CC BY
10
Науковий в^ник Львiвського нащонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture
doi: 10.32718/nvlvet-a9017
UDC 636.2.083.312.3
Ethological observations of reproductive qualities of Aberdeen-Angus and Grey Ukrainian breed in the conditions of forest-steppe and steppe zones of Ukraine
\ S.H. Shalovylo2, B.V. Gutyj2, A.O. Boiko2
'Institute of Agriculture of Steppe zone of NAAS Ukraine, Dnipro, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Humennyi, V.D., Shalovylo, S.H., Gutyj, B.V., & Boiko, A.O. (2019). Ethological observations of reproductive qualities of Aberdeen-Angus and Grey Ukrainian breed in the conditions of forest-steppe and steppe zones of Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(90), 98-103. doi: 10.32718/nvlvet-a9017
V.D. Humennyi
Article info
Received 14.02.2019 Received in revised form
18.03.2019 Accepted 19.03.2019
Institute of Agriculture of Steppe zone of NAAS Ukraine, Volodymyra Vernadskoho Str., 14 Dnipro, Ukraine.
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-097-383-45-17 E-mail: s.shalovulo@gmail.com
The results of researches in modern herds of meat breeds - classical British, Aberdeen-Angus and autochthonous gray Ukrainian for conducting of pollination in research farms "Polivanivka" of the Institute of Agriculture of Steppe Regions of NAAS of Ukraine and "Progress" of Chernihiv Institute of Agro-Industrial Production in 2009-2012. The ethological behavior of mothers (cows) and their calves was studied in the conditions of keeping and growing livestock on the technology of meat cattle breeding. Animals for conducting research were selected taking into account age, body weight of cows, sex calves, body weight of calves at birth. Collection of accounting materials was carried out according to the data of the primary technological and pedigree records, artificial insemination magazines, materials of ethological observations. Observations were conducted in accordance with the task of preserving genetic diversity in gene pool herds of Aberdeen-Angus and Gray Ukrainian breeds. The herds of animals in the experimental farms kept the meat keeping technology adopted by the farms. The feeding of breeding stock of animals of these breeds was carried out in accordance with established and accepted at experimental farms rations, which consisted of the presence and number of harvested at farms feed. Obtained materials indicate the plasticity and the ability to control the system reproduction reproductive population in modern economic conditions farms. Attention is paid not only to purely selective approaches, but also an attempt is made to substantiate the necessity of adapting breeding breeds to modern systems of economic relations. Knowledge of the ethology of Aberdin-Angus and gray Ukrainian breeds in the conditions of the forest-steppe and steppe zones of Ukraine will allow controlling the processes of reproduction of mother and repair animals in livestock breeding herds, as well as the conservation of genetic resources of aboriginal breeds.
Key words: ethology, gene pool, population, calving, breed, cattle, biorhythms, sexual function, cow, calf, calving, suction, reproductive ability, technology.
Етолопчш спостереження за ввдтворними якостями Kopie абердин-ангусько'1 та йро*1 украшсько'1 порвд в умовах лкостепово*1 та степово'1 зон Украши
, С.Г. Шаловило2, Б.В. Гутий2, А.О. Бойко2
Институт сшъсъкого господарства cmenoeoï зони НААН Украши, м. Дтпро, Украта
2Львiвський нацюналънийутверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицъкого
м. Лъвiв, Украта
Наведет резулътати до^дженъ в сучасних стадах м 'ясних nofid - класичног британсъког, абердин-ангусъкоï i автохтонноï ырог укратсъкоï з проведення отелення в до^дних господарствах "Поливатвка" 1нституту стъсъкого господарства степових
В.Д. Гуменний1
районв НААН Украгни i "Прогрес" Чернгвського тституту агропромислового виробництва у 2009-2012 роках. Вивчалась ето-логiчна поведтка матерiв (корiв) та гх телят за умов утримання та вирощування nоголiв 'я за технологieю м 'ясного скотарства. Тварин для проведення до^джень вiдбирали з урахуванням вмаси тта корiв, статi телят, маси тта телят при народжент. Збiр облтових матерiалiв здтснювали за даними первинного технологiчного та племтного обл^, журналiв штучного остентня, матерiалiв етологiчних спостережень. Спостереження проводили згiдно iз завданням зi збереження генетичного рiзноманiття у генофондних стадах абердин-ангуськог та Ырог украгнськог порiд. Стада тварин у до^дних господарствах утримували за прийн-ятою у господарствах технолог1ею ведення м 'ясного скотарства. Годiвлю племтного поголiв 'я тварин вказаних порiд проводили за встановленими та прийнятими у до^дних господарствах ращонами, ят складали iз наявностi та кiлькостi заготовлених у господарствах кормiв. Отримаш матерiали вказують про пластичтсть та можливкть управлтня системою з вiдтворення репродуктивного поголiв 'я в сучасних економiчнихумовах господарств. Придтяеться увага не ттьки суто селекцшним тдходам, а й робиться спроба обгрунтувати необхiднiсть адаптацгг розведення порiд до сучасних систем господарських вiдносин. Знання з етологп корiв абердин-ангуськог та Ырог украгнськог порiд в умовах лкостеповог i степовог зон Украти дозволять керувати про-цесами вiдтворення маточного та ремонтного поголiв 'я у стадах iз розведення худоби м 'ясного напрямку продуктивностi, а також питаннями збереження генетичних ресурЫв аборигенних порiд.
Ключовi слова: етологiя, генофонд, популящя, отелення, порода, велика рогата худоба, бюритми, статева функцiя, корова, теля, отелення, тдсос, вiдтворна здаттсть, технологiя.
Вступ
Генетичш ресурси тваринництва е одними iз ваго-мих у стратепчному плаш багатств будь-яко! кра!ни (Shmal'gauzen, 1969; 1ЬаШШп et а1., 2007; ^акИик, 2016). Молочне та м'ясне скотарство були, е i будуть провщними галузями у тваринницта ^о1иЬ et а1., 2018). Використання !х генетичного потенщалу у багатьох випадках обумовлюе економ^ господарств, яш займаються розвитком молочного та м'ясного скотарства (Jejsner, 1986). Конкурентш можливосп розвитку галузi скотарства закладаються в перюд одержання i вирощування телят, з визначенням !х життездатносп, здоров'я, маси тша при народженш, подальшим ростом, розвитком, витратами на годiвлю, утримання. Вирощування повинно бути оргашзоване таким чином, щоб при невеликих затратах пращ й оптимальних витратах кормiв забезпечити нормаль-ний рют i розвиток молодняку та закласти основу для прояву генетичного потенщалу продуктивносп тварин ^Иагап & Sha1ovy1o, 2018).
Тварини м'ясних порщ мають добру пластичшсть у пристосуванш до рiзних природно-ктматичних умов уах зон Укра!ни та господарських умов бшьшо-сп господарств. Висока продуктившсть тварин, вщ-носно швидкий темп !х вщтворення та скороспiлiсть, а також можливють краще, порiвняно з шшими видами сiльськогосподарських тварин, використовувати грубi та пасовищнi корми i давати м'яку, соковиту яловичину - сприятимуть розведенню тварин тих порад (Kharko et а1., 2017; Bodnaruk et а1., 2017).
Тварини популяцшних стад класично! м'ясно!' абердин-ангусько!' та впчизняно!, аборигенно! сро! укра!нсько! порщ характеризуються високою житте-здатнiстю, мщшстю конституцп, доброю пристосова-нiстю до мюцевих умов, тривалiстю продуктивного використання, високою плодючютю, дрiбноплiднiстю, стiйкiстю до стреав та iнфекцiйних захворювань, високим вмiстом жиру та бiлка у молощ, добрими технологiчними i смаковими показниками м'яса (А1-tuhov & Rychkov, 1970; Ме1'п1к et а1., 2002). Вартi уваги також i материнськ1 якостi маточного погол1в'я цих порщ. У зв'язку з цим нами проведено досль дження з вивчення поведiнки корiв пщ час отелень та догляду корiв-матерiв за телятами тсля !х народжен-ня.
Мета роботи - дослщити особливосп етолопчно! поведшки кор1в абердин-ангусько! i сро! укра!нсько! порщ та одержаного вщ них молодняку за природних умов пасовищного утримання.
Матерiал i методи дослвджень
Дослщження проводили у дослщних господарствах "Прогрес" Чернiгiвського шституту агропромислового виробництва та "Поливашвка" 1нституту сшь-ського господарства степових райошв НААН Укра!-ни, на маточному поголiв'! племiнних заводiв з розведення спецiалiзовано! класично! м'ясно! абердин-ангусько! породи, та у популяцшному стад з утри-манням аборигенно! сiро! укра!нсько! породи у лггнш пасовищний перiод 2009-2012 роках. Тварин для проведення дослщжень вщбирали з урахуванням вiку, маси тша корiв, статi телят, маси тша телят при народженш. Збiр облжових матерiалiв здiйснювали за даними первинного технолопчного та племiнного облшу, журналiв штучного осiменiння, матерiалiв етолопчних спостережень. Спостереження проводили згiдно iз завданням зi збереження генетичного рiзно-манiття у генофондних стадах абердин-ангусько! та аро! укра!нсько! порщ (Venzhik, 1982; Altuhov, 1986). Стада тварин у дослщних господарствах утримували за прийнятою у господарствах технологieю ведення м'ясного скотарства.
Годiвлю племiнного поголiв'я тварин вказаних порщ проводили за встановленими та прийнятими у дослщних господарствах ращонами, яш складали iз наявностi та кiлькостi заготовлених у господарствах кормiв. Рацiони годiвлi худоби вiдповiдали нормам (Ibatullin et al., 2007). Витрати кормiв на одну корову iз приплодом на пщсос становили 59-63 ц кормових одиниць на ргк. Основнi види кормiв для худоби м'ясного напрямку продуктивносл - трава зеленого конвеера i природних пасовищ, силос, солома озимих та ярих культур, сшо, сшаж, за невеликими витратами концентрованих кормiв, до 20-25% за пожившстю. М'ясним коровам на добу, на 100 кг маси тша згодо-вували кормiв 1,5-1,6 корм.од., на одну кормову оди-ницю припадало 110-115 г перетравного проте!ну, 10-11 г кальщю, 5-6 г фосфору i 35-40 мг каротину. У першш половинi лактацп на 100 кг маси тша згодо-вували 1,7-1,9 корм. од., перетравного проте!ну на
1 корм. од. - 100-110 г, кальцш 9-10 г, фосфору 4,55 г i 40-45 мг каротину. Спостереження за родами кор1в та тдсосом телят проводили за умов випасання маточного та ремонтного поголiв'я з ранньо! весни до шзньо1 осет (Plohinskij, 1969; Admin & Zjunkina, 1974).
Молочнiсть маточного поголiв'я визначали за ма-сою тша телят при вiдлученнi ввд ю^в пiсля тдсос-ного перiоду, у 7-мюячному вiцi. Дослвдження особ-ливостей поведшки корiв i телят абердин-ангусько1 та аро1 укра1нсько1 порiд проводили за методикою В.1. Велiкжанiна (Velikzhanin et al., 1975).
Бiометричне опрацювання даних здiйснювали методом варiацiйноl статистики за М.О. Плохинським (Plohinskij, 1969).
Постановка проблеми i стан ii вивчення. Таю фь зюлопчш процеси, як тiльнiсть, отелення, шволющя репродуктивних органiв маточного поголiв'я шсля отелення вiдносять до порушень бюрштшв. Взаeмодiя бiоритмiв м1ж собою iз перiодично змiнними умовами життя лежить в основi адаптаци органiзму тварин. Рiвень неузгодженостi бiоритмiв у здорових корiв найбiльш яскраво проявляеться у перюд отелень, що ввдбиваеться на знижент захисних функцiй органiзму i посиленнi ризику виникнення захворювань. Переход вiд тiльностi та вiдсутностi лактаци до отелення, а потiм ввд вiдсутностi тiльностi i початку лактацп е для органiзму корiв стресовими. За матерiалами лиерату-рних джерел, у раннiй пiсляродовий перiод у корiв спостерiгаеться сильний гормональний дисбаланс iз гормональною депресiею. Цей перюд, до закриття шийки матки, е виршальним у механiзмi шволюци та вшновлення вае1 статево! системи. Через пригшчений та ослаблений iмунiтет у корiв виникають рiзнi тсля-родовi ускладнення i розлади, у тому чи^ й захво-рювання молочно1 залози - мастити. Все це призво-дить до погiршення здоров'я i зменшення молочно1 продуктивностi корiв як у перiод захворювання, так i впродовж уае1 лактацп. За даними дослвднишв, деси-нхронози приводять до вiрогiдного зменшення трива-лосп життя тварин за умов порушення бiологiчних ритмiв, як1 покликанi бути важливим механiзмом регуляци функцiй оргашзму, забезпечуючи гомеостаз, динамiчну рiвновагу i процеси адаптаци у бiологiчних системах.
Поведшка корiв-матерiв стосовно сво1х нащадкiв обумовлена безумовними статевими рефлексами та материнським iнстинктом. У велико1 рогато1 худоби вiн розвинений досконало i проявляеться ще перед появою на свгг потомства. Отелення у маточного поголiв'я настае пiсля завершення визначеного термь ну тiльностi, коли органiзм матерi вже не може забез-печити плвд поживними речовинами через плаценту. Процес виведення плоду з матки мае виражену фiзiо-логiчну послшовшсть та особливостi.
Знання складних взаемовшносин, що проходять в органiзмi тсля народження, дають можливiсть фор-мувати тварин певного напрямку продуктивностi, з ефективною трансформащею поживних речовин корму, !х здоров'я, подальшим довголптям i пристосова-нiстю до певних технолопчних умов. Молодий орга-шзм володiе високою пластичнiстю, тому формування
його резистентности i адаптацшних властивостей най-краще проводити на раннИх стадiях онтогенезу. За нeвiдповiдностi умов годiвлi, догляду i утримання тварини змушенИ пристосовуватись до цих обставин. Це приводить до пИдвищення витрат eнeргiï, порушення обмiну речовин, погИршення стану здоров'я, зниження стИйкостИ до захворювань, ïx продуктивности та перевитрат кормiв на виробництво продукцiï.
Внаслiдок проведених дослiджeнь за поведИнкою молодняку накопичено значний матeрiал зi встанов-лення xарчовоï активности телят у онтогeнeзi. За ма-тeрiалами £.1. Лдмiна (Admin, 1971), середня трива-лiсть часу з початку смоктання у телят складала 66,4 хвилини. За 12-годинний перюд телята молочних порИд споживали 4,06 кг молозива, за добу - 5,53 кг. А.Ф. Глазов iз ствавторами (1983) порiвнювали хар-чову поведшку новонароджених телят вiдразу вщлу-чених вiд матeрiв (1 гр.), через 6 годин (2 гр.) i через 12 годин (3 гр.). Перший раз телята приймали молозиво вщповвдно через 165, 124, 117 хвилин. Тривалiсть прийому молозива телятами дорiвнювала вiдповiдно 4, 13 та 12 хвилин. Час до видшення меконш телятами становив 215, 167 та 148 хвилини. Щ даш свiдчать про ютотну рiзницю xарчовоï повeдiнку телят, яких вiдразу в^длучили в^д корiв, вiд повeдiнки телят, якi перебували в^д 6 до 12 годин iз матерями-годувальницями. За даними дослщнишв, iснуe суттева рiзниця у результатах дослщжень xарчовоï повeдiнки телят тсля народження. Одш автори (Admin, 1971) стверджують, що тiльки 10% телят необхщна допомо-га персоналу в пошуках дiйок пiд час пeршоï годiвлi, а iншi - 70 %. За матeрiалами одних дослвднишв, час видiлeння мекон1ю дорiвнював 95,8 ± 7,52 хвилини тсля споживання молозива, а за шформащею iншиx -цей час у 2-3 рази тривалший. Але уа стверджують, що утримання телят в першу добу життя разом з матерями сприятливо позначаеться як на здоров'1' телят, так i матeрiв. У телят, яких залишали разом iз коровами-матерями, швидше з'являвся харчовий рефлекс, ранiшe вщходив первородний кал, телята поводилися спокшшше, кратнiсть i тривалiсть ïx смоктання виме-нi, регулювалось за ïx малими ковтками. Молозиво добре перемшувалося зi слиною i невеликими порщ-ями потрапляло через стравох1дний жолуб, минаючи рубець та сiтку, просто в сичуг. Сeрeдньодобовi при-рости маси тша досягали до 1200-1300 г.
Вирощування молодняку в багатьох випадках обумовлюе оптимальнi прояви генетично закладених продуктивних можливостей тварин. Знання багатог-ранноï' сутi процесу росту, а також його закономiрно-стей дозволяе управляти розвитком органiзму в пот-рiбному людинi напрямку. По рiзному впливаючи на ^дентичних за яшстю та походженням телят, можна виростити неоднакових за продуктивнiстю корiв. Це можливо на основi знання закономiрностeй iндивiду-ального розвитку тварин i факторiв, якi обумовлюють m процеси. Iндивiдуальний розвиток тварин проходить за умов складних взаемодш оргашзму i зовнин-нього середовища. Характерш осо6ливостИ кожного вИкового перюду iндивiдуального розвитку органiзму необх1дно рацИонально використовувати. ЕнергИя росту з вИком зменшуеться, а оплата корму - збИльшу-
еться. Поряд з кшьшсними змшами проходить функ-цiональна диференцiацiя окремих тканин, оргашв та органiзму в цiлому. Таким чином, вирощування висо-копродуктивного молодняку розподшяеться на окремi перiоди. Технолопя вирощування постiйно удоскона-люеться, уточнюеться вiдповiдно до сучасних досяг-нень науки i практики.
Отже, одержання продукцп (прирости маси тша) вщ утримання стад м'ясних порщ велико! рогато! худоби можливе при забезпеченнЦ високого рiвня вiдтворення стада, отримання та збереження новона-роджених здорових життездатних телят та !х подаль-шого iнтенсивного вирощування (Admin & Vasenkova, 1968; Admin, 1971).
Результати та ix обговорення
Важливим елементом видово! характеристики велико! рогато! худоби е той факт, що теля з'являеться на свiт цшком сформованою (анатомiчно, морфологЦ-чно та фiзiологiчно) особиною. Вiдомо, що у диких предкЦв велико! рогато! худоби теля народжувалось з добре розвинутим зоровим та слуховим сприйняттям i вiдразу ж шсля появи на свiт здатним самостшно рухатись i приймати корм, смоктати та знаходити матiр у стадi за допомогою нюху та слуху. Ця власти-вiсть у процесi фшогенезу була важливим бюлопч-ним фактором у збереженш виду. Якщо у диких предков велико! рогато! худоби теля народжувалось масою тша вщ 15 до 19 кг i у корови-матерi вистачало молока лише на нетривале вигодовування, то новонаро-дженЦ телята сучасних заводських як молочних, так i м'ясних порщ, мають масу тiла при народженш вщ 25 до 45 кг. Вщ високоудiйних корiв спецiалiзованих молочних порщ надоюють за лактацiю 8000-10000 i бiльше кшограм молока. У процесЦ фiлогенетичного розвитку i онтогенетичного полiпшення порiд велико! рогато! худоби також змiнювались вимоги органiзму тварин до умов середовища. За час еволюцп було втрачено багато притаманних виду властивостей, яш забезпечували виживання тварин за умов дико! при-роди (це i гострота органiв чуття, висока рухливють та iншi реакцi! тварин), що спостерЦгаються у тварин ¡нших видiв, яш збереглися у дикш природi. Водночас з'явились новi властивостЦ тварин, найбiльш позитив-ш з яких були вiдiбранi людиною шляхом селекцп. Поступово змiнилась i реакцЦя тварин на умови сере-довища.
Аналiз проведених нами дослiджень перебiгу оте-лень корiв абердин-ангусько! i аро! укра!нсько! порiд та показникЦв маси тша новонароджених телят свЦд-чать, що отелення у корiв проходили без надання сторонньо! допомоги обслуговуючим персоналом. Корови телились за природних умов утримання, самостшно на природних пасовищах.
Спостереження показали, що перед наближенням до отелення корови намагались вщокремлюватись вщ загального стада i починали повiодитися дуже неспокойно, "порушуючи" звичайний "режим дня", встано-влений для стада, що перебували на випасi. Вони вщставали вiд стада, вибирали для родiв вiдокремлене вiд людей та шших тварин мЦсце. Ретельно його огля-
дають, все, що можуть обнюхують, прислухаються, потребують повного спокою, тшш. Вивчають "свою вибрану для родiв територiю". За часом народження телят у сЦрих укра!нських корiв шсля вЦдходу навко-лоплiдно! води проходить 1,5-2 години, Цз коливан-нями вiд 20 до 127 хвилин. Отелення у корЦв, що перебували пщ нашими спостереженнями, проходили вЦдносно легко. Корови сiро! укра!нсько! породи про-являють активне материнське шклування за новона-родженими телятами. Шсля отелення, яке у бшьшосп випадшв проходить у станi, коли корови лежать, вона вЦдпочивають вщ 2 до 8 хвилин. Вщпочиваючи, корови весь час намагаються пiдняти голову, при цьому подають звуковi сигнали i стараються дивитися в бЦк телят, спостерiгають за проявами ознак життя та по-ведiнкою. Пiсля короткого вiдпочинку корови швидко пiднiмаються на ноги, обнюхують телят i починають енергiйно, навть жадiбно, вилизувати новонародже-ний плЦд. Ми спостерiгали два етапи активносп вили-зування телят коровами. Перший етап проходить до часу видшення плодом меконя (первородного калу) i по!дання його коровами. Другий етап - шсля спожи-вання меконЦю. Середня тривалiсть бiльш активного першого вилизування телят становила до 48 хвилин з коливаннями вiд 36 до 75 хвилин. Загальний час ви-лизування за першу добу склав 138 хвилин. Облизу-вання теляти мае важливе бюлопчне значення - теля швидше висихае, активiзуеться та полiпшуеться кро-вообiг i дихання, а також терморегулящя. Шерсть набувае гарного блискучого вигляду. Вiдомо, що всi новонароджеш класу ссавцiв не мають лiзоциму. ЛЦ-зоцим материнсько! слини сприятливо дiе на шкiру, надае !й бактерицидних властивостей та захищае телят. За допомогою лiзоциму у новонароджених телят проходить знезараження пуповини.
Процес адаптаци та вставання на ноги майже у вах новонароджених телят сiро! укра!нсько! породи проходить доволi швии1ко. Ц дi! залежать вц! стап, маси тiла плода при народженнi. Першими, у межах 14-27 хвилин, на ноги пщшмаються телички. Бугайцi, маючи 6Цльшу масу тiла при народженш, починають вставати на 20-45 хвилиш шсля родЦв. Через деякий час та кшькох невдалих спроб вставання i падЦння, теля намагаеться твердо стояти на ногах, починаючи пошук вименЦ i першЦ невдалЦ спроби пЦдсису. ПЦд час вставання на ноги у телят вЦдкриваеться стравохЦдний жолоб i вони готовЦ до споживання молозива.
За нашими спостереженнями, телята дослЦджува-них порЦд витрачали на пошуки дЦйок вЦд 20 до 60 хвилин. Протягом 8 годин шсля родЦв у телят вказаних порЦд на пЦдсис витрачалося 84,4 хвилини. Акт ссання е безумовним рефлексом, пов'язаним Цз дЦяль-нЦстю шлунково-кишкового тракту. У проявЦ рефлексу ссання основну роль вЦдЦграють зовнЦшнЦ Цмпульси, подразнення у зонЦ губ та стЦнок передньо! частини ротово! порожнини, якЦ надае корова телятЦ язиком при його облизуваннЦ. Рефлекс ссання з'являеться пЦсля народження, через декшька хвилин i зумовлю-еться почуттям голоду, яке виникае шсля припинення плацентарного живлення. Новонародженим телятам необхЦдно спожити молозиво через 30-40 хвилин шсля родЦв, коли вЦдкритий стравохЦдний жолоб, але
не шзшше шж 1-1,5 години тсля отелення корови у кшькосп 1,5-2 кг. У харчуванш новонароджених телят молозиво е единим, найцшшшим та незамшним продуктом. При споживанш молозива телята засвою-ють антитша, у т. ч. гамма-глобулши, як1 е основними захисними тшами в оргашзм1 телят, набувають 1муш-тету проти ди р1зних хвороботворних мшрооргашз-м1в.
Ми спостерйали прийом молозива тсля народження, виявлення рефлексу ссання 1 частоту тдсосу кор1в протягом першо! доби. Перш1 спроби спожи-вання молозива у телят аро! укра!нсько! породи в середньому наступали на 32 хвилиш тсля народження телят. Коливання становило 22-58 хвилин. Телята ссуть кор1в пов1льно, перебираючи дшки. Фах1вцям бажано прослщкувати, щоб теля спожило молозиво шсля першого вставання на ноги, коли у нього вщк-риваеться стравохшний жолуб. Якщо споживання молозива зволжаеться, то телята не одержать необ-хшних !м 1мунних тш 1 будуть хворгга на шлунково-кишков1 захворювання. у. У перюд год1вл1 телят молозивом, а попм молоком у них проходить сичужне травлення, коли корм надходить безпосередньо до сичуга. Починаючи з першо! год1вл1, безперервно вде секретя шлункового соку. За першу добу телята до 14-17 раз1в пщсисають кор1в.
При перших спробах теляти ссати корова стае до нього боком, паралельно 1 весь час активно вилизуе задню третину тулуба, зону голодно! ямки, задш кш-щвки. Особлива увага надаеться в дшянщ кореня хвоста, зовшшшх статевих оргашв. До отелення, тд час 1 шсля отелення корови весь час подають сигнали. Звукова тональшсть, тембр голосу, частота сигнал1в у кожно! корови своя. Шсля висмоктаних перших пор-цш молозива, на 3-5 хвилиш пщ час його подальшого споживання, у телят починае вшходити меконш. Молозиво д1е як легке проносне на травний тракт ново-народженого теляти, що допомагае швидко зв1льнити його вщ накопиченого у кишечнику первородного калу. Корови чекають ше! мип, 1 при видшенш меконш, густого, щшьно! консистенци, зеленого або жов-того, темно-коричневого, а школи 1 чорного кольору первородного калу, корови активно починають його захоплювати язиком 1 споживають. Шсля по!дання меконш тварини заспокоюються. Тобто, заюнчився перший, активний етап корови з догляду за новонаро-дженим телям та його ретельне вилизування. За нашими пщрахунками, корови понад три тисяч1 раз1в (3370 1з коливаннями в1д 1780 до 3698 раз1в), до в1д-ходу 1 споживання ними мекон1ю язиком проводили вилизування телят. Вважаемо, що споживання меко-н1ю е також одночасним сигналом кор1в, що роди пройшли нормально 1 тварина може готуватись до подальшого процесу вщдшення послвду. П1сля по!-дання коровами мекошю !х активн1сть щодо догляду за телятами знижувалася. Встановлено, що у кор1в, як1 не перебували 1з телятами п1сля род1в 1 не споживали мекон1ю, в1дбулося затримання 1нволюц1! матки п1сля отелення.
Третя стад1я родового процесу завершуеться зв1-льненням матки в1д хор1ону (плодових оболонок) 1 тривае у межах в1д 3,5 до 6 годин.
У перш1 дн1 п1сля род1в, яш проходили на пасови-щ1, корова перебувае поряд 1з приплодом, доглядае за ним та обер1гае його, пасеться сама та годуе теля. Пвд час випасання чи вщпочинку корови теля весь час у !! пол1 зору. У перш1 дн1 новонароджене теля стае р1дко. Коли теля п1дн1маеться на ноги, у нього проходить д1урез, а пот1м теля починае шукати вим'я матер1 1 п1дсисае його. Шсля цього недовго сто!ть на ногах 1 знову лягае на вщпочинок. До стада кор1в у перш1 дн1 корова не наближаеться. На нашу думку, така повед1-нка тварини дае можливють роз1рвати зв'язок корови 1з пасажуючою м1крофлорою у стад1 та закр1пити б1олог1чний зв'язок "корова - теля". За лтгературними даними ^е1'е, 1987) та нашими спостереженнями, корови приводять телят до стада кор1в через 5-7 дшв п1сля отелення. Корова п1знае свое теля за допомогою нюху, слуху, дотику 1 насамшнець - зору. Новонаро-джеш телята п1знають свою мапр за запахом та звуком. У кожно! тварин свш специф1чний запах. Це сум1ш природних запах1в, як1 визначаються генами, типом шшри, кольором волосяного покриву, типом нервово! д1яльност1 темпераментом 1 навиъ рац1оном харчування та набором корм1в у рац1он1 перед оте-ленням та шд час род1в ^е1'е, 1972).
За анал1зом маси тша новонароджених телят дос-л1джуваних порвд суттево! р1зниц1 не виявлено. Маса тша телят абердин-ангусько! породи становила 2527 кг. Л1м1ти живо! маси становили вш 24,8 кг до 28,7 кг. Мшливють ознаки за живою масою - 13,1%. Маса тша новонароджених бугайшв була 26-27 кг, а теличок 25-26 кг. Молочшсть кор1в невисока - 11001250 кг за лактацш. За оптимальних умов год1вл1 телята абердин-ангусько! породи у 8-мюячному вщ1 досягли маси т1ла 185-220 кг. Ввдтворювальна здат-н1сть маточного погол1в'я стада становила 91%. У маточного погол1в'я спостер1галась добре виражена сезоншсть отелень (с1чень - кв1тень).
За умов тривалого чистопородного розведення у невеликому закритому стад1 тварини с1ро! укра!нсько! породи збер1гають основн1 специф1чн1 породш особ-ливост1: добру пристосован1сть до мюцевих умов, др1бнопл1дн1сть 1 високу репродуктивну здатн1сть. Жива маса телят при народженш по стаду складае 56% в1д живо! маси маточного погол1в'я - 26,8 кг (26 + 35 кг) за мшливютю ознаки 14,5%. При цьому маса тша бугайшв становить 30-35 кг, а теличок 26-31 кг. Коефщент др1бноплщносп у маточного погол1в'я становить 0,052-0,061 1 на такому р1вш залишаеться понад 45 останшх рок1в.
Отже, вирощування одержаного молодняку 1 фор-мування майбутньо! м'ясно! продуктивност1 телят е найв1дпов1дальн1шим 1 найважлившим процесом у молочний перюд в м'ясному скотарств1. 1нтенсивн1сть росту отриманих телят, направлене !х вирощування повинно бути оргашзоване таким чином, щоб за невеликих затрат праш, оптимальних витрат корм1в забез-печити штенсивний р1ст 1 розвиток молодняку та закласти основу для виявлення генетично закладено! високо! продуктивност1.
Biiciiobkii
3HaHHa 3 eTonorii KopiB a6epgHH-aHiycbKoi Ta cipoi' yKpaiHCbKoi' nopig b yMoBax nicocTenoBoi i crenoBoi 3oh yKpaiHH go3BonaTb KepyBaTH npoцecaмн BigTBopeHHa MaroHHoro Ta peMoHTHoro noromB'a y cTagax i3 po3Be-geHHa xygo6u M'acHoro HanpaMKy npogyKTHBHocTi, a TaKo® nHTaHHaMH 36epe®eHHa reHeTHHHHx pecypciB a6opureHHHx nopig.
References
Admin, E., & Vasenkova, N. (1968). Otdyh korov pri bezprivjaznom soderzhanii. Molochnoe i mjasnoe skotovodstvo, 10, 41 (in Russian). Admin, E.I. (1971). Izuchenie s.-h. zhivotnyh v bol'shih gruppah. Nauchno-tehn. bjul. NII zhivotnovodstva Lesostepi i Poles'ja USSR, 2, 44-50 (in Russian). Admin, E.I., & Zjunkina, E.N. (1974). Povedenie korov pri raznyh tehnologicheskih soderzhanijah. Zhivotnovodstvo, 4, 64-65 (in Russian). Altuhov, Ju.P. (1986). Geneticheskie processy v popu-
ljacijah. Moskva: Nauka (in Russian). Altuhov, Ju.P., & Rychkov, Ju.G. (1970). Populjacionnye sistemy i ih strukturnye jelementy. Geneticheskaja stabil'nost' i izmenchivost'. Zhurn. obshh. biologii, 31(5), 507-526 (in Russian). Bodnaruk, V.Y., Muzyka, L.I., Bodnar, P.V., Zhmur, A.J., & Orihivsjkyj, T.V. (2017). New possibilities of effective breeding in cattle based on the study of the genome. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 3237. doi: 10.15421/nvlvet7907. Golub, O.M., Shalovylo, S.G., Bojko, A.O., & Oseredchuk, R.S. (2018). Extraterritorialconstitutional features of Black-and-Spotted Dairy cows of different affinity and production types. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 41-46. doi: 10.32718/nvlvet8907. Ibatullin, I.I., Melnychuk, D.O., & Bohdanov, H.O. (2007). Hodivlia silskohospodarskykh tvaryn. Vinny-tsia: Nova Knyha (in Ukrainian).
Jejsner, F.F. (1986). Ispol'zovanie i sovershenstvovanie serogo ukrainskogo skota. Katalog zhivotnyh seroj ukrainskoj porodi krupnogo rogatogo skota. K.: Urozhaj (in Russian).
Kharko, M.V., Denkovich, B.S., Pivtorak, Y.I., Naumyuk, A.S., Petryshak, R.A., & Holodyuk, Y.P. (2017). Milk yield and metabolic processes in cows during the usage of the biosprint drug in the diet structure. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 122-126. doi: 10.15421/nvlvet7924.
Kovalchuk, N.A. (2016). Ekolohichni problemy tvarynnytstva. Naukovyi visnyk LNU veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii. Seriia: Silskohospodarski nauky, 18(1), 199-203. https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture/article/vie w/3528.
Mel'nik, Ju.F., Burkat, V.P., & Guzev, I.V. (2002). Sele-kcionnyj process i sostojanie geneticheskih resursov zhivotnovodstva v Ukraine. K.: Agrarnaja nauka (in Russian).
Plohinskij, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja zootehnikov. Moskva: Kolos (in Russian).
Sel'e, G. (1972). Ot mechty k otkrytiju. Per. s angl. Progress. Moskva (in Russian).
Sel'e, G. (1987). Na urovne celogo organizma. Nauka. Moskva (in Russian).
Sharan, M., & Shalovylo, S. (2018). Subsidiary methods of pregnancy diagnosis in diary cattle - alternative for the future. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 108-113. doi: 10.32718/nvlvet8920
Shmal'gauzen, I.I. (1969). Faktory jevoljucii. Teorija stabilizirujushhego otbora. Moskva: Nauka (in Russian).
Velikzhanin, V.I., Vasil'eva, E.N., Kulikov, V.B., & Soldatov, A.S. (1975). K probleme povedenija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. Vopr. Zoopsihologii, jetologii i sravnit. psihologii. M., 108-109 (in Russian).
Venzhik, S. (1982). Sohranenie geneticheskih fondov. Aktual'nye voprosy prikladnoj genetiki v zhivot-novodstve. M.: Kolos, 59-70 (in Russian).
