CC BY
74
Висновки
При 3MiHi параметра s i r0/a можемо змiнювати геометричну конф^у-рацiю контуру криволiнiйного отвору (вщ кругового до отворiв типу рис. 1, рис. 2 або шш^, тобто проводити розрахунки розподшу концентраци напру -жень у випадку заокруглених вершин отвору та штенсивност напружень -при гострокшцевих вершинах для рiзноманiтноl системи отворiв. Як бачимо i3 рисунка та таблицi, значення коефщенлв концентраци напружень е досить великими, наприклад, порiвняно i3 круговим (£=3) або елштичним (£=1+2-a/b, ü, b - вiдповiдно велика i мала твош елiпса) отворами.
Лггература
1. Саврук М.П. Двумерные задачи упругости для тел с трещинами. - К.: Наук. думка, 1981. - 324 с.
2. Саврук М.П. Коэффициенты интенсивности напряжений в телах с трещинами. -К.: Наук. думка, 1988. - 620 с.
3. Саврук М.П., Осив П.Н., Прокопчук И.В. Численный анализ в плоских задачах теории трещин. - К.: Наук. думка, 1989. - 248 с.
4. Стащук Н.Г. Задачи механики упругих тел с трещиноподобными дефектами. - К.: Наук. думка, 1993. - 359 с.
5. Божедаршк В.В., Максимович О.В. Пружна та гранична рiвновага ашзотропних пластинок з отворами i трщинами. - Луцьк: ЛДТУ, 2003. - 240 с.
6. Мусхелишвили Н.И. Некоторые основные задачи математической теории упругости. - М.: Наука, 1966. - 707 с.
7. Савин Г.Н. Распределение напряжений около отверстий. - К.: Наук. думка, 1968. - 887 с.
8. Панасюк В.В. Предельное равновесие хрупких тел с трещинами. - К.: Наук. думка, 1968. - 248 с. _
УДК 502.5.(477.86) Доц. Б.1. Хархалк1, канд. техн. наук - УкрДЛТУ;
студ. М.Б. Хархалк2 - НУ "Л.beiecbm полтехмка";
3 3
студ. М.П. Гожельник ; студ. О.В. Янчук - УкрДЛТУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ МАЛИХ М1СТ
ЛЬВIВСЬКОÏ ОБЛАСТ1
З метою формування основних засад управлшня малими мютами дослщжено еколо-пчний стан трьох мют ^BÎBCb^ï области Самбора, Золочева, Новояворiвська. У результат! дослщжень сформовано основш принципи управлшня екосистемами малих мют.
Ключов1 слова: мале мюто, управлшня, еколопчний стан, система
Doc. B.I. Harhalis- USUFWT; stud. M.B. Harhalis-NU "L'vivs'ka politekhnika"; stud. M.P. Godzelnik; stud. O.V. Yanchook- USUFWT
Research of the ecological state of the Lviv region littlest towns
To create the basis of the management little town system research of the ecological state the three towns of the Lviv region: Sambir, Zolochiv, Novoyavorivsk. As a result of that the principles of the management system have been created.
Keywords: Little town, management, ecological state, system.
1 кафедра екологи Украшського державного л1сотехшчного ушверситету (УкрДЛТУ), 79053, м.Льв1в, а/с 433, т. 230-14-22;
2 Нацюнальний ушверситет "Льв1вська полггехшка" (НУ "ЛП"), 79053, м.Льв1в, а/с 433 т. 320-14-22;
3 Украшський державний тсотехтчний утверсигет (УкрДЛТУ), 79005, м.Льв1в, вул. О.Кобилянсько!, 1, т. 72-57-92
Украша е державою, на прикладi яко! наочно продемонстровано, до яких екстремальних еколопчних наслiдкiв можуть довести полiтичнi та мш-таристськi прiоритети в розвитку тотал^арного суспiльства, де, як правило, вчеш, фахiвцi та громадськiсть починають звертати увагу на стан екосистеми тшьки тодi, коли в нш вже з вiдчутною швидкiстю протжають деградацiйнi процеси, коли неминучою необхщшстю стае розроблення невiдкладних i дорогих заходiв i програм, що мають за мету боротьбу з важкими наслщками екологiчного лиха. Тому ми прагнули дослщити екологiчний стан малих мiст у перiод, коли можна виявити еколопчш проблеми !х розвитку та знайти шляхи оптимiзацil еколопчно! ситуацп вiдносно недорогими засобами.
Зараз в УкраАт формуеться державна позищя та громадська думка щодо необхiдностi збалансованого розвитку суспiльства та охорони довкшля, що випливае iз розумiння необхiдностi пiдходити системно до задоволення потреб людей з врахуванням еколопчних наслщюв !х забезпечення на всiх iнфраструктурних рiвнях: людина, родина, шдприемство, галузь, регiон, держава, причому, потребам людини як особи мае надаватися прюритет [1,2].
Висвпленню еколопчних проблем мют присвяченi науковi працi вче-них, що дослщжували великi мiста: Захiдний Берлiн [4], Ки!в [11], 1вано-Франкiвськ [5], Львiв [6, 7], Чернiвцi [8], Рiвне [9]. Малi мiста практично не дослщжувались, хоча е вщомосл про те, що функцiонування малих мют фор-муе ряд чинниюв, якi можуть навiть змiнювати еколопчну ситуацiю окремих регiонiв [10].
Тому завдання дослщження стану екосистем малих мют, особливо мiст Львiвщини, е важливим, актуальним i своечасним. До його виршення необхiдно пiдходити комплексно, що дасть змогу виявити основш еколопчш проблеми та розробити ефективну систему важелiв управлшня мiськими еко-системами, спрямованих на пiдтримку еколопчного балансу мiж шкiдливими наслiдками функщонування мiст i потенцiальними можливостями довкшля, забезпечуючи необхщш умови адаптаци (на першому етапi впровадження еколого-господарсько! програми розвитку мiста) i поступове, але стiйке пок-ращання умов життя людей у мiстах в подальшому.
Це завдання не може бути виршене без створення штегрально! карти-ни стану середовища на основi дослiдження i оцiнки ступеня трансформаци природного довкiлля, мiстобудiвного аналiзу, аналiзу рiвня промисловостi тi И впливу, ступеня забрудненост компонентiв середовища мюта.
Вибiр об,ектiв проведено з врахуванням таких чинниюв.
По перше - Львiвщина мае середню густину населення бшьше 100
2 • 2 чол/км (по Укршт - 86 чол/км ) [3]. Це давно освоена територiя, що мае
сприятливi природш умови для життя i дiяльностi людей. Малi мiста цього краю мають свое неповторне обличчя, багату арх^ектурну, iсторичну, куль-турну спадщину i протягом значного юторичного перiоду були комфортними для проживання людей. Львiвщина входить до Захщно! мiжобласноl системи розселення, що е другою за розмiрами територи та юлькост населення i центром яко! е м.Львiв. Вона характеризуеться густою мережею мюьких населе-
них пунклв (понад 70 поселень), а кшьюсть малих mïct у нш е найвищою серед областей краши - 37.
По друге - за генетичною ознакою мюта Львiвщини належать до Bcix трьох типiв. G мiста, якi виникли на транспортних та торгiвельних шляхах (Городок, Самбiр, Стрий, Золочiв, та ш.); мiста - промисловi центри (Н-Роз-дiл, Стебник, Новояворiвськ та ш.); мiста-курорти (Трускавець, Моршин та ш.). Спостерiгаеться весь спектр тишв мiст, розкласифiкованих за характером виконуваних функцш: багатофункцiональнi мiста - адмшютративш районнi центри (Дрогобич); спецiалiзованi мiста (Н-Роздiл, Новояворiвськ); транспортнi центри (Мостиська, Стрий); мюта - центри мюцевого значення (Самбiр, Золочiв, Жидачiв).
Тому, вибираючи як об'екти дослщжень мiста Золочiв, Самбiр та Но-вояворiвськ, ми зможемо застосувати отримаш результати в аналiзi i управ-лiннi екосистемами iнших мiст Украши.
Для загально! оцiнки екологiчного стану цих мют було проведено ана-лiз окремих його елементiв, як-то природно-просторового стану, ступеня по-рушеност територiï, стану Грунтового та рослинного покриву, повггряного басейну, водних об'еклв, якостi питноï води, забруднення компоненлв нав-колишнього середовища, iнтенсивностi впливу шуму. В процес аналiзу був використаний системний шдхщ, який надав змогу при розглядi окремих шд-систем не випускати з поля зору загального розвитку урбоекосистеми шд впливом процесiв у пiдсистемах та кшцевого результату взаемодiï мюько1* екосистеми з довкшлям. Було проаналiзовано також процес розвитку окремих систем мюта нижчого iерархiчного рiвня (виробнича система, комуналь-на система, тощо).
Ретроспективний аналiз розвитку мiст показав, що формування чи-сельностi населення Золочева i Самбора до першоï половини ХХ-го ст. вщбу-вався за рахунок природного приросту населення. Спонтанне зростання кшь-кост населення та територи мют у другш половинi минулого столiття було викликане швидким формуванням фiлiалiв великих шдприемств Львова та будiвництвом нових досить крупних шдприемств i вщбулося воно, в основному, за рахунок штенсивного переселення населення прилеглих сш. Формування населення Новояворiвська вщбулося стрибкоподiбно в результатi штучно створено!" необхiдностi лiквiдацiï сiльських населених пунклв i переселення людей iз прилеглих сiл - з одного боку та масового притоку квалiфi-кованих пращвниюв - з шшого. За останнi роки у цих мютах спостерiгаеться зниження темпiв приросту населення внаслщок припинення переселення i диспропорцп рiвнiв народжуваностi i смертность
Ощнка динамiки змiни ландшафту мют показала, що рiвень гармо-ншносл природного ландшафту Золочева i Самбора практично не порушився до 50-х роюв минулого столiття. Наступ урбашзацп на природнi ландшафти цих мют почався в 50-х роках, коли рiзко скоротилися примiськi лiсовi маси-ви, змiнився гiдрологiчний режим рж, появилася середньовисотна забудова i сформувалися промислова, транспортна, сельбищна зони. Вщповщно сфор-мувалися сельбищно-житловi, сельбищно-промисловi i сельбищно-транс-
портнi типи ландшафту. Щодо Новояворiвська, то тут спостер^аеться рiзка трансформацiя ландшафту з природного до урбашзованого.
Одним iз головних показникiв ландшафтно! оцiнки територп мiста е 11 вiдкритiсть (частка незабудовано! та незамощено! територп). За цим показни-ком оцiнювались гiдродинамiчнi, санiтарно-гiгiенiчнi та естетичнi функцп територп мют та здатнiсть 11 до самовiдновлення. Згiдно з [12], частка озелене-них територiй мае становити не менше 40 % для райошв пiвнiчно-захiдного лiсостепу, а для мют, якi мають шдприемства першого класу шкiдливостi, цей показник мае бути збшьшеним не менше, шж на 15 %.
Анашз ландшафтiв мiст показав, що загальна площа вiдкритих прос-торiв мют е порiвняно невеликою, причому це, в основному, городи, приса-дибш дiлянки, сiльськогосподарськi угiддя. Середнiй показник вщкритост територп в цих мютах е нижчим за норму i становить за нашими обрахунка-ми, 35 % - для Новояворiвська, 46 % - для Самбора i 48 % - для Золочева. Стан поверхневих водойм та водостоюв в еколопчному вщношенш е вкрай незадовшьним i створюе еколопчну проблему, що потребуе негайного вирь шення. Так, у Самборi вс малi рiчки перетворились у вщкрит водостiчнi ка-нави, в Золочевi вони перебувають трохи в кращому станi.
Виходячи з середнього показника вщкритост територп мiст, визначе-но показник еколопчно! стабiльностi трансформованих ландшаф^в мiст як вiдношення площ територш, зайнятих рослинними угрупованнями, що здшснюють позитивний вплив на ландшафт, до площ, зайнятих нестабшьни-ми елементами ландшафту. Цей коефщент для Золочева, Новояворiвська, Самбора становив вiдповiдно 1,07; 0,57; 1,08, що дае змогу класифжувати природшсть трансформованих ландшафтiв Золочева i Самбора як близьку до нормально!, а Новояворiвська як низьку [13].
Ощнка динамiки змiни ландшафту проводилась за методикою [6] з ви-користанням картографiчних та архiвних матерiалiв. Результати оцiнки наведено в таблищ.
Табл. Ощнка генези компонентiв ландшафту м'шт за остант 55 ротв
М1сто Рельеф Режим Рос-лин-тсть Тваринний свгг
Пдроло-пчний Кл1ма-тичний Грунтовий
Золоч1в 8 9 6 8 10 9
Новоявор1вськ 10 5 8 8 10 9
Самб1р 9 10 7 8 10 9
ПримШка: Система присвоения бал1в е такою:
■ за 0 бал1в прийнято наявшсть непорушеного природного зв'язку м1ж компонен-
тами ландшафту;
■ 0-1 бал1в - мае мюце порушення окремих компоненпв ландшафту, але взаемо-зв'язки в ландшафтах не порушились;
■ 2-3 бали - техногенний вплив на ландшафти збшьшуеться покомпонентно;
■ 4-5 бал1в - пом1тне порушення компоненпв ландшафту, причому природне ств-в1дношення збер1гаеться;
■ 6-7 бал1в - стутнь перетворення природних ландшафтсв в урбашзоваш становить близько 50 %, освоюються вс компонента ландшафтсв, порушуються окре-м1 зв'язки м1ж ними;
■ 8-9 бал1в - вплив урбашзацп на ландщафти досягае 70-80 %, вщбуваеться повна перебудова окремих компонент1в ландшафт1в iß порушенням ходу природних процеав, а вщновлення 1'х потребуе значних затрат i великого пром1жку часу;
■ 10 бал1в - ландшафти, компоненти яких повнютю втягнеш в процес господарсь-кого перетворення, антропогенна д1яльшсть впливае на вс природш процеси.
Аналiзуючи наведенi дат, ми дшшли висновку, що антропогенна дь яльнiсть iстотно вплинула на вс природнi процеси, що вщбуваються в ландшафтах мiст i потрiбнi значнi кошти для тдвищення цiнностi мiських та примiських ландшаф^в.
У процесi проведення територiального зонування мют виявлено, що в мютах Золочевi та Самборi утворилося кшька промислових зон, мiж якими вкраплена житлова забудова, зокрема, в Самборi утворилося двi найбiльших за площею, кшька менших промислових зон та двi адмшстративно-промис-ловi зони. Подiбна картина спостерiгаеться в Золочевi, а в Новояворiвську переважае зона житлово1' забудови. Тут iншi промисловi осередки мають значно менший вплив, бо основне виробництво - Яворiвське ДГХП "Орка" знаходиться за межами мюта.
Золочiв та Самбiр мають юторичний (одночасно i адмiнiстративний) центр, де зосереджеш iсторичнi, культурнi та архлектурш пам'ятки. Золочiв вiдомий з XV столггтя як оборонне мiсто. Тут збер^ся Золочiвський замок (поч. XVI ст.), церква св. Миколая (юн. XVI ст.) i парафiяльна церква (поч. XVII ст.). У Самборi збереглися залишки фортечних мурiв з XVI-XVII ст., мурована кафедральна церква у вiзантiйському стилi (1738 р., реставрована у 1893-94 рр.) з чудотворною жоною Матерi Божо1'. До пам'яток архiтектури належать також мюька ратуша (1668р.) з великою в ренесансному сташ вежею, кшька будинкiв з XVI ст., костьол (1530-68, вщбудований у 1637 р.) у романсько-готичному сташ, мисливський будинок Стефана Баторiя (XVI ст.). Новояворiвськ мае тiльки адмiнiстративний центр.
Житловi масиви Самбора i Золочева утворюе стара i нова забудова. Стара забудова представлена одно-триповерховими будинками, а новi житло-вi масиви зосереджеш в окремих зонах. Житлова забудова м.Новояворiвська представлена, в основному, новими середньовисотними будинками, зiбрани-ми в житловi масиви. Для Золочева i Самбора характеры досить обширш зони приватно1' iндивiдуальноï забудови, причому яскраво видно розташування цих зон у вЫх напрямках вшзду з мют. Будинки, в основному, двоповерховi з присадибними дiлянками. За особливостями 1'х архiтектури легко можна прослщкувати динамiку захоплення житловою зоною прим^ь^ територiï та сiльськогосподарських угiдь.
Аналiз схеми територiального зонування мiст показав, що практично вЫ складовi територи перебувають шд антропогенним чи техногенним впли-вом. Тут чiтко видно, що благоустрою територи за останш 50 роюв не нада-валося нiякого значення. Для зон вщпочинку вiдведенi обмеженi територiï, розумно сплановаш рекреацiйнi зони вiдсутнi. Якiсть життя за цим показни-ком можна оцшити як посередню. Тому чгтко окреслюеться проблема озеле-нення мют та органiзацiï вiдпочинку людей. Часткове виршення ïï, врахову-ючи обмежешсть коштiв на проведення такого плану робгт, на нашу думку,
мае вщбуватися в напрямку еколого-просвгтницько! та практично! роботи з населенням, особливо з молоддю, щодо озеленення та облаштування мюько! та примюько! територi!.
У результат аналiзу виробничо! пiдсистеми мют було встановлено, що поява промислових шдприемств в Самборi та Золочевi збiглася з розвит-ком фабричного виробництва. Житловi будинки будувались впритул до осе-редкiв виробництва. Таким чином, сьогодш в цих мютах спостерiгаеться вкраплена структура промислових шдприемств. Санггарно-захисш зони, в основному, вщсутш, а населення перебувае шд безпосереднiм впливом дiяль-ностi шдприемств. У Новояворiвску промисловi пiдприемства будувались од-ночасно iз зведенням житлових будинюв, для нього характерний зональний тип структури промислових пiдприемств, але i тут спостерiгаються порушен-ня в проектуванш санiтарно-захисних зон. Саме промисловi пiдприемства е головними забруднювачами середовища мют i околиць. Основш фонди шд-приемств застарiлi i потребують технiчного переоснащення iз значними каш-таловкладеннями, яких немае. Отже, функщонування виробничо! пiдсистеми мiст створюе проблему, виршення яко! ми бачимо в напрямку здшснення не-кашталомютко! самоокупно! модернiзацi! (тобто розробки комплексу техно-логiчних i управлiнських удосконалень i нововведень, якi здатнi ютотно пок-ращити екологiчнi характеристики шдприемства i зменшити його вплив на довкшля) та переорiентацi! виробництв на задоволення потреб людей в пот-рiбнiй !м недорогiй та яюснш продукцi! з одночасним покращенням еколопч-них характеристик виробництва.
Комплексна ощнка стану екосистем мют стала завершальним етапом !х дослiдження. Вона була проведена на базi умов мюького середовища, сприятливих для життя людей, тобто еколопчна безпечнiсть, а, отже i якiсть проживання людей визначалась як iнтегрований показник на основi вибраних умов середовища мiст. При виконанш цих дослiджень ми спирались на дос-лiдження [9]. За рiвнем якостi життя людей було видшено п'ять iнтегрованих рiвнiв екологiчно! якостi територi! мiст: критичний, незадовшьний, задовшь-ний, добрий, вщмшний. Кожен з iнтегрованих рiвнiв якост^ в свою чергу, формувався на основi поеднання таких iнтегрованих чинниюв, якi формують рiзнi типи мюьких умов, сприятливих для життя людини, а саме: наявшсть промислових об'ек^в рiзного ступеня шкiдливостi; забрудненiсть пов^я, поверхневих вод, грунтiв; трансформованiсть ландшаф^в; мiкроклiмат мiста; близькiсть територi! з особливо сприятливими умовами (живописних краеви-дiв, рiк, озер, заповiдникiв природи та ютори).
Для визначення рiвнiв якостi сформовано якiсну шкалу таким чином. Критичний рiвень якостi присвоювався територiям, на яких спостерiгався сильний негативний вплив бшьше двох штегрованих чинникiв, що проявляв-ся в значному перевищенш екологiчних нормативiв. Незадовшьний рiвень -територiям, на яких спостер^ався негативний вплив одного штегрованого фактора, який проявлявся в значному перевищенш еколопчних нормативiв. Задовiльний рiвень - територiям, на яких спостер^ався негативний вплив одного штегрованого чинника в комбшаци з позитивним впливом шших, або
негативний вплив штегрованого чинника незначно перевищував еколопчш нормативи. Добрий рiвень - територiям, де негативний вплив чинниюв не перевищував еколопчних нормативiв. Вщмшний рiвень - територiям, де спос-терiгався мiнiмальний негативний вплив чинниюв у комбшаци з позитивним впливом шших чинникiв.
У результат екологiчного зонування в Золочевi та Самборi критичних зон не виявлено. У Новояворiвську виявлено критичнi територи, шд якими знаходяться карстовi порожнини. Зони незадовшьного екологiчного стану в Самборi та Золочевi сформувалися шд впливом залiзничних вузлiв, а в Ново-яворiвську - пiд впливом ДГХП "Сiрка". Виявлено також зони задовшьного екологiчного стану. Це центральна юторична частина Золочева та Самбора. Добрий еколопчний стан мае шдивщуальна житлова забудова. Пiдрахунки показали, що 30-40 % ix територiй перебувають в критичному та незадовшь-ному сташ. Таким чином, прискореш темпи третьоï стади урбанiзацiï в 60-х роках минулого столлтя зумовили виникнення на територи малих мют зон з незадовшьним екологiчним станом, що мають тенденцш до розширення.
На основi проведених дослiджень та аналiзу ïx результатiв можна сформулювати проблеми, що мають тенденцш до поглиблення i потребують уваги та виршення: це недосконалють адмшютративно-правових, шженерно-еколопчних, еколого-економiчниx меxанiзмiв захисту довкiлля.
Скидання неочищених та неповшстю очищених промислових та гос-подарсько-побутових стокiв у поверxневi води; вiдсутнiсть полiгонiв твердих вщпадюв; висока аварiйнiсть мiськиx систем водопостачання та каналiзацiï призводять до частих витоюв води та фекалш на територiю мiст, пiдтоплення та заболочення окремих дшянок. Фiксуеться змша складу поверхневих вод, поява заплав, застояних дшянок, замулення русел. Спостершаеться низька яюсть земель, що перебувають у розпорядженш мiст, через забруднешсть по-бутовим, будiвельним, промисловим смгттям та твердими вiдпадками, при-сутшсть токсичних сполук, що зумовлюе попршення меxанiчного складу Грунту та його властивостей. Це призводить до зниження життевост^ декоративности санiтарно-гiгiенiчниx якостей природноï та штучно створеноï рос-линностi мiськиx насаджень, примiськиx лiсiв, лiсопаркiв внаслiдок антропогенного (зокрема, техногенного) впливу. Незадовшьний стан пам'яток приро-ди, iсторiï, арxiтектури, яю створюють iндивiдуальний неповторний образ мют та формують ïx особливу духовно-естетичну атмосферу, знижують по-казники якос^ життя людей. За знання практично вЫма складовими територ^ мiст антропогенного чи техногенного впливу: обмежешсть зон вщпочинку, вiдсутнiсть розумно спланованих рекреацшних зон, призводять до появи в рядi випадкiв як результату рекреацiйноï дiяльностi мешканцiв мiст рекре-ацiйноï дигрес^ лiсовиx Грунтiв примiськиx лiсiв, за якою появляеться дес-трукщя трав'яного фiтоценозу: поява в масовш кiлькостi адвентивних рос-лин, що формують бур,яновi рудеральнi фiтоценози; зменшення плошд при-родно-просторових ресурсiв зокрема, за рахунок наступу забудови на при-мюью територ^, що в перспективi може прогресувати внаслiдок поширення антропогенного навантаження на примюьку зону. Важка ситуащя з праце-
влаштуванням людей, що мають вiдповiдну квалiфiкацiю i забезпечеш жит-лом, недостатня обiзнанiсть KepiBHoro складу шдприемств, органiзацiй та ад-мiнiстpацiï мiст з еколопчною ситуащею, чинниками, що на не1 впливають, важелями, що нею керують, низький piвeнь eкoлoгiчнoï свiдoмoстi людей, не-дoстатнiй piвeнь eкoлoгo-пpoсвiтницькoï дiяльнoстi, неповна iнфopмoванiсть ïx щодо стану довкшля, низька активнiсть житeлiв малих мiст в напрямку покращання eкoлoгiчнoï ситуацiï, oбмeжeнiсть фiнансoвoгo бюджету, все це не дае змогу виршити eкoлoгiчнi проблеми.
Тому програми еколого-господарського розвитку малих мют, на наш погляд, мали би peалiзувати оргашзацшно-планувальш, шженерно-еколопч-нi, адмiнiстpативнo-пpавoвi i моральш засади, а також кoнцeптуальнi шдхо-ди, спpямoванi на покращання природно!" пiдсистeми мiст, oптимiзацiю еко-лопчного стану житлово1' забудови.
Оснoвнi оргашзацшно-планувальш засади розвитку малих мют можна сформулювати таким чином: розвиток мют нeoбxiднo скерувати в напрямку вщдалення вiд промислових зон чи шдприемств; необхщно створити мережу об'1'зних шляxiв, обмеживши про1'зд по мiсту транзитного автотранспорту; створити пило- i шумозахисш зони вздовж вулиць i автoшляxiв з штенсив-ним рухом автотранспорту; розробити систему важeлiв, спрямованих на збе-реження i вiдтвopeння пам'яток аpxiтeктуpи та iстopiï, якi, безумовно, е пози-тивними чинниками впливу на яюсть проживання людей; при плануванш ново:' житлово1' забудови неухильно дотримуватись eкoлoгiчнo обгрунтованих норм забудови та озеленення мюьких територш, застосовуючи при цьому породи дерев i кушдв, що е щнними в естетичному спpийняттi та мають висок фiтoцeнoтичнi характеристики (туя захщна, акацiя бiла, магнoлiя, сосна зви-чайна, бузок, жасмин, черемха, тощо).
Оснoвнi iнжeнepнo-eкoлoгiчнi засади розвитку малих мют можна сформулювати таким чином: перенесення, якщо е змога, за мeжi житлoвoï забудови еколопчно шкiдливиx пiдпpиемств i виробництв; переведення котелень на га-зове паливо; влаштування санiтаpнo-заxисниx зон навколо шдприемств з обов'язковим озелененням i облаштуванням ïx територп; opганiзацiя поверхне-вого стоку piк у межах мюта; переобладнання систем водопостачання i каналь заци мiст; побудова, розширення i peкoнстpукцiя очисних споруд шдприемств та мюьких очисних споруд; лжвщащя нeopганiзoваниx смiттезвалищ; оргашза-цiя процесу сортування побутового смотя за видами, в тому чи^ закупiвля i встановлення вщповщних за призначенням кoнтeйнepiв для смiття; будiвниц-тво мюьких смiттезвалищ для господарсько-побутового смiття з впроваджен-ням сучасних тexнoлoгiй збершання та переробки вiдпадкiв.
Оснoвнi напрямки oптимiзацiï eкoлoгiчнoгo стану житлoвoï забудови таю: проведення аналiзу стану територш, прилеглих до житлoвoï забудови з метою планування нових зон вщпочинку та покращання стану i розширення юнуючих рекреацшних зон; збереження i догляд за "oстpiвцями природи", наприклад, малими джерельцями, озерцями тощо; створення захисних бага-тоярусних смуг у межах новобудов перпендикулярно переважаючому нап-рямку вггру.
Основш пiдходи, спрямованi на покращання природное' пiдсистеми мiст, можна сформулювати таким чином: необхщно прикласти всi зусилля для збереження природно-просторових ресуршв мют, у першу чергу, паркiв, особливо тих, як були закладенi ще в минулих столотях, i е щнними пам'ят-ками садово-паркового мистецтва; у трикшометровш примiськiй зонi прагну-ти вiдновити природнiсть територи за рахунок створення люопарюв.
Програми еколого-господарського розвитку малих мiст у плат реаль заци адмiнiстративно-правових i моральних засад мають мiстити такi шдроз-дiли: поеднання адмiнiстративних i громадських важелiв управлiння мiстом; вдосконалення роботи служб, що здшснюють контроль за станом середовища в мютах; забезпечення жшешв мiст об'ективною iнформацiею щодо стану компоненпв довкiлля; органiзацiя еколого-просвггницько1 дiяльностi серед всiх верств населення, особливо серед дггей та молодц органiзацiя можливос-тi пiдвищення квалiфiкацil працiвникiв пiдприемств, установ та адмшютраци малих мiст у сферi еколопчного права, основ екологи та охорони довкшля.
Л1тература
1. Программа действий. Повестка дня на XXI век и другие документы конференции Рио-де-Жанейро в популярном изложении. Центр "За наше общее будущее", Швейцария, Женева. - 1993.
2. Концепщя сталого розвитку Украши. - К.: наука, 1977. - 126 с.
3. Сощально-економ1чна географ1я Украши/ За ред. проф. О.1. Шабл1я. - Льв1в: Свгг, 1994. - 608 с.
4. Зукопп Г., Эльверс Г., Маттес Т. Изучение экологии урбанизованных территорий на примере Западного Берлина// Экология. - 1981, № 2. - С. 15-20.
5. Адаменко О.М. та 1м. Еколопчш проблеми м.1вано-Франювська// Геоеколопчш дослщження екосистем Украши. - К.: Наука, 1996. - С. 61-66.
6. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Св1т, 1999. - 360 с.
7. Голубець М.А. Мсто як еколопчна 1 сощальна проблема// Вюн. АН УРСР. - 1989, № 12. - С. 47-58.
8. Гуцуляк В.Н. Ландшафтний анашз територи м. Чершвщ для цшей еколопчного мошторшгу// Геолопя Украши. - К.: Наука, 1993. - С. 85-91.
9. Клименко М.О., Мелгхова Т.Л. Стан соцюекосистеми м.Р1вне// Еколопчш проблеми Украшського Полюся. - Р1вне, 1996. - С. 10.
10. Яротов А.Е. Воздействие малых городов на экологическую ситуацию в БССР// Актуальные проблемы соц.-гуманитарн. и естеств. наук. Тез. научн конф., посвящ. 70-летию БГУ. - Минск: 1991. - С. 203-204.
11. Трегобчук В. Кшв: еколопя та економша мюта. - К.: Знання, 1992. - 48 с.
12. Державм1 буд1вельш норми Украши. Мютобудування. Планування 1 забудова мюьких 1 сшьських поселень. ДБН 360-92. Видання офщшне. - К.: 1993. - 107 с.
13. Клементова Е., Геймиге В. Оценка экологической устойчивости сельскохозяйственных ландшафтов// Мелиорация и водное хозяйство. - 1995, № 5. - С. 33.
УДК 654.07:519.816 Доц. Л.К. Глтенко, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
КОНФЛ1КТН1 ЗАДАЧ1 В РОЗРОБЦ1 ТА УПРАВЛ1НН1 ШВЕСТИЦШНИМИ ПРОЕКТАМИ
Проанал1зовано природу задач, що розв'язуються при прийнятп швестицшних р1шень. Видшено задач1 конфл1ктного типу та пропонуються вар1анти 1'х моделей.
