CC BY
33ив
BBSM
3. Newbould, G. and Luffman. Successful Business Politics, Gower, London, 1989.
4. Mendelow A.L. Information Systems Planning: Incentives for Effective Action, Graduate School of Management, Kent State University, USA, 2008, pp. 245-254.
5. Mitchell R.K. Toward a theory of identification and salience: defining the principle of who and what really counts / R.K. Mitchell, B.R. Agle, D.J. Wood. The Academy of Management Review. 1997. Vol. 22 (4), pp. 853- 886.
6. Солодухин К. С. Проблемы применения теории заинтересованных сторон в стратегическом управлении организацией. Проблемы современной экономики. 2007. № 4 (24). С. 152-156.
7. Гончаров I. В. Ризик та прийняття управлшських ршень: Навч. поабник - Харшв: НТУ «ХП1», 2002. - 160 с.
8. Финогеева A.I. Механизм управления ключевыми стейкхолдерами для российских
East European Scientific Journal #1(65), 2021 29 компаний. URL: http://www.e-
rej.ru/upload/iblock/761/7618f75238a091fdfc92ad3b06 e61ca1.pdf
9. Мирошниченко Ю.О. Модель взаемодп стейкхолдерiв у реальному ceKropi економiки Украши в контексп КСВ. Схщна £вропа: Економша, 6i3^c та управлшня. 2018. Вип. 5. С. 7174.
10. Герасименко Ю.В. !дентифша^ стейкхолдерiв шдприемств та оцшка !хнього впливу: теоретичний аспект. Вюник ЖДТУ. 2019. № 1 (87). С. 9-16.
11. Алькема В.Г., Больботенко 1.В. Методика оцшки рiвня економiчноi безпеки суб'eктiв аудиторсько! дiяльностi. Глобальнi та нацiональнi проблеми економiки. 2004. Вип. 2. С. 375-382.
12. Циба В.Т. Основи теорп квалiметрii' : навчальний поабник. К. : 1ЗМН, 1997. 160 с.
УДК: 330.34
ГРНТИ: 06.01.21
Лариса BacunieHa Тешева
кандидат економ1чних наук, доцент, доцент кафедри економгки та менеджменту Харювського нацюнального утверситету гмеш В. Н. Каразта, orcid.org/0000-0003-2007-9150 Вовчок CeimnaHa Володимирiвна старший викладач кафедри публгчного управлтня та адмШстрування Сумського нацюнального аграрного унгверситету https://orcid.org/0000-0001-7221-5201
ЕВОЛЮЦ1Я НАУКОВО1 ПАРАДИГМИ 1ННОВАЩЙНО1 ТЕОРП
Larisa Tiesheva
PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Management,
V. N. Karazin Kharkiv National University Svitlana Vovchok Senior Lecturer,
Department of Public Administration and Administration, Sumy National Agrarian University
EVOLUTION OF THE SCIENTIFIC PARADIGM OF INNOVATIVE THEORY
Анотащя. Розглянуто iснуючi теоретичш щдходи до визначення природи шновацш, науково-техшчного розвитку, циктчносл e^roMi^ та ролi шновацш в забезпечення подолання депресп в eкономiчному циклт Розглянуто такi теорй: суб'eктивiстськi теорп шновацшного розвитку, тeорii циклiчних криз, швестицшна теорй' циклiв, теорп «довгих хвиль» М. Кондратьева, eкономiчна тeорiя промислових iнновацiй, тeорiя тeхнологiчного укладу, тeорiя циклiчностi, тeорiя тeхнологiчного пату, тeорiя життевого циклу шновацп, технолопчно-продуктова тeорiя, iнновацiйна тeорiя А. Кляйкнехта, iнновацiйно-iнвeстицiйна тeорiя, тeорiя швидкостi дифузи iнновацiй, тeорiя «тиску попиту», тeорiя просторовоi дифузй' iнновацiй, тeорiя полюав зростання, тeорiя «цeнтр-пeрифeрiя», тeорiя просторового кластеру, тeорiя людського капiталу, тeорiя iнтeлeктуальноi технологи, тeорiя пiдривних шновацш, тeорiя iнновацiйноi eкономiки пiдприемницького типу, тeорiя технократизму, тeорiя стадп eкономiчного росту, тeорiя iндустрiально-тeхнократичного суспiльства, тeорiя eкономiчноi iнтeграцii. На основi проведеного аналiзу здiйснeно виокремлення ключових положень. Наведено взаемозв'язки мiж розглянутими тeорiями iнновацiй.
Abstract. The existing theoretical approaches to determining the nature of innovation, scientific and technological development, cyclical economy and the role of innovation in overcoming depression in the economic cycle are considered.
The following theories are considered: subjectivist theories of innovation development, theories of cyclical crises, investment theory of cycles, the theory of "long waves" M. Kondratiev, economic theory of industrial innovation, theory of technological structure, theory of cyclicality, theory of technological stalemate, theory of life cycle of innovation, technological -product theory, innovation theory of A. Kleiknecht, innovation-investment theory, theory of innovation diffusion rate, theory of "demand pressure", theory of spatial diffusion of innovations, theory of growth poles, theory of "center-periphery", theory of spatial cluster, theory of human capital, theory of intellectual technology, theory of subversive innovations, theory of innovative economy of entrepreneurial type, theory of technocracy, theory of stage of economic growth, theory of industrial-technocratic society, theory of economic integration. Based on the analysis, key provisions were identified. The interrelationships between the considered theories of innovations are given.
Ключовi слова: тновацИ] тновацшний розвиток, iнновацiйнi теорИ] eKOHOMium цикли, iнституцiйнi перетворення, роль знань.
Key words: innovations, innovative development, innovative theories, economic cycles, institutional transformations, the role of knowledge.
Постановка завдання. Сощально-економiчний розвиток нацюнально! економiки залежить ввд обгрунтованосп прийнятих ршень вщносно реалiзацii науково-техшчно] политики, доцшьносп використання кошпв на модершзацш економiчних систем, проведения наукових пошушв. Для обгрунтування напрямiв впровадження шновацшного розвитку для вичизняних щдприемств необхщне подальше вдосконалення методологи управлшня
шновацшною дiяльнiстю, що вимагае подальшого наукового пошуку в цiй сферi. Значнi науковi результати, отриманi в данiй галуз^ вимагають подальшого узагальнення та визначення перспективних напрямiв подальшого руху, що i обумовлюе актуальнiсть дослвдження.
Анатз останнiх дослiджень та публiкацiй. Питаннями дослвдження природи iнновацiй, iнновацiйного процесу, iнновацiйноi дiяльностi на рiзних рiвнях функцiонування сощально-економiчноi' системи: держава, регюн, щдприемство займалися чисельнi закордонш та вiтчизняний дослвдники. Серед варто виокремити пращ таких авторiв як Б. Санто, К. Фрiмена, Й. Шумпетера, Л. Водачека, О. Алiмова, О. Ареф'евоi,
B. Александрово], Ю. Бажала, С. Гуткевич, Б. Данилишина, П. Завлша, О. Савчука, А. Гальчицького, В. Гейця, В. Герасимчука,
C. 1лляшенка, Г. Кшдрацько], О. Кириченко, С. Козаченка, А. Кузнецова, О. Кузьмша, О. Лапко, В. Новицького, В. Соловйова, Л. Федулово], Д. Черваньова, Н. Чухрай, Ю. Яковця, Г. Ялового, С. Ямпольського та шших.
Незважаючи на iснуючi науковi здобутки, питаиия узагальнення науково. еволюцii iнновацiйноi теорп вимагае подальшого розвитку та вдосконалення.
Мета дослвдження. Мета дослвдження полягае у визначенш еволюцп теорiй iнновацiй, встаиовленнi взаемозв'язшв мiж ними та 1'х основних положень.
Виклад основного матерiалу дослвдження. Традицшно «батьком» поняття «шноващя» в економiчнiй науцi вважають Й. Шумпетера (значення дефiнiцii було надано ним у книзi «Економiчнi цикли» 1939 р.), який розглядав ]х як змши з метою впровадження i використання нових
видiв споживчих товарiв, виробничих i транспортних засобiв риншв i форм органiзацii' у промисловосл [1]. Безпосередньо пiд iнновацiею розумiеться втiления наукового ввдкриття або техшчного винаходу в технологию або готовий вирiб. В його роботах наголошувалося на природi шновацп як ново. комбшаци iз iснуючих елементiв, поеднанш продуктивних сил, змiннi виробничих факторiв, освоення нових видiв продукцii та нових риншв для кращого задоволення iснуючих потреб. Таким чином, його шдхвд до трактування шновацп об'еднуе новi ринки, технологii, ресурси i менеджмент. Головним носiем технiчного прогресу вважаеться пвдприемець як iнноватор. В цшому суб'ективiстськi теорii iнновацiйного розвитку (Й. Шумпетер, Л. Лю.с): впровадження шновацш розглядалось як пвдгрунтя для економiчного розвитку.
Розглянемо основнi положення ключових теорiй iнновацiй.
В теориях циктчних криз (К. Маркс, А. Гельфанд) розглянуто як причини циклiчностi економiчного розвитку зовнiшнi фактори, такi як вшни, революцii, впровадження революцiйних шновацш, поява нових риншв збуту тощо.
В швестицшнш теорii циклiв (М. Туган-Барановський) доведено, що фази промислового циклу визначаються законами швестування пiд впливом законiв виробництва.
Отже в рамках теорп «довгих хвиль» (М. Кондратьев) розглядалось, що зростання пов'язано з оновленням та розширенням виробничо. бази, з радикальними змшами у виробничих силах суспiльства, а перюд спаду з активiзацiею шновацшно] дiяльностi, що передбачае докорiнне оновлення технологii та обладнаиия, створенням нових виробництв i галузей, змiною технолопчно] парадигми.
Одним iз послiдовникiв Й. Шумпетера вважають К. Фрiмена [2] та його працю «Економiчна теорiя промислових iнновацiй», де розглянутi положення теорп послiдовних iндустрiальних революцш i доведено, що ключовi шновацп властивi хвилям Кондратьева. Вiн пов'язував довп хвилi з результатом впровадження радикальних нововведень i процесом дифузп технолопчно] парадигми вiд лiдерiв галузi до вае.
ив
економiчнох системи. Широке розповсюдження можливе в результатi соцiальних та шституцюнальних змiн: кооперацiя, конкуренцiя, нацюнальш та наднацiональнi режими регулювання.
Вхдомий дослiдник Саймон Кузнець - лауреат Нобелiвськох преми - вiв поняття епохальних нововведень, а джерелом зростання вважав прискорений розвиток науки. 1нновацп з його точки зору можуть мати як позитивнi, так i негативнi наслiдки для суспiльства - саме тому, виключна функцiя держави полягае в недопущения хх негативного прояву [3].
Альтернативною течiею економiчнох науки у сферi iииовацiйного розвитку варто вважати здобутки С. Глазьева, Ю. Яковця та Ю. Бажала [4, 5] в розробщ теори технологiчного укладу як макроекономiчного вхдтворювального контору, який охоплюе всi стадп переробки ресурсiв i вiдповiдний тип невиробничого споживання. Змiна технологiчного укладу передбачае ввдчутш трансформацп в мiжнародному подiлi працi та спроможиостi кра1ни тощо. Технологiчний уклад характеризуеться ключовими факторами виробництва i галузями протягом свого життевого циклу. Кожний уклад мае домiнантними специфiчний набiр галузей, а окремi кра1ни, в свою чергу, мають бшьш або меншу частку галузей рiзних технологiчних укладiв у власнiсть структури, що вiдображае рiвень прогресивностi хх нацiональних економiк.
Теорiя циклiчностi: наявшсть циклiв в розвитку економiки. Визначено, що задоволення все зростаючих потреб населення можливе за рахунок все ефектившших технологiй та вiдповiдних !м шституцшних та iдеологiчних змiн. Технологiчний процес розглядаеться як необх1дна умова зростання. Здатнiсть задовольняти зростаючi потреби е вщображенням зрiлостi економiки.
Теорiя технолопчних укладiв (С. Глазьев, Д. Львов) [4]: представлений взаемозв'язок довгих хвиль Кондратьева iз накопиченням вшьного капiталу та його перетiкаиия у венчурний. Подальше перетiкания капiталiв у виробництва сприяе зростанню нового технолопчного устрою, що вийде до структурно! перебудови економши нового укладу за рахунок старого.
Теорiя технологiчного пату (Г. Менш): огляд економiчноl кризи як застш науки та нестача базових шновацш - депресiя вщграе роль генератора умов для появи шновацп' як базису технологiй ново! довго! хвилi.
Теорiя життевого циклу шновацп (Я. Ван Дайн): розроблено фази розвитку шновацш: вщ впровадження, де здшснюеться потенцiйний вибiр шновацш до зростання, коли вщбуваеться зб№шення обсягу продажу шновацшно! продукцп; наступною е фаза зрiлостi iз загостренням конкуренцп, коли шновацп зводяться виключно до часткових покращень. Останньою е фаза упадку скорочення продаж шновацшного товару.
Технолопчно-продуктова теорiя (Р. Солоу, П. Ромер): доведено ключову роль техшчного прогресу як екзогенного чинника економiчного зростання в рамках залежносп обсягу випуску нацюнальнох продукщх вiд зайнятостi, обсягу фiзичного капiталу та технiчного прогресу як взаемозамшних компонентiв.
Iнновацiйна теорiя (А. Кляйкнехт): визначено перехiд вщ максимiзацiх прибутку до мiнiмального вхдносного ризику в перiод економiчних криз в ходi реалiзацiх радикальних шновацш Базисш шноващх з'являються на фазi пожвавлення, а полiпшуючi хх замшяють на наступний фазi [заика гридин].
Iнновацiйно-iнвестицiйна теорiя (Е. Хансен, Р. Харрод, Е. Домар): розглянуто залежнють технiчного прогресу вхд тренду показника кашталомюткосп: працезбiргаючi швестищх, скорочуючи розходження, здатнi збiльшувати граничний продукт пращ без зб№шення середнього граничного продукту або зниження капiталомiсткостi.
Теорiя швидкостi дифузй' iнновацiй (С. Девю, Е. Менсфiлд, А. Ромео): запропоновано горизонтально складову життевого циклу шновацш, яка передбачае прирют числа фiрм, якх хх споживають, пропорцiйно част фiрм, якх хх не споживають, в загальнiй кiлькостi потенцiйних споживачiв. Швидкють дифузй' шновацй зростае з ростом хх прибутковостi i падае зi збiльшенням хх капiталомiсткостi. Дифузiя шновацй вiдбуваеться швидше в наукомютких галузях.
Теорiя «тиску попиту»: (Х. Фрiмен) [2]: розробленi поняття «технолопчнох системи» i «технолопчнох револющх», де перша вщображае комплекс шноващх пов'язаних загальнох технолопчнох базою, а друга стосуеться змши технiко-економiчнох парадигми в контекст довгих хвиль циклу.
Теорiя просторовох дифузй iнновацiй (Т. Хегерстранд): доведено можливiсть моделювання дифузй шновацш вщповхдно iманентним хй законам; диФузХя iнновацiй виступае вирiшальним фактором у визначенш соцiального ефекту для перифершних ввдносин; швидк1сть дифузй залежить вхд рХвня розвиненостi соцiального капiталу та комушкацшних здатностей окремих мХСТ.
Теорiя полюсХв зростання (Ф. Перру): центр-периферiйна парадигма, в рамках якох центрами е велик1 мiста - полюса зростання як велик компанй', якх впроваджують прогресивнi технологи i пХдтримують периферiю, дХяльнХсть яких мае тдтримуватися державою.
Теорiя «центр-периферiя» (Дж. Фрiмен): розширення центр-перифершнох парадигми шляхом видшення частин перифери на внутршню i зовнХшню, посилення якох здшснюеться за рахунок генерування, впровадження i дифузй' iнновацiй, яке здiйснюеться вхд проввдних районiв до периферй, а попм до центрiв другого порядку -з ядер поляризацй райошв. 1нновацй пiдсилюе положення центрiв шляхом акумулювання
32 East European Scientific Journal #1(65), 2021 ресурав, розвитку полщентрично! структури, злиття ядер, появи потужного единого ядра.
Теорiя просторового кластеру (Дж. Вей): мiждержавнi вiдмiнностi пов'язанi i3 швидк1стю поширення шновацп в масштабах кра!ни.
Теорiя людського капiталy (Г. Беккер, Л. Туроу, Ф. Махлуп): частка шновацшно! економiки в загальнш стрyктyрi держави розглядаеться з позицш вартостi нацiонального людського капiталy вщповвдно його накопиченню в середньому за трудове життя. Оцiнювання вартостi нацюнального людського капiталy за часткою шновацшно! економiки передбачае видiлення знань i креативно! l! частини як штенсифшатора iнновацiйно! економiки та економiки знань [6].
Теорiя iнтелектyально! технологи (Ф. Хайек): розглянуто процес трансформацп знань у шдприемницьку вдею i стимулювання iнновацiйного розвитку; виокремлено ключовi iнститyцiйнi чинники, як1 обумовлюють сприятливють до iнновацiй: формальнi i неформальна Ключовим чинником iнновацiйного розвитку розглядалась ринкова iнформацiя [7].
Теорiя шдривних iнновацiй (К. Крiстенс): видiлення типу шновацш, як1 змiнюють вiдношення цшностей на ринку, що призводить до втрати окремими продуктами повнiстю конкурентоспроможносп, i сприяють
перерозподiлy ресyрсiв, змшш смак1в i вподобань споживачiв на користь нових технолопчних продyктiв.
Теорiя iнновацiйно! економiки
шдприемницького типу (П. Друкер): позицiонyеться вирiшальна роль знань як продуктивно! сили економiчного розвитку, визначаеться значний розвиток малого i середнього бiзнесy, рiвноправнiсть бiзнесy та штелектуально! елiти, превалювання iнтелектyально! власностi, iнтелектyалiзацiя працi як основний процес розвитку виробництва, ключова форма iнвестицiй -в штелектуальний капiтал, наука як джерело появи iнновацiй в рамках взаемоди пiдприемництва, iнновацiй i менеджменту, важливють yправлiння змiнами [7].
Т. Веблен часто розглядаеться як засновник сучасного технократизму, в рамках якого прошарок iнженерiв i технiчних фахiвцiв розглядаеться як форвард розвитку сустльства в цшому, протиставляючи його неефективному
паразитичному «безд1яльного класу», основою поводження якого виступае принцип ефективностi, новаторства i впровадження iнновацiй. Роль iнших шститупв iнновацiйного розвитку таких як держава, наyковi установи ввдчутно нiвелюеться.
Теорiя стадй' економiчного росту У. Ростоу на однш iз стадiй - еташ зльоту - передбачае значне зростання капiталовкладень, розробку та впровадження нових технологш. Економiчне зростання передбачае збшьшення частки iнвестицi! у виробнищга, швидкий розвиток однiе! або дешлькох основних галузей, перемога на полтгичнш аренi представник1в модернiзацi!
ив
вшам
економiки. Цей етап мае бути поштовхом для зростання всiе! економiки, навiть грунтуючись на однiй галyзi шляхом централiзацi! та iнвестицiй [8]. 1нноваци розглядаються як ключовий iнстрyмент забезпечення економiчного зростання.
Розроблена Д. Белом теорiя iндyстрiально-технократичного сyспiльства розглядала, що джерелом нововведень i заходiв соцiально! полiтики мають бути фyндаментальнi знання, розвинеться контроль над новою технолопею та доступ до не!, розшириться частка економiки послуг, мае бути застосування штелектуально! технологи прийняття рiшень, а iндyстрiя мае замiнити промисловiсть. Наукове знання розглядатиметься як самостiйний елемент виробничих сил. Все це формуе постшдус^альне сyспiльство. Меритократiя - влада оаб, як1 мають найбiльшi заслуги перед сустльством мае змiнити технократiю. Основою статус розглядаеться не власнють i мiсце в корпорацп, а штелект та талант. Технолопя розглядаеться з 2 сторш: як iнстрyментальний споаб рацiонально! дп, а з шшого боку - призводить до хаотичносп й iррацiональностi сyспiльно! дп' у своему автономному саморуа.
Ще одшею теорiею економiчного зростання, в якш розглядались потужна роль iнновацiй, е теорп' економiчно! iнтеграцi! Г.-К. Мюрдаля. 1нновацп розглядаються як рyшiйна сила формування конкурентних переваг i пояснення нерiвномiрностi економiчного зростання регiонiв. Доведено, що початковi переваги окремих регюшв призводять до !х прискореного розвитку i, як наслiдок, до б№шого вiдставання iнших нерозвинених регiонiв
[9].
Серед сучасних пiдходiв до визначення мiсця iнновацiй у сyспiльномy та економiчномy розвитку варто видiлити [10]: iмiтацiйнi моделi економiчного та науково-техшчного розвитку (Дж. Форрестер, Д. П. Медоуз^ дозволяе розробляти сценарiй науково-техшчного та економiчного розвитку для рiзних кра!н; соцiально-психологiчнi концепцй' Х. Барнетта, £. Вiтта та Е. Дешсона розглядають творчу особистiсть як носш iнновацiй; роль освiти як фактор зростання представлено в теорп А. Яффе, Дж. Лернера, С. Штерна, а також спещальна освгга - А. Арора, А. Гамбарделла; теори трансформаци сyспiльства О. Тоффлера, Е. Масуди, А. Турена розглядають формування економiчних закошв пiд впливом науки i технiки, а економiчний розвиток е воображениям наyково-технiчного розвитку.
Систематизащя розглянутих теорiй здiйснена у працях А. А. Федотова [11], де вони розподшеш на 2 групи iнновацiйно! пропозицй' та iнновацiйного попиту. Своею чергою теорй' iнновацiйного попиту розподшеш на теорй' дифузи шновацш та сучасш теорй' iнновацiйного розвитку. Теорп' шновацшно! пропозицй' включають 3 групи: ортодоксальш теорй' iнновацiйного розвитку, класичш теор^' циклiчного розвитку та неошституцшш теор^' технократичного сyспiльства.
Але такий розподш e досить умовним, так як Представимо ключовi постулати, як1
бшьш1сть i3 розглянутих теорiй e т1сно розглядались в ycix розглянутих економiчних взаемопов'язаними за сво1ми ключовими дослвдженнях (табл. 1).
постулатами i в ходi свого розвитку виступали передтечieю одне одного.
Таблиця 1
Узагальнення ключових теорш шновацш
\ Ключовi \ положення Теорй' \ Щдприемець як шноватор Фактор науково-техтчного розвитку (технолопчного прогресу) як джерело зростання та розвитку економки Циклчтсть економжи (циклчш кризи) Змши у виробничих вщносинах (технолойчю! парадигми) Структурн зрушення в економщ Виршалъна роль шновацш у забезпечент розвитку економжи Впровадження шновацш розглядаеться як результат функцюнування техноструктур t тер ё t 1 Роль знань в шновацшному розвитку 1ei 0 в од аг 03 е •3 S 5 1 ие иимг етси ид с § J 1 1 | § ое л лонх хет зуф с сец са Життевий цикл iнновацiй Закони швестування Культурт, щеолопчт змши. Змiни смак1в ус е ерг о орп ог | хет I S о 00 к о озя 'в з 1 В укти в з о р .23 fr е % ат р роп Ä в 1 мро ф с нарт( ) i & « -а зл ' S § •Э Ь a g в о • g 1 ос ор на ' « '53 жре Взаемозв' язок м1ж шновацшною економкою та надюнальним людським капталом
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
Суб'ективктсью теорй' iнновацiйного розвитку х
Класичн школи х
Марксизм х х
Теорiя довгих хвиль х х х х х
Теорiя технологiчного детермiнiзмy х
Неокласичнi теорй' х
Нова шституцюнальна економжа х х х
Теорiя послвдовних щдусщальних революцiй х х х
Теорiя циклчносп х х х
Теорiя технолойчних yкладiв х х х х х
1нвестицшна теорiя циклв х х
Теорiя гехнологiчного пату х х
Теорiя життевого циклу шноваци х
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 1" 18
Технологiчно-продyктова теорiя х х
Iнновацiйна теорiя х
Iнновацiйно-iнвестицiйна теорiя х
Теорiя швидкосп дифузй' iнновацiй х х
Теорiя тиску попиту х х
Теорiя просторово! дифузй' шновацш х
Теор1я полюсiв зростання х х х
Теор1я «ценгр-перифер1я^> х х
Теорiя просторового кластеру х х х
Теорiя людського капiталу х х
Теорiя штелектуально! технологй' х х
Теор1я тдривних iнновацiй х х х
Теорiя шновацшно! економiки тдприемницького типу х х
Технократична теорiя х
Теорiя стадй' економiчного росту х х
Теорiя iндустрiально-технократичного суспiльства х
Теорiя економiчноl iнгеграцii х х
Як бачимо, багато ключових положень (рис. 1) взаемопов'язаш, так як вони розглядаються в рамках рiзних теорiй. Крiм того, запропоноваш теорп у бiльший або менший мiрi зосередженi саме на гнноващях. Якщо в рамках суб'eктивiстських теорп iнновацiйного розвитку Й. Шумпетер розглядав саме 1х як об'ект дослвдження, то в рамках теорп дифузи iнновацiй у бiльшiй мiрi розглядаеться 1х вплив на рiвень розвитку окремих областей i регiонiв. Найменшу роль iнновацiям фактично надано в рамках теори технократичного суспiльства, як вони переважно зосередженi на
змш ел1т суспiльства ввд гегемонп власнишв до лидерства особливого прошарку досвщчених i мотивованих особистостей.
У багатьох теорiях, як ми бачимо, розглядаються цикли економiчного розвитку сустльства рiзноl тривалостi, де шноващям надаеться важливе значення як каталiзатора настання окремих фаз, у навпаки вони розглядаеться як наслвдок депреси. В будь-якому разi в б№шш мiрi вони виступають в рол1 важливого iнструменту поштовх у розвитку нацюнально! економiки.
Взаемозв'язок м1ж iнновацiйною . ^^^ууЯ 2
Мiждержавнi вiдмiнностi в рiвнi ^^ГОМ^Л! 3
Диспропорци та асиметрiя розвитку С<>С<>С<>С<>^^ 4
Взаемозв'язок фiзичного капiталу та ^^^УУУ 2
Культурнi, iдеологiчнi змiни. Змiни смак1в ХХХХХХЯ 2
Закони швестування ^аааааааааааал 4
Життевий цикл шновацш 0<хххххххххххх 4
Процес дифузи техно топчноУ ^^^^^^У^УУУУ*] 5
Роль знань в iнновацiйному розвитку >с<хххххххххххххх>1 5 Iнституцiйнi перетворення 4
Впровадження iнновацiй розглядаеться (ХХХХХХХХХЯ 3 Виршальна роль iнновацiй у 3
Структурш зрушення в економпп ^^^Ахллх; 3 Змiни у виробничих ввдносинах 3 Циклiчнiсть економiкж (цикл1чш кризи) 7 Фактор науково-техшчного розвитку 8
Пiдприемець як шноватор ^VvWvWvV^J 3
0123456789 Рис. 1. ОсновI ключовI положения концепцш тновацш
Для формування власно! концепцй' основних iнновацiйних eKOHOMi4Hm теорiях: теорiя iнновацiйного розвитку варто грунтуватися на технологiчних укладiв, теорiя iнновацiйного циклу,
ив
паям
шновацшна теорiя, iнновацiйно-iнвестицiйна теорiя.
Взаемозв'язок розглянутих теорiй на основi табл. 1. надано на рис. 2.
Найчастше в розглянутих теорiях було придiлено увагу фактору науково-техшчного
East European Scientific Journal #1(65), 2021 35 розвитку (технолопчного прогресу) як джерела зростання та розвитку економши. Це сввдчить, що iнновацiям надаеться значна увага як основному драйверу руху.
TeopiH стадп eK0H0Mi4H0r0 росту
Рис. 2. OcHoei взаемозв'язки мiж розглянутими теорiями тновацш
З шшого боку, безпосередньо шновацп як драйвер економiчного розвитку розглядаеться значно менше, що дозволяе вбудувати !х в загальну структуру технологiчного прогресу. Технолопчний прогрес е поняттям значно ширшим нiж самi шновацп, але саме вш змiнюе структуру нацюнально! економiки, забезпечуючи виникнення та розвиток галузей iз бiльшою часткою додано! вартосп, яю включають бiльшу частину наукоемних процеав нiж !х попередники, що
значно краще задовольняють потреби сустльства та споживачiв.
На другому шсщ за важливiстю серед ключових аспекта теорй' iнновацiй знаходиться циклiчнiсть економiки, яка найчастiше дослiджуеться з позицп протидй' кризам i депрес1ям для здшснення спроб прогнозування !х виникнення та недопущення. 1нновацп розглядаються як ключовий iнструмент забезпечення економiчного зростання.
Поряд i3 циклiчнiстю eROHOMiKH за значущiстю знаходиться дифузiя технолопчно1 парадигми вiд лiдера в галузi до Bciei' eK0H0Mi4H0i' системи i роль знань в iнновацiйному розвитку. Значна увага яка придiляeться дифузй iнновацiй вiдображають специфiчну рису розвитку дано! теорй. Це передбачае пошук шляхiв пвдвищения позитивного ефекту, який мають шновацй на економiчну систему в цшому. В даному аспекти розглядаеться макроекономiчний ефект впливу шновацш на темпи економiчного розвитку. В останш перiоди саме питаниям дифузи шновацш та недопущения 1х негативного впливу на соцiально-економiчнi системи мае прибути придiлена максимальна увага в контексл подальшого розвитку шклюзивно1 економiки та економiки сталого розвитку. Цей аспект шновацш тюно пов'язаний iз диспропорцiями та асиметрiею розвитку рiзних кран, регiонiв i пiдприемства. Для Украши ця сфера дослвдження теорп шновацш е найважлившою, так як дозволяе знайти вiдповiдь на питания порiвнянноl вiдсталостi нашо! держави за показниками шновацшносп у порiвняннi з шшими крашами.
Поряд iз вузьким напрямком дослiджения рол1 людського кашталу в становленнi шновацшно1 економiки знаниям надаеться особлива увага, яка останшм часом все бiльше зростае. Це пов'язаио як iз значним впливом накопичения, управлiния та збережения шформацй разом з аналiзом значних масивiв даиих так i вирiшальною роллю знаиь у забезпеченнi отримаиия стшких конкурентних переваг. Знання набувають форми як безпосередньо структуровано! шформацй, яка може бути використана в конкретних сферах дiяльностi для отримаиия бажаиого ефекту, так i загально1 фшософсько1 категорй, яка мае форму ключових компетенцй в дiяльностi оргашзацй, що дозволяе досягати кращих результатiв у порiвияннi з дiяльнiстю конкурентiв. Складним питаниям в даиiй сферi залишаеться захист прав штелектуально1 власностi, яка за своею природою власносл е дуалютичною - вона належить як особисто людиш, яка е джерелом нових знаиь та вдей, так i оргашзацй, в осередку яко! вона виникла. Ця сфера дослщжень поеднуе управл1ння знаниями, управл1ния людським капiталом, управл1ния соцiальним та штелектуальним капiталами. Зростания важливостi управлiния знаниями в рамках шновацшного розвитку шдтверджуеться порiвияно низьким рiвнем актуальностi дослвджения рол1 фiзичного капiталу в техшчному прогресi.
Недостатнiсть уваги до змш смак1в споживачiв та рол1 шдприемця так i новатора свщчить про макрорiвень орiентацil досл1джень в теорiях iнновацiй, який значно превалюе над мiкрорiвнем.
Для отримаиия корисного ефекту дослщжения iнновацiй одним iз найважливших аспектiв е дослвджения у сферi !х життевого циклу, що псно пов'язуе !х iз галузями, шдприемствами та технологiчними укладами. В цьому аспектi вартуе
ив
ВВЯ]В
уваги взаемозв'язок м1ж законами iнвестування та життевим циклом iнновацiй, так як для отримаиия корисного результату необхшш кошторисш вкладения в дослвджения, як лише в окремих випадках дозволяють отримати значний позитивний результат.
Окремою сферою, яка останшм часом вщграе все б№шу роль в iнновацiйному розвитков^ е iнституцiональна структура, яка завдяки зростаиню рiвия конвергенцй нацiональних економш, розгортаиню iнтеграцiйних i глобалiзацiйних процеав, все бiльше набувае планетарного характеру. Основним шститутом, який вiдiграе все б№шу роль в науково-технiчному розвитку, впровадженш iнновацiй та !х дифузи, вщграе держава шляхом реалiзацil бюджетних, фiскальних та оргаиiзацiйних заходiв шновацшного розвитку. В псному взаемозв'язку з ти ними перетворениями варто розглядати встановлення технократичного сусшльства, де спостерпаеться взаемодiя та взаемовплив процеав: фшансування та пiдтримка з боку держави науково-дослвдних оргаиiзацiй та установ пiдтримуе укрiпления прошарку технократiв у сусшльств^ а !х взаемодiя сприяе пiдтримцi розвитку цих iнституцiй. П1двищения ефективностi !х взаемодй варто розглядати як перспективний напрямок подальшого розвитку цього вiдгалужения теорй шновацш
Загальною метою iнновацiйного розвитку варто вважати забезпечення економiчного зростання з максимальним уникненням негативного впливу циктчносп на функцiонування окремих нацюнальних економiк та свiтового господарства в цшому шляхом падтримки процесiв накопичення, використання та розповсюдження знаиь входi науково-технiчного розвитку шляхом реалiзацil iнновацil та !х дифузй.
Висновки. П1дводячи подсумок, зазначимо, що еволюцiю теорй iнновацiй варто представити такими етапами [12; 13; 14]: «дошумпетерiвськi» теорй, теорiя довгих хвиль М. Кондратьева, класична теорiя iнновацiй, неокласичш теорй («постшумпетерiвськi»), теорiя прискорения, сощально-психолопчна теорiя.
Розглянута еволюцiя та проведений анал1з дозволяють стверджувати, що шноващя е ключовим поняттям економiчноl науки, яке виршальним чином впливае на структуру економiки, на протiкания фаз економiчного циклу, забезпечуючи вихiд iз рецесй у стадiю зростаиия. Закршлення ключово1 рол1 техноструктур у визначенш пол1тики зростания провiдних корпорацiй свиу, представлених у нас час транснацюнальними, також грунтуеться на iнновацiйному процеа. Тiсний зв'язок мiж iнновaцiями та технолопчним прогресом у поеднaннi iз зростаиням ролi iнформaцil та комушкацш, об'еднаних у сучасну сферу шформацшних технологiй, в рамках становления економiки знаиь створюють базис конкурентоспроможиостi шдприемства, гaлузi та
ив
паям
кра!ни, формуючи структуру економши рiзних piBHiB технологiчного укладу.
Бiблшграфiчний список.
Шумпетер Й. А. Теория экономического развития. Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры. Москва: Прогресс, 1982. 456 с.
Freeman C., Soete L. The Economics of Industrial Innovation; [3-d edition]. L. : Pinter, 1997. 256 p.
Богашко О. Л. Еволющя теоретичних пiдходiв до шновацшного розвитку в економiчнiй науцг Вiсник Бердянського унiвеpситету менеджменту i бiзнесу. 2013. № 2 [22]. С. 23-29.
Глазьев С. Ю. Экономическая теория технического развития: монография. М. : Наука, 1990. 232 с.
Яковец Ю. В. Эпохальные инновации ХХ1 века : моногpафiя. М. : Экономика, 2004. 86 с.
Бшецький О. В. Формування i використання людського капiталу в шновацшнш економiцi. Спецiальнiсть 08.00.07 - демогpафiя, економiка пpацi соцiальна економша i полiтика. Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук. Вшниця, 2016. Донецький нацiональний ушверситет. 225 с.
Колодiйчук А. В. Новггш теоpii iнновацiйного розвитку промисловосп. Науковi записки Львiвського унiвеpситету бiзнесу та права. 2012. Вип. 8. С. 123-126.
Шевчук О. А., Патлай М. О. Теоpiя «стадш економiчного зростання» В. Ростоу. Матеpiали V
East European Scientific Journal #1(65), 2021 37 Всеукрашсько! науково-практично! конференцй' з м1жнародною участю "Глобалiзацiя напрямiв формування промислового потенщалу в умовах постiндустрiальних трансформацш". December 18, 2019. КП1 iм. 1горя Сiкорського.
Буряк £. В. Генезис суспшьного прогресу та теорiя штеграци: знання в перспективному розвитку тдприемств та регiонiв. Економiка i оргашзащя управлiння. Зб. наук. праць. Вшниця: ДонНУ ш. Василя Стуса, 2019. Вип. № 4(36).
С. 92-100.
Рилач Н.М. Формування шновацшно! парадигми: ретроспектива i сучаснiсть. Актуальнi проблеми мiжнародних ввдносин. 2016. Випуск 127 (частина I). С. 138-148.
Федотов А. А. Основные концепции инновационного развития: исторический анализ. Вюник Донецького нацюнального ушверситету. Серiя В : Економша i право. Вип. 2. 2008. № 2.
С. 203-208.
Муляр О. Д. Еволющя теори шновацш та ii розвиток в аграрнш сферi виробництва. Вюник ЖНАЕУ. 2011. № 2, т. 2. С. 50-61.
Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества; пер. с англ. Москва: Прогресс, 1979. 430 с.
Лапко О.О. 1нновацшна дiяльнiсть у системi державного регулювання. Ки!в: 1н-т екон. прогнозув. НАН Укра!ни, 1999. 294 с.
УДК 330.567.2:330.322.12
Inna Kozlova
Lecturer of Management, logistics and innovations department Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics
1НВЕСТИЦ1ЙНА ПОВЕД1НКА ДОМОГОСПОДАРСТВ НА МАКРО- ТА МЕЗОР1ВН1
1нна Козлова
старший викладач кафедри менеджменту, логiстики та iнновацiй Харювський нацюнальний економiчний утверситет
iменi Семена Кузнеця
Summary. The article consists substantiality of the necessity to study the investment behavior of households at different levels. The essence and structure of investment behavior of households are determined. It is proved that the investment behavior of households is influenced by the mood in society regarding the economic situation of the country in the present and coming years. Mood indices over several years have been analyzed and identified. The analysis of investment costs of households at the macro level is carried out. Used correlation analysis, the main factors that have an impact on investment behavior are identified. Based on the identified factors, the analysis of the ratio of investment costs and household incomes at the meso level was conducted. It is proved that the investment behavior of households at the macro level is influenced by the level of gross domestic product and household income. At the meso level, past savings have a significant impact on investment behavior.
Анотащя. У статп обгрунтовано необхвдшсть дослщження iнвестицiйноi' поведшки домогосподарств на piзних piвнях. Визначено сутшсть та структуру швестицшно! поведшки домогосподарств. Доведено, що на швестицшну поведшку домогосподарств впливають настро!, як юнують в суспiльствi щодо економiчного становища кра!ни сьогодш та в найближчi роки. Було пpоаналiзовано шдекси настро!в за дешлька рошв та визначено. Проведено аналiз швестицшних витрат домогосподарств на макpоpiвнi. За допомогою кореляцшного аналiзу визначено основт фактори, яш мають вплив на швестицшну поведшку.
