CC BY
25
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК333.452 Проф. Л.В. Батченко, д-р. екон. наук; acnip. €.С. Драгомiрова -
Донецький державний утверситет управлтня
ЕВОЛЮЦ1Я КОНЦЕПЦ11 СОЦ1АЛЬНОГО КАП1ТАЛУ ТА II ВПЛИВ НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК
Концепщя соцiального капiталу за останш роки зазнала немало 3míh i поста од-не Í3 центральних мiсць у соцiологiчнiй та економiчнiй науцi. Як теоретична концепщя та предмет емпiричних дослiджень сощальний капiтал потерпав детального аналь зу та всебiчного вивчення. Головною метою дослщжень дотепер е доказ юнування та користi соцiального капiталу, його впливу на процеси розвитку, що вщбуваються в суспiльствi. Метою статп е аналiз еволюцп концепцп сощального капiталу та ii впливу на економiчний розвиток будь-якого репону або окремо'1 територiальноi одиницi.
Prof. L.V. Batchenko;post-graduateE.S. Dragomirova-Donetsk state university of management
Evolution of social capital conception and economic development influence
Conception of social capital in the last few years gain quite a bit changes and occupied one of central places in sociological and economic science. As theoretical conception and article of empiric researches a social capital suffered the detailed analysis and comprehensive study. The primary objective of researches to this day is proof of existence and benefit of social capital, his influence, on the processes of development of, which take a place in society. The purpose of the article is an analysis of evolution of conception of social capital and its influence on economic development of any region or separate territorial unit.
Викладення основного матерiалу дослвдження. Концепщя сощального кашталу, що стала ключовою для багатьох напрямюв сощально-еконо-м1чного знання, на жаль, дос не отримала належного визнання як науковий шструмент шзнання. Однак, освоення сощальних концепцш, визнаних на свь товому р1вш, дасть змогу не тшьки краще зрозумгги юнуюч1 сощальш процеси, але й уникнути iхнього негативного впливу на економ1чний розвиток, по-лггичну стабшьшсть i сощальну захищешсть громадян.
Уперше термш "сощальний каштал" з'явився в роботах Л. Дж. Хеш-фена з вивчення шкшьних центр1в сшьських сшлок i його було застосовано для пояснення "усвщомлених субстанцш, що мають велике значення в пов-сякденному житл людей" [1].
П'ер Бурдье першим здшснив систематичний анал1з сощального кашталу. Вш визначив цей термш як "агрегащю дшсних або потенцшних ресур-Ыв, як пов'язаш з включенням у надшш мережш або шститущол1зоваш вщ-носини взаемних обов'язюв або визнання" [2]. Його бачення е шструменталь-ним та зосереджено на корисп, котру нагромаджують люди, коли беруть участь в р1зномашгних оргашзащях - релшйних, громадських спшках та, на-вггь, у промислових та комерцшних - з приводу свщомого та несвщомого на-громадження "специф1чного" ресурсу. 1з тлумачень сощального кашталу того часу можна зробити висновок, що яюсть сощального кашталу дор1внюе
166
Збiрник науково-технiчних праць
якост ресурсiв, до яких мае доступ людина. Якiсною вiдмiннiстю визначення Бурдье е зниження значення всiх форм економiчного капiталу, що визначався як нагромаджений людський труд. "Через сощальний капiтал актори можуть отримувати прямий доступ до економiчних ресурсiв (отримувати субсиди, за-хищати ринки та ш.). Також вони в змозi iнтегруватись в певнi iнститути через грамоти, дипломи та сертифшати, тобто шститущанашзувати людський капiтал). З шшого боку, придбання соцiального кашталу потребуе зваженого вкладання економiчного та культурного ресурсу" [3]. Значення дослщжень Бурдье полягае у вщокремленш вщ суто економiчного вимiру соцiальних процеЫв, поеднав економiчнi, владнi, культурнi та сощальш вимiри.
Поява концепци сощального капiталу та розмагття термiнiв з визначення сутност соцiального кашталу пов'язано з розвитком економiчноl те-ори. У 1960-тi роки в роботах Г. Беккера, Дж. Джонсона, Т. Шульца було обгрунтовано з погляду економiчноl теори категорiю "людський каштал" [46]. Описаний вченими шдхщ базувався вже не тшьки на економiчному аналь зi проблематики продуктивности а також на нематерiальних та соцiальних цiнностях, нормах та правилах. Наприклад, як продуктивний ресурс було розглянуто освгту, що здатна збшьшувати iндивiдуальну та суспiльну ко-ристь економiчноl дiяльностi.
Найбiльше поширення поняття "соцiальний капiтал" отримало з по-явою фундаментальних робiт Джеймса Коулмана. Зпдно з його визначенням, сощальний каштал - це потенщал взаемно! довiри та взаемодопомоги, що щ-леспрямовано формуеться у мiжособовому просторi [7]. У його роботах також знаходять вщображення головш визначальнi риси фiзичного, людського та сощального капiталiв. Так, якщо фiзичний капiтал е продуктом матерiаль-них змш та трансформацiй у матерiалах, обладнаннi, а людський формуеться з людей, яю е носiями знань i результатом !х майстерностi та здiбностей. А сам соцiальний каштал е продуктом специфiчних, високоорганiзованих вщ-носин мiж людьми та призначений полегшувати !х взаемодiю. Отже, сощальний каштал не можна вимiряти, вщчути, торкнутись, але, певною мiрою, його можна як створити, так i зруйнувати, як i фiзичний та людський.
Наступною вiхою розвитку концепци соцiального капiталу стали дос-лiдження Р. Патнема та Ф. Фукуями, яю пояснили залежнiсть коливання рiв-ня добробуту, позитивну динамжу соцiально-економiчного розвитку держави вiд нагромадженого рiвня соцiального капiталу [8-9]. З аналiзу висновкiв Патнема можна видшити: соцiальний капiтал е основним компонентом гро-мадського суспiльства, що укршлюе державнi iнститути та сприяе економiч-ному розвитку.
Згiдно з працями Ф. Фукуями "Довiра" та "Величезний розрив", сощальний каштал розумшть як "набiр неформальних цiнностей або норм, яю приймаються членами певно1 групи, i роблять можливим спiвробiтництво в середиш ще1 групи" [9-10]. У сво1х дослiдженнях Фукуяма робить висновок про юнування тiсного кореляцiйного зв'язку мiж суспiльством з високим рiв-нем довiри, великим соцiальним капiталом та, з шшого боку, здiбнiстю ство-рювати величезнi приватнi компани (США, Япошя, Нiмеччина). У крашах з нижчим рiвнем довiри дослiджуеться шдвищення зайнятостi у сiмейному бiз-нес (Францiя, Iталiя, Тайвань) [9-10].
4. Екоиомпка, планування i управлiння в лковиробничому комплексi
167
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Таким чином, наявшсть та запас соцiального кашталу "колективно1" пам,ятi суспiльства" залежить вщ iсторичного розвитку краши. А нагрома-дження соцiального капiталу також пояснюе необхiднiсть послiдовного розвитку, наслщування цiнностей старшого поколiння, що, своею чергою, фор-муе культуру як джерело довiри та спiвробiтництва як на мезорiвнi, так i на макрорiвнi, пояснюючи причини соцiально-економiчного добробуту регюшв та краш. У цьому випадку вивчення сощального кашталу спрямоване на по-яснення таких сощальних наслщюв, як бiднiсть, особисте збагачення, рiвень злочинностi та створення прозорого та ддачого апарату влади. Осюльки сощ-альний капiтал не вщокремлюеться вiд поняття "громадське суспiльство" та "демокра^я", вiн мае практичну значущдсть для формування економiчноï по-л^ики органiв державноï та мунiципальноï влади. Прозорють та доступнiсть процесу прийняття рiшень на мiсцевому рiвнi е базою для створення терито-рiального фонду соцiального капiталу. Треба вщзначити, що велике значення для утримання полiтичноï стабiльностi, пiдтримки сталого економiчного розвитку на мiсцевому рiвнi мають соцiальнi зв'язки та громадсью iнiцiативи. Останнi, помноженi на соцiалiзацiю бiзнесового кола, мають пiдвишувати ефектившсть розвитку всього регiону незалежно вщ наявностi природних ре-сурсiв та державноï пiдтримки. Система участi громадян в управлiннi регь оном зумовлюе необхщшсть наявностi навичок кооперацiï, взаемоди, толе-рантностi, що, своею чергою, базуються на принципах наслщування сощального кашталу та його розвитку. Останне забезпечуеться Ымейними щнностя-ми, шюльною та вищою освiтою, визначшстю авторитетiв серед батькiв, вчи-телiв, дiячiв громадських органiзацiй та бiзнесового сектора.
Розвиток соцiальноï iнфраструктури регюну через освiту, охорону здоров'я, ринок пращ забезпечуе мюцеве населення шдтримкою в сучасних умовах, коли Ымейш цiнностi не завжди вiдтворюються, а поняття сусщства втрачено через рют мiських жителiв та великий розрив мiж "багатими" та "бiдними". Отже, виявляеться слабюсть соцiального капiталу.
У рамках територiального розвитку адмiнiстративним органам слщ наголосити на партнерських вщносинах мiж суб'ектами регiону (будь то бiз-нес, освiта або громадське утворення), яю в процесi неформального спшку-вання виробляють стратегiï досягнення високих щлей розвитку. Взаемне пристосування зб^аеться з однiею з ознак мюцево1* спiльноти - вiдчуттям спшьност^ що надае кожнiй людинi значущост та приналежностi до процесу розвитку як спшки, членом яко1' вш е, так i регiону або краши в цiлому. Вщ-чуття довiри та спiльностi психологiчно позитивно впливають на людину, що, своею чергою, призводить до полегшення процесу оргашзаци та менеджменту сощального кашталу. Це в юнцевому шдсумку призводить до зни-ження навантаження на мюцевий культурний спадок та сощальну сферу.
Отже, для усшшного функцiонування регiональноï економiки необхщ-на не лише чгтко налагоджена система регулювання взаемовщносин суб,ектiв господарювання, але i "висока iдея", що шдтримуеться ними та пiдтримуе ix. Таким принципом юнування людей в рамках певно!" групи або територiï i е сощальний каштал.
168
Збiрник науково-техшчних праць
Висновок. Здiйснене дослiдження щодо становлення та еволюци кон-цепци соцiального кашталу тдтверджуе нерозривнiсть зв'язку i3 полггични-ми, економiчними та соцiальними процесами суспшьства на рiзних рiвнях. З урахуванням використання сощального капiталу шдприемницька дiяльнiсть стае менш ризикованою через наявшсть тако! складово!, як визначешсть та довiра суб,ектiв взаемоди. Розвиток сощальних мереж пiдтримуе та штенси-фiкуе комунiкацiйнi процеси в сусшльств1, що знаходить пiдтримку в загаль-нодержавному менеджментi соцiального капiталу.
Лггература
1. Hanifan L.J. The rural school community center// Annals of the American Academy of political and Social Science. - 1916, № 67. - Р. 130-138.
2. Бурдье П. Социология политики. - М.: Наука, 1993. - 84 с.
3. Плискевич Н.М. Социальный капитал как научная категория// Общественные науки и современность. - 2004, № 4. - С. 9.
4. Becker G. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education/ New York; National Bureau of Economic Research, 1964.
5. Johnson H.G. The economic Approach to Social Questions// Economica, February 1968/ -Vol.36.
6. Schultz Th. Investment in Human Capital// American Economic Review. - V.51 (March
1961).
7. Coleman J. Foundations of Social Theory. - Campridge, 1990. - Р.304.
8. Процветающие комьюнити, социальный капитал и общественная жизнь// МЭиМО. - 1995, № 4. - С. 16.
9. Fukuyama F. Social Capital and Civil Society. - Gerorge Mason Univercity. 1999.
10. Фукуяма Ф. Великий разрыв: Пер. с англ. - М., 2003. - С. 30.
УДК 336 Проф. Ж.В. Поплавська, д-р екон. наук; acnip. Т.В. Доненко -
НУ "Львiвcькa nолimехнiкa"
сутн1СТЬ життевого ЦИКЛУ пвдприемстВ ТА
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО ФОРМУВАННЯ
У цьому дослщжент розглянуто та проаналiзовано тдходи рiзних дослщниюв до трактування поняття життевого циклу тдприемства та класифшацп його стадш. Обгрунтовано необхщшсть диверсифшацп продуктового портфеля з метою змен-шення залежносп життевого циклу тдприемства вщ життевого циклу товарiв, що випускаються ним. Визначено чинники макро- та мшросередовища, що впливають на формування життевого циклу тдприемства.
Ключов1 слова: розвиток тдприемства, життевий цикл тдприемства, стадiя життевого циклу тдприемства, чинники формування життевого циклу тдприемства, життевий цикл товару
Prof. Zh.V. Poplavska,post-graduate T.V. Donenko-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
The nature of a corporate lifecycle and the factors that influence on its creation
In the given research work are considered and analysed approaches of different researchers to interpretation of corporate lifecycle and classification of its stages. Grounded a necessity of diversification of product brief-case with the purpose of reduction of dependence of corporate lifecycle from the life cycle of its products. Factors of macro and micro environment, that affect forming of enterprise's life cycle, are determined.
4. Економжа, планування i управлшня в лковиробничому комплекм
169
