CC BY
5ОЦ1НКА ПОТЕНЦ1АЛУ РОЗВИТКУ СУДНОПЛАВСТВА МАЛОГО
ТОННАЖУ
Познанська 1.В.
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украши, с.н.с., м. Одеса
EVALUATION OF POTENTIAL SHORT SEA SHIPPING Poznanska I.V, Institute of Market Problems and Economic and Ecological Research of NASU, Senior Researcher. Odessa
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуп аспекти виникнення та сучасно! затребуваносп судноплавства малого тоннажу. Видшено особли-восп розвитку лопстичних морських ланцюжкiв щодо кра!н, районiв плавания, видiв вантаж1в i типiв суден. Розглянуто екологiчнi переваги i основнi проблеми функцiонування цього виду транспортування вантаж1в. Дано економiчну оцiнку потенцiалу судноплавства малого тоннажу щодо загального обсягу морських перевезень через порти £С з проекщею на порти Укра!ни.
ABSTRACT
The article examines aspects of the emergence and current demand of small sea shipping. Saw the features of the development of marine logi^ics chains on the countries, areas of navigation, cargo types and types of ships. The ecological advantages and main problems of the functioning of this type of transportation. Given the economic evaluation short sea shipping tonnage potential relative to the total volume of sea transport through EU ports with the projection to ports of Ukraine.
Ключовi слова: судноплавство малого тоннажу, морсьш автостради, лопстичш ланцюги, захист навколишнього середовища, енергоефектившсть, каботаж, внутршш водш шляхи, внутршне плавання, транспортна полггика £вропейського Союзу.
Keywords: short sea shipping, motorways of the sea, logi^ics chains, protection of the environment, energy efficiency, coaling trade, inland waterways, inland navigation, European Union 's transportation policy
Постановка проблеми. Географiчне положення £С, на-явшсть розвинено! судноплавно! галуз^ прагнення створити найбшьш безпечну для навколишнього середовища транс-портну систему, зменшити навантаження на наземш види транспорту створили умови для розвитку судноплавства малого тоннажу та необхщшсть створення забезпечення для виконання такого виду перевезень. Сучаснi термши такi, як судноплавство малого тоннажу, морське шосе та автодороги моря фактично е синонiмами юторично сформованих термiнiв каботажне або прибережне судноплавство, якi охо-плюють перевезення вантажiв та пасажирiв, в основному, морем вздовж узбережжя, не перетинаючи океан i вiдрiзня-ються в залежносп вiд того, як традицшно використовують-ся цi термiни в залежносп вiд регiональноi приналежностi. На територи нашо! кра!ни також як i в США каботажним судноплавством прийнято називати перевезення в межах одше! краши, а судноплавство малого тоннажу - «морське шосе». Розвиток судноплавства малого тоннажу в США та Канащ не розглядаеться в цш статп, через вiдсутнiсть коротких морських шляхiв мiж Укра!ною та цим регюном. Транспортнi коридори призначеш для впровадження Кон-цепцii £вросоюзу вiдносно автодорiг та формування нових штермодальних логiстичних морських ланцюгiв стосують-ся також портiв Середземного та Чорного морiв кра!н якi не е членами £вросоюзу. На сьогодш судноплавство малого тоннажу мiстить 23 морських держави - члешв £С, двi мор-ськi крани £ЕП, двi кра!ни-кандидата в члени £С та iншi краши Балтiйського, Середземного та Чорного морiв.
Цiллю дослвдження е формування умов для конкурентос-проможного входження Укра!ни до ринку перевезень судно-плавством малого тоннажу.
Основний матерiал. Потенщал судноплавства малого тоннажу (СМТ), це бшьш нiж потенцiал конкретного виду дгяльностг При достатньо! розвиненостi шфраструктури
цей сектор спроможний на достатньому рiвнi конкурувати з автомобiльним транспортом. У 2001 рощ СМТ забезпечува-ло 40% уах вiдпрацьованих тонно-кiлометрiв в £вропi при частцi автомобшьного транспорту 45%. Забезпечення перевезення пасажирiв е важливою роботою СМТ та сприяе розвитку зв'язшв, але основним завданням СМТ е переорiен-тацiя вантажних транспортних потошв.
Завдання пiдтримки динамiчного та конкурентоспро-можного сектора поряд з полшшенням екологiчноi продук-тивностi та ефективносп використання енергii, створюють низку проблем, виршення яких потребуе пiдтримки та прийняття наступних заходiв. Одним з основних стриму-ючих факторiв е спрощення адмiнiстративних формальностей. Формування ввдлагодженого механiзму поставок вiд дверi до дверi не може бути виконано без повно! штеграцп в штермодальну транспортну систему. Логiстичнi ланцюжки поставок з участю судноплавства малого тоннажу повин-нi керуватися одним оператором з ушфшованою формою транспортного документу, так званими iнтеграторами, що достатньо проблематичний та трудомiсткий процес. Однiею з основних проблем розвитку судноплавства малого тоннажу е змша iмiджу вантажних перевезень, схем взаемодп з галузями промисловостi. Немаловажним аспектом стае роль властей в створенш вшповвдних умов та постiйноi тдтрим-ки цього режиму перевезення.
Загальний внесок судноплавства малого тоннажу £С в 2014 рощ ощнюеться в 1,8 млрд. тонн вантажiв, що на 2,4% бшьш нiж у попередньому роцi. Спостертаеться загальне збiльшення обсягiв перевезень судноплавством малого тоннажу за основними портами £С, що показують поступове ввдновлення в порiвняннi з роками пiсля економiчного спаду в 2009 рощ, але показники ще залишаються нижче рiвня 2005 року (таблиця 1).
Таблиця 1
Перевезення вантажiв судноплавством малого тоннажу EU-28, млн. т
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Збшьш.,% до 2013 року Збшьш.,% до 2005 року
Бельпя 108,7 113,1 121,6 128,7 111,7 130,1 125,6 123,9 125,6 134,3 +6,1 +2,4
Болгарш 17,9 20,0 19,4 20,9 16,2 18,9 21,2 22,1 24,1 21,9 -9,0 +2,3
Данш 71,6 74,8 76,8 76,7 65,2 66,8 67,7 66,2 66,3 67,6 +1,9 -0,6
Шмеччина 178,6 186,7 192,8 189,9 156,0 157,7 168,3 170,4 171,9 177, +2,9 -0,1
Естонш 34,9 37,4 30,0 22,9 22,6 28,3 31,2 25,5 28,3 29,9 +5,4 -1,7
1рландш 37,2 39,6 40,5 38,1 35,0 37,1 36,1 37,0 37,1 35,8 -0,8 -0,1
Грецш 89,0 90,9 93,3 89,4 83,3 81,5 78,0 90,5 94,6 96,8 +2,3 +0,9
1спанш 192,6 194,2 192,0 187,1 174,3 176,8 187,0 191,1 186,0 196,3 +5,5 +0,2
Францш 215,2 216,6 215,6 222,1 194,9 194,2 194,3 171,0 167,2 175,6 +5,0 -2,2
Хорватiя 16,1 15,4 19,2 18,5 16,3 15,5 13,2 12,1 12,1 10,4 -14,4 -4,8
1талш 322,8 323,6 329,8 334,0 308,5 310,7 298,4 285,2 272,0 262,5 -3,5 -2,3
К1пр 3,9 2,9 2,3 2,7 2,5 2,6 4,4 5,7 6,7 5,7 +0,6 +6,3
Латвш 45,8 46,4 49,4 49,2 46,8 47,0 53,4 61,0 56,3 58,2 +3,3 +2,7
Литва 20,7 21,6 23,3 28,6 25,4 28,3 32,2 32,4 31,3 30,7 -2,0 +4,5
Мальта 3,2 3,3 3,0 3,1 3,0 3,5 3,0 3,0 2,8 2,9 +6,0 -1,0
Шдерланди 253,5 253,0 259,3 250,8 243,8 275,9 242,3 265,6 262,9 272,1 +3,5 +0,8
Польща 42,4 41,6 44,5 39,4 37,7 49,5 48,1 48,8 52,0 54,2 +4,2 +2,8
Португалш 35,4 36,5 36,6 35,2 29,3 35,4 35,7 34,7 39,2 41,7 +6,4 +1,8
Румушя 22,1 21,2 19,4 22,8 22,6 24,0 24,6 23,9 26,4 31,3 +18,6 +3,9
Словенiя 7,3 8,7 8,8 8,7 7,8 7,8 7,9 8,8 9,2 9,8 +7,0 +3,3
Фiнляндiя 83,3 90,9 95,9 97,7 79,0 91,2 94,7 88,0 90,2 89,6 -0,6 +0,8
Швецш 137,2 139,1 144,3 148,0 130,4 148,7 148,0 142,1 145,8 149,8 +2,7 +1,0
Великобрита-шя 355,2 369,3 365,6 348,4 313,4 316,3 320,1 311,0 306,9 315,7 +2,9 -1,3
Норвегш 140,2 142,2 144,9 136,9 126,5 140,1 145,4 147,4 152,3 150,3 -1,3 +0,8
Туреччина - - - 211,4 214,5 242,6 256,9 254,6 264,0 258,5 -2,1 -
EU-28 1808,3 1835,4 1865,9 1862,0 1691,4 1765,3 1787,3 1775,7 1757,0 1799,0 +2,4 -0,1
Джерело: Евростат(mar_sg_am_cwd)[3]
Перевезення судноплавством малого тоннажу склали 58% ввд загального обсягу морських перевезень вантаж1в в/з основних порпв £С в 2014 рощ, приблизно такий же, як i в 2013 рощ, частка перевезень судноплавством малого тоннажу в загальному обсязi морських перевезень значно варшеться в залежностi вiд звпноеп мiж кранами. Домшу-
вання перевезень вантаж1в судноплавством малого тоннажу ввдносно до глибоководного судноплавства була особливо помина (близько 70% i бтше) в Болгарп, Дани, Естони, 1рландп, Греци, Хорватп, Ггалл, Кiпру, Латви, Литви, Маль-ти, Польщi, Румунп, Фшляндп, Швецй' та Великобритании а також в £ЕЗ Норвегiя (Рисунок 1).
Рис. 1 Доля судноплавства малого тоннажу в загальному обсяз! морських перевезень в 2014 рощ, млн.т.
Географiчнi мiркування, так як довп лiнii узбережжя i велика шльшсть населених островiв, вiдiграе немало важ-ливу роль в причинi високо! частки перевезень судноплав-ством малого тоннажу в бшьшосп з цих кра1н. Великий обсяг фвдерних послуг в/з вузлових портах також пояснюе високу ступiнь транспорту судноплавства малого тоннажу в крашах, якi функщонують в якостi регiональних перева-лочних пункпв. На противагу цьому, частка судноплавства малого тоннажу нижче шж 60% в кранах з великими портами, орiентованих на мiжконтинентальну торгiвлю, таких як Бельгiя, Шмеччина, Iспанiя, Нвдерланди, Португалii та Словения (рисунок 2).
Перевезення вантажiв за допомогою судноплавства малого тоннажу мiж основними портами £С-28 i портами, розташованих в Середземному морi припадало близько 29%
в!д загального числа близька 570 млн. тонн в 2013 рощ. Перевезення за допомогою судноплавства малого тоннажу в Швшчному та Балтшському морi йдуть склали 498 i 430 млн. тонн ввдповщно (25% i 22% ввд загально1 суми).
Для бшьшосп краш, найбiльшу питому вагу перевезень вантаж^в за допомогою судноплавства малого тоннажу припадала на перевезення мiж портами-партнерами, розташо-ваними в тому ж морському регiонi. £ деяш винятки, так! як Латвия, де близько половини перевезень вантаж1в призна-чалося з/в порти, розташоваш в Швшчному мор!. Румунгя i Шдерланди це два шших виключення - найбшьша частка перевезень за допомогою судноплавства малого тоннажу виконувалась в Середземному для Румунп та Балтшському мор! для Н1дерланд!в.
море; 21,8
море; 28,9
Чорне море; 6,5
Рис.2 Перевезення вантаж1в судноплавством малого тоннажу EU-28 за районами плавання в 2013 рощ, %
Загальний тоннаж перевезень судноплавством малого го тоннажу, яке в роки тсля економ!чного спаду 2009 року
тоннажу в основних портах £С знизився на 1,8% з 2012 по р!вень европейського судноплавства малого тоннажу 2013
2013 рж, що вказуе на невелике зворотне в поступовому року залишаеться нижче показник1в, зареестрованих 7 рошв
напрямку ввдновлення европейського судноплавства мало- тому, в 2005 рощ
В Францп зафшсовано найбшьше падшня каботажного судноплавства товарiв у 2013 рощ (-19%), а попм на Маль-п (-10%) i Латви (-8%). Проте, 2012 i 2013 показники для Франци були недостатньо точними. Як наслщок, iстотне зниження французьких каботажного судноплавства тоннажу на 2012 i 2013 роки в значнш мiрi може ввдображати не-долiки якостi даних. На ввдшну ввд цього, iстотне зб№шен-ня спостерiгаeться в перевезеннях судноплавством малого тоннажу на Кiпрi з 2005 по 2013 рш може бути вщображен-ням полiпшення якосп даних.
Розподiлення перевезень судноплавства малого тоннажу за видами вантажв склалося таким чином: найб№ший обсяг припадае на наливнi вантаж1 (15%), на другому шсщ навалочнi вантаж1(20%), контейнернi - 14%, накатнi - 13%. Деяш крани спецiалiзуються на перевезенш конкретного виду вантажу, тому за районами плавання та за кранами розподiлення нерiвномiрне. Найбiльшi показники при перевезенш наливних вантажв припадають на Нiдерланди, Iталiю та Великобриташю. Великобританiя е лiдером перевезень навалочних та накатних вантаж1в. Нiмеччина най-бiльший перевiзник контейнерних вантажв. За районами плавання наливш вантаж1 в бiльшостi перевозять в Чор-номорському басейнi. Доля перевезень насипних вантаж1в варiюеться вiд 15% в Середньоморському басейнi до 24% у Балтшському. Контейнернi перевезення в бшьшосп припадають на Середньоморський басейн (21%), накатш в Атлан-тичному 21%.
1сторично склалося, що найбiльш продуктивно вико-ристовуе потенцiал судноплавства малого тоннажу Шдер-ланди, це вщображаеться у показниках обсягiв перевезень портiв-лiдерiв Роттердам, Гамбург, Антверпен, Амстердам.
На ввдм^ ввд ринку насипних вантажiв для портiв об-робка контейнерiв зосереджена навколо вузлових портiв, з найбшьшими показниками. П'ять портiв, яш склали 39% вiд загального обсягу перевезень контейнерiв у основних портах £С-28 у 2013 рощ Антверпен залишаеться найбiльшим портом £С для перевезень контейнерiв судноплавством малого тоннажу в 2013 рощ, з часткою 11% ввд загального обсягу вантаж1в, що перевозяться в контейнерах. За ним слдуе Роттердам, Гамбург, Шрей i Бремерхафен, яш обро-били понад 20 млн. тонн вантажв, що перевозяться в контейнерах, на бшьш коротких морських вiдстанях. В загаль-ному обсязi контейнерних перевезень частка перевезень судноплавством малого тоннажу невелика, але на ввдшну ввд цього доставка накатних вантаж1в практично вiдповiдае показникам судноплавства малого тоннажу за рахунок най-бiльш крупних портiв, що спецiалiзуеться на обробцi го-го вантаж1в, Дувр i Кале.
Висновки. Конкурентне середовище перевезень судноплавством малого тоннажу формуе потребу в узгодженосл роботи всього транспортного ланцюга i створеннi умов ефективного функцiонування уах елементiв ще! системи. Динамiка показнишв роботи флоту ввдображають загальну защкавлешсть у розвитку таких перевезень i формують пе-
редумови для подальшого !х розвитку. Зниження наванта-ження на наземний транспорт за рахунок перевезень мор-ським транспортом забезпечить повноцiнне завантаження бiльшостi портiв. Цша та як1сть сухопутного перевезення не може конкурувати з морською, за рахунок того факту, що пе-ревезення контейнеру сухопутним транспортним засобом з регюну швшчно! £вропи до паризького регюну вiдповiдаe, за пiдрахунками, перевезенню з портiв Азп до порпв £в-ропи. [8] Проте, одшею з найбiльших проблем розвитку перевезень судноплавством малого тоннажу е недостат-нiй розвиток забезпечуючей iнфраструктури. Перспективи входження Укра1ни до европейсько! мереж1 перевезень судноплавством малого тоннажу можуть грунтуватися на спро-можносп використання iснуючих поромних перевезень, як частини Концепци «автодор^ моря» и пiвденно-захiдного коридору, та спробi використання значних обсяпв перевезень наливних вантаж1в в чорноморському басейнi.
Лггература
1. Ievgeniia Redina Nature and characteriflics of short sea shipping (Особенности судоходства малого тоннажа)/ Редина Е.В. // Оргашзац1я, економжа й управлшня основною ек-сплуатацшною дiяльнiстю транспортного комплексу. - Оде-са, 2011- №46 - С.164-171
2. Ильченко С.В. Модели оптимизации транспортных потоков в экономическом пространстве страны - Розвиток ме-тодiв управлiння та господарювання на транспорт - Одеса, 2012. - Вип. 38 (1). - С. 68 - 82.
3. Познанская И.В. Современные тенденции развития транспортной инфраструктуры ЕС/ И.В.Познанская // Мо-лодий вчений - Херсон, 2014- №9(12)-С.56-59
4. Short Sea Shipping - Country level - Gross weight of goods transported to/from main ports [mar_sg_am_cw] (04-05-2016) Retrieved from http://appsso.euroflat.ec.europa.eu/nui/show.do
5. Directive 2009/42/EC of the European parliament and of the Council on flatiflical returns in respect of carriage of goods and passengers by sea (2009) Retrieved from http://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN
6. COMMISSION DECISION amending Directive 2009/42/ EC of the European Parliament and of the Council on flatiflical returns in respect of carriage of goods and passengers by sea(2009) p.33-40. Retrieved from http://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:32010D0216
7. Freight transport flatiflics Data extracted in January 2016. Mofl recent data: Further Euroflat information, Main tables and Database. Planned article update: October 2016. Retrieved from http://ec.europa.eu/euroflat/flatiflics-explained
8. Short sea shipping in Europe/ Bulletin of the Observatory of Transport policies and flrategies in Europe. 2013 p. 2 Retrieved from http://www.developpement-durable.gouv.fr/ IMG/pdf/33As.pdf
