CC BY
38
УДК 336.71
ЕВОЛЮЩЯ СИСТЕМИ МОНЕТАРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У KPAÏHAX СО
© 2014
БАРИЛЮК I. В., ПАЙТРА Н. Г.
УДК 336.71
Барилюк I. В., Пайтра Н. Г. Еволющя системи монетарного регулювання у кражах €С
Метою cmammi е дотдження еволюцП системи монетарного регулювання у кранах бвропейського Союзу. Проанал'вовано сторю формування европейськоi системи центральних бант i евросистеми, визначено в'дмшностi та завдання цих структур. Визначено ¡ерархт взаемов'дносин м/ж нацональними монетарними регуляторами та £вропейським центральним банком у рамках функцонування единого наглядового механ'вму. Визначено основн дискусшш моменти, що властивi сучасному етапу монетарного регулювання в кранах £С, з можливими напрямами !'х виршен-ня. Увагу також зосереджено на аналЫ передумов створення Баншвського союзу у кранах еврозони як прикнцевоI мети 'тплементацИ единого наглядового мехашзму.
Ключов'! слова: банювська установа, £вропейський центральний банк, 1нструменти монетарного регулювання, евросистема, единий наглядовий мехашзм, нацiональнi монетарн регулятори. Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 12.
Барилюк 1рена Ва^вна - кандидат економнних наук, доцент, кафедра фiнансiв, грошового об'гу i кредиту, Львiвський нацональний утверси-тет ¡м. i. Франка (вул. Ушверситетська, 1, Льв'в, 79000, Украна) E-mail: Irena_Barylyuk@ukr.net
Пайтра Наталiя Григорiвна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра фiнансiв, грошового об'гу i кредиту, Льв'вський нацональний ушвер-ситет ¡м. i. Франка (вул. Ушверситетська, 1, Льв'в, 79000, Украна)
УДК 336.71
Барылюк И. В., Пайтра Н. Г. Эволюция системы монетарного регулирования в странах ЕС
Целью статьи является исследование эволюции системы монетарного регулирования в странах Европейского Союза. Проанализированы история формирования европейской системы центральных банков и Евросистемы, определены различия и задачи этих структур. Определены иерархия взаимоотношений между национальными монетарными регуляторами и Европейским центральным банком в рамках функционирования единого надзорного механизма. Определены основные дискуссионные моменты, присущие современному этапу монетарного регулирования в странах ЕС, и возможные направления их решения. Внимание также сосредоточено на анализе предпосылок создания Банковского союза в странах еврозоны как заключительной цели им-плементации единого надзорного механизма. Ключевые слова: банковское учреждение, Европейский центральный банк, инструменты монетарного регулирования, Евросистема, единый надзорный механизм, национальные монетарные регуляторы. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 12.
Барылюк Ирэна Васильевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, денежного оборота и кредита, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: Irena_Barylyuk@ukr.net
Пайтра Наталья Григорьевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, денежного обращения и кредита, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина)
UDC 336.71
Baryliuk I. V., Paitra N. H. Evolution of Monetary Regulation in the EU Countries
The aim of the article is to study the evolution of the monetary regulation in the European Union. The history of the formation of the European System of Central Banks and the Eurosystem was analyzed; differences and problems of these structures were identified. Hierarchy of relationships between national monetary regulators and the European Central Bank in the framework of a single supervisory mechanism was defined. The main discussion points inherent in the present stage of monetary regulation in the EU and possible directions for their solution were outlined. Attention is also focused on the analysis of the background of the Banking Association in the Eurozone as the final goal of the implementation of a single supervisory mechanism.
Key words: banking institution, the European Central Bank, monetary regulation instruments, the Eurosystem, a single supervisory mechanism, the national monetary regulators. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 12.
Baryliuk Irena V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finances, Currency and Credit, Ivan Franko National University of Lviv (vul. Universytetska, 1, Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: Irena_Barylyuk@ukr.net
Paitra Nataliia H. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of Finance, monetary circulation and credit, Ivan Franko National University of Lviv (vul. Universytetska, 1, Lviv, 79000, Ukraine)
Масштабшсть насидк1в свггово! економiчно! кризи довела необх^шсть розроблення та ефективно'1 реалiзацп стратеги реформування свггово! фь нансово! системи. Важливу роль у цьому процеа выведено органам монетарного регулювання, осккьки банк1вський сектор у переважнш бкьшосп розвинених кра'н бвропи в^грае пров^ну роль, виступаючи шдикатором дково! активност та основою фшансування економiчного розви-тку. 1снування попереднк доктрин i мехашзм1в макроре-гулювання не забезпечило фшансово! стшкост европей-ських розвинених економш, тому сьогодш актуальними за-лишаються питання ефективного регулювання дiяльностi банив, забезпечення стшкост банк1вських систем щодо впливу глобальних кризових процейв, посилення функцш
регулювання та нагляду за банивською дiяльнiстю на державному та наднащональному рiвнях.
Досидженню рiзних аспектав цього питання присвя-чено науковi пращ пров^них заидних вчених [5 - 7; 10 - 12]. Дiяльнiсть орган1в монетарного регулювання та нагляду бвропи також зосереджена на ефективному реформуванш структури европейсько! фшансово! системи. Зокрема, над iмплементацiею етап1в створення единого економiчного та монетарного союзу зосереджено увагу бвропейського центрального банку, бвропейсько! комiсп та бвропейсько! ради [1 - 4; 9].
У цьому контекст першочерговим завданням е ви-значення сфери та меж компетенци мiж органами монетарного регулювання на р1вш окремих кра'н i наднащо-
Q_
LQ
О
CQ О
о о_
о =п <С
<
о
ш
нальними регуляторами, що й обумовило B^ip тематики дослiдження, презентовано! у данш CTaTTi.
Процес консол^ацп економiчних систем европей-ських кра'1н розпочався понад пшстолггтя тому. Перша спроба створення економiчного та монетарного союзу, датована 1970 р. (WernerReport), передбачала три ета-пи, яю повиннi були завершитися до початку 1980-х роив. Однак хаотичнiсть розвитку свггово! економiки пiсля падш-ня Бреттон-Вудсько'1 системи i свiтова рецеая внаслiдок на-фтово'1 кризи 1973 р. перешкодили реамзацп цього плану.
Процес у напpямi створення европейського монетарного союзу (European Monetary Union, EMU) в^бувався у три етапи [8]:
1) 1990 - 1993 рр.- досягнення консенсусу щодо единого европейського ринку шляхом в^мши мiжнаpодних бар'ерш у вкьному pусi товар1в, послуг, людей, катталу;
2) 1994 - 1998 pp.- заснування Свропейського монетарного шституту (European Monetary Institute - орган, що проюнував з 01.01.1994 р. до 01.06.1998 р.), його завданням було створення передумов фшального етапу для введення едино'! спкьно! валюти з метою уникнення надмipних дефь цит1в завдяки збалансованостi економiчноl та монетарно'1 полiтик кра'1н-член1в бС;
3) 1 ачня 1999 р.- початок третього етапу з презента-щею евро як сшльно'1 та едино'! валюти. З 1 ачня 2002 р. го-тiвковi монети та банкноти набули широко використання, а наприкшщ лютого того ж року нащональш валюти кра'н зони евро припинили свое функщонування.
ECB було створено у Франкфурт-на-Майш у червш 1998 р. як правонаступника бвропейського монетарного шституту (European Monetary Institute, EMI). Сьогодш це наднащональний орган управлшня у монетаpнiй сфеpi кра-'1н бС, який охоплюе низку центральних банк1в бвропи.
Умовою входження кра'ни у зону евро е задоволен-ня низки економiчних критерпв конвергенцп, визначених Маахстристським договором 1 досягнення високого р1вня щново'1 стабкьносп; надiйнiсть державних фiнансiв; ста-бкьний валютний курс; низькi та стабкьш довгостpоковi пpоцентнi ставки.
Метою цих критерпв е вiдбip для штеграцп у зону евро лише тих кра'1н, якi характеризуються стабiльнiстю та посл^овшстю економiчноl полiтики i тримають курс на щнову piвновагу, що дае '1м право входити у третю стадш цього процесу. Маахстристський договip також передба-чае, що центральний банк краши-претендента на участь у еврозош повинен бути незалежним (стаття 108 Договору). У травш 1998 р. оpганiзований у Бpюсселi самiт бС шдтвер-див, що лише 11 з 15 кра'1н - члешв бС вiдповiдають крите-piям конвергенцп у зону евро, а саме: Бельпя, Нiмеччина, 1спашя, Фpанцiя, Ipландiя, Iталiя, Люксембург, Шдерланди, Австpiя, Поpтугалiя, Фiнляндiя, якi 1 ачня 1999 р. увiйшли у зону евро. Грещя приедналася з 1 ачня 2001 р., Словешя -з 21 сiчня 2007 р., Юпр i Мальта - з 1 ачня 2008 р., Словач-чина - з 1 ачня 2009 р., Естонiя - з 1 ачня 2011 р. Швещя не виконала усiх передбачених Договором умов. Дашя та Велика Бриташя е членами з особливим статусом: у Додат-ку до Договору зазначено, що двом крашам надано право вибору участ у третш стадп EMU, що передбачае входження у зону евровалюта та шдзвггшсть в^пов^ним органами монетарного регулювання.
бвропейську систему центральних банкш (European System of Central Banks, ESCB) створено у в1дпов1дност1 з умовами Маахстристського договору i Статутом ESCB та бвропейського центрального банку (European Central Bank, ECB), до яко! увшшли ECB та нащональш центральш банки краш - членш бС (National Central Banks, NCBs).
бвросистема (Eurosystem) - орган монетарного регулювання еврозони, утворений 18 кра'нами - членами бС, що адаптували евро як нащональну валюту: Бельпя, №меч-чина, Естошя, 1рланд1я, Грещя, 1спашя, Франщя, 1тамя, Юпр, Латв1я, Люксембург, Мальта, Шдерланди, Австр1я, Португалия, Словешя, Словаччина, Фшлянд1я. Eurosystem склада-еться з ECB i NCBs кра'н, що входять у зону евро. Основним завданням Eurosystem е забезпечення щново'1 стабкьносп, а також досягнення фшансово! стабкьност та фшансово'1 штеграцп, що й об'еднуе ii учасник1в (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика ESCB та Eurosystem
Критерш ESCB Eurosystem
Ктьюсть кра'ш-учасниць 28 18
Основне за-вдання Забезпечення цшово'Г стабтьносп у £С Забезпечення цшовоТ стабтьносп у еврозон
Мета Удосконален-ня монетарной' та фшансово''' спiвпрацi мiж кражами Eurosystem та державами нееврозони Досягнення фшансово!' стабть-ностi та фшансово!' iнтеграцiï, що i об'еднуе учасни-kíb цiеï системи
Eurosystem мае таю основш завдання 2:
1) розроблення та реамзащя монетарно! пол1тики;
2) забезпечення валютно-обмшних операцш;
3) шдтримка та управлшня офщшними резервами краш-член1в;
4) сприяння безперервнш робот системи платеж1в.
The Eurosystem NCBs перераховуе понад 40 млрд
евро валютних резерв1в у ECB (85 % у валют та 15 % у золой). Натомкть NCBs отримують процентш позики ECB, деномшоваш у евро. Нащональш центральш банки залуче-ш в управлшня валютними резервами ECB, вони дшть як агенти ECB. Трансакцп, що перевищують цей пор1г, вима-гають попереднього погодження з ECB. Маахстристським договором також визначено, що ECB мае виключне право на ем1сш евробанконот.
Визначальною характеристикою ESCB i ECB е неза-лежшсть [8]:
1) персональна: статути ECB та ESCB передбачають захист прав i повноважень для управлшня NCBs i членам Виконавчо'1 ради шляхом визначення:
+ +
+
мшмального термшу посади кер1вника NCBs 5 роюв; непoнoвлювaльнoстi термша перебування на по-сaдi (8 роюв) для члeнiв Виконавчо! ради (Executive Board) ECB;
в^сторонення вiд виконання обов'язюв члeнiв Executive Board ECB лише у випадку некомпетент-
1 Article 121 of Maastricht Treaty.
2 Article 105(2) of the Treaty and Article 3.1 of the Statutes.
ност або нев^пов^ного виконання покладених обов'язив, за цих умов бвропейський суд (Court of Justice of European Communities) може розглядати це питання;
2) функщональна: ECB i NCBs мають у своему розпо-рядженш всi необхiднi iнструменти для реамзаци ефектив-но! монетарно! полiтики i уповноваженi самостiйно визна-чати, як i коли ix використовувати.
NCBs та Eurosystem е окремими юридичними особами зпдно iз законодавством кожно'1 з кра!н - члешв 6С, якi вiдмежованi вiд ECB. Водночас вони е нев^'емною части-ною Eurosystem, яка вiдповiдае за щнову стабiльнiсть у зонi евро, нащональш центральнi банки функцiонують у в^по-вiдностi з iнструкцiями ECB.
NCBs залучеш у проведення едино'! монетарно'1 по-лiтики у зош евро. Вони забезпечують кредитнi шституци коштами центрального банку i врегульовують проведення нацiональниx та транснацiональниx платежiв. Також NCBs значною мiрою в^пов^ають за збiр i систематизацiю на-щонально! статистично'1 бази, а також за випуск та оби ев-робанкнот у кнк кра'нах. NCBs також реамзують функци вiдповiдно до ixrnx статутiв, за виключенням, коли Рада ке-руючих (Governing Council) вважае ix нев^пов^ними цiлям i завданням Eurosystem. Вiдповiдно до чинного нащональ-ного законодавства цих кра'н на центральнi банки можуть бути покладеш й iншi функци, що не вiдносяться до функ-цш монетарно! полiтики: деякi NCBs включеш у банив-ський нагляд та/або дiяють як головнi банкiри урядiв.
Головною цклю Eurosystem е тдтримання цiновоi ста-бiльностi. Без завдання шкоди метi цiновоi стабiльностi Eurosystem повинна тдтримувати економiчну полiтику европейського спштовариства. Вона функцiонуе узгоджено з принципами в^крито! ринково! економiки з вкьною конку-ренцiею, стимулюючи ефективний розподк ресурсш.
Узгодженiсть дозволяе стабшзувати iнфляцiйнi очь кування i тдвищити надiйнiсть ECB. Головним елементом стратегй монетарно! полiтики Ради керуючих е ильисне визначення цiновоi стабiльностi: з року у рж зростання Harmonised Index of Consumer Prices (HICP) для зони евро нижче показника у 2 %. Для забезпечення стабкьноси щн ECB мае на мет тдтримувати нижчий рiвеннь iнфляцii,
однак ближче до 2 % у середньостроковому перюдь Моне-тарна полiтики вимагае перегляду ÎHCTpyMeHTiB у зв'язку з значним лагом трансмiсiйного мехашзму.
У липнi 2012 р. на самт бС лiдери еврозони при-йняли рiшення про розмежування в^пов^альносй м1ж суверенною i банкiвською борговими кризами. Попередня практика фшансування проблемних банив урядами 1рлан-ди та 1спанп за рахунок коштв держави викликала гостру критику, оскiльки за наявност тiсного зв'язку мiж кризою державних фiнансiв i фiнансовою кризою, щ краши повиннi були звернутися за допомогою до европейсько! спкьноти. З метою подальшого уникнення колiзï¿ iнтересiв нагляд за банкiвським сектором зпдно в^пов^ного рiшення буде перенесено на европейський р1вень шляхом створення в^-повiдного механiзму нагляду за банк1вською дiяльнiстю.
У цьому напрямi у березнi 2013 р. бвропейський парламент та бвропейська рада погодили орашзацшну структуру единого наглядового мехашзму - SSM (Single Supervisory Mechanism), функщонування якого повинно розпочатися у середин 2014 р. Вш об'еднае краши еврозони, а також держави, яи проявлять iнiцiативу брати участь у цш системi банивського регулювання, у якiй бвропейський центральний банк (European Central Bank, EBC) ви-ступатиме провiдним органом регулювання банивських сектор1в, при цьому нащональш банки краш будуть вико-нувати асистуючi ролi. SSM - це перший крок до створення Банивського союзу крашами бС.
У традицшному розумiннi нагляд i регулювання бан-к1всько! дiяльностi належить до компетенцп нацiональних орган1в, тому створення SSM буде радикально новим тдхо-дом, насл^ком якого буде делегування цих функцiй на евро-пейському р1вш ECB. Однак не ва посередники фiнансового ринку пiдпадатимуть тд нагляд центрального банку бвропи, а лише ri, яким присвоено статус «важливих» (рис. 1).
Розподк повноважень мiж органами регулювання та сфери впливу у SSM визначено у розрiзi трьох критерпв:
1) географiчного: краши зони евро не мають вибору i для них участь у SSM е обов'язковою, що посилюе значення економiчноï та монетарно'1 штергацп у межах бС, а також перспективи створення Банквського союзу. За крашами, що мають нащональш валюти, залишено право вибору вхо-дження у SSM. Велика Бриташя та Швещя уже визначиили-
Рис. 1. Межi повноважень ECB та нацюнальних регуляторiв у SSM
Джерело: [11].
ся з перспективою участ та в^мовилися бути учасниками SSM. Решта кра'1н перебувають на eтaпi формування свого бачення мeхaнiзмiв нагляду та регулювання за функщону-ванням фiнaнсoвих секторш. Отже, кiлькiсь кра'1н - учасни-к1в SSM може коливатися в^ 2 - 3 до 25 - 26;
2) охоплення фшансового сектора: не весь фшансо-вий сектор тдпадатиме тд сферу регулювання SSM - лише кредитш шституцп, що визнaчeнi европейським законо-давством як таи, що акумулюють депозити в^ громадян та iншi фонди, що шдлягають виплaтi, а також надають креди-ти на власний розсуд. Трактування банк1всько'1 установи за-конодавством 6С не передбачае зарахування до них швес-тицiйних фipм, якi е активними учасниками фшансового ринку, однак не залучають депозитш ресурси. Наприклад, Фpaнцiя дае визначення швестищйних фipм як банк1в, однак у SSM застосовуються норми права 6С. Iнвeстицiйнi фонди, стpaхoвi компанп, хедж-фонди випадають зi сфери нагляду SSM. 1снують пропозицп щодо розширення повно-важень SSM з банивсько'1 до фшансово'1 сфер i створення Фiнaнсoвoгo, а не Банивського союзу, однак на даному ета-пi визначено, що за дiяльнiстю страхових кoмпaнiй нагляд здiйснювaтимуть нащональш органи регулювання [6].
SSM надкяе ECB спeцiaльними наглядовами повно-важеннями. Як насл^ок, нaцioнaльнi органи регулювання продовжують виконувати уа функцп, яи не дeлeгoвaнi ECB. Цi завдання можуть бути визначеш як несуттевь До них вiднoсять тaкi:
1) нагляд за банками, що розташоваш поза межами зони 6С без створення юридично'1 особи в краМ, тобто функцioнують у кра'1ш-члеш на умовах транскордонно'1 дь яльнoстi або через в^криття вiддiлeння (фЬш). Це означае, що неевропейсьи банки будуть тдпадати пiд нагляд нащ-ональних оргашв, незважаючи на проблеми, яи вони можуть спровокувати. Для бкьшосп громадян важко усв^о-мити piзницю у poзпoдiлi мiж неевропейськими банками, яи мають юридичний статус, i неевропейськими банками без цього статусу;
2) макропруденщйш повноваження: якщо фiнaнсoвa стaбiльнiсть вважаеться ризикованою, то нащональш регу-лятори, як i ECB, можуть висувати вимогу до бaнкiв щодо збкьшення буферу кaпiтaлу. Той факт, що нащональш ре-гулятори та ECB можуть накладти вимоги щодо катталу одночасно та незалежно один в^ одного не означае, що це призведе до проблем. Хоча це може попршити репутащю peгулятopiв, особливо ECB, осильки iснуе ризик невико-нання банком поставлених перед ним умов;
3) пpoтидiя вiдмивaнню грошей i фiнaнсувaнню те-роризму;
4) захист кментав;
5) нагляд за банками щодо операцш на ринках з фь нансовими iнстpумeнтaми (iнвeстицiйнi послуги). Ца сфера ругулювання трактуеться зпдно iз законодавством 6С як шша, нiж iнспeктувaння бaнкiвських oпepaцiй, тому щ компетенцп залишено за нащональними регуляторами;
6) контроль банив, яи прагнуть заснувати окрему юри-дичну одниницю в краШ-члень Це виступае пiдтвepджeнням та пepeвipкoю того, чи банк в^пов^ае вiдпoвiдним вимогам нащонального законодавства. Пiсля усього ECB може при-йняти piшeння не авторизовувати дiяльнiсть банку.
Захист споживач1в i пpoтидiя вiдмивaнню грошей та фшансуванню тероризму е пов'язаними з фшансовим на-глядом для забезпечення фшансово'1 стaбiльнoстi, однак не нaстiльки суттевими. Оскiльки це вимагае учaстi шших
наглядових компетенцш, ашж ri, що передбачае нагляд за фшансовою стабкьшстю. Попри це SSM залишив '!х на на-ц1ональному р1вн1.
Враховуючи обмеження та умови, визначен1 вище, ECB
буде в1пов1дальним за нагляд за банивським сектором. Регуляторш повноваження та завдання е визна-ченими у рамках SSM. Компетенцп ECB стосуватимуться лише тих банивських установ, як1 визначен1 як важлив1, а щодо категорй менш важливих, то функцп нагляду та регулювання за 'хньою д1яльн1стю делеговаш нац1ональним органам. Водночас ECB залишаеться останньою та головною шстанщею у питаннях регулювання.
Прийнят1 ранше европейськ1 угоди (European Treaties) дають взначення лише спещальних наглядових за-вдань, як1 покладено на ECB. Тому процес створення SSM виршив прогалину чинного европейського законодавства, визначивши повний перелж завдань, делегованих ECB, до яких взнесено:
1) нагляд за в1дпов1дшстю та узгоджешстю з нормами законодавства 6С (Compliance with EU law), включаючи нащональш правов1 норми, що адаптують законодавч1 норми права 6С. Це становить основу банк1вського нагляду i передбачае мон1торинг л1кв1дност1 та платоспроможност1 банк1в;
2) зд1йснення «гостьового нагляду» («host supervision») за банками, що провадять д1яльшсть у SSM, але були заснован1 у кра'1ш - член1 6С, що не е учасником SSM. Роль гостьового нагляду е обмеженою i стосуеться нагляду за дотриманням вимог лшв1дност1;
3) нагляд за в1дпов1дшстю корпоративного управшн-ня у банках (supervising the governance arrangements). З часу фшансово'! кризи корпоративне управлшня стало бкьш важливим, i законодавство 6С внесло вимоги, яи стосу-ються питань ризик-менеджменту, пол1тики премшвання, процедури в1дбору управл1нського персоналу тощо;
4) нагляд на консол1дованш основ1 (supervision on a consolidated basis) за холдинговими компашями та додат-ковий нагляд за ф1нансовими конгломератами. Якщо банк е частиною бкьшо'! структури, особливо, якщо один вклю-чае у себе шш1 фшансов1в1 сектори, ECB зд1йснюе нагляд на р1вш вищо'1 структури у м1р1, наск1льки це в1дпов1дае ком-петенщям банк1вського нагляду;
5) п1дготовка до кризових ситуацш (preparingfor crisis situations), що передбачае перюдичне стрес-тестування (нагляд за Living wills/Recovery and Resolution Plans (RRPs)), рант кризов1 штервенцп в раз1 необх1дност1. Надкяючи ECB повновженнями раннього втручання, законодавщ ширше трактують правила Угоди - реамзащя завдань пру-денц1йного нагляду, а не кризового управлшня. Ранне втручання перебувае на меж1 м1ж завданнями пруденцшного нагляду та кризовим управлшням;
6) надання та анулювання банивсько'! авторизацп (authorising banks and withdrawing bank authorisations): банки, що подають запит на отримання дозволу на проведення д1яльност1 у межах SSM, будуть змушеш отримати дозвк обох - нащонального регулятора та ECB. Останнш може в1дмовити у наданш такого дозволу, якщо вш з'ясуе, що банк ¡гноруе правила 6С. В1дмова у наданш дозвол1в спри-чиняе для банив складання резолюцп, що вимагае додатко-вих витрат. Якщо банк1вська резолюц1я залишаеться на на-щональному р1вн1, то це може становити дискусше питання м1ж ECB i кра'ною-членом, тому виникае необх1д1н1сть у наступних етапах европейського кризового управлшня та банивсько'! резолюцп;
7) макропруденцшш повноваження (macro-prudential powers): вони е схожими у ECB та нацюнальних регуляторш;
8) оцшка злиття та поглинання банкiв (assessing mergers and acquisitions of banks): ECB мае при цьому завершаль-не слово, хоча нацюнальш регулятори готують початкову оцшку;
9) участь у наглядових групах (participations in supervisory colleges), мета яких полягае у сприянш транскордон-но! спiвпрацi мiж регуляторами. ECB матиме центральну позицiю у цих групах.
Вищеперераховаш завдання е ключовими у банив-
ському наглядi. Проблеми можуть виникати, якщо
кра!ни - члени SSM виявлять бажання надкити ECB додатковими наглядовими повноваженнями пiсля того, як SSM Regulation буде схвалено. Надкення додатковими повноваженнями е можливим лише за умови, якщо уа члени СС (включаючи також нечленш SSM) погодяться з цим. Це достатньо бюрократична та складна процедура, що утруд-нюе здатнiсть SSM адаптуватися до змш. Однак це е неминучим у сучасних умовах.
Надання банку статусу «важливого» за своею природою е досить суб'ективною процедурою. Однак це принци-пове питання у розподш регуляторних повноважень мiж ECB та нацюнальним наглядовими органами. Регулювання (The Regulation) мктить 5 критеров, згiдно з якими банк може бути визначений як важливий. Якщо банкшська уста-нова в^пов^ае хоча б одному з них, то вш буде потрапляти тд нагляд безпосередньо ECB [11]:
1. Розмiр банкшських активш перевищуе 30 млрд евро.
2. Розмiр банкiвських активш перевищуе 5 млрд евро i 20 % ВВП краши-члена, у якiй цей банк функцюнуе. Щодо критерiя у 20 % ВВП, то вш може застосовуватися лише до кра!н - члешв SSM з рiвнем ВВП меншим, нiж 150 млрд евро. У СС цими невеликими крашами е: Юпр, Естонiя, Люксембург, Мальта, Словаччина i Словенiя. Цей критерш буде актуальним також для б1льшосй кра!н нееврозони, що приедналися до SSM, за виключенням Польщi та Чесько! Республiки. Умова у щонайменше 5 млрд евро виключае не-великi банки найменших краш-члешв (Кiпр, Естонiя, Мальта), яи вважаються системно неважливими.
3. Банк е одним iз трьох найбкьш важливих банкiв у кра!ш, у яий вiн розташований. Визначення «важливий» (significant) не подано у Regulation. Якщо розмiр активiв i транскордонна дiяльнiсть е зрозумiлими, даний критерш вимагае уточнення.
4. Банк активно здшснюе транкордонш операцп. У цьому разi ECB може вирiшити здiйснювати нагляд центрамзо-вано. Законодавцi повиннi залишити це за ECB, забезпечую-чи в^пов^ну методологiю для реамзацп цього критерш.
5. Банк отримуе допомогу з антикризового фонду ев-розони (eurozone bailout fund). Якщо банк прямо отримуе фшансову допомогу в^ Свропейського стабшзацшного ме-ханiзму (European Stability Mechanism, ESM) або Свропейського фонду фшансово! стабiльностi (European Financial Stability Facility, EFSF), вш автоматично потрапляе пiд нагляд ECB. Цей критерш не стосуеться банив, яи отримують непряму фшансову допомогу в^ EFSF/ESM через крашу-члена, як, наприклад, у випадку з 1спашею чи Юпром.
Щ п'ять критеров враховують рiзнi аспекти: критерш 1 i 4 фокусують увагу на важливостi банку на европейсько-му рiвнi, а критерп 2 i 3 стосуються в^ношення банку щодо кра!ни - члена SSM, у яий вiн розташований.
OKpiM цих критерпв, ECB може у будь-який момент вирiшити здшснювати нагляд за дiялбнiстю окремо-го банку безпосередньо. Можливють для ECB змь нити управлiння наглядом банку е центральним елементом у надшност SSM. Без ще! можливостi ECB не був би спромож-ним виконувати роль вирiшального наглядовгого органу.
ECB сподшаеться здiйснювати безпосереднiй нагляд за понад 150 банками. Хоча 1хня чисельнiсть у еврозонi перевищуе 6 000 банкш, що представляють приблизно 80 % банкшських активiв. У сьогоднiшнiх умовах залишаеться в^-критим питання перюдичного перегляду цього списку банкш iз урахуванням iнфляцil, оск!льки значна ккьисть банкiв пiд безпосереднiм наглядом ECB може скоротитится.
Понад 98 % банив еврозони, яи не в^пов^ають цим 5 критерiм, потрапили тд визначення менш важливих (less significant) i 1хня дiяльнiсть регулюеться нацiональними органами. Коли цi банки представляють п'яту частину бан-ивського сектора за розмiром актив1в, зрозумко, що бiль-шiсть наглядових операцшй у SSM будуть винесенi за межi нацiонального р1вня.
SSM зможе виконувати наглядовi функцй лише за на-явностi вiдповiдного органiзацiйного забезпечення. Вибiр ECB як вiдповiдального органу нагляду означае у подаль-шому спецiальнi домовленостi для попередженння труд-нощiв банкiвського нагляду та монетарного регулювання. Питання, що викликало найбкьше занепокоень в окремих краlн-членiв, зокрема, у Шмеччини, стосувалося ризику, який надкяе ECB наглядовими повноваженнями, що може мати негативний вплив на монетарну полiтику ECB.
По-перше, регуляторш та монетарш повноваження можуть конфлштувати мiж собою. Наприклад, пiдтриман-ня лжв^носп банк1в може стабiлiзувати фшансову систему, однак водночас i призвести до вищого рiвня шфляци. Якщо ECB стае банком нагляду, то вiн може брати до уваги такi наглядовi судження до уваги у реамзцп монетарно'1 по-лiтики, завдаючи шкоди iнфляцiйному таргетуванню.
По-друге, виглядае на те, що помилки у здшсненш нагляду е неминучими, осильки це завжди вимагае втручання органiв, якi приймають рiшення. Такi регуляторнi помилки можуть мати репутацшний вплив на ECB загалом, а також на його монетарну полiтику.
Для того, щоб запобггти впливу наглядових рiшень на монетарну полiтику i навпаки, законодавщ розмеж-ували монетарнi та наглядовi питання. За словами мiнi-стра фшансш Нiмеччини ВоольфГанГа Шойбле (Wolfgang Schäuble), СС створив «китайську стшу» («cheneese wall») мiж цими двома полiтиками [11].
The SSM Regulation наголошуе на тому, щоб розмежу-вати наглядовi функцй вiд монетарних завдань, включаючи розподк персоналу, що залучаеться до виконання рiзних завдань.
Незважаючи на щ розмежування, немае чггкого по-дiлу мiж банк1вським наглядом i монетарною полiтикою на нащональному та европейському рiвнях. У бкьшосп кра'нах - членах SSM щ функцй в обох випадках здшсню-ють нацiональний центральний банк, тому на цьому ршш важко провести чггку органiзацiйну межу мiж реалiзацiею полiтик двох видiв.
На думку деяких досл^никш, диференцiювання цих полiтик нагадуе подiл м1ж каютами «Титашка» [10]. При цьому встановлення чггкосп меж мiж монетарною полi-тикою i банк1вським наглядом залишаеться стратепчним орiентиром. Отже, на обох ршнях немае «китайсько'1 стiни»
м1ж монетарною полiтикою та наглядом, однак репутацшш ризики ECB збер1гаються, над чим повинен працювати ECB i нацюнальш регулятори на в1дпов1дних р!внях.
ВИСНОВКИ
Зусилля европейсько'1 сп1льноти сконцентровано на успшнш реалiзацiï заходiв з 1мплементацп етапiв створення ново! системи регулювання та нагляду за фшансовим ринком та д1яльн1ст6 бануи, необхiднiсть у як1й обгрунтована насл1дками свггово'1 фiнансовоï кризи i зумовлена низькою ефективнiстю попередн1х механiзм1в передбачення та про-тистояння фiнансових установ кризовим процесам.
На сучасному етат розвитку европейсько'1 системи монетарного регулювання центральному банку бвропи вiдведено пров1дну роль у врегулюваннi взаемовiдносин з нацюнальними банкiвськими регуляторами, iмплементацiï заход1в для створення Банк1вського союзу, який буде покли-каний п1двищити добробут громадян европейських краш.
Функц1онування европейсько'1 системи центральних банк1в та евросистеми, прийняття ршення про створення единого наглядового механ1зму - це тактичш заходи, що необх1дн1 у рамках стратеги створення единого економ1ч-ного та монетарного союзу у межах краш бС. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Council Regulation (EU) № 1024/2013 of 15 October 2013 conferring specific tasks on the European Central Bank concerning policies relating to the prudential supervision of credit institutions [Electronic resource]. - Access mode : http://hb.betterregulation. com/external/Council%20Regulation%20EU%20No%201024%20 2013.pdf
2. ECB Monetary Policy Tools - A brief review [Electronic resource]. - Access mode : http://placeduluxembourg.wordpress. com/2011/11/16/ecb-monetary-policy-tools
3. EU Banking Single Resolution Mechanism (SRM) [Electronic resource]. - Access mode : http://www.betterregulation. com/ie/eu-banking-single-resolution-mechanism-srm
4. Official web-page of the European Central Bank [Electronic resource]. - Access mode : http://www.ecb.int
5. Phoebus Athanassiou Financial Supervisor's Accountability a European perspective // August 2011 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scplps/ecblwp12.pdf
6. Rompuy Herman Van, José Manuel Barroso, Jean-Claude Juncker, Mario Draghi Towards a Genuine Economic and Monetary Union : [Electronic resource]. - Access mode : http://www.consilium. europa.eu/uedocs/cms_Data/docs/pressdata/en/ec/134069.pdf
7. Santomero A., Viotti A., Vredin A. Central Banks and Supervision (with an application to financial architecture in EMU) Challenges for Modern Central Banking // Kluwer Academic Publishers (USA), 2001, pp. 95-113. : [Electronic resource]. - Access mode : http://blog.iese.edu/xvives/files/2011/09/CB-and-supervision.pdf
8. The European Central Bank. The Eurosystem. The European System of Central Banks [Electronic resource]. - Access mode : http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/escb_en_weben.pdf
9. The Implementation of Monetary Policy in the euro Area: General Documentation on Eurosystem Monetary Policy Instruments and Procedures [Electronic resource]. - Access mode : http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/gendoc2011en.pdf76d 6476996a529c2ea3f6fd6879f94c9d
10. Vaubel R. Economic and legal problems of European banking supervision // Europolis, 2012 / R. Vaubel [Electronic resource]. - Access mode : http://www.europolis-online.org/wp-content/uploads/2012/12/Vaubel-Economic-and-legal-problems-of-European-banking-supervision.pdf
11. Verhelst S. Assessing the Single Supervisory Mechanism: Passing the point of no return for Europe's Banking Union / S. Verhelst // EGMONT - The Royal Institute for International Relations, June 2013 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.egmontinsti-tute.be/wp-content/uploads/2013/07/Egmont-papers-58.pdf
12. Wymeersch E. The single supervisory mechanism or "SSM", part one of the Banking Union / E. Wymeersch // NBB Working Paper № 255, April 2014 [Electronic resource]. - Access mode : http://www.nbb.be/doc/oc/repec/reswpp/wp255En.pdf
REFERENCES
"Council Regulation (EU) № 1024/2013 of 15 October 2013 conferring specific tasks on the European Central Bank concerning policies relating to the prudential supervision of credit institutions" http://hb.betterregulation.com/external/Council%20Regu-lation%20EU%20No%201024%202013.pdf
"ECB Monetary Policy Tools - A brief review" http://placedu-luxembourg.wordpress.com/2011/11/16/ecb-monetary-policy-tools
"EU Banking Single Resolution Mechanism (SRM)" http:// www.betterregulation.com/ie/eu-banking-single-resolution-mechanism-srm
Official web-page of the European Central Bank. http:// www.ecb.int
"Phoebus Athanassiou Financial Supervisor's Accountability a European perspective" http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/ scplps/ecblwp12.pdf
Rompuy, H. Van, Barroso, J. M., and Juncker, J.-C. "Towards a Genuine Economic and Monetary Union" http://www.consilium. europa.eu/uedocs/cms_Data/docs/pressdata/en/ec/134069.pdf
Santomero, A., Viotti, A., and Vredin, A. "Central Banks and Supervision (with an application to financial architecture in EMU) Challenges for Modern Central Banking" http://blog.iese.edu/ xvives/files/2011/09/CB-and-supervision.pdf
"The European Central Bank. The Eurosystem. The European System of Central Banks" http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/oth-er/escb_en_weben.pdf
"The Implementation of Monetary Policy in the euro Area: General Documentation on Eurosystem Monetary Policy Instruments and Procedures" http://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/other/ gendoc2011en.pdf?6d6476996a529c2ea3f6fd6879f94c9d
Vaubel, R. "Economic and legal problems of European banking supervision" http://www.europolis-online.org/wp-content/ uploads/2012/12/Vaubel-Economic-and-legal-problems-of-Euro-pean-banking-supervision.pdf
Verhelst, S. "Assessing the Single Supervisory Mechanism: Passing the point of no return for Europe's Banking Union" http:// www.egmontinstitute.be/wp-content/uploads/2013/07/Egmont-papers-58.pdf
Wymeersch, E. "The single supervisory mechanism or "SSM", part one of the Banking Union" http://www.nbb.be/doc/oc/repec/ reswpp/wp255En.pdf
