CC BY
22BIOLOGICAL SCIENCES
ОЦ1НКА ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ КРИВОГО РОГУ ЗА ДОПОМОГОЮ ПИЛКУ
BETULA PENDULA ROTH
Петрушкевич Ю.М.
молодший науковий ствробтник Донецький ботатчний сад НАН Украши
EVALUATION THE ECOLOGICAL STATE OF KRYVYI RIH USING POLLEN OF
BETULA PENDULA ROTH
Petrushkevich Yu.
Junior Researcher Donetsk Botanical Garden of NAS of Ukraine
Анотащя
У статл дослвджено стерильшсть пилку B. pendula в рiзних насадженнях Кривого Рогу та стан навко-лишнього середовища в межах мюта. Встановлено зниження кшькосп пилку з шдвищенням аеротехно-генного навантаження вiд 8,6% до 39,5%, збшьшення коефiцieнта стерильностi з 1,00 до 4,59 i зменшення коефщента чутливостi з 10,63 до 1,53. За значениями умовного показника пошкодження B. pendula вияв-лено, що найсприятливi умови для рослин наявш в КБС НАН Украши, скверi «Поляна казок», парку Геро!в АТО i по вул. Черкасова та Електрозаводська. Найгiрший стан навколишнього середовища ввдзначено по-близу комбiнатiв ПрАТ «ШвнГЗК» i ПАТ «АрселорМггтал Кривий Pio>, де ураженiсть B. pendula досягае рiвня вище середнього i високого вiдповiдно.
Abstract
In article wе investigated the sterility of B. pendula pollen in different plantations of Kryvyi Rih and the state of the environment within the city. We ascertained decreasing quantities of pollen from 8.6% to 39.5% with increasing aerotechnogenic loading, sterility coefficient increased from 1.00 to 4.59 and sensitivity coefficient decreased from 10.63 to 1.53. Using conditional indicator of plant damage, we evaluated that the most favorable conditions for plants were in Kryvyi Rih Botanical Garden of NAS of Ukraine, Square "Poliana kazok", Park of Heroes of ATO and along the Cherkasov and Elektrozavodskaуа streets. The worst environmental conditions have been observed near combines PJSC "Northern MPP" and PJSC "ArcelorMittal Kryvyi Rih", where the damage to B. pendula reaches above-average level and high level respectively.
Ключов1 слова: забруднення, Кривий Рщ B. pendula, пилок, стерильшсть, стан середовища.
Keywords: pollution, Kryvyi Rih, B. pendula, pollen, sterility, state of the environment.
На сьогодш забруднення повггря е одшею з найважливших еколопчних проблем в усьому свт. Кожна крана стикаеться з ними, внаслщок чого виникають питання не тшьки про !х вирь шення, але перш за все про визначення рiвня забруднення, особливо гостро це питання стосуеться мь ських i промислових територш [10, 33]. У великих мютах працюють рiзнi промисловi пiдприемства, функцiонують ТЕС, спостерiгаеться високий рiвень автотранспортного руху: все це призводить до утворення iстотноi концентраци забруднювачiв га-зоподiбних i твердих частинок, яш викидаються в повггря [4, 5, 29, 31] та негативно впливають на живi оргашзми.
Для покращення умов навколишнього середовища часто використовують деревш насадження шляхом озеленення мiських територiй. Вони вико-нують рiзнi функцii, серед яких видiляють: ммато-твiрну, рекреацшну, санiтарно-гiгiенiчну тощо [1]. Дерева поглинать практично всi види хiмiчних спо-лук, що надходять до атмосфери з викидами проми-словосп, енергетики, автотранспорту тощо [3, 15]. Проте, покращуючи умови середовища, рослини самi потерпають вiд ]_'х негативноi дii [33], що спри-
чиняе змiни ix функцiональних napaMeipiB. За сту-пенем вiдxилення показнишв у деревних рослин можна судити про силу i значення тих чи шших чинникiв, а також про ступiнь реагування рослини на !хнш вплив [32]. Тому вони е зручними об'ектами для оцшки стану навколишнього середовища.
Важливою ланкою iндикaцü' нaпpуженостi до-вшлля е дослiдження репродуктивних структур рослин (насамперед, чоловiчого гaметофiту), яш чут-ливiшi до шкiдливиx чиннишв, нiж рослини в щ-лому [23]. Нaдмipно високий piвень забруднення спричиняе погipшення якостi пилку, що призводить до утворення велико)! кшькосп стерильних пилко-вих зерен та, в подальшому, до зменшення !х жит-тездaтностi [9, 20, 26, 27].
Для таких дослвджень часто обирають види, якi е бюшдикаторами довкiлля [16, 18] та мають широкий ареал [34]. Такими характеристиками ввд-значаеться й Betula pendula Roth. Вона продукуе до-статньо велику кiлькiсть пилку [6] та поширена у piзниx за призначенням зонах промислових мют [2, 8, 18, 28, 35], в тому чиЫ i в Кривому Розi [24, 25]. Оскiльки Кривий Pir - один з нaйбiльшиx iндустpi-альних мiст Украши, де piвень забруднення суттево
перевищуе норму [11], актуальною е оцшка стану навколишнього середовища з використанням B. рendula в якосп об'екта дослiдження.
Мета - анатз стерильностi пилку B. рendula в рiзних насадженнях Кривого Рогу та стану навколишнього середовища у межах мюта.
MaTepiaí та методи. Збiр пилку здiйснювали в перюд масового цвiтiння (на початку кштня 2017 року) з десяти 30-40^чних дерев в трьохкратнiй повторювальносп з восьми насаджень, як1 було вь дiбрано в залежностi ввд рiвня техногенного наван-таження по всш довжинi мiста (126 км) в трьох районах: Тершвському, Покровському та Металургш-ному. Три насадження знаходились у вiдносно чистих умовах - Криворiзький ботанiчний сад НАН Украши (КБС - контроль), сквер «Поляна казок», парк Геро!в АТО; наступнi три - бшя дорiг з штен-сивним автотранспортним рухом: по вул. Черкасова, вул. Електрозаводська, б™ проспекту Мета-лургiв; останнi два - бшя промислових пiдприемств ПрАТ «Швшчний прничо-збагачувальний комбь нат» (ПрАТ «ШвнГЗК») та ПАТ «АрселорМитал Кривий Рiг». Мшропрепарати готували за стандартною методикою [22]. Для вивчення стерильностi пилкових зерен в якосп барвника використовували йодний розчин. Аналiзували по 1000 клгган з насадження, фертильним вважали пилок, який цiлком, або наполовину заповнений крохмалем, а стериль-ним - в якому його зовам не було, або мютилися лише залишки крохмалю. Дослiдження проводили
за допомогою мжроскопа Carl Zeiss Primo Star (* 400). Для фотографування застосовували цифрову камеру Canon PowerShot A620.
Кiлькiсть стерильних пилкових зерен визна-чали у ввдсотках (%), коефiцieнт стерильностi пилку обчислювали за формулою:
Срд Ксп = — Ск
де Ксп — коефщент стерильностi пилку;
Срд — стерильшсть пилку в районi до-слщження;
Ск — стерильнiсть пилку в контроле
Коефiцieнт чутливостi (Кч) оргашв чоловiчоi репродукцй' до техногенного забруднення досль джували шляхом вiдношення фертильних пилкових зерен до стерильних — Ф/С [17].
Для оцшки стану навколишнього середовища використовували тест «Стерильшсть пилку рослин фiтоiндикаторiв» [21]. Статистичш ввдмшносп ви-значали за t-критерieм Стьюдента [13] з використанням програмного пакету MS Ехсе1 2007.
Результати та обговорення. Оцшка штенсив-носп забруднення довкiлля у Кривому Розi за сте-рильнiстю пилкових зерен B. pendula дозволила встановити шльшсш вщмшносп чоловiчого гаме-тофггу залежно вiд рiвня забруднення дослщжува-них територiй. Аналiз результатiв показав суттеве варiювання кiлькостi стерильного пилку ввд 8,6 до 39,5% в рiзних насадженнях мiста (рис. 1).
%
5? л и п
о г о н ь л
и р
е т с ь т с
'S3
ь
л
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
*** гн
** ***
*** -i-
*** -i-
А4
О
J
Г У jf
&
ч*'
■V
J'
'S.',
F У
ж
Достовiрнiсть вiдмiнностей за t-критерi Стьюдента: при Р=99% -**, при Р=99,9% -***
Рис. 1. Стерильшсть пилку в pí-зних насадженнях Кривого Рогу
* * *
Найменша кiлькiсть стерильного пилку була зафксована в КБС НАН Украши i складала 8,6%. Близькi значення до контролю були ввдшчеш у дерев, що зростають у скверi «Поляна казок» (8,8%) i парку Геро!в АТО (8,9%). Бiля дорп" з високим рiв-нем автотранспортного руху цей показник складав - 13,2%-19%, що в середньому у 1,9 разiв бiльше, нж у боташчному саду. Такi результати сввдчать
про те, що вихлопш гази автотранспорту призво-дять до погiршення якосп пилку та спричиняють збiльшення кшъкосп безкрохмальних пилкових зерен у насаджень, яш зростають бiля автошляхiв.
Подiбнi результати були отриманi й шшими дослiдниками. Так, наприклад, М. М. Миленька [19] виявила, що у придорожнiх насаджень Бурш-
тинсько! агломерацп (Галицький район, 1вано-Фра-нк1вська область) вiдсоток стерильного пилку збь льшився у 2,7 paзiв поpiвняно з контролем, який знаходиться поза межами мюта (поблизу с.м.т. Рогатин). За даними О. В. Срещенко та Л. П. Хлебово! [12] в Барнаул в 2010 р. частка безкрохмальних пи-лкових зерен B. pendula б™ дори- в середньому складала 4,0%. Максимум незабарвленого пилку було встановлено по вул. Ленша, 53 (6,5%), а мшмум - по просп. Червоноармшський, 133 (1,6%). При цьому достовipнi вiдмiнностi поpiвняно з контролем установлен в тих точках збору, в районах яких спостеpiгaвся високий piвень автотранспортного навантаження. У 2011 р. кшь-к1сть стерильного пилку B. pendula в середньому досягла 5,4%, при цьому максимальш показники були вiдмiченi на пл. Перемоги - 19,0%, а ттмальт - в контрольному насадженш - 2,3% та майже на всix дшянках значення достовipно вГдрГз-нялися вщ показник1в, отриманих з умовно чисто! територп.
Основнi гaзоподiбнi елементи, що знаходяться у вихлопних газах, так як: бензол, монооксид вуг-лецю (CO), оксиди азоту (NOx), азотиста кислота (HNO2), ашак (NH3), дюксид сipки (SO2), летючi оpгaнiчнi сполуки (ЛОС), полiциклiчнi apомaтичнi вуглеводнi (PAHs), а також звaженi частинки, дим, метали (Cd, Co, Cu, Pb, Zn, Ni) i пил [30] безперечно
чинять великий негативний вплив на чоловiчу гене-ративну сферу B. pendula, проте, основне техно-генне навантаження на рослини спричиняеться шш-дливими викидами з промислових пвдприемств.
Б.В. Зюман, О.В. Уткша та С.В. Дiгтяp [14] до-слiджувaли piвень стеpильностi пилку B. pendula у piзниx точках б™ «Заводу зaлiзобетонниx виpобiв № 2» (ЗЗБ № 2), основними забруднюючими речо-винами на зaводi зaлiзобетонниx виpобiв е: цемент-ний пил, дюксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю. Вони визначили, що стерильшсть пилку для B. pendula флуктуе в дiaпaзонi вщ 19,6% на територп ЗЗБ №2 до 6,2%, тодi як на фоновому piвнi забруд-нення - 4,9%.
Висош показники стерильного пилку B. pendula зафшсоваш i у наших дослвдженнях бiля промислових пiдпpиемств, як1 були максимально високими поpiвняно з контролем. Так, б™ ПрАТ «ШвнГЗК» та ПАТ «АрселорМптал Кривий Pio> шлькють стерильного пилку складала 25,8% та 39,5%, що у 3 i 4,6 paзiв бiльше, шж у дендрарп КБС вiдповiдно.
З наведених вище даних очевидно достовipне послвдовне збiльшення кiлькостi безкрохмальних пилкових зерен у B. pendula, н1ж на вщносно чистих теpитоpiяx. Це тдтверджуеться й значеннями пока-зник1в коефщента стеpильностi пилку - Ксп (рис. 2), що е додатковим сввдченням високого техногенного навантаження на навколишне середовище.
12,00 10,00 8,00 6,00 4,00 2,00 0,00
10'63 10,36
4,59
1,53
/ / -/ / о/ У /
^ У .</ У У у у *
/ У У У
у
коефiцieнт стерильностi
коефiцieнт чутливостi
У
ЛУ
Рис. 2. PieeHb cmeprnbHocmi та чутливостi пилку в pi3Hux насадженнях Kpивого Рогу
Мшмальш показники Ксп зафшсоваш у пар-кових зонах: в КБС НАН Укра!ни, сквеpi «Поляна казок» i парку Геро!в АТО та не перевищували значення 1,03. Бшя aвтошляxiв коефщент стерильно-стi (Ксп) варшвав в межах 1,53-2,21, а бшя промислових шдприемств ПрАТ «ШвнГЗК» та ПАТ «АрселорМггтал Кривий Pio> збшьшився до 3,00 та 4,59 вадповадно.
Показник шлькосп стерильного пилку у B. pendula обернено пропорцшний до частки фертиль-ного, тому поступове збшьшення вщсотку безкрох-
мальних зерен призводить до зменшення остан-нього та спричиняе змiни коефiцiенту чутливосп (вiдношення фертильних пилкових зерен до стери-льних) органiв чоловiчоi репродукци до техногенного забруднення - Кч (див. рис. 1). У контрольнш зош коефiцiент чутливостi був максимальним i складав 10,63. З пвдвищенням рiвня забруднення вiн поступово зменшувався: у зонi iнтенсивного руху автотранспорту даний показник знизився в се-редньому в 2 рази; у насаджень, що ростуть бiля ПрАТ «ШвнГЗК» - у 3,7 разiв, а б™ металурiйного
«Поляна казок», парку Геро!в АТО, по вул. Черкасова та Електрозаводська) характеризують безпеч-ний стан територи, з яких першi три знаходяться в екологiчно чистих умовах, мають низький рiвень ушкодженосп (0,00-0,01) i в них проявляються лише спонтаннi генетично обумовленi змши. В останнiх двох насадженнях B. pendula, що ростуть бiля дорп- з iнтенсивним автотранспортним потоком, рiвень ушкодженостi рослин ввдзначаеться як нижче за середнiй (0,15-0,25). Це сввдчить про те, що дерева ввдчувають негативну дiю вихлопних га-зiв автотранспорту, проте вони не призводять до iс-тотного пошкодження рослин.
Таблиця 1
Екологiчний стан навколишнього середовища за токсико-мутагенним фоном_
№ Насадження УПУ Рiвень ушкодженосп Категорiя екологiчноi' безпеки територш за токсико-мутагенним фоном
1 КБС (контроль) 0,00 Низький Безпечна
2 сквер «Поляна казок» 0,01 Низький Безпечна
3 парк Геро!в АТО 0,01 Низький Безпечна
4 вул. Черкасова 0,15 Нижче за середнш Безпечна
5 вул. Електрозаводська 0,25 Нижче за середнш Безпечна
6 просп. Металурпв 0,34 Середнш Помiрно небезпечна
7 ПрАТ «ШвнГЗК» 0,56 Вище за середнш Небезпечна
8 ПАТ «АрселорМитал Кривий Рп» 1,00 Високий Надзвичайно небезпечна
комбшату ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рй» -у 6,9 разiв.
Рiвень стерильностi пилку рослин-б^ндика-торiв характеризуе не лише загальну токсичнiсть навколишнього середовища, а й вщображае штен-сивнiсть мутагенно! напруги [7]. Ввдповщно до зна-чень умовного показника ушкодження (УПУ) в межах дослщжувано! територп можна видiлити ввд-мiннi за рiвнем токсико-мутагенно! напруги зони (табл 1).
Анатз умовного показника ушкодження показав, що пять насаджень B. pendula (в КБС, скверi
По проспекту Металургiв деревнi особини B. pendula мають середнш piBeHb ушкодженостi (0,34) i задовiльно-загpозливий стан та ввдображають по-мipно небезпечш умови еколопчно! безпеки територш.
Бiля ПрАТ «ШвнГЗК» у B. pendula piвень ушкодженостi був вище за сеpеднiй, умовний пока-зник якого досягнув позначки 0,56, тому на цш те-риторй' небезпечш умови для юнування живих ор-ганiзмiв.
Максимальнi значення УПУ виявлеш бiля ПАТ «АpселоpМiттал Кривий Рй» (1,00), стан те-pитоpiй вщзначаеться надзвичайно небезпечний, а ушкодженiсть дослщжуваного виду досягае висо-кого piвня i знаходиться у катастpофiчному сташ.
Таким, чином, отpиманi данi сввдчать про те, що найгipшi умови для юнування живих оpганiзмiв спостерйаються на тих теpитоpiях, де працюють пpомисловi пвдприемства мiста. Тому у цих зонах необхщно провести ряд цшеспрямованих заходiв щодо вiдновлення еколопчного стану ушкоджено-стi теpитоpiй та бюсистем.
Висновки. Пилок B. pendula е чутливим на змiну умов навколишнього середовища, що супро-воджуеться збiльшенням кiлькостi стерильних пил-кових зерен вщ 8,6% до 39,5% з шдвищенням piвня техногенного навантаження внаслвдок дй' вихлопних газiв автотранспорту та шк1дливих викидiв з промислових пiдпpиемств. За вiдсотком стерильних пилкових зерен виявлено piвень ушкодженостi B. pendula та стан територш, де ростуть цi рослини. Отримаш данi засввдчили, що в КБС НАН Украши, сквеpi «Поляна казок», парку Геро1в АТО, по вул. Черкасова та Електрозаводська найбтш найспри-ятливiшi умови для насаджень B. pendula. По
просп. Металурпв спостерйаеться помipно небез-печна еколопчна ситуацiя. Найгipший стан навколишнього середовища ввдшчений бiля промислових шдприемств ПрАТ «ПiвнГЗК» та ПАТ «Арсе-лоpМiттал Кривий Рiг», де ушкоджешсть рослин досягае piвня вищого за сеpеднiй та високого вщпо-ввдно. Тому на цих теpитоpiях слад провести заходи щодо ввдновлення екологiчного стану теpитоpiй, оскiльки рослини у цих зонах мають найвищий pi-вень пошкодження поpiвняно з шшими дослщже-ними насадженнями.
Список лггератури
1. Алиев М.Г. Экологические предпосылки старения и продолжительности жизни листьев: дис.к.б.н. 03.02.08,03.02.01, Дагест. Гос.ун-тет. -Махачкала, 2010 - 113 с.
2. Аралбаева Л.С., Уразгильдин Р.В., Кулагин А.Ю. Оценка относительного жизненного состояния и стабильности развития берёзы повислой (Betula pendula Roth.) города Салават // Вестник ОГУ. - 2009. - № 6. - С. 39-42.
3. Ахмадуллин Р.Ш., Зайцев Г.А. Особенности строения корневых систем ивы белой (Salix alba L.) в условиях уфимского промышленного центра // Поволжский экологический журнал. - 2013. - № 3. - С. 354-358.
4. Бессонова В.П. Индикация загрязнения окружающей среды тяжёлыми металлами по их накоплению в растениях // Питання бюшдикацп та екологп. - 1999. - Вип. 4. - С. 11-21.
5. Бухарина И.Л., Журавлева А.Н., Болышова О.Г. Городские насаждения: экологический аспект: монография / Ижевск: Изд-во «Удмуртский университет», 2012. - 206 с.
6. Геодакян В.А. Количество пыльцы как передатчик экологической информации и регулятор эволюционной пластичности растений // Журн. общей биол.- 1978. - Т. 39.- № 5. - С. 743-751.
7. Горовая А.И., Дигурко В.М., Скворцова Т.В. Цитогенетическая оценка мутагенного фона в промышленном Приднепровье // Цитология и генетика. - 1995. - Т. 29, № 5. - С. 16-22.
8. Двоеглазова А.А. Эколого-биологические особенности древесных и травянитых растений в насаждениях урбаноэкосистемы крупного промышленного центра (на примере г. Ижевска): авто-реф. дис. на соиск. уч. ст. к. б. н.: спец. 03.00.16 «Экология». - Уфа, 2009. - 20 с.
9. Дзюба О.Ф. Тератоморфные пыльцевые зерна в современных и палеопалинологических пыльцевых спектрах и некоторые проблемы пали-ностратиграфии // Нефтегазовая технология: Теория и практика. - 2007. - №2. - С. 1-22.
10. Доценко Л.В., Демиденко А.С. поргвняль-ний aнaлiз методiв визначення ргвня забруднення атмосферного повпря // Еколопчна безпека. - 2014. - № 2(18). - С.71-74.
11. Еколопчний паспорт мюта Кривого Рогу / Кривий Рп, 2017. - 56 с.
12. Ерещенко О.В., Хлебова Л.П. Изменение морфометрических параметров листовой пластинки березы повислой Betula pendula Roth. в условиях Барнаула // Известия Алтайского государственного университета. - 2013. - № 3(79), Том 2. -С. 26-30.
13. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике / М.: Наука, 1984. -424 с.
14. Зюман Б.В., Уткша О.В., Дптяр С.В. Ощ-нка токсикомутагенного фону територп у зош впливу дгяльносп заводу зaлiзобетонниx виро6гв з використанням тесту «стерильшсть пилку рослин» // новг технологи. - 2013. - № 1-2 (39-40). - С. 114119.
15. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения / К.: Наукова думка, 1978. - 274 с.
16. Кулагин A.A. Древесные растения и биологическая консервация промышленных загрязнителей / М.: Наука, 2005. - 190 с.
17. Лозановская И.Н., Орлов Д.С., Садовни-кова Л.К. Экология и охрана биосферы при химическом загрязнении / М.: Высш. школа, 1998. - 287 с.
18. Малащенко В.В., Старшикова Л.В., Гайду-ченко Е.С. Стабильность развития Betula pendula Roth. в урбоэкосистемах Гомельского Полесья // Весник МДПУ гмя 1.П. Шамякша. - 2013. - Вып. 2(39). - С. 19-26.
19. Миленька М.М. Використання деревних видгв для дiaгностики еколопчного стану довкшля урбашзованих територш // люгвництво i агролюо-мелюращя, 2008. - Вип. 114. - С. 111-114.
20. Миленька М.М. Життездатшсть пилку деревних рослин як критерш якосп навколишнього середовища // Еколот та ноосферолопя. - 2009. -Т. 20, № 1-2. - С. 181-187.
21. Наказ N 116 «Про затвердження методич-них рекомендацш "Обстеження та районування те-
риторп за ступенем впливу антропогенних чинни-kíb на стан об'екпв довкшля з використанням цито-генетичних метод1в» ввд 13 березня 2007 року.
22. Паушева З.П. Практикум по цитологии растений / М.: «Агропромиздат», 1980. - 304 с.
23. Пересипшна Т.М., Веселова Т.В., Самар-ська О.В., Ушата О.В. Вивчення насладив техногенного навантаження на фертильшсть пилку деревних // Сучасш проблеми бюлогп, екологи та хти: матер1али м1жнар. конф. (Запор1жжя, 29 березня -01 квггня 2007 р.). - 2007. - С. 481-482.
24. Савосько В.М., Квггко М.О. Стан основних насаджень довгинщвського дендропарку (м. Кривий Рп) // Промышленная ботаника. - 2014. - Вып. 14. - С. 106-114.
25. Терлига Н.С., Данильчук О.В., Юхименко Ю.С., Федоровський В.Д., Данильчук Н.М. Культи-вована дендрофлора парк1в i сквер1в Кривого Рогу: юторичш аспекти формування та сучасний стан // Вюник ХНАУ. - 2015. - Вип. 2(35). - С. 93-101.
26. Тупицин С.С., Рябогина Н.Е., Тупицина С.С. Уровень техногенеза как показатель состояния биообъекта в разных экологических условиях // Известия Самарского научного центра РАН. - 2012. -Т. 14, № 1(3). - С. 822-828.
27. Швець Л.С. Бшндикацгя штенсивносп забруднення довкшля за показниками фертильносп пилкових зерен р1зних рослин // Досягнення бюлогп та медицини. - 2011. - № 1(17). - С. 41-44.
28. Consensus Document on the Biology of European White Birch (Betula pendula Roth) / Paris: ENV/JM/MONO, 2003. - 48 р.
29. Grimm N.B., Faeth S.H., Golubiewski N.E., Redman C.L., Wu J., Bai X., Briggs J.M. Global Change and the Ecology of Cities // Science. - 2008. -Vol. 319. - P. 756-760.
30. Harrison P.M., Carriero N., Liu Y., Gerstein M. A"polyORFomic" analysis of prokaryote genomes using disabled-homology filtering reveals conserved but undiscovered short ORFs // Journal of Molecular Biology. - 2003. - Vol. 333, Issue 5. - P. 885-892.
31. Joshi N., Chauhan A., Joshi P.C. Impact of industrial air pollutants on some biochemical parameters and yield in wheat and mustard plants // Environmentalists. - 2009. - Vol. 29, Issue 4. - Р. 398-404.
32. Kozlov M.V., Zvereva E.L. A second life for old data: global patterns in pollution ecology revealed from published observational studies // Environmental Pollution. - 2011. - 159(5). - Р. 1067-1075.
33. Kuddus M., Kumari R., Ramteke P.W. Studies on air pollution tolerance of selected plants in Allahabad city, India // Journal of Environmental Research and Management. - 2011. - Vol. 2. - Р. 042-046.
34. Reig-Armiñana J., Calatayud V., Cerveró J., García- Breijo F.J., Ibars A., Sanz M.J. Effects of ozone on the foliar histology of the mastic plant (Pistacia len-tiscus L.) // Environmental Pollution. - 2004. - Vol. 132, Issue 2. - P. 321-331.
35. Supuka J. Multifactorial effects of the urban environment on the flow and cumulation of some al-lochthonous substanccs on the example of Betula pendula Roth // Ekologia (Bratislava). - 1993. - V. 12, № 2. - P. 199-213.
