CC BY
89
УДК 368
В. А. ГОРБ, В. В. СМОЛЯНСЬКА (ДПТ) ЕВОЛЮЦ1Я ПОНЯТТЯ СТРАХУВАННЯ
У CTarri показано еволюцш поняття страхування вiд найранiших форм до сучасних. Показано розвиток страхування в Укрш'ш. В табличнiй формi наведено огляд трансформаци поняття страхування.
Ключовi слова: еволюцiя поняття страхування, огляд трансформаци поняття страхування, розвиток страхування, Украша
В статье показана эволюция понятия страхования от ранних форм до современных. Показано развитие страхования в Украине. В табличной форме приведен обзор трансформации понятия страхования.
Ключевые слова: эволюция понятия страхования, обзор трансформации понятия страхования, развитие страхования, Украина
In the article the evolution of the concept of insurance from the earliest forms to contemporary ones is shown. The development of insurance in Ukraine is demonstrated. A review of transformation of the insurance concept is presented in tabular form.
Keywords: evolution of insurance concept, review of transformation of insurance concept, development of insurance, Ukraine
професшному (торговщ, ремюники, в1йськов1 або релшйнш ознащ з1 сво1м статутами. Прикладом може служити Статут ланувшсько! ко-леги, яка була заснована в 133 рощ до н.е.
Схож з сучасними страховими компашями були союзи селян для взаемного забезпечення на випадок пожеж або вщмшка худоби, таю, що вперше з'явилися в 1сланди в XII стол1тт1. Але найбшьш популярним в Сврош було мор-ське страхування. Вщомо, що вже в 1300 рощ, в Бельгп, практикувалися прям1 оплати морських рисок за страхову премда. У наступному сто-лгтп були встановлеш страхов1 тарифи на регу-лярш плавання з Лондона на континент i назад. Розвивалося страхове законодавство.
Ще в 1234 рощ декретом папи Григорiя IX забороняються всi операцп, пов'язанi з лихвар-ством. Вiдповiдно до принцитв Священного Писання забороняючи i обмежуючи лихварст-во, церква могла сильно утруднити розвиток морсько1 торгiвлi. Але в той же час таю дп церкви сприяли становленню ефективно! системи захисту вiд риски - появi страхового договору. Так торговщ i банкiри прагнучи обiйти таку заборону укладали договiр, в якому обмовляла-ся цiна продажу i покупки товару в порту вщ-вантаження i порту призначення. Рiзниця мiж цiною повторно1 покупки i продажу, було ш-чим шшим, як цiною риски i замшювала вщсо-ток по позицi. Через таю схеми торговщ, море-плавщ i позичальники сприяли народженню страхового договору.
У 1601 рощ при парламент Англи була створена комiсiя з дозволу спiрних питань кон-трактiв морського страхування.
1стотним поштовхом до розвитку страхування майна вщ вогню з'явилася Велика Лон-
© Горб В. А., Смолянська В. В., 2011
Вступ
Свггова практика не виробила бшьш еконо-мiчного, ращонального i доступного способу захисту економiчних iнтересiв пiдприeмств як страхування. Поряд з шшими iнструментами регулювання ринкових взаемовщносин страхування покликане забезпечити стабшьшсть ви-робництва i споживання.
Результат
Страхування - найдавнiша категорiя сусш-льних вiдносин. Виникнувши у перюд розпаду первiснообщинного ладу, воно поступово стало супутником суспшьного виробництва. Спочат-ку страхування було тюно пов'язане зi словом «страх». Власники майна вщчували страх за його збереження, за можливiсть знищення або втрати у зв'язку зi стихшним лихом, пiдпалом, крадiжками та шшими непередбаченими небез-пеками, що супроводжують людське життя [1]. В умовах сучасного суспшьства з розвинутою економшою практично не iснуe матерiальних об'екпв та iнтересiв, не захищених страхуван-ням.
Для найранiших форм страхування характе-рним було взаемне страхування, в основi якого закладена щея колективно! взаемодопомоги. Приклади таких форм страхування можна знай-ти у Вавшони, законах царя Хаммурапi (близь-ко 1760 року до н.е.).
В Древнш Греци i Римсько! iмперii також можна знайти приклади страхування, засноваш на принципах взаемного страхування. Як кла-сичний приклад в лiтературi наводиться страхування в Древньому Римi, де поступово скла-далися постiйнi органiзацii (колегii, союзи) по
донська пожежа 1666 роюв, що знищив 13200 будiвель в центрi Лондона. Прийнято вважати, що страхування життя також зародилося у Ве-ликобританп в 1762 роцi. До кшця XVIII сто-лiття в Захщнш Gвропi налiчувалося вже бли-зько 100 рiзних видiв майнового i особистого страхування.
Найдавнiшим способом страхового захисту в Укра!ш, як i в усьому свiтi, було взаемне страху-вання.
В Укра!ну класичне страхування прийшло iз Захщно! Свропи ще в XVIII ст. З виникненням фшй англiйських страхових компанiй. У 1857 р. в Одеа було створено Росшське товариство паро-плавства i торгiвлi, величина страхового капiталу якого становила один мiльйон рублiв. Цей фонд застосовували при страхуваннi суден.
У мютах дiяли товариства взаемного страхування вщ вогню. Одне з таких товариств було утворено в Пош^ у 1863 р. Згодом таю самi товариства з'явилися в Киевi, Одесi та Харков^ !хня дiяльнiсть обмежувалася територiею вiдповiдного мiста. Цi товариства обслуговували ризики здебь льшого великих домовласниюв, купцiв i фабрика-нтiв.
У другш половинi XIX ст. спектр страхових послуг був досить широким, але найпопулярш-шим i надалi залишалося страхування вщ вогню. Страховi товариства приймали заяви на страхування будiвель, тварин, меблiв, вантажв. Набуло поширення страхування життя.
У 1909 р. було затверджено статут Харювсько-го Товариства страхування вщ вогню майна пр-ничих i гiрничозаводських пщириемств.
Цiкавою е iсторiя розвитку страхових вiдносин на землях Захщно! Укра!ни, де почали свою дiя-льнiсть першi нацiональнi страховi товариства «Дтстер» та «Карпатя».
Ршення про вiдкриття «Дтстра» як кооперативного товариства взаемного страхування було прийняте 9 грудня 1891 р. Але першi страховi операцл «Дтстер» почав проводити аж пiсля 15 вересня 1892 р.
Страхове товариство «Дтстер» за статутом було господарським об' еднанням взаемного типу, особливютю яких, як вiдомо, е обов'язкове до-тримання його учасниками принципу солщариз-му, тобто рiвностi iнтересiв.
1 липня 1911 р. вiдбулися загальн збори за-сновниюв товариства взаемного страхування життя i пенсш «Карпатiя», на яких було обрано керiв-нi органи.
Товариство почало свою роботу 27 серпня 1911 р. у Чершвцях, активно шукаючи реальних можливостей полiпшення i подальшого розвитку товариства, виршили перенести його центральш
органи з Чернiвцiв до Львова - найбшьшого гос-подарського центру схщного регiону Австро-Угорсько! iмперii. Це й було зроблено восени 1913 р.
Наприюнщ Першо! свгтово! вiйни в Украiнi почалася активна реоргатзащя кооперативного страхування. Було визнано, що багато приватних страхових оргатзацш, яю дiяли на страховому ринку, дуже несолiдно обслуговували кооперати-ви, зловживаючи !хньою довiрою. Довоенна система земського страхування була в стат занепаду, а тому виявилася дуже обмеженою у сво!х фшан-сових можливостях.
Щоб ширше охопити справу кооперативного страхування, укра!нський «Коопцентр» за домов-ленiстю з усiма центральними сшлками створив статут загальноукра1нсько1 страхово! оргашзацл -Укра1нсько! кооперативно! страхово! спшки. Статут ц^е! органiзацi! обговорювали ще з осенi 1918 р. За статутом, Укра!нська кооперативна страхова спiлка мала стати не звичайною асоцiа-цiею страхових органiзацiй, а самостшно дiючою страховою компанiею.
Статутом були передбачеш рiзноманiтнi галузi страхування:
— страхування вщ вогню рухомого та неру-хомого майна кооперативiв;
— страхування життя спiвробiтникiв-членiв кооперативiв на випадок смертi чи втрати ними працездатносп;
— страхування транспорту;
— страхування рухомого майна на випадок крадiжки зi зломом;
— страхування врожаю рiзних сiльськогоспо-дарських культур вiд граду;
— страхування тварин, а також iнших вцщв майна, якщо у цьому е потреба.
Членами спiлки могли стати рiзнi коопера-тиви та !хнi об'еднання. Обов'язкова кiлькiсть па!в для кожного члена мала дорiвнювати сумi, що становила б не менш як половину його рiч-но! преми. Вiдповiдальнiсть членiв становила подвiйну суму вщ сплачених ними премiй. Унесет па! давали право на дивщенди, яю не могли перевищувати 8 % вщ суми паю. Отже, як сфера дiяльностi спiлки, так i умови участi в нш у фiнансовому планi були досить привабли-вими й зацiкавили навт керiвництво «Днiст-ра» та «Карпатп».
У фаховiй лiтературi питанням з'ясування поняття страхування також придiлено значну увагу. Формування страхування як окремо! га-лузi дослiдження вiдбувалося протягом трива-лого перiоду. Полемiка в економiчнiй лiтерату-рi навколо термша «страхування» поширена i рiзноманiтна.
Вагомий внесок у дослщження теоретико-методолопчних засад страхово! дiяльностi та визначення понятшного апарату страхування зробили таю вчеш, як В. Д. Базилевич, О. I. Ба-рановський, Н. М. Внукова, К. Г. Воблий, О. О. Гаманкова, Т. С. Гварлiанi, О. А. Гвозде-нко, В. Б. Гомелля, Н. Б. Грищенко, О. Д. Заруба, О. М. Зубець, М. С. Клапюв, В. В. Корнеев, Л. А. Орланюк-Малицька, С. С. Осадець, В. К. Райхер, Л. I. Рейтман, Т. А. Ротова,
A. С. Руденко, К. С. Турбша, Т. А. Федорова,
B. В. Шахов, Я. П. Шумелда та шш.
У лiтературi висловлюються рiзнi позицп щодо змюту поняття «страхування». Так енци-клопедичний словник «Економiка i страхування» визначае страхування: як економiчну кате-горiю, сукупнiсть форм i методiв формування цiльових грошових фондiв i !х використання для вщшкодування збиткiв, завданих рГзнома-штними небажаними подiями (страховими ви-падками), а також для надання допомоги гро-мадянам та (чи) !х сiм'ям внаслiдок настання певних подш в !хньому життi (дожиття, травми, швалщносп), та як форму забезпечення зобов'язань у господарському i цившьно-право-вому обiгу, що вiзуеться через систему фшан-сово! компенсаци на випадок несприятливих обставин в обмш на переважно регулярну спла-ту невеликих грошових сум (страхових премш), якi формують страховий фонд, який включа-еться уповноваженою на те особою (страховиком) у прибутковi активи. При цьому цше-спрямована господарська дiяльнiсть страховика здшснюеться у формi фiнансового по-середництва, що грунтуеться на глибоких знан-нях вiрогiдностi настання страхового випадку [2, С. 22].
В Укра!ш правовi норми, що регулюють вщносини в галузi страхово! дiяльностi, мю-тяться насамперед як у загальних, так i в спещ-альних, присвячених регулюванню тiльки страхових вщносин, нормативних актах. До основ-них належать: Конституцiя Укра!ни, Закон Укра!ни «Про страхування», вщповщш постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни.
Страхування, вiдповiдно до закону Укра!ни «Про страхування», е одним iз видiв цившьно-правових вiдносин, пов'язаних iз захистом майнових iнтересiв громадян та юридичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадюв), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошо-вих фондiв, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами (страху-вальниками) страхових внесюв [3, С. 5].
Загальний теоретичний огляд сутносп страхування показав, що поняття це не нове i зна-
ходиться в науковому оборотi понад 200 роюв, причому його економiчна сутшсть трактуеться постiйно з рiзних точок зору.
В робот «Дослiдження про природу i причини багатства народу» А. СмГт наголошуе, що на розмiр прибутку торговця впливае не тшьки «коливання цiни товарiв, якими вiн торгуе, але й усшх й невдачi його конкурешгв та спожива-чiв, а також тисячi iнших випадковостей, яким шдвернеш його товари при перевезеннi морем, або сушею, або навГть на складЬ> [4, С. 154]. Також А. Смгт вiдзначав, що невпевнешсть у поверненнi сво!х грошей спонукае кредитора встановлювати такий же високий процент, який зазвичай встановлюеться банкротам. Крiм того, вiн вважав, що мшмальна звичайна норма прибутку повинна завжди бути декiлька бiльша того, щоб була достатньою для вщшкодування випадкових збиткiв, що можливi при будь-якому розмiщеннi капiталу та достатньою для вщшкодування випадкових збитюв, що можли-вi при наданш грошей у борг навiть при дотри-маннi обережностi [4, С. 160]. У зазначенш працi А. Смгт навiть називае розмiр проценту по кредитах та страхового тарифу. Так вш за-значае: «У кра!ш, де звичайна норма чистого прибутку доходить до восьми або десяти на сто, можна визнати справедливим, якщо половина його доводиться на оплату вщсотка в тих випадках, коли шдприемство використовуе чу-ж1 грошь Ризик за долю капiталу лягае на бор-жника, який як би бере його на страх у кредитора; г чотири або п'ять вщсотюв в бшьшосп галузей промисловостГ можуть бути визнаш Г достатнГм прибутком за ризик такого страхування, Г достатньою винагородою за клошт, пов'язаний з виробничим використанням кат-талу» [4, С. 162 ].
КрГм того, у вищезгаданш пращ А. СмГт говорить: « про те, що шанси втрати часто недо-оцшюються Г майже нГколи не переоцшюються, може засвГдчити нам вельми помГрний вГдсо-ток, що стягуеться при страхуваннГ. При стра-хуванш якого-небудь пГдприемства вГд вогню або ризиюв на морГ необхГдно, аби загальна премГя страхування була достатня для покриття всГх втрат, для оплати витрат по управлшню Г для здобуття прибутку, яка може бути отрима-на з кашталу вГдповГдних розмГрГв, вкладеного в будь-яку галузь торпвлГ або промисловостГ. Особа, що сплачуе не бшьш за це, оплачуе, во-чевидь, лише дГйсну вартють ризику або нижчу цГну, по яюй вона може розумно застрахувати його. Але хоча багато хто з тих, хто займався
страховою справою, нажив небагато, дуже не-багато отримали крупш статки; з одного цього факту представляеться сповна очевидним, що звичайний баланс прибутюв i збиткiв в цiй справi не сприятливший, нiж у всякiй шшш галузi торгiвлi, в якiй люди нажили статку. Але як ш помiрна звичайно страхова премiя, багато хто дуже зневажливо вiдноситься до ризику, аби поклопотатися сплатити цю премда. Беру-чи в середньому все королiвство, ми побачимо, що дев'ятнадцять будинкiв з двадцяти або, швидше, дев'яносто дев'ять iз ста не застрахо-ванi на випадок вогню. Ризик на морi бшьшосп людей вселяе бiльше побоювань, i тому вщно-шення числа застрахованих судiв до незастра-хованих набагато вище. Проте багато хто пус-каеться в плавання у будь-який час року i на-впь пiд час вiйни без всяко! страховки. Можли-во, що школи в цьому не можна бачити необережность У тому випадку, коли крупна компашя або навiть крупний купець мае на мо-рi двадцять або тридцять судiв, вони можуть як би страхувати одне судно шшим судном. Еко-номiя на премii за всi щ судна може з лишком покрити т втрати, яким вони шддаються при звичайному перебiгу подiй. Але зверхне вщно-шення до страхування судiв, як i будинкiв, в бшьшосп випадкiв обумовлено не такими точ-ними обчисленнями, а чисто безтурботною лег-коважшстю i самовпевненим презирством до ризику» [4, С. 171].
Як бачимо, автор визначае не тшьки розмiри страхових тарифiв, але й норму прибутковостi у страховш дiяльностi. Називае причини нехту-вання страхуванням майна. Крiм того, щкавим е те, що А. Смп використовуе термiнологiю страховiй дiяльностi, яка використовуеться й сучасними дослщниками страхування, а саме ризик, премiя, ймовiрнiсть ризику тощо.
1снуе група визначень, яю на перший план висувають статистичнi закони, якi обумовлю-ють необхiднiсть страхування. На думку одного з теоретиюв науки страхування К. Г. Воблого, немае сенсу вважати наукову оргашзащю основною ознакою страхування, тому що юнують багато рiзних видiв страхування на тдприемст-вi, як наприклад, страхування вщ крадiжки, страхування скла та шше, якi не спираються на статистичш закони [5, С. 16].
У робот К. Г. Воблого тдкреслюеться еко-номiчне значення страхування як для суб'екпв господарювання, так i для фiзичних осiб: «люд-ство для того, щоб захистити себе вщ пагубно-
го впливу небезпек в економiчному вiдношеннi, створило особливий прийом боротьби з небез-пеками, вщомий пiд назвою «страхування».
Автор стверджуе, що страхування це особ-ливий вид господарсько! дiяльностi на основi солщарност i зворотностi, метою якого висту-пае покриття майбутнiх потреб, що виникають при настанш випадково! статистично вимiрю-вано! подii. [5, С. 10]
Анатз поняття, сутностi та змюту страхування, який провiв вiдомий фахiвець у цiй галу-зi С. С. Осадець показав, що страхування е на-самперед системою економiчних вiдносин мiж конкретними суб'ектами господарювання, де з одного боку виступають страхувальники, а з шшого страховики. Крiм того, важливою пере-думовою застосування страхування е майнова самостшшсть суб'ектiв господарювання й !хня зацiкавленiсть у переданнi вщповщальност за наслiдки ризику спецiалiзованим формуванням.
С. С. Осадець сформулював свое особисте визначення поняття «страхування». На його думку «страхування» - це економiчнi вщноси-ни, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечуе собi чи третш особi в разi настання подii, обумовлено! договором або законом, суму виплати страховиком, який утри-муе певний обсяг вщповщальносп i для !! за-безпечення поповнюе та ефективно розмщуе резерви, здшснюе превентивнi заходи щодо зменшення ризику [6, С. 19].
З юридично! точки зору страхування розу-мiють як договiр. К. Шершеневич пiд торговим страхуванням розумiе договiр, в силу якого одна сторона (страховик) за певну винагороду зобов'язуеться вщшкодувати шкоду, яка може бути завдана майну iншоi особи (страхувальни-ка) внаслiдок заздалегiдь передбаченого неща-сного випадку.
Сучаснi юристи визначають сощально-економiчну суть страхування тим, що за раху-нок внесюв, здiйснюваних юридичними особами та громадянами створюються страховi фон-ди, що використовуються для компенсаци особам, якi постраждали в наслщок стихiйних лих, нещасних випадюв або iнших передбачених у закош подiй [7, С. 120].
Дослщники В. Д. Базилевич i К. С. Базиле-вич вважають, що страхування - спошб захисту майнових штерешв громадян в умовах ринково! економiки. Вони стверджують, що необхщшсть страхового захисту мае кiлька аспекпв: приро-дний, економiчний, соцiальний, юридичний, мiжнародний.
Таблиця 1
Теоретичний огляд трансформацн поняття «страхування»
Поняття страхування Автор/Джерело Ключов1 параметри поняття
1 2 3
Страхування - це заощадження, призначене для лшвщацн вщхилень через руйнування цшностей випадковими нещастями И. И. Степанов (1875 г.) в работе Л. А. Мотылева и др. Справочник по государственному страхованию. - М.: Финансы, 1978. - 204 с. - С. 15. Страхування -заощадження
«Ось це вщкладання премн за ризик з метою вщшкодування дiйсних втрат, що надшшло, i е страхування; у ньому та цiннiсть, яка спочатку була премiею за ризик, перетворю-еться в премiю страхову» П. А. Никольский. Основные вопросы страхования. - Казань, 1895. - 160 с. Страхування -вщкладання премн за ризик
Страхування - вид торговельно! чи кредит-но! угоди, «при страховiй угодi обмiнюеться страхова премiя на право отримання у май-бутньому, при появi вiдомих умов, бiльш велико! страхово! суми - подiбно тому, як при кредит обмiнюеться надання на час ка-пiталу (послуг) за вiдому винагороду (про-центи) у майбутньому. Страхувальник ана-лопчний кредитову, страховик - боржнику» М. И. Туган-Барановский. Основы политической экономии: 5-е изд. - Г.: Право, 1918. -540 с. Страхування -вид торговельно! чи кредитно! угоди
Страхування е одним з методiв створення централiзованого страхового фонду для вщ-шкодування за рахунок страхових внесюв збиткiв у народному господарствi вщ сти-хiйних лих i нещасних випадкiв, а також для виплати вщповщних сум у зв'язку з нарос-танням визначних подiй, пов'язаних iз жит-тям i працездатшстю застрахованих Ф. В. Коньшин. Государственное страхование в СССР. -М.: Госфиниздат, 1947. -332 с. Страхування -метод створення централiзованого страхового фонду
Страхування - форма оргашзацн централ> зованого в тому чи шшому масштабi страхового фонду за рахунок децентралiзованих джерел: з внесюв в цей фонд, яю здiйсню-ють його учасники В. К. Райхер. Общественно-исторические уровни страхования. - М.: Изд-во АН СССР, 1947. - 282 с. Страхування -форма оргашзаци Страхового фонду
Страхування - це сукупшсть фшансово-економiчних вiдносин, за допомогою яких перерозподiляеться частина нацiонального доходу в штересах змiцнення економiки су-спiльного виробництва i матерiального бла-гополуччя трудящих, шляхом особливого фонду грошових коштв за рахунок внесюв пiдприемств i органiзацiй, а також населення для строго цшьового !х використання - вiд-шкодування учасникам створення фонду збитюв у зв'язку зi стихiйними лихами, не-щасними випадками тощо i наданням додат-ково! допомоги громадянам у випадку настання визначених подш, пов'язаних з !х життям i здоров'ям Л. А. Мотылев. Государственное страхование в СССР и проблемы его развития. - М.: Финансы, 1972. - 264 с. Страхування - фшансово- економiчнi вщносини з перерозподшу нацюнального доходу
Таблиця 1 (продовження)
1 2 3
Страхування - це економiчнi вщносини, яю виникають у зв'язку з формуванням (за ра-хунок володарiв майна) i використанням страхового фонду, що створюються спеща-льною органiзацiею (страховиком) для вщ-шкодування учасникам страхового фонду (страхувальникам) збиткiв вщ стихшних лих i iнших непередбачених подiй М. К. Шерменев. Финансовые резервы в расширенном воспроизводстве. - М.: Финансы, 1973. - 207 с. Страхування -економiчнi вщно-сини з приводу формування i використання страхового фонду
Страхування - мультирегулятор розвитку економши кра!ни, на який впливають не-сприятливi подii - стихшш лиха i нещаснi випадки А. И. Банасинский. Теория страхования при социализме. Экономико-кибернетический аспект / Пер. с пол. - М.: Финансы, 1980. - 114 с. Страхування -мультирегулятор розвитку еконо-мши кра!ни
Страхування - це заснована на добровшьних чи обов'язкових принципах форма колекти-вного створення особами або !х групами ф> нансових ресурсiв для покриття майбутнiх потреб, що виникають в результат випадко-вих подiй В. А. Бадер. Социалистический продукт как экономическая категория : автореф. дис. ... канд. экон. Наук. - Ростов-на-Дону, 1972. - 40 с. Страхування -форма колектив-ного створення фшансових ресурав
Страхування е особливим методом форму -вання грошово! частини страхового фонду i показуе сферу його застосування Экономическая эффективность государственного страхования / под ред. А. П. Плешкова. - М.: Финансы и статистика, 1990. -220 с. Страхування -метод формуван-ня страхового фонду
Страхування - система економiчних вщно-син, яка включае в себе утворення за раху-нок тдприемств, органiзацiй та населення спецiального фонду коштв та його викорис-тання для вiдшкодування збиткiв у майш вiд стихшних лих та шших несприятливих ви-падкових явищ, а також для надання грома-дянам або !х сiм'ям допомоги при настаннi рiзноманiтних подiй в !х життi Словарь страховых терминов / под. ред. Е. В. Коломина. -М.: Финансы и статистика, 1991. - 336с. Створення визначеного страхового фонду
Страхування - вщносини з захисту майно-вих iнтересiв фiзичних iнтересiв фiзичних i юридичних осiб при настанш визначених подiй (страхових випадкiв) за рахунок гро-шових фондiв, яю створюються з страхових внескiв (страхових премш), що сплачуються Федеральный закон РФ «О страховании», ст. 2 от 7.11.1992 г. № 4015-1 Страхування -вщносини iз захисту штерешв
Страхування - сукупшсть особливих за-мкнутих перерозподшьних вiдносин мiж йо-го учасниками з приводу формування за ра-хунок грошових внесюв цiльового страхового фонду, що призначений для вщшкоду-вання можливих надзвичайних та iнших збитюв пiдприемств та органiзацiй або для надання грошово! допомоги громадянам Страховое дело : учебник / под ред. Л. И. Рейтмана. - М.: Рост, 1992. - 530 с. Страхування -сукупшсть перерозподшьних вщ-носин щодо фор-мування страхового фонду
Таблиця 1 (заынчення)
1 2 3
Страхування - особливий вид господарсько! дГяльносп на основГ соладарност та поворо-тносп, який мае своею метою покриття май-бутшх потреб, випадково! статистично-вимГрювально! поди К. Г. Воблый. Основы экономики страхования. - М.: Изд-во «Анкил», 1993. - 226 с. Страхування -вид тдприемни-цтва, бГзнесу
Страхування - вид тдприемницько! дГяль-носп, який обумовлений протирГччями, що юнують як мГж людиною та природою в щ-лому, так Г людьми зокрема, який грунтуеть-ся на акумулюванш фшансових та матерГа-льних ресурсГв юридичних та фГзичних осГб з метою вщшкодування !м збитюв, завданих стихшними лихами, нещасними випадками, ризиком загибелГ, некомпетентною дГяльню-тю пращвниюв тдприемств, державних структур та тдприемств Н. Н. Внукова. Практика страхового бизнеса. - К.: Либра, 1994. - 81 с. Страхування -вид тдприемницько! дГяльност
Страхування - надто специфГчний продукт фшансово-кредитно! системи, який може нормально розвиватися Г давати велик при-бутки державГ лише за умов економГчно! Г законодавчо! стабшьносп Л. Ф. Ларюнова. Страховий ринок в Украшг Яким йому бути? // Фшанси Укра!ни. -1996. - № 8. Страхування -продукт фшансо-во-кредитно! системи
Страхування - рГзновид цившьно-правових вщносин щодо захисту майнових штересГв громадян та юридичних осГб у разГ настання певних подш (страхових випадюв), визначе-них договором або страховим законодавст-вом за рахунок фондГв, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежГв, страхових вне-сюв, страхових премш Закон Укра!ни «Про страху-вання» // Голос Укра!ни. -1996. - № 68 (1318). Страхування -рГзновид цившь-но-правових вщ-носин щодо захи-сту майнових ш-тересГв
Страхування - це засГб вщшкодування збит-юв, отриманих одшею особою за рахунок !х розподшу мГж багатьма особами С. Л. Ефимов. Деловая практика страхового агента и брокера. - М.: Страховой полис. ЮНИТИ, 1996. - 416 с. Страхування - це засГб вщшкоду-вання збитюв
Висновки
Анатз лГтературних джерел щодо сутност страхування дозволяе зробити висновок, що економГчна зумовлешсть страхового захисту пояснюеться необхщнютю створення такого рГзновиду людсько! дГяльносп, який грунтуеть-ся на акумуляцп фшансових ресурсГв з метою вщшкодування збитюв, спричинених настан-ням шюдливих для здоров'я та (або) матерГаль-ного благополуччя подш, як фГзичним, так Г юридичним особам, що створюе сприятливГ умови для безперебшного процесу суспшьного вщтворення.
БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ СПИСОК
Плиса, В. Й. Страхування [Текст] : навч. поаб-ник / В. Й. Плиса. - К.: Каравела, 2005. - 392 с. Ефимов, С. Л. Организация управления страховой компанией: теория, практика, зарубежний
опыт [Текст] / С. Л. Ефимов. - М.: Рос. юридич. издат. дом, 2004. - 147 с.
3. Про страхування [Текст] : Закон Укра!ни вгд 07.03.1996 р. № 86/96-ВР / Законодавство Укра-!ни про страхування. - К., 1999. - С. 18-39.
4. Столяров, И. А. Антология экономической классики [Текст] / И. А. Столяров. - М.: МП «ЭКО-НОВ», 1991. - 473 с.
5. Воблый, К. Г. Основы экономии страхования [Текст] / К. Г. Воблый. - Т.: Економ1чна думка, 2001. - 239 с.
6. Осадець, С. С. Напрямки корегування фшансо-во! полггики держави у галуз1 страхування [Текст] / С. С. Осадець // Наук. вюник БДФЕ1. -2001. - Вип. 2. - С. 44-52.
7. Александров, А. А. Страхование [Текст] / А. А. Александров. - М.: Приор, 2006. - 186 с.
Надшшла до редколегп 15.03.2011.
Прийнята до друку 21.03.2011.
