варто вщнести таке:
- по-перше, значне скорочення числа науковц!в, що були зад!ян! в систем! академ!чноУ науки. Якщо у 1990 роц! Ух на-раховувалось 313 тис. ос!б, то вже у 2013 роц! - 77,9 тис., тобто мало м!сце пад!ння числа вчених у чотири рази. Зрозу-м!ло, що певна Ух частина переходила у ВНЗ, б!знес, де ство-рювалися своУ, ор!ентован! на в!дпов!дний попит структури, натом!сть значна частина фах!вц!в в!дбувала на пост!йне м!сце проживання за кордон. 1хн!й !нтелект для украУнськоУ науки втрачався назавжди;
- по-друге, к!льк!сть доктор!в наук з 1991 року по 2013 р!к зросла бтьш як удв!ч! попри традиц!йно низький м!гра-ц!йний показник для ос!б ц!еУ категорУУ. 3 одного боку, в Укра-Ун! в!дкривалися спец!ал!зован! ради щодо захисту дисерта-ц!й за новими для краУни спец!альностями, з !ншого - ц!лком зрозум!лою ставала ситуац!я (п!сля розпаду СРСР), коли ви-никла нагальна потреба у створены нових сучасних наукових дослщжень та лквщаци певноУ частини тих, що ор!енту-валися на так званий всесоюзний попит;
- по-трете, к!льк!сть кандидат!в наук також зростала, про-те меншими темпами (з пер!оду 1994 по 2014 р!к зб!льшен-ня становило 1,5 раза). Вт!м ця категор!я науковц!в виявила-ся бтьш мобтьною щодо м!грац!У, н!ж доктори наук. До того ж
юльюсть науковц/в, ос/б
юльшсть кандидатю наук в економщ/ УкраУни, ос/б ктьысть доктор1в наук в економщ УкраУни, ос/б
Кадрове забезпечення ¡нновацшного розвитку в Укра'ш*
* Без урахування тимчасово окуповано! територИ АРК, Севастополя та частково Донецько/ та Лугансько! областей. Розраховано автором за даними Державно! служби статистики Укра/ни [1].
варто зазначити, що Ухн комп'ютерн та лЫгвютичьл (маеться на уваз1 знання ¡ноземних мов) компетенци виявилися вищи-ми. Неабияку роль в¡д¡грав також ¡ в¡к кандидат¡в наук та Ухне сприйняття моб¡льност¡ науковц¡в в умовах глобалваци.
Пер¡од, що минув пюля набуття УкраУною незалежност¡, був непростим для визначення характеру ¡нтелектуального потен-ц¡алу в¡тчизняноУ економ¡ки, адже розмаУття думок подальшоУ комерц¡ал¡зац¡У ¡нтелектуально'У дтльност було вражаючим. 0дн¡ досл¡дники були глибоко переконан в тому, що важливою складовою науково-осв¡тнього потенц¡алу е ¡нтелектуальний потенц¡ал укра'Унського державотворення ¡ розвитку культури [2], натом¡сть ¡нол, як, прим¡ром Ю. Богоявленська [3], наполя-гали на тому, що в умовах глобалваци найвпливов¡шим чин-ником ¡нституц¡йного та соц¡ально-економ¡чного розвитку мае бути обов'язкова ¡нтелектуалваци трудового потенцвлу. ПодЬ бного погляду дотримуеться також й А. Кв¡тка [4].
3 ¡нших позиц¡й оц¡нювання вггчизняно'У ¡нтелектуал¡зац¡i' пЬ д¡йшов укра'Унський дослщник А. Колот, який спробував ви-значити м¡сце УкраУни в процес посилення значущост¡ ¡нно-вацмно'У прац та розвитку ¡нтелектуального кап¡талу, у систем¡ фактор¡в формування економ¡ки знань [5]. 1нший економ¡ст, 0. Сазонов, переконаний, що саме ¡нформацмна справа е найважлив¡шою частиною ¡нтелектуал¡зац¡i' свггогосподар-ского розвитку [6]. Зазначимо також, що цим автором ще у 2008 роц були запропонован надзвичайно важлив¡ категори застосування ¡нформац¡йних систем, розроблення та впро-вадження ¡нформацмних технолог¡й ф¡нансового анал¡зу дЬ яльност п¡дприeмств, ¡нформац¡йних моделей мжнародно'У маркетингово'У та комерц¡йноi' д¡яльност¡, а також захисту ¡н-формаци у свггових ¡нформац¡йних системах.
Не можна обмти той факт, що сучасна система науковоУ ¡дентиф¡кац¡i' в УкраУн виглядае довол¡ диверсиф¡кованою, адже окрем¡ автори наполягають на узагальненн поняття «¡нтелект наци», державному забезпеченн¡ ¡нтелектуал^аци ¡, нав¡ть, на екзотеричност¡ знань у систем¡ визначення па-ралельноУ модел¡ нац¡онального ¡нтелекту, як це свого часу зробили В. Ворона, В. Врублевський та Ю. Канипн [7], нато-м¡сть ¡нш¡ вбачають найважлившим для досл¡дження - мЬ крорвень, як це зробили харк¡вськ¡ науковц К. Сердюков, Н. Гавкалова та М. Хохлов [8].
3-пом¡ж багатьох сучасних пщходю до визначення характеру ¡нтелектуального потенцвлу можна виокремити ¡ той,
що запропонувала I. Тараненко, яка розглядае ¡нноваци ви-ключно через осв¡ту. В¡дтак за фею дослщницею виходить, що ¡нтелектуал^ацт св¡тогосподарського розвитку е най-важлившою складовою, як зазначае автор, глобал^ацмно-¡нновацмно'У динам¡ки [9].
Сл¡д зауважити, що останым часом у струю^ досл¡джень процесу ¡нтелектуал¡зац¡i' в кра'Унах СНД з'явилося, окр¡м ана-лву патентно' д¡яльност¡, чимало креативних аспекта. Так, рос¡йськ¡ досл¡дники 0. Литун та С. Моюеенко зазначають: «Простежуеться ч¡ткий взаемозв'язок м¡ж основними цЫ-ностями, що визначають ефективн¡сть економки нового типу: знання - креативнють - ¡нноваци. Досягнення усп¡ху у масштабно конкурентн¡й боротьб¡ вщтепер стае можливим лише для тих учасниюв економ¡чних взаемин, як¡ були спроможни-ми трансформувати наявн¡ навички ¡ компетенци в ¡нноваци та успшно запровадити отриман¡ нов¡ знання у виробництвЬ) [10, с. 1]. Тему креативваци ¡нтелектуального кап¡талу про-довжують у численних досл¡дженнях й ¡нол науковц¡. Зокре-ма, А. Горн у сво'Уй докторськ¡й дисертаци, фокусуючи увагу на розвитков¡ ринку ¡нтелектуально-креативних послуг, дово-л¡ чггко визначае векторну схему ¡нтерес¡в державного пщ-приемства [11], щоправда, незрозумто, чому при цьому абсолютно не враховуються ¡нтереси приватного б^несу. 1ншу досл¡дницьку складову - ¡нновацмно-практичний метод -було покладено в основу аналву Г. Галетова та М. Черкасова [12]. Довол¡ орипнальною виглядае ¡дея рос¡йських науковц¡в В. Мельник ¡ А. Мельник, як висувають на перший план проблему ¡нформафйно'У складово'У, яка, на Ухню думку, мае забез-печити формування нових ¡нновацмних ¡дей ¡ знань [13].
Ц¡л¡сну модель ¡нтелектуалваци креативного класу запропо-нували казахськ науковц¡, яким вдалося УУ практично реалву-вати при створенн¡ науково-освггнього порталу «Аспондау», основними напрямами дтльност якого стали: координац¡я креативного класу, проведення системних дослщжень, екс-пертиза та громадський контроль, розвиток зв'язюв [14].
3 огляду на сказане вище варто зауважити, що далеко не завжди в^чизняна статистика може надавати т аналггичы даы, як пот¡м можна активно використати для проведення мжнародних сп¡вставлень та подальшого компаративного анал¡зу, адже окрем¡ показники розвитку (реал^ацп) ¡н-телектуального потен^алу кра'Уни поки що залишаються не-з¡ставними з тим, що запроваджен в Звростатк 0сь чому
Змши у структур! виконаних наукових та науково-техтчних роб1т, %
Роки Фундаментальт дослщження Прикладт дослщження Розробки Науково-техтчт послуги Разом
1996 12,7 28,9 54,6 3,8 100
2000 13,5 22,1 55,9 8,5 100
2005 18,7 14,7 50,0 16,6 100
2010 22,2 16,4 51,0 10,4 100
2013 22,9 17,7 49,0 10,4 100
2014* 22,6 17,4 48,8 11,2 100
Розраховано автором за даними Державно! служби статистики Украни [1].
* Без урахування тимчасово окуповано! територИ АРК, м. Севастополь та частини зони антитерористично! операцИ.
можливост! вггчизняноУ аналггичноУ бази виглядають попри вс! обставини довол! обмеженими. Разом !з тим окрем! по-казники, що використовуються в УкраУн!, можуть вважатися такими, як! лише з певними застереженнями можна засто-совувати при проведенн! м!жнародних сп!вставлень.
Варто зазначити, що протягом 1996-2014 рок!в суттевих зм!н зазнали прюритети наукових ! науково-техн!чних роб!т, про що довол! яскраво свщчить Ухня структура (див. табл.).
Упродовж перюду, що розглядаеться, фактично залиши-лась дом!нуючою, з! слабкою тенденцию до зниження, питома вага наукових розробок, попит на як! залишаеться найбть-шим ! пор!вняно з !ншими - ст!йким. Натом!сть питома вага прикладних дослщжень, як! у 90-т! роки XX ст. посщали другу сходинку, суттево зменшилися з 28,9 до 17,4%. Разом !з тим пщтримка фундаментальних дослщжень суттево зросла, що, з одного боку, говорить про вир!внювання наукових пр!-оритет!в з краУнами Бвропейського Союзу, проте з !ншого -красномовно свщчить про те, що значна к!льк!сть прикладних дослщжень перестала щентифкуватися на традиц!йному р!вн! галузевих пор!внянь ! потроху перем!стилися в т!нь, тобто у так звану с!ру економ!ку, якщо йдеться про в!тчизняний чи закор-донний б!знес, або ж в наднацюнальн! системи селектування !нтелекту, що включае спец!альн! грантов! програми, поза в!-тчизняними науковими, або ж осв!тн!ми навчальними закладами. Зрозумто, що така модель «!нтелектуального донорства» не сприяе технолопчному прогресу в УкраУн!.
У ц!лому загальна динам!ка суми витрат на !нновац!йну ак-тивн!сть в УкраУн! протягом 2000-2014 рок!в тюструе до-вол! строкату картину розвитку !нтелектуально-!нновац!йно-го простору. Так, у 2000 роц! под!бного роду вщшкодування становили 1,76 млрд. грн., у 2011 роц! вони сягнули 14,3 млрд. грн., проте вже у 2014 роц! - 7,7 млрд., тобто мала м!сце тенденц!я скочування до р!вня кризового 2009 року, загальн! витрати на !нновац!У в якому становили 7,9 млрд. грн. [1]. Зрозумто, що у наведен!й за 2014 р!к статистиц! вщсутн! дан! по окупован!й територГУ АРК, м. Севастополя та частини зони антитерористичноУ операци.
Як вщомо, важливою передумовою реал!зац!У !нтелекту-ального потенц!алу будь-якоУ краУни е використання !нфор-мац!йно-комун!кац!йних технолопй, як! максимально при-скорюють просування !нновац!й, забезпечують необхщний р!вень Ух оптим!зац!У та за певних умов й комерц!ал!зац!У но-в!тн!х технолопчних ! креативних розробок. Вщтак, ц!лком лопчним виглядае те, що розроблення та запровадження комп'ютерних технолопй стало найважлив!шим свщченням готовност! прац!вник!в !нтелектуальноУ сфери до розвитку, коопераци, координаци, а також формування р!вноважноУ
ц!ни на створюван! творч! продукти. Зрозумто, що й Укра-Уна в межах цього секторального св!тового ринку прагне отримати в!д под!бного роду !нформац!йноУ глобал!зац!У своУ переваги.
За даними ДержавноУ служби статистики УкраУни та про-веденого ГУ сп!вроб!тниками обстеження 44,1 тисяч! пщпри-емств (2014), було встановлено, що бтыхлсть з них (93,4%) використовували комп'ютери у своУй робот!, а 91% - до того ж мае доступ до мереж! 1нтернет. Разом !з тим на секторальному р!вн! мали м!сце значн! диференц!ац!У в характер! та напрямах комп'ютеризац!У виробничих процес!в. Прим!-ром, 98,2% пщприемств, що зд!йснювали д!яльн!сть з на-дання послуг, були повн!стю комп'ютеризован!, також висо-кий р!вень комп'ютеризацГУ мали т! компаний як! працювали у сфер! шформацм та телекомункацГУ (96,6%). Натом!сть р!-вень комп'ютеризацГУ у сфер! д!яльност! з тимчасового роз-ташування ! орган!зац!У харчування дор!внював лише 87,6% [15, с. 1]. Наведен! розрахунки довол! красномовно свщчать про !снуючу в!дм!нн!сть у використанн! комп'ютер!в та !нфор-мац!йних технолопй пор!вняно з краУнами БС, де под!бного роду !ндикатор упритул наблизився до показника у 100%.
Зрозумто, що просте розташування комп'ютер!в та на-явн!сть доступу до 1нтернету е важливою, але не вичерп-ною констатацию вщповщного р!вня якост! створюваних нових вид!в технолог!У на виробництв!. Згадуване вище ви-б!ркове дослщження пщприемств продемонструвало й де-як! !нш! переваги розширення !нформац!йно-комун!кац!й-них технолопй. Зокрема, було встановлено, що майже 60% (2014) пщприемств УкраУни користувалися локальною комп'ютерною мережею, натом!сть розширену комп'ютерну мережу мало майже кожне шосте з них. Разом !з тим лише кожне трете мало бездротовий доступ до своеУ локаль-ноУ комп'ютерноУ мереж!, кожне четверте - використовувало власний внутр!шн!й веб-сайт, що функцюнував в корпоративна комп'ютерн!й мереж! 1нтернет [15, с. 1].
Як вщомо, одним !з напрям!в посилення технолопчнос-т! виробничих процес!в в економ!ц! краУн-л!дер!в е засто-сування широкосмугового доступу. За цим !ндикатором (майже 50% пщприемств, що були обстежен!) УкраУна на-близилася до р!вня нових держав - член!в Бвропейського Союзу. Ц! установи активно використовують хОБЬ канали, вид!лен! канали, телев!з!йний кабель, л!н!У електропередач, супутниковий, стац!онарний бездротовий зв'язок тощо. У ход! досл!дження було встановлено, що лише кожне трете пщ-приемство нашоУ держави мало мобтьний широкосмуговий зв'язок та комутований доступ через телефонну л!н!ю (018! -Ыр або 180Ы).
Висновки
Наведене вище дозволяе констатувати, що УкраУна мае Bei необхщнл умови для розроблення комерц1ал1заци та трансферу iнтелектуальних продуктiв за Mexi свое'У терито-pii, так само як i для iмпорту окремих креативних та техно-лопчних пpодуктiв у свое господарство з метою отриман-ня додаткових економiчних ефектiв. Цьому, на нашу думку, сприяють: високий iнтелектуальний потенцiал держави, ви-сока якiсть креативно!' та робочоУ сили, близьке розташуван-ня до центpiв iнтелектуалiзацiУ виробництва GC, наявнi мож-ливостi оpганiзацiУ аутсорсингу в процес pеалiзацiУ складних мiждисциплiнаpних дослiджень, поpiвняно низька ваpтiсть оплати прац творчих пpацiвникiв та науков^в.
Список використаних джерел
1. Наукова та науково-технлчна д1яльн1сть [Електрон. ресурс] Режим доступу http: //www. ukrstat. gov. ua / operativ/ operativ 2005 /ni/ ind_u /2002. Ntml.
2. Науково - освт-лй потенцiал: погляд у XXI столггтя / Ред. В. Литвин. - К.: Навч. кн. - Кн. 1. Прюритет Ытелекту. - 2003. - 608 с.
3. Богоявленська Ю. Iнтелектуалiзацiя трудового потен^а-лу як чинник iнституцiйного та соцiально-економiчного розвитку / Ю. В. Богоявленська // Формування ринковоУ економ^и. Спец. вип., т. 1. - К.: КНЕУ, 2010. - С. 88-92.
4. Квитка А. Iнтелектуалiзацiя трудового потен^алу / А.В. Квитка // Формування ринковоУ економки. Спец. вип, т. 1. - К.: КНЕУ, 2010. - С. 338-343.
5. Колот А.М. 1нновафйна праця та Ытелектуальний каптал у сис-темi фактоpiв формування економ^и знань / А.М. Колот / Глобальна економка XXI столггтя: людський вимip: моногpафiя: за заг. ред. Д.Г. Лук'яненка, А.М. Поручника. - К.: КНЕУ, 2008. - 421 с.
6. Ca30Heqb 0. lHôopMaTH3aqin cßiTorocnoflapcbKoro po3BèTKy. -K.: ÖeHTp ynSoBoï ëiTepaTypè, 2008. - 224 c.
7. yKpaïHa: iHTeëeKT Haqiï Ha Meœi cToëiTb: MoHorpa^rn / B. BopoHa, B. Bpy6ëeBcbKèé, W. KaHèriH. - K.: iHTeëeKT, 2000. - 508 c.
8. iHTeëeKTyaëbHèé KaniTaë niflnpèeMcTBa hk oB'ëkt oqiHKè: moho-rpaôin / K. CepflioKoB, H. TaBKaëoBa, M. XoxnoB. - X.: Bèfl-Bo XHEy, 2012. - 324 c.
9. TapaHeHKo l. iHHoBaqin Ta ocBiTa b rëoBaëbHié eêoHoMiqi 3HaHb: MoHorpaôin / l.B. TapaHeHKo. - flHinponeTpoBcbK, 2012. - 280 c.
10. ËèTyH 0., MoèceeHKo C. ÈHTeëëeKTyaëbHo-KpeaTèBHbie pecypcû KaK ocHoBa HayKoeMKoé skohomhkh / FlèTyH 0., C.C. MoèceeHKo // Optimus Template 2010. - №27 [EëeKTpoH. pecypc] PeœèM flocTyny http: www. ozakaz. ru Index. php/ articles/ n 27062010181 - intelekreativ
11. TopH A. PaçBèTèe pûHKa èHTeëëeKTyaëbHo-KpeaTèBHbix ycëyr (Teopnn è MeTofloëorièfl). ABTopeô... flèc...fl.3.H. / Cneq. 08.00.05. -OêoHoMHKa è ynpaBëeHèe. - CaMapa: CaMapcKèé rocyflapcTBeHHbié SKoHoMMHecKèé yHèBepcèTeT. - 24 c.
12. TaëeToB /., HepKacoB M. ÈHHoBaqèoHHbie npoeKTbi b coBpeMeHHûx ycëoBènx H.fl. TaëeToB, M.M. HepKacoB // ripoBëeMbi coBpeMeHHoé SKoHoMèKè. - 2014. - №17. - C. 34-46.
13. MbiëbHèK B., MbiëbHèK A. ÈHôopMaqèn KaK ocHoBa ôopMèpo-BaHèn èfleé è 3HaHMé / B.B. MbiëbHèK, A.B. MbiëbHèK // HaynHbie Tpyflbi BoëbHoro SKoHoMènecKoro o6ùecTBa Poccèè. - 2012. - t. 166. - C. 21-38.
14. MHTeëëeKTyaëè3aqèn KpeaTèBHoro Këacca Ka3axcTaHa (koh-qenqèn co3flaHèn cècTeMbi ceTeBbix «6peéH - Këy6oB» «AcnaHflay») [EëeKTpoH. pecypc] PeœèM flocTyny http: old2. Aspandau.kz / index. Php? Option = com_content & view = artic
15. BèKopècTaHHH iHôopMaMiéHo-KoMyHiKaqiéHèx TexHoëorié Ha nifl-npèeMcTBax yêpaïHè y 2014 poqi. Eêcnpec-BènycK. flepœaBHa cëyœ6a cTaTècTèKè yêpaïHè 12.05.2015 №132/ 0105. 1 Bn. - 15. - 3 c.
