CC BY
22
Словаччина, 1рланд1я, Австр1я, Нщерланди, Франтя, Н1меччина, IcnaHifl), 4 краУни Америки (США, Канада, Бразил1я, Аргентина) i 5 краУн АзГГ (Япоыя, ^я, Китай, Iндонезiя, Туреччина).
У xодi доcлiдження запропоновано проводити aнaлiз структури економiки УкраУни у порiвняннi з iншими краУнами на оcновi наступних груп показниюв, якi б оцiнювaли:
1. Структуру мiжгaлузевиx потокiв товaрiв i послуг (про-мiжне споживання в валовому випуску, енергоемнють, Ы-веcтицiйноeмнicть валового випуску, частка стьського гос-подарства i промиcловоcтi, рiвень орieнтaцiУ економки на зовнiшнiй попит (частка експорту), паливоемнють, електро-eмнicть валового випуску, залежнють вiд iмпорту).
2. Структуру юнцевого споживання (на оcновi 2 квадранту таблиць «витрати-випуск») - частка споживання домаш-нix господарств (юнцевий споживчий попит), частка державного споживання, порiвняння споживання домашых господарств з доходами вiд оплати прац найманих пра^в-никiв, частка валового нагромадження.
3. Biдтворювaльнi пропорци економiки: частка валового нагромадження основного капралу, порiвняння Ух з валовим прибутком (частка власних коотв в Ывести^ях), порiвняння обcягiв нагромадження основного капралу i обcягiв продук-цп власних галузей iнвеcтицiйного комплексу.
4. Порiвняння коефiцieнтiв прямих i повних мaтерiaльниx витрат, видiлення галузей з найбтьшими обсягами внутрш-нього споживання продукцп i галузей з орieнтaцieю на юнце-вого споживача, галузей з найбтьшою часткою енергоспо-живання на одиницю продукцп.
5. В^р i порiвняння галузей за показниками мaтерiaлоeмноc-тi, пaливоeмноcтi, товaрноcтi, металоемноси електроeмноcтi.
У промiжному звiтi представлено методичн рекомендаци щодо формування структурних показниюв на оcновi таблиць «витрати-випуск», aнaлiз за 2000-2006 роки структурних змЫ в економiцi УкраУни, порiвняльний aнaлiз структурних пропорцiй УкраУни i Ыших краУн.
При викориcтaннi таблиць Ыших краУн виявлено:
- вщсутысть по краУнам единих методичних пщходв до побудо-ви таблиць «витрати-випуск» (е вiдмiнноcтi в окремих пози^ях);
- нелогiчнi вiдxилення окремих структурних оцЫок в окремих краУнах вiд очiкувaниx за логiкою;
- вщсутнють даних по окремих пози^ях таблиць «витра-ти-випуск».
Список використаних джерел
1. Баумоль Б. Секреты экономических показателей. Пер. с англ. -Днепропетровск: Баланс-Бизнес-Букс, 2007. - 320 с.
2. Смирнов С. Система опережающих индикаторов для России // Вопросы экономики №3, 2001. - 19 с. // [Електрон. ресурс]. http://www.finansy.ru/publ/pmacro002.htm
3. Шоломицький Ю.В. «Стил1зован1 факти» економ1ки УкраУни. -К.: Вюник ун1верситету БанювськоУ справи НБУ №3 грудень, 2008.
- 12 с. // [Електрон. ресурс].
4. Економ1чн1 Ыдикатори. Перел1к з поясненнями. 2009. - 2 с. // [Електрон. ресурс]. http://forex.ukrgasbank.com/ukr
5. Индекс деловой активности РМ1 // Forex Euroclub, 05.06.2009.
- 2 с. // [Електрон. ресурс]. http://enc.fxeuroclub.ru/55/
УДК 005.336.4 - 026.15:061.1еС
О.Ю. КАРДАКОВ,
голова наглядово! ради компанИ'«Октава Кап'пал», здобувач, Ки1'вський нацюнальний економ 'нний университет ¡м. Вадима Гетьмана
Креативна ¡нтелектуал1зац1я Европейського Союзу
У статтi дослiдженi р¡зн¡ подходи до управлння ¡нтелектуально-креативними ресурсами. Проаналiзована сучасна спе-цифка креативiзацil Европейського Союзу. Дослiдженi глобальн моделi креативноЧнтелектуальноi комерцiалiзацií в Бвропейському Союзi.
Ключов1 слова: креативiзацiя, iнтелектуалiзацiя, iнтелектуально-креативнi ресурси, нформатиза^я.
А.Ю. КАРДАКОВ,
председатель наблюдательного совета компании «Октава Капитал», соискатель, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Креативная интеллектуализация Европейского союза
В статье исследованы разные подходы к управлению интеллектуально-креативными ресурсами. Проанализирована современная специфика креативизации Европейского союза. Исследованы глобальные модели креативно-интеллектуальной коммерциализации в Европейском союзе.
Ключевые слова: креативизация, интеллектуализация, интеллектуально-креативные ресурсы, информатизация.
O.Yu. KARDAKOV,
Chairman of the Supervisory Board of "Octava Capital", applicant Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Creative intellectualization of European Union
Different ways of intellectual creative sources managing are discovered. The modern specific of European Union creativization is analyzed. The global models of European creative intellectualization are discovered.
Keywords: creativization, intellectualization, intellectual creative sources, informatization.
Постановка проблеми. Сучасна сфера економлчноУ дЬ стежуеться домЫування послуг, питома вага яких, як правило, яльност1 в 6С далеко не завжди може вважатися лише ви- перевищуе 70%. Значна частина цього виду економ1чноУ дЬ робничою, адже у структур! ВВП держав-учасниць чггко про- яльност1 продукуеться в креативна сфер1, яка скерована на
20 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (171)/2015
© О.Ю. КАРДАКОВ, 2015
задоволення емоцмних, рекреацмних, культурних, ¡нтелек-туальних та ¡нших потреб населенна. 3 кожним роком попит та в¡дпов¡дн¡ запити на таю нов¡ потреби сусптьства зростае, що приводить до значних секторальних зм¡н в íхн¡й структу-р¡. Водночас суттево посилюються вимоги щодо якост по-слуг, ТхньоТ технолог¡чност¡ та цЫово''' доступност¡. Вщтак стае зрозум¡лим, чому креативна складова нац¡ональних еконо-м¡к р¡к вщ року пост¡йно зб¡льшуe свою значущють, матерЬ ал¡зуючись, за R. Florida, у так званому креативному клаа [1], за M. Storper - у креативна економ¡ц¡ [2], за A. Booth та M. Coles - у креативна свщомост людей [3].
Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблемы. Вар-то пщкреслити, що у сучасн¡й науков¡й л¡тератур¡ та числен-них ¡нструктивних та директивних матервлах Звропейського Союзу термЫи «креатив¡зац¡я» та «¡нтелектуал¡зац¡я» вияви-лися довол¡ детерм¡нованими ¡ такими що, з одного боку, пе-редбачають структурну диференцв^ю кожного з секторю, а з ¡ншого - несуть у соб¡ об'еднуючу (¡нтегративну) основу, а у деяких випадках й ототожнюють ¿'х. Так, A. Faggian та R. Franklin пов'язують в едине цте гуман¡тарний (людський) капггал та м¡грац¡ю студент¡в й викладачв у коледжах ¡ унЬ верситетах, як¡ об'еднують у соб¡ д¡ючий та наступний ¡н-телект рвних кра'н [4]. Багато вчених, як вггчизняних, так ¡ зарубжних, досл¡джують питання креатив¡зац¡í та ¡нтелекту-ал¡зац¡я економ¡ки, а саме R. Florida, M. Storper, A. Booth та M. Coles, О. Литун та С. Мойсеенко та ¡н.
Метою статтi е дослщити креатив¡зац¡ю та ¡нтелектуалЬ зац¡ю економнного простору ЗС та визначити його креатив-ну модель.
Виклад основного матерiалy. Спробу виокремити ¡нте-лектуально-креативн ресурси як основу науком¡сткоí еко-ном¡ки зд¡йснили рос¡йськ¡ науковц¡. На 'хню думку, креатив-н¡сть е основою трьох вим¡р¡в ¡дентифкацп економки знань: числа патент¡в та винаходв за певний пер¡од, питомо' ваги зайнятих у реал^аци нового проекту та ктькост визнаних творчих ршень компани. Натом¡сть ¡нновац¡йну складову, як вважають автори, визначае значна бтыхлсть ¡ндикатор¡в, до числа яких вщносять: р¡вень комерц¡ал¡зац¡í (що е дово-л¡ дивним, адже, мова в цтому не йде про яюсно нов¡ марке-тингов¡ ходи); продуктивнють прац¡ для високотехнолог¡чного виробництва; рвень заощаджень за результатами викорис-тання нових технолопй; питому вагу високотехнолопчних то-вар¡в та послуг в загальному обсяз¡ продаж тощо [5, с. 2-3].
Досить ц¡каву спробу поеднання ¡снуючих на цей час те-ор¡й ¡ методолог¡й креативваци ринку зд¡йснив у сво'й док-торськ¡й дисертацп А. Горн, якому вдалося дослщити розви-ток ринку ¡нтелектуально-креативних послуг. На його думку, ¡нновафйна ¡нтелектуально-креативна д¡яльн¡сть е нним ¡н-шим, як прогнозуванням «нових ¡нтелектуально-креативних послуг з метою перюдичного змЫення будь-яко' базово' дЬ яльност та п¡двищення и ефективностк..» [6, с. 4].
У численних дискустх, що мають мюце в державах Звропи та США, довол¡ частими стають оцЫки нос¡íв ¡нтелекту в про-цес¡ 'х обм¡ну знаннями, вмТннями та навичками або ж набу-тими компетенц¡ями. Е. Климова та Т. Климова обгрунтовують з огляду на це новий тип споживача Т водночас вщтворювача споживчих благ, називаючи його X-PEOPLE [7, с. 34]. Автори глибоко переконаы, що технолопзацт, ¡нформатизац¡я, еко-
лопзацт та ¡нш¡ тренди сучасного сусптьства довол¡ швидко зм¡нюють й споживача, а вщтак звичайы п¡дходи маркетингу, якими фахв^ усп¡шно користувалися впродовж XX ст., вже у XXI ст. вважаються безнад^но застартими. Звщси виника-ла й ц¡лком обгрунтована нова назва - х-людина, поведЫка, уподобання та смаки яко' можуть бути в нових економнних та технолопчних умовах непередбачуваними.
Значно дал¡ п¡шла рос¡йська досл¡дниця О. Зубеева, яка взяла на себе смтивють обгрунтувати концепц¡ю нанолюдини в систем¡ стратег¡чного менеджменту ¡нновац¡йного п¡дпри-емництва. Основна лог¡ка досл¡дниц¡ зводиться до того, що вже найближчим часом нанотехнологи будуть дом¡нувати в уах сферах виробництва товар¡в та послуг, навггь у традиц¡й-них. Вщтак можна очкувати, що зм¡на людсько' повед¡нки та-кож в¡дбуватиметься довол¡ активно ¡ залежатиме в¡д наноло-г¡ки, зокрема у сфер¡ управлЫня виробничими процесами [8].
1ншим шляхом п0ов американський досл¡дник T. Kelley, для якого мистецтво ¡нновац¡й зумовлюе креативне л¡дер-ство, що, вочевидь, базуеться на ¡нтелект¡ ¡ зумовлюе реле-вантний напрям розвитку, креативного лщерства т¡eí чи ¡н-шо' ф¡рми [9].
Довол¡ ц¡кавим е п¡дх¡д до управл¡ння ¡нтелектуально-кре-ативними ресурсами банювських операц¡й, що був запропо-нований С. Насибяном. Для нього базовими е основн¡ мо-менти осв¡ти, що включають:
- запровадження сучасних технолопй у менеджменту формування нового типу органвафйно''' поведЫки, розвиток в колектив¡ навичок лщерства, науково обгрунтоване управ-л¡ння конфлктами;
- використання загальноприйнятих (св¡тових, европей-ських) стандарт¡в, правил та процедур;
- анал^ зовн¡шнього регуляторного середовища (до цьо-го ще варто додати й м^народно' конкурентоспроможност¡).
Важливими ¡нформац^ними ¡нструментами управл¡ння ¡н-телектуально-креативними ресурсами, за С. Насибяном, мають стати фотографи робочого дня, оцЫка ¡нновац¡йноí актив-ност¡ того чи ¡ншого спвробггника, ¡нтелектуально-креативн¡ карти дтльнос^ прац¡вника, що визначають весь спектр його ¡нтелектуальних операц¡й, що зд^снюються [10].
Разом ¡з тим слщ зазначити, що сучасна активна креати-в¡зац¡я Звропейського Союзу вщображае у ц¡лому глобаль-н¡ тенденцп, проте мае й свою специфку, яка ч¡тко визначае консол¡дований характер наднацюнальних ¡ нац¡ональних п¡дход¡в до планування та пщтримки секторальних стратепй.
В¡дтак виходить, що зростаюча творча синергетика ев-ропейського сусп¡льства значною м^ою базуеться на ¡н-телектуалваци того економ¡чного простору, в межах якого знаходиться та чи ¡нша кра'на. Водночас сл¡д визнати, що створюваний ¡нтелектуальний (креативний) продукт яв-ляе собою поеднання творчих ¡дей, економ¡чних ризик¡в та захисту ¡нтелектуально' власност¡. В¡н поширюеться не лише на технологий в¡дкриття та удосконалення, а й на сферу арт- та мед¡а-¡ндустр¡í. Отже, реально утворюеться мульти-креативна сфера, яка, з одного боку, передбачае формування значних секторальних переваг, що зумовлеы вертикальною ¡нтеграцюю компаый та консорц¡ум¡в, а з ¡ншого - горизонтальною ¡нтеграцюю нов¡тн¡х продуцента, спо-нукальними мотивами орган¡зац¡í яких виступае фактично
тотальна кластервацт бвропейського Союзу, в тому чис-л1 класу так званих творчих ¡ндустрм. Натомють домЫуючим процесом сучасного розвитку 6С виступае все ж таки ¡нте-лектуалвацт европейського економнного простору.
Разом ¡з тим перехщ у творчу сферу передбачае формалЬ зац¡ю авторського права на мистецьк твори, телеформати, книги, музику, науков¡ та досл¡дницьк¡ розробки, а також ¡нол творч¡ доробки, на як майже неможливо отримати патент чи лщензю, попри те, що в основ¡ Ух розроблення лежить всебн-на рeал¡зац¡я творчого кап¡талу та аутсорсингова модель його трансферу. Креатива особи, котр¡ зад¡ян¡ у цм сфeр¡, е, по сут¡, фртансерами, як¡ у раз¡ усп¡ху отримають довол¡ велику гро-шову винагороду, натомють у раз¡ нeвдач¡ - не отримують нЬ чого, тобто Ухня д¡яльн¡сть е ризикованою по суп (рис. 1).
На пропоноваый на рис. 1 схeм¡ добре протюстровано загальний тeхнолог¡чний процес створення ¡нтелектуаль-них продукт¡в в 6С, до яких, як випливае з рисунку, вщно-сять не лише технны розробки та удосконалення. На наше глибоке переконання, в основ¡ цього процесу лежить осв^-ня модель, окрeм¡ компоненти яко' можуть сприяти творчо-му становлення особистоси натом¡сть вс¡ ¡нш¡ - нк Верх-ня горизонталь заявлено' схеми довол¡ добре характеризуе рух роб^ника-професюнала, що передбачае отримання ним загальноУ середньоУ осв¡ти, персональну профeс¡онал¡зац¡ю, подальшу практичну д¡яльн¡сть та можливе виникнення, в сфeр¡ його активност¡, нових креативних ¡дей, як¡ далеко не завжди можуть вттюватись в обгрунтоваы крeативн¡ пропо-зици, хоча, у цтому, така можлив¡сть не виключаеться.
Друга, вертикально-горизонтальна л¡н¡я передбачае ¡сну-вання прямо' модeл¡ створення та руху ¡нтелектуальних про-дукт¡в: загальна освгга, ун¡вeрситeтська осв¡та, постдиплом-ний творчий розвиток ¡ дал¡ - мультикреативна дтльнють, ¡ вже на завершальый стади - формал¡зац¡я, поширення та ко-мeрц¡ал¡зац¡я ¡нновац¡й. Разом ¡з тим наявною в сучасному 6С е й додаткова, або ж опосередкована, лУя, в межах яко' центральною ланкою виступае виконавча дтльнють, яка може
трансформувати креатива пропозици фах¡вц¡в з унверситет-ською осв¡тою, спираючись при цьому на можлив¡ креатив-н¡ ¡деУ роб¡тник¡в, в тeхн¡чн¡ удосконалення з подальшим, але не обов'язковим, рухом до мультикреативноУ сфери в процес перманентного розроблення все новий й нових ¡нтелектуальних продукта. Типовим прикладом такого руху може вважа-тися техннний дизайн. Водночас творча виконавча дтльнють може приводити до прямого переходу до мультикреативноУ дтльност та подальшого створення ¡нтелектуальних продукта. На схeм¡ добре видно, що описаний вище процес взаемо-ди базуеться як на свггових потоках (трансферах) знань, так ¡ на ¡дeнтиф¡кац¡йних сигналах, що виступають ¡нформац¡йним каркасом комун¡кативноí модeл¡ бвропи.
Наведене вище дозволяе позиц¡онувати креативну модель ¡нтелектуал^аци европейського економнного простору в такий споаб:
- по-перше, процес ¡нтeлeктуал¡зац¡í в 6С т¡сним чином пов'язаний з технолопчним процесом, ¡нновац¡йним розви-тком та зростаючим попитом на нов¡ види товарв та послуг, що передбачае наявнють високоУ квал¡ф¡кац¡í у фахюцю сучасного р¡вня, потреба в пщготовц яких вже не може бути задоволеною за рахунок лише внутршых ресурса робочо' сили та працвниюв ¡нтелектуальних сфер;
- по-друге, глобальний попит на нов¡ продукти не може бути задоволений лише за рахунок нових техннних ршень, адже потребуе значноУ к¡лькост¡ креативних eлeмeнт¡в, як¡ суттево п¡двищують його споживч¡, в тому чи^ eстeтичн¡ якост¡;
- по-трете, охорона прав ¡нтелектуально' власност¡ вже не охоплюе лише окрeм¡ кра'ни, а е м¡жнародною по сво'й сут¡, в¡дтак цив¡л¡зац¡йно усп¡шною може вважатися лише та кра-Уна, яка приеднуеться до м¡жнародних угод, що гарантують автору повне вщшкодування його ¡нтелектуальних ¡ матерЬ альних прав на винахщ, нове техннне р¡шeння, нову форму дизайну, авторський тв^, витв¡р мистецтва тощо;
- по-четверте, творчий доробок сучасного автора може бути комерцвлвований ще на початку його створення,
•4-стшкийрух
4__можливий рух
Рисунок 1. Креатив1зац1я створення та руху ¡нтелектуальних продуклв
Складено автором.
тнк
£ В
м о
5
Креативш щс1, пропозици
HayKoei винаходи
Комерщалвацш
МСБ
TexHiw удосконалення
Креатив1зац1я йпелектуалпашя
Новий
продукт
Рисунок 2. Генезис розвитку креативноннтелектуально!
Складено автором.
тобто на рвы продуктивно' ¡де'. Насамперед це вщносить-ся до виробництва юнофтьмю, телеформат¡в, промислово-го дизайну. Пггчинг (продаж ¡дей) стае все бтьш поширеним в Звропейському Сою^ ¡ потребуе розроблення ч¡ткоí ре-гламентарно' бази та вироблення сптьно' позици держав-учасниць щодо трансферу творчих ¡дей та забезпечення ав-торських прав на них;
- по-п'яте, створення мережного сусптьства у свт бу-де вже найближчим часом суттево впливати на прискоре-ний рух ¡нтелектуальних продукт¡в, 'х в¡дозм¡ну, секторальну та креативну дифузю а також поглиблену диференц¡ац¡ю нематервльного розвитку. В¡дтак уже найближчим часом креативвацт ¡нтелектуально' д¡яльност¡ стане неодмЫним ресурсом ¡ водночас селективною умовою здмснення в ЗС повного ¡нновафйного циклу.
Граф¡чне в¡дображення под¡бних процесс знайшло свое вт¡лення в глобальних моделях креативноНнтелектуально' комерц¡ал¡зац¡í в Звропейському Сою^ (рис. 2).
Як випливае з¡ схеми, наведено' на рис. 2, глобальний тт-чинг дедал¡ буде ставати все б¡льш розповсюдженим яви-щем ¡ перетворювались за допомогою групи розробниюв у науков¡ винаходи або п¡сля закуп¡вл¡ нематервльно''' сут¡ ¡де' з боку ТНК та МСБ трансформуватися в технны удосконалення, як шляхом креативваци, ¡нтелектуал¡зац¡í та комер-ц^^аци можуть утворювати принципово новий продукт, що користуватиметься попитом на глобальному ринку.
Водночас науков¡ винаходи в ЗС можуть селективно об'еднувати д¡яльн¡сть ТНК та МСБ через участь у рвних програмах, створення державно-приватного партнерства, а також колаборанютичних схемах приеднання на б¡льш п¡зн¡х або ж раных стад¡ях в¡дтворення ¡нтелектуального продукту.
Висновки
Креатив¡зац¡я сусп¡льного життя в ЗС охоплюе не лише творчу сферу, а й проникае фактично в ус ¡нш¡ сектори нацЬ ональних економ¡к, створюючи, таким чином, принципово ¡н-ш¡ основи розвитку цтих напрям¡в галузево' ¡нтеграци (про-мисловий дизайн, електронна музику, сучасне технолопчне мистецтво, техноарт тощо). Под^ного роду дифуз¡я забез-печуе формування нового ринку ¡дей - пггчингу, який дозво-
комерц1ал1зацм в БС
ляе вт¡лювати продуктивн¡ пропозиц¡í креативного автора в конкреты ¡нновац¡йн¡ проекти, реалвуючи, таким чином, в¡ртуальну, аутсорсингову, технолопчну модель мережного сусптьства, вплив якого на свщомють, поведЫку та ви-б¡р споживач¡в буде важко ¡дентифкувати та спрогнозувати.
Список використаних джерел
1. Florida R. The Flight of the Creative Class: The New Global Competition for Talent. - New York: Harper Collins, 2007. - 348 p.
2. Storper M. The resurgence of regional economies, ten years later: the region as a nexus of untraded interdependencies / M. Storper // European Urban and Regional Studies. - 1995. - №2. - P. 191-221.
3. Booth A., Coles M. A micro foundation for increasing returns in human capital accumulation and the under-participation trap / A. L. Booth, M. Coles // European Economic Review. - 2007. - №51. - P. 1661-1681.
4. Faggian A., Franklin S. Human Capital Redistribution in the USA: The Migration of the College-bound / Alessandra Faggian, Rachel S. Franklin // Spatial Economic Analysis. - 2014. - №4 (Vol. 9). - P. 376-395.
5. Литун О., Моисеенко С. Интеллектуально-креативные ресурсы как основа наукоемкой экономики / О.Н. Литун, С.С. Моисеенко // Optimus Template. - 2010. - №27 [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.ozakaz.ru/index.php/home/81-intelectkreativ
6. Горн А. Развитие рынка интеллектуально-креативных услуг (теория и методология / Автореферат. д.э.н. Спец. - 08.00.05 -Экономика и управление. - Самара: Самарский государственный экономический университет, 2009 [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://refdb.ru/look/2461073-pall.html
7. Климова Э., Климова Т. X-PEOPLE: новый тип потребителя или новая ценность / Э.Н. Климова, Т.В. Климова // Креативная экономика. - 2014. - №4 (88). - С. 34-41.
8. Зубеева Е. Концепция наночеловека в системе стратегического менеджмента инновационного предприятия / Е.В. Зубеева // Креативная экономика. - 2014. - №7. - С. 131-137.
9. Kelly T. The art of innovation: Lessons in Creativity from IDEO, America's Leading Design Firm. - NY: Hardcover, 2001. - 396 p.
10. Насибян С. Подходы к управлению интеллектуально-креатив-ними ресурсами банковских организаций / С.С. Насибян // Российское предпринимательство. - 2006. - №11. - С. 97-98.
