CC BY
12
УДК 338.12:330.1
ЕВОЛЮЦ1Я ПОГЛЯД1В НА ЧИННИКИ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ: НОВ! ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ
©2018
ПЕЛЕХ О. Б.
УДК 338.12:330.1
Пелех О. Б. Еволюфя поглядiв на чинники eK0H0Mi4H0r0 розвитку: HOBi теоретичн шдходи
Розглядаються теорн економчного розвитку, ям називають «нов'> теоретичн nidxodu». Анатзуються чотири концепцн: «нова економчна гео-граф'т», «еволюцйна економка», «сталий розвиток», «штелектуальна спецiалiзацiя». Нова економiчна географ'т розглядае просторовi зв'язки не як один з багатьох, а як основний чинник, що визначае соцiально-економiчнi процеси зростання й розвитку. Еволюцшна економка описуе еконо-Mi4Hi процеси за аналогiею з еволюцйними процесами в природi. Сталий розвитку е розширенням неол'беральноi парадигми. Тут так само еконо-мiчний розвиток на чмьному мсц, але беруться до уваги т'> соцальн та екологiчш чинники, як дозволяють зберегти основи життя та розвитку сучасних i майбуттх покол'ть. Концеп^я i'нтелектуальноi спецiалiзацi¡- це новий шдюд у полтиц £С, який став ключовим елементом його по-лтики щодо регЫв. Стратегiя включае три взаемопов'язат пр'юритети: розумне зростання; сталий розвиток; ¡нклюзивне включення. Метою стратегие вироблення для кожного регону ¡ндивдуального тдходу щодо виходу з рецеснз подальшим забезпеченням довгострокового розвитку. Ключов'! слова: економiчний розвиток, чинники економiчного розвитку, теорн економмного розвитку, нов1 теоретичн тдходи. Рис.: 1. Вбл.: 13.
Пелех Оксана Богдашвна - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, Рiвненський державний гумантарний ушверси-тет (вул. Степана Бандери, 12, Рiвне, 33028, Украта) E-mail: peleho@ukr.net
УДК 338.12:330.1 Пелех О. Б. Эволюция взглядов на факторы экономического развития: новые теоретические подходы
Рассматриваются теории экономического развития, которые называют «новые теоретические подходы». Анализируются четыре концепции: «новая экономическая география», «эволюционная экономика», «устойчивое развитие», «интеллектуальная специализация». Новая экономическая география рассматривает пространственные связи не как один из многих, а как основной фактор, определяющий социально-экономические процессы развития. Эволюционная экономика описывает экономические процессы по аналогии с эволюционными процессами в природе. Устойчивое развитие является расширением неолиберальной парадигмы. Здесь так же экономическое развитие на первом месте, однако принимаются во внимание социальные и экологические факторы, позволяющие сохранить основы жизни и развития нынешних и будущих поколений. Концепция интеллектуальной специализации - это новый подход в политике ЕС, который стал ключевым элементом его политики в отношении регионов. Стратегия включает три взаимосвязанные приоритеты: разумный рост; устойчивое развитие; инклюзивное включение. Цель стратегии - выработка для каждого региона индивидуального подхода по выходу из рецессии с последующим обеспечением долгосрочного развития. Ключевые слова: экономическое развитие, факторы экономического развития, теории экономического развития, новые теоретические подходы. Рис.: 1. Библ.: 13.
Пелех Оксана Богдановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента, Ровенский государственный гуманитарный университет (ул. Степана Бандеры, 12, Ровно, 33028, Украина) E-mail: peleho@ukr.net
UDC 338.12:330.1 Pelekh O. B. The Evolution of Views on the Factors of Economic Development: New Theoretical Approaches
The article considers the theories of economic development which are called «new theoretical approaches». Four conceptions are analyzed: «new economic geography», «evolutionary economy», «sustainable development», «intellectual specialization». The new economic geography considers spatial communications not as one of many, but the main factor determining the socio-economic processes of development. The evolutionary economy describes economic processes by analogy with the evolutionary processes in the nature. The sustainable development is an extension of the neo-liberal paradigm. Economic development also holds the first place there, but social and environmental factors are given proper attention in order to preserve the foundations of life and development of present and future generations. The conception of intellectual specialization is a new approach in the EU policy, which has become a key element of its policy towards the regions. The strategy includes three interrelated priorities: reasonable growth; sustainable development; inclusiveness. The goal of the strategy is to develop an individual approach to overcoming the recession in each region, ensuring the long-term development further on.
Keywords: economic development, factors of economic development, theories of economic development, new theoretical approaches. Fig.: 1. Bibl.: 13.
Pelekh Oksana B. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Rivne State Humanitarian University (12 Stepana Bandery Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: peleho@ukr.net
Узарубшшй i вичизнянш лiтературi економ1ч-ний розвиток переважно трактуеться так: «це незворотш, скероваш та 3aKOHOMipHi змши eK0H0Mi4H0'i системи сусшльства. Економiчний розвиток пов'язаний з штотними змшами в структурi ви-робничих сил, технолопчному базиа сусшльства, сус-шльно-економiчних в^дносин, шститутш» [1]. Сучасна аналiтика тшно пов'язуе економiчнi змши зi змшами в сощальнш сфер^ природному середовищi на рiзних просторових рiвнях - локальному, субрегюнальному,
репональному й загальнонацюнальному. Заходи, як формують необх^дш економiчнi змши на вах рiвнях, задають шляхи розвитку економши кра'ши. Тому актуальною проблемою стае потреба вироблення адекватного методолопчного шструментарго управлшня економiчними процесами й економiчним розвитком загалом на пiдставi теоретичного обгрунтування необ-х^дних змш, розумшня природи й сутносп розвитку.
А. Галонзка (А. Оа1ухка) називае цш, як став-лять перед собою науковщ, створюючи теори со-
цiально-економiчного розвитку: «Це, з одного боку, намагання узагальнено описати явища, як спосте-рiгаються, а з шшого - спроба виявити чинники/ мехашзми, якi викликають змiни» [2, 8. 10]. Йдеться про чинники, що дозволяють впливати на сощально-економiчну реальнiсть, щоби змiнити 11 в бажаному напрям! Чинники можуть бути простими/однови-мiрними (наприклад, технологiчна шфраструктура, освiта, сучаснi технолог!!) або комплексними, як представляють собою синергетичне поеднання про-стих чинникiв (наприклад, у вим^ стратег!! розвитку, побудовано! на пiдставi реалiзац!! низки окремих полггик, зокрема розвитку пiдприемництва, викорис-тання соцiального капiталу тощо).
Значний внесок у розвиток теорiй економiчного
розвитку зробили такi зарубiжнi науковщ, як:
Д. Белл, I. Валлерстайн, 6. Гайдар, Дж. Гелбрейт, Дж. Кейнс, М. Кондратьев, Л. ]Шзес, Е. Тоффлер, М. Фр^дмен, Е. Хансен, Й. Шумпетер. Серед укра!нських учених питаннями впливу економiчних змш i зрушень на розвиток економши, у тому числi нацiонально'!, за-ймалися М. Туган-Барановський, О. Алiмов, Ю. Ба-жал, А. Гальчинський, В. Геець, С. Данилишин, С. До-рогунцов, I. Лукшов, Л. Шинкарук та iн. Однак доводиться констатувати, що сучасш тенденци розвитку потребують бкьш глибокого осмислення та систематизац!! отриманих теоретичних результапв i узагальнення !х iз метою подальшого використання в практищ управлiння економiкою. До перелку про-блемних питань належить виявлення чиннишв еко-номiчного розвитку на рiвнi кра!ни/регiону.
Метою нашого досл^ження е класифiкацiя й аналiз найбкьш популярних теорiй i моделей еконо-мiчного розвитку, з'ясування того, як вони трактують основнi чинники та мехашзми розвитку. У попередшх статтях ([3; 4]) розглядалися двi групи теорш - розвитку «згори» i «знизу». Нинiшня стаття присвячена аналiзу третьо! групи теорiй, яка умовно називаеться «новi теоретичнi тдходи» (рис. 1).
Дослiджувана група теорш, як стверджуе 6. Но-вшьська-Лажневська (Е.Ыоттка-Ьагтвжка) [5, 8. 12], включае в себе теор!!, якi були створеш в результатi пошуку причин диференщаци темпiв розвитку i як водночас визнають, що найважливiшим для еконо-мiчного розвитку е мобшзащя внутрiшнiх потенща-лiв конкретного регюну.
Нова економiчна географiя - П. Кругман (Р К Кгщшап). Цей напрям мислення, який враховуе насамперед просторовi аспекти соцiально-економiч-ного розвитку, викристалiзувався на пiдставi аналiзу недолшв неокласичних теорiй, що беруть за основу модель Р. Солоу. Адже реальш дослiдження не шд-твердили широкого поширення дифуз!! розвитку й конвергенци соцiально-економiчних структур м!ж-регюнального й мiжнар одного масштабу, а також ефекту ди механiзму зниження граничного доходу в довгостроковш перспективi [2, 8. 49].
В останш десятилитя ХХ ст. виникнення нових теоретичних шдхддДв до просторових аспектiв со-цiально-економiчного розвитку мало мiсце в рамках економiчно! географ!!. Одним iз творцiв таких теорiй е П. Кругман [6], який понад чверть столитя тому заявляв, що настав час вважати просторовi аспекти основним чинником розвитку економши. Складшсть реально! соцiально-економiчно! ситуац!! на межi ХХ i ХХ1 ст. означала, що просторовi зв'язки стали розгля-датися не просто як один iз багатьох чиннишв, якi де-термшують зростання й розвиток, а як основний чин-ник, що визначае соцiально-економiчнi процеси. Це символiзуе яюсну змiну теорiй зростання й розвитку.
На думку прихильнишв цiе! теор!!, основну роль у просторових взаемодiях вщграють двi внутрiшнi сили, що викликають процеси концентраци та деконцентрац!! людсько! дiяльностi, зокрема економiчно!. Результатом ди цих сил е фор-мування, розвиток i розпад агломераци. У випадку, коли з погляду суб'екта соцiально-економiчно! дiяль-ностi вигоди в^д локалiзац!! й урбанiзац!! е вищими, нiж негативний вплив процесу агломераци, маемо справу з явищем концентраци активность У проти-лежному випадку спостериаеться деконцентрацiя господарсько! дiяльностi. В описаних моделях значний вплив на систему загалом мае стан швестицш у регюш в минулому [2, 8. 50].
Для П. Кругмана початковими були двi просп 1де!. Перша полягала в тому, що зростаючi надходжен-ня та транспортш витрати е штотними та послiдовно впливають одне на одного, формуючи регюнальну логiку агломераци. За шших однакових умов вироб-ники намагаються розмiщуватися виробництво по-ближче до постачальникiв i споживачiв. Загалом усi вони хочуть були близькими один до одного. Друга 1дея пов'язана з тим, що деяш ресурси е немобкьни-ми, наприклад земля, а в багатьох випадках i робоча сила. Ця немобкьшсть «спрацьовуе» як вiдцентро-ва сила, що протидiе доцентровим агломерацшним тенденцiям. Протистояння мiж вiдцентровими та до-центровими силами i формуе просторову динамку структури економiки [7, 8. 23].
На пiдставi вказаних ^ей П. Кругман створив власну спрощену модель соцiально-економiчного простору: 1) у випадку промисловосп локалiзацiя (розмщення) виробництва залежить вiд економ!! масштабу (повинна охоплювати якнайменшу к1ль-шсть мiсць), а також транспортних витрат (розмщен-ня виробництва максимально наближене до покупця); 2) у випадку скьськогосподарського виробництва, де економiя масштабу вксутня, воно повинно роз-мiщуватися ближче до покупця, тобто зосереджува-тися в багатьох мкцях. Якщо прибуток в^д масштабу промислового виробництва штотно перевищуе суму витрат на доставку товарiв до найб1льш вiддалених покупщв, то промислове виробництво е концентро-
ЕК0Н0М1КА ЕК0Н0М1ЧНА ТЕ0Р1Я
о
ТЕОРИ РОЗВИТКУ «ЗГОРИ»
Неокласичш теори
• Базова класична модель А. Сл/ита
• Теор1я пор1вняльних переваг
• Теор1я пропорцшносп чинник1в виробництва
• Базова ¡нституцшна модель
• Теор1я економ1чного базису
• Теор1я основного продукту
Фазов1 моде л I
• Цикли Кондратьева
• Модель стадш зростання
• Теори життевих цикл1в
Теориполяризацм
• Теор1я регюнальноТ'поляризацм
• Теор1я секторноТ поляризацм
• Концепц1я секторноТ та регюнальноТ поляризацм
• Концепц1я полюав зростання
• Модель «центр - перифер1я»
• Теор1я мегапол1заци простору
ТЕОРИ РОЗВИТКУ «ЗНИЗУ»
Ортодоксальш теори репонального розвитку «знизу»
• Теормбазових потреб
• Теор1я автоцентричного розвитку та селективного розподту Теори ендогенного розвитку
• Розвиток через використання ендогенного потенц1алу
• Нова теор1я зростання
• Концепц1я репону, що самонавчаеться Теори комплексного розвитку репону
• Теор1я ¡сторичноТ'перспективи
• Концепц1я незалежного репонального розвитку
• Комплексний пщхщдо репонального розвитку
• Концепц1я внутршньорегюнального об1гу
• Концепц1я еластичного виробництва
• Агломерац1я гнучеого виробництва
Теори самостшного репону та локального розвитку
• Концепц1я нових промислових простор1в
• Концепц1я промислового репону
• Нов1 промислов1 регюни
• Концепц1я промислових кластер1в
ет
и
X
1 ■ 1 о
X
е
€ о
"О
сг с
5'
а> ю
о1 р м о
Ъ —*
а> 00
НОВ1 ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ
Нова економ1чна географ1я Еволюцшна економ1ка Концепц1я сталого розвитку Концепщя ¡нтелектуальноТспец1ал1заци
Рис. 1. Типолопчш групи концепщй \ теорш розвитку
Джерело: авторська розробка на основ1 [2].
ваним. Якщо ж водночас маемо i вГдносне зниження важливостi аграрного виробництва, то мова йде про загальний процес концентраций тобто не лише кон-центрацго виробництва, а й концентрацго попиту, з огляду на мцрацго працiвникiв. Це посилюе вплив сил агломерацц. У такий спосiб формуеться «промис-ловий центр» i «сiльськогосподарська периферiя».
Загалом, усi варiанти моделi чiтко вказують на об'ективну перевагу, яку мають процеси концентрацц економiчноi дiяльностi над ii розпорошенням. Зазви-чай ця перевага призводить якщо не до поляризацц, то, принаймш, до чiткоi просторово'1 диференщацц соцiально-економiчного розвитку. З погляду пояс-нення просторових вiдмiнностей описана модель агломераци об'ективно свГдчить про наявшсть сил концентрацц або деконцентраци господарсько! дГяль-ностi, якГ визначаються конкретними вимiрюваними вигодами, що !х отримують суб'екти господарюван-ня. Щоби протистояти цим силам, потрГ6но усунути щ вигоди, наприклад за рахунок високих фшансових витрат [2, s. 51].
Еволюцшна економша - Р. Нельсон (R. Nelson), С. Вштер (S. Winter), Дж. Дозi (G. Dosi), Ж. Меткалф (J. Metcalfe) належить до одше! з найсучасшших теорш економiчного зростання та розвитку, хоча «батьком» ще! теорц небезпiдставно визнають австршського економiста першо! половини ХХ ст. Й. Шумпетера.
Узагальнено еволюцшна економша представляе собою економiчну концепцго, яка мае на метi опис економiчних процесiв за аналогiею з ево-люцГйними процесами в природь ДослГдники най-частiше вказують на три особливосп, якГ вГдрГзняють ii вГд решти теорГй: роль концепцц рГвноваги, важ-ливГсть динамГчних процеав i особливостГ суб'ектГв господарювання [8, s. 171].
Предметом еволюцiйноi економши е процеси змГн у економГчних структурах, якГ розглядаються в довгостроковш перспективГ в умовах швидко про-гресуючих ускладнень i розма'йъ у сферГ технологГй, оргашзацц та поведшки «економГчних гравцГв», якГ намагаються адаптуватися до швидко змшюваних соцГально-економГчних структур. Головним об'ектом шзнання е мотиви залучення людини до економГч-но! дГяльностГ. Принципи економГчного розвитку, сутшсть економГчно'х' дГяльностГ та механГзми, як керують цГею дГяльнГстю, аналГзуються з допомогою шструменпв природничих наук. На в1дмшу вГд «кла-сично! економши», теорц, якГ охоплюе концепцГя, не абстрагують економГчну сферу вГд системи сощаль-но-економГчних впливГв. Вони визнають вплив на економГчну дГяльшсть багатьох чиннишв, зокрема психологГчних, культурних, соцюлопчних, клГма-тичних, полГтичних i технолопчних. КрГм того, вони аналГзують економГчний процес Гз погляду динамГки, а саме: намагання досягнути стану рГвноваги, з якого систему постшно виводять рГзш чинники [2, s. 52].
Дал^ базуючись на теоретичних оглядах [2, 8. 51-57; 8; 9], коротко викладемо основш положення теорц.
Особлива увага в концепцц придкяеться таким властивостям, як рiзноманiтнiсть, склад-нiсть i невизначенiсть сощально-економiч-них процесiв, якi е необх^дними умовами розвитку i для розвитку. Вивчення мотивiв поведiнки еконо-мiчних гравцiв е важливим чинником, який пояснюе економiчнi механiзми. Невизначенiсть дiяльностi суб'ектiв господарювання пов'язана iз досягненнями в поточний момент i постшно зростаючими склад-нiстю та мшливштю середовища, у якому вони дготь. Також невизначенiсть посилюеться через в^дсутшсть повноцiнного доступу до iнформацГi про змшюваш детермiнанти розвитку. Загалом вважаеться, що еко-номiчнi суб'екти не можуть оптимально й рацюналь-но адаптуватися до змшюваних умов. 1стотним е об-меження рацiональностi поведшки через намагання уникнути ризику. Виробники i споживачi вважають за краще не ризикувати, а поводитися так, як вони це робили доа, не намагаючись максимiзувати прибут-ки чи вигоди, як диктують !м змiни сьогодення.
Ще одним важливим складником, який вказуе на кнування об'ективних бар'ерiв iз погляду рацiональноi економiчноi поведiнки, е так звана технолопчна траек-торiя. Вона пов'язана з тим, що будь-яка шновацшна поведшка, якщо и розглядати в динамщ, представляе собою сукупнiсть рiзного роду «технiчних» умов оргашзацц iнновацiйного процесу. Окрiм цього, реальна технолопчна траекторiя на додаток до цих обмежень (умов) включае й перепони, яю виникають шд час реа-лiзацГi iнновацiйного процесу. 1х формуе середовище -неринковi чинники та ринковi механiзми.
У концепцц конкуренщя розглядаеться з погляду суперництва мiж суб'ектами, коли вигоду отримують и, хто краще пристосовуються до змiнюваних умов. У сощальному й економiчному життi це в^бу-ваеться завдяки використанню шновацш у широкому ''хньому розумiннi.
Полiтика зростання й розвитку в рамках концепцц базуеться на шших засадах, шж у «доеволю-цшних» теорiях. Економiчнi суб'екти, розробляючи власну полiтику, не мають повно'' шформаци про всi умови, у яких вони дшть, i тому не можуть запрогра-мувати заходи, що оптимiзують зростання та розви-ток, а лише намагаються адаптувати наявш мехашз-ми до змiн, як спостерiгаються. Фактично полiтика формуеться шляхом проб i помилок. Отже, необх^дно постiйно стежити за наслiдками ще'' полiтики. Зна-чною мiрою щ наслiдки залежать вiд складностi процеав, нестабмьносп, економiчноi невизначеностi, а також бар'ерiв рацiональностi функцiонування со-цiально-економiчноi системи.
Розглядаючи стратегiю розвитку, еволюцшна економша звертае особливу увагу на середовище
(представлене в технолопчних траекторiях). Це озна-чае, що треба враховувати можливють здiйснення тих змiн, якi об'ективно необхГдш та можливi до ре-алiзацГi з погляду процесiв розвитку. Якщо цш стратеги не належать до перелжу очГкувань середовища, !хня реалГзацГя е неможливою.
Концепщя також враховуе проблеми можливо-го блокування змш Гз боку спещалГзованих сощаль-но-економГчних структур вищого рГвня, якГ визна-чають функцГонування регюшв. Адже часто тривале перебування регюнальних середовищ у рамках ста-рих структур (система виробництва, швестици, зна-ння, мережа економГчних та шституцшних зв'язкГв) й адаптацГя до них можуть блокувати впровадження будь-яких перетворень. Це наочно можна побачити у випадку перифершних регюшв, де державш органи й органи самоврядування особливо залежать вГд сфор-мованих ранше сощально-економГчних структур.
Зауважимо, що еволюцшна економГка не займа-еться ш процесом, нГ наслГдками прийняття шдивГдуальних рГшень учасниками сощально-економГчно! д1яльность Вона мае справу з результатами цих ршень з урахуванням численних обмежень Г ваею !хньою складнГстю та рГзноманГтнГстю, що часто мае випадковий характер [2, 8. 55].
Концепщя сталого розвитку розширюе й удо-сконалюе неолГберальну парадигму, але не е альтернативою, яка заперечуе и сутшсть. У нш так само еко-номГчний розвиток на чГльному мГсцГ й розглядаеться, насамперед, як економГчне зростання. Однак концеп-цГя сталого розвитку бере до уваги т соцГально-еконо-мГчнГ чинники та !хнГ взаемозв'язки, якГ забезпечують так званий сталий екологГчний Г соцГальний розвиток «з урахуванням потреб майбутшх поколГнь, зокрема використання невГдновлювальних Г майже вГдновлю-вальних ресурсГв» [2, 8. 13]. Концепщя сталого розви-тку е продовженням неолГберально! парадигми в тому сенсГ, що вона задае новГ цГлГ розвитку, пов'язанГ зГ стшистю екосистеми, а також новим ринком, об'ектом якого е операцГ! купГвлГ-продажу викидГв у природне середовище [10, 8. 20]. Тобто предметом економки ста-лого розвитку е управлГння в системГ «суспГльство -економка - навколишне середовище». 1ншими словами, концепщя сталого розвитку запроваджуе нову фкософго, у якш обов'язок людини полягае в управ-лшш природним середовищем, що дозволяе зберегти основи життя та розвитку як сучасних, так Г майбутнГх поколГнь. Тут головним завданням менеджменту е не прибуток, а збереження сталостГ соцГально-економГч-ного розвитку, тодГ як прибуток - лише один Гз показ-ниюв господарсько! дГяльносп.
КонцепцГя передбачае, що джерелом екологГч-них загроз е технологГя виробництва. Прихильники концепцГ! вважають, що оцГнка негативних впливГв ви-робництва е необхГдним стимулом для вироблення за-ходГв, спрямованих на захист навколишнього середо-
вища, а ринок прав на викиди е найефективнГшим за-собом зменшення викидГв. СлГд пГдкреслити, що над-мГрна експлуатацГя навколишнього середовища також безпосередньо пов'язана з рГвнем споживання та способом життя, а не лише з технолопями [10, 8. 16].
Концепщя ттелектуальног спецiалiзацu - це новий тдид у полГтищ 6С, який був запровадже-ний бвропейською комГсГею у 2010 р. Г опублкова-ний у виглядГ окремого документа «6вропа-2020 -СтратегГя для Гнтелектуального, сталого та Гнклю-зивного зростання» Г який став ключовим елемен-том полГтики 6С щодо регГонГв. СтратегГя включае три взаемопов'язанГ прГоритети [11, 8. 244]: розумне зростання (розвивае економГку, побудовану на зна-нш та шноващях); сталий розвиток (грунтуеться на ефективному та екологГчно безпечному використан-нГ ресурсГв); Гнклюзивне, або всеохоплююче, вклю-чення (пГдтримка економГки високо! зайнятостГ, за-безпечення соцГально! та територГально! цГлГсностГ). Метою стратегГ! е вироблення в усГх кра!нах 6С для кожного регГону ГндивГдуального пГдходу щодо вихо-ду з рецеси з подальшим забезпеченням довгостроко-вого розвитку. СтратегГя вимагае, щоб кожен регГон вибрав спецГалГзацГю, яка представляе собою набГр чГтко визначених прГоритетГв з огляду на сильнГ та слабкГ сторони регюну, його ГнновацГйний потенцГал, наявну шфраструктуру промислового й науково-тех-нГчного сшвробГтництва, спрямування економГки в тГ сфери, у яких вш матиме конкурентш переваги.
З теоретичного погляду теорГя Гнтелектуально! спецГалГзацГ! е поеднанням рГзних теорГй розвитку, яке розглядае чинники розвитку з урахуванням про-цесГв неперервно! мГнливостГ й адаптацГ! профГлю розвитку до швидких цившзацшних змГн. 1де! кон-цепцц було розроблено Д. Форея (Б. ¥отауа) та екс-пертами групи «Знання задля зростання», яка проводила дослГдження в рамках 6вропейського дослГд-ницького простору. Експерти намагалися виявити причини низько! конкурентоспроможностГ 6вропи на мГжнароднГй аренГ, звертаючи особливу увагу на дослГдження та ГнновацГ!. ДослГдники дГйшли висно-вку, що основнГ причини низького рГвня европейсько! конкурентоспроможностГ пов'язанГ з надмГрним по-дрГбненням ГнвестицГй Г вГдсутнГстю координацГ! на-укових та ГнновацГйних дослГджень Гз боку зацГкавле-них суб'екпв. ОкрГм того, у багатьох регюнах замГсть того, щоби користатися результатами реалГзованих ранГше проектГв в Гнших регГонах, часто повторно виконувалися подГбнГ проекти й запроваджувалися заходи, якГ навГть не вГдповГдали регГональним мож-ливостям Г потребам [12, 8. 85].
ВосновГ концепци лежать чотири припущення [13, р. 14]: 1) створити таку мережу дослГджень та ГнновацГй, яка б забезпечила можливГсть конкурувати з великою кГлькГстю суб'ектГв (6вропей-ський науковий простГр); 2) процес Гдентифжаци Гнте-
лектуальноi (розумно!) спецiалiзацii не повинен бути надто забюрократизованим чи дуже широким, вш му-сить концентруватися на тих сферах науки й шнова-цш, що пов'язанi iз соцiально-економiчними умовами та ресурсами регiону; 3) змшт поняття «штелектуаль-на спецiалiзацiя» визначаеться так званими технологами загального призначення, якi формують мож-ливостi розвитку, а не завершен (кiнцевi) розв'язки конкретних проблем; 4) винятково важливим е про-цес впровадження спецiалiзацГi, який мае бути про-цесом творчим, що базуеться на потенцiалi розвитку регiону, а не на довкьно вибраному адмШстратив-ному рiшеннi. Тому соцiально-економiчний розвиток краiн/регiонiв [12, 8. 90] повинен визначатися швести-цiйними прiоритетами, яю в умовах швидко змшюва-ного середовища вимагають ретельного планування, актуал1зацц та верифiкацГi. Водночас в1льний вибiр шляхiв розвитку здiйснюеться з урахуванням отри-мання максимального ефекту в межах в^дведеного фiнансування. 1нтелектуальна спецiалiзацiя вимагае реальноТ зацiкавленостi як iз боку влади на всiх рiвнях (6С, краши, регiону), так i з боку науковцiв i бiзнесу, що базуеться на iхнiй ткшй спiвпрацi.
ВИСНОВКИ
Статтю присвячено аналiзу теорiй економiч-ного розвитку. Розглядаються теори, якi називають «новi теоретичнi пiдходи». Дослiджувана група те-орш включае в себе теори, як створенi в результатi пошуку причин диференщаци темпiв розвитку i як визнають, що найважливiшим для розвитку е мобь лiзацiя внутрiшнiх потенцiалiв конкретного регiону. Аналiзуються чотири концепци: «нова економiчна географiя», «еволюцiйна економша», «сталий розвиток», «iнтелектуальна спецiалiзацiя».
Нова економiчна географiя розглядае просто-ровi зв'язки не як один iз багатьох, а як основний чинник, що визначае соцiально-економiчнi процеси зростання й розвитку. Зпдно з концепщею основну роль вiдiграють двi внутрiшнi сили, що викликають процеси концентраци та деконцентраци людсько! д1-яльностi, зокрема економiчноi, а результатом ди цих сил е формування, розвиток i розпад агломераци.
Еволюцшна економжа описуе економiчнi процеси за аналопею з еволюцiйними процесами в при-родi. Дослiдники вказують на три особливосп, якi вiдрiзняють И вiд решти теорiй: роль концепци рiвно-ваги, важливiсть динамiчних процесiв, особливостi суб'ектiв господарювання.
Концепщя сталого розвитку е розширенням не-олiберальноi парадигми. У нiй так само економiчний розвиток на чкьному мiсцi, але вона бере до уваги т соцiальнi та еколопчш чинники та iхнi взаемозв'язки, як дозволяють зберегти основи життя та розвитку сучасних i майбутнiх поколшь.
Концепщя штелектуальног спецiалiзацu - це новий тдщ у полiтицi 6С, який став ключовим еле-
ментом його полiтики щодо регюшв. Стратепя включае три взаемопов'язаш прюритети: розумне зростання; сталий розвиток; шклюзивне включення. Метою стратегй' е вироблення для кожного регюну шдив^ду-ального пiдхoду щодо виходу з рецеси з подальшим забезпеченням довгострокового розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Енциклопедiя сучасноТ УкраТни / 1нститут енцикло-педичних дослiджень НАН УкраТни. URL: http://esu.com.ua/ search_articles.php?id=18796
2. Gatqska A. Teoretyczne podstawy rozwoju regional-nego - wybrane teorie, czynniki i bariery rozwoju regionalne-go. TeoretyczneStudia BAS. 2017. Nr. 1 (49). S. 9-61.
3. Пелех О. Б. Еволю^я поглядiв на чинники еконо-мiчного розвитку: теори розвитку «згори». Бiзнес 1нформ. 2018. № 5. С. 8-14.
4. Пелех О. Б. Еволю^я поглядiв на чинники еконо-мiчного розвитку: теори розвитку «знизу». Бiзнес 1нформ. 2018. № 6. С. 8-15.
5. Nowinska-tazniewska E. Relacje przestrzenne w Polsce w okresie transformacji w swietle teorii rozwoju regio-nalnego, Poznan : Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej w Poznaniu, 2004. 395 s.
6. Krugman P. R. Development Geography, and Economic Theory. Ohlin Lectures. Cambridge - London : MIT Press, 1995. 127 p.
7. Domanski R. Nowa geografia ekonomiczna wedlug Paula Krugmana. Studia i Prace Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie. 2010. Nr. 8. S. 19-39.
8. Zalega T. Ekonomia ewolucyjna jako jeden z nurtöw wspolczesnej ekonomii - zarys problematyki. Studia i Materiaty. 2015. Nr. 2. S. 157-177.
9. Kwasnicki W. Ekonomia ewolucyjna - w poszukiwa-niu alternatywnego wyjasnienia rzeczywistosci spoleczno-go-spodarczej. URL: http://kwasnicki.prawo.uni.wroc.pl/todownlo-ad/KongresEk2001.pdf
10. Matysiak A., Strus M. Paradygmat rozwoju zröwno-wazonego. Studia Ekonomiczne. 2015. Nr. 213. S. 11-21.
11. Grqdziel A. Strategia inteligentnej specjalizacji sty-mulatorem rozwoju gospodarczego regionöw. Zeszyty Nauko-we Uniwersytetu Szczecinskiego. 2014. Nr. 37, T. 2. Gospodarka regionalna i mi^dzynarodowa. S. 243-253.
12. Godlewska S. Strategie na rzecz inteligentnej specjalizacji (RIS3) - instrument realizacji polityki rozwoju vs. waru-nek pozyskiwania funduszy unijnych. PrzeglqdEuropejski. 2013. Nr. 4 (30). S. 78-93.
13. Foray D. Understanding "Smart Specialisation" // The question of R&D Specialisation: Perspectives and policy implications. Institute for Perspective Technological Studies -Joint Research Centre, Seville, 2009. P. 14-26.
REFERENCES
Domanski, R. "Nowa geografia ekonomiczna wedlug Paula Krugmana". Studia i Prace Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, no. 8 (2010): 19-39.
"Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy" [Encyclopedia of modern Ukraine]. Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=18796
Foray, D. "Understanding "Smart Specialisation". The question of R&D Specialisation: Perspectives and policy implications. Institute for Perspective Technological Studies - Joint Research Centre. Seville, 2009. 14-26.
Galaska, A. "Teoretyczne podstawy rozwoju regionalne-go - wybrane teorie, czynniki i bariery rozwoju regionalnego" Teoretyczne Studia BAS, no. 1 (49) (2017): 9-61.
Godlewska, S. "Strategie na rzecz inteligentnej specjal-izacji (RIS3) - instrument realizacji polityki rozwoju vs. warunek pozyskiwania funduszy unijnych". PrzegladEuropejski, no. 4 (30) (2013): 78-93.
Gradziel, A. "Strategia inteligentnej specjalizacji stymu-latorem rozwoju gospodarczego regionow". Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Szczecinskiego. Vol. 2. Gospodarka regionalna i miedzynarodowa, no. 37 (2014): 243-253.
Krugman, P. R. Development Geography, and Economic-Theory. Ohlin Lectures. Cambridge - London: MIT Press, 1995.
Kwasnicki, W. "Ekonomia ewolucyjna - w poszukiwaniu alternatywnego wyjasnienia rzeczywistosci spoleczno-gospo-
darczej". http://kwasnicki.prawo.uni.wroc.pl/todownload/Kon-gresEk2001.pdf
Matysiak, A., and Strus, M. "Paradygmat rozwoju zrownowazonego". Studia Ekonomiczne, no. 213 (2015): 11-21.
Nowinska-Lazniewska, E. Relacje przestrzenne w Polsce w okresie transformacji w swietle teorii rozwoju regionalnego. Poznan: Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej w Poznaniu, 2004.
Pelekh, O. B. "Evoliutsiia pohliadiv na chynnyky ekonomi-chnoho rozvytku: teorii rozvytku «znyzu»" [Evolution of views on factors of economic development: the theory of development "from below"]. Biznes Inform, no. 6 (2018): 8-15.
Pelekh, O. B. "Evoliutsiia pohliadiv na chynnyky ekonomi-chnoho rozvytku: teorii rozvytku «zhory»" [Evolution of views on the factors of economic development: the theory of development "from above"]. Biznes Inform, no. 5 (2018): 8-14.
Zalega, T. "Ekonomia ewolucyjna jako jeden z nurtow wspolczesnej ekonomii - zarys problematyki". Studia i Mate-rialy, no. 2 (2015): 157-177.
УДК б58.3
ДЕТЕРМ1НАЦ1Я ПOНЯTTЯ «ВЗАБЮДМ» ЯК EKOHOMI4HOÏ ТА УПРАВЛЖСЬШ KATErOPIÏ
©2018
шевчук е. в.
УДК 658.3
Шевчук €. В. Детермшафя поняття «B3a€MOAiq» як eK0H0Mi4H0i та управлшсько'|' категорп
Дана стаття присвячена анал'ву особливостей поняття «взаемод'я» якеконом1чно1 та управл'шсьткатегорП, його зв'язкуз iншими категориями та досл'дженню процеав його вивчення. Систематизовано рiзнi теоретичш тдходи до розумшня поняття «взаeмодiя». Вид'шено особливостi трактування u^ieiкатегорПвр'вних сферах використання. Простежено процесформування гносеологiчного поля цього поняття та виокремлено його елементи. Вид'шено сучасш визначення поняття «взаемод'я» в економ'нн'ш л'тератур'и На ix основi виокремлено ключов'> характеристики цього процесу та досл'джено зв'язки мiж ними. Запропоновано власш визначення цього термна. Сформовано експлейнарний базис поняття «взаемод'т» як економiчноi та управл'шсьт категорП та визначено його складов'!.
Ключов'! слова: взаемод'я, гносеологiчне поле взаемоди, теори взаемоди, експлейнарний базис, вплив, комунка^я, вдносини, ствробтництво. Рис.: 4. Табл.: 1. Ббл.: 12.
Шевчук Евген Васильович- старший викладач кафедри менеджменту, Ки/вський нацональний економiчний ушверситет !м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки!в, 03057, Укра'ша) E-mail: shevg_shevg@ukr.net
УДК 658.3
Шевчук Е. В. Детерминация понятия «взаимодействие» как экономической и управленческой категории
Данная статья посвящена анализу особенностей понятия «взаимодействие» как экономической и управленческой категории, его связи с другими категориями и исследованию процессов его изучения. Систематизированы различные теоретические подходы к пониманию понятия «взаимодействие». Выделены особенности трактовки этой категории в различных сферах использования. Прослежен процесс формирования гносеологического поля этого понятия и его элементов. Проанализированы современные определения понятия «взаимодействие» в экономической литературе. На их основе выделены ключевые характеристики этого процесса и исследованы связи между ними. Предложены собственные определения данного термина. Сформирован эксплейнарный базис понятия «взаимодействие» как экономической и управленческой категории и определены его составляющие. Ключевые слова: взаимодействие, гносеологическое поле взаимодействия, теории взаимодействия, эксплейнарный базис, влияние, коммуникация, отношения, сотрудничество. Рис.: 4. Табл.: 1. Библ.: 12.
Шевчук Евгений Васильевич - старший преподаватель кафедры менеджмента, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: shevg_shevg@ukr.net
UDC 658.3
Shevchuk Ye. V. Determining the Concept of «Interaction» as an Economic and Management Category
This article is concerned with analyzing features of the concept of «interaction» as an economic and management category, its relationship with other categories and studying the processes of its research. Various theoretical approaches to understanding of the concept of «interaction» are systematized. The distinctive features of interpretation of this category in different spheres of use are allocated. The process of formation of an epistemological field of this concept and its elements is traced. The contemporary definitions of the concept of «interaction» in economic literature are analyzed. On this basis, key characteristics of the process are allocated and the links between them are explored. The author's own definitions of this term are suggested. The explanatory basis of the concept of «interaction» as economic and management category is formed, its components are defined. Keywords: interaction, gnosiological field of interaction, theories of interaction, explanatory basis, influence, communication, relations, cooperation. Fig.: 4. Tbl.: 1. Bibl.: 12.
Shevchuk Yevhen V. - Senior Lecturer of the Department of Management, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: shevg_shevg@ukr.net
