CC BY
58
шкодження, неможливосп духовно! самореалiзащi. Така ситуацiя нагнiтаe внутрiшнiй конфл^ у суспiльствi - розкол на аутсайдерiв, тих, хто прагне бути ними, та маргiналiв. Гуманний споаб вирiшення цього конфлiкту е пра-вовим. Правосвiдомiсть як розумiння щнносп й само! природи права грома-дянами пов'язана з 1х адекватною i неупередженою самоiдентифiкацiею в суспшьста. Проте спроба тако! щентифшацп виявила сьогодш культурну неоднорiднiсть украшщв. Звичайно, одного факту полпдентичносп недо-статньо для розв'язання громадянсько! вiйни, однак достатньо для п тдтри-мання, тим бiльш на фонi пол^ично!' гри.
Вiтчизняна демократiя мае плюралiзм iдеологiй, але серед цього плюра-лiзму - одну легiтимну. Криза щентичностей, що була констатована взимку 2014 р., досить швидко змшюеться урочистiстю нащонально!' ще!' украшщв. Це свщчить про те, що населення поступово змiнюе свою iдентичнiсть, за-мiщаючи 11 симулякрами. Самосвiдомiсть, що з'являеться в результат^ не може вважатись щентичшстю у справжньому сена цього слова, адже вона виражае не усвщомлешсть особою необхщносп бути собою, а усвщомлешсть нею меркантильно! необхщносп просто бути, бути якомога зручшше i довше. Змiна щентичносп е реалiею сучасностi, способом буття людини транзитивного суспiльства. Саме на симулякрах iдентичностi тримаеться зараз крихкий мир у решт регюшв. У кожному iндивiдуальному випадку подiбна оновлена iдентичнiсть бiльшою чи меншою мiрою страждае та очiкуе вибуху свое! природносп у разi змши «господарiв сьогоднiшнього дня».
У пщсумку постають головнi питання, зокрема: у чому ж полягае заслуга права? Якщо бшьшють страждае як через змшу iдентичностi, так i через вщ-мову це зробити, то яку ж самореалiзацiю i справедливють гарантуе право? Як iще можна розум^и справедливiсть, окрiм як право i можливiсть бути тим, хто ти е i пишатися цим? Якщо вiтчизняна реальнiсть свiдчить про те, що значна кшьюсть людей сьогодш вщмовляеться вiд тако! можливосп, то мабуть 1х думка про щншсть права далека вiд щеалу. Отже, зв'язок мiж iдентичнiстю i праворозумiнням виявляеться, по-перше, очевидним, а по-друге, значним i вагомим для суспшьного розвитку.
М. М. Шкула, астрант еВРОПЕЙСЬКА ПОЛ1ТИЧНА СВ1ДОМ1СТЬ УКРАШЦШ
Необхiдно усвiдомлювати, що вирiшальну роль в устшному входженнi украшського сустльства в европейське спiвтовариство вiдiграють не лише
об'ективш чинники, пов'язаш з економiчним i пол^ичним життям краХни, а й змши у полiтичнiй свiдомостi украХнського народу, пов'язаш з його евро-пейськими перспективами. У цьому зв'язку звернення до вивчення стану, характерних особливостей, тенденцш розвитку европейсько'1' пол^ично!' свь домостi укра'ншв е актуальним завданням в^чизняно!' пол^ично!' науки, оскiльки св^ова полiтична практика свiдчить, що уникнути серйозних соць ально-полiтичних проблем вдаеться там, де виршуються особистiснi аспекти пол^ично!' практики.
Ще у 1983 р., коли було поставлено питання про «широю дп для забез-печення перезапуску Свропейського ствтовариства» [1], в Штутгартськш Урочистiй декларацп була проголошена iдея формування европейсько'1' сввдо-мостi - «пiдвищити рiвень знань про iншi держави-члени Спiвтовариства та шформащю з юторп та культури Свропи з тим, щоб сформувати европейську свщомють» [2]. Пiзнiше, у ст. 10 Маастрихтського договору було поставлено завдання пол^ичних партш на европейському рiвнi - «формування европейсько'1 пол^ично!' свщомосп... громадян Союзу» [3].
Оскшьки входження Украши в €С е стратегiчним завданням украХнсько! держави, зрозумiло, одним iз перших кроюв його виконання е готовшсть укра-'нсько! громадськостi до европейсько'1 штеграци. Така готовнiсть передбачае формування европейсько'1 пол^ично! свiдомостi громадян Украши, яка забез-печуеться правом громадян бути пошформованими з европейських питань, що гарантуе Хартiя Свропейського Союзу про основоположш права (2000) [4].
Свропейську полiтичну свiдомiсть украшшв ми будемо визначати як таку ж свщомють европейцiв, тобто як цшшсне i когнiтивне сприйняття пол^ич-ного життя в СС, застосування цшностей i стандартiв европейсько'1 ствдруж-носп в оцiнках сучасностi та перспектив розвитку украшського суспiльства. Свропейську пол^ичну свiдомiсть украшшв пропонуемо трактувати як су-купнiсть полiтичних iдей, поглядiв i переконань людей, що ототожнюють себе з европейським полiтичним суспшьством - Свропейським Союзом, i яким властива европейська щентичшсть. Сутнiсть i змiст европейсько'1 пол^ично! свiдомостi украшшв, на наш погляд, неможливо розглядати без урахування европейсько'1 iдентичностi сучасного укра'нця.
Оскiльки «будiвельним матерiалом» будь-яко'1 свiдомостi е iнформацiя, проаналiзуемо, як можна оцшити володiння iнформацiею про европейське життя сучасних украшщв, пасивну або персуазивну (отриману шляхом пере-конання) поiнформованiсть, а також отримання знань за власною iнiцiативою (активну поiнформованiсть) та iнтерактивний аспект пошформованосп, який сьогоднi забезпечуеться в процес двосторонньо'1 комушкацп на блогах i со-цiальних мережах.
Проведений укра'нською дослщницею С. Тихомировою [5, с. 255-256] на початку нульових роюв аналiз обiзнаностi громадян щодо евроштеграцп Укра'ни виявив тодi досить низький рiвень пасивно' i персуазивно' пошфор-мованостi громадян щодо п процесу, процедур та европейських iнститутiв, проте досить високий рiвень мотивацп активно' поiнформованостi. Авторка посилаеться на опитування громадсько'1 думки, проведене Мiжнародним центром перспективних дослщжень на рубежi ХХ i ХХ1 ст. [6], яке показало, що бiльшiсть респондентiв (76,5%) оцшюе поiнформованiсть украшсько'1 гро-мадськостi щодо процесу та процедур штеграцп з СС та рiвень iнформування щодо пол^ично' дискусп навколо iнтеграцiйних процеав в Укрш'ш (66,3%) як недостатш. У той же час 97,5% респондент зацiкавленi в отриманнi шфор-мацп про СС, а 98,7% - про процеси i процедури европейсько' штеграцп в Укрш'ш [6].
Ситуащя щодо пасивно' та персуазивно' поiнформованостi останнiм часом змiнилася, як нам здаеться, на кращу. Про це свщчать показники европейсько' щентичносп украшщв, виявленi у результатах дослщження 2015 р., проведе-ного Фондом «Демократичш шщативи» iм. 1лька Кучерiва спiльно з соцю-логiчною службою Центру Разумкова1.
Перш за все варто зазначити, що наприкшщ 2015 р. в укра'нському сус-пiльствi поступово зросла кiлькiсть украшщв, що сприймають самих себе як европейщв. Так, на рис. 1 видно, якщо навiть у травш 2013 р. вiдчували себе европейцями 34% i не вiдчували - 55% украшщв, то у грудш 2013 р. це ств-вщношення становило 44% та 50% вщповщно, а в листопадi 2015 р. п, хто вiдчувае себе европейцями, вперше опинилися у вiдноснiй бшьшосп - 47%
Травень 2013 ИГрудень 2013 ИЛистопад 2015
Так № Важко вщпов1сти
Рис. 1. Чи вважаете Ви себе европейцем? (Дайте одну вщповщь)
1 Дослщження проводилося в перюд з 14 по 22 листопада 2015 р. в уих регюнах Украiни за ви-нятком Криму та окупованих територш Донецькш та Луганськоi областей. Опитано 2009 респондента вжом в1д 18 роюв. Теоретична похибка виб1рки - 2,3 %. Опитування проведено за фшансово' тдтрим-ки Свропейського Союзу.
можуть себе назвати европейцями i 42% - ш. Динамша однозначно мае по-зитивний характер: кшькють респондентiв, що вважають себе европейцями, збiльшуеться, а тих, хто не вважае себе такими, зменшуеться.
Потенщал збiльшення як прихильниюв, так i противникiв европейсько'1 щентичносп досить великий - в середньому 10,9% респонденпв не визна-чилися з вiдповiддю (вiд 4,6% на Сходi до 22,3% на Швдш) [7].
Кореляцп, як бачимо з наведено!' табл. 1, мають регiональний характер. Визначення себе як европейщв переважае у громадськiй думщ Заходу (57% вiдчувають себе европейцям i 35,5% - нi) та Центру (49% та 37% вщповщно). На Сходi Украши громадська думка майже рiвноцiнно роздiлилася на тих, хто вважае себе европейцями (46%), i тих, хто не вважае (49%). У меншосп «ев-ропейщ» за самовiдчуттями опинилися на Швдш (35,5% вiдчувають себе европейцями i 43% - нi) та на Донбас (38% та 56,5% вщповщно) [7].
Т а б л и ц я 1
Чи вважаете Ви себе европейцем?
Зах1д Центр Ивдень Схщ Донбас
Безумовно, так 22,0 13,6 8,6 23,2 8,5
Скорше, так 34,6 35,4 26,5 23,1 29,2
Скор1ше, н1 24,6 25,3 26,5 21,7 30,6
Безумовно, ш 10,9 12,0 16,1 27,5 25,5
Важко в1дпов1сти 7,9 13,7 22,3 4,6 6,2
Формування европейсько'1 пол^ично'! свщомосп як суб'ективного вимiру евроштеграцшно!' полiтики не е спонтанним, воно потребуе втручання у цей процес рiзних суб'екпв евроштеграцп, якi можуть певним чином впливати на становлення европейсько'1 пол^ично!' свщомосп власною шформацшно-комунiкацiйною полiтикою, що враховуе стан i динамiку розвитку процеав евроштеграцп i потребуе вимiрювання розвитку европейсько'1 пол^ично!' свiдомостi. У таких умовах важливим iнструментом формування сприятли-вого ставлення до европейсько'1 штеграцп, европейських iнституцiй та загаль-ноевропейсько'1 полiтики можуть i повинш стати iнтерактивнi комунiкацii. Про це яскраво свщчить досвiд СС [5].
Проект «Дорога до СС кра'н Вишеградсько'1 групи: уроки для Украши», впроваджуваний Фондом «Демократичш iнiцiативи» iменi 1лька Кучерiва разом з його партнерами - 1нститутом зi зв'язюв з громадськiстю (Словаччи-на), 1нститутом Свропейсько!' политики EUROPEUM (Чеська Республь ка) i Центром соцiально-економiчних дослщжень (Польща), поставив за мету сприяння формуванню свщомого вiдношення суспiльства до европейсько'1
штеграцп у схщних i пiвденних perioHax Украши. Головним засобом визна-чеш, i3 урахуванням досввду сусiднiх краш, - органiзацiя суспшьних дискусiй про можливе вирiшення проблем Украши, з якими вона може зштовхнутися на шляху до €С.
Аналiтики зазначають, що пiд час реалiзацii зазначеного проекту плануеть-ся проведення «круглих сгашв» у схвдних i пiвденних регiонах, де пвдтримка европейсько'1 штеграцп е найнижчою в Укра'ш. У ходi «круглих сгашв» закор-доннi експерти нададуть сво'1 публшацп про особливостi пiдготовки вступу 1'хшх краш у GC i будуть брати участь у дискусп про проблеми й перспективи Украши шд час ii штеграцп в GC. Пщ час фшально'1 конференцп в Киевi будуть обговоренi основш результати проекту й стратеги подальшо'1 шформацшно'1 кампанп по GC. Оч^еться, що проект впливатиме на громадську думку евро-скептичних регiонiв Украши й формуватиме «бшьше рацiональну й шформатив-ну позицiю стосовно GC серед широко'1 громадськостi. Це, у свою чергу, буде стимулювати бшьш сильний суспiльний тиск на украшську владу, щоб остання вiдновила свш шлях до европейсько'1 штеграцп» [8].
Л1ТЕРАТУРА
1. Пикула Н. Н. Европейское политическое сознание: теоретический аспект / Н. Н. Пикула // Facta Simonidis. - Wyzsza Szkola Zawodowa im. Szymona Szymonowica w Zamosciu. - 2014. - № 1 (7). - Zamosc, 2014. - Р. 65-85.
2. Solemn Declaration On European Union. European Council Stuttgart 19 June 1983 // Bulletin of the European Communities, No. 6/1983 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://aei.pitt.edu/1788/1/stuttgart_declaration_1983.pdf.
3. Договор о Европейском Союзе [Електронний ресурс] (Маастрихт, 7 февр. 1992 г.) : (текст с изменениями и дополнениями от 13 дек. 2007 г.). - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_029.
4. Charter of Fundamental Rights of the European Union [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/charter/pdf/text_en.pdf.
5. Тихомирова G. Б. Паблш рилейшнз у глобашзованому свт : монограф1я / G. Б. Тихомирова. - К. : Наша культура i наука, 2004. - 489 с.
6. Опитування громадсько1' думки щодо процесу европейсько1' штеграцп Украши [Електронний ресурс] : зв1т про дослщж. С1ч. 2003 / Центр перспектив. дослщж. -Режим доступу: http://www.icps.kiev.ua.
7. Як украШщ розумдать евроштегращю: очшування та настро1' суспшьства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/jak-ukrainci-rozumiyut-evrointegraciyu-ochikuvannja--ta-nastroi-suspilstva. htm.
8. Шлях до GC краш Вишеградсько1' четв1рки: уроки для Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dif.org.ua/en/events/visegrad_fund.htm.
