CC BY
16
Нацюнальний лкотехшчний yнiвepситeт Укpаïни
Pavlenko O.I. The methodical going is near the estimation of efficiency of the use of circulating assets
Essence and making control system and estimation of efficiency in the use of circulating assets is specified in the article. The given methodical going is near the estimation of efficiency of the use of circulating assets. Certain directions and methods of construction of effective control system by circulating assets.
Keywords: circulating assets, account receivable, supplies, uncompleted production, circulating, management.
УДК338.45:330.341.1:332.1 Аспр. А.В. Колодйчук -
1нститут регюнальних дослгджень НАН Украти
1ННОВАЦ1ЙН1 РЕПОНАЛЬШ ТЕОРН В СТРУКТУР1 СЕРЕДОВИЩНИХ ТЕОР1Й РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
Розглянуто суть шновацшних регюнальних теорш як шдгрупи середовищних теорiй розвитку промисловос™, наведено 1х характеристику. До складу шновацшних регюнальних теорш вщнесено тага теори: теорiя дифузи шновацш Хегерстранда, те-орiя вулкана Прша, теорiя кластерiв.
Ключовг слова: шноваци, iнновацiйний розвиток, промисловiсть, кластер, реп-он, державна регiональна економiчна жштика.
Постановка проблеми. 1нтегращя в1тчизняно! економжи у свгговий економ1чний проспр шляхом ефективного розвитку промислового потенщ-алу е ключовим завданням на сучасному еташ. Виршення цього завдання ви-магае розроблення такого мехашзму шновацшного розвитку промисловосп, за якого буде забезпечуватися не лише вихщ на св1тов1 ринки, але й довготер-мшовий розвиток суспшьства. Особливо важливим у цьому контексп постае розвиток середовища шновацшного розвитку промисловосп. Це потребуе вивчення та узагальнення його теоретичного шдгрунтя.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Просторов1 аспекти шновацшного розвитку промисловосп дослщжували таю вггчизняш та заруб1жн1 вчеш, як: Е.Б. Алаев, В. Юстанов, М. Лоренц, Ф. Перру, А. Пробст, М. Столпер, Х. Терлофф, М. Утенков, Я. Фейгш, Дж. Хамфр^ Т. Хегерстранд, Л.Т. Шевчук, Х. ШМтц. Проблеми формування шновацшних кластерних структур, мехашзм1в актив1зування шновацшних процешв в регюнах стають актуальними i важливими на сучасному еташ розвитку в1тчизняно! промис-ловосп i тому потребують подальших дослiджень.
Метою роботи е окреслення шдгрупи шновацшних регюнальних теорш групи середовищних теорш розвитку промисловосп та визначення 1х ос-новних положень.
Виклад основного матерiалу. В умовах необхщносп активiзацil ш-новацiйного розвитку вичизняно1 промисловостi особливу роль вдаграе просторовий чинник. Причому шновацп i е тим каталiзатором, який забезпе-чуе економiчний розвиток регюну через систему вiдносин "центр-периферiя".
Насамперед потрiбно зазначити, що шдгрупа iнновацiйниx регюналь-них теорiй е складовою частиною групи середовищних теорш розвитку про-мисловостi. До середовищних теорш розвитку промисловосп належать те-
224
Збipник наyково-тexнiчниx пpаць
ори, як розкривають особливостi розвитку мiст та регюшв як середовища промислового поступу. Ми запропонували власну класифiкацiю середовищ-них теорiй, серед яких одну з ключових ролей вщграе тдгрупа iнновацiйних регiональних теорiй (рис. 1).
Середовшцш теорп розвитку промисловосп
Локал1зацшш теорп
-1—
1нтенсиф1 кащ йш теорп
-1-
1нновацшш теорп
Теорп-катал1затори сощально-економ1чного зростання
Теор1я розмщення сшьського господарства фон Тюнена, теор1я розмщення промисловосп Лаундгардта та Вебера, теор1я розмщення населених пункпв (центральних мюць) Крюталлера, загальна теор1я
розмщення А. Льоша, репональна теор1я У 1зарда, теор1я ТВК
Теор1я полюав росту Перру, теор1я "центр-перифер1я" Фрщмена, теор1я мюько1 агломераци Р1чардсона
Теор1я дифузп
шновацш Хегерстранда, теор1я вулкану Прша, теор1я кластер! в
Модель Бортса, модель зб1гу та конвергенцп Солоу-Свана, теор1я 31берта, модель Холла-Джонса, теор1я Мюрдаля, теор1я прямого [ зворотного зв'язку Х1ршмана
Рис. 1.1нновацшт регюнальт теори в структурi теорш середовища розвитку
промисловостi
Характеристику групи шновацшних репональних теорш наведено на
рис. 2.
Теор1я Хегерстранда
перша просторова модель дифузп шновацш, обгрунтування тишв дифузп шновацш
Теор1я Прша
поеднання теорш Р1чардсона [ Хегерстранда, а саме велию мсыа агломерацп е полюсами економ1чного росту 1 забезпечують швидку дифуз1ю шновацш до периферп
Теор1я кластер! в
вибудувано теоретичну базу функцюнування сучасних репональних шновацшних кластер!в: сутшсть, стадп утворення, необхщш умови для усшшного функцюнування, шляхи шдвищення 1х конкурентоспроможносп тощо
Рис. 2. Основт положення шновацшнихрегюнальних теорш
Впровадження шновацш - це такий суспшьний технiко-економiчний процес, метою якого е отримання кшцевого результату шновацшно! дiяль-ностi у виглядi нових досягнень у галузi технологiй чи управлiння завдяки впровадженню результатiв НТП, технологiчного оновлення, вдосконалення управлiння. Без впровадження iнновацiй не можна досягнути конкурентос-проможностi галуш, зокрема промисловостi.
Першу просторову модель дифузп (поширення) iнновацiй запропону-вав шведський вчений Торстен Хегерстранд. Вш у свош працi мДифузiя шновацш як географiчний процес" дшшов висновку, що швидкiсть поширення шновацш залежить не вiд вiдстанi, а вщ трансляцшно! спроможностi окре-
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
мих мют, через якi вона здiйснюeться [12]. О^м цього, Т. Хегерстранд наго-лошував насамперед на соцiальному ефекп поширення iнновацiй. Водночас, як було зазначено вище, шновацп можуть забезпечувати i економiчний, на-уково-техшчний, фшансовий, ресурсний, екологiчний та iншi види ефекту.
Хегерстранд не лише дослщив мехашзм поширення шновацш, але i обгрунтував типи 1х дифузи: 1) дифузiя розширення, коли iнновацiя рiвномiр-но поширюеться за всiма напрямками вщ джерела виникнення; 2) дифузiя пе-ремщення, тобто поширення шновацш у визначеному напрямку; 3) змшана дифузiя [12].
З активiзуванням шновацшного розвитку виникають новi функци, вщ-буваеться концентрацiя наукомiстких промислових галузей, що супрово-джуеться змiнами у квалiфiкацшнш структурi трудових ресурсiв та сощаль-ному складi всього населення. Вщповщно галуз^ якi не вщповщають бiльше статусу ядра як головного генератора шновацшного розвитку, витюняються на периферт, сприяючи таким чином 11 економiчному розвитку. Таким чином, шновацп виконують регулятивну i стимулятивну функци в економiчно-му просторь Як стверджуе Л.Т. Шевчук, досягнення цшей сталого просторо-вого розвитку регюшв потребуе гармошзаци соцiальних, економiчних та еко-логiчних вiдносин у просторi [8]. Тако1 гармошзацп, на нашу думку, можна досягнути, забезпечивши необхiднi умови для активiзування поширення ш-новацiй з центра до периферп.
Просторовий пiдхiд до шновацшного розвитку промисловосп показав, що шновацп е основним стимулятором економiчного розвитку регюну. 1нновацп не лише шдвищують вплив центра на периферт, а роблять саме центр генератором шновацшного розвитку промисловосп усього регюну. Отже, шновацшний розвиток повинен стати ключовим прiоритетом держав-но1 регюнально! економiчноl полiтики.
Дещо подiбною за змютом до теорiй Хегерстранда i Рiчардсона (по су-тi 1х поеднанням) е модель "вулкан" Х. Прша, де полюсом росту виступае велика мюька агломерацiя з розвиненою промисловiстю i науковою базою е джерелом поширення шновацш до периферп (подiбно до виверження вулкану), е стимулятором розвитку 11 господарства. Проте, за щею теорiею, iмпуль-си нововведень перюдичш i поступово з часом затухають, що призводить до перетворення колись потужного полюсу росту у депресивний старошдустрь альний район. Але, завдяки наявносп довгих циктв економiчноl активностi (дослщжених у теорп довгих хвиль М. Кондратьева i теори iнновацiйного типу розвитку Й. Шумпетера (який зокрема перевiв категорiю "хвилi Кондратьева" у площину свое1 теори шновацшного розвитку, поеднавши еконо-мiчнi цикли та iнновацiйнi процеси) з часом виникають на хвилi нововведень новi полюси росту.
У рамках теори промислових кластерiв М. Портер визначив категорто "кластер", охарактеризував етапи видшення кластерiв, сформулював основнi принципи державно! полиики сприяння розвитку кластерiв, проте основна цiннiсть ще! теори, що вона розглядае промисловий кластер як форму прос-торово! оргашзаци виробництва. М. Портер тлумачить кластери як "геогра-
фiчно близью групи взаемопов'язаних компанiй та асоцшованих установ в окремiй галузi, що пов'язанi спiльними технологiями та навичками. Вони зви-чайно iснують в географiчнiй зонi, де комушкацп, лопстика та людськi ре-сурси е легкодоступними. Кластери звичайно розмiщуються в регюнах, а шо-дi - в окремому мiстi" [7]. Обов'язковою умовою утворення кластерiв е шно-вацiйнi технологи, а кластери - найефектившша форма оргашзацп шнова-цшних процесiв.
Центральною проблемою теорп регюнальних кластерiв М. Енрайта е спроба з'ясування причин диференщацп рiвня конкурентоспроможносп рiз-них регiонiв. Учений у сво!й теорп висунув гiпотезу, що конкурентш переваги кра!н генеруються саме на рiвнi регiонiв, передушм у виглядi регiональних кластерiв, при тлумаченш сутностi яких превалювала географiчна близькiсть учасникiв кластерiв. Далi науковець здшснив спробу розробити теоретичну базу функцюнування регiональних кластерiв.
Огляд теорп промислових кластерiв М. Портера i теорп регiональних кластерiв М. Енрайта показав, що !х автори вказували на успiшнiсть функщ-онування кластерно! форми територiальноl оргашзацп виробництва лише в тому раз^ якщо наявна потужна наукова база, забезпечено тюний зв'язок "наука - виробництво", створеш сприятливi умови для комерцiалiзацil науково-технiчних знань. Треба зазначити, що, як показуе укра!нський досвщ, у нашiй державi серед наведеного вище е лише iстотно розвинута наукова база.
Необхiдно зазначити, що теорiя регiональних кластерiв розвивалася у працях С. Розенфельда, П. Маскелла, М. Лоренца. Так, внесок Розенфельда у тому, що вш удосконалив трактування Енрайтом регюнального кластера, до-повнивши його важливим елементом - наявшстю комушкацш мiж кластер-ними учасниками, що його Енрайт не враховував. Маскелл i Лоренц продов-жили розвивати вищенаведеш напрацювання i заклали основу ново! теорil -теорп мережно! економжи, що мае на сьогодш величезне прикладне значен-ня. Теорiя "iдеальних" регiональних кластерiв М. Столпера складаеться з двох основних частин:
1) його розумшня конкуренцИ, под1л И на "сильну" та "слабку", Столпер запропонував принципи вибору ц1льових ринюв, з одного боку - для ТНК з розвинених кра!н, з шшого боку - з кра!н, що розвиваються;
2) вчений видшив стадИ утворення "1деального" кластера.
У концепцп взаемодil ланцюга додано! вартосп i кластера Дж. Хамфрi та Х. Шмггца увагу акцентовано на синергетичному ефектi взаемодil класте-рiв (локальний рiвень) з ланцюгами додано! вартосп (глобальний рiвень), ви-раженого у зростанш рiвня конкурентоспроможностi кра!н i регiонiв у свiто-вш економiцi. Категорiя "ланцюг додано! вартостГ' тлумачиться як засiб дос-лщження процесiв вiдтворення, стадiй додавання вартосп за умов впливу на не! уше! сукупностi чинникiв. Дж. Хамфрi та Х. Шмiтц проводили пошук найоптимальнiших шляхiв iнтеграцil кластерних структур у ланцюги додано! вартосп за критерiем !хньо! конкурентоспроможностi i дшшли до висновку, що найбiльш оптимальним е входження кластерiв у мережш структури пiд-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
приемств, що забезпечить найбiльш швидке та ефективне вдосконалення ви-робничих процесiв.
Отже, кластерш теорiï становлять теоретичну базу функцюнування сучасних кластерних структур: у них розглядають ключовi питання вщ тлу-мачення сутностi кластерiв до способiв пiдвищення ïхньоï конкурентоспро-можносп.
Висновки. Змiст iнновацiйних регiональних теорш, що входять до складу теорш середовища розвитку промисловосп, продемонстрував, що ш-новацп е основним стимулятором економiчного розвитку регiону. Iнновацiï не лише тдвищують вплив центра на периферт, а роблять центр генератором шновацшного розвитку промисловостi всього регюну. Тому шнова-цiйний розвиток повинен стати ключовим прiоритетом державноï регюналь-ноï економiчноï полiтики.
Л1тература
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь / Э.Б. Алаев. - М. : Изд-во "Мысль", 1983. - 350 с.
2. Афонин И.В. Инновационный менеджмент / И.В. Афонин. - М. : Изд-во "Гардарика", 2005. - 224 с.
3. Вгглшський В.В. Моделювання економ1ки : навч.-метод. поабн. [для самост. вивч. дисц.] / В.В. В^лшський, Г.1. Велико1ваненко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 256 с.
4. Географ1чна енциклопед1я Украши. - К. : Вид-во "Украшська Радянська Енциклопе-д1я" 1м. М.П. Бажана, 1990. - Т. 2. - С. 176-177.
5. Жихор О.Б. Сощально-економ1чний вишр розвитку науки i науково-техшчно!' д1яль-носп в регiонах Украши : монографiя / О.Б. Жихор. - Львiв : Вид-во "Лiга-Прес", 2008. - 248 с.
6. Кузнецова О.В. Экономическое развитие регионов: теоретическое и практическое аспекты государственного регулирования / О.В. Кузнецова. - М. : Изд-во "Эдиториал УРСС", 2002. - 309 с.
7. Портер М. Конкуренция : учебн. пособ. / М. Портер. - М. : Изд-во "Вильямс", 2001. -
495 с.
8. Просторовий розвиток регюну: соцiально-економiчнi можливосп, ризики i перспек-тиви : монографiя. - Сер.: Проблеми регюнального розвитку / за ред. д-р екон. наук, проф. Л.Т. Шевчук. - Львiв : Вид-во 1н-ту репональних дослщжень / НАН Украши, 2011. - 256 с.
9. Стадницький Ю.1. Просторова економжа : навч. поабн. / Ю.1. Стадницький, 1.В. Баку-шевич, Ю.Ю. Стадницька. - Тернопiль : Вид-во Т1С1Т, 2011. - 400 с.
10. Шевчук Л.Т. Регюнальна економжа : навч. посiбн. / Л.Т. Шевчук. - К. : Вид-во "Знання", 2011. - 319 с.
11. Friedmann, J. Territory and Function: The Evolution of Regional Planning / J. Friedmann. - London : Edward Arnold, Ltd., 1979. - 235 p.
12. Hägerstrand T. Innovationsförloppet ur korologisk synpunkt / T. Hägerstrand, C.W.K Gle-erup, Lund, Sweden, 1953. - 424 p.
Колодийчук А.В. Инновационные региональные теории в структуре теорий среды развития промышленности
Рассмотрена суть инновационных региональных теорий как подгруппы теорий среды развития промышленности, приведена их характеристика. В состав инновационных региональных теорий отнесены следующие теории: теория диффузии инноваций Хегерстранда, теория вулкана Гирша, теория кластеров.
Ключевые слова: инновации, инновационное развитие, промышленность, кластер, регион, государственная региональная экономическая политика.
KolodiychukA.V. Innovative regional theories in the structure of theories of environment of development of industry
Essence of innovative regional theories as sub-groups of theories of environment of development of industry is considered in the article, their description is resulted. In the complement of innovative regional theories the followings theories are taken: theory of diffusion of innovations of Hägerstrand, theory of the volcano Hirsh, theory of clusters.
Keywords: innovations, innovative development, industry, cluster, region, public regional economic policy.
УДК 336.71(477) Здобувач 1.Р. Лукановська1 - Львкська КА
РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ МАЛИХ БАНК1В У РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
Проанал1зовано роль та значення малих бангав у розвитку економжи за допо-могою визначення функцш малих банюв. З'ясовано функци малих бангав та подшено !х на традицшш \ специф1чш. Визначено переваги функцюнування малих банюв в економщг
Ключовг слова: бангавська система, мал1 банки, функци малих банюв, бан-ювський продукт.
Вивчення стану банювсько! системи Укра!ни та анатз тенденцiй !! розвитку дають тдстави стверджувати, що вона сформувалась як дворiвнева, i загалом вiдповiдае вимогам перехщного перiоду, ввiбрала в себе досвщ бан-кiвських систем кра!н iз розвиненою ринковою економiкою. Розроблення На-цiональним банком Укра!ни нормативно-правово! бази, затвердження ринко-вих принцитв дiяльностi банкiв, широке використання зарубiжного та набут-тя власного досвщу, органiзацiя ефективно! системи банкiвського нагляду зробили банкiвську систему Укра!ни важливою складовою фшансово-кредит-но! системи держави. Водночас масова приватизащя, пiдвищення рiвня кон-центрацп капiталу в ушх галузях економiки, розширення зовшшньо-еконо-мiчних зв'язкiв ставлять новi i дедалi складнiшi завдання перед банкiвською системою.
Розвиток потужно! банювсько! системи е необхщною умовою стабшь зацп нацюнально! економ^ та пiдвищення ефективностi !! функцюнування. Структурним елементом банювсько! системи е малi банки, яю вiдiграють важливу роль у регулюваннi економiчних процешв, пов'язаних iз перерозпо-дiлом грошових коштiв.
Систематичне виконання зазначених функцш створюе той фундамент, на якому базуеться робота малого банку i банювсько! системи назагал.
Необхiдно з'ясувати, що таке банювсью функци. Вони характеризуюсь установу щодо !! правового статусу як юридично! особи, яюй належить майно для самостшного здiйснення повного господарського вiдання, отри-мання прибутку як результат господарсько! (комерцшно!) дiяльностi, а також забезпечення контролю у касових та валютних операщях.
Функци малих банюв доцшьно подiлити на: традицiйнi i специфiчнi.
Однiею з традицiйних функцiй малого банку е посередництво в кредита, вона здшснюеться шляхом перерозподшу кошпв, що тимчасово вившьня-ються в процеш кругообiгу фондiв тдприемств i грошових доходiв приват -
1 Наук. KepiBHrn:: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
