CC BY
122СТРАХУВАННЯ
УДК 368(075.8)
Водолазська О.А.,
ст. викладач, ДНУ iM. О. Гончара
СПЕЦИФ1ЧН1 ОЗНАКИ ТА СУТН1СТЬ СТРАХУВАННЯ
У статп дослщжено cyTHicTb страхування, визначено його специфiчнi ознаки, що дозволило уточнити визначення страхування. З'ясувати термш «страховий ринок» в рiзних аспектах.
Ключов1 слова: страхування, страховий ринок, ознаки страхування, ризик.
ВСТУП
У сучаснш фаховш лiтературi питанням з'ясування cутноcтi поняття страхування придiлено значну увагу.
Вагомий внесок у дослщження теоретико-методологiчних засад страхово! дiяльноcтi та визначення понятiйного апарату страхування зробили таю вчеш, як В.Д. Базилевич, О.1. Барановський, Н.М. Внукова, О.О. Гаманкова, Т.€. Гварлiанi, О.А. Гвозденко, В.Б. Гомелля, Н.Б. Грищенко, О.Д. Заруба, О.М. Зубець, М.С. Клапюв, В.В. Корнеев, Л.А. Орланюк-Малицька, С.С. Осадець,
B.Й. Плиса та шшь
У лiтературi висловлюються рiзнi позици щодо змicту поняття «страхування» та «страховий ринок». Але недостатньо дослщженими залишаються питання визначення cпецифiчних ознак страхування, якi виокремлюють його в cиcтемi фiнанcових категорш. В той же час, таю дослщ-ження необхiднi для подальшого розвитку страхових вiдноcин в Укра!ш. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою cтаттi е визначення сутност страхування та його cпецифiчних ознак з метою подальшого та ефективного розвитку страхових вщносин в Укрш'ш.
РЕЗУЛЬТАТИ
Енциклопедичний словник «Економша i страхування» визначае страхування: як економiчну категорiю, сукупшсть форм i методiв формування цшьових грошових фондiв i !х використання для вiдшкодування збиткiв, завданих рiзноманiтними небажаними подiями (страховими випадка-ми), а також для надання допомоги громадянам та (чи) !х шм'ям внаcлiдок настання певних подiй в !хньому життi (дожиття, травми, швалщносп), та як форму забезпечення зобов'язань у госпо-дарському i цившьно-правовому обiгу, що реалiзуетьcя через систему фшансово! компенсаци на випадок несприятливих обставин в обмiн на переважно регулярну сплату невеликих грошових сум (страхових премш), яю формують страховий фонд, який включаеться уповноваженою на те особою (страховиком) у прибутковi активи. При цьому цшеспрямована господарська дiяльнicть страховика здiйcнюетьcя у формi фiнанcового посередництва, що грунтуеться на глибоких знан-нях вiрогiдноcтi настання страхового випадку [1, с. 22].
Аналiз поняття, cутноcтi та змюту страхування, який провiв вiдомий фахiвець у цiй галузi
C.С. Осадець показав, що страхування е насамперед системою економiчних вщносин мiж конк-ретними суб'ектами господарювання, де, з одного боку, виступають страхувальники, а з шшого — страховики. Крiм того, важливою передумовою застосування страхування е майнова са-моcтiйнicть суб'екпв господарювання й !хня зацiкавленicть у переданш вiдповiдальноcтi за на-слщки ризику cпецiалiзованим формуванням.
Осадець С.С. сформулював свое особисте визначення поняття «страхування». На його думку «страхування» — це економiчнi вщносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забез-печуе cобi чи третш оcобi в разi настання поди, обумовлено! договором або законом, суму виплати страховиком, який утримуе певний обсяг вщповщальносп i для li забезпечення поповнюе та ефек-тивно розмiщуе резерви, здiйcнюе превентивнi заходи щодо зменшення ризику [2, с. 19].
Плиса В.Й. вважае, що страхування е складовою частиною фшансово-кредитного механiзму, який сприяе розвитку ринкових вiдноcин. Крiм того, вона вважае, що страхування е важливим дже-релом акумулювання коштiв для подальшого швестування в реcтруктуризацiю економiки [3, с. 71].
Дослщники В.Д. Базилевич i К.С. Базилевич вважають, що страхування — спошб захисту май-нових iнтереciв громадян в умовах ринково! економiки. Вони стверджують, що необх1дшсть страхо-
72
вoгo зaxиcтy мae кшьта acпектiв: пpиpoдний, екoнoмiчний, coцiaльний, юридичний, мiжнapoд-ний [4, c. 31].
Рейтмaн Л.1. ввaжae, щo cycпiльнoмy виpoбництвy oб'eктивнo пpитaмaннi ризики. Ризишвий xapaктеp cycпiльнoгo виpoбництвa, oбyмoвлений в першу чергу пpoтиpiччям мiж людигою i при-poдo-pyйнiвними cилaми, пopoджye cтocyнки мiж людьми з гопередження, пoдoлaння, лoкaлi-зaцiï pyйнiвниx та^щ^в cтиxiйниx i iншиx лиx, a тaкoж з безyмoвнoгo вiдшкoдyвaнню зaвдaнoгo збитку. Цi oб'eктивнi cтocyнки виpaжaють pеaльнi i нaйбiльш нacyщнi готреби людей в пiдтpимцi дocягнyтoгo ними життeвoгo piвня. Цi cтocyнки вiдpiзняe певнa cпецифiчнicть, i вoни в cy^^ нocтi cклaдaють екoнoмiчнy кaтегopiю cтpaxoвoгo зaxиcтy cycпiльнoгo виpoбництвa.
Cпецифiчнicть цieï екoнoмiчнoï кaтегopiï oбyмoвлюють три ocнoвнi oзнaки:
• випaдкoвий xaparcrep нacтaння pyйнiвнoï пoдiï;
• нaдзвичaйнicть зaвдaнoгo збитку, щo xapaктеpизyeтьcя нaтypaльними i гpoшoвими вимipникaми;
• oб'eктивнa неoбxiднicть пoпеpедження, пoдoлaння нacлiдкiв вкaзaнoï пoдiï i вiдшкoдyвaння мaтеpiaльнoгo a6o iншoгo збитку.
Bиxoдячи з вищеcкaзaнoгo Л.1. Рейтмaн ввaжae, щo cтpaxyвaння це неoбxiдний елемент виpoб-ничж cтocyнкiв. Cтpaxyвaння пoв'язaне з вiдшкoдyвaнням мaтеpiaльниx втpaт в пpoцеci cyOT№-нoгo виpoбництвa [5, c. S].
Мниx М.В. cфopмyлювaв пoняття cтpaxyвaння як piзнoвид гocпoдapcькoï дiяльнocтi, щo грун-тyeтьcя нa пpинципax coлiдapнocтi тa плaтнocтi, cтaвить зa мету гокриття мaйбyтнix неcтaткiв чи готреб, викликaниx нacтaнням випaдкoвoï cтaтиcтичнo-фiнaнcoвoï годи. Мниx М.В. визнaчae oзнaки cтpaxyвaння, a caме: не пocтiйний, a ймoвipний xapaктеp вiднocин; cyвopo oкpеcлений xapaктеp пеpеpoзпoдiльниx вiднocин; цiльoве викopиcтaння cтвopенoгo фoндy; пoвеpнення ре-cypciв [б, c. 19].
Опapiн В.М. poзyмie cтpaxyвaння як cиcтемy oбмiннo-poзпoдiльниx вiднocин з пpивoдy фopмy-вaння i викopиcтaння кoлективниx cтpaxoвиx фoндiв нa зacaдax coлiдapнoï вiдпoвiдaльнocтi. А шд cyкyпнicтю cтpaxoвиx кoмпaнiй i rocnyr, щo ними нaдaютьcя вш poзyмie cтpaxoвий pинoк [7, c. 109].
Вггчизняш фaxiвцi Зaгopcький B.C., Boвчaк О.Д., Блaгyн 1.Г., Чуй 1.Р. визнaчaють cтpaxyвaння як ешжмчну кaтегopiю, щo вxoдить дo cклaдy фiнaнcoвoï cиcтеми деpжaви. А шд кaтегopieю CTpaxy-вaння poзyмiють ^стему екoнoмiчниx пеpеpoзпoдiльниx вiднocин, щo oxoплюe: пo-пеpше, yrao-рення зa paxyнoк внеcкiв фiзичниx тa юpидичниx ocí6 cпецiaльнoгo фoндy кoштiв, a го-друге, röro викopиcтaння для вiдшкoдyвaння мaйнoвиx збиткiв внacлiдoк cтиxiйниx лиx !a iншиx випaдкoвиx явищ, a тaкoж для нaдaння гpoмaдянaм дoпoмoги у piзниx cитyaцiяx в ïx житп [S, c. 172].
Bищезaзнaченi aвтopи видiляють тaкi cпецифiчнi oзнaки cтpaxyвaння як: нaявнicть у dpaxo-виx вiднocинax не менше двox cropm i збiг ïx iнтеpеciв; нaявнicть пеpеpoзпoдiльниx вiднocин, cпецифiкoю якиx е те, щo вoни виникaють мiж yчacникaми, кoтpi пoв'язaнi з coлiдapним poзпo-дiлoм величини збитку oднoгo iз ниx нa вcix. Caме зaмкнyтий poзпoдiл збитку вoни визнaчaють вiдмiннoю oзнaкoю кaтегopiï cтpaxyвaння щoдo iншиx фiнaнcoвиx кaтегopiй; poзпoдiл збитку вщ нacтaвaння cтpaxoвиx пoдiй як зa теpитopiaльнoю (пpocтopoвoю), тaк i зa чacoвoю oзнaкaми; го-верненють cтpaxoвиx плaтежiв, внеcениx дo cтpaxoвoгo фoндy тa цiльoвoгo викopиcтaння crpaxo-виx pезеpвiв (фoндiв) виняткoвo m пoкpиття зaздaлегiдь визнaчениx збиткiв, як мoжyть тpaпити-cя в rax чи шшж випaдкax [9, c. 17].
Зпдго Зaкoнy Укpaïни «npo cтpaxyвaння» cyб'eктaми у cтpaxyвaннi виcтyпaють: cтpaxoвик, cтpaxyвaльник, пocеpедники тa деpжaвa. yci вoни дiють нa cтpaxoвoмy ринку.
Тoмy у дocлiдженняx cтpaxoвoï дiяльнocтi пopяд з теpмiнoм «cтpaxyвaння» шиpoкo викopиcтo-вyeтьcя теpмiн «cтpaxoвий pинoк».
В екoнoмiчнiй лiтеpaтypi термш «cтpaxoвий pинoк» тpaктyeтьcя в piзниx acпектax. Оcнoвнa метa cтpaxoвoгo ринку голягае у зaбезпеченнi безпеpеpвнocтi ^o^cy cycпiльнoгo вiдтвopення через пpoдaж cпецифiчнoï фiнaнcoвoï пocлyги (cтpaxoвoï гapaнтiï), щo здiйcнюe мaтеpiaльнy шм-пенcaцiю шшди (збитку), якa зaпoдiянa мaйнoвим iнтеpеcaм cтpaxyвaльникiв у pезyльтaтi нacтaн-ня пoдiй, щo нaзивaютьcя cтpaxoвими випaдкaми.
В екoнoмiчнiй лiтеpaтypi теpмiн «cтpaxoвий pинoк» тpaктyeтьcя в piзниx acrorcrax. Тaк, Жypaв-лев Ю.М., Секкерж 1.Г. визнaчaють cтpaxoвий pинoк як ^стему екoнoмiчниx вiднocин, якa craa-дae cфеpy дiяльнocтi cтpaxoвикiв i пеpеcтpaxyвaльникiв в дaнiй кpaïнi i в мiжнapoднoмy мacштaбi з нaдaння вiдпoвiдниx cтpaxoвиx пocлyг [10, c. 134].
Зaгopcький В.С., Boвчaк О.Д., Блaгyн 1.Г., Чуй 1.Р. cтpaxoвий pинoк визнaчaють як ocoбливy cфеpy гpoшoвиx вiднocин, де oб'eктoм кyпiвлi-пpoдaжy виcтyпae cпецифiчнa пocлyгa — crpaxo-вий зaxиcт — i та якoмy фopмyeтьcя пoпит i пpoпoзицiя нa цю пocлyгy [S, c. 1S2].
73
Мяйже тякож визнaчae cтpaxoвий pинoк i Плиca В.Й. Вот дae тaке визнaчення cтpaxoвoгo pинкy: «ocoбливa coцiaльнo-екoнoмiчнy cтpyктypa, певнa cфеpa гpoшoвиx вiднocин, де oб'eктoм кyпiвлi-пpoдaжy e cтpaxoвий зaxиcт, фopмyeтьcя ^опозищя i попит нa нього. Kpiм того, вoнa poзглядae cтpaxoвий pинoк як фopмy opгaнiзaцiï гpoшoвиx вщноетн з фopмyвaння тa poзпoдiлy cтpaxoвoгo фонду для зaбезпечення cтpaxoвoгo зaxиcтy cycпiльcтвa, як cyкyпнicть cтpaxoвиx opra-нiзaцiй (cтpaxoвикiв), якi беpyть yчacть y нaдaннi вiдпoвiдниx пocлyг [3, c. 42].
3apy6a O^. ввaжae, що змicтoм cтpaxyвaння e œ^^a зaмкнyтиx пеpеpoзпoдiльниx вiднocин мiж yчacникaми, oб'eктoм якиx e фopмyвaння зa paxyнoк гpoшoвиx внеcкiв цiльoвoгo cтpaxoвoгo фонду для вiдшкoдyвaння з нього можливого нaдзвичaйнoгo тa iншoгo збитку зacтpaxoвaниx a6o для виплaти ^ошовж кoштiв гpoмaдянaм нa випaдoк втpaти ними пpaцездaтнocтi [11, c. 18].
Гopбaч Л.М. зaзнaчae, що екoнoмiчнa кaтегopiя cтpaxyвaння e cклaдoвoю чacтинoю фiнaнciв, aле oxoплюe тiльки cфеpy пеpеpoзпoдiльниx вiднocин. А cyть cтpaxyвaння, як i iншиx фiнaнcoвиx кaте-гopiй, poзкpивaeтьcя в його фyнкцiяx, якi дaють змогу виявити ошбливост! cтpaxyвaння як лaнки фiнaнcoвoï До фyнкцiй cтpaxyвaння Гopбaч Л.М. вiднocить: cтвopення i викopиcтaння crpa-
xoвиx pезеpвiв; зaoщaдження кoштiв; pизикoвaнicть тa кoнтpoлюючy фyнкцiю [12, c. 14].
Ocпiщев В.1. ввaжae, що cyтнicть i змicт cтpaxoвoï дiяльнocтi poзкpивaeтьcя чеpез фyнкцiï: pизикoвy (вiдшкoдyвaння), тобто мaтеpiaльнa вiдпoвiдaльнicть cтpaxoвиx комтанш зa нacлiдки pизикy; зaoщaдження зacoбiв (нaкoпичyвaльнa), щoпpaвдa, зacтocoвyвaне зa о^емими видaми ocoбиcтoгo cтpaxyвaння з ypaxyвaнням iнвеcтицiйнoгo дoxoдy пpoтягoм теpмiнy ди дoгoвopy; по-пеpеджyвaльнy (пpевентивнy), тобто фiнaнcyвaння зaxoдiв для зменшення нacлiдкiв cтpaxoвиx пoдiй; кoнтpoльнy (деpжaвний шгляд тa внyтpiшнiй ayдит); цiнoyтвopення (тapифiкaцiя). Oipaxo-вий pинoк Ocпiщев В.1. poзyмie як ocoбливе coцiaльнo-екoнoмiчне cеpедoвище, чacтинy фiнaнco-вого pинкy, де об^ктом кyпiвлi-пpoдaжy e cтpaxoвий зaxиcт (cтpaxoвa пocлyгa) i фopмyютьcя попит !a пpoпoзицiя нa не1', a тaкoж iнфpacтpyктypa й e кoнкypенцiя [13, c. 27б].
Шaxoв В.В. ввaжae cтpaxyвaння cтpaтегiчним cектopoм економши. Вiн зaзнaчae, що oб'eктивнi вщноетни людей для зaбезпечення непеpеpивнoгo !a безпеpеpвнoгo виpoбничoгo пpoцеcy, для пiдтpимки cтaбiльнoгo тa мiцнoгo дocягнyтoгo piвня життя y cyкyпнocтi cклaдaють екoнoмiчнy кaтегopiю cтpaxoвoгo зaxиcтy. Специфiкa ^eï екoнoмiчнoï кaтегopiï визнaчaeтьcя нacтyпними оз-нaкaми: випaдкoвий xapaктеp cтиxiйнoгo лиxa чи iншoгo пpoявy pyйнiвниx cra пpиpoди; вимip збитку в нaтypaльнiй a6o гpoшoвiй фopмi; oб'eктивнa неoбxiднicть вiдшкoдyвaння збитку; здшотен-ня зaxoдiв щодо зaпoбiгaння й пеpешкoджaння дш кoнкpетнoгo випaдкy. Тобто y cтpaxoвoмy p^ зику и зaxиcниx зaxoдax пoлягae cyть екoнoмiчнoï кaтегopiï cтpaxyвaння. Як екoнoмiчнa кaтегopiя cтpaxyвaння пpедcтaвляe cиcтемy екoнoмiчниx вiднocин, що включae cyкyпнicть фopм i метoдiв фopмyвaння цiльoвиx фoндiв гpoшoвиx кoштiв i ïx викopиcтaння нa вiдшкoдyвaння збитку ^и piзниx непеpедбaчениx неcпpиятливиx явищax (pизикax), a тaкoж нa нaдaння допомоги гpoмaдя-нaм пpи ^CT^m визнaчениx пoдiй в ïx житп. Вiн нaзивae нacтyпнi oзнaки cтpaxyвaння. А caме: нaявнicть пеpеpoзпoдiльниx вщноотн; нaявнicть cтpaxoвoгo pизикy (i Rprn^p^ його oцiнки); фop-мyвaння cтpaxoвoгo cпiвтoвapиcтвa з чиcлa cтpaxyвaльникiв !a cтpaxoвикiв; cпiвпaдiння oco6^-тиx !a гpyпoвиx cтpaxoвиx iнтеpеciв; coлiдapнa вiдпoвiдaльнicть зa збитки; пеpеpoзпoдiл збитку y ^ocropi тa чaci; зaмкнyтий poзпoдiл збитку; пoвеpнення cтpaxoвиx плaтежiв; caмooкyпнicть dpa-xoвoï дiяльнocтi [14, c. 15].
Тaким чином, cтpaxyвaння в його piзниx видax не cтвopюe безпocеpедньo нiякoгo нового мaй-ш i тiльки iнaкше poзпoдiляe його мiж зaцiкaвленими ocoбaми. Oднaк, зaвдяки цьому, пpи poз-пoдiлi мaйнoвoï шкоди вiд того чи шшого нещacнoгo випaдкy, збиток не пaдae нa одне oкpеме гocпoдapcтвo, a poзпoдiляeтьcя мiж бaгaтьмa oкpемими гocпoдapcтвaми, poзмip шкоди знaчнo ocлaблюerьcя.
Aнaлiз лiтеparypниx джеpел щодо cyтнocтi cтpaxyвaння дoзвoляe зpoбити виcнoвoк, що еконо-мiчнa зyмoвленicть cтpaxoвoгo зaxиcry пoяcнюeтьcя неoбxiднicтю cтвopення тaкoгo piзнoвидy люд^ко!' дiяльнocтi, який rpyнryeтьcя нa aкyмyляцiï фiнaнcoвиx pеcypciв з метою вiдшкoдyвaння збиткiв, cпpичинениx нacтaнням шкiдливиx для здopoв'я тa (aбo) мaтеpiaльнoгo блaгoпoлyччя пoдiй, як фiзичним, тaк i юpидичним ocoбaм, що cтвopюe ^p^rami умови для безпеpебiйнoгo пpoцеcy cy^^rora вiдтвopення.
Для cтpaxyвaння xapaктеpнi вш oзнaки фiнaнciв, aле воно мae i cвoï вiдмiтнi oзнaки, яю поляга-ють y нacтyпнoмy:
• нaявнicть пеpеpoзпoдiльниx вiднocин, oбyмoвлениx випaдкoвoю пoдieю, здaтнoю нaнеcти piзнoмaнiтнi види збитку;
74
• взаемшсть \ зворотшсть, тобто страхування може бути тшьки там, де юнуе асощащя ос1б;
• наявшсть кшькох суб'екпв, для яких потр1бно, щоб страховий випадок вразив тшьки окре-мих суб'екпв, а не вс1х разом;
• солщаршсть розкладки суми збитку одного або декшькох суб'екпв на вс1х суб'екпв, залуче-них у страхування;
• перерозподш збитку;
• платшсть мобшзованих кошт1в.
У сощальному плаш страхування е формою (способом) участ держави, роботодавщв та гро-мадян у справ1 захисту особистих штерес1в громадян { створення у такий спос1б умов для забезпе-чення сощально! та пол1тично! стабшьност в суспшьствь
В юридичному аспект страхування е р1зновидом цившьно-правових вщносин щодо захисту май-нових штерес1в громадян та юридичних ос1б у раз1 настання певних подш (страхових випадюв), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фонд1в, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежв.
М1жнародний аспект страхування зводиться до усунення нацюнальних вщмшностей у законо-давствах р1зних кра!н { ушфшаци способ1в захисту штерешв господарюючих суб'екпв, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, яю б забезпечили страховикам наявшсть достатшх фшансових гарантш, з шшого боку.
Суспшьна практика протягом тривалого перюду виробила три основш форми оргашзацп страхування: централ1зоване страхування на основ1 формування державних централ1зованих фонд1в; самострахування, як система створення { використання страхових фонд1в господарюю-чими суб'ектами { людьми, на основ1 доход1в конкретного шдприемства 1 людини; власне страхування як система створення { використання колективного фонду страхових оргашзацш за рахунок страхових внесюв защкавлених в страхуванш сторш.
В процес переходу до ринкових вщношень державне страхування (у сенс юнування страхових оргашзацш, що знаходяться у власност держави) практично зникло ¡з страхового ринку.
Тому, головною принциповою рисою оргашзацп страхово! справи в сучасний перюд е И демо-нопол1защя { розвиток конкуренци страхових оргашзацш.
ВИСНОВКИ
Отже, спираючись на твердження вчених можна зробити висновок, що страхування це: по-перше — спошб захисту штерес1в шдприемств та окремих громадян в умовах ринково! економ> ки; по-друге — певна система вщносин, в яких бере участь як мш1мум дв1 сторони, два суб'екти (страховик та страхувальник); по-трете, солщарний перерозподш збитку.
Таким чином, можна уточнити поняття страхування: страхування — це система економ1чних вщносин м1ж страховиком { страхувальником, що виникають на основ1 ефективного задоволення економ1чних штерес1в обох сторш, де, з одного боку, забезпечуеться захист матер1альних, трудо-вих, фшансових { шших ресурс1в споживач1в страхово! послуги через створення { розподш страхового фонду, а з шшого, — формуються страхов! фонди за рахунок кола учасниюв I за допомо-гою цього забезпечуеться шдтримка безперервносп виробничого процесу 1 вщтворення трудових ресурс1в.
Як бачимо, поняття «страховий ринок» мютить два складових елементи: ринок { страхування. Деяю економюти розглядають ринок як вщносини з приводу кушвл1-продажу, шш1 на перше мюце ставлять наявшсть певних шститут1в, яю зводять покупщв { продавщв.
Отже, ус суб'екти страхового ринку дуже тюно взаемод1ють один з одним, що дозволяе страховикам та посередникам надавати страхов! послуги, а страхувальникам !х отримувати. СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Ефимов С.Л. Пул страховой [Текст] / С.Л. Ефимов // Энциклопедический словарь. Экономика и страхование. — М.: Церих-ПЕЛ, 1996. — 528 с.
2. Осадець С.С. Страхування [Текст] / Кер1вник авт. кол. I наук. ред. С.С. Осадець // Щцручник. — К.: КНЕУ, 1998. — 528 с.
3. Плиса В.Й. Страхування [Текст] / В.Й. Плиса // Навч. посбник. — К.: Каравела, 2006. — 392 с.
4. Базилевич В.Д. Страхова справа [Текст] / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич // 2-ге вид., пере-роб. 1 доп. — К.: Знання, 2002. — 203 с.
5. Рейтман Л.И. Страховое дело [Текст]: Учебник / Л.И. Рейтман, Е.В. Коломин, А.П. Плеш-ков; Под. ред. Л.И. Рейтман. — М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. — 524 с.
75
6. Мних М.В. Страхування в Укра!ш: сучасна теор1я { практика [Текст]: Пщручник / М.В. Мних.
— К.: Знання Украши, 2006. — 248 с.
7. Опарш В.М. Фшанси (Загальна теор1я) [Текст] / В.М. Опарш. — 2-ге вид., перероб. 1 доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 240 с.
8. Фшанси [Текст]: Навч. пос1б. / В.С. Загорський, О.Д. Вовчак, 1.Г. Благун, 1.Р. Чуй. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання Украши, 2008. — 247 с.
9. Александрова М.М. Страхування [Текст]: Навч.-метод. пос1б. / М.М. Александрова. — К.: ЦУЛ, 2002. — 208 с.
10. Журавлёв Ю.М. Страхование и перестрахование: (Теория и практика) [Текст] / Ю.М. Журавлёв, И.Г. Секкерж // Финансы и статистика. — М.: Издательский центр «Анкил», 1993. — 184 с.
11. Заруба О.Д. Основи страхування [Текст]: Поабник / О.Д. Заруба. — К.: Украшсько-фшський шститут менеджменту { б1знесу, 1995. — 180 с.
12. Горбач Л. М. Страхова справа [Текст]: Навч. поабник / Л.М. Горбач. — 2-ге вид., виправле-не. — К.: Кондор, 2003. — 252 с.
13. Остщев В.1. Фшанси [Текст]: Навч. поаб. / В.1. Остщев О.П. Близнюк, Л.1. Лачкова та ш.
— К.: Знання, 2006. — 415 с.
14. Шахов В.В. Страхование [Текст]: Учебник для вузов / В.В. Шахов. — М.: Страховой полис, Юнити, 1997. — 311 с.
Стаття надшшла до редакцп 19 ачия 2013 року
76
