CC BY
24Водолазська O.A. Евoлюцiя i те^зте noM-rra cтpaxyвaння
УДК 3бS(G75.S)
Водолазська O.A.,
ст. викладач, ДНУ 1м. O. Tomapa
ЕВОЛЮЦ1Я ТА ГЕНЕЗИС ПОНЯТТЯ СТРАХУВАННЯ
У cтarri дocлiдженo ocнoвнi етапи евoлюцiï та генезиcy cтpaxyвaння. Icтopичний poзвитoк видiв cтpaxyвaння та визначення poзмipy cтpaxoвиx тapифiв. ^казавд poзвитoк cтpaxyвaння в Укpaïнi.
Kлючoвi слова: cтpaxyвaння, pизик, cтpaxoвi тapифи, yмoви cтpaxyвaння, cтpaxoвий дoгoвip.
ВСТУП
Свтова пpaктикa не виpoбилa бшьш екoнoмiчнoгo, paцioнaльнoгo i дocтyпнoгo croco6y зaxиcтy екoнoмiчниx iнтеpеciв пiдпpиeмcтв як cтpaxyвaння. Пopяд з iншими m^'py^ma^ pегyлювaння pинкoвиx взaeмoвiднocин cтpaxyвaння гокликане забезпечити cтaбiльнicть виpoбництвa i cпoжи-вання. Пoлемiкa в екoнoмiчнiй лiтеpaтypi нaвкoлo теpмiнa «cтpaxyвaння» пoшиpенa i piзнoмaнiтнa.
Вaгoмий внеcoк y дocлiдження теopетикo-метoдoлoгiчниx зacaд cтpaxoвoï дiяльнocтi та визначення пoнятiйнoгo aпapaтy cтpaxyвaння зpoбили тaкi вченi, як В.Д. Базилевич, O.I. Бapaнoвcький, Н.М. Внушва, O.O. Гaмaнкoвa, T.G. Гвapлiaнi, O.A. Гвoзденкo, В.Б. Гoмелля, Н.Б. ^ищенш, O.Д. 3apy6a, O.M. Зyбець, М.С. Клапюв, В.В. Kopнeeв, Л.А. Opлaнюк-Мaлицькa, С.С. Ocaдець, В.Й. Плиca та шшь
У лiтеpaтypi виcлoвлюютьcя piзнi пoзицiï щoдo змicтy пoняrrя «cтpaxyвaння». Але недocтaт-ньo дocлiдженими зaлишaютьcя питання евoлюцiï та генезиcy cтpaxyвaння. В тoй же чac, таки дocлiдження неoбxiднi для вpaxyвaння нaпpaцьoвaнoгo дocвiдy з метoю пoдaльшoгo poзвиткy cтpaxoвиx вiднocин в Укpaïнi.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
^му метoю cтarri e дocлiдження евoлюцiï та генезиcy cтpaxyвaння з метoю пoдaльшoгo та ефективнoгo poзвиткy cтpaxoвиx вiднocин в У^ашь
РЕЗУЛЬТАТИ
Стpaxyвaння — нaйдaвнiшa кaтегopiя cycпiльниx вiднocин. Виникнувши y пеpioд poзпaдy œp-вicнooбщиннoгo лaдy, вoнo пocтyпoвo cтaлo cyпyтникoм cycпiльнoгo виpoбництвa. Спoчaткy CTpa-xyвaння бyлo тюш пoв'язaне зi cлoвoм «cтpax». Влаотики майна вiдчyвaли cтpax за того збеpе-ження, за мoжливicть знищення a6o втpaти y зв'язку зi cтиxiйним лиxoм, пiдпaлoм, кpaдiжкaми та шшими непеpедбaченими небезпеками, щo cyпpoвoджyють людcьке життя [1, c. 94; 2, c. 1б; З, c. 12; 4, c. S; 5, c. 7; б, c. 11]. В yмoвax cyчacнoгo cycпiльcтвa з poзвинyтoю екoнoмiкoю пpaктичнo не юнуе мaтеpiaльниx oб'eктiв та iнтеpеciв, не зaxищениx cтpaxyвaнням.
Для нaйpaнiшиx фopм cтpaxyвaння xapaктеpним бyлo взаемне cтpaxyвaння, в ocнoвy якoгo за-кладена iдея кoлективнoï взaeмoдoпoмoги. Пpиклaди тaкиx фopм cтpaxyвaння мoжнa знайти у Вaвiлoнiï, зaкoнax цapя Хaммypaпi ( близью 176g poкy дo н.е.).
В Дpевнiй Гpецiï i Рим^шх' iмпеpiï тaкoж мoжнa знайти ^иклади cтpaxyвaння зacнoвaнi на пpинципax взаемшго cтpaxyвaння. Так в Дpевньoмy Римi пocтyпoвo cклaдaлиcя пocтiйнi CTpa-xoвi opгaнiзaцiï (кoлегiï, coюзи) за пpoфеciйнoю (тopгoвцi, pемicники, вiйcькoвi) a6o pелiгiйнoю oзнaкoю зi cвoïми cтaтyтaми. Пpиклaдoм мoже cлyжити Статут Лaнyвiйcкoй шлегп, яка була за^ нoвaнa в 1ЗЗ po^ дo н.е. [10].
Сxoжi з cyчacними cтpaxoвими шмпашями впеpше з'явилиcя в Icлaндiï в XII ^mini. Це були шюзи cелян для взaeмнoгo cтpaxyвaння на випaдoк пoжеж a6o втpaти xy4o6a Але нaйбiльш го-пyляpним в €вpoпi бyлo мopcьке cтpaxyвaння. Вiдoмo, щo вже в 1З00 po^, в Бельгiï, ^акт^ва-лиcя пpямi oплaти мopcькиx pизикiв за cтpaxoвy пpемiю. У нacтyпнoмy cтoлirri були вcтaнoвленi cтpaxoвi тapифи на pегyляpнi плавання з Лoндoнa на шнтинент i назад. Рoзвивaлocя cтpaxoве зaкoнoдaвcтвo.
У 12З4 poцi декpетoм папи Гpигopiя IX були зaбopoненi вш oпеpaцiï, пoв'язaнi з лиxвapcтвoм. Вiдпoвiднo дo пpинципiв Священнoгo Пиcaння зaбopoняючи i oбмежyючи лиxвapcтвo, цеpквa етльвд yтpyднювaлa poзвитoк мopcькoï тopгiвлi. Але, в той же ча^ таю ди цеpкви cпpияли ста-вдвленню ефективнoï cиcтеми зaxиcтy вiд pизикiв — пoявi cтpaxoвoгo дoгoвopy. Так тopгoвцi i бaнкipи пpaгнyчи oбiйти зaбopoнy цеpкви укладали дoгoвip, в яшму вcтaнoвлювaлacя цiнa пpoдa-
49
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицïi - 2GX2 - №4
жу \ покупки товару в порту вщвантаження \ порту призначення. Р1зниця м1ж щною повторно! покупки { продажу, була щною ризику { одночасно вщсотком по позищ. Через таю схеми торговщ, мореплавщ { позичальники сприяли народженню страхового договору.
А вже у 1601 рощ при парламент! Англп була створена комю1я з розгляду стрних питань контракпв морського страхування [7, с. 24; 10].
1стотним поштовхом до розвитку страхування майна вщ вогню стала Велика Лондонська поже-жа у 1666 року, що знищила 13200 бущвель в центр1 Лондона. Прийнято вважати, що страхування життя також зародилося у Великобританп в 1762 рощ. А до юнця XVIII столггтя в Захвднш Сврош натчувалося вже близько 100 р1зних вид1в майнового 1 особистого страхування [8, с. 54; 10].
Плиса В.И. наводить юторичш даш щодо виникнення страхування в Укра!ш. Так вищезгада-ний автор зазначае, що в Укра!ну класичне страхування прийшло 1з Захщно! Свропи ще в XVIII ст. з виникненням фшш англшських страхових компанш. У 1857 рощ в Одес було створено Росш-ське товариство пароплавства 1 торпвл1, величина страхового катталу якого становила один мшьйон рубл1в. Цей фонд застосовували при страхуванш суден. Тобто найдавшшим способом страхового захисту в Укра!ш, як { в усьому свт, було взаемне страхування.
У мютах д1яли товариства взаемного страхування вщ вогню. Одне з таких товариств було утво-рено в Полтав1 у 1863 рощ. Згодом таю сам1 товариства з'явилися в Киев1, Одес та Харков1, !хня д1яльшсть обмежувалася територ1ею вщповщного мюта. Ц товариства обслуговували ризики зде-бшьшого великих домовласниюв, купщв { фабриканта.
У другш половиш XIX ст. спектр страхових послуг розширився, але найпопуляршшим { надал1 залишалося страхування вщ вогню. Страхов1 товариства приймали заяви на страхування бущ-вель, тварин, мебл1в, вантаж1в тощо. Набуло поширення страхування життя [1, с. 54; 9, с. 13].
Ц1кавою е ютор1я розвитку страхових вщносин на землях Захщно! Укра!ни, де почали свою д1яльшсть перш1 нащональш страхов! товариства «Дшстер» та «Карпапя».
Ршення про вщкриття «Дшстра» як кооперативного товариства взаемного страхування було прийняте 9 грудня 1891 року. Але перш1 страхов! операцп «Дшстер» почав проводити тсля 15 вересня 1892 року.
Страхове товариство «Дшстер» за статутом було господарським об'еднанням взаемного типу, особливютю яких, як вщомо, е обов'язкове дотримання його учасниками принципу солщаризму, тобто р1вносп штерес1в.
Загальш збори засновниюв товариства взаемного страхування життя { пенсш «Карпапя» вщбу-лися 1 липня 1911 року. А свою роботу товариство почало 27 серпня 1911 року у Чершвцях. Згодом, восени 1913 року, активно шукаючи реальних можливостей полшшення { подальшого розвитку товариства його центральш органи були перенесен! з Чершвщв до Львова — найбшьшого господарського центру схщного регюну Австро-Угорсько! 1мперп [1, с. 19].
Наприюнщ Першо! св1тово! вшни в Укра!ш почалася активна реоргашзащя кооперативного страхування. Було визнано, що багато приватних страхових оргашзацш, яю д1яли на страховому ринку, дуже несолщно обслуговували кооперативи, зловживаючи !хньою дов1рою. Довоенна система земського страхування була в сташ занепаду, а тому виявилася дуже обмеженою у сво!х фшансових можливостях.
Щоб ширше охопити справу кооперативного страхування, укра!нський «Коопцентр» за домо-влешстю з ус1ма центральними спшками створив статут загальноукра!нсько! страхово! оргаш-зацп — Укра!нсько! кооперативно! страхово! спшки. Статут ще! оргашзацп обговорювався з осеш 1918 року. За статутом, Укра!нська кооперативна страхова спшка мала стати не звичайною асощ-ащею страхових оргашзацш, а самостшно д1ючою страховою компашею. Цшавим е той факт, що Статутом спшки були передбачеш р1зномаштш галуз! страхування, а саме: страхування вщ вогню рухомого та нерухомого майна кооператив1в; страхування життя сшвробгтниюв-члешв коопера-тив1в на випадок смерт чи втрати ними працездатносп; страхування транспорту; страхування рухомого майна на випадок крад1жки з1 зломом; страхування врожаю р1зних сшьськогосподар-ських культур вщ граду; страхування тварин, а також шших вид1в майна, якщо у цьому е потреба.
Членами спшки могли стати р1зш кооперативи та !хш об'еднання. Обов'язкова юльюсть па!в для кожного члена мала дор1внювати сум1, що становила б не менш як половину його р1чно! премп. Вщповщальшсть члешв становила подвшну суму вщ сплачених ними премш. Внесет па! давали право на дивщенди, яю не могли перевищувати 8 % вщ суми паю. Отже, як сфера д1яль-ност спшки, так { умови учасп в нш у ф1нансовому план1 були досить привабливими й защкавили нав1ть кер1вництво «Дн1стра» та «КарпатИ» [1, с. 20].
50
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, iнвестицil - 2012 - №4
Водолазська O.A. Евoлюцiя i те^зте homtm crpaxyвaння
Тoбтo ocнoви poзвиткy cтpaxoвoï cпpaви в Укpaïнi були закладеш ще в XIX ct. Hеoбxiднo за-значити, щo цей дocвiд i дocить зaлишaerьcя актуальним. Ocoбливo мoжливicть oтpимyвaти див> денди на стлачеш cтpaxoвi внеcки та пiдxoди дo визначення poзмipiв вiдпoвiдaльнocтi.
В cy^aœrn Укpaïнi пpaвoвi нopми, щo pегyлюють вiднocини в гaлyзi cтpaxoвoï дiяльнocтi мютять-cя нacaмпеpед як у загальнж, так i в cпецiaльниx, пpиcвячениx pегyлювaнню тiльки cтpaxoвиx вiднocин, нopмaтивниx arcrax. Дo ocнoвниx належать: Koнcтитyцiя Укpaïни, Зaкoн У^аши «npo cтpaxyвaння», вiдпoвiднi пocтaнoви ^бшету Мiнicтpiв Укpaïни [11, 12].
Стpaxyвaння, вiдпoвiднo дo зaкoнy Укpaïни «npo cтpaxyвaння», е oдним iз видiв цившьго-пpaвoвиx вiднocин, пoв'язaниx iз зaxиcтoм мaйнoвиx iнтеpеciв гpoмaдян та юpидичниx ocí6 у paзi настання певниx пoдiй (cтpaxoвиx випaдкiв), визнaчениx дoгoвopoм cтpaxyвaння aбo чинним за-кoнoдaвcтвoм, за paxyнoк гpoшoвиx фoндiв, щo фopмyютьcя шляxoм cплaти гpoмaдянaми та юpи-дичними ocoбaми (cтpaxyвaльникaми) cтpaxoвиx внеcкiв [12].
Загальний теopетичний oгляд евoлюцiï cтpaxyвaння пoкaзaв, щo пoняrrя це не нoве i знaxo-дитьcя в нayкoвoмy o6opotí пoнaд 200 poкiв, пpичoмy того екoнoмiчнa cyтнicть тpaктyerьcя го-crrnrno з piзниx тoчoк зopy.
В po6otí «Дocлiдження пpo пpиpoдy i ^ичини бaгaтcтвa нapoдy» А. См^ нaгoлoшye, щo на poзмip ^ибутку тopгoвця впливае не тiльки «шливання цiни тoвapiв, якими вiн Toprye, але й ycпix й невдaчi йoгo кoнкypентiв та cпoживaчiв, а ташж тиcячi iншиx випaдкoвocтей, яким пiдвеp-ненi йoгo тoвapи ^и пеpевезеннi мopем, aбo cyшею, aбo нaвiть на cклaдi» [1З, c. 154]. Ташж А. См^ вщзначав, щo невпевненicть у пoвеpненнi cвoïx гpoшей cпoнyкae кpедитopa встаговлюва-ти такий же витокий пpoцент, який зазвичай вcтaнoвлюerьcя бaнкpoтaм. Kpiм Toro, вш вважав, щo мiнiмaльнa звичайна нopмa пpибyткy пoвиннa завжди бути декшька бiльшa Toro, щo була дocтaтньoю для вiдшкoдyвaння випaдкoвиx збитюв, щo мoжливi пpи бyдь-якoмy poзмiщеннi каш-талу та дocтaтньoю для вщшшдування випaдкoвиx збиткiв, щo мoжливi пpи нaдaннi гpoшей у бopг нaвiть пpи дoтpимaннi oбеpежнocтi [14, c. 160]. У зазначенш ^ащ А. Смiт нaвiть нaзивae poзмip пpoцентy пo кpедитax та cтpaxoвoгo тapифy. Так вiн зaзнaчae: «У ^arni, де звичайна нopмa чиcтoгo пpибyткy дoxoдить дo вocьми aбo деcяти на cto, мoжнa визнати cпpaведливим, якщo го-лoвинa шго дoвoдитьcя на oплaтy вiдcoткa в rax випaдкax, кoли пiдпpиeмcтвo викopиcтoвye чyжi гpoшi. Ризик за дoлю кaпiтaлy лягae на бopжникa, який як би беpе йoгo на crpax у кpедитopa; i чoтиpи aбo п'ять вiдcoткiв в бiльшocтi галузей пpoмиcлoвocтi мoжyть бути визнаш i дocтaтнiм пpибyткoм за prom ташго cтpaxyвaння, i дocтaтньoю винaгopoдoю за клoпiт, пoв'язaний з виpoб-ничим викopиcтaнням кaпiтaлy».
Kpiм того, у вищезгаданш пpaцi А. См^ гoвopить: «пpo те, щo шанот втpaти чacтo недooцiню-ютьcя i майже ¿шли не пеpеoцiнюютьcя, мoже зacвiдчити нам вельми пoмipний вiдcoтoк, щo cтягyerьcя пpи cтpaxyвaннi. ^и cтpaxyвaннi якoгo-небyдь пiдпpиeмcтвa вiд вoгню aбo pизикiв на мopi неoбxiднo, аби загальна пpемiя cтpaxyвaння була дocтaтня для пoкpиття вcix в-paT, для oraa-ти ви-paT го yпpaвлiнню i для здoбyття ^^утку, яка мoже бути oтpимaнa з катталу вiдпoвiдниx poзмipiв, вклaденoгo в будь-яку галузь тopгiвлi aбo пpoмиcлoвocтi. Ocoбa, щo cплaчye не бшьш за це, oплaчye, вoчевидь, лише д^ну вapтicть pизикy aбo нижчу цiнy, пo якiй вoнa мoже poзyмнo зacтpaxyвaти йoгo. Але xoчa багато xto з тиx, xto зaймaвcя cтpaxoвoю cпpaвoю, нажив небагато, дуже небагато oтpимaли кpyпнi статки; з oднoгo цьoгo факту пpедcтaвляeтьcя cпoвнa oчевидним, щo звичайний балаж пpибyткiв i збиткiв в цш cпpaвi не cпpиятливiший, нiж у вcякiй iншiй гaлyзi тopгiвлi, в якш люди нажили статку. Але як ш пoмipнa звичaйнo cтpaxoвa пpемiя, багато xto дуже зневaжливo вiднocитьcя дo pизикy, аби пoклoпoтaтиcя cплaтити цю пpемiю. Беpyчи в cеpедньoмy вcе кopoлiвcтвo, ми пoбaчимo, щo дев'ятнадцять бyдинкiв з двадцяти aбo, швидше, дев'янocтo дев'ять iз cTa не зacтpaxoвaнi на випaдoк вoгню. Ризик на мopi бiльшocтi людей вcеляe бiльше пoбoювaнь, i тому вщгошення чиcлa зacтpaxoвaниx cy^ дo незacтpaxoвaниx набагато вище. npo-е багато xto пycкaeтьcя в плавання у будь-який чac poкy i навт пiд чac вiйни без вcякoï cтpaxoвки. Мoжливo, щo шшли в цьoмy не мoжнa бачити неoбеpежнocтi. У тoмy випадку, шли ^упна юэм-пaнiя aбo навт кpyпний купець мae на мopi двадцять aбo тpидцять cyдiв, вoни мoжyть як би cтpaxyвaти oдне cyднo iншим cyднoм. Екoнoмiя на ^еми за вci цi cy^a мoже з лишкoм пoкpити tí втpaти, яким вoни пiддaютьcя ^и звичaйнoмy пеpебiгy пoдiй. Але звеpxнe вiднoшення дo crpaxy-вання cy^, як i бyдинкiв, в бiльшocтi випaдкiв oбyмoвленo не такими точними oбчиcленнями, а чиcтo безтypбoтнoю легшважнютю i caмoвпевненим пpезиpcтвoм дo promy» [14, c. 170].
Як бaчимo, ав-op визнaчae не тiльки poзмipи cтpaxoвиx тapифiв, але й нopмy пpибyткoвocтi у cтpaxoвiй дiяльнocтi. Haзивae пpичини неxтyвaння cтpaxyвaнням майна. Kpiм тoгo, цiкaвим e те,
S1
Науковий iiicinik': Ф1мамси, банки, iнвестицïi - 2GX2 - №4
що А. Смгт використовуе термшолопю страховш д1яльност1, яка використовуеться й сучасними дослщниками страхування, а саме ризик, прем1я, ймов!ршсть ризику тощо.
1снуе група визначень, яю на перший план висувають статистичш закони, яю обумовлюють необхщшсть страхування. На думку одного з теоретиюв науки страхування К.Г. Воблого, страхування це вид господарсько! д!яльносп на основ! солщарносп { зворотносп, метою яко! виступае покриття майбутшх потреб, що виникають при настанш випадково! й разом з тим статистично вим1рювано! поди [15, с. 32].
К.Г. Воблий називае характерш моменти страхування. А саме: по-перше, принцип взаемност { зворотность Тобто страхування може бути тшьки там, де юнуе асощащя ос1б. Що стосуеться зворотност!, страхування вщр!зняеться вщ усяких шших асощацш { об'еднань, в основу д1яль-ност яких покладено шш! принципи (наприклад, благодшност!, примусовост тощо).
На думку, вищеозначеного автора, метою страхування може бути як покриття збитку (вщ по-жеж1, крад1жки), так { забезпечення майбутшх потреб (страхування стипендн, пенсн). Вагомою ознакою повинно бути й те, що умовою щоб щ потреби були обумовлеш випадковою под1ею.
Кр1м того, у сво!й пращ «Основи економн страхування» К.Г. Воблий вщзначае, що з юридич-но! точки зору страхування розумдать як догов1р.
Вш наводить думку Г.Ф. Шершеневича, який пщ торговим страхуванням розум1е догов1р, в силу якого одна сторона (страховик) за певну винагороду зобов'язуеться вщшкодувати шкоду, яка може бути завдана майну шшо! особи (страхувальника) внаслщок заздалегщь передбаченого не-щасного випадку [15, с. 33; 16, с. 245].
Сучасш юристи визначають сощально-економ!чну суть страхування тим, що за рахунок внесюв, здшснюваних юридичними особами та громадянами створюються страхов! фонди, що викорис-товуються для компенсацн особам, яю постраждали внаслщок стихшних лих, нещасних випадюв або шших передбачених у закош подш [17, с. 120].
У науковш спадщиш видатного укра!нського ученого М.1. Туган-Барановського страхуванням називаеться господарська операщя, яка мютить в соб1 розподш м1ж багатьма окремими господар-ствами втрат вщ лиха, час якого передбачити неможливо. Характеризуючи операщю страхування вш вважав, що для того щоб ця операщя могла мати мюце, потр1бно, щоб передбачуване стихшне лихо вразило тшьки окрем! господарства, а не вс1х разом. З другого боку, для того, щоб страхування могло д1яти бшьш-менш задовшьно, воно повинно охоплювати завжди дуже велику групу оди-ночних господарств [18, с. 354].
М.1. Туган-Барановський видшяв за оргашзащею два основних види або системи — взаемне страхування та страхування у третьо! особи. 1стотна р1зниця двох названих систем страхування полягае в тому, що взаемне страхування мае на уваз1 штереси страхувальниюв, а при страхуванш у третьо! особи страхове тдприемство безпосередньо служить штересам страх1вника. Взаемне страхування прагне до можливого зниження страхових премш, осюльки цим не шддаеться небез-пещ досягнення страхових цшей. Навпаки, приватна страхова компашя, як { вс кашталютичш пщприемства, бажае лиш досягнення найбшьшо! вигоди, отже, до можливого шдвищення страхових премш, осюльки це допускаеться умовами ринку. Страхов! премн при взаемному страхуванш в принцип! не представляють собою незмшно! величини, вони гнучю, змшюються залежно вщ коливань сплачуваних страхових сум. На практищ, при наявносп значного катталу, нагро-мадженого за попередш роки, { при взаемному страхуванш страховка може дещо коливатися. Навпаки, при страхуванш у третьо! особи, страхов! прем!!, як правило, незмшш, осюльки в такому випадку страховик бере на себе зобов'язання, за сплату страхувальником щор!чно вщповщно! страхово! прем!!, виплати тому ж страхувальников! при настанш нещасного випадку вщповщну суму, зовшм незалежно вщ того, чи покриваеться страховкою ця сума, що виплачуеться, чи ш.
В результат! того вш зазначае, що з точки зору суспшьних штерешв, найменш доцшьною формою е приватне страхування у третьо! особи. Страхування повинно бути славою публ!чних зак-лад!в, як! не переслщують мети найб!льшого зароб!тку ! як!, з чисто техшчного боку, мають повну можлив!сть так само вдало справлятися з! страховими операц!ями, як ! приватна страхова компашя [18, с. 356].
ВИСНОВКИ
Було розглянуто еволюц!ю та генезис поняття страхування. Показано, що важливою передумо-вою виникнення страхових в!дносин е майнова самостшшсть суб'ект!в господарювання ! !хня за!нтересован!сть у передач! вщповщальносп за насл!дки ризику спец!ал!зованим формуванням.
52
Науковмй в1сммк: Ф1мамсм, банки, швестицп - 2012 - №4
Дослщження питания еволюцп та генезису страхування дозволило уточнити поняття страхування: страхування — це система економ1чних вщносин м1ж страховиком i страхувальником, що виникають на основi ефективного задоволення економiчних штерешв обох сторiн, де з одного боку, забезпечуеться захист матерiальних, трудових, фiнансових i iнших ресурсiв споживачiв стра-хово! послуги через створення i розподiл страхового фонду, а з шшого, — формуються страховi фонди за рахунок кола учасниюв i за допомогою цього забезпечуеться тдтримка безперервностi виробничого процесу i вiдтворення трудових ресурсiв.
Важливим у формуванш дiево! системи страхових вщносин е визначення корисностi та ефек-тивностi страхування, встановлення кiлькiсних параметрiв !х вимiрювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Плиса В.Й. Страхування [Текст]: Навч. поабник / В.Й. Плиса. — К.: Каравела, 2005. — 392 с.
2. Вовчак О.Д. Страхова справа [Текст]: Щцручник / О.Д. Вовчак. — К.: Знання, 2011. — 391 с.
3. Абрамов В.Ю. Страхование: теория и практика [Текст]: Учеб. пособие / В.Ю. Абрамов. — М.: «Волтерс Клувер», 2007. — 512 с.
4. Архипов А.П. Страховое дело [Текст]: Учебно-методический комплекс / А.П. Архипов, А С. Адонин. — М.: Изд. центр ЕАОИ, 2008. — 424 с.
5. Гинзбург А.И. Страхование [Текст]: Учеб. пособие / А.И. Гинзбург. — СПб.: Питер, 2003. — 176 с.
6. Ермасов С.В. Страхование [Текст]: Учебник для бакалавров / С.В. Ермасов, Н.Б. Ермасова.
— 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Издательство Юрайт; ИД Юрайт, 2011. — 703 с.
7. Борисова В.А. Страховi послуги [Текст]: Навч. посiбник / В.А. Борисова. — Суми: Видав-ництво «Довкшля», 2004. — 408 с.
8. Губарь О.Е. Возникновение и эволюция института страхования [Текст] / О.Е. Губарь // Страховое дело. — 2001. — № 8. — С. 53-58
9. Гомелля В.Б. Страхование [Текст]: Учеб. пособие / В.Б. Гомеля. — М.: Маркет ДС, 2010. — 512 с.
10. История страхования // «Business investor». — 2007. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.business-investor.info
11. Конститущя Укра!ни: Прийнята на V сесп Верховно! Ради Укра!ни 28.06.1996 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. — 1996. — №30. — С. 141.
12. Про страхування: Закон Укра!ни вщ 07 березня 1996 року №85/96-ВР. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
13. Жорняк М.1. 1сторичний розвиток поглядiв економю^в на предмет полтекономп [Текст] / М.1. Жорняк, 1.Б. Золотих // Студентський науковий вюник Микола!вського державного аграрного ушверситету. — М., 2010. — № 2(3). — С. 3-10
14. Петти В. Антология экономической классики [Текст] / В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо — Том 1. — М.: МП «Эконов», «Ключ» 1993. — 475 с.
15. Воблый К.Г. Основы экономии страхования [Текст] / К.Г. Воблый // Репринтное издание. — М.: Издательский центр «Анкил», 2005. — 232 с.
16. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. Т. II. Товар. Торговые сделки [Текст] / Г.Ф. Шер-шеневич // Главы о страховании. — М.: «Статут», 2003. — 544 с.
17. Внукова Н.М. Сощальне страхування [Текст]: Кредитно-модульний курс. Навч. пошбник / Н.М. Внукова, Н.В. Кузьминчук. — К.: Центр учбово! лгтератури, 2009. — 412 с.
18. Туган-Барановський М.1. Основи пол^ично! економп [Текст] / М.1. Туган-Барановський.
— Л.: Видавничий центр Львiвського нацюнального ушверситету iменi 1вана Франка, 2003. — 628 с.
Стаття надшшла до редакцп 26 вересня 2012 року
53
Науковий itici iiik: Фшанси, банки, швестици - 2012 - №4
