CC BY
261
вих кшцевих споживчих витрат (витрат домогосподарств; некомерцшних ор-ганiзацiй, що обслуговують домогосподарства; витрат сектора загального державного управлшня), валового нагромадження капiталу (валового нагро-мадження основного капiталу та змши запасiв матерiальних оборотних кошта чистого експорту (експорту товарiв i послуг та ïx iмпорту).
Висновки
В украïнськiй економiцi вщбуваються складнi трансформацiйнi проце-си, що пов'язаш з переходом до ринковоï органiзацiï виробництва. За цих умов на переднш план постають завдання комплексноï структурноï перебудо-ви украшсько1" економiки, ïï наукове теоретичне обгрунтування та практичне впровадження.
Вдосконалення структури економжи Украши неможливе без комплексного аналiзу динамiки структурних зрушень, проведення порiвняльного ана-лiзу дieвостi окремих елеменлв меxанiзму державного регуляторного впливу на структуру нащонально1" економiки, без проведення чинного аналiзу впливу окремих груп чинниюв на ефективнiсть структурних зрушень.
Лггература
1. Економ1чна енциклопед1я. У трьох томах, т.3./ Редкол.: ... С.В. Мочерний (вiдп. ред) та ш. - К.: Вид. центр "Академiя", 2002. - 952 с.
2. Тенденцн i пропорцй' розвитку економiки Украши/ За ред. В.Ф. Беседша. - К.: НДЕ1, 2005. - 458 с.
3. Державне регулювання економiки: Навч. пос/ С.М. Чистов, АС. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ш. - К.: КНЕУ, 2000. - 316 с._
УДК368.91 Acnip. О.1. Фарат1 -Львiвська державна фтансова академш СУТН1СТЬ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ ТА ЙОГО ФУНКЦП
Висв^люються економiчний змют страхування життя та особливостi здшснен-ня цього виду страхування. Розглядаються функцп страхування життя, а також його основш завдання в умовах ринково'1' економiки.
Ключов1 слова: страхування, страхування життя.
Post-graduate O.I. Farat - L 'viv state financial academy Essence of life-insurance and its function
Economic maintenance of life-insurance, and features of realization of this type of insurance are defined. The functions of life-insurance and it tasks are examined in the conditions of market economy.
Keywords: insurance, life insurance.
Постановка проблеми. Одним з основних критерив економ1чного розвитку держави е добробут ïï громадян. Економша розвинених краш характеризуется високорозвиненою сферою послуг, використанням новггшх тех-нологш у сфер1 виробництва, стабшьним зростанням макроеконом1чних по-казниюв, потужною сферою сощального захисту та шдвищенням р1вня життя
1 Наук. кер1вник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук
громадян. В умовах стабшьного економiчного розвитку громадяни мають змогу здiйснювати довгострокове фiнансове планування, що надае 1м впевне-ност у майбутньому та забезпечуе сощальну стабiльнiсть в державi.
Важливу роль у забезпеченш сощально1 стабiльностi в державi вадг-рае страхування життя. З одного боку воно зменшуе негативнi наслiдки таких соцiальних ризиюв, як втрата доходу внаслiдок втрати працездатностi особи або смертi годувальника ЫмЧ, а також забезпечуе кошти на пенсiю та реалiза-щю планiв у майбутньому. З шшого, страховi фонди, нагромадженi компаш-ями зi страхування життя е потужним джерелом швестицш в економiку кра-1ни. Саме тому в умовах переходу до ринково! економiки важливого значення набувае розвиток страхування життя, що своею чергою потребуе вивчення теоретико-методолопчних засад його функцiонування.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Вагомий внесок у досль дження теоретико-методолопчних засад страхово! дiяльностi зробили таю вчеш Украши, як Т.М. Артюх, В.Д. Базилевич, Н.М. Внукова, О.О. Гаманко-ва, А. Д. Заруба, С.С. Осадець, Я.П. Шумелда, В.М. Фурман та ш. Дослщжен-ня зарубiжноl та в^чизняно1 практики страхування життя висвплеш у працях О.М. Залетова. Однак в сучаснiй украшсьюй економiчнiй лiтературi перева-жають науковi пращ, присвячеш дослiдженню страхування в цшому, нато-мiсть страхування життя в теоретичному й методолопчному планi дослщже-не недостатньо.
Результати дослiдження. Розглядаючи економiчну сутнiсть страхування життя, слщ вiдзначити И особливiсть, яка полягае у поеднанш власти-востей страхового захисту та заощадження кош^в. У зв'язку з цим для страхування життя змшюють свое значення поняття страхового ризику та страхового випадку. Так, страховий ризик мае у свош основi непередбачувашсть настання поди. Таке поняття страхового ризику прийнятне для таких ризиюв страхування життя, як ризик смерт або втрати працездатност внаслщок не-щасного випадку. Проте заюнчення термiну ди договору страхування, повно-лiття застраховано1 особи не мають ознак страхового ризику. Водночас щ поди не шдпадають шд визначення страхового випадку, для якого характерним е заподiяння шкоди об'екту страхування.
Тако1 думки дотримуеться О.1. Худяков, який зазначае, що при стра-хуваннi життя страховим випадком може бути подiя досить приемна, радюна i навiть бажана (наприклад, одруження, повнолiття). Такого роду поди, як правило, передбачуваш, а часом i просто неминучi (як, наприклад, заюнчення строку ди договору страхування життя). Внаслщок страхування життя не мае на мет вiдшкодування збитюв, заподiяних страховим випадком, що супере-чить самiй концепци страхування як економiчнiй категори [1].
Своею чергою, П.В. Заруба наголошуе, що в основi особистого страхування, як i страхування майна, також лежить замкнений перерозподiл стра-хових платежiв мiж учасниками особистого страхування через спещальний страховий фонд. Разом з тим, очевидш й розбiжностi мiж ними, тому що об'ектами страхових вiдносин в особистому страхуваннi е працездатшсть, здоров'я, життя людей, тобто воно пов'язане iз специфiчною особливютю ви-
робництва - вщтворенням робочо'' сили. На вщмшу вiд страхування майна особисте страхування не забезпечуе вщшкодування матерiальних збитюв, а дае змогу одержати грошову допомогу застрахованим громадянам або 'хшм сiм,ям [2].
Ще однiею особливютю страхування життя е те, що за договором, який передбачае виплату страхово'' суми у випадку передчасно'' смерт застраховано: особи або у випадку дожиття ïï до закшчення термiну д^' договору, страховик бере на себе зобов'язання гарантовано виплатити страхову суму. Так, укладаючи такий договiр страхування життя та вчасно сплачуючи страховi премiï, страхувальник точно знае, що страховик виплатить страхову суму йому або третш особ^ вiн не знае лише чи станеться це в кшщ строку ди договору чи ранiше. В цьому полягае важливий економiчний сенс страхування життя, оскшьки маючи такi гаранти, страхувальник здiйснюе довгос-трокове планування сво'х фiнансiв. З iншого боку, таких гарантш особi не може забезпечити бшьше жодний фiнансовий шструмент.
На вiдмiну вiд договорiв страхування життя, за договорами страхування майна страховик не виплачуе страхову суму, якщо об'ект страхування не зазнав шкоди внаслщок страхового випадку до кшця строку ди договору страхування. Таю висок зобов'язання страховика за договорами страхування життя формують високу вартють страхування. Так, для того, щоб забезпечити ефективне функщонування страхово'' компани, страхова премiя, яку спла-чуе страхувальник за договором страхування життя, мае перевищувати страхову суму. На практищ страхова сума розраховуеться з врахуванням гаранто-ваного доходу, визначеного в договорi страхування життя, а тому вона деко-ли перевищуе розмiр страхово'' преми. Водночас розмiр страхово'' преми за-лежить вщ вiку, статi та стану здоров'я застраховано'' особи, а також термшу ди договору, тому для молодих людей з хорошим станом здоров'я, як укла-дають договiр страхування життя на довший термiн, умови страхування е значно випдшшими. Перевищення розмiру страхово'' преми над розмiром страхово'' суми та наявнiсть швестицшного доходу за договорами страхуван-ня життя також е особливими рисами страхування життя, нехарактерними для майнового страхування.
Враховуючи таку велику кшьюсть вiдмiнностей страхування життя вщ майнового страхування, С.П. Андрiевський наголошуе, що страхування життя - це видозмшений фактор народного заощадження у вузькому значен-m цього слова, але в жодному разi не може пiдходити шд визначення "майно-ве страхування" [3].
Водночас В.1. Серебровський висловлюе думку, що страхування життя охоплюе ri види страхових операцш, у яких момент ризику полягае в не-визначеност строку людського життя [4]. Тако'' ж думки дотримуеться Залетов, який зазначае, що основним страховим ризиком за договорами стра-хування життя е тривалiсть людського життя, тобто не сама смерть, а час и настання, тобто:
• ймов1ртсть померти в молодому вщ1 або ратше ввд середньо' тривалост1
життя;
• ймовiрнiсть померти або вижити протягом певного перюду часу;
• ймовiрнiсть жити у старост!, маючи бiльшу тривалiсть життя, що потребуе одержання регулярних доходiв без продовження трудово1 дiяльностi [5]. Автор роботи погоджуеться з щею думкою, однак хотша би ïï уточни-
ти, зазначивши, що основних ризиюв життя е два. Перший з них пов'язаний з ймовiрнiстю передчасно'1 CMepmi особи, що може призвести до негативних фшансових наслщюв для людей, яю були на утриманш застрахованоï особи (лгтшх батьюв, малолптах дгтей, непрацездатних члешв Ым1). В такому випадку застрахована особа не вщчуе на соб1 негативних наслщюв страхового випадку, а ïï бажання застрахуватися вщ цього ризику життя продиктоване почуттям любов1 до близьких людей та турботою про 1'х благополуччя. Страхування життя в цьому випадку можна розглядати як високоетичний, безко-рисливий i нав1ть зворушливий вчинок.
Другий ризик життя пов'язаний з ймовiрнiстю пережити працездат-ний eiK та не мати засобiв до юнування у зв'язку з втратою працездатност на старостi. В цьому випадку особа, яка страхуеться на випадок дожиття, вихо-дить зi своïх власних iнтересiв, а також штерешв своïх близьких людей, яких вона не хоче обтяжувати турботою про не1' на старость Мотиващею для укла-дання договору страхування на дожиття е вiдчуття страху перед злиденним життям без засобiв до юнування або мрiï, якi особа плануе реашзувати на пенсiï та для яких вона заощаджуе кошти.
Отже, на думку О.М. Залетова, сутшстю убезпечення життя е еконо-мiчнi вiдносини, якi виникають за договором убезпечення життя, передбача-ють обов'язок страховика здiйснити страхову виплату у разi смертi убезпече-ного на користь вигодонабувача (член Ым% шдприемство чи iнша особа), за вирахуванням не повернених убезпеченим кредшгв за таким договором та передбачених вщсотюв, а також, якщо це передбачено договором, у разi дожиття убезпеченого до заюнчення строку ди договору та (або) досягнення убезпеченим визначеного договором вшу. Умови договору убезпечення життя можуть також передбачати як доповнення до основного ризику обов'язок страховика здшснити страхову виплату в разi нещасного випадку, що стався з убезпеченим, та (або) його хвороби. Водночас шд убезпеченням життя слщ розумгти управлшня сощальними ризиками за рахунок оргашзаци централь зованого страхового фонду з децентралiзованих джерел [6].
На нашу думку, особливють категори страхування життя полягае в тому, що це складш економiчнi вщносини мiж страховою компанiею та страху-вальником, застрахованою особою, вигодонабувачами i спадкоемцями, в про-цесi реалiзацiï яких поеднуються ризикова та заощаджувальна функци. До-цiльнiсть поеднання цих функцш в одному фiнансовому шструмент полягае в тому, що тшьки за допомогою страхування життя можна одночасно захис-титися вiд фшансових наслщюв настання обох ризикiв життя - ймовiрностi передчасно померти та ймовiрнiсть пережити працездатний вiк. Проте реаль зацiю цього захисту здшснюють рiзнi функцiï страхування життя - ризикова та заощаджувальна. Тому для кращого розумшня основних економiчних влас-тивостей страхування життя необхiдно розглянути функци, якi воно виконуе.
На думку Осадця, змют страхування, розкриваеться в його функщях, до яких належать:
• Ризикова, яка полягае в передант за певну плату страховиков1 матер1ально' ввдповвдальност! за наслвдки ризику, зумовленого под1ями, перелш яких пе-редбачено чинним законодавством або договором;
• Функщя створення та використання страхових резерв1в (фонд1в) виявляеть-ся у перерозподш кошт1в м1ж страхувальниками на користь тих, як зазнали серйозних збитшв ввд страхового випадку;
• Функщя заощадження кошт1в. З огляду на цю функщю страхова система е альтернативною банк1вськш, оскшьки особисте страхування (на дожиття, пенсш, ренти) дае змогу заощадити кошти (нав1ть примножити 'х у випадку виплати швестицшного доходу) та отримати страховий захист;
• Превентивна функщя спираеться на те, що страховики та страхувальники защкавлент у зменшент наслщюв страхових подш. Вона мае виховний характер, що формуе свщомшть власника, який бажае зберегти свое майно [7]. Таю ж функцп страхування з деякими вщмшностями в назвах наво-
дять й iншi автори. Так, О.Д. Заруба, В.А. Борисова та О.В. Огаренко до фун-кцш страхування вщносять ризикову, функщю збереження (вiдповiдае функцп заощадження кош^в), попереджувальну (вiдповiдае превентивнiй функцп) та контрольну (вщповщае функцп створення та використання страхових резервiв) [8].
Своею чергою науковщ намагаються розширити функцп страхування розглядаючи 'х на мiкро- та макрорiвнях. Так, на рiвнi iндивiдуального виробництва виявляються такi функцп страхування:
• ризикова (компенсащя страховиком ризишв, що 'х йому передае страхувальник);
• зростання можливостей кредитування (наявтсть договору страхування забезпечуе страхувальнику доступ до додаткових фшансових ресурс1в: нап-риклад, догов1р страхування майна необхвдний для одержання кредиту);
• концентращя на зовтштх ризиках ринкового середовища - ризиках конкуренции
• попереджувальна (забезпечуе контроль i превенщю ризик1в на тдприем-ствах та в домогосподарствах).
На рiвнi нацiональноï економiки страхування здшснюе такi функцiï:
• забезпечуе безперервтсть сустльного виробництва шляхом попередження страхових випадшв i своечасно'' компенсаци збитшв внаслвдок 'х настання;
• зменшуе витрати державних фшаншв, зокрема на сощальт потреби;
• стимулюе науково-техтчний прогрес, зокрема завдяки наданню швести-цшних ресуршв для сощально важливих напрям1в розвитку суспшьства;
• захищае штереси потерпших у систем1 ввдносин цившьно'' в1дпов1дальност1 шляхом своечасно'' компенсаци запод1яно'' шкоди, зокрема за допомогою страхування цившьно'' ввдповвдальносп власнишв автотранспортних засо-б1в [9].
Однак особливий змют страхування життя не повною мiрою розкриваеться у перерахованих функщях страхування. У зв'язку з цим е необхщ-шсть визначити функцп, як виконуе страхування життя. Так, на думку
О.М. Залетова, страхуванню життя в умовах ринково1' економжи притаманнi такi функцiï:
• Формування сощально-ор1ентованого суспшьства з убезпеченим майбут-тм. В1д наявност1 страхування життя для громадян розвинених краш зале-жить сощальний статус, навчання, кредит у банку, пеншя тощо. Вважаеть-ся, що р1вень розвитку страхування життя ввдображае р1вень розвитку суспшьства в цшому та впевненост1 громадян у стабшьност1 в держав1 зокрема.
• Социального страхування. Страхування життя багато в чому доповнюе систему социального страхування та забезпечення. Зокрема, довгострокове страхування життя пов'язане з реал1защею пенсшних гараний населенню.
• Сприяння полшшенню демограф1чно1 ситуаци. Страхування життя еконо-м1чними методами стимулюе громадян до дбайливого ставлення до свого здоров'я. Зокрема, у бшьшост1 краш св1ту ще до укладання договору страхування життя страховики вивчають юторш хвороби кл1ента, враховують масу його тша, наявтсть шквдливих звичок тощо, як штотно впливають на розм1р страхових внесшв та умови страхування.
• 1нвестицшна. Оск1льки страхов1 компан11 залучають "довг1" грош1, вони е тим локомотивом, який може досить ефективно тягти за собою систему ш-ституц1ональних 1нвестиц1й, що особливо важливо для економ1ки. Вм1ле та розумне використання кошт1в страхових резерв1в допомагае вир1шувати завдання ф1нансування багатьох витратних державних проект1в без залу-чення зовн1шн1х 1нвестор1в.
• Кредитна. Законодавство бшьшост1 розвинених держав передбачае право страховик1в кредитувати страхувальник1в за договорами страхування життя в межах викупно1 суми на момент видач1 кредиту та на строк, що не переви-щуе пер1од, який залишився до зашнчення д11 договору страхування життя.
• Мотиваци персоналу суб'екив господарювання. Довгострокове нагрома-джувальне страхування життя е неввд'емним елементом сучасного управл1н-ня кадрами. Так1 програми не т1льки допомагають кер1внику з мшмальни-ми витратами вир1шити "кадрове питання", але й дають змогу створити ефективне управл1ння ф1нансовими потоками тдприемства [5].
На нашу думку, в перелiчених категорiях переплiтаються функци страхування життя, його завдання та роль, яку воно виконуе в суспшьствь Тому перелж функцш страхування життя потребуе деяких уточнень. Водночас, враховуючи особливий економiчний сенс страхування життя, розглядаючи функци, яю воно виконуе, необхщно видшити загальш функци - характеры для галузi страхування в цiлому та спещальш функцiï - характернi лише для страхування життя. В такому випадку до загальних функцш страхування життя слщ вщнести:
Ризикову, що здшснюеться шляхом передачi страхувальником за пев-ну плату страховiй компанiï матерiальноï вiдповiдальностi за наслiдки прояву таких страхових ризиюв, як смерть застраховано:' особи та повна або частко-ва втрата працездатность
Створення та використання страхових рeзeрвiв, яка полягае у фор-муванш страховиками страхових фондiв для \х подальшого перерозподшу на користь осiб, якi постраждали внаслiдок страхових випадкiв.
Превентивну, яка забезпечуе зниження страхового ризику за рахунок обме-ження в договорi щодо виплат у випадку самогубства та зi страхових
випадюв, яю вiдбулися в станi алкогольного i наркотичного сп'яншня. Водночас превентивна функщя страхування життя виявляеться на етат укладен-ня договору страхування життя шляхом проведення медичного андерайтингу.
1нвестицшну, яка реалiзуеться шляхом iнвестування сформованих страхових резервiв в економiку кра'ни.
До спещальних функцiй страхування життя слiд вщнести такi:
ФункцЮ заощадження, яка проявляе себе в тому, що компани зi страхування життя здшснюють зберiгання та повернення коштiв сво'х клiентiв. Завдяки цiй функцiï особа за рахунок щорiчних посильних внесюв може за-ощадити значну суму кош^в, необхiдну для реалiзацiï плашв у чiтко визначе-ний час в майбутньому - пеншя, навчання дитини, придбання будинку i т.д.
ФункцЮ створення доходу, яка вщображаеться у виплат страхуваль-никам доходу, отриманого страховиком за результатами його швестицшно' дiяльностi.
Кредитну, яка полягае у тому, що страхова компашя, з кош^в сформованих страхових резервiв, здiйснюе кредитування страхувальникiв в межах ви-купно' суми за договором страхування життя, а також шотечне кредитування.
ФункцЮ збереження, яка забезпечуе збереження кош^в страхуваль-ника, необхщних для внеску страхових премш, шляхом скорочення неращ-ональних витрат та сприяе довгостроковому фiнансовому плануванню.
Серед перелiчених функцiй страхування життя доцшьно видiлити ос-новнi - притаманш лише страхуванню та без яких воно втрачае свiй еконо-мiчний змiст. До них можна вщнести ризикову функцiю та функщю створення i використання страхових резервiв. Решта функцш страхування життя е допомiжнi та характерш для деяких шших фiнансових iнструментiв.
До головних вщносить ризикову функцiю також Борисова: "бо страхо-вий ризик, як ймовiрнiсть настання збитку, безпосередньо пов'язаний з ос-новним призначенням страхування - наданням грошово' допомоги потерш-лим" [8]. До того ж, в англшському словнику страхових термшв страхування визначаеться як "система передання ризику i його комбшування". Тобто у кра'ш, де виникла бiльшiсть класичних видiв страхування, змют останнього пов'язують, насамперед, iз переданням ризику вщ страхувальника до страховика [7].
За допомогою основних функцш виконуеться головне завдання страхування життя - захист вщ фшансових наслщюв такого ризику життя, як пе-редчасна смерть, а для змшаного страхування життя - захист вщ фшансових наслщюв ризику втрати особою працездатнос^ внаслщок хвороби або не-щасного випадку.
Висновки. Отже, шдбиваючи пiдсумки, слiд зазначити, що в основi страхування життя, як i страхування майна, також лежить замкнутий пере-розподiл страхових платежiв мiж учасниками страхування через спецiальний страховий фонд. Разом з тим, очевидш й розбiжностi мiж ними, яю поляга-ють у тому, що: страхування життя не забезпечуе вщшкодування матерiаль-них збиткiв, а дае змогу одержати грошову допомогу застрахованим громадя-нам або ïхнiм Ым'ям; страховим ризик за договорами страхування життя не
завжди мае в свош основi непередбачуванiсть настання страхового випадку; водночас страховим випадком можуть бути досить приемш i навт довгоочь куванi подiï; за договорами на дожиття страховик бере на себе зобов'язання гарантовано виплатити страхувальнику або вигодонабувачам страхову суму; страхова премiя за цими договорами може перевищувати страхову суму.
Таю особливост категори страхування життя полягають в тому, що вона поеднуе у собi ризикову та заощаджувальну функци. Доцшьшсть поед-нання цих функцш в одному фшансовому шструмент е доцшьним, осюльки за допомогою страхування життя можна одночасно захиститися вщ фшансо-вих наслщюв настання обох ризикiв життя - ймовiрнiсть передчасно померти та ймовiрнiсть пережити працездатний вiк.
Водночас, враховуючи особливий економiчний сенс страхування життя, розглядаючи функцiï, яю воно виконуе, необхiдно видiлити загальш фун-кцiï - характернi для галузi страхування в цiлому та спещальш функцiï - характеры лише для страхування життя. В такому випадку до загальних функцш страхування життя слщ вщнести: ризикову, створення та використання страхових резервiв, превентивну та iнвестицiйну. До спещальних функцiй страхування життя належать: функщя заощадження, функцiя створення доходу, функщя збереження та кредитна функщя.
Лггература
1. Худяков А.И. Страховое право. - СП.: Изд-во Р. Асланова "Юридический центр Пресс", 2004. - С. 506.
2. Заруба О.Д. Страхова справа: Пщручник. - К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. -
321 с.
3. Андриевский Е.П. Договорное страхование жизни, ч. I. - 1911.
4. Серебровекий В.И. Страховой интерес в Гражданском кодексе. - Право и жизнь. -1924, № 2. - С. 18.
5. Залетов О.М. Убезпечення життя: Монограф1я. - К.: М1жнародна агенщя "Б1зон", 2006. - 685 с.
6. Залетов О.М. Державне регулювання ринку страхування життя в Украшк Дис... канд. екон. наук: 08.00.08/ Державний вищий навчальний заклад "Кшвський нацюнальний економ1чний ун-т 1м. Вадима Гетьмана". - К., 2007. - 213 с.
7. Страхування: Пщручник/ Кер1вник авт. колективу i наук, ред. С.С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. i доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.
8. Борисова В.А., Огаренко О.В. Оргашзацшно-економ1чний мехашзм страхування. -Суми: Довкшля, 2001. - 194 с.
9. Ыгдаш В.Д. Страхування: Навч. пос. для студ. ВНЗ/ М1жрепональна академ1я управ-лшня персоналом. - К.: МАУП, 2006. - 444 с._
УДК 338.24:330.342 Асист. О.М. Швець - Rbeiecbm КА
РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА ЗА ДОПОМОГОЮ ЛАГОВОГО МЕХАН1ЗМУ
Дослщжено шерцшшсть економ1чних процеав, яка дае змогу визначити реаль-н1сть альтернатив розвитку промислового виробництва в близькш i бшьш в1ддален1й перспектив1.
Ключовi слова: економ1чний розвиток, промислове виробництво, 1нтенсиф1кащя.
