CC BY
26
Hrytsenko, L. L."Kontseptualni zasady derzhavno-pryvatnoho part-nerstva" [Conceptual foundations of public-private partnerships]. http:// essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/29737/1/Hrytsenko.pdf
"Infrastrukturnye obligatsii: byt ili ne byt v Rossii?" [Infrastructure bonds: To be or not to be in Russia?]. http://www.rcb.ru/lp/2009-00/22946/
"Infrastrukturnye obligatsii dlia realizatsii investitsionnykh proektov" [Infrastructure bonds for investment projects]. mos-ur. ru>news.php?newsid=86
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/find:oco6™BMM+nepiofl/JG36D7JA.html
Lialin, S. V. Korporativnye obligatsii: mirovoy opyt i rossiyskie pers-pektivy [Corporate bonds: World Experience and Russian perspectives]. Moscow: DEKS-PRESS, 2002.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/JG1LK00A.html
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/RE24948.html
"Monitorynh pokaznykiv enerhoefektyvnosti za 2011 - 2013 rr. " [Monitoring of energy for the biennium 2011 - 2013]. http://saee.gov. ua/uk/activity/plany-ta-zvity
Makarevich, K. A. "Infrastrukturnye obligatsii: inostrannyy opyt i normativno-pravovoe regulirovanie v Rossii" [Infrastructure bonds: foreign experience and legal regulation in Russia]. Voprosy ekonomiki i prava, no. 2 (2011): 207-214.
Mirkin, Ya. M., Losev, S. V., and Rubtsov, B. B. Rukovodstvo po organizatsii emissii i obrashcheniia korporativnykh obligatsiy [Guide on
the issue and circulation of corporate bonds]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2004.
Muzychenko, A. S., and Berzhanir, A. L. "Derzhavno-pryvatne partnerstvo iak instytut vzaiemodii vlady ta biznesu" [Public-private partnership as an institution of interaction between government and business]. http://dspace.udpu.org.ua/
Ovsiannykova, Ya. O. "Dzherela finansuvannia proektiv publich-no-pryvatnoho partnerstva" [Sources of funding for projects in public-private partnerships]. Naukovyi visnyk: Finansy, banky, investytsii, no. 1 (2012): 36-40.
Pashkevych, M., Hryhorovskyi, V., and Havrylenko, V. Pereosmys-liuiuchy stratehiiu rozvytku: Natsionalna dopovid z pytan realizatsii der-zhavnoi polityky u sferi enerhoefektyvnosti za 2010-11 roky [Rethinking Strategy: National report on the implementation of state policy in the field of energy efficiency in 2010 - 11 years]. Kyiv: Derzhenerhoefek-tyvnosti; NAULAT & K, 2012.
Shcherbak, V. M. "Innovatsiina stratehiia Ukrainy zi svitovoiu ekonomichnoiu systemoiu" [Innovation Strategy of Ukraine to the global economic system]. Nauka ta naukoznavstvo, no. 4 (1999): 26-28.
"Ukraine - Private Infrastructure Projects - The World Bank & PPIAF" http://ppi.worldbank.org/explore/ppi
Valchyshen, O. "Rynok korporatyvnykh oblihatsii v Ukraini" [The corporate bond market in Ukraine]. pension.kiev.ua/files/Corporate-Bonds.pdf.
Yevrostat: Statystychna sluzhba IES. http://epp.eurostatec.eu-ropa.eu
УДК [336.71:339.137]:334.758
умови РЕГУЛЮВАННЯ ПР0ЦЕС1В ЗЛИТТЯ i ПОГЛИИАНИЯ В К0НТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕИИЯ
конкурЕнтоспроможност! баншського сектора украТни
© 2014
МУС1Й Я. М.
УДК [336.71:339.137]:334.758
Мусш Я. М. Умови регулювання процеав злиття i поглинання в контекст забезпечення конкурентоспроможност
банмвського сектора УкраТни
У статт'1 розглянуто ключов> аспекти впливу концентрацИбант на конкурентоспроможнсть банжського сектора. Визначено основн: засади державноI пол/тики, скерованоI на тдтримання конкурентоспроможностI баншвського сектора через регулювання процеав злиття I поглинання, об(рунтоват основнI наслдки змши р/вн/в конкуренци як для банжського сектора загалом, так I для стаб'шьност'! окремо взятоI баншвськоI установи зокрема. Дотджуеться досв1д краш £С I США у формуваннI конкурентноI полтики банжського сектора. Визначено окрем1 елементи даноI пол/тики, як варто адаптувати у вдповдну нацональну практику. Анал/зуеться проблема утворення надвеликих банжських установ, а також ризики системного згортання конкурентних процеав внасл'док державного втручання. Сформульовано напрями адаптацп зарубжного досв'ду щодо зм/цнення конкурентних процеав у банювському секторI Украни.
Кпючов'1 слова: злиття I поглинання, конкуренцт, конкурентоспроможтсть банку, банжський сектор Украни. Ббл.: 19.
Мусй Ярослав Мирославович - асп:рант, Умверситет банжсько/ справи E-mail: y.m.musiy@gmail.com
УДК [336.71:339.137]:334.758 Мусий Я. М. Условия регулирования процессов слияния и поглощения в контексте обеспечения конкурентоспособности банковского сектора Украины
В статье рассмотрены ключевые аспекты влияния концентрации банков на конкурентоспособность банковского сектора. Определены основные принципы государственной политики, направленной на поддержание конкурентоспособности банковского сектора путем регулирования процессов слияния и поглощения, обоснованы основные последствия изменения уровней конкуренции как для банковского сектора в целом, так и для стабильности отдельно взятого банковского учреждения в частности. Исследуется опыт стран ЕС и США в формировании конкурентной политики банковского сектора. Определены отдельные элементы данной политики, которые следует адаптировать в соответствующую национальную практику. Анализируется проблема образования сверхкрупных банковских учреждений, а также риски системного свертывания конкурентных процессов в результате государственного вмешательства. Сформулированы направления адаптации зарубежного опыта по укреплению конкурентных процессов в банковском секторе Украины. Ключевые слова: слияния и поглощения, конкуренция, конкурентоспособность банка, банковский сектор Украины. Библ.: 19.
Мусий Ярослав Мирославович - аспирант, Университет банковского дела Национального банка Украины (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина) E-mail: y.m.musiy@gmail.com
Национального банка Украни (вул. АндрПвська, 1, Кшв, 04070, Украна)
UDC [336.71:339.137]:334.758 Musii I. M. Conditions of Merger Processes Control and Acquisitions in the Context of Competitiveness of the Banking Sector in Ukraine
The article describes the key aspects of the effect of concentration of banks on the competitiveness of the banking sector. The basic principles of the state policy aimed at maintaining the competitiveness of the banking sector through regulation of mergers and acquisitions were defined, the main consequences of changes in the levels of competition for the banking sector as a whole, and for the stability of a single banking institution in particular were justified. The experience of the EU and the United States in the formation of the competition policy of the banking sector was studied. Some elements of the policy, which should be adapted to the corresponding national practice, were identified. The problem of establishment of mega banking institutions was analyzed, as well as the risks of systemic coagulation of competitive processes as a result of government intervention. The directions of adaptation of foreign experience to strengthen the competitive process in the banking sector of Ukraine were formulated. Key words: mergers and acquisitions, competition, competitiveness of the bank, the banking sector of Ukraine. Bibl.: 19.
Musii laroslav M. - Postgraduate Student, University of Banking of the National Bank of Ukraine (vul. Andriyivska, 1, Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: y.m.musiy@gmail.com
Формування умов шдвищення конкурентоспро-можностi банкшського сектора е невiд'eмним за-вданням державно! полiтики, вiд виконання якого залежить розвиток фiнансового та реального секторiв еко-номiки Украши. Важливу роль у забезпеченш вiдповiдних умов в^грае конкуренцiя, через регулювання яко! досяга-ються цiльовi параметри банивсько! концентраци. У цьому зв'язку актуалiзуеться потреба визначення основних засад державно! полiтики, скеровано'1 на пiдтримання конкурен-тоспроможностi банкiвського сектора через регулювання процейв злиття i поглинання. Систематизащя досвiду банкшського сектора США та 6С у вiдповiдних процесах до-зволяе визначити окремi елементи, яи варто адаптувати у в^пов^ну нацiональну практику.
Для визначення умов регулювання процейв злиття i поглинання в контекст забезпечення конкурентоспро-можност банкiвського сектора важливо виходити з таких мiркувань. По-перше, збыьшення конкуренщ у бантвсько-му секторi призводить до збиьшення обсягу ризитв, як беруть на себе банки. Конкуренщя зменшуе маржу банку, спонукаючи '1х до бкьш ризикованих операцiй, та роблячи уразливими до негативних проявГв на ринку [1, 2]. Також негативним насл^ком тдвищено! конкуренцп е намагання банкГв сфокусуватися на збережеш частки ринку, натомiсть не придкяючи необхкно! уваги аналiзу спроможностi по-зичальника повернути кредит [3]. З шшого боку, позитив-ний ефект вк конкуренцп у банкГвському секторi виникае для економiки через зниження середньо'1 вксотково! ставки, що полегшуе для позичальника борговий тягар i зменшуе ризик неповернення коштГв [4].
По-друге, надмiрна конкуренщя може ктотно зни-зити стабыьтсть бантвськоЧ системи (емшричш досль дження доводять, що конкуренцiя вимiрюеться через маржу або концентращю банкГв, а стабкьшсть оцiнюеться через якiсть боргГв i вiрогiдностi банкрутств банкГв) [5, 6, 7]. 1с-нують переконливi докази, що надмiрна конкуренцiя порвала якiсть кредитних портфелiв тд час фшансово! кризи 2008 - 2009 рр. [8].
По-трете, недостатнш рiвень конкуренщ теж може niдiрвати бантвську стабыьтсть. Такий ефект виникае внасл^ок непропорцшносп розвитку великих банкГв. Вели-кi банки стають бкьш диверсифiкованими i це дае '1м змогу збкьшувати ризики iхнiх портфелГв [9, 10]. Крiм того, велии банки стають заручниками внутрiшньоi неефективност та пiдвищених операцiйних ризикiв [11, 12]. З'являеться проблема надвеликих, або системних, банкш.
При цьому теоретичш моделi та практичнi результата не дають однозначно'1 в^пов^ на зв'язок конкуренцп, взятого на себе ризику та стабкьность Разом iз тим можна зробити висновок про те, що оптимальним рГвнем банив-сько'1 конкуренцп е середнш рГвень, тобто такий, при яко-му, з одного боку, не юнуе бар'ерГв доступу нових гравцГв на ринок, а з шшого - не юнуе неконтрольовано'1 конкурентно! боротьби банив.
По-четверте, невизначеним залишаеться питання ступеню можливого використання активного державного втручання до конкурентноЧ полтики у фшансовому, зо-крема бантвському, сектори Хоча й питання стабкьносп банкГвсько! системи та необхкносп стимулювання конкуренщ! знаходяться у прямш протилежность Остання фшансова криза загострила необх^шсть переосмислення ролi конкурентно! полiтики та антимонопольних органГв на фiнансовому ринку. Необхiднiсть ефективного викорис-
тання антимонопольних правил i конкурентних принципов при злиттях i поглинаннях у процеа консолкацГ! та нащо-налГзацГ! у банкiвському секторi вимагае покращення таких правил та в^повкних iнституцiй.
Попри те, що у США злиття та поглинання у фшансовому секторi тдпадають тд урядовий контроль, критерГ! такого контролю е бкьш м'якими за критерГ!, яи висува-ються для нефшансових компанiй. Значення iндексу Хер-фiндаля для банкiвського сектора при злитт та поглинан-ш, при якому держава не втручаеться в угоду, е зазвичай вищим, шж в шших секторах економши. КрГм того, злиття та поглинання аналГзуються в^повкними регуляторами (Федеральною резервною системою США, Федеральною корпоращею Гз страхування вкладГв, Управлшням контролера грошового обцу при КазначействГ США). Паралельно таи угоди розглядаються мшстерством юстицГ! США, яке може подати апелящю на ршення регуляторГв.
В6С конкурентна полита у банивському секторГ була значно посилена на нащональному р1вш, натомкть багато бар'ерГв було усунуто упродовж останнГхх деся-тилГть. Наприклад, в 1талГ! з 2005 р. конкурентна полГтика в банивський галузГ впроваджуеться не Нащональним Банком 1талГ!, а агентством з конкуренщ!, яке откуеться конку-ренщею у всГхх шших галузях економжи. У Шдерландах Акт про конкуренщю 1998 р. застосовуеться для банкшського сектора так само, як для звичайних компанш нефшансового сектора. У ПортугалГ! злиття i поглинання в банивському сектор! розглядаються антимонопольними органами по-ряд Гз шшими секторами. У ФранцГ! практика застосування загального антимонопольного регулювання на банивський сектор з'явилася тсля ршення Верховного Суду у 2003 р. стосовно злиття Credit Agricole та Credit Lyonnais.
Разом Гз тим, залишаються деяи особливост регулювання банивського сектора у поршнянш з нефшансо-вим сектором через взаемозалежшсть полГтики фшансо-во! стабкьносп та посилення конкуренцГ! у банивському секторь Зпдно зГ статтею 21 (3) бвропейських регулятор-них правил зГ злитпв краЧни - члени СС мають право на вживання антиконкурентних дш у разi, якщо nid загрозою опиняеться стабыьтсть функщонування Bcieï фшансо-воЧ системи. Таким чином, полГтика сприяння конкуренцГ! домшуе в полГгищ 6С, окрГм кризових ситуацш, коли стабкьшсть системи виходить на перший план. У КанадГ можливе виключення злиття фшансових шституцп з-пГд контролю антимонопольних оргашв у разГ, якщо з точки зору мшктерства фГнансГв така угода буде корисною для вйе! фшансово! системи. У НГдерландах ршення мГнГстра економГки буде переважати ршення спещальних органГв з конкуренцГ! у разГ, якщо воно входить у протирГччя з нагля-довими органами (тобто стабкьшсть мае бкьше значення, шж конкуренцГя). У ШвейцарГ! наглядовий орган може узгодити злиття банив замкть антимонопольного органу у разГ, якщо це необхкно для захисту прав кредиторГв.
По-п'яте, формування новоЧ бантвськоЧ системи за-сновуеться на необхiдноcтi удосконалення бантвського нагляду i регулювання. Недостатня ефектившсть кнуючих регуляторних шструменпв вимагае вк держав фундаментального переосмислення цГлей та мехашзм1в конкурентно! полГтики у банивському секторь
Тут йдеться, насамперед, про можливосп цифрово! економГки. Так, розвиток 1Т-технологш та способГв аналь зу ГнформацГ! привГв до того, що в банкГвському секторГ за
останш десятилггтя вiдбуваeться суттева трансформацiя в^ традицiйного типу банку до сучасного [14].
Основою функцюнування традицiйного банку е шфор-мацiя, яку неможливо описати цифрами та проаналiзувати. Йдеться про формування добрих вiдносин iз сво'!ми ^ен-тами, наявностi юторй таких вiдносин, особливого значення набувае поняття «довiра». Наприклад, у разi недостатньо'! фшансово'! спроможностi клiента з формально! точки зору банк, який спшпрацюе з кментом упродовж певного перюду часу, може видати кредит i за таких умов, зважаючи на по-зитивну iсторiю взаемов^носин.
Hовi технолог!! та методи вимiрювання платоспро-можностi клiентiв поступово приводять до того, що банки застосовують аналiтичний пiдхiд при здiйсненнi операцш, за допомогою математичних моделей розробляють ранжування кредитiв, а поняття довiри i по-стiйних клiентiв у сучасних банках набувають все меншого значення. Насамперед, така трансформацiя викликана по-явою велико! кiлькостi надшно'! шформацй, тобто тако'1, яку можна обчислити.
Трансформащя банкш у сучасш призвела до змен-шення прибутку, посилення конкуренцй з боку шших бан-кiв, збкьшення частки нев^соткового доходу в сумарних доходах, але головне - до можливост швидкого виходу на новi ринки та отримання нових кментав за допомогою ви-користання надшно'! шформацй. Разом iз тим, бiльшiсть банкiв, особливо у кра'нах, що розвиваються, у тому чи^ в Украш, використовують обидва пiдходи i не можуть в^-носитися до сучасних банив у цьому сенсь
Посилення значення надшно'! шформацй та викорис-тання П банками формуе пiдrрунтя для ново! регуляторно'! полiтики, яка б враховувала бкьш ринковий пiдхiд у дiяль-ностi банкш. Iнтенсифiкацiя конкуренци за умов трансфор-мацй до нового типу банку змшюе !хню модель бiзнесу: мар-жi (чиста маржа по кредитах у США знизилася з 1990-х рр. до 2007 р. з 4,0% до 3,25 %; 6С зазнала приблизно такого ж падшня маржО та в^сутшсть постшних ^ентш тдштов-хуе банки для збкьшення частки ризикових операцш у сво-'1х портфелях. ^м того, банки можуть агресивно зростати, у тому числi за рахунок злиття i поглинання, адже надшна iнформацiя дозволяе '1м швидко прирощувати клiентську базу, не орiентуючись перш за все на постшних ^ентш. Це посилюеться можливiстю використовувати ринковi меха-нiзми до великих злитпв для швидкого розширення. Таким чином, сучасш банки мають i мотиващю, i можливостi для значного збкьшення ризику.
Отже, регуляторна полiтика у в^ношенш банивсько-го сектора мае використовувати бкьш потужну пруденцш-ну складову у сво'1й конкурентнш полiтицi. Серед напрямiв такого регулювання смд вiдзначити:
- Запобтшия утворення надвеликих фшансових установ, та результативне виршення проблеми вже ю-нуючих надвеликих установ. Ця проблема виникае через можливють сучасних банив швидко нарощувати сво'1 розмь ри. 1нструменти конкурентно'! полiтики мають використову-ватися для обмеження зростання великих банив. ^м того, конкурентна полiтика мае виршнювати викривлення конкуренцй, створеш надвеликими банками, адже для надвеликих системних банив стае доступним дешевше фондування.
Водночас проблема надвеликих фшансових установ е однiею з ключових виклиив для регуляторiв. Вважаеться, що спещальш положення Базелю-Ш по резервному катталу
для системно важливих банив виршать цю проблему. Од-нак кнують побоювання, що цих заходш буде недостатньо, адже розмiр резервного катталу по Базелю-Ш становить до 2,5 % в^ ризикових активш [15]. Варткть резервування до-даткового катталу може бути компенсована зменшенням вартосп зовншнього фондування для системного банку, i таким чином резервний каттал не надасть банку необх^-но'1 мотивацй для зменшення або зниження взятих ризикш.
Для виршення цiеl проблеми методами конкурентно'! полiтики iснуе два ключовi тдходи - кыьккний i варткний. Суттсть киьккного тдходу полягае у вико-ристант iнструментiв полтики конкуренци для безпо-середньо1 заборони збыьшення банку. Це може досягатися шляхом: обмежень на злиття та поглинання, примусового продажу частини активiв тощо. Проблемою для викорис-тання такого тдходу е обгрунтування тдстав, адже сучаст банки дшть у конкурентному середовищi та можуть бути дуже ефективними, незважаючи на свш розмiр, за рахунок економп вiд масштабу. Дiевим iнструментом конкурентно'! полiтики в цш ситуацй може бути 11 акцентування на сегментах операцiй системних банив, де розмiр може бути на завадi конкуренцй. Наприклад, велии банки зазвичай про-грають середшм при роботi з невеликими позичальника-ми, наприклад малими пiдприемствами, де не юнуе достат-ньо надшно'! iнформацil для аналiзу. Полiтика, направлена на рiвний доступ рiзних верств позичальникш до кредитiв (включаючи тих, прорахувати платоспроможшсть яких складно), мотивуватиме системнi банки для зменшення розмiру або видiлення окремих частин для роботи у роз-дрiбному банингу.
Варткний пiдхiд конкурентно'! полiтики орiентуеть-ся на виправлення диспропорцiй, створених через кну-вання системних фшансових установ. Ключовою диспро-порцiею е та, що велии банки отримують доступ до бкьш дешевого фондування у порiвняннi з невеликими банками. Така диспропорщя е постшно дшчим механiзмом пiдриву конкуренцй, створюе бар'ер для входу на ринок, а також економiчно невиправдаш стимули для зростання банив. Безпосередшм механiзмом для конкурентно'! полiтики може бути запровадження податку на велии банки, який би вилучав частку доходу, отриманого за рахунок несправедливо'! конкурентно'! переваги.
- Структурна та конкурентна полiтика. Сучасш банки мають можливють та мотиващю брати на себе надто велику ккьисть ризику у формi нових ринкових фшансових шструментш; ^м того, виршення потребуе проблема конкуренцй, яку зазнають банивсьи установи з боку не-банивських фiнансових органiзацiй. Конкурентна полiти-ка мае доповнювати в цш частинi iнiцiативи, направленi на структурне регулювання банк1всько'! галузi.
Структурна полiтика в даному контекстi розумь еться як сукупнiсть пруденцiйних заходш, направлених на обмеження банкшсько'! та небанивсько'! дiяльностi, яка збiльшуе системний ризик для фшансово'! системи [16]. Остання фшансова криза продемонструвала зв'язок системного ризику та специфiчноl дiяльностi фiнансових посередникiв. Багато банк1в збанкрутки за результатами неосновно'! дiяльностi: швестицй у сек'юритизованi борги, випуск цшних папер1в, забезпечених пулом iпотек, мар-жинальну торг1влю тощо. Водночас «пузири» на ринках нерухомостi виникли через позики, яи надавалися небан-кшськими фiнансовими установами, якi не тдпадали пiд посилений нагляд [17].
Структурш мехашзми вирiшення проблем системного ризику стосуються конкурентного середовища, а тому мають розглядатися одночасно з конкурентною полiтикою. Вирiшити проблему можливо за рахунок заборони на мар-жинальну торг1влю для банкiв та розподку дiяльностi бан-к1в на основну та неосновну. Неосновна дiяльнiсть е бiльш ризикованою та мае меншу маржу, тому обмеження на таку дiяльнiсть призведуть до збкьшення стабiльностi банкiв. А вiдокремлення дiяльностi банк1в на основну (слабо конкуренту) та неосновну (висококонкурентну, включаючи мгжнародну) дозволить диференцiйовано використовувати шструменти конкурентно! полiтики для кожного сегменту банивського сектора.
1ншою можливiстю для зменшення конкуренци е за-борона на операци позичання з боку небанювських фшан-сових установ. На сьогодш доступнiсть надшно! iнформацГ¿ про позичальниив дозволяе великiй кiлькостi фшансових компанiй та iпотечних органiзацiй вступати у пряму кон-куренцiю з банками у сферi надання позик. Остання криза продемонструвала, що банивсьи позики е надiйнiшими за позики небанювських органiзацiй [18], адже вони не шд-падали пiд регуляторний нагляд та брали на себе бкьше ризику. Крiм того, вксутшсть регулювання небанк1вських установ надавало 1м додатковi конкурентнi переваги через вксутшсть вимог до капiталу та шших пруденцiйних правил. Конкурентна полiтика може допомогти пруденцш-ному нагляду через створення однакових умов дiяльностi, коли небанивсьи фiнансовi установи можуть безпосеред-ньо конкурувати з банками ткьки за умови однакових ре-гуляторних стандарт.
- Антикризове управлшня та конкурентна полгги-ка. Ефективне виршення банк1вських криз вимагае заходш, якi тимчасово порушують рiвновагу на ринку та тдрива-ють конкуренщю (наприклад, нацiоналiзацiя або частковий контроль держави над банками; збкьшення банкшсько! концентрацп). Конкурентна полiтика повинна мати шструменти з вкновлення конкурентного середовища банкшського сектора тсля таких антиконкурентно проявiв.
Остання фшансова криза продемонструвала можли-вий конфлшт мiж конкурентною полiтикою та ан-тикризовим управлiнням. Зазвичай, конкурентна полiтика вiдстоюе принцип мiнiмального втручання урядш у банки для збереження ршного конкурентного поля мiж банками з державною участю та всiма шшими банками [18]. Водночас необхiднiсть антикризового управлшня може по-требувати виняткового втручання держави у власшсть банку або надання банку державних гарантш для збереження фшансово! стабкьносп або спроможностi продовжувати кредитування. ^м того, уряди можуть встановити контроль над банком для здшснення примусово! реструктуриза-цГ1. У таких випадках конкурентна полiтика мае узгоджува-тися з необхiднiстю спасiння банивських установ та не мае виступати принципово за збереження рiвних правил для вск. Також конкурентна полiтика може припускати тимча-совi збкьшення концентращ! у банк1вському секторi, коли це необхкно для вiдновлення довiри до банивсько! сис-теми тд час кризи, або, навпаки, допомагати зменшувати надто збiльшений банкiвський сектор у попередш перiоди.
Важливо також передбачити особливост застосуван-ня конкурентно! полiтики у перiоди системних фшансових криз. Так, широковкома практика, коли антимонопольш ор-гани багатьох кра!н стикаються з iнтенсивним входженням
державного сектора у банивсьи системи - галузевих регу-лятор1в, уряд1в i центральних банив. Окр1м впровадження числених заход1в з тдтримки фшансових ринив, регулятори по всьому свггу вдалися до безпосередньо! участ1 у спасш-m ключових фшансових, насамперед банк1вських, установ, найбкьш в1дом1 з яких Bear Stearns, Morgan Stanley, Northern Rock, Fortis, ING, 1KB, West LB, Hypo Real Estate та шшь
Yd щ заходи були викликаш побоюваннями трансферу кризи одше! фшансово! установи на шш1 та виникнення системного колапсу свггово! фшансово! системи, що м1г би бути викликаний втрачанням останньо! дов1ри швес-тор1в уск тип1в до фшансово! системи. Стушнь залучення держав до допомоги фшансовим i банкгвським установам у перюд гостро! фази фшансово! кризи був безпрецедент-ним. Антимонопольш органи у всьому свт при цьому не втручалися в антиконкурентш дГ1 уряд1в, i натепер актуаль зуеться питання доцкьност вжиття загальних конкурент-них правил для фшансового ринку, в якому, на в1дмшу в1д шших галузей, можуть виникати системш кризи.
- Нацюнсаизащя банювськпх установ. При цьому дещо ускладнюеться вим1р ефективност такого шдходу в пор1внянш з шшими з точки зору впливу на конкуренщю у короткостроковому та довгостроковому перюдь З одного боку, нащонамзащя - бкьш прозора процедура у пор1внян-ш 1з субсид1ями або рекапггамзащею, а наявшсть контролю над банком надае держав1 додатков1 важел1 контролю щодо його оздоровлення.
З шшого - державне управлшня знижуе ефектившсть i конкурентоспроможшсть банку. Перевага нащонамзащ! в перюди кризи дов1ри е важливою, разом 1з тим внасл1док обмеження мотиващ! банк втрачае ефектившсть, що може призвести до збкьшення необх1дного часу для одужання фшансово! установи, та тдвищуе ризики. 1снуе погляд, що наявшсть державних банив призводить до зменшення конкуренци та слабкого фшансового розвитку в цкому [19]. Кр1м того, державш банки зазвичай виршують пол1тичш питання, а не питання тдвищення ефективност д1яльност1 банку. Компанп, як позичають грош1 у державних банк1в як правило платять нижчий вксоток, що робить щ банки менш прибутковими та бкьш ризиковими. Отже, нащона-л1защя е ефективною для тимчасового виршення кризово! ситуащ! в банку, тому держава на повинна залишати таи банки у сво!й власност на довготривалий час.
ВИСНОВКИ
Державне втручання в ринков1 процеси у банивсько-му сектор1 е доцкьним у перюди загострення кризових процеав, проте необх1дний стушнь такого втручання за-лишаеться дискусшним.
Окремими фах1вцями вважаеться, що конкурентна пол1тика мае бути призупинена на перюд гостро! фази кризи, а держава повинна сфокусуватися на шдтриманш стабкьносп фшансово! системи. 1ншими, навпаки, наго-лошуеться на необх1дност1 запровадження чггких правил конкуренцй у пер1од кризи, для узгодженого шдходу держави до суб'ект1в фшансового ринку та для унеможливлен-ня ситуаци, коли р1зш кра!ни для п1дтримання конкуренто-спроможност1 свого банк1вського сектора неконтрольова-но видають субсидй неефективним банкам.
Доцкьний р1вень банк1всько! конкуренцй можна досягнути шляхом запровадження заход1в, скерованих на формування ринково! структури банк1вського сектора (наприклад, концентрац1ю), а саме:
+ правила входу та виходу для банив; + полiтику щодо консол^ац!! (що мае особливе зна-чення тд час та пiсля кризи, коли уряди безпосе-редньо можуть приймати ршення про поглинан-ня, нацiоналiзацiю, санацiю); + встановлення обмежень на дiяльнiсть (некредит-на дiяльнiсть банк1в, «банкiвська» дiяльнiсть не-банкшських фiнансових установ - страхових ком-панiй та пенсiйних фондiв).
Для Укра!ни доцкьною е iмплементацiя прогресивно-го досвiду 6С, який засновуеться на гснуванш рiзних форм конкурентно! полiтики, котрi допомагають вирiшити проблему окремо! угоди злиття та поглинання, як, наприклад, «доктрина фiрми, що збанкрупла1». Такi форми корисш для вирiшення проблем окремих компанш, проте вони не регу-люють ситуацiю на ринку в цкому у перiод кризи.
Потрiбним для iмплементащ! в Укра!ни е мехатзми врегулювання конкурентно! полiтики та державного втручання у фшансовий сектор на кшталт сфор-мованих бвропейською Комiсiею на основi спецiальних Правил, направлених на недопущення надмiрних викрив-лень конкуренщ! на фiнансовому ринку тд час надання державно! допомоги. В1дпов^ш засоби унеможливлюють перетiкання кризових ситуацш помгж окремими фшансо-вими установами та кра!нами-членами 6С у перюд кризи. Правила розрiзняють тдтримку окремих фiнансових установ (системних банив) та загальт схеми тдтримки. Шд-тримка окремих фiнансових установ теж розрiзняеться на два типи залежно в^ проблеми, а саме:
+ викликанi ситуацiею на ринку, що призвело до об-
меження доступу до мкшдносп; + викликаш внутрiшнiми чинниками, пов'язаними з бiзнес-моделлю компанГ!.
У першому випадку тдтримка фiнансово! установи гарантуеться, адже не призводить до формування надмiрно-го ризику; натомють у другому варiантi державна допомога може здiйснюватися лише зпдно iз загальними правилами державно! допомоги. Схеми рекаттамзацц банйвських установ можуть застосовуватися лише для тдтримки фундаментально здорових банив. Для недопущення викривлення конкурентного середовища Правила обумовлюють доступнiсть схем гарантування та можливiсть рекапiталiзацГ! для вск банив, якi ведуть свою дiяльнiсть на нацiональному фшансо-вому ринку. Дочiрнi компанГ! iноземних банив мають такi ж самi права на гарантування, як i нащональт банки.
При цьому в УкраМ доцкьно врахувати недоскона-лiсть Правил 6С, якi не вирiшують проблему обмеження негативних ефектав, оскiльки значна ккьисть фiнансових iнституцiй е мiжнародними, натомiсть схеми гарантування надаються на нащональному рiвнi. Крiм того, залишаеться проблема, що нацiональнi держави на практищ будуть на-магатися допомогти сво!м банкам, прикриваючи ще необ-хiднiстю допомоги фшансовому сектора в цiлому для недопущення системного краху.
Правила встановлюють, що гарант!! можуть покри-вати лише роздрiбний бiзнес банку та частково - корпо-
1 Доктрина фiрми, що збанкрутiла - принцип антимонопольного законодавства, який дозволяе поглинання фiрми, яка знаходиться у предбанкрутному станi або збанкрутiла, своТм прямим конкурентом, у наслщок якого порушуеться антимонопольне законодав-ство, якщо не кнуе iншого претендента на цю компашю.
ративнi депозити, натомють субординованi борги та iншi форми кредитив такою гарантieю не покриваються. Метою такого пiдходу до покриття е уникнення масового стягнен-ня депозитiв у перiоди криз, одночасно тдтримуючи дис-циплiну банку в частит взяття на себе надмiрного ризику через складнi фiнансовi iнструменти. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Matutes, C., and X.Vives, 2000, "Imperfect Competition, Risk Taking and Regulation in Banking", European Economic Review, Vol. 44, pp. 184 - 216.
2. Repullo, R., 2004, "Capital Requirement, Market Power, and Risk-Taking in Banking", Journal of Financial Intermediation, Vol. 13, pp. 156 - 182.
3. Dell'Ariccia, G., and R. Marquez, 2006, "Lending Booms and Lending Standards", Journal of Finance, Vol. 61, No. 5, pp. 2511 - 2546.
4. Boyd, J. H., and G. De Nicolo, 2005, "The Theory of Bank Risk-Taking and Competition Revisited", Journal of Finance, Vol. 60, pp. 1329 - 1343.
5. Dick, A., 2006, "Nationwide Branching and Its Impact on Market Structure, Quality and Bank Performance", Journal of Business, Vol. 79, No. 2, pp. 567 - 592.
6. Jimenez, G., J. Lopez, and J. Saurina, 2007, "How Does Competition Impact Bank Risk-Taking?", Federal Reserve Bank of San Francisco Working Paper 2007, р. 23.
7. Beck, T., Demirguc-Kunt, A., and Levine, R. (2006a) "Bank Concentration, Competition,and Crises: First Results", Journal of Banking and Finance, 30, pp. 1581 - 1603.
8. Dell'Ariccia, G., D. Igan, and L. Laeven, 2012, "Credit Booms and Lending Standards:Evidence from the Subprime Mortgage Market", Journal of Money, Credit and Banking, Vol. 44, No. 2-3, pp. 367 - 384.
9. De NicolO, G., 2000, "Size, Charter Value and Risk in Banking: An International Perspective", International Finance Discussion Paper #689, Board of Governors of the Federal Reserve System.
10. Boyd, J. H., G. De Nicolo, and A. Jalal, 2006, "Bank Risk Taking and Competition: New Theory, New Empirics", IMF Working Paper 06/297.
11. Laeven, Luc, and Ross Levine, 2007, "Is There a Diversification Discount in Financial Conglomerates?" Journal of Financial Economics, Vol. 85, No. 2, pp. 331 - 367.
12. Cetorelli, N., B. Hirtle, D. Morgan, S. Peristiani, J. Santos,
2007, "Trends in Financial Market Concentration and Their Implications for Market Stability", Economic Policy Review, Federal Reserve Bank of New York, issue Mar.
13. IMF Working Paper. Competition Policy for Modern Banks. L. Ratnovski. May 2013 [Electronic resource]. - Mode of access : http:// www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2013/wp13126.pdf
14. Haldane, A., 2012, "On Being the Right Size", Speech given at Institute of Economic Affairs 22nd Annual Series, The 2012 Beesley Lectures at the Institute of Directors.
15. Gambacorta, L., and A. van Rixtel, 2013, "Structural Bank Regulation Initiatives: Approaches and Implications", BIS Working Paper, р. 412.
16. Dagher, J., and N. Fu, 2012, "What Fuels the Boom Drives the Bust: Regulation and the Mortgage Crisis". IMF Working Paper 11/215.
17. Demyanyuk, Y., and E. Loutskina, 2012, "Mortgage Companies and Regulatory Arbitrage", Working Paper.
18. Hasan, I., and M. Marine, 2013, "Should Competition Policy in Banking Be Amended during Crises? Lessons from the EU", Working Paper.
19. Beck, T., A. Demirguc-Kunt, and R. Levine (2004). "Bank Concentration, Competition and Crises", Journal of banking and Finance, 30, 1581 - 1603.
REFERENCES
Boyd, J. H., and De, Nicolo G. "The Theory of Bank Risk-Taking and Competition Revisited". Journal of Finance, vol. 60 (2005): 1329-1343.
Beck, T., Demirguc-Kunt, A., and Levine, R. "Bank Concentration, Competition, and Crises: First Results". Journal of Banking and Finance, no. 30 (2006): 1581-1603.
Boyd, J. H., De, Nicolo G., and Jalal, A. "Bank Risk Taking and Competition: New Theory, New Empirics". IMF Working Paper, no. 06/297 (2006).
Beck, T., Demirguc-Kunt, A., and Levine, R. "Bank Concentration, Competition and Crises". Journal of banking and Finance, no. 30 (2004): 1581-1603.
Cetorelli, N., Hirtle, B., and Morgan, D. "Trends in Financial Market Concentration and Their Implications for Market Stability". Economic Policy Review, Federal Reserve Bank of New York (2007).
Dell'Ariccia, G., Igan, D., and Laeven, L. "Credit Booms and Lending Standards:Evidence from the Subprime Mortgage Market". Journal of Money, Credit and Banking, vol. 44, no. 2-3 (2012): 367-384.
De, Nicolo G. "Size, Charter Value and Risk in Banking: An International Perspective". International Finance Discussion Paper #689, Board of Governors of the Federal Reserve System (2000).
Dell'Ariccia, G., and Marquez, R. "Lending Booms and Lending Standards". Journal of Finance, vol. 61, no. 5 (2006): 2511-2546.
Dick, A. "Nationwide Branching and Its Impact on Market Structure, Quality and Bank Performance". Journal of Business, vol. 79, no. 2 (2006): 567-592.
Dagher, J., and Fu, N. "What Fuels the Boom Drives the Bust: Regulation and the Mortgage Crisis". IMF Working Paper, no. 11/215 (2012).
Demyanyuk, Y., and Loutskina, E. "Mortgage Companies and Regulatory Arbitrage". Working Paper (2012).
Gambacorta, L., and van, Rixtel A. "Structural Bank Regulation Initiatives: Approaches and Implications". BIS Working Paper, no. 412 (2013).
Haldane, A. "On Being the Right Size" Speech given at Institute of Economic Affairs 22nd Annual Series, The 2012 Beesley Lectures at the Institute of Directors, 2012.
Hasan, I., and Marinc, M. "Should Competition Policy in Banking Be Amended during Crises? Lessons from the EU". Working Paper (2013).
Jimenez, G., Lopez, J., and Saurina, J. "How Does Competition Impact Bank Risk-Taking?". Federal Reserve Bank of San Francisco Working Paper, no. 23 (2007).
Laeven, L., and Levine, R. "Is There a Diversification Discount in Financial Conglomerates?". Journal of Financial Economics, vol. 85, no. 2 (2007): 331-367.
Matutes, C., and Vives, X. "Imperfect Competition, Risk Taking and Regulation in Banking". European Economic Review, vol. 44 (2000): 184-216.
Ratnovski, L. "IMF Working Paper. Competition Policy for Modern Banks" http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2013/wp13126.pdf
Repullo, R. "Capital Requirement, Market Power, and Risk-Taking in Banking". Journal of Financial Intermediation, vol. 13 (2004): 156-182.
УДК 336.1:005.2
ПРОБЛЕМАТИКА ОЦЖЮВАННЯ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ В УКРА1Н1
© 2014
НАБОКА Т. С.
УДК 336.1:005.2
Набока Т. С. Проблематика оцшювання виконання бюджетних програм в УкраТж
З метою визначення BidnoBidHocmi вимог застосування програмно-цльового бюджетування в УкраМ було проанал'вовано наявн результативн показники ефективностi та якост'> виконання бюджетних програм. Встановлено, що переважна б'шьшкть показнит конкретно не спрямован на кнцевий cоцiально-економiчнийрезультат. Розкрито сутнсть критерИв оцнки ефективностiтазапропоновано перел'шможливихпоказнит виконання бюджетное програми в галуз освти. Розроблено методику оцнки виконання бюджетних програм на прикладi бюджетное програми «П'дготовка кадр'в вищими навчальними закладами Ill i IVрiвнiв акредитацт. Дана методика може бути адаптованою для о^нювання виконання будь-яко'1 бюджетное програми, за умови розроблення нових показнит оцнювання. Перегляд i реформування оцнювання виконання бюджетних програм в УкраМ дозволить значно пiдвищити ефективнсть використання бюджетних кошт'в та управл'тня видатковою частиною бюджету. Кпючов'1 слова: програмно-цльове бюджетування, бюджетна програма, ефектившсть, оцнювання, результатившсть, показники виконання Рис.: 1. Табл.: 2. Формул: 4. Ббл.: 10.
Набока Тетяна СергП'вна - астрантка, кафедра фiнанciв, Ки/вський нацональний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Кив, 03068, Украна) E-mail: dedi85@yandex.ru
УДК 336.1:005.2
Набока Т. С. Проблематика оценивания выполнения бюджетных программ в Украине
С целью определения соответствия требованиям применения программно-целевого бюджетирования в Украине были проанализированы имеющиеся результативные показатели эффективности и качества выполнения бюджетных программ. Установлено, что преобладающее большинство показателей конкретно не направлены на конечный социально-экономический результат. Раскрыта сущность критериев оценки эффективности и предложен перечень возможных показателей выполнения бюджетной программы в области образования. Разработана методика оценивания выполнения бюджетных программ на примере бюджетной программы «Подготовка кадров высшими учебными заведениями III и IV уровней аккредитации». Данная методика может быть адаптирована для оценки выполнения любой бюджетной программы, при условии разработки новых показателей оценки. Пересмотр и реформирование оценивания выполнения бюджетных программ в Украине позволит значительно повысить эффективность использования бюджетных средств и управления расходной частью бюджета.
Ключевые слова: программно-целевое бюджетирование, бюджетная программа, эффективность, оценка, результативность, показатели выполнения. Рис.: 1. Табл.: 2. Формул: 4. Библ.: 10.
Набока Татьяна Сергеевна - аспирантка, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: dedi85@yandex.ru
UDC 336.1:005.2 Naboka T. S. Problems of Estimation of the Budget Programs in Ukraine
In order to determine compliance with the requirements of the application of performance budgeting in Ukraine the existing productive performance indicators and quality of budget programs were analyzed. It was found that the vast majority of indicators are not specifically aimed at the final socioeconomic results. The essence of the performance criteria was revealed and a list of possible indicators of implementation of the budget of the education program was offered. The technique of estimation of the budget programs was developed on an example of the budget program "Training of Higher Education Institutions of III and IV Levels of Accreditation." This technique can be adapted to assess the performance of any of the budget program, subject to the development of new indicators to measure. Review and reform of evaluation of the budget programs in Ukraine will significantly improve the efficiency of budgetary and management expenditure side of the budget. Key words: performance and goal budgeting, budget program, efficiency, evaluation, effectiveness, performance indicators. Pic.: 1. Tabl.: 2. Formulae: 4. Bibl.: 10.
Naboka Tatiana S. - Postgraduate Student, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: dedi85@yandex.ru
