CC BY
14
МЕНЕДЖМЕНТ 1ННОВАЦ1Й
УДК 330.341.1:338.45(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).109-115
Микола Миколайович Петрушенко
академж АЕН Украти д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0003-0098-7872,
1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних досл^джень НАН Украти, м. Одеса
ЕВОЛЮЦ1Я 1ННОВАЦШНО1 МОДЕЛ1 QUINTUPLE HELIX НА ПРИКЛАД1 ПРОМИСЛОВИХ I ПРИРОДНИХ ПАРК1В УКРА1НИ
Постановка проблеми. Сталий розвиток неможли-вий без постшного вдосконалення eK0H0MÎ4H0Ï, сощ-ально'1 та еколопчно! дiяльностi на рiзних piBMX на-цiонального господарства. Пiдтримкою покращень е iнновацiï, що на практищ впроваджуються в рамках рiзних оргашзацшних форм. Зокрема, необхiдною е актуалiзацiя iнновацiйного потенцiапу паркових структур, як шдус^альних, так i природних. Дiяльнiсть у цих, на перший погляд, рiзних паркових мережах проходить переважно вщособлено одна вщ одно'1, проте в контекстi об'еднання зусиль для досягнення Цшей сталого розвитку доцшьним е моделювання та реаш-зацiя к iнновацiйних процеав, яи в певних оргашзацшних i регулятивних аспектах мають спшьш риси.
Застосування концептуально! модепi Quintuple Helix («квшто-страль») [1] та ïï попереднiх еволюцш-них форм у площиш iнновацiйноï економiчноï дiяпь-ност (знаннево! економiки) посилюе анапiз вико-нання розподшених ролей основних учасниив сталого розвитку. Поступове «приеднання» до шновацшних виробничих процесiв науково!, державно!, соцiапьноï та екопогiчноï складово!, що набули трансформацш унаспiдок накопичення нових знань, — на прикладi промислових i природних парив уможливлюе роз-криття певних особливостей тако! еволюци. Зокрема, необхiдна вiдповiдь на питання, чи е екологiзацiя, що Грунтуеться на iнновацiйному пiдходi, наразi найви-щим етапом еволюцiйного процесу Helix-моделю-вання, що пiдтримуе проведення аналiзу сталого роз-витку.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. I. Карая-шс (E. Carayannis), Т. Барт (T. Barth), Д. Кемпбел (D. Campbell) [1; 2] вважають, що поеднання знань, шновацш i чинниив навколишнього природного се-редовища дозволить одержувати новi теоретичнi результата аналiзу сталого розвитку. Розроблена ними концептуальна Quintuple Helix модель Грунтуеться на Quadruple Helix (квадро-страль) модепi, що мае в сво'ш основi Triple Helix (трю-страль) модель, авторами яко! е Х. Ецковiц (H. Etzkowitz) i Л. Лейдесдорф (L. Leydesdorff) [3]. Quadruple Helix (квадро-страль) модель одержала розвиток у робоп, автором яко'1 е Р. Стшкамп (R. Steenkamp) [4]. Доспiдженню питань сутноси знань, управпiння знаннями (knowledge management), знаннево'1 економiки (knowledge economy), а також штелектуального капiтапу присвячено пращ таких вчених, як: Ф. Бодендорф (F. Bodendorf) [5], В. Крайтель (W. Kreitel) [6]; Г. ХюттенеГер (G. Hüttenegger) [7]; К. Норт (K. North) [8], Н. Ал-Алi
(N. AI-Ali) [9], К. Мертшс (K. Mertins), К. Альверт (K. Alwert), П. Хайсiг (P. Heisig) [10].
1нновацшш аспекти розвитку «зелено!» еконо-MiKH, державного регулювання природокористування викладено в роботах Б. Буркинського та Н. Хумарово! [11; 12]. Дослщженню природно-рекреацшно! сфери економiки Украши присвячено роботи В. Кислого та Г. Шевченко [13; 14]. Розвиток експiрieнс-туризму, зокрема, шновацшно-маркетингових аспекив рекреа-цiйного туризму висвiтлений у роботах таких автс^в, як С. Кшнлан Катлер (S. Quinlan Cutler), Б. Кармайкл (B. Carmichael) [15], Х. Вергопулос (H. Vergopoulos) [16], Г. Шевченко, Т. 1ваново! [17].
Водночас теоретичним i методологiчним питан-ням розвитку економiки природокористування та охо-рони довк1лля в окремих оргашзацшних формах на ос-новi еволюцiйного пiдходу до iнновацiйного, зокрема, «стрального» моделювання, на наш погляд, придшено недостатньо уваги.
З огляду на вищезазначене, мета дослщження по-лягае в обГрунтуванш економiко-екологiчно! шнова-цшно! дiяльностi промислових i природних парив на основi Helix-моделювання в його еволюцшному кон-текстi.
Виклад основних результата. Quintuple Helix е концептуальною моделлю, що вiдноситься до знанне-во! економiки, описуе шновацшш процеси розвитку суспшьства та мае транс- i мультидисциплiнарний характер. Для докладншого розумiння ll змюту розкри-емо сутнiсть категорп «знання» та, зокрема, нолщж-менеджменту [18]. У контексп управлiння знаннями останш, як правило, розглядаються в рамках ieрархiч-ного та процесного пiдходiв. Згiдно з першим знання змшюють свою форму та змiст, що можна зобразити у виглядi сходiв, як1, починаючи з нижчо1 сходинки та заинчуючи верхньою, можна представити таким чином [8, с. 41]: факти (символи) ^ дат (факти + синтаксис + семантика) ^ iнформацiя (данi + мета !х застосування) ^ знання (iнформацiя + досвiд + нави-ки + компетенцiя) ^ дп (знання + мотивацiя) ^ мудрiсть (знання + дп + передача знань).
Знання як результат процесу трансформацп да-них та шформацп збагачуеться з досвiдом i оцiнюeться в основному в якоси нематерiального економiчного ресурсу. Цей трансформацшний процес не заинчу-еться появою знань iз шформацп, а передбачае передачу юнуючих i подальше створення нових знань, а також зворотний зв'язок на бшьш високому рiвнi [6, с. 16-18].
I з iepapxi4Hffi, i з процесних позицш мотиващя е визначальним чинником трансформацп знань як по-тенцiалу, тобто деяко1 монументально!, проте позбав-лено1 потрiбноí динамiки даностi, в знання практичш, дieвi, яю й приводять врешта-решт до отримання еко-номiчноí чи сощально! ефекгивностi в процесi вирь шення тае1 чи шшо1 проблеми. Сутшсть взаемозв'язюв м1ж знаннями i мотивацiйними та iнновацiйними чин-никами полягае в тому, що вони е, з одного боку, не-обхщним базисом, а з шшого — дieвим iнструментом вирiшення соцiально-економiчних проблем, пов'яза-них iз формуванням i використанням штелектуаль-ного катталу.
Взагалi поняття знань i, вщповщно, управлiння знаннями не може бути чгтко визначене, оск1льки не юнуе точного уявлення про те, що саме ми можемо називати знаннями. Зокрема, практично не тдда-ються ощнщ так званi неявнi знання. В робота [7, с. 3] шд нолщж-менеджментом пропонуеться розумiти всю дiяльнiсть певного суб'екта соцiально-економiчних вщносин, що пов'язана з даними, шформащею та знаннями в тiй чи шшш формi.
На думку автора роботи [5, с. 133-138], циклiчний i замкнений процес управлiння знаннями включае в себе шiсть етатв:
— формулювання цшей нолщж-менеджменту. Процес управлшня знаннями починаеться з визна-чення сво!х цiлей, яю е похщними вiд цшей суб'екту економiчноl дiяльностi (на органiзацiйному чи регю-нальному рiвнях). Це дозволяе заощаджувати на актив-ностi суб'екту шляхом використання «готових» вщпо-вiдей на соцiально-економiчнi та органiзацiйнi пи-тання;
— щентифжащя знань — передбачае пошук про-зорих iндивiдуальних i колективних навиюв. Виявленi знання пiдлягають каталопзацп та занесення до вщпо-вщних баз;
— розвиток знань: оргашзацп постiйно потребу-ють нових навиюв, продукпв, кращих iдей i бшьш ефективних процесiв, як за допомогою власних ств-робiтникiв, так i шляхом використання зовнiшнiх дже-рел оновлення знань. Розвиток знань припускае використання останшх як у явнш, так i в неявнш формах;
— збереження та накопичення знань. Йдеться про яюсно селекцшний процес, який передбачае вiдбiр найкращих знань, накопичення !х i збереження на електронних носiях в 1Т базах даних;
— поширення знань. Концепщя розповсюдження знань залежно вщ контексту означае або централiзо-вано керовану передачу знань для певних груп ствро-бпниюв, або одночасну дифузда знань м1ж окремими особами чи членами колективiв. При цьому для уник-нення конфлiктних ситуацш i неефективних дiй необ-хщний контроль обмiну знаннями;
— застосування знань — !х продуктивне використання на благо суб'екта економiчноl дiяльностi та сус-пшьства загалом.
Автори роботи [10] вбачають тасний зв'язок м1ж управлiнням знаннями та штелектуальним капiталом, що прослiджуeться навиъ на етимологiчному рiвнi: слово «знання» (Wissen) в шмецьюй науковiй термшо-логп присутне в обох словосполученнях: управлiння знаннями — Wissensmanagement, штелектуальний ка-пiтал — Wissensbilanzen.
У робот [9, с. 63-75] автором пропонуеться ком-плексний пiдхiд до управлшня штелектуальним кат-
талом (С1СМ), що Грунтуеться на системi нолщж-ме-неджменту та розглядаеться на наступних етапах здш-снення бiзнес-процесiв:
— управлшня ресурсами;
— управлшня виробничими процесами;
— процеси оптимiзащí задоволення потреб та ш-тереетв защкавлених сторiн.
В економiцi, де 80% вщ вартостi бiзнесу створено штелектуальним катталом, управлiння яким слiд ш-тегрувати в кожному з цих етатв, у чому й полягае основна щея С1СМ пiдходу. Поряд iз цим управлiння iнтелектуальним катталом включае перераховаш вище етапи: на першому етапi формуються штелекту-альш ресурси, вартiсть яких мае приховану форму; на другому етат штелектуальш ресурси перетворюються на iнтелектуальнi активи, що пщдаються економiчнiй оцiнцi; на останньому етат значення штелектуального катталу максимiзуеться шляхом посилення правового захисту, що дозволяе комерцiалiзувати та пщтриму-вати цей капiтал на ринку. Тобто, шшими словами, прогрес штелектуального катталу, роздшений на три етапи, супроводжуеться такою трансформацiею його форми: знання (як сировинш ресурси) — шновацшш ресурси (основа товарного продукту) — права штелек-туально'1 власност (юридично iдентифiкована форма iнтелектуального катталу).
Наприклад, для розробки продукту — програмне забезпечення — фiрма спочатку використовуе розум, досвiд i певний обсяг знань сво!х спiвробiтникiв. Потам на етат, коли шновацшний продукт набувае форми та змюту, яю можна оцiнити у вартасному виразi, вiн поставляеться на ринок програмних продукпв. На-решта, для того щоб збшьшити виграшi вiд реалiзацil на ринку створеного продукту, фiрма мае отримати права штелектуально! власностi з метою захисту шляхом отримання патенту на вщповщне програмне забезпечення. Шзнше для максимiзацil реалiзацil величини штелектуального катталу використання шновацш-ного продукту продовжуеться структурно розширюва-тися за допомогою рiзних лiценцiй та угод.
На глобальному рiвнi шновацп знаменують початок четверто! промислово1 революцп, визначенiсть iдентичностi яко! е предметом рiзногалузевих науко-вих дослiджень. У робота [4] проведено аналiз пе-редумов i перспектив появи та розвитку ще1 революцп, що завдячуе процесам дщжшатзацп та, зокрема, дь джитальнiй економiцi, яка сприяе поширенню шнова-цiй у рiзних сферах сталого розвитку: через посилення зростання вiртуального свiту та конкуренцп, вщкриття нових ринюв збуту та збшьшення асортименту товарiв i послуг. Бшьшють держав свiту використовують орга-шзацшно-технолопчш шновацп в якостi двигуна демократичного та соцiально-орiентованого розвитку.
Моделювання шновацшно1 дiяльностi у формi «розкручування стралЬ» вiд економiчних знань — до знань еколопчних може вщбуватися в зворотному на-прямку, коли оргашзацшне утворення мае своею мь сiею екологiчну дiяльнiсть i намагаеться тдвищити рь вень економiчноl дiяльностi без порушення сво'к ос-новних функцш. Розглянемо на прикладi промисло-вих i природних парюв, що в оргашзацшному та тери-тс^альному сенсi мають спiльнi риси, також мають рiзнi призначення в системi життедiяльностi суспшь-ства, проте в напрямку досягнення Цшей сталого розвитку можуть обмшюватися досвiдом та шновацш-
ними здобутками, передуетм, у таких сферах, як туризм i рекреащя.
Розглянемо загальнi питання формування та розвитку мереж шдус^альних i нацiональних природних парив в Укра'ш [19]. Iндустрiальний парк е шнова-цiйним напрямом сталого розвитку нацюнально1 еко-номiки та системи соцiально-економiчних вiдносин на рiвнi держави та П окремих територiй. Вiдповiдно до Закону Украши «Про iндустрiальнi парки» [20] ш-дустрiальний парк е територieю, що облаштована вщ-повщною iнфраструктурою та в межах яко! зацiкавленi суб'екти господарювання можуть здшснювати свою дiяльнiсть у таких сферах, як переробна промисло-вiсть, науково-дослщна, iнформацiйна та телекомуш-кацiйна дiяльнiсть. Формування та реалiзацiю держав-ног политики щодо створення i функцюнування ш-дустрiальних парив в Укра'ш здiйснюe Мiнiстерство розвитку економiки торгiвлi та сшьського господар-ства Украши.
Законодавчо визначена специфжа iндустрiальних парив [20; 21] полягае, по-перше, в тому, що землi парив е землями промисловими (при цьому земельш дшянки державно1 та комунально1 власност в межах
Природнi парки в Укра'ш представленi нацю-нальними та регюнальними ландшафтними парками, основне призначення яких полягае в забезпеченнi захисту природи, покращенш екологп, рекреацп тощо. Найбшьш затребувана iнновацiйна дiяльнiсть природних парив пов'язана зi створенням додаткових фшан-сово-економiчних можливостей !х самозабезпечення.
парку можуть бути продаш керуючiй компанп та ш-шим учасникам дiяльностi в парку); по-друге, парк створюеться на перюд щонайменше 30 роив i площею вiд 15 до 700 га, а також на час включення до вщпо-вiдного реестру в його межах повинен бути вщсутнш цЫсний майновий комплекс для виробництва про-дукцп.
Промисловi парки, створеш з iнiцiативи органiв державно1 влади чи органiв мiсцевого самоврядування, або юридичними чи фiзичними особами, надають учасникам вигоди щодо економп на фiнансових, люд-ських та шших ресурсах для ведення бiзнесу, а також щодо розширення можливостей забезпечення та шд-тримання бiзнесу збоку керуючо1 компанп. При цьому досягаеться певний сощальний ефект, пов'язаний пе-реважно зi створенням робочих мюць на територп розмiщення промислових i наукових парив.
Промисловi (iндустрiальнi) парки е об'ектами економiчноl та шшо1 дiяльностi, що спецiалiзуються саме на шноващях. В Укра'ш мережа iндустрiальних парив, у яких е реальш учасники, представлена в табл. 1 (номшальна кшьк1сть зареестрованих парив — 44) [22].
Таблиця 1
Посилення ролi промислових i природних парив у сьогодншшх процесах сталого розвитку в Укра1ш (вiдповiдно до Цшей сталого розвитку [23] — табл. 2) потребуе шновацш та залучення швестицш, перед-усiм, у рекреацшно-туристичнш сферi.
Види дiяльностi учасниив промислових парк1в Укра?ни
Назва парку, область, площа (га) Назва учасника Основнi види дiяльностi учасника
Агропромислова дiяльнiсть
Iндустрiальний парк «Свема», Сумська; 92,00 ТОВ «Шосткинський елеватор» Вирощування зернових культур, бобових культур i на-сiння олiйних культур; тсляурожайна дiяльнiсть; оптова торгiвля зерном, насшням i кормами для тварин
Вiнницький 1П, Вiнницька; 35,70 ТОВ «Укро-Експерт-постач» Виробництво оли та тваринних жирiв; виробництво iнших органiчних хiмречовин
Ланнiвський 1П, Полтав-ська; 30,71 Приватне пщприем-ство «Ланна-Агро» Шсляурожайна дiяльнiсть; оптова торгiвля зерном, нео-бробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин; складське господарство
ТОВ «Промшь» Шсляурожайна дiяльнiсть оптова торгiвля зерном, нео-бробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин; складське господарство
1нша промислова дiяльнiсть
1П «Коростень», Житомир-ська; 42,20 ТОВ «БФ Проект» Люопильне та стругальне виробництво; виготовлення виробiв для плетiння
1П «Новодшстровський», Чернiвецька; 15,36 ТОВ «Вест Буковина» Виробництво готових текстильних виробiв; виробництво нетканих текстильних матерiалiв i виробiв iз них
1П «Павлоград», Дшпропет-ровська; 250,00 ТОВ «СГ МЕТАНОЛ» Виробництво шших основних оргашчних хiмiчних ре-човин
ТОВ «С1НГАЗ ФТС» Виробництво промислових газiв
ТОВ 1НВЕСТИЦ1ЙНА ГРУПА «КВАРТАЛ» Виробництво електроенергil; передача електроенергil
ТОВ «ГВМ Укра1на» Виробництво збро1 та боeприпасiв; оброблення металiв
ТОВ «ЕКО МОДУЛЬ-Украхна» Виробництво духових шаф, печей i пiчних пальников
1П «Вiнницький кластер холодильного машинобуду-вання», Вшницька; 19,27 ТОВ «ГР1Н КУЛ» Виробництво промислового холодильного та вентиля-цiйного устаткування; виробництво керамiчних виробiв; оптова торгiвля шшим устаткуванням; дiяльнiсть готелiв
Адаптовано на основi джерела [22].
Таблиця 2
Змют пропозиши щодо розвитку шновацш у природних 1 промислових парках _ у контекст досягнення Ц1лей сталого розвитку (ЦСР) в УкраТш_
ЦСР 1нклюзивний пiдхiд Шiдхiд економiки вражень
1. «Hi» — бщносп Шдвищення житгeстiйкостi населення через розвиток шновацшного виробництва в напрямi задоволення первинних i соцiальних потреб Розвиток нових форм оздоровчо! рекреацп на основi природного се-редовища (еко-рекреащ!)
3. Здоров'я та доб-робут — людям Шiдтримання здоров'я населення через полш-шення якосп послуг оздоровчо! рекреацп Розвиток велнес-туризму в рекреа-цiйних зонах природних парк1в
8. Пдна робота та економiчне зрос-тання Шiдвищення ппени працi, зокрема, працездат-ностi шляхом оптимiзащ! режиму «робота — вщпочинок» Стимулювання одержання нового позитивного досвщу ствробггни-ками парив
9. 1ндустр1я, шно-вацп та шфраструк-тура Застосування iнновацiй i соцiального впливу в якостi об'еднувального чинника розвитку парив Розвиток промислового туризму як рiзновиду експiрieнс-туризму
11. Ст1йк1 мiста та громади Збшьшення доступностi екологiчно-орieнтова-но! оздоровчо! рекреацп через розгалуження мереж! зелених мiсць вiдпочинку та модершза-цiю рекреацiйно! iнфраструктури парив Розвиток широкого спектру видiв експiрieнс-туризму та альтерна-тивних форм рекреацп, зокрема, спорту в мюьких агломерацiях
15. Життя на землi Забезпечення та сприяння сталому викорис-танню наземних екосистем, сталого управлшня лiсами, зупинення втрати бiорiзноманiття тощо Шiдтримка шновацш у с1льському туризмi та розвиток наукового туризму як рiзновиду екотуризму
17. Партнерство за-ради ЦСР в Укра!ш Впровадження на територп парив рiзних форм партнерства держави, бiзнесу та ГО iз залучен-ням досвщу мiжнародного спiвробiтництва Запозичення досвщу рiзних кра!н щодо широкого використання по-тенщалу альтернативного туризму
Розроблено та узагальнено автором на 0CH0Bi джерел [19-21; 23-26].
Еволющю шновацшного моделювання, що до-датково забезпечуе реал1зац1ю концепцп сталого розвитку, можна представити як змшу етатв i вщповщ-них моделей (рис. 1):
Triplex Helix модель: шновацшне забезпечення економiки, науки та освгги, державно! дiяльностi;
— Quadruple Helix модель: шновацшне забезпечення економiки, науки та освгга, державно! д1яльно-стi, активного соцiуму та демократ!!;
— Quintuple Helix модель: шновацшне забезпечення економiки, науки та освгга, державно! д1яльно-CTi, активного сощуму та демократ:!, природокористу-вання та охорони довилля.
На прикладi пор1вняльного аналiзу iнновацiйно! д1яльносп промислових i природних парив еволющя Helix-моделювання мае прямий характер (для промислових парив):
«Triplex Helix модель ^ Quadruple Helix модель ^ Quintuple Helix модель» (створення умов для рекреацп ствробггаиив i розвиток промислового туризму як р1зновиду так званого експiрiенс-туризму) i зворотний характер (для природних парив);
«Quintuple Helix модель ^ Quadruple Helix модель ^ Triplex Helix модель» (розвиток еко-рекреацп та велнес-туризму як iнновацiйно-економiчних напря-м1в д1яльноси).
При цьому обидва напрями еволюцп Helix-моде-лювання пояснюють позитивний вплив нових знань та iдей як для еколопзацп д1яльноси промислових парив, так i для «економiзацi!» паркiв природних. Сут-шсть застосування вказаних моделей у !х еволюцш-ному контекста полягае в тому, що устх шновацшного розвитку залежить не тшьки вщ знанневого забезпечення господарсько! та природозахисно! д1яльносп, а також i вщ «соцiальних знань» (бшьш широко — ш-клюзивний пщхщ) i пщтримки, вщповщно, механiзмiв регулювання: ринкового, державного та соцiального.
При цьому роль того чи шшого виду регулювання роз-повсюджуеться на ва етапи еволюцп Helix моделей, а вага ролей така:
— Triplex Helix модель — переважно ринкове ре-гулювання;
— Quadruple Helix модель — переважно сощальне регулювання;
— Quintuple Helix модель — переважно державне регулювання, а також сощальне регулювання.
Слщ зазначити, що йдеться, передуетм, про вста-новлення правил i стимулювання iнновацiйно! д1яль-ность На практищ на будь-якому етапi дослiджуваного шновацшного моделювання основна роль — за ринко-вою саморегулящею. Поеднання державного, ринкового та сощального регулювання е запорукою форму-вання д!ево! политики щодо реал!зац1! Ц1лей сталого розвитку, а саме через: формування рамок i мш-мально необхщний контроль за додержанням правил поведшки на ринку 1нновац1йних товар1в i послуг, проте без втручання в процеси його функщонування; стимулювання шновацшно! д1яльност1 в обох напря-мах: «в1д економ1ки — до еколопзацп» та «в1д еколо-ri! — до економ1зац!!»; створення сприятливого швес-тиц1йного кл1мату та залучення швестицш на принципах ефективност1 та вщповщальность
Висновки. Отже, в результат! проведеного до-сл1дження узагальнен1 та висвплеш в концептуальному контекст1 п1дходи щодо Helix-моделювання еко-ном1ко-еколог1чно! 1нновац1йно! д1яльност1 промислових i природних парк1в в Укра!н1. Окрему увагу прид1-лено проекцп Helix-моделювання в площину д1яльно-ст1 парив в його еволюцшному контекст1: Triplex Helix ^ Quadruple Helix ^ Quintuple Helix. Еволюц1я Helix-моделювання може вщбуватися в зворотному напрям1: з одного боку, доц1льно поеднувати досв1д природо-користування (при розвитку еколог1чно! д1яльност1 ш-дустр1альних парив), а, з шшого — залучати швестицп
Рис. 1. Схема ИвИх-моделювання тновацшноИ дяльност1 промислових I природних парк1в Розроблено автором на основ1 джерел [1; 2].
в економ^ природокористування (при розвитку еко-номiчних напрямiв дiяльностi природних парив) у рамках реатзацп Цшей сталого розвитку 2030; iз ви-значенням довгострокових проблем природокористування та охорони довилля в !х шституцшному та стра-
тегiчному контекстi. Подш на еволюцiйнi етапи е умовним у тому сенет, що можна провести паралелi м1ж еволюцiею концептуально1 моделi шновацшно1 дь яльностi та становленням концепци сталого розвитку; ^^-модель аналiтично супроводжуе хiд сталого роз-
витку. Подальшi дослщження будуть присвячеш ана-nÍ3y концептуальних положень Helix-моделювання шновацшно! дiяльностi на piBm MÍcbKHX агломерацiй.
Дослiдження виконане в рамках наукових тем: «Тнклюзившсть економiки вражень у природокористу-ванш (№ державно! реестращ! 0119U000229) та «Домь нанти iнвестицiйно-iнновацiйно! полiтики природо-користування нацiонально! економiки» (№ державно! реестращ! 0120U100160).
Список використаних джерел
1. Carayannis, E. G., Campbell, D. F. J. (2010). Triple Helix, Quadruple Helix and Quintuple Helix and how do knowledge, innovation and the environment relate to each other? : A proposed framework for a trans-disciplinary analysis of sustainable development and social ecology. International journal of social ecology and sustainable development, 1(1), 41-69.
2. Carayannis, E.G., Barth, T.D. & Campbell, D.F. (2012). The Quintuple Helix innovation model: global warming as a challenge and driver for innovation. Journal of innovation and entrepreneurship, 1(2). https: //doi.org/ 10.1186/2192-5372-1-2.
3. Etzkowitz, H., & Leydesdorff, L. (2000). The dynamics of innovation: from national systems and "Mode 2" to a Triple Helix of university-industry-government relations. Research Policy, 29, 109-123. https://doi.org/ 10.1016/S0048-7333(99)00055-4.
4. Steenkamp, R. J. (2019). 'The quadruple helix model of innovation for Industry 4.0'. Acta Commercii, 19(1), a820. https://doi.org/10.4102/ ac.v19i1.820.
5. Bodendorf, F. (2006). Daten- und Wissensmanagement. Berlin: Springer-Verlag.
6. Kreitel, W. A. (2008). Ressource Wissen: Wissensbasiertes Projektmanagement erfolgreich im Unternehmen einfahren und nutzen. Wiesbaden: Gabler.
7. Hüttenegger, G. (2006). Open source knowledge management. Berlin: Springer-Verlag.
8. North, K. (2005). Wissensorientierte Unternehmensführung, Wertschüpfung durch Wissen. Wiesbaden: Gabler Verlag.
9. Al-Ali, N. (2003). Comprehensive intellectual capital management: step-by-step. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc.
10. Mertins, K., Alwert, K., Heisig, P. (2005). Wissenbilanzen: Intellektuelles Kapital erfolgreich nutzen und entwickeln. Berlin: Springer-Verlag.
11. Буркинський Б. В., Хумарова Н. I. 1нновацш-ний iмператив становлення «зелено!» економiки. При-родно-ресурсний потенщал збалансованого (сталого) розвитку Украти: мiжнародна науково-практична кон-ференщя, Ки!в, 19-21 квггня 2011 р., матерiали VII мгжнародного бiзнес форуму (Ки!в, 21 кштня 2011 р.): у 2 т. Ки!в: Центр еколопчно! освгга та шформацп, 2011. Т. 2. С. 359-363.
12. Хумарова Н. I. Еколопчш цiльовi програми у системi державного регулювання природокористу-вання. Екологiзацiя економжи як тструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. Львiв: НЛТУУ, 2005. Вип. 15. С. 187-194.
13. Кислий В. М., Шевченко Г. М. Роль та мюце природно-рекреацшно! сфери в системi теритс^а-льно-економiчних вщносин. Екологiчний менеджмент у загальнш системi управлтня : Тези VII щорiч. Всеукр.
наук. конф., 24-25 квггня 2007 р. Суми : СумДУ, 2007. С. 31-34.
14. Шевченко Г. М. Прогнозування розвитку рекреацп в Укра!ш : сощально-економiчний еквiлiбрiум: монографiя. Суми : Ушверситетська книга, 2017. 336 с.
15. Quinlan Cutler, S. & Carmichael, B. (2010) The dimensions of the tourist experience. In M. Morgan, P. Lugosi & B. Ritchie (Eds.) The Tourism and Leisure Experience: Consumer and Managerial Perspectives (pp. 326). Bristol: Channel View Publications.
16. Vergopoulos, H. (2016). The tourist experience: an experience of the frameworks of the tourist experience? Via. Tourism Review, 10. https://doi.org/10.4000/ viatourism.1352.
17. Shevchenko H. M., Ivanova T. E. Innovative-marketing directions of recreational-tourism industry in Ukraine. Economic processes management : International scientific e-journal. 2015. № 3. URL: http://epm.fem. sumdu. edu.ua/download/2015_3/2015_3_14.pdf.
18. Соцiально-економiчна мотиващя шновацшного розвитку регюну: монографiя / за заг. ред. О.В. Прокопенко. Суми: СумДУ, 2012. 576 с.
19. Petrushenko, M. M., Shevchenko, H. M., Ver-nydub, N. O., Kravchenko, O. V., Ovcharova, N. V. (2019). The forming of industrial and national natural parks networks in Ukraine based on the principles for responsible investment. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 4(31), 221-229.
20. Про шдус^альш парки: Закон Укра'ни. Bi-doMocmi Верховноi Ради Украти. 2013. № 22. Ст. 212.
21. Мережа шдус^альних парив в Укра!ш / Офщшний веб-сайт Мшстерства економiчного розвитку i торгiвлi Укра'ши. URL: http://www.me.gov.ua/ Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6be04fc3-f25a-4692-969e-862bcf261a59&title= FormuvanniaMerezhiIndustrial nikhParkivVUkraini.
22. Реестр шдус^альних парив / Сдиний держа-вний веб-портал вщкритих даних. URL: https: //data.gov.ua/dataset/8206ed0c-5911-4b88-9c7f-56c6fcd0 8660/resource/2e670248-f3e2-49c8-a202-3595955af87a.
23. Sustainable development goals in Ukraine. URL: http://sdg.org.ua/en/.
24. Про еколопчну мережу Укра'ни: Закон Укра'ши. BidoMocmi Верховное Ради Украти. 2004. № 45. Ст. 502.
25. Шевченко Г. М. Шдприемницький менеджмент у контексп оргашзацшного розвитку. Bíchuk Сумського державного утверситету. Серiя Економжа. 2010. № 2. С. 63-72.
26. Petrushenko M. M., Shevchenko H. M. Regulation of ecologic-and-economical risks and the responsibility for human well-being: for example of waste management. Economic Innovations. 2018. №3(68). С. 165-175.
References
1. Carayannis, E. G., Campbell, D. F. J. (2010). Triple Helix, Quadruple Helix and Quintuple Helix and how do knowledge, innovation and the environment relate to each other? : A proposed framework for a trans-disciplinary analysis of sustainable development and social ecology. International journal of social ecology and sustainable development, 1(1), 41-69.
2. Carayannis, E. G., Barth, T. D. & Campbell, D. F. (2012). The Quintuple Helix innovation model: global warming as a challenge and driver for innovation. Journal
of innovation and entrepreneurship, 1(2). https://doi.org/ 10.1186/2192-5372-1-2.
3. Etzkowitz, H., & Leydesdorff, L. (2000). The dynamics of innovation: from national systems and "Mode 2" to a Triple Helix of university-industry-government relations. Research Policy, 29, 109-123. https://doi.org/ 10.1016/S0048-7333(99)00055-4.
4. Steenkamp, R. J. (2019). 'The quadruple helix model of innovation for Industry 4.0'. Acta Commercii, 19(1), a820. https://doi.org/10.4102/ ac.v19i1.820.
5. Bodendorf, F. (2006). Daten- und Wissensmanagement. Berlin: Springer-Verlag.
6. Kreitel, W. A. (2008). Ressource Wissen: Wissensbasiertes Projektmanagement erfolgreich im Unternehmen einführen und nutzen. Wiesbaden, Gabler.
7. Hüttenegger, G. (2006). Open source knowledge management. Berlin, Springer-Verlag.
8. North, K. (2005). Wissensorientierte Unternehmensführung, Wertschüpfung durch Wissen. Wiesbaden, Gabler Verlag.
9. Al-Ali, N. (2003). Comprehensive intellectual capital management: step-by-step. New Jersey, John Wiley & Sons, Inc.
10. Mertins, K., Alwert, K., Heisig, P. (2005). Wissenbilanzen: Intellektuelles Kapital erfolgreich nutzen und entwickeln. Berlin, Springer-Verlag.
11. Byrkinskyi, B. V., Khumarova, N. I. (2011). In-novatsiynyi imperatyv stanovlennia „zelenoi" ekonomiky [Innovation imperative of becoming „green" economy]. Materialy VII mizhnarodnogo biznes forumu: Pryrodno-resursnyi potentsial zbalansovanogo (stalogo) rozvytku. (pp. 359-363). Kyiv [in Ukrainian].
12. Khumarova, N. I. (2005). Ekologichni tsilovi pro-gramy u systemi derzhavnogo reguliuvannia pryrodokorys-tuvanniam [Environmental target programs in the system of state regulation of nature management]. Ekologizatsia ekonomiky yak instrument stalogo rozvytku v umovah konku-rentnogo seredovyshcha, 15, pp. 187-194. Lviv [in Ukrainian].
13. Kyslyi, V. M., Shevchenko H. M. (2007). Rol ta mistse pryrodno-rekreatsiinoi sfery v systemi terytorialno-ekonomichnyh vidnosyn [The role and place of the natural and recreational sphere in the system of territorial-economic relations]. Tezy VIInaukovoi konferentsii: Ekologich-nyi menedzhment u zagalnii systemi upravlinnia. (pp. 31-34). Sumy [in Ukrainian].
14. Shevchenko H. M. (2017). Prognozuvannja roz-vytku rekreacii v Ukraine: socioal'no-ekonomichnyjy ejkvilibrium: monografija [Forecasting of recreation development in Ukraine: socioeconomic equilibrium: monograph]. Sumy, VTD «Universytetska knyha» [in Ukrainian].
15. Quinlan Cutler, S. & Carmichael, B. (2010) The dimensions of the tourist experience. In M. Morgan,
P. Lugosi & B. Ritchie (Eds.) The Tourism and Leisure Experience: Consumer and Managerial Perspectives (pp. 326). Bristol, Channel View Publications.
16. Vergopoulos, H. (2016). The tourist experience: an experience of the frameworks of the tourist experience? Via. Tourism Review, 10. https://doi.org/10.4000/ viatourism.1352.
17. Shevchenko, H. M., Ivanova, T. E. (2015). Innovative-marketing directions of recreational-tourism industry in Ukraine. Economic processes management : International scientific e-journal, 3. Retrieved from http: //epm. fem. sumdu.edu. ua/download/2015_3/2015_3_ 14.pdf [in Ukrainian].
18. Prokopenko, O. V. (Ed.). (2012). Sotsialno-ekonomichna motyvatsia innovatsiinogo rozvytku regionu: monografía [Socio-economic motivation of innovative development of the region: monograph]. Sumy, SumDU [in Ukrainian].
19. Petrushenko, M. M., Shevchenko, H. M., Ver-nydub, N. O., Kravchenko, O. V., Ovcharova, N. V. (2019). The forming of industrial and national natural parks networks in Ukraine based on the principles for responsible investment. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 4(31), 221-229.
20. Pro industrialni parky [On Industrial Parks]. Za-kon Ukrainy. (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukraine, 22, Art. 212 [in Ukrainian].
21. Merezha industrialnykh parkiv v Ukraini [The network of industrial parks in Ukraine]. Retrieved from http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA& id=6be04fc3-f25a-4692-969e-862bcf261a59&title=Formu-vanniaMerezhiIndustrialnikhParkivVUkraini [in Ukrainian].
22. Reiestr industrialnyh parkiv [Register of industrial parks]. Edynyi derzhavnyi veb-portal vidkrytyh dannyh. Retrieved from https://data.gov.ua/dataset/8206ed0c-5911-4b88-9c7f-56c6fcd08660/resource/2e670248-f3e2-49c8-a202-3595955af87a [in Ukrainian].
23. Sustainable development goals in Ukraine. Retrieved from http://sdg.org.ua/en/.
24. Pro ekolohichnu merezhu Ukrainy [On ecological network of Ukraine]. Zakon Ukrainy (2004). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukraine, 45, Art. 502 [in Ukrainian].
25. Shevchenko, H. M. (2010). Pidpryiemnytskyi menedzhment u konteksti organizatsiinogo rozvytku [Entrepreneurial management in the context of organizational development]. Visnyk Smskogo derzhavnogo universytetu. Seriia Ekonomika, 2, 63-72 [in Ukrainian].
26. Petrushenko, M. M., Shevchenko, H. M. (2018). Regulation of ecologic-and-economical risks and the responsibility for human well-being: for example of waste management. Economic Innovations, 3(68). 165-175.
Crarra Hagmmna go pegaK^i 31.03.2020
npHHHATo go gpyKy 14.04.2020
Формат цитування:
Петрушенко М. М. Еволющя шновацшно! моделi Quintuple Helix на прикладi промислових i природних парив Украши. Вкник економтног науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 109-115. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).109-115
Petrushenko M. М. (2020). Evolution of innovative Quintuple Helix model for the example of industrial and natural parks in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 109-115. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).109-115
