CC BY
46
Вюник Дшпропетровського унiверситету. Бюлопя, еколопя. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biología, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2015. 23(1), 10-14.
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
doi :10.15421/011502
www.ecology.dp.ua
УДК 581.145+502.211:581.75
Вплив техногенного навантаження на фiзiологiчнi та цитогенетичнi показники генеративних органiв представникiв роду Tilia
Вивчено вплив комплексного забруднення навколишнього середовища оксидами сульфуру (IV) i нпрогену (IV) та важкими металами (залiзо, манган, цинк, ртуть, хром) на фiзiологiчнi й цитогенетичнi показники генеративних оргашв представнишв роду Tilia L. в умовах степового Придтпров'я. Промисловi викиди та вихлопи автотранспорту викликають зменшення кiлькостi суцвiть на модельнш гшщ та квiток у суцвгт у рослин T. amurensis L. та T. cordata Mill. У дослджених видгв лип, яю зростали у забруд-ненш зот, виявлено зниження довжини пелюстки та кшькосп пелюсток у квiтцi, а довжини тичинки - лише у T. cordata. В умовах техногенезу зменшуеться фертильнiсть пилкових зерен в обох деревних порiд, але бшьшою мiрою - у T. cordata. Запропоновано iнформативнi тест-параметри для фгтошдикаци забруднення навколишнього середовища та стану рослин роду Tilia в умовах хро-шчно! дй на них SO2, NO2 та важких металгв.
Ключоа слова: аерогенне забруднення; бюметричт параметры кштки; iнтенсивнiсть цвтння; фертильтстъ пилку
This paper addresses the problem of technogenic pollution which is a dramatic stress-factor for plants effectively acting as a green filter for cleaning air, water, and soil. It results in their growth rate changes, seasonal development speed deviations and plant appearance variations. Green belt to consume industrial emissions and to create the esthetic look seems to be an urgent matter to deal with technogenic pollution. Lime tree decorative characteristics depend significantly on the state of their reproductive organs (flower, inflorescence and fruit). On the other hand, biometric indices of woody plant reproductive organs are sensitive parameters characterizing the plant response to pollutants. The study discusses complex environmental pollution impact caused by sulfur (IV) and nitrogen (IV) oxides as well as heavy metals on physiological and cytogenetic characteristics of reproductive organs of Tilia L. genus representatives in conditions of steppe Prydniprovye. The research objectives were T. amurensis L. and T. cordata Mill. Samples were collected in May and June 2014 on two sample areas. The research area borders with both heavy traffic road and Interpipe NTRP CJSC, Dnipropetrovsk, Ukraine, that features such pollutants as SO2, NO2, iron, manganese, zinc, mercury, chrome. The control area is located in the Botanical garden of Oles Honchar Dnipropetrovsk National University. The research proved that biometric and cytogenetic parameters of generic organo of Tilia genus representatives were dramatically sensitive to the impact of pollutants. Moreover, T. cordata was the most sensitive among species under study to multicomponent environmental pollution when assessed by criteria of suppression of woody plant reproductive capacity formation. The other benefit of this study consisted in monitoring of the blossom rate of both species that appeared to scale down substantially in the technogenic environment. Man-induced stress factors caused lower rates of a range of lime generic parameters, for example, petal length and number of a model flowers. Besides, T. cordata model flower had also the shorter stamen. The results obtained proved that technogenic environment undermined fertile ability of pollen grains of both research objects, though the most affected species was T. cordata. The paper offers practical applications to complete environment phyto-indication and monitoring of condition of Tilia genus plants with the help of the suggested test parameters (blossom rate and pollen-grain fertility (test object T. cordata) under conditions of constant influence of SO2, NO2 and heavy metals.
Key words: aerogenic pollution; flower biometric indices; blossom rate; pollen-grain fertility
Днтропетровський нацюнальний утверситет M. Олеся Гончара, пр. raaapiwt, 72, Днтропетровськ, 49010, Украта Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Gagarin Ave., 72, Dnipropetrovsk, 49010, Ukraine Tel.:+38-095-759-04-29. E-mail: [email protected]
T.I. Юситва, Т.С. Коростильова
Днтропетровський нацюнальний yHieepcumem iMeHi Олеся Гончара, Днтропетровськ, Украта
Technogenic impact on physiological and cytogenic indices of reproductive organs of Tilia genus representatives
T.I. Iusypiva, T.S. Korostylova
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
Вступ
Дншропетровськ - один Í3 найбшьших промислових центрГв Украши з пдвищеним техногенним навантажен-ням, зумовленим наявтстю на його територй' щдприемств металургшно!, будаельно!, хГтчно! та шших галузей промисловост (Pakhomov and Brygadyrenko, 2005; Striletz, 2014). Тому актуальним завданням бюлоггчного очи-щення мст Гз високим ргвнем аерогенного забруднення е створення в них зелених зон Гз використанням деревних поргд, здатних поглинати промисловГ ем1сй' та зберггати при цьому високоестетичний вигляд. Водночас антропо-генне забруднення - потужний стрес-фактор для деревних рослин (Smith, 1985; Bessonova and Iusypiva, 2001; Gluhov and Mashtaler, 2007), осюльки вони ефективно виконують роль зеленого фшьтра в очищенн атмосферного повпря, води та грунту (Shparyk and Parpan, 2004; Kulagin and Shagieva, 2005; Bobyliov et al., 2014). Як наслъ док змшюеться швидк1сть росту, темпи сезонного розвит-ку, зовЩшнш вигляд рослин (Grishko and Mashtaler, 2009; Jusypiva, 2011).
Негативний вплив техногенного навантаження на формування та розвиток репродуктивних оргатв вгдо-мий для багатьох деревних поргд. ХронГчна д1я на рос-лини емюш металургшного виробництва викликае зменшення Гнтенсивност цвтння (Gritzay, 2012), насшнево! продуктивносп, розмГргв плода, насшня та насшневих гтзд, маси 1 000 насшин низки деревних порГд (Nosko et al., 1988; Bessonova and Iusypiva, 2001; Gritzay and Denisenko, 2011). Викиди автотранспорту спричинюють зниження розмрГв i деформацию шишок голонасшних рослин (Seta-Koselska et al., 2014) та зниження насшнево! продуктивносп видiв родiв Betula L., Tilia L. (Glibovytska, 2013; Erofeeva, 2014).
Для озеленення м. Дшпропетровськ застосовують багато представникГв роду Tilia L., але останнiми роками виявлено помiтнi вiзуальнi пошкодження лип вгд хронч-но! дй' промислових викидгв i вихлопгв автотранспорту (Ponomaryova and Bessonova, 2009), що скорочуе термгн вегетацп, пгд час якого щ деревнi породи трають окра-сою мюта. Висок1 декоративнi якосп лип значною мiрою залежать вгд стану !х генеративних органгв: квгток, суцвiть i плод1в, однак вплив полшомпонентного забруднення середовища на !х стан в умовах м. Днгпро-петровськ практично не вивчений.
Аналiз лiтературних даних свгдчить про те, що морфологiчнi показники флорально! сфери деревних i чагарникових порГд е чутливими параметрами вщповда рослин на дгю забруднювальних речовин. Значна частка шкгдливих сполук - це мутагени, iндикаторами яких може бути стан пилку деревних рослин (Bessonova et al., 1996; Mylenka and Parpan, 2010; Bessonova et al., 2013). Вивчення чутливосп бiометричних характеристик квгток, суцвiть, а також показникiв iнтенсивностi цвтн-ня та стану пилку представникГв роду Tilia з метою фгтощдикацп полшомпонентного забруднення довк1лля у Придншровському регюш майже вiдсутнi.
Зважаючи на вищевикладене, мета даного дослгд-ження - оцшити сшльний вплив промислового забруднення та викида автотранспорту на фiзiологiчнi та
цитогенетичнi показники генеративних органгв вид1в роду Tilia L. в умовах степового Придншров'я.
MaTepia™ i методи досл1джень
Об'екти дослгдження - липа амурська (Tilia amuren-sis L.) та липа серцеподiбна, або дрГбнолиста (Tilia cordata Mill.). Збирання матерiалу проводили у травнi -червнi 2014 р. на двох пробних д1лянках: дослiднiй, роз-мiщенiй на територй', прилеглiй до траси з iнтенсивним автомобiльним рухом, i ВАТ «1нтерпайп Нижньоднт-ровський трубопрокатний завода» м. Дншропетровськ, джерела токсичних газгв (SO2, NO2) i важких металгв (залiзо, манган, цинк, ртуть, хром) (Striletz, 2014), та ко-нтрольнш зонi - територй' Ботанiчного саду Дншропет-ровського нацюнального унiверситету iм. Олеся Гончара, де, за даними мюько! СЕС, концентрацп забруд-нювачiв не перевищують ГДК. Лiсорослиннi умови, характеристики деревостану, структура та склад насад-жень у монiторинговiй точцi та в контрольнш зонi були подiбними.
Проби суцвГть вгдбирали з модельних дерев одного вшового стану з гглок середнього ярусу швденно-схГдного боку крони п'ятого порядку галуження. Дослгдження iнтенсивностi цвiтiння, бiометричних показникiв квгток i суцвпъ проводили за загальноприй-нятими методиками. КвГтковГ суцвГття фшсували у 96% розчинГ етанолу. Фертильтсть пилку дослгджували йод-ним методом (Pausheva, 1988), який базуеться на визначент крохмалю за допомогою йодно! реакцп. Для цього пиляки виймали з бутонгв, готували тимчасовГ давлен препарати та переглядали по 320-340 зерен кожного виду з кожно! монгторингово! точки. ФертильнГ пилковГ зерна забарвлеш в чорно-фГолетовий колГр, оскгльки заповненГ крохмальними зернами. СтерильнГ пилковГ зерна безбарвнГ або слабо забарвлеш, бо не ма-ють крохмалю або мктять лише його слгди. Для об'ективно! оцгнки стану пилку визначали коефГцГент фертильностГ - вгдношення фертильних пилкових зерен до загально! кшькост пилкових зерен у вгдсотках. Ста-тистичну обробку отриманих даних проводили з вико-ристанням пакета прикладних програм Statgrafics. ОтриманГ данГ з використанням критергю Стьюдента для встановлення достовГрносп вгдмшностей порГвнювали з табличними. РГзницю вважали достовГрною за P < 0,05.
Результата та ix обговорення
У дослгджених представникгв роду Tilia за дй техногенного навантаження (рис. 1) довжина однорГчних паготв, на яких розташованГ генеративнГ органи рослин, практично не змшюеться вгдносно контролю (вгдмш-ностГ мгж контрольним i дослгдним варГантами не достовГрт за P < 0,05). В умовах хронГчно! дг! на росли-ни токсичних газГв i важких метатв зменшуеться кшькють суцвГть на модельнш гшщ в обох дослгджених вида поргвняно з цими величинами у рослин умовно чисто! зони, причому бГльшою мГрою у T. cordata (на 51,2% поргвняно з контролем). Забруднення довкглля викидами промислових пгдприемств та автотранспорту
негативно впливае на кшькють кыток у суцвгт дослвд-жених дерев. Цей параметр чутливий до до фпото-ксикант1в, особливо у T. cordata, у яко! в умовах техно-генезу вш складае лише 38,0% значення даного показника у рослин Ботан1чного саду ДНУ (рис. 1). В шшого виду к1льк1сть кшток у суцвгт теж сильно знижуеться, але дещо менше, нгж у T. cordata, i стано-вить 84,0% ввд контрольного значення (рис. 1). У результат! зменшення кшькосп суцштъ на модельнш гшш та кшькосп кшток у суцвгт 1нгенсивтсть цвтння, яку розраховували як сумарну к1льк1сть квиток на модельнш гшш, у рослин забруднено! зони значно
знижуеться. 1нтенсивнють цвтння у T. cordata, що зростае на територи, прилегай до автотраси та ВАТ «1нтерпайп Нижньодншровський трубопрокатний завод», падае бшьше нгж у 5 раз1в пор1вняно з1 значенням цього показника рослин умовно чисто! зони. У T. amurensis ця характеристика теж зменшуеться поршняно з контролем, однак меншою мрою, нж у T. cordata. Наслщком суттевого зниження 1нтенсивност1 цвтння звичайно е зав'язування меншо! кшькосп плода, що не може не позначитися на декоративних i естетичних яко-стях лип мюьких насаджень.
.15 в
и
100 i
80 -
60 -
40 -
20 -
A Б
□ Tilia cordata
B Г
□ Tilia amurensis
0
Рис. 1. Вплив техногенезу на бюметричш показники представникав роду Tilia L. (% в1д контролю):
А - довжина однор1чного пагона, Б - кшьюсть суцвпъ на модельнш гшщ, В - кшьюсть квиток у суцвiтгi, Г - сумарна кшьюсть квиток на модельнш гшщ
В умовах хро^чно! дй' на рослини роду Tilia антро-погенних полютан'пв SO2, NO2, залiза, мангану, цинку, ртут1, хрому пригнiчуються процеси формування та росту елеменпв квiток (табл. 1). Незважаючи на те, що кшькють пелюсток у кштщ - генетично детермшована величина, техногенне навантаження викликае Tí змши в обох дослщжених видiв. У T. cordata iз забруднено! зони характеристика зменшуеться на 26,4% порiвняно з вщповщною величиною рослин умовно чисто! зони, а у T. amurensis - на 12,9%. За до техногенного пресу
бюметричш показники пелюсток змшюються по-рiзному. Довжина пелюстки у модельнш квiтцi суттево знижуеться в обох деревних порщ, причому приблизно однаковою мiрою. Значення характеристики у T. cordata та T. amurensis складае 87,1% та 88,9% вщ вщповщних фонових значень. При цьому ширина пелюстки за дй на рослини забруднювачiв у першого виду суттево зростае, а у другого - практично не змшюеться пор1вняно з контролем (вщмшносп мiж контрольним i дослщним вар1антами не достов1рн1 за P < 0,05).
Тсблщя 1
Вплив техногенезу на бюметричш показники кшток представникав роду Tilia L.
Виц Показник Контроль, n = 90 Мошторингова точка, n = 100 % ввд контролю
T. cordata кшьюсть пелюсток, шт. 6,25 ± 0,44 4,20 ± 0,52 67,2
довжина пелюстки, мм 3,10 ± 0,13 2,70 ± 0,16 87,1
ширина пелюстки, мм 1,68 ± 0,10 1,28 ± 0,08 131,3
довжина тичинки, мм 2,76 ± 0,09 2,51 ± 0,05 90,9
T. amurensis кшьюсть пелюсток, шт. 6,60 ± 0,13 5,75 ± 0,20 87,1
довжина пелюстки, мм 6,30 ± 0,11 5,60 ± 0,18 88,9
ширина пелюстки, мм 3,15 ± 0,13 3,01 ± 0,14* 95,6
довжина тичинки, мм 6,40 ± 0,22 6,20 ± 0,09* 96,9
ПримШш: * - P < 0,05, ** - P < 0,01.
Довжина тичинки у модельнш квгтш дерев T. cordata, яш зростають в умовах промислово! зони, знижуеться порiвняно з1 значенням цього показника у рослин контрольно! дшянки (табл. 1), що може негативно позначитися на усшшносп запилення та заплщнення. Довжина тичинки у модельнш квгтш T. amurensis за дй техногенезу практично не змшюеться (вщмшносп мтж контрольним i дослвдним варiангами не достов1рн1 за P <
0,05). Вивчення впливу iнгредiентiв промислових i автомобiльних викцщв на життездатнють пилку необхвдне для розумшня генеративного розвитку та насiннево! продуктивносп деревних рослин. В умовах хрошчно! дй на рослини аерогенних полютанпв к1льк1сть фертильних пилкових зерен у пол зору суттево знижуеться в обох дослвджених вцщв рослин, але бшьш ютотно - у T. amurensis (рис. 2). Даний показник у цього
виду падае на 34,0% rop^E^o з кoнтpoлем, тoдi як y T. cordata - на 26,6% вщшввдю. Кшькють стеpильниx пилкoвиx зеpен за yмoв теxEOгеннoгo стpесy знaчнo зpoстae в o6ox деpевниx пopiд.
Для oб'eктивнoï oцiнки стану пилку визначали ш-казник йoгo феpтильнoстi. Як видю з табл. 2, у T. amurensis феpтильнiсть пилку в yмoвax теxEOгенезy зменшуеться на 19,2% пopiвнянo з кoEтpoлем, а у T. cordata - на 25,0%. Результата тесту на феpтильнiсть пилку пpедстaвникiв po^ Tilia сввдчать npo дoстoвipне збiльшення кiлькoстi безкpoxмaльниx пилкoвиx зеpен у деpев, як1 зpoстaють на теxEOгеннiй теpитopiï, вiднoснo фoнoвиx значень. Отже, генеpaтивнi opгaEи дoслiджениx пpедстaвникiв poдy Tilia pеaгyють на aнтpoпoгенне навантаження шляxoм зменшення пpoдyкцiï феpтильниx пилкoвиx зеpен i збшьшення стеpильнoгo пилку.
о4
Я
е а
е
з
и
и в
§
л и п ь т о
•в
ь
л
•¿2
100 1 80 -60 -40 -20 -0
\ Б В Г
■ Свилью пилкoвi зеpнa □ Феpтильнi пилкoвi зеpнa
Рис. 2. Вплив техногенних чинникв на сшввздношення (%) фертильних i стерильних пилкових зерен у представникГв роду Tilia:
А - пилок T. cordata з умовно чисто! зони, Б - пилок T. cordata з монгторингово! точки, В - пилок T. amurensis з умовно чисто! зони, Г - пилок T. amurensis Гз монгторингово! точки
Таблиця 2
Вплив техногенезу на фертильшсть пилку (%) представникв роду Tilia
Вид ^ж^ль, n = 320 MoEiropиEгoвa точка, n = 340 % ввд кoнтpoлю
T. cordata 98,6 i 5,5 73,9 i 3,8 75,0
T. amurensis 98,4 i 2,1 79,5 i 4,8 80,8
Результата дoслiджень сввдчать npo пpигнiчення po-сту та poзвиткy квiтoк дoслiджениx видiв лип за впливу зaбpyднення дoвкiлля викидами пpoмислoвиx гадл®-емств i aвтoтpaнспopтy. Негативна д1я теxнoгеннoгo стpесy на фopмyвaння та poзвитoк pепpoдyктивниx opгaнiв вiдoмa i для iEшиx деpевниx пopiд.
Пpoмислoвi емiсiï SO2 та NO2 викликають зменшення poзмipiв генеpaтивниx бpyньoк та ïx кiлькoстi на мoдельнiй гiлцi у пpедстaвникiв po^ Acer L. (Gritzay and Iusypiva, 2000) та зниження iEтенсивнoстi цвтння у Aesculus hippocastanum L., A. pseudoplatanus L., A. plata-noides L. (Gritzay, 2012), фтopoвмiснi викиди - зменшення життeздaтнoстi пилку y Catalpa bignonioides Walt. та Sorbus aucuparia L. (Grishko, 2006).
Вишовки
Вивчення xpoнiчнoгo впливу на штучт зеленi насад-ження npoмислoвиx викидiв iз npiopитетним yмiстoм у ïx склада токсичниx газ1в i важкж метaлiв пoкaзaлo висoкy чутливють бioметpичниx i цитoгенетичниx oзнaк npедстaвникiв poдy Tilia дo дй aнтpoпoгенниx пoлютaEтiв SO2, NO2, зaлiзa, мангану, цинку, pтyтi, xpoмy. За ступе-нем npигнiчення фopмyвaEня pеnpoдyктивнoï сфеpи чyтливiшим дo aнIpoпoгеннoгo зaбpyднення е T. cordata.
В yмoвax теxнoгеннoгo сеpедoвищa в o6ox дoслiд-жениx вид1в знижуються iEтенсивнiсть цвiтiEня, а таюж так1 бioметpичнi пoкaзники генеpaтивниx opгaEiв як дoв-жина пелюстки та кiлькiсть пелюсток у мoдельнiй квiтцi, у T. cordata дoвжинa тичинки у мoдельнiй квiтцi. Тoксичнi гази та важк1 метали сyттeвo знижують феpтиль-нiсть пилкoвиx зеpен в o6ox oб'eктiв дoслiдження, Hprno-му бiльшoю мipoю - у T. cordata, щo мoже свщчити щю низький piвень стiйкoстi pеnpoдyктивниx стpyкIyp вивче-ниx poслин дo ypaження зaбpyдEЮвaчaми дoвкiлля.
У pезyльтaтi вивчення впливу теxнoгенезy на фiзioлo-гiчнi та цитoгенетичнi xapaктеpистики генеpaтивниx opгaEiв npедстaвникiв poдy Tilia виявлею пoкaзники, як1 ми npoпoEyeмo викopистовyвaти у мoнiтopингoвиx дo-слiдженняx зaбpyднення сеpедoвищa SO2, NO2 i важкими металами (зaлiзo, манган, цинк, pry^, xpoм). Iнфopмaтив-ними тест-napaметpaми е 1нтенсивтсть цвiтiEня та феpтильнiсть пилку (тест-oб'eкr T. cordata).
Бiблiогрaфiчнi ii()cii. laniiu
Bessonova, V.P., Bessonov, E.P., Zverkovsky, V.M., 2013. Otsinka stanu pylku derevnykh roslyn v urbatehnogenniy ekosystemi [Assessment of arborescent pollen state in ur-batehnogenic ecosystem]. Pitannya Bioindicatsii ta Ecologyi 18(1), 1-17 (in Ukrainian). Bessonova, V.P., Gritzay, Z.V., Iusypiva, T.I., 1996. Ispol-zovanie tsitogeteticheskikh kriteriev mutagennosti industral-nykh pollutantov [Use of cytogenetic criteria for assessment of industrial pollutants mutagenity]. Cytology and Genetics 30(5), 70-76 (in Russian). Bessonova, V.P., Iusypiva, T.I., 2001. Semennoie vozobnovle-nie drevesnykh rasteniy i promyshlennyie pollutanty (SO2 i NO2) [Seed regeneration of woody plants and industrial pollutants (SO2 and NO2)]. Zaporizhya University Press, Zaporizhya (in Russian). Bobyliov, Y.P., Brygadyrenko, V.V., Bulakhov, V.L., Gaichenko, V.A., Gasso, V.Y., Didukh, Y.P., Ivashov, A.V., Kucheriavyi, V.P., Maliovanyi, M.S., Mytsyk, L.P., Pakhomov, O.Y., Tsaryk, I.V., Shabanov, D.A., 2014. Ecologija [Ecology]. Folio, Kharkiv (in Ukrainian). Glibovytska, N., 2013. Vpliv urbanizovanogo seredovishha na intensivnist plodonoshennja ta masu vegetativnih i generativ-nih organiv lipy sercelistoji [The impact of urbanized environment on fruiting intensity and vegetative and generative organs mass of the small-leaved linden (Tilia cordata L.)]. Visn. Lviv. Univ. Ser. Biol. 62, 146-151 (in Ukrainian). Gluhov, O.Z., Mashtaler, O.V., 2007. Brioindikacija tehnogen-nogo zabrudnennja navkolishn'ogo seredovishha pivdennogo shodu Ukrajiny [Brioindication of technogenic environmental pollution of South East of Ukraine]. Nord-Pres, Doneck (in Ukrainian).
Grishko, V.M., 2006. Zhittezdatnist' pilku derevnih roslyn za dii ftorvmisnyh promislovih vykydiv [The viability of the tree
pollen under conditions of fluoride industrial emissions]. Mater. Mizhnar. Nauk. Konf. "Introdukcija ta zahist roslin u botanichnih sadah ta dendroparkah". Jugo-Vostok, Doneck, 201-203 (in Ukrainian).
Grishko, V.M., Mashtaler N.V., 2009. Vpliv zabrudnennya na formuvannya generativnoï sphery deyakih vydiv Penstemon Schmidel v umovahkkh promyslovoho maidanchyka girnicho-zbagachuvalnogo pidpriemstva [Pollution affect on formation of generative ability of some of Penstemon Schmidel species under conditions of mining enterprise industrial site]. Plant Introduction 1, 73-79 (in Ukrainian).
Gritzay, Z.V., 2012. Harakteristiki cvitinnja derevnih roslin v umovah metalurgijnogo pidpriemstva [Blossoming characteristics of woody plants in metallurgical works conditions]. News of Biosphere Reserve "Askania Nova" 14, 547-550 (in Ukrainian).
Gritzay, Z.V., Denisenko, A.G., 2011. Nasinneva produktivnist derevnih roslin v umovah zabrudnennja dovkillja vikidami metalurgijnogo pidpriemstva [Seed production of woody plants in conditions of environment pollution by metallurgical industry emissions]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 19(2), 40-44 (in Ukrainian).
Gritzay, Z.V., Iusypiva, T.I., 2000. Formuvannja generativnih brunok derevnih roslin v umovah promislovogo zabrudnennja [The formation of plants generative buds in industrial pollution conditions]. Mater. 12 Mizhnar. konf. "Vivchennja onto-genezu roslin prirodnih i kulturnih flor u botanichnih zakladah i dendroparkah Jevraziï". Poltava, 87-89 (in Ukrainian).
Erofeeva, E.A., 2014. Dependence of drooping birch (Betula pendula) and lime tree (Tilia cordata) relative seed production as a new seed production index on the intensity of motor traffic pollution. Adv. Environ. Biol. 8(13), 282-286.
Jusypiva, T., 2011. Woody undergrowth: Stem anatomy and industrial SO2 and NO2 pollution. NATO Advanced Research Workshop (ARW): "Environmental and food safety in southeast Europe and Ukraine". Dnipropetrovsk, Ukraine, 57-58.
Kulagin, A.A., Shagieva, J.A., 2005. Drevesnye rastenija i biologicheskaja konservacija promyshlennyh zagrjaznitelej
[Woody plants and biological preservation of industrial pollutants]. Nauka, Moscow (in Russian).
Mylenka, M., Parpan, V., 2010. The wood plants pollen anomal-ity under the conditions of the urbotechnogenic ecosystem. XII Dni Alergii Pylkowej w Krakowie. Konferencij Nau-kowo-Szkoleniowa. Krakow. 21-24.
Nosko, P., Brassard, P., Kramer, J.R., Kershaw, K.A., 1988. The effect of aluminum on seed germination and early seedlings establishment, growth, and respiration on white spruce (Picea glauca). Can. J. Bot. 66(11), 2305-2310.
Pausheva, Z.P., 1988. Praktikum po cytologii [Tutoral on Plant Cytology]. Agropromizdat, Moscow (in Russian).
Pakhomov, O.Y., Brygadyrenko, V.V., 2005. Koncepcija sys-temy zahodiv z ohorony navkolyshn'ogo pryrodnogo sere-do vyshha Dnipropetrovs'koi' oblasti na 2005-2015 roky [Concept of system for actions on environment protection in Dnipropetrovsk region for 2005-2015]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 13(1), 213-225.
Ponomaryova, O.A., Bessonova, V.P., 2009. Vpliv rostu lip u lunkax v asfalti pridoroghnoi zoni na pokazniki asimiljaci-jnogo aparatu [The influence of growth T. cordata and T. pla-typhyllos in hole into the asphalt of roadside zone of size the morphometrix indicators of assimilation system]. Pitannya Bioindicatsii ta Ecologyi 14(2), 55-62 (in Ukrainian).
Seta-Koselska, A., Szczuka, E., Skorzynska-Polit, E., Doma-ciuk, M., Goewanowska, I., 2014. Roadside Larch trees (Larix Mill.) and its female generative organs as a biomonitor of air pollution. Pol. J. Environ. Stud. 23(3), 867-874.
Smith, Y.H., 1985. Les i atmosfera [Forest and atmosphere]. Progress, Moscow (in Russian).
Shparyk, Y.S., Parpan, V.I., 2004. Heavy metal pollution and forest health in the Ukrainian Carpathians. Env. Poll. 130, 55-63.
Striletz, R.O., 2014. Ekologichnij pasport Dnipropetrovs'koi oblasti [Ecological passport of Dnipropetrovsk region] (in Ukrainian).
Надшшла до редколегп 20.01.2015
