CC BY
12
4. Лiбанова Е.М. Стратепчш прюритети сощ-ально'1 политики Украши на початку ХХ1 столитя. Демографiя та сощальна економка. 2008. № 1. С. 9-22.
5. Новжова О.Ф. Сощальна безпека: оргашза-цiйно-економiчнi проблеми i шляхи виршення. Донецьк, 1997. 460 с.
6. Новжова О.Ф., Сидорчук О.Г., Панькова О.В. та ш. Стан та перспективи сощально'1 безпеки в Украш: експертнi оцiнки: монографiя. Ктв; Львiв, 2018. 184 с.
7. Палш Н.С. Система дiагностики соцiальноï безпеки. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Tiru /2009_28_1/16.pdf.
8. Халецька А.А. Контури соцiальноï политики держави: соцiальна безпека. Державне управлшня: удосконалення та розвиток. 2010. № 2. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=99.
9. 1ндекс сощального розвитку 2017. URL: https: //www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/research/ social-progress-index-2017. html.
References
1. Andrushkiv B., Vladymyr O., Pavlykivska O., Pohaidak O., Kyrych N. (2018). Nauka i praktyka vyrishennia naivazhlyvishykh sotsialnykh problem Ukrainy na perspektyvu [The most important social problems of Ukraine: science and practice of solving for the future]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1, рр. 3-10 [in Ukrainian].
2. Hnibedenko I.F., Kolot A.M., Novikova O.F. еt al. (2006). Sotsialna bezpeka: teoriia ta ukrainska praktyka [Social Security: Theory and Ukrainian Practice]. Kyiv [in Ukrainian].
3. Danylyshyn B., Kutsenko V. (2010). Sotsialna bezpeka — pidgruntia staloho rozvytku [Social security is
the basis of sustainable development]. Visnyk NAN Ukrainy — Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 1, pp. 20-28 [in Ukrainian].
4. Libanova E.M. (2008). Stratehichni priorytety sotsi—alnoi polityky Ukrainy na pochatku XXI stolittia [Strategic priorities of the social policy of Ukraine at the beginning of the XXI century]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika — Demography and Social Economy, 1, pp. 9-22 [in Ukrainian].
5. Novikova O.F. (1997). Sotsialna bezpeka: orhaniza—tsiino-ekonomichni problemy i shliakhy vyrishennia [Social security: organizational and economic problems and solutions]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
6. Novikova O.F., Sydorchuk O.H., Pankova O.V. et al. (2018). Stan ta perspektyvy sotsialnoi bezpeky v Ukraini: ekspertni otsinky [Status and prospects of social security in Ukraine: expert assessments]. Kyiv; Lviv [in Ukrainian].
7. Paliy N.S. Systema diahnostyky sotsialnoi bezpeky [System of diagnostics of social security]. (n.d.). nbuv.gov.ua. Retrieved from_http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Tiru /2009_28_1/16.pdf [in Ukrainian].
8. Khaletska A.A. (2010). Kontury sotsialnoi polityky derzhavy: sotsialna bezpeka [Contours of the social policy of the state: social security]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok — Public administration: improvement and development, 2. dy.nayka.com.ua. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=99 [in Ukrainian].
9. Indeks sotsialnoho rozvytku 2017 [The Social Development Index 2017]. Retrieved from https: //www2. deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/research/ social-progress-index-2017.html [in Ukrainian].
Ю. В. Дятлова
канд. екон. наук,
Донецький державный утверситет управлтня, м. Маргуполь
МЕХАН1ЗМИ РОЗВИТКУ ТА БЕЗПЕКИ БАНК1ВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ:
ДОСВ1Д КРАШ ее ТА СУЧАСН1 РЕАЛП
Постановка проблеми. У ринкових умовах госпо-дарювання, коли визначальним е рух грошових кош-пв, на вщмшу вщ руху матерiальних потоюв у адмш-стративно-плановш економщ, розвиток пщприемств, галузей i сфер економiки залежить вщ фшансових ре-суретв. Через недостатшсть власних кошпв бiзнес за-лучае позиковий каттал. У тепершнш час основними способами залучення позикового катталу е банюв-ський кредит, емiсiйне фiнансування, лiзинг. У бшь-шостi випадюв в якоси позикових джерел пщприем-ства використовують банювський кредит, що поясню-еться вщносно великими фiнансовими ресурсами банив, а також тим, що при отриманш банювського кредиту немае необхщноси публiчного розкриття ш-формацп про пщприемство.
Надання кредитiв е найпоширеншою операцiею комерцiйних банив, забезпечуе ш основну частину доходу. Разом з тим, бшьшють банив зазнае фшансо-вого краху у зв'язку з надзвичайно ризикованою кре-
дитною политикою. У зв'язку з цим, актуального зна-чення набувае проблема вдосконалення кредитно'1 дь яльностi банивських установ на засадах зарубежного досвiду та сучасних реалiй у банивському секторi Украши.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Дослщ-женню теорп та практики банивського кредитування присвячено пращ вгтчизняних вчених-економiстiв Я. Белшсько'1 [1], Т. Болгар [2], В. Величина [3], В. Гейця [4], О. Дзюблюка [5] та шших. В гхшх працях аналiзуються або окремi аспекти функдiонування кре-дитних вщносин, або гх дiя на певних етапах еконо-мiчного розвитку. Чинники та рiзнi складовi кредитно'1 полiтики, що потребують удосконалення, розглянуто в працях В. Ляшенка [6], О. Заруцько'1 [7], 6. Савельева [8] та ш. Визнаючи вагомий вклад науковщв, слiд кон-статувати, що особливостям i напрямам розвитку банювського кредитування в умовах циктчних криз при-
дшено недостатньо уваги, зокрема можливостям за-стосування заруб1жного досвщу.
Мета статтi — систематизувати досвщ краш бвро-пейського Союзу щодо механ1зм1в розвитку та безпеки банивського кредитування у докризовий та тсля кризо-вий перюди, визначити можливосп його застосування в украшських реал1ях.
Виклад основного матер1алу. Кредитування б1знесу в крашах 6С мае загальш риси та окрем1 нащональш особливосп ринку фшансових послуг. Так, у розвитку европейського фшансового ринку проглядаеться дв1 тенденцп: з одного боку посилюеться штегращя ринив фшансових послуг для корпорацш та шших великих ктенпв, поступово набуваючи рис единого ринку; з ш-шого — ринки роздр1бних послуг переважно збер^ають нащональний характер. Однак 1 на щ ринки все бшьше проникають новгтт технологи, яи дозволяють спожи-вачам з р1зних краш 6С користуватись послугами банков 1з кра!н-партнер1в.
Створення штегрованого оптового фшансового ринку передбачае забезпечення доступу суб'екив економ1чно! д1яльност1 на ринки каттал1в краш-чле-шв 6С, розробку законодавчих норм для торг1вл1 ак-щями та шшими цшними паперами та врегулювання ризик1в, забезпечення бшьш прозорого середовища для транскордонних операцш по злиттю банив та ш-ших фшансових шститупв, розробку единих правил д1яльноси швестицшних та пенсшних фонд1в. Створення единого ринку роздр1бних фшансових послуг передбачае покращення шформування споживач1в про стан 1 динамжу цього ринку, розробку юридич-них та шших процедур оздоровлення фшансових ус-танов, усунення бар'ер1в в нащональних правилах роздр1бно! торпвл1 1 зменшення вартост транскордонних платеж1в.
1нтеграцшш процеси в банивсьий сфер1 краш 6С вщбуваються на макро- та м1крор1внях. На м1крор1вт вщбуваеться ствпраця, злиття банивських установ р1з-
них краш. На MaKpopiBHi iнтеграцiя розвиваеться мГж державами в формi координацп банивсько'1 полiтики краш-члешв 6С. Банивська iнтеграцiя на макрорiвнi включае в себе гармонiзацiю банивсько'1 справи, вирГв-нювання умов м1жбанивсько1 конкуренци. До ïï основ-них елеменпв можна вщнести контроль за м1жнародною дiяльнiстю банив краïн-членiв 6С в рамках 6С компе-тентними органами крайни похоцження та краши ви-знання, ецинi норми капиталу банив, ецину лiцензiю, створення спшьного м1ждержавного органу для пого-дження полiтики регулювання та контролю за дГяльш-стю банив. При цьому, обидва рiвнi банивсько'1 ште-граци взаемоцiють мГж собою.
На сучасному етапi економiчного розвитку евро-пейсьи банки займають лiцируючi позици. Так, на початок XXI столптя, серед 847 банив свггу з балансовою вартютю понад 100 млрд дол., бшьша половина — евро-пейсьи. Серед 25 найбшьших банив свггу 14 — банки краш 6С, сума ïx акгивiв — 52,8% вщ загально'1 суми ак-тивiв цих банив [9, с. 28].
За даними журналу Global Finance щодо рейтингу кращих банив свгту за 2017 р. (переможщ обраш пiсля консультацiй з корпоративними фшансовими юрГв-никами, банирами i банивськими консультантами, а також аналгтиками по всьому свiту), самим кращим банком в Центральнiй i Схщнш бврот (ЦС6) вже який рж поспшь було визнано RaifTeisen Bank International. У Захщнш бврот переможцем обрано нщерландський банк ING. Репональними перемож-цями по крашам ЦС6 та Заxiцноï бвропи визнано 21 банк (табл. 1). 1з 28 краш-члешв 6С не включено банки з таких краш, як Болгарiя, Естошя, Латвiя, Сло-ваччина, Угорщина, Хорватiя, Чеxiя.
Вiцповiцно рейтингу за сумарними активами, в ТОП 20 найкрупнших банив свгту на 15.01.2018 р. увшшли вюГм банив краш 6С (табл. 2), два з них, а саме англшський HSBC i французький BNP Paribas — у ТОП 10.
Таблиця 1
Банки — регюнальш переможщ по крашам ЦС€ та ЗахцноТ ввропи_
Краша Банк Краша Банк
Австр1я BAWAG PSK Монако CFM Indosuez Wealth
Андорра Credit Andorra
Бельгiя ING Belgium Нщерланди ABN Amro Bank
Велика Британiя Lloyds Bank Шмеччина DZ Bank
Грещя Eurobank Ergasias Норвепя Nordea
Данiя Danske Bank Польща mBank
Iрланцiя Bank of Ireland Португалiя Banco Santander Totta
Iсланцiя Landsbankinn Росiйська Фецерацiя Sberbank
Iспанiя CaixaBank Румушя Banca Transilvania
Iталiя Intesa Sanpaolo Сербiя RaifTeisen Bank Beograd
Кшр Bank of Cyprus Словенiя SKB Banka
Литва Siauliu bankas Туреччина Akbank
Лixтенштейн Liechtensteinische Landesbank Украша RaifTeisen Bank Aval
Люксембург Banque Internationale a Luxembourg Фшляндоя OP Financial Group
Македошя Ohridska Banka Societe Generale Франщя Credit Mutuel
Мальта HSBC Malta Швецiя Swedbank
Молдова Moldova Agroindbank Швейцарiя UBS
Укладено за даними Global Finance [10].
Таблиця 2
ТОП 20 банив свггу за сумарними активами
Ранг Банк Краша Активи, $ млрд
1 Industrial and Commercial Bank of China (ICBC) Китай 3470
2 China Construction Bank Corporation Китай 3020
3 Agricultural Bank of China Китай 2820
4 Bank of China ltd Китай 2600
5 Mitsubishi UFJ Financial Япошя 2590
6 JPMorgan Chase США 2490
7 HSBC Holdings plc Англiя 2370
8 BNP Paribas Франщя 2190
9 Bank of America США 2189
10 Wells Fargo США 1930
11 Credit Agricole Франщя 1820
12 Japan Post Bank Япошя 1800
13 Citigroup США 1790
14 Mizuho Financial Group Япошя 1750
15 Deutsche Bank Шмеччина 1680
16 Sumitomo Mitsui Financial Group Япошя 1650
17 Barclays Plc Англiя 1500
18 Societe Generale Франщя 1450
19 Banko Santander 1спашя 1410
20 Groupe BPCE Франщя 1300
Укладено за даними S&P Global Market Intelligence [11].
Лондонський HSBC е одним з найбшьших кон-гломератiв банивського сектору в Сврот та CBiTi, що нараховуе в активах бшьш 2,37 трлн дол. i 154,75 млрд дол. ринково! капiталiзацii. Спочатку цей банк ство-рювався виключно для взаеморозрахунив мiж Свро-пою й Китаем, е ключовим у даних питаннях по цей час, однак мае 10 дочiрнiх компанш, яи займаються всiма можливими в данiй галузi операцiями.
Свропейський лiдер у сферi фiнансових, банив-ських i страхових послуг французький BNP Paribas. за-снований в 1999 р., на поточний момент мае пред-ставництва по всьому свггу i головш офiси в Женевi, Парижi та Лондош. Активи банку становлять понад 2190 млрд дол. при ринковш капiталiзацii в 84,31 млрд дол. Шмецький Deutsche Bank займав у 2001 р. другу позищю серед банивських установ Свросоюзу, перше мюце серед банив Захiдноi Свропи за загальним обся-гом активiв i трете — серед 25 найбшьших банив св1ту. Цей банк у 2000 р. поав перше мюце, а в 2001 р. — друге мюце за обсягами д1яльноси на форексному ринку свиу.
Важливою рисою захiдноевропейських банкiв е висока стутнь концентраций. Так, у 1985 р. на 4 найбшьших банки Великобританп (Barclays, National Westminister, Midland i Lloyds) припадало близько 40% вкюдГв та 50% кредита кра!ни [12, с. 102]. Частка 5 найбшьших банив в сумарних активах у 2005 р. складала: в Шмеччиш — 19,4%, Велиий Бри-танii — 45,5, Францп — 40,8, 1тали — 50,5, 1спанп — 51,8, Бельги — 75,8, Нидерландах — 82,9%. При цьому дохщшсть капiталу найвищою була у Велиий Британп (19,4%), 1спанп (18,0%), Бельгп (17,2%), тодГ як в Шмеччиш вдв1ч1 меншою (9,5%) [13].
Отже, з кра!н СС найвища стутнь концентраций характерна для банювських систем Бельги та Шдер-ландiв (понад 70%). Висока концентращя характерна для найбiльших банив 1спани та 1тали (близько 50%). Нижчий рiвень концентраций притаманний Нiмеччинi, Францп та Великобританп — менше 50%. Цей факт
свщчить, що Великобриташя, Шмеччина та Францiя, маючи найбшьш вiдкритi банкiвськi системи, най-менше залежать вiд найбiльших банив. Це е позитив-ним явищем.
Банкiвськi системи европейських краш мають як загальнi риси, так i певш особливостi. До загальних рис функцiонування европейських банивських систем можна вiднести дворiвневу побудову, роздшення функцiй центрального банку та всх iнших банив, контроль з боку центрального банку та шших держав-них органiв за дiяльнiстю банивських установ. Водно-час, характер i умови функщонування банивських систем кожно'1 краши вiдрiзняються певними особливо-стями. Це пов'язано з рiзними iсторичними умовами та рiвнем розвитку нацiональноï економiки в перюд гх формування.
Особливостi функцiонування банивських систем европейських краш можна простежити на прикладi банкiвських систем Великобританп, Францп та Hi-меччини. Ц банкiвськi системи мали найбiльшу иль-исть банив та вщдшень, що становило найбшьший фiнансовий потенцiал СС. Банки цих трьох краш тюно спiвпрацювали та були активними в процесах ш-тернацiоналiзацiï i глобалiзацiï.
Фiнансовий потенцiал банив названих краш був рiзноплановий. Так, наприкiнцi 80-х роюв по чотири французьких, шмецьких i британських банки займали найвищi рейтинги серед тисячi найбiльших банив свггу. Через повiльне реагування британських банив на змши на свгтових фiнансових ринках, у 90-х роках серед тисяч1 найбiльших банив свиу було 7 британських, 9 шмецьких i 9 французьких.
У Шмеччиш та Францп банивсью системи були ушверсальними, а у Великобританп — змшана, яка включала i спецiалiзованi банки. Разом з тим, банки Великобританп, Шмеччини та Францп вдаграли про-вщну роль в штеграци банкiвських систем.
Банивська система Великобританп мае добре розвинену шфраструктуру, опираеться на потужний
грошовий ринок, тюно пов'язана з головними фшан-совими центрами свиу, переважно зорieнтована на об-слуговування мiжнародних економiчних вщносин. Банк Англ!! e найстарiшим фшансовим iнститутом. Реально незалежний вiд уряду, формально вш все ж тдпорядковуеться Мiнiстерству фiнансiв. Клieнтами Банку Англй е комерцшш банки, яю проводять кль ринговi операц!!, центральнi банки шших кра!н, котрi мають рахунки та тримають золото в Банку Англй, ан-глiйський уряд, який здiйснюe бюджетнi платежi через рахунки, вщкрии в Банку Англ!!.
Комерцшш банки Великобританп подшяються на «оптовЬ> та «роздр!бш». «Роздр!бнЬ> банки обслугову-ють переважно громадян та малий бiзнес, мають роз-галужену мережу фшш (наприкiнцi ХХ столiтгя — понад 12 тисяч вщдшень) та характеризуются висо-ким ступенем концентрацп та централ!зацп банюв-ського катталу. Провiдну роль в банювськш системi Великобританп вiдiграють комерцiйнi банки Barclays, National Westminster, Midland, Lloyds. Ц банки утво-ренi шляхом злиття та поглинань, контролюють фь нансовi компан!! за кордоном, сво! розрахунки здшс-нюють через Лондонську клiрингову палату.
«Оптовi> банки проводять прийом вкладiв за ви-щими вщсотковими ставками та розмiщують !х на ринку капiталiв. До них вщносять торговi банки, як! традицiйно займалися гарантуванням торгiвельних операцiй. Вони надають фiнансовi послуги для струк-турних перебудов, беруть участь в управлшш рiзними фондами, надають консультаций та рекомендаций для зацiкавлених клieнтiв.
Значне мюце в банк!вськ!й системi Велико! Бри-тан!! посiдають iноземнi банки, яких понад 400. Б!ль-шють з них вiдкривають сво! офюи в Лондонi для об-слуговування д!лових партнерiв у мiжнародному бан-к!вському центрi.
Банк!вська система Франц!! складаeться з трьох ланок: центрального банку, комерцшних банк!в та спецiалiзованих кредитних установ. Для Банку Францп характернi функц!!, як1 не виконують шш1 центра-льш банки. Зокрема, Банк Франц!! веде рахунки при-ватних оаб, надаe кредити приватним особам, здшс-нюe валютно-обмшш та шш! операц!!.
Основною складовою банк!всько! системи Францп e комерцшш банки ушверсального типу, яких у Францп близько 360, !з них б!ля 160 — шоземш з 35 кра!н св!ту. До спещал1зованих кредитних установ Франц!! вщносять фшансов! ф!рми, банки взаeмного страхування, ощадш та мунщипальш кредитш каси, спещальш фшансов! установи.
Банк!вська система Шмеччини e однieю з най-розвинупших в бврот i маe деяку особливють — най-важливш1 фшансов! установи e державними. Так, на початку ХХ1 столитя нараховувалось больше 500 ощадних кас та 20 тис. !х ф!лш. Майже вс вони — мунщипальш заклади. Вщповщно власниками i гарантами збереження вклад!в виступають мюта i округи. Основш !х завдання — надати населенню, що прожи-ваe на !х територ!!, певний наб!р послуг по збере-женню заощаджень i задоволенню потреб жител!в в кредитуванш за рахунок мюцевих вклад!в. Ощадкаси об'eднанi в регюнальш союзи, що беруть участь у фь нансуванш центральних банк1в федеральних земель. Останш ще називають «домашшми банками». Вони консультують сво!х члешв, надаючи !м допомогу з правових питань, а також виступають розрахунковими
(ктринговими) центрами. Ниш ощадкаси е найбшь-шою групою кредитно-ф1нансових установ Шмеч-чини.
Шмецьк! державн1 банки вже тривалий час зна-ходяться тд пильною увагою бвропейсько! ком1сИ через невщповщшсть правилам конкуренц!!, прийнятим у 6С. Банки державного сектору, маючи державш гарант!!, могли залучати ф1нансування дешевше, н1ж !хт конкуренти з приватного сектору. В результат! компро-м1су м!ж тмецькою стороною та 6С систему гарантш н1мецьким земельним банкам поступово буде вщмшено, реформуватиметься система взаемовщносин м1ж банками та !хн1ми власниками (урядами земель), надання банкам державно! допомоги регулюватиметься вщповщ-ними законами 6С. У перспектив! шмецью земельш банки консол1дуватимуться, використовуючи ефек-тивнше св1й кап1тал, скорочуючи резерви, вщ чого в к1нцевому результат! зможуть виграти не лише при-ватш банки, але й кл1енти.
Ставки по кредитах в бврот, на вщмшу вщ Ук-ра!ни та кра!н СНД, е значно нижчими — в межах 210% на рж в залежност! вщ виду кредитування. Р!з-ниця обумовлена тим, що на в1дсоткову ставку впли-вають економ1чн1 показники — шфлящя, а також вар-тють ф1нансових кошт1в, ресурс1в, залучених банками для видач1 кредит1в.
Часто фшансов1 установи в ставку закладають вс1 ризики, пов'язан1 з можливими втратами в1д непога-шення кредит1в. Важливу роль в1д1грае фактор пщви-щено! прибутковост1, який присутн1й в банках, що штучно завищують процентн1 ставки. Тому не зовс1м коректно пор1внювати показники отримання при-бутку вгтчизняними та зах1дними ф1нансовими уста-новами. До того ж, щоб отримати шоземцям кредит в европейському банку, необхщно в1дпов1дати довгому перел1ку вимог, яю в р1зних кра!нах 1 банках будуть розр1знятися.
Низью вщсотков! ставки за кредитами обумов-леш в1дпов1дними ставками центральних банив кра!н бвропи. Так, в1дсотков1 ставки (ставки центрального банку по валютним операщям з шшими кредитними установами) були знижеш в 2009 р. (табл. 3).
Таблиця 3
B^CQTKQBi ставки центральних банюв кра'ш ввропи
Кра!на Поточний р!вень ставки Поперед^ значення Остання змша
бврозона 1,00% 1,25% 07.05.2009
Велика Бри-татя 0,50% 1,00% 05.03.2009
Польща 3,5% 3,75% 24.06.2009
Швещя 0,25% 0,50% 02.07.2009
Чеська рес-публжа 1,25% 1,50% 07.08.2009
Норвег!я 1,50% 1,25% 28.10.2009
Угорщина 6,5% 7,00% 23.11.2009
1сланд!я 11,00% 12,00% 05.11.2009
Швейцар1я 0,25% 0,50% 12.03.2009
Укладено за даними FXstreet [14].
Згодом окремими центральними банками кра!н запроваджено !х вiд'eмнi значення. бвропейський центробанк, що дie в зон! eвро (19 кра!н), встановив процентну ставку на нульовш позначщ (табл. 4).
Таблиця 4
Ключовi b^cotkobï ставки провиних центральних банив
Краша Центральний банк Ключова вщсоткова ставка Наступний розгляд Остання змша Поточна ставка, %
Сврозона ECB (European Central Bank) Refinancing Tender 13.09.2018 10.03.2016 0.00%
Велика Британiя BOE (Bank of England) Bank Rate 13.09.2018 02.08.2018 0.75%
Норвегiя Norges Bank (The Norwegian Central Bank) Sight Deposit Rate 16.08.2018 18.03.2016 0.50%
Швещя Riksbank (Sweden Central Bank) Repo Rate 06.08.2018 11.02.2016 -0.50%
Швейцарiя SNB (Swiss National Bank) 3 Month Libor Rate 13.09.2018 15.01.2015 -0.75%
США FED (Federal Reserve) Federal Funds Rate 26.09.2018 13.06.2018 2.00%
Канада BOC (Bank of Canada) Overnight Rate 05.09.2018 11.07.2018 1.50%
Австралiя RBA (Reserve Bank of Australia) Cash Rate 07.08.2018 02.08.2016 1.50%
Нова Зеландiя RBNZ (Reserve Bank of New Zealand) Official Cash Rate 08.08.2018 09.11.2016 1.75%
Японiя BOJ (Bank of Japan) Overnight Call Rate Target 19.09.2018 29.01.2016 -0.10%
Укладено за даними Forexua [15].
Першим банком, що став дотримуватись вщ'ем-них значень вiдсоткових ставок, став центральний банк Швеци, який наприкiнцi 2009 р. знизив ставку по депозитам до -0,25% у рамках полггаки боротьби з дефлящею. Це означало, що банки повинш сплачу-вати за зберiгання сво!х коштiв. Пiзнiше його приклад наслщував Банк Англи пiд впливом загрози «пастки лжвщносп» для британсько! економiки. З часом до пе-рел^ кра!н з вiд'емними вщсотковими ставками при-едналися центральнi банки Дани, Шмеччини, Японп [16].
Архiтектори стратеги вщ'емних ставок намага-лися спонукати власник1в низько ризикових банив-ських вкладiв iнвестувати кошти у реальний сектор. Адже пiсля свггово! фшансово! кризи банки дотриму-валися стримано! кредитно! полiтики i тяжши до на-копичення коштiв на депозитах у центральних банках. Потенцшш позичальники з огляду на кризовий стан економiки також остерiгалися брати кредити.
Низьи вiдсотковi ставки та досить висок! ризики Сврозони спрямували кошти за 11 меж1, у тому чи^ до Швейцари. Щоб запоб^и суттевiй ревальваци швейцарського франка центральний банк був змуше-ний вдатися до политики вiд'емних вiдсоткових ставок (слщ зазначити, що ранiше швейцарсьи банки також практикували вiд'емнi вщсотаош ставки, однак на той час це було пов'язано зi збереженням конфщенцшно-стi клiентiв та даних щодо !х рахунк1в).
На введення вщ'емних вщсоткових ставок цент-ральними банками негайно вiдреагували комерцiйнi банки i фiнансовi ринки. Приватнi банки ШвейцарГ! та Нiмеччини, починаючи з 2014 р., стали встановлю-вати вщ'емш вiдсотки за сво!ми депозитними операщ-ями.
Зниження попиту на депозити спричинило по-ширення вiд'емних вщсоткових ставок i на ринок боргових щнних паперiв — спочатку державних
(Австри, Фiнляндiï, Нiмеччини i Швеци), а noTiM й корпоративних, наприклад компани Nestlé. Так, ще на початку 2015 р. державних обл^ацш 3i знаком Mi-нус було лише близько 7% вщ св^ового обсягу державних паперiв. А станом на 01.02.2016 р., за ощн-ками Deutsche Bank, частка бoндiв з вiд'eмнoю «при-бутковютю» зросла до 25%. У 2016 р. урядoвi бoргoвi щнш папери Нiмеччини i ЯпонИ мали вiд'eмну до-хiднiсть у випадку, якщо ïx термiн був меншим 15 роив. 20-рiчнi i бшьш тривалi бонди були прибутко-вими [16].
Слщом за депозитними ставками з'явилися вщ'емш ставки на кредити. Спочатку це торкнулося деяких центральних банив, яи пiсля фiнансoвoï кризи продовжували знижувати ставки ключoвi та за опера-цiями РЕПО тощо. А попм i кoмерцiйниx банив, наприклад, у Дани.
Ниш згадаш центробанки проводять м'яку гро-шово-кредитну пoлiтику. Оснoвнi причини — боротьба з дефлящею чи ïï загрозою, стримування ревальваци нацioнальнoï валюти (або й ïï девальвацiя), прагнення стимулювати iнвестицiï у реальний сектор.
Вщ'емш вщсотаода ставки мають переваги та недолжи для рiзниx екoнoмiчниx суб'eктiв. Так, низка нiмецькиx банив зггкнулися з вiдтoкoм депо-зипв, а oкремi датсьи банки нараховують iпoтечним позичальникам вiдсoтки (щоправда позичальники все-одно платять банкам притаманш шотещ регу-лярнi кoмiсiï). Очiкуeться, що бшьший вплив вiд'eмнi ставки чинитимуть у першу чергу на круп-них клieнтiв, а не на середнш клас.
Вплив вiд'eмниx ставок також вiдрiзняeться за-лежно вщ краïни, де реалiзуeться така полггика. Так, якщо вiд'eмнi ставки допомогли послабити валюти ДанИ, Швецiï i ШвейцарИ, пiдтримуючи експoртерiв цих краш, то у Япoнiï цього не вщбулося, i низькi ризики япoнськoï екoнoмiки подовжують приваблю-
вати зарубiжних iHBecTopiB. Вважаеться, що резуль-тативнiсть вiд'емних ставок залежить вщ частки го-пвки у o6iry, адже можливiсть зберiгати готiвку е гарною альтернативою малоприбутковим депозит-ним вкладам чи 6!льш ризикованим швестищям у реальний сектор. Так, частка гопвки у Швец!! не 6i-льше 2% валового внутрiшнього продукту (ВВП), у той час як у Швейцар!! цей показник перевищуе 10%.
Вщмшшсть впливу ставок також мае мюце i для населення. Так, у Велиюй Британп бшьшють насе-лення покладаеться на приватш пенс!!, i тому ставки, близьк! до нуля, ускладнюють накопичення ак-тив!в, як1 повинн! забезпечувати пенсшний дох!д. А в континентальнш бврот, де б!льш!сть пенс!й ви-плачуеться за державними схемами, очжуеться, що м'яка грошова пол!тика сприятиме формуванню кошт!в для пенс!йних виплат.
Застосування мехашзму в!д'емного банюв-ського проценту свщчить, що грош! перетворилися на «скарб» (функц!я грошей як зааб накопичення) i перестали обслуговувати реальну економ!ку i життево необхщш потреби суспiльства, а це може бути перед-умовою для початку друго'! хвил! св!тово'! фшансово! кризи. На думку вчених, полггика вщ'емного банк1в-ського проценту може привести до того, що банки прискорять трансформацiйний процес свого пере-творення з традицiйних депозитно-кредитних орга-нiзацiй в центри «контролю i о6л!ку», але вже не фшансових поток1в i фiнансових активiв, а навiть працi i виробництва.
За даними Свгтового банку, рейтинг Украши в Doing Business-2018 за показником щодо умов отри-мання кредиту попршився з 20 до 29 позищ! (для по-р!вняння, 2015 р. — 17 позищя). Облiкова ставка На-цiонального банку Украши на р!вш 16% на початок 2018 р., досить висою темпи шфляцп, девальвацiя гривн!, значна частка гопвки та доларизацiя украш-сько! економiки е пщГрунтям вважати, що запрова-дження вiд'емних ставок у нашш державi очiкувати поки-що не сл!д. На нашу думку, запровадження мехашзму вщ'емного банювського проценту, в Ук-ра!ш чи шшш державi, мае бути обГрунтованим на засадах шдикатс^в, що враховують способи банювського фондування, стшюсть нащонально! валюти, частка гот!вки в грошовому о6!гу й !нш!.
Висновки. Таким чином, систематизащя досв!ду кра!н 6С з механiзмiв розвитку банкiвського кредиту-вання дозволила визначити загальнi риси та окремi на-цiональнi особливост процесу. У докризовий перiод поширення набув механiзм штегращ! нацiональних ринюв фiнансових послуг в оптовому сегмент! Реаль зацiя iнтеграцiйного механiзму на макро- та мжрор!в-нях, як i високий ступ!нь концентращ! катталу (бь льше 50%), забезпечили европейським банкам лщиру-юч! позиц!!. Характеристики стану нащональних банюв-ських систем кра!н 6С мають певнi вщмшносп, однак ставки за кредитами традицшно е низькими. п!сля кризи набув поширення мехатзм зниження вщсоткових ставок за кредитами, а центральними банками кра!н за-проваджено також вiд'емнi !х значення за депозитами. Для обГрунтованого запровадження такого мехашзму безпеки банювського кредитування запропоновано використовувати систему шдикатс^в, що враховують
способи банювського фондування, стшюсть нащонально! валюти, частку гопвки в грошовому об^у й шш!
Список використаних джерел
1. Белiнська Я. В., Качур А. В. Вплив грошово-кредитно! полгтики на макропоказники конкуренто-спроможноси економiки. EKOHOMinHuü часопис-ХХ1. 2014. № 9-10(1). С. 77-80.
2. Болгар Т. М. Проблемш кредити у банювськш даяльноси в умовах фшансово! кризи: монографiя. Кременчук: Видавництво ПП Щербатих О. В., 2013. 372 с.
3. Величюн В. О, Гордiенко В. О, Тимошенко М. В. Банювське кредитування: монографiя. Дшпро: Унiверситет митно! справи та фiнансiв, Акцент ПП, 2017. 168 с.
4. Новые вызовы для денежно-кредитной политики в современных условиях: [в 2-х книгах]. Кн. 2: Взгляд из Украины / под ред. акад. В. М. Гейца, чл.-кор. НАНУ А. А. Гриценко. Киев: Ин-т экономики и прогнозирования НАН Украины, 2012. 360 с.
5. Грошово-кредитне регулювання у меxанiзмi за-безпечення макроекономiчноï стабтзащ! i ефектив-ност функщонування банк1всько! системи Украши: монографiя / О. В. Дзюблюк та im; за ред. О. В. Дзю-блюка. Тернопшь: ТНЕУ, 2014. 530 с.
6. Ляшенко В. И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию. Донецк: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2012. 370 с.
7. Заруцька О. П. Дослщження виведення украш-ських банк1в з ринку з використанням структурно-фу-нкщонального аналiзу. Вкник eK0H0Mi4H0Ï науки Укра-ÏHU. 2016. №2. С. 73-78.
8. Савельев 6. В., Куриляк В. 6., Лизун М. В., Лщинський I. О. Концептуальний дискурс вибору режиму валютно-курсово! пол!тики Украши. Вкник еко-HOMÎ4HOÏ науки Украши. 2018. №1. С. 133-149.
9. Муетець В. Розвиток нащонально! банювсько! системи як шлях штегращ! Украши до 6С. Фтанси та кредит. 2009. № 6. С.27-34.
10. World's Best Banks 2017. URL: https: //www.gfmag.com/magazine/october-2017/worlds-best-banks - 2017-enhancing- customer- experience.
11. The World's 100 Largest Banks. S&P Global Market Intelligence report. URL: https://www.spglobal.com/ marketintelligence/en/news-insights/research/the-world-s-100-largest-banks.
12. Paluszak G. Systemy bankowe w procesie europejskiej integracji walutowej. Poznan: Akademia Ekonomiczna w Poznaniu, 2002. 203 с.
13. Савелко С. О. Досвщ та особливост функщо-нування банювських систем европейських кра!н. Ефе-ктивна економжа. 2011. № 8. URL: http:// www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=645.
14. Interest rates of central banks in Europe. URL: https://www.fxstreet.com.
15. Ключов1 вщсотков1 ставки провщних центральних банюв. URL: http://www.forexua.com/ ua/ analytic/rates.
16. Randow J., Kennedy S. Negative interest rates. URL: https://www.bloomberg.com/quicktake/negative-interest-rates.
ЖАДЬКО К С, ПАДЕРШI. Д, ГУРТОВА Н. В.
References
1. Belinska Ya. V., Kachur A. V. (2014). Vplyv hroshovo-kredytnoi polityky na makropokaznyky konkurentospromozhnosti ekonomiky [Influence of monetary policy on macroindicators of economy's competitiveness]. Ekonomichnyi chasopys-XXI — Economic annals-XXI, 9-10(1), pp. 77-80 [in Ukrainian].
2. Bolhar T. M. (2013). Problemni kredyty u bankivskii diialnosti v umovakh finansovoi kryzy [Problem loans in banking activity in the conditions of the financial crisis]. Kre-menchuk, Publishing House of PP Shcherbatykh O. V. [in Ukrainian].
3. Velychkin V. O, Hordiienko V. O, Tymoshenko M. V. (2017). Bankivske kredytuvannia [Banking lending]. Dnipro, University of Customs and Finance, Accent PP [in Ukrainian].
4. Novyye vyzovy dlya denezhno-kreditnoy politiki v sovremennykh usloviyakh [New challenges for monetary policy in modern conditions]. (2012). Kn. 2: Vzglyad iz Ukrainy — Book. 2: A look from Ukraine. Kiev, Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine [in Russian].
5. Dziubliuk O. V. et al. (2014). Hroshovo-kredytne rehuliuvannia u mekhanizmi zabezpechennia makroekono-michnoi stabilizatsii i efektyvnosti funktsionuvannia bankivskoi systemy Ukrainy [Monetary and credit regulation in the mechanism of macroeconomic stabilization and efficiency of functioning of the banking system of Ukraine]. Ternopil, TNEU [in Ukrainian].
6. Liashenko V. Y. (2012). Finansovo-regulyatornyye rezhimy stimulirovaniya ekonomicheskogo razvitiya: vvedeniye v ekonomicheskuyu rezhimologiyu [Financial and regulatory regimes to stimulate economic development: an introduction to economic regimeology]. Donetsk, Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Russian].
7. Zarutska O. P. (2016). Doslidzhennia vyvedennia ukrainskykh bankiv z rynku z vykorystanniam strukturno-funktsionalnoho analizu [The study of removing of Ukrain-
ian banks from the market with structural-functional analysis]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2, pp. 73-78 [in Ukrainian].
8. Saveliev Ye. V., Kuryliak V. Ye., Lyzun M. V., Lishchynskyi I. O. (2018). Kontseptualnyi dyskurs vyboru rezhymu valiutno-kursovoi polityky Ukrainy [Conceptual discourse on the choice of the regime of the currency and exchange rate policy of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1, pp. 133-149 [in Ukrainian].
9. Musiiets V. (2009). Rozvytok natsionalnoi bankivskoi systemy yak shliakh intehratsii Ukrainy do ES [Development of the national banking system as a way of Ukraine's integration into the EU]. Finansy ta kredyt — Finance and Credit, 6, pp. 27-34 [in Ukrainian].
10. World's Best Banks 2017. Retrieved from https: //www.gfmag.com/magazine/october-2017/worlds-best-banks - 2017-enhancing-customer-experience.
11. The World's 100 Largest Banks. S&P Global Market Intelligence report. Retrieved from https://www.spglobal. com/marketintelligence/en/news-insights/research/the-world-s-100-largest-banks.
12. Paluszak G. (2002). Systemy bankowe w procesie europejskiej integracji walutowej. Poznan, Akademia Ekonomiczna w Poznaniu.
13. Savelko S. O. (2011). Dosvid ta osoblyvosti funktsionuvannia bankivskykh system yevropeiskykh krain [Experience and peculiarities of functioning of banking systems of European countries]. Efektyvna ekonomika — Effective economy, 8. Retrieved from http:// www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=645 [in Ukrainian].
14. Interest rates of central banks in Europe. (n.d.). Retrieved from https://www.fxstreet.com.
15. Kliuchovi vidsotkovi stavky providnykh tsent-ralnykh bankiv [Key interest rates of leading central banks]. (n.d.). Retrieved from http://www.forexua.com/ ua/ analytic/rates [in Ukrainian]..
16. Randow J., Kennedy S. Negative interest rates.
(n.d.). Retrieved from_https://www.bloomberg.com/
quicktake/negative-interest-rates.
К. С. Жадько
академж АЕН Украти,
I. Д. Падерш
академж АЕН Украти,
Н. В. Гуртова,
м. Днтро
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ МАРКЕТИНГОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ПРОМИСЛОВИХ ПЩПРИеМСТВАХ
Актуальш проблеми. Основними проблемами про-мислових пщприемств е: невщповщшсть юнуючо! маркетингово! стратеги умовам зовншнього середо-вища, недосконала дiяльнiсть у сферi реклами та сти-мулювання збуту, низький рiвень самооргашзаци у здшсненш маркетингово! дiяльностi, вщсутшсть до-свщчених маркетолопв. Така ситуащя потребуе ство-рення адекватно! ринково! оргашзацшно! структури, удосконалення бiзнес-процесiв щодо розроблення та
продажу продукци, формування комплексно! системи якоси, розширення каналiв збуту продукци, викорис-тання сучасних лопстичних метсдав, проведення ш-тенсивно! рекламно! та шформацшно! дiяльностi.
Останш публжацп та дослдження. Сутшсть управ-лшня маркетингом розкрита в працях багатьох зару-б!жних i вггчизняних автс^в, таких як 1.М. Акимов, А. А. Антонюк, Т. А. Гайденко, О.1. Зайцева, Л. П. Коваленко, Ф. Котлер, В.В. Липчук, Т.С. Максимова,
