CC BY
20
8. Штангрет А.М. Економжа знань як прюритетний напрямок розвитку cbîtoboï економжи / А.М. Штангрет // Економ1чний вюник ушверситету : наук. журнал в галуз1 економ. наук. - Пе-реяслав-Хмельницький. - 2012. - № 19/1. - С. 7-9.
9. Becker G. Human capital / G. Becker // The University of Chicago Press, Chicago and London, 1983. - 323 P.
10. Schultz T. Resources for higher education: an economist's view / T. Schultz // The Journal of Political Economy. - 1968. - № 3. - Vol. 76.
Штангрет А.М. Управление процессом формирования человеческого капитала как основы развития экономики знаний
Доказана приоритетность перехода к экономике знаний как нового этапа развития общества, при котором важнейшими становятся нелимитированные ресурсы, созданные человеком. Определены базовые составляющие человеческого капитала в условиях экономики знаний. Предложена модель формирования человеческого капитала, в основе которой положен процесс получения знаний из информации, распространяемой через средства массовой коммуникации. Проведено сравнение и доказана приоритетность для увеличения человеческого капитала читательских каналов массовой коммуникации, которые в наибольшей степени способствуют созданию новых знаний.
Ключевые слова: экономика знаний, человеческий капитал, информация, средства массовой коммуникации.
Shtangret A.M. Human Capital Formation Managing as the Basis for the Development of the Knowledge Economy
The priority of transition to the knowledge economy as a new stage of society development where unlimited man-made resources are the most important ones is proved. Some basic components of human capital in the emerging knowledge economy are defined. The model of human capital that is based on the process of obtaining knowledge from the information to be disseminated through the mass media is proposed. Comparison is made and the priority to increase human capital for readers' channels of mass communication that greatly contribute to the creation of new knowledge is proved.
Keywords: knowledge economy, human capital, information, mass communication.
УДК 330.8:336.7 Астр. Р.А. Гнатюк; проф. П.1. Островерх, канд. екон. наук -
Львiвський НУ т. 1вана Франка
ЕВОЛЮЦ1Я ПОГЛЯД1В ПРЕДСТАВНИК1В ПРОВ1ДНИХ
ЕКОНОМ1ЧНИХ ШК1Л НА РОЛЬ РИНКУ Ц1ННИХ ПАПЕР1В У ГОСПОДАРСЬКШ СИСТЕМ1
Окреслено основш вiхи еволюци ринку цшних паиерш з часу його виникнення i до сьогодення. Виокремлено найважливiшi етапи розвитку сучасного ринку цшних па-перiв та найважливiшi дати в iсторil його еволюци. Визначено головш економiчнi шко-ли, представники яких зробили вагомий внесок у систему наукових поглядш на роль i мюце ринку цшних паперiв в економщ. Вiдзначено найважливгш здобутки кожно! з цих шкш у дослiдженнi рiзних аспектiв функцюнування цього ринку. Зроблено висно-вок про еволюцшну природу сучасно! концепци ринку цiнних паперiв та про те, що ос-новний вплив на формування сучасно! концепцц функцюнування цього ринку спричи-нив марксизм, кейнианство, iнституцiоналiзм та монетаризм.
Ключовi слова: ринок цiнних паперiв, фондовий ринок, школа економiчноl думки, цшш папери, вексель.
Сучасна ринкова економша - це надзвичайно складна економiчна система, ефективнiсть яко'' залежить вiд узгоджено'' взаeмодií усх ц пiдсистем. Од-нieю з таких шдсистем е ринок щнних паперiв, який вiдiграe важливу роль у
процес ^естування та перемiщення вiльного капiталу мiж галузями нащ-онально! економiки та окремими крашами. У сучасному розумiннi, ринок щн-них паперiв - це та частина фшансового ринку, на якому ввдбуваеться торпвля рiзноманiтними цiнними паперами [1, с. 318]. Для спрощення аналiзу, у цш ро-ботi використовуемо поняття "ринок щнних паперiв" i "фондовий ринок" як си-нонiмiчнi. Сьогоднi головна функщя цього ринку - це перерозподш тимчасово вiльних коштiв та визначення щн фiнансових активiв. Проте це не завжди було так. Отож, наше завдання полягае у тому, щоб простежити як саме еволющя операцiй з щнними паперами впливала на змiну теоретичних уявлень про роль i мiсце ринку щнних папер1в в економiчнiй систем!
Фондовий ринок, як ввдомо, виник в бврош внаслiдок зростання ролi великих портiв у розвитку товарного господарства. Вважають, що попередником сучасних цiнних папер1в були векселе Подiбнi до векселiв борговi шструменти використовували вже у Древнiй Грецп для проведения розрахункiв мiж торгов-цями. Навряд чи можна точно стверджувати коли саме векселi набули поши-рення в Gвропi, проте точно ввдомо, що вже в XI ст. вони були досить пошире-ними в 1талй' [2, с. 81]. У часи великих географiчних ввдкриттав вони пошири-лись по всш Gвропi - переважно у портах, де здшснювалась бшьшкть торго-вельних операцiй i як супроводжувались вiдповiдними фiнансовими потоками.
Сьогодш як вiтчизиянi, так i закордонш, дослiдники схиляються до думки про те, що перша товарна бiржа з'явилась у бельгiйському мкта Антверпенi у XVI ст., яке ввдгравало важливу роль у торгiвлi тогочасно! бвропи, а перша фондова бiржа, що стала наслiдком торгiвлi на товарнiй, з'явилась в Амстердамi [3, с. 12]. Сталось це, за рiзними джерелами, десь на початку XVII ст. Варто на-голосити, що ця фондова бiржа за свош змiстом iстотно вiдрiзнялася вiд сучас-ного ринку щнних папер1в. Рiч у там, що тодi в обiгу перебували тальки борговi iнструменти, а операцп з титулами власноста ще не проводились.
У XVIII ст. процес становлення ринкiв цiнних паперiв пришвидшуеться по всш бврош. Фондовi бiржi, що були единим мкцем де ввдбувалась торгiвля тодiшнiми цiнними паперами, почали виникати у великих торговельних мктах Францц, Великобритании Нмеччини, Росiйськоí iмперií та США [4, с. 278]. Наприкшщ XVIII ст. Великобританiя стала фшансовим центром бвропи, а Лон-донська бiржа виконувала численну низку операцш з цiнними паперами i титулами власностi зокрема.
Проте до кшця XIX ст. ринок щнних паперiв, що був представлений на той час переважно фондовими бiржами, не мав значного впливу на економiки розвинених кра'н. Тшьки на початку XX ст. ввдбуваеться значне збiльшения емiсií щнних паперiв, що було пов'язано з виникненням великих компанiй, якi нерiдко були монополiями. Вiдтодi фоидовi бiржi та ринок щнних паперiв по-чинають набувати сучасних рис. Складним випробуванням для ринюв цiнних папер1в стала Велика Депрет 1929-1933 рр., початок яко! позначився стрiмким паданням курсу акцш на Нью-Йоркськiй фондовiй бiржi, що спричинило свгго-ву економiчну кризу. В наступнi юлька десятилиъ ринок цiнних паперiв пере-бував у депресивному станi i тальки у 1960-х роках розпочалося нове шднесен-ня бiржовоí активноста [4, с. 278]. Вiдтодi обсяги операцiй на цьому ринку зрос-
тали високими темпами, швидко розвивалися новi технологи, набули поширен-ня новi, iнновацiйнi види цiнних паперiв. Вiдбулися процеси фiнансовоí лiбера-лiзацií, що сильно вплинуло на змiцнення взаeмозалежностi мiж фiнансовими ринками рiзних краш, передуам розвинених.
Свiтова фiнансова криза 2008 р., що розпочалась у США, дещо похитну-ла фiнансовий ринок i разом з кризою европейсько1 банкiвськоí системи зумо-вила низку негативних тенденцiй на фондовому ринку, послабления яких вщбу-лося з початком вщновлення економiчного зростання в розвинених крашах. Уп-родовж попередшх п'яти столiть, з моменту виникнення першо!' фондово!' бiржi, процеси становлення i розвитку ринку цiнних паперiв були об'ектом дослщжен-ня представнитв рiзних економiчних шкiл. Отож, спробуемо систематизувати головнi íхиi iдеí.
Поява перших фондових ринкiв збiглася iз зародженням ново1 економiч-но1 парадигми, а саме меркантилiзму. Тодi ж, у XVI ст., вщбулося збшьшення кiлькостi кредитних грошей в обку [5, с. 405]. Це було пов'язано з тим, що збшьшення товарообку у крашах Захщно1 бвропи стримувалося нестачею грошей, функцц яких на той час виконували золотi та срiбнi монети [6, с. 310]. Представники меркантилiзму стверджували, що багатство держави залежить вiд кiлькостi золотих i срiбних монет, якими вона володiе, а отже, варто всшяко стимулювати íх надходження в крашу та обмежувати íх витiкания з не1. У цей же час в обшу з'являються першi паперовi та кредитш грошi. Проте представники меркантилiзму досить неоднозначно ставились до появи перших щнних па-перiв. 1м було складно погодитись з думкою про те, що таю квазiгрошi мають внутрiшню вартiсть [7, с. 330].
На початку XVIII ст. набувають поширення iдеí економiчного лiбералiз-му, який проповiдував абсолютно протилежш меркантилiстам науковi погляди. Його прихильники стверджували, що iснують об'ективнi економiчнi закони, зокрема закон вартостi, яю неухильно спрямовують ринок до стану його рiвно-ваги, а тому уряд не повинен втручатись в економжу, оскiльки це може тшьки завдавати ш шкоди [6, с. 334]. Вшьям Петтi у сво1 творах згадував про кредитнi грош^ яш на той час були поширеш у Францií: у Парижi в XVII ст. було прость ше отримати решту банкнотами, ашж золотими монетами. Адам Смiт у свош працi "Дослiдження про природу i причини багатства народiв" згадуе про кну-вання "знакiв, що використовуються заможними людьми для обмшу у роз^б-нiй торгiвлi", ят i були, очевидно, щнними паперами [8]. Джон Стюарт Мшль, який вважав себе послщовником Д. Рiкардо, також згадуе у своíх "Основах по-лiтичноí економи" про те, що " нщо так не викликае дебати та непорозумшня у полiтичнiй економií як категорiя кредиту". Вiн також розглядав позитивну фун-кцiю векселш як незалежних носiíв вартостi [9]. З усього цього стае зрозумшим, що як меркантилкти, так i класики дослiдженню природи щнних паперiв не придшяли значноí уваги у своíх творах та теоретичних побудовах. А навiть як-що вони i згадували про деяш фiнансовi iнструменти (векселi), то вважали, що !х варто обмiнювати на золоп чи срiбнi монети за першоí ж нагоди.
Набагато бшьшого значення дослiдженню ролi i мкця щнних паперiв в економiчному житп держави надавав К. Маркс. Вш, зокрема, дослiдив наслщ-
ки, ввд яких потерпала економiка Англií шсля кризи 1847 р., а також з'ясував, що ця криза мала чисто фшансову основу. У третьому томi "Капiталу" вiн нази-вае цiннi папери не iнакше як " фiктивним капiталом", що мктить в собi елемен-ти "оманливо1 соцiальноí вартостi" [10, с. 212]. Це положения вш обгрунтовуе тим, що зменшення чи збшьшення курсово1 вартостi цiнних паперш жодним чином не позначаеться на величиш реального капiталу пiдприeмства, яке щ папери репрезентують, проте воно сильно впливае на його платоспроможшсть. Нез-важаючи на свою критику фштивного капiталу, Маркс вщзначае позитивнi нас-лiдки для економши, спричинеш iснуванням ринку цiнних паперiв, а саме -значне розширення масштабiв виробництва та появу компанш, iснування яких було б неможливим для окремо взятого капiталу. На думку Н.К. Родюново1 та 1С. Кондрашово!, у "Капiталi" Маркса мктиться низка важливих теоретичних положень, що стосуються ринку цiнних паперiв [11]:
• цшт папери - фштивний капiтал, бо е тiльки формою катталу та не мають справжньо!, реально!' вартостц
• цiннi папери мають ринкову варисть завдяки свош юридичнiй основi, а вiдтак надають право на володiння реальним катталом;
• ринкова цiна капiталу та його реальний стан - взаемопов'язат мiж собою, бо змiна у фiзичному капiталi тягне за собою змiну ринково! вартостi;
• курсова вартiсть залежить не тiльки вщ фактичного капiталу, але й вщ ощню-вання його потенцiйними швесторами;
• таким чином, цiннi папери стають товаром, а отже, з'являеться ринок, на якому ним торгують;
• введено поняття каmталiзащí ринку цшних паперiв.
Стршкий розвиток виробництва та поява великих компанш на початку ХХ ст. вимагали дедалi бiльшого залучення капiталу та пiдвищення рiвня його мобшьност! Водночас з розвитком ринку цшних паперiв зростала кiлькiсть на-укових публiкацiй, в яких вш був безпосереднiм об'ектом дослiдження, або ж в яких дослщжувалися окремi його складники.
Глибокий аналiз ролi ринку цiнних паперiв в економiчнiй системi здiйснив Джон Мейнард Кейнс у пращ " Загальна теория зайнятостi, процента та грошей". На його думку, ринок не може самостшно досягати стану рiвноваги, а тому держава мае активно вручатись в ус сфери економiчного життя, зокрема i в ринок цшних паперiв, використовуючи вiдповiднi шструменти макроеконо-мiчноí полiтики. Кейнс видшяв низку переваг та недолiкiв акцюнерно1 форми власностi. Головнi й переваги полягають в тому, що вона дае змогу реалiзовува-ти масштабш виробничi проекти та вiдокремити управлшсьт функцií вiд влас-ностi на каштал, що пiдвищуе ефективнiсть дiяльностi акцiонерних товариств. Вiн зазначав, що вища вартiсть акцiй певно' компани поршнювана з можливк-тю взяти в банку кредит шд нижчi вiдсотки [12]. Серед недолiкiв ще1 форми власностi Кейнс називав таю: розрив мiж реальним станом акцюнерного това-риства i вартiстю його акцш та наявнiсть на ринку цшних паперш велико' юль-косп необiзнаних iнвесторiв, що спотворюють ринкове цшоутворення [13, с. 259-260]. Вш також зазначав, що переважна бшьштсть професiйнжх учасникiв цього ринку не защкавлена у визначеннi реально' вартосп об'ектш ^естуван-ня, а що 'х цiкавить, то це тшьки те, як саме акцií оцшить ринок. 1м важливо от-
римувати цю iнформацiю швидше за iнших, щоб мати змогу своечасно купити чи продати певш цiннi папери. Кейнс доходить висновку про те, що рiзка змша курсу акцiй може бути спричинена змiною настро1в гравщв на ринку, а не змь ною величини капiталу емiтента [14, с. 160-162]. У цьому криеться, на його думку, головна причина розбiжностi мiж ринковою та реальною вартктю. Внаслiдок таких розмiрковувань Кейнс вводить у фшансову теорда поняття "спекуляцiя", що означае намагання учасниюв фондового ринку отримувати прибуток вщ коливань курсiв щнних паперш.
Отже, на думку Кейнса, фондовi бiржi не завжди виконують функцда збшьшення позичкових можливостей та пiдвищення обсяпв iнвестицiй у реаль-ну економшу. Варто наголосити, що в теорп Кейнса важливим iнструментом взаемодп мiж реальним та фiнансовим секторами нацiональноí економiки е гро-шово-кредитна политика. Як бачимо, Кейнс i його наступники заклали основи макроекономiчного аналiзу ринку цiнних паперiв та дослщили його взаемо-зв'язок з реальним сектором, а також обфунтували необхвдшсть державного ре-гулювання цього ринку. Необхiднiсть його регулювання зумовлена спекулятив-ними процесами, якi можуть спричиняти серйознi диспропорцп на фондовому ринку в разi !х iгнорувания.
Поминий внесок у розвиток теорц ринку цшних паперiв зробили шсти-туцюналкти. Особливiстю iнститупiоналiзму як окремоí економiчноí течп е те, що вш дослiджуе вплив позаекономiчних чинникiв на економiчнi процеси у ринковiй економщ [7, с. 512]. З погляду iнституцiоналiзму, фондовий ринок -це певний шститут, тобто вiн е не тальки мiсцем торгiвлi цшними паперами, але й набором вщповщних правил поведiнки його учасникш, вш не е автономним i закритим; на нього впливають зовнiшнi, позаекономiчнi, чинники.
Систему наукових поглядiв на роль i мiсце ринку цшних паперш у нацi-ональнiй економщ доповнюють iдеí монетаристiв. Монетаризм - це впливова економiчна течiя, що виникла у 60-х роках XX ст. на основi теоретичних напра-цювань М1лтона Фрiдмана [7, с. 581]. Представники цiеí течií вважають, що причини багатьох проблем, що виникають у нащональнш економiцi, потрiбно шукати насамперед у монетарнiй сфер! На íхию думку, грошi ввдграють наба-гато вагомiшу роль у сучаснш ринковiй економiцi, нiж вважають представники багатьох економiчних шкiл. Заслуга монетаристов полягае, зокрема, в тому, що вони першими почали використовувати економетричш моделi для аналiзу взаемозв'язюв мiж сферою виробництва та сферою грошово - кредитного обiгу. Монетаристи вважають, що державне регулювання економжи потрiбно здiйснювати переважно з використанням iнструментiв грошово-кредитноí полi-тики. При цьому перевагу треба надавати операщям на вщкритому ринку, за допомогою яких уряд, продаючи чи купуючи державнi облiгацií на ринку цшних паперiв, може змiнювати пропозицда грошей в економiцi. Отже, монетаризм обфунтовуе виняткову важливiсть ринку цшних паперш як однiеí з клю-чових пiдсистем нацiональноí економжи.
Як з'ясовано, упродовж останнiх кшькох столiть теоретичнi знання еко-номктав про ринок цiнних папер1в еволющонували вiд примiтивних уявлень про нього, в основi яких було дослщження обiгу векселiв, до усвiдомления надзви-чайно важливого його мiспя в системi механiзмiв акумуляцií та перерозподшу
фшансових ресурав у сучаснiй економiцi. Дослiдження ринку щнних паперш рiзними теч1ями eKOHOMi4HOi науки - це яскравий приклад колективного творения нових наукових понять та постiйного уточнення 1хнього змiстy у зв'язку 3i змшами, що вiдбyваються в економiцi та певних ii частинах. Сьогоднi ринок щнних паперш перестав бути доповненням до товарних ринкiв. Вiн функщонуе незалежно вiд них i став глобальним iнстрyментом залучення iнвестицiй.
Лггература
1. Еш С.М. Фшансовий ринок : навч. noci6. / С.М. Еш. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2009. - 528 с.
2. Мошенський С.З. Вексель. Базовi концепци / С.З. Мошенський. - К.-Р]вне : Вид-во "Пла-нета-друк", 2007. - 1201 с.
3. Мозговий О.М. Фондовий ринок : навч. посiб. / О.М. Мозговий. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - 316 с.
4. Омельченко О.1. Ретроспектива становлення та розвитку ринку щнних папер]в / О.1. Омельченко, О.А. Козлова // Бiзнес-Iнформ : Мiжнар. наук. екон. журнал. - Харюв : Вид-во ХНЕУ. - 2013. - № 1. - С. 277-281.
5. Бродель Ф. Матерiальна цившзащя, економша i капiталiзм, XV-XVIII ст. - Т. 1 / Ф. Бро-дель : пер. з фр. - К. : Вид-во "Основи", 1995. - 544 с.
6. Ковальчук В.М. 1сторш економши та економiчноl думки : навч. пойб. / В.М. Ковальчук, М.В. Лазарович, М.1. Сарай. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 647 с.
7. Баула О.В. Еволющя погляд]в учених екож^сйв на роль ринку щнних паперiв / О.В. Баула // 1сторш народного господарства та екожмчно! думки Украши : зб. наук. праць. -2007. - Вип. 39-40. - С. 329-331.
8. Smith A. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations / An Electronic Classics Series Publication - The Pennsylvania State University, 2005. - 786 p.
9. Милль Дж.С. Основы политической экономии с некоторыми приложениями к социальной философии / Дж.С. Милль. - М. : Изд-во "Эксмо", 2009. - 1040 с.
10. Маркс К. Каттал. Критика полггично! економи / К. Маркс, Ф. Енгельс. - Т. 3. - Кн. 3. Твори. - Т. 25. - Ч. 1. - 638 с.
11. Родионова Н.К. Методологические основы исследования рынка ценных бумаг / Н.К. Родионова, И.С. Кондрашова // Социально-экономические явления и процессы : сб. науч. тр. - 2011. - № 5-6. - С. 203-206.
12. Кейнс Дж.М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорiя зайнятосп, процента i грошей : реферат-дайджест / Дж.М. Кейнс. - К. : Вид-во АУБ, 1999. - 189 с.
13. Свтушевська О.В. Теори розвитку корпоративних вщносин у працях Джона Мейнарда Кейнса / О.В. Свтушевська // Теоретичш та прикладш питання економши : зб. наук. праць. -2011. - Вип. 26. - С. 257-261.
14. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс // Антология экономической классики : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "ЭКОНОВ", "Ключ", 1993. - 486 с.
Гнатюк Р.А., Островерх П.И. Эволюция взглядов представителей ведущих экономических школ на роль рынка ценных бумаг в хозяйственной системе
Обозначены основные вехи эволюции рынка ценных бумаг с момента его возникновения и до сегодняшнего дня. Выделены важнейшие этапы развития современного рынка ценных бумаг, а также важнейшие даты в истории его эволюции. Определены главные экономические школы, представители которых внесли весомый вклад в систему научных взглядов на роль и место рынка ценных бумаг в экономике. Отмечены важнейшие достижения каждой из этих школ в исследовании различных аспектов функционирования этого рынка. Сделан вывод об эволюционной природе современной концепции рынка ценных бумаг и о том, что основное влияние на формирование современной концепции функционирования этого рынка привел марксизм, кейнсианство, инсти-туционализм и монетаризм.
Ключевые слова: рынок ценных бумаг, фондовый рынок, школа экономической мысли, ценные бумаги, вексель.
Hnatyuk R.A., Ostroverkh P.I. The Evolution of the Views of the Representatives of Main Economic Schools on the Role of Securities Market in Economic System
The most notable dates in the process of the securities market development from its initials till today are highlighted. We outline the stages in the process of securities market evolution and the most important dates in its history. Main economic schools whose scholars influenced the formation of the concept of the role of the modern stock market in an economic system are defined. The most important economic results of each of these schools that contributed to the research of different aspects of the modern securities market functioning are denoted. We conclude that the modern stock market concept has purely evolutionary nature and that the main schools that influenced most the modern formation of securities market is Marxism, Keynesianism, Institutionalism and Monetarism.
Keywords: securities market, stock market, school of economic thought, securities, banknote.
УДК 026:378 Асист. А.1. Андрухiв - НУ "Львiвська полiтехнiка "
АДАПТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УН1ВЕРСИТЕТУ ШФОРМАЦ1ЙНИМИ МАТЕР1АЛАМИ Б1БЛЮТЕКИ
Серед факторiв, яю забезпечують функдюнування системи вищо! осв^и, важливе мюде належить шформадшному забезпеченню, тобто процесу задоволення шформа-дшних потреб студенпв, викладачш та науковщв для отримання освгги, забезпечення наукових дослiджень та здшснення рiзних форм професшно! та виклададько! дiяльнос-тi. Для пiдвищення якост навчального процесу потрiбно налагодити та впорядкувати роботи щодо забезпечення навчального процесу навчально-методичною лiтературою, що е однieю з актуальних та важливих задач у роботi бiблiотек ВНЗ. Представлено алгоритм пошуку л^ератури до академiчноl дисциплши.
Ключовi слова: навчальний продес, бiблiотека, книгозабезпечешсть, пошукова система, електроннi навчальнi матерiали, ушверситет.
Вступ. Одним iз показникiв вiдповiдностi ВНЗ вимогам лiцензувания та акредитацп е показник забезпеченостi навчального процесу лтературою з фонду бiблiотеки. Для отримання цього показника за рiзними критерiями оцшюван-ня (спещальносп, дисциплiни ш) потрiбно зiбрати та проаналiзувати шформа-цда про контингент студентов, рекомендовану лiтературу до дисциплш та 11 на-явнiсть у фондi бiблiотеки. Традицiйно бiблiотеки вели так звану картотеку книгозабезпеченостi, фжсуючи вручну вiдповiднi данi на паперових картках. Цей процес був достатньо складним i для вишiв з великою кшькктю кафедр, спецiальностей - практично нездшсненним. Тому, розпочавши таку роботу, ба-гато бiблiотек заморожували цю картотеку.
Для успiшного засвоення дисциплiни студент мае опрацювати весь список лггератури, що формуе викладач цiеí дисциплiни. Тому для повноцшного iнформацiйного забезпечення навчального процесу студента вся лггература iз списков лiтератури до дисциплiн мае бути у бiблiотецi та ще й у визначешй кiлькостi [1]. Затверджена робоча програма дисциплiни або назва дисциплши зi списком лiтератури потрапляе у бiблiотеку (традицiйно книгозабезепеченням займаеться ввдш комплектування). Бiблiотекар проводить пошук кожноí пози-цц списку в електронному каталозi i в разi наявностi такоí книги у фондi бiблi-отеки, долучае й до дисциплши. Функцюнал роботи iз книгозабезпечешстю
