CC BY
24
тi пального або одночасним використанням цих двох способiв. Видiлення токсичних сполук свинцю та сiрки можна зменшити тшьки шляхом обмежен-ня 1х вмюту у пальному або повного 1х виключення.[4]
Вирiшення проблеми центрально! частини м. Львова вбачаеться у ви-веденнi загального потоку автомобiльного транспорту за межi юторико-архь тектурного заповщника та розробцi альтернативних джерел перемщення в межах центру мiста з найменшою шкодою для довкiлля.
Лггература
1. Гладушко В.К, Автомобшь та довкшля// Экотехнологии и ресурсосбережение, 1996, № 2 - С. 58-61.
2. Голубець М.А. Вщ бюсфери до соцюсфери. - Льв1в: Полл1, 1997. - 256 с.
3. Гутаревич Ю.Ф. Охрана окружающей среды от загрязнения выбросами двигателей. - К.: Урожай, 1989. - 224 с.
4. Звонов В.А., Заигреев Л.С., Васильев И.П., Бодров Ю.К. Электромеханический фильтр для улавливания твердых частиц из отработавших газов дизеля// Экотехнологии и ресурсосбережение, 1996, № 4. - С. 59-64.
5. Попова Н.М. Катализаторы очистки выхлопных газов автотранспорта. - Алма-Ата: Наука, 1987. - 224 с.
6. Попова Н.М. Катализаторы очистки газовых выбросов промышленных производств. - М.: Химия, 1991. - 176 с.
7. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. РД 52.04. 186-89. - 1991 р.
8. Якубовский Ю. Автомобильный транспорт и защита окружающей среды: Перевод с польского Бабкова Т. А. - М.: Транспорт, 1979. - 198 с.
УДК 628.3 (075.8) Доц. Л.В. Троян, канд. бюл. наук;
асист. О.Л. Тульська - Технологiчний ун-т Подыля
ОЦ1НКА EK^Ori4HOÏ СИТУАЦП УРБАНIЗОВАНОÏ ТЕРИТОРП М. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ЗА КОМПЛЕКСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
Розглядаеться юнуючий piBeHb еколопчно'1 безпеки в м. Хмельницькому. Автор пропонуе алгоритм i шляхи подальшого дослщження еколопчно'1 ситуацп в мсп.
Doc. L. W. Troyan; assistant O.L. Tulska - Technological University of Podillya
Estimation of ecological situation in urbanized area of khmelnitsky town
using complex indices
The article considers the existing level of ecological safety in the town of Khmelnitsky. The author suggests the algorhythm and ways for further exploration of ecological situation in the town.
Розвиток науково-техшчного прогресу поряд з загальним покращен-ням якост життя людей, результатом якого являеться збшьшення чисельнос-т населення Земл1 здшснюе на навколишню природу потужну техногенну дда, яку можна зр1внювати по сво1х масштабах та наслщках з глобальними геолопчними процесами, як змшили обличчя нашо! планети. Насамперед це х1м1чне забруднення, а також рекреацшний вплив (Безель та ш, 1992).
Мюта являються найбшьш значними центрами науково - техшчного прогресу. Мешканщ мют, у великш м1р1 користуючись благами цившзаци, у
першу чергу вщчувають на co6i 11 негативнi наслiдки. Актуальшсть даних дослiджень вилкае i3 еколопчно! ситуацн в м. Хмельницькому, яка передуЫм визначаеться обсягами впливу на навколишне середовище тдприемств про-мисловостi i комунально! сфери, сiльського господарства, транспортних засо-бiв, а також рiвнем дотримання природоохоронного законодавства мешканцями мiстa. Техногенний вплив на довкiлля здшснюеться 1140 користувaчiв водними ресурсами, 1126-надрами, 955 тдприемств iз стaцiонaрними джерелами забруд-нення довкiлля, близько 185 тис. одиниць автомобшьного транспорту, 384 тд-приемств-утворювaчiв вiдходiв. Непросте економiчне становище переважно! час-тини пiдприемств не дозволяе поновлювати !х основнi фонди, зменшувати енерговитрати на виробництво одинищ продукцл.
За умов вiдсутностi об'екпв або зношеностi обладнання з забезпечення очистки с^чних вод i атмосферного повпря, вичерпання ресурсу та не об-лaштовaностi полiгонiв побутових вдаодав у перевaжнiй чaстинi населених пун-ктiв, скорочення асигнувань на впровадження зaходiв боротьби з ерозiею та вщновлення родючостi груипв - утримувати стaбiльним екологiчний стан мю-та та област стае все важче. Забезпечення ефективно! очистки виробничих i зливових стокiв, безпечного для довюлля складування та переробки побутових i промислових вiдходiв, припинення ерозн земель залишаються найголовтши-ми з еколопчних проблем Хмельниччини.
У зв'язку з цим у 2002-2003 рр. на бaзi кафедри екологн проводяться нaуковi дослiдження по оцiнювaнню екологiчного стану урбашзовано! тери-торн м. Хмельницького за наступними напрямками:
• дослщження забрудненост атмосферного пов1тря;
• дослщження забрудненост грунпв мюта;
• дослщження якост1 питно! води;
• дослщження антропогенного навантаження на мюьку флору.
• дослщження аутомшрофлори д1тей.
Нaуковi дослiдження проводилися у 14 точках, як розмiщенi в усiх мжро-районах мiстa.
Урбоекосистеми необхiдно розглядати з позицш комлексного, системного шдходу, а не як "гшку" окремо! науково! дисциплiни, стараючись враху-вати всi прояви aбiотичних, бютичних i соцiaльно - економiчних чинниюв, що дозволить говорити про новi облaстi екологiчних, i бiльше того, мiждис-циплiнaрних дослiдженнях.(Кaвтaрaдзе та ш., 1987; Яницький, 1987). При цьому необхщно враховувати, що руйнування бiоценозiв залежить вiд меха-нiзму реакцн на негативний вплив (Розумовський, 1981). Найбшьш характер-ним показником норми бюлопчних систем е здaтнiсть !х до змiн функщ-ональних пaрaметрiв, щоб пiдтримaти систему в умовах оптимуму. 1ншими словами, норма цшого - це норма взаемодн його частин у процес пристосу-вання бюлопчних систем до умов юнування (Безель та ш., 1992).
Стан пов^я дослiджувaвся в мiсцях, де спостертаеться iнтенсивний рух автотранспорту i де нaйбiльш вiдчувaеться вплив промислових тдприемств. Визначення вмюту оксиду карбону (II), диоксиду сульфуру, диоксиду штрогену та вуглеводшв проводилося за допомогою гaзоaнaлiзaторa
УГ-2. За результатами проведених дослщжень було встановлено, що найбшь-ше перевищення значень граничнодопустимих концентрацш по Б02 у 1,8 ра-зiв спостер^аеться в райош речового ринку по вул. Львiвське шосе та бiля палацу творчост дiтей та юнацтва, максимальне перевищення вмiсту вугле-воднiв у 3,4-4,8 разiв характерне для райошв речового ринку, вЧзду в мюто в напрямку заводу мКатiонм, палацу творчост дiтей та юнацтва, в'1'зду в мiсто в напрямку заводу "Темп", а також на перехрест вул. Кам'янецько! та По-дшьсько!. Забруднення СО у 5,6-5,8 разiв перевищуе ГДК, вмiст N0 по мюту характеризуемся як допустимий.
□ Львiвське шосе, Центр (Б02)
□ Львiвське шосе, Пiвденно-Захiдний район (Вуглеводнi)
□ Львiвське шосе, Центр (СО)
Рис. 1. Перевищення ГДК по 802, вуглеводням, СО в районах м.Хмельницького
На сьогодшшнш день юнуе необхщшсть оргашзаци контролю за станом Грунт1в як компонентiв бiогеоценозiв, оскiльки грунт значною мiрою обумовлюе стiйкiсть бюгеоценозу (Гришина и. др, 1991). У рамках мошто-рингу забруднення грунпв м. Хмельницького вiдбирали та аналiзували проби грунту в рiзних частинах мюта.
Найтиповiшими забруднювачами виявилися важк метали та нафтоп-родукти. На основi аналiзу отриманих даних можна зробити висновки: найбшьше забруднення спостер^аеться бiля автодорiг, навколо промислових шдприемств та поблизу АЗС. Максимальний вмют важких металiв спостерь гаеться бшя АК "Адвю" i ВО "Новатор", нафтопродугав - на територи поблизу "Хмельницького заводу трансформаторних шдстанцш" (ХЗТП) та АЗС. В окремих випадках гранично - допустимi концентрацп перевищувалися у десятки раз. Забруднення грунту бюгенними елементами спостерiгалося бшя пол^ону твердих побутових вiдходiв. Вмют забруднюючих речовин на землях рекреацшного призначення не перевищував допустимi норми та фоновi концентраци.
Яюсть питно! води оцiнювалася за такими показниками, як органолеп-тичнi (запах, смак, прозорють, каламутнiсть, кольоровiсть) та хiмiчнi (твер-дiсть води, вмют азоту азотмiстких сполук та вмют залiза). Такi параметри були вибраш не випадково. М1ськводоканал подае в мюьку мережу воду, що вщ-повiдае вимогам стандарту. Але, проходячи по трубам мережi водопостачання, вода може набувати вториннi забруднення. Так як труби виготовлеш з чорного
металу, то кородуючи вони можуть "збагатити" воду залiзом; обростання труб зумовлюе пiдвищену твердiсть води; якщо труби кородують, то досить висока ймовiрнiсть утворення мiкропор та iнших нещшьностей, крiзь якi вiдбуваеться пiдсос забруднень з оточуючого середовища (саме його можна проконтролю-вати, визначаючи вмют азоту азотмiстких сполук). За результатами аналiзiв можна зробити висновок: вода мюта Хмельницького тверда, у деяких районах спостерiгаеться пiдвищений вмiст залiза (Центр та Пiвденно - Захщна частина мiста). Це вплинуло й на органолептику води - вода мае металевий присмак. Iншi показники лежать в межах норми. Отже мешканцям цих мiкрорайонiв до-цшьно звернути увагу на якiсть води, яку вони споживають i при можливост застосовувати прийнятнi для них засоби побутового доочищення води. Найбшьш загрозлива екологiчна ситуацiя склалася в таких районах мюта: Центр, Швденний Захiд, Виставка. Це зумовлене впливом шдприемств та на-явнiстю мережi автошляхiв з досить високою штенсившстю руху.
Вперше в нашому мют оцiнювалося антропогенне навантаження на мюьку флору за результатами визначення стерильност пилку рослин за тест -системою "Стерильшсть пилку рослин - бiоiндикаторiв". Метод використо-вуеться при ощнщ загального забруднення токсичними речовинами, так як вщомо, що кiлькiсть нежиттездатних пилкових зерен залежить вiд забруднення навколишнього середовища при врахуванш абютичних чинникiв (Горова и др., 1995). Для комплексно! ощнки еколопчно! ситуацii за показниками токсикоз-мутагенного фону обчислювався умовний показник пошкодження (УПП) та штегральний умовний показник пошкодження (1УПП) бюпарамет-ру (стерильностi пилку). Використовувалася iнформацiя про числове значен-ня аналопчного показника при мiнiмальнiй ди пошкоджуючи чинникiв (Пкомф. - комфортне значення параметру) i в умовах максимально! ди пош-коджуючих чинниюв на органiзм (Пкрит. - критичне значення параметру). Для визначення значень Пкомф. i Пкрит. були використаш лггературш, а та-кож багаторiчнi експериментальнi даннi по дослiдженим параметрам.
0,25 0,2 с 0,15
Рис. 2. Показники 1УПП бютдикатора (стерильностi пилку) по районах
м. Хмельницького
Вимiрюючи реальне значення бiопараметру на дослiдницькiй терито-рii (Пi) i знаючи величини Пкомф. i Пкрит., були отримаш наступнi 1УПП для рiзних райотв мiста: Дубово - 0,054, Раково - 0,156, Гречани - 0,032, Виставка - 0,130, Лезнево - 0,044, Львiвське шосе - 0,200, Озерна - 0,036, Ру-жична - 0,048, Центр мюта - 0, 132 (рис. 1).
Порiвнюючи отримаш дат по 1УПП iз шкалою ощнки еколопчно! си-туаци по загальному токсикоз-мутагенному фону, можна зробити такий вис-новок: для райошв Дубово, Гречани, Виставка, Лезнево, Озерна, Ружична, Центр мюта стан бюшдикатору (стерильностi пилку рослин) благополучний, еколопчна ситуацiя - еталона, для Львiвського шосе та Раково - стан бюшдикатору насторожуючий, ощнка екологiчноi ситуацii задовiльна. Данi дос-лiдження проводилися паралельно з дослщженням впливу антропогенних чинникiв на грунти та атмосферне повiтря.
Результатом гаметоцидно! дii забрудникiв навколишнього середовища е змша фертильностi пилку (Бессонова, 1992), що дуже негативно вiдбиваеться на життездатносп всiеi популяцii. Проби пилку вщбиралися з рослин у тих же мшрорайонах мiста, де проводилися вище перерахованi дослiдження. Резуль-тати проведених аналiзiв показали бiльш високий рiвень стерильностi пилку бiля автодорщ навколо промислових пiдприемств та поблизу АЗС, але в щло-му фертильшсть була достатньо високою, що св^ить про досить комфортнi умови для рослин, а також, можливо, прикладом адаптаци рослинних популя-щй до забруднень грунтiв i шдвищеною толерантнiстю до окремих забрудню-вачiв (Мс №Шу; 1968, Максименко и др., 1997, Груздев и др., 1989).
Стан здоров'я населення е вщбитком складного комплексу процеЫв, як проходять на урбанiзованих територiях, - еколопчшх, клiматичних, сощ-ально - економiчних та iн. (Розенберг, 1993). Тому дат вищенаведених дос-лщжень пiдтверджуються також iншими напрямками дослщження, якi ми розпочали цього року, такими як визначення аутомжрофлори шюри i дихаль-них шляхiв д^ей та цитогенетичними дослiдженнями, оскiльки експеремен-тування на рiвнi природних екосистем неможливе, та i небажане, лишаеться можливють експерементувати на лабораторних малокомпонентних системах, таких як мiкроорганiзми, простш^ водоростi (Амбросов, 1990; Уморин, 1992). Результати таких дослщжень дадуть змогу загострити увагу медичних та еколопчних служб на стан здоров'я самих чутливих до забруднення навко-лоишнього природного середовища груп населення - дггей дошкшьного вiку.
Отриманi данш мають надзвичайне практичне значення при розробщ мiсцевих екологiчних програм та стратеги розвитку мюта в цшому. Рекомен-дацii, що базуються на результатах дослщжень, внесенi у Програму захисту довкшля на 2003-2005 рр. У майбутньому передбачаеться проведення цшо! сери дослщжень для визначення динамжи змiни дослiджуваних показникiв протягом декшькох рокiв.
Згiдно iснуючих вихiдних даних та результа^в наукових дослiджень нами розроблена карта " Комплексна ощнка еколопчного стану м. Хмельницького ". Результати дослiджень доведенi до вщома вiддiлу з питань еколо-гii та рацiонального природокористування мюько! Ради, а карта надана в Бу-
динок природи для використання у практичнш дiяльностi та доведення ш-формаци до вiдома директорiв шкiл, завщуючих дитячими садочками, а та-кож для тдготовки наукових робiт школярами в Малш академiï наук м. Хмельницького.
На основi анашзу щорiчних наукових дослiджень на кафедрi екологи ТУП створюеться банк екологiчноï iнформацiï по м. Хмельницькому та оперативна карта еколопчного стану мюта.
Проведенi дослiдження показали, що на еколопчному станi урбашзо-ваноï територiï м. Хмельницького, як i у попереднi роки, негативно позна-чаеться невирiшенiсть проблем органiзованого збору та складування побуто-вого чи будiвельного смiття, iнших видiв вiдходiв, забруднення територiй тд-приемств, автомобшьних стоянок нафтопродуктами. Основними забруднювача-ми атмосферного повггря е пiдприемства будiвельноï iндустрiï та автотранспорт, водних ресурЫв - пiдприемства комунального господарства та перероб-ки сiльськогосподарськоï продукци.
Л1тература
1. Амбросов И.С. Доклад на пленуме научного совета отделения общей биологии АН СССР " Проблемы экологии и антропогенной динамики биологических ситем". - 30.05 - 2.06.90 г.
2. Безель В.С., Кряжимский Ф.В., Семириков Л.Ф., Смирнов Н.Г. Экологическое нормирование антропогеншх нагрузок. Методология. - Экология, 1992, № 7. - С. 36-47.
3. Безель В.С., Кряжимский Ф.В., Семириков Л.Ф., Смирнов Н.Г. Экологическое нормирование антропогенных нагрузок. Общин подходи. - Экология. - 1992, № 6. - С. 4-12.
4. Бессонова В.П. Состояние пыльцы как показатель загрязнения среды тяжелыми металамми. - Экология, 1992, № 4, С. 45-50.
5. Горовая А.И., Бобырь Л.Ф., Скворцова Т.В., Дидурко В.М. Биоэкологические керитерии оценки мутагенного фона и генетического риска для населения промышленных центров Украины.// Сб. Научн. Тр. Конф. "Здоровье человека: технология формирования здоровья у системе образования и здравоохранения Украины". - Дн-вск, 1995. - С. 89-91.
6. Гришина Л.А., Копцик Г.Н., Первова Н.Е. О подходах к изучению свойств почв основшх биогеоценозов у целях мониторинга (На примере звенигородской биостанции). -Экология, 1991, № 5, С. 14-20.
7. Груздев И.Б., Дегтева С.В., Мартыненко В.А., Умняхин С.А. Процессы восстановления растительности в техногенных ландшафтах Европейского Севера. - Охрана окружающей среды при разработке, добыче и транспортировке углеводородного сырья. Сыктывкар: Коми научн. Центр УрОАН СССР, 1989, с 91-96.
8. Кавтарадзе Д.Н., Тихомиров В.Н., Божукова Е.Е. Программа "Эко-Полис" у пущине (1981 - 1985г.г.)/ У кн.: Экология малого города. - Пущино: Урожай, 1987. - С. 3-5.
9. Максименко О.Е., Червяков Т.И., Каркишко Т.Н., Глотов Н.В. Динамика восстановления растительности антропогенно нарушенного сфагнового болота на территории нефтепромысла у Среднем Приобье. - Экология, 1997, № 4. - С. 243-247.
10. Разумовский С.М. Закономерности динамики биоценозов. - М.: Наука, 1981.
11. Розенберг Г.С. Комплексный анализ урбоекологических систем (на примере городов Самарской области). - Экология, 1993, № 4. - С. 13-19.
12. Уморин П.П. Устойчивость сообщества " Водоросли - бактерии - простейшие " к воздействию хлоратов. - Экология, 1992, № 5. - С. 36-42.
13. Яницкий О.Н. Экологическая перспектива города. - М.: Мысль, 1997. - 278 с.
14. Mc Neilly T. Evolution in closely adjacent plant population. III. Agrostis tenuis on a small copper mine. - Heredity,1968, 23, P. 99-108.
