CC BY
9
2. Судольский Р., Аксенов Ю. В начале большого взрыва. Топ-15 интернет-компаний Украинский интернет-рынок растет быстрее, чем в любой другой стране Восточной Европы. - Режим доступа: http://forbes.ua/magazine/forbes/1336514-v-nachale-bolsho-go-vzryva-top-15-internet-kompanij
3. Алексухин, В А. Родигина В.В. Электронная коммерция и маркетинг в Интернете / В.А. Алексухин, В.В. Родигина. - М.: ИН-ФРА-М, 2008. - 413 с.
4. Эймор Д. Электронный бизнес: эволюция и/или революция / Дэниел Эймор; пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. - 752 с.
5. Илайес М., Витцель М. Электронная коммерция: практическое руководство / М. Илайес, М. Витцель - М.: Диа СофтЮП, 2002. - 232 с.
6. Пейтел К., Мак-Картни М. Секреты успеха в электронном бизнесе / К. Пейтел, М. Мак-Картни Серия: Электронная коммерция. -СПб.: Питер, 2001. - 234 с.
7. Сигел Д. Шагни в будущее. Стратегия в эпоху электронного бизнеса / Д. Сигел - М.: Олимп-Бизнес, 2001. - 422 с.
8. Холмогоров В. Интернет-маркетинг: краткий курс / В. Холмогоров- 2-ое изд. - СПб.: Питер, 2002. - 422 с.
9. Уорнер М. Виртуальные организации. Новые формы ведения бизнеса в XXI веке / М. Уорнер - М.: Добрая книга, 2005. - 324 с.
10. Електронна комерцт: навч. посВник / A.M. Береза, Л.А. Ко-зак, Ф.А. Левченко, В.М. Гужва, B.C. Трохименко. - 1ртнь: Вид-во «КНЕУ», 2002. - 132 с.
11. Макарова М.В. Електронна комерцт: посВник [для студ. ВНЗ]. - К.: Академт, 2002. - 428 с.
12. Меджибовська Н.С. Електронна комерци: навч. посВник. - К.: Центр навч. лп—ри, 2004. - 368 с.
13. Електронна комерцт: пщручник / Л.А. Пономаренко, В.О. ФН латов. - К.: КНТЕУ, 2002.- 132 с.
14. В Украине узаконят работу интернет-магазинов. Режим доступа: http://podrobnosti.ua/power/2013/06/19/912142.html
15. Москаленко А. Особенности правового регулирования деятельности интернет-магазинов Режим доступа: http://jurliga.liga-zakon.Ua/news/2012/9/14/72320.htm
16. Минкомсвязь рассмотрит вопрос о возможности российских интернет-магазинов работать с зарубежными покупателями Режим доступа: http://torgrus.com/внешний-фон/законодатель-ство/33629
17. Законопроекту УкраТни «Про внутр0ню торгвлю» - Режим доступу: http://www.profiwins.com.ua/uk/legislation/project/2539.html
18. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://en.wikipe-dia.org/wiki/Online_shopping
19. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikipe-dia.org/wiki/ интернет-магазин
20. Бондар I. Ефективнють реального ¡нвестування 1нтернет-мага-зинв / Бондар I. [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://www.ex-perts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=44646
21. http://www.ukr.vipreshebnik.ru/201 2-06-25-1 8-21 -09Z2557-2011-09-10-10-58-20.html
22. Бокарев Т. Энциклопедия интернет-рекламы / Т. Бокарев. -М.: «ПРОМО-РУ», 2000. - 289 с.
23. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.2yd.ru/us-slovar/EJ
24. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.san-dy.ru/support ^=263
25. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.ido.edu.ru/psycho-logy/ psychology_of_marketing/glossary.html
26. Кочових О. Законодавство про бизнес: основы змЫи весни 2012 року - Режим доступу: http://ua.prostopravo.com.ua/pra-va_biznesu/opodatkuvannya/statti/zakonodavstvo_pro_biznes_os-novni_zmini_vesni_2012_roku
27. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://highe-red.mcgraw-hill.com/sites/dl/free/0073195588/438531/ sample_chapter3.pdf
O.A. ГНАТЕНКО,
доцент кафедри ф1нанав, Нацюнальний унверситет харчових технологм,
С.М. ЕШ,
ст. викладач кафедри ф1нанав, Нацюнальний ун 'юерситет харчових технологм
Етимолопя банювсько! справи
Етимолопя банювсько! справи дозволила нам дослi-дити, як банквська справа розвивалася в межах ринко-во1 економки. Доспджено iсторю грошово-кредитноi справи [банювсько/ справи), яка концентруе свою увагу на структурi та процеа в банювсьюй (фiнансовiй) сфер.
Ключов! слова: банквська справа, банквська сфера, банк.
Этимология банковского дела позволила нам исследовать, как банковское дело развивалась в рамках рыночной экономики. Исследована история денежно-кредитного дела (банковского дела), которое концентрирует
свое внимание на структуре и процессе в банковской [финансовой] сфере.
Ключевые слова: банковское дело, банковская сфера, банк.
The etymology of the banking allowed us to explore as banking has developed in the framework of a market economy. Researched the history of monetary Affairs [banking], which focused on the structure and process in the banking and financial sphere.
Keywords: banking, bank sphere, bank.
94 Формування ринкових вщносин в Укра'|'ш № 5 (156)/2014
© O.A. ГНАТЕНКО, С.М. ЕШ, 2014
Постановка проблеми. У сучаснм ринковм економщ одыею з функцм ринкових сил е вартють посередницького капггалу. Вона вщображае поряд з ¡ншими явищами попит i пропозицю фiнансовi цiлi банку, а також потeнцiйний ризик як юнцевого споживача капiталу, так i посередника, який за-безпечуе цей каттал. Тому дослiдження етимологи банюв-сько'1' справи i банкiв набувають особливо' актуальность
Анал'13 дослщжень та публкащй з проблеми. Питан-ням виникнення поняття «фЫанси» займалися такi вггчиз-нянi та зарубiжнi науковцi, як О.В. Дзюблюк, Р.В. Михайлюк, 1.0. Лютий, О.О. Солодка, Л. Втьгельма, Б. Бухвальд та ¡н.
Основною метою статтi е дослдаення походження бан-кiвськоï справи та банюв.
Виклад основного матерiалy. Якщо вести мову про ва-гомий внесок багатьох учених у розроблення рiзних аспек-тiв у сферi банкiвськоï дiяльностi, не можна стверджувати, що в сучасних умовах ринково' економiки по-новому трак-туеться багато категорй зокрема й поняття «банк», його ролi в банкiвськiй системк Hаявнiсть рiзних поглядiв на цю проблему вимагае особливого дослiдження не випадкового набору питань, що розкривають банювську дiяльнiсть, проте вiдповiдi на конкретн питання визначенi методологieю.
Дати появи перших банювських установ невщомк Проте вiдомо, що функци зберiгачiв перших грошей та ¡нших цЫ-ностей, а також обмiну одних грошей на ¡нол виконували храми та священнослужителi (у Бiблiï згадуеться, що Христос вигнав мЫял ¡з храмiв).
Дiяльнiсть храмiв стосовно регулювання грошового обiгу зводилися до необхщност оновлення товарних грошей у зв'язку з 'х природним псуванням, зниженням якостi. Прототипом розрахунково-касових операцiй були ди храмiв щодо облку та розрахунку товарних грошей. Господарства храмiв водночас ¡з наданням позики або вщстрочкою платежiв виконували ¡нол функци, такi як кутвля-продаж землi, стя-гнення податюв, управлiння державним майном. Недотор-канють храмiв гарантувала безпеку збереження цЫностей починаючи з IV ст. до н.е.
1снувала дуже розвинута банювська система в Римськiй ¡мпери, яка була зруйнована разом з и падЫням. Функцiю банкiрiв виконували аргентари (argentarii, вiд argentum -срiбло) - банкiри, що вiдносилися до найбтьш заможних та успiшних верств плебе'в. У переважнiй бiльшостi вони були простими лихварями, осюльки саме лихварство передувало виникненню банювсько''' справи. На завершення в Римськiй ¡мпери лихварство було визнано злочинним. I в Русьюй пра-вдi ми можемо побачити таке саме ставлення до лихвар-ства. Але лихварства не ¡снувало взагалi в Запорозьюй Сiчi. Довгий час християнська церква так само виступала проти лихварства. Коли лихвар одержував назад сво' гроои в цто-стi, вщсотки вважалися платою за час. Продавати час не можна було, тому що вЫ належить Боговi.
Слово «банк» походить вщ iталiйського слова Ьапса, що в перекладi означав «лавка», тобто мюце, де обмЫювалися
грошi. У французькiй мовi слово «банк» мае сптьне корiння ¡з словом bangue, тобто «скриня» - мюце, де щось зберiгають.
В епоху розвитку торгiвлi в середньовiчнiй Бвроп слова, якi були схожi зi словом bank i позначали рiзнi поняття у сферi грошового об^, увiйшли до бiльшостi европейських мов практично одночасно. У 1157 роц засновано Вене-цiйський банк, який вважаеться найдавнiшим банком. У Гену' в XII ст. словом bancheri називали мЫял. Стт (або лава), на якому в Середньовiччi генуезькi мiняли розкладали сво' монети у мiшках та посудинах на столi (або лавi), називався banca. Старофранцузьке слово banque та ¡талмське banca означали одне й те ж - «лавка мЫяли». МЫяли приймали грошовi внески в торпв^в та спецiалiзувалися на обмУ грошей рiзних мiст i кра'н. З плином часу мiняли стали пози-чати ¡ншим грошовi внески та власы кошти i одержувати за це вiдсотки, що привело до перетворення мЫял на банкiрiв. Слова banquier та bankier у французьюй та нiмецькiй мовах означають власника капггалу.
До XII ст. вщносять зародження дiяльностi банкiрiв i банюв. В 1талГ| зародження банювсько''' дiяльностi i поява перших банкiрiв пояснюеться тим, що ця територiя знаходилася на перехрестi торговельних Банкiвська справа згодом
поширилася на Пвычну Бвропу.
На початку XV ст. виникли банки в Гену' та Барселонк Зокрема, пером банюрсью доми (Медичi в 1талп) з'явилися у XVI ст. Купецью гiльдiï Амстердама, ВенецГ'', Гену', Мтана створили навiть спецiалiзованi банки - «жиробанки», яю здiй-снювали безготiвковi операц^' мiж купцями.
Банки у Середы вки виконували три функцп: мiняли грошi, приймали вклади на збереження та здмснювали розрахун-ки мiж сво'ми клieнтами. Незважаючи на численнi заборони, банки розпочали надавати пщ вiдсоток одержанi ранше на збереження грошi. З цтлю залучення додаткових вкладiв i збтьшення доходу вiд наданих кредитiв стали сплачувати вщсотки на вклади.
У 1665 роф в Псковi була зроблена перша спроба ство-рення банюв у Рос^', коли воевода Афанасм 0рдин-Hащокiн вирiшив створити комерцмний банк. Проте ця ¡дея не знай-шла пiдтримки в центрального уряду, банк так i не розпочав функцюнувати. Указом ¡мператри^ Анни 1ваывни був ство-рений державний позичковий банк у 1733 роцк З метою полегшення положення боржниюв, що залежали вiд лихва-рiв, у 1754 роцi указом ¡мператриф Близавети були засно-ванi дворянсью банки в Москвi та Петербурз^ а також ку-пецький при Санкт-Петербурзькому порту. Першi видавали позики пщ заставу нерухомостi, а друп - пiд заставу товарiв.
У Радянському Сою^ единим розрахунковим центром став Державний банк СРСР. Однак ¡снували також Промбанк, Стьгоспбанк, Торгбанк, Цекомбанк та Зовнiшторгбанк.
Банкiвську реформу було проведено у 1987 роц^ в результат яко' утворилося шють банкiв: Держбанк СРСР, Агропромбанк, Промбудбанк, Житлосоцбанк, Ощадний банк СРСР, Зовнiшньоекономiчний банк СРСР, що пщпорядкову-
вaлиcя Paдi Miнicтpiв CPCP. Oднoчacнo бaнки виcтyпaли як opгaни yпpaвлiння тa гocпoдapюючi cyб'eкти.
Pociйcький пpoфеcop H.I. Xiмiчевa зaзнaчae, щo бaнки пpийнятo iменyвaти кpедитними opгaнaми (opгaнiзaцiями] y зв'язку з тим, i^o ocнoвним нaпpямoм ïxньoï дiяльнocтi е кpедитyвaння [1]. Caме з ним y тiй чи Ы|±лй мipi пoв'язaнi вci Ы|±л нaпpями дiяльнocтi бaнкiв.
У cлoвникy-дoвiдникy зa pедaкцieю пpoфеcopa O.M. Top-бyнoвoï пoняття «бaнк» poзглядaeтьcя теж чеpез пoняття «кpедитнa opгaнiзaцiя», яга мae виняткoве пpaвo зд^ню-вaти в cyкyпнocтi певнi бaнкiвcькi oпеpaцiï [2].
Xapaктеpиcтикa бaнкy як кpедитнoï opгaнiзaцiï пеpедбaчae виявити кoлo oпеpaцiй, якi бaнк впpaвi здiйcнювaти. ^му пo-няття кpедитнoï opгaнiзaцiï мae бути шиpше, тoмy щo вoнo oxoплюe як бaнки, тaк i небaнкiвcькi кpедитнi opгaнiзaцiï. ^и-чoмy бaнк виcтyпae нiбитo нaйбiльш дocкoнaлoю кpедитнoю opгaнiзaцieю. Biн мoже зд^н^^ти бyдь-якi види дiяльнocтi, як бaнкiвcькi, тaк i небaнкiвcькi. Hебaнкiвcькi феди™ opra^-зaцiï мoжyть здiйcнювaти будь-як бaнкiвcькi oпеpaцiï, кpiм тиx, як зaкoнoм вiднеcенi дo гампетенци бaнкy. Це oзнaчae, щo пoняття «бaнк» вxoдить y пoняття «кpедитнa opгaнiзaцiя» пopяд iз пoняттям «небaнкiвcькa федт^ opгaнiзaцiя», paзoм з яким вoни й yтвopюють це зaгaльне визнaчення.
Cпipним зaлишaeтьcя питaння пpo те, !o oзнaчae пoнят-тя «бaнк» i в бaнкiвcькoмy зaкoнoдaвcтвi C0A. Taк, aмеpи-кaнcький учений П. Poyз визнaчae бaнк як ф^нмвий Ы-cтитyт, який пpoпoнye шиpoкий дiaпaзoн пocлyг [3].
Aмеpикaнcькi aвтopи пiдpyчникa «Бaнкiвcьке пpaвo C0A» вгазують [3], нaпpиклaд, нa тaкy xapaктеpиcтикy бaнкy: «щo являе coбoю бaнк, звичaйнo визнaчaeтьcя пpи вивченнi статуту aбo лщензи нa ведення бaнкiвcькoï дiяльнocтi, a пoтiм пoвнo-вaжень, нaдaниx тим, xïo пpиймae тaкий cтaтyт; cтaтyти мo-жуть вiдpiзнятиcя вiд cтaтyтiв iншиx депoзитниx i небaнкiвcькиx ycтaнoв». Poбилиcя otpo6^ i небезycпiшнo, дoкaзaти, щo бaн-кiвcькi oпеpaцiï мoжyть викoнyвaти i небaнкiвcькi Ыституци'. B зaкoнoдaвcтвi нaвiть з'явивcя теpмiн «небaнкiвcький бaнк». Hapештi, бyлo визнaнo, щo бaнкoм e бyдь-якa ycтaнoвa, якa зacтpaxoвaнa Федеpaльнoю кopпopaцieю cтpaxyвaння вклaдiв, aбo вигануе oднy з двox oпеpaцiй: пpиймae вклaди дo зaпитaн-ня чи пеpекaзнi paxyнки aбo нaдae кoмеpцiйнi кpедити. Oтже, вкaзaнi aвтopи пoв'язyють юpидичнy кaтегopiю «бaнк» зi статутом i дoзвoленoю бaнкiвcькoю дiяльнicтю.
У пpaцi нiмецькoгo вченoгo Biльгельмa Лекcica пoняттям «бaнк» oxoплюютьcя piзнoгo poдy ycтaнoви для здiйcнення бaнкiвcькиx oпеpaцiй [4].
Iнший нiмецький вчений Б. Бyxвaльд пpoпoнye пiд пoнят-тям «бaнк» poзyмiти «пiдпpиeмcтвo, яке зaймaeтьcя гpoшo-вими, кpедитними тa iншими oпеpaцiями» [5].
Пicля aнaлiзy piзниx cyджень щoдo cyтнocтi бaнкy вче-нi-екoнoмicти дiйшли виcнoвкy, !o бaнк - це «ocoбливе кpедитнo-фiнaнcoве пiдпpиeмcтвo, яке здiйcнюe piзнoмa-нггы oпеpaцiï, зoкpемa, викoнye ocнoвнi бaзoвi функци, в пpoцеci викoнaння яю/ix, a тaкoж iз пpивoдy пpивлacнення
нaявниx y ньoгo aктивiв, винигае певнa cyкyпнicть виpoбни-чиx вiднocин мiж piзними екoнoмiчними cyб'eктaми з метою oтpимaння дoxoдiв, пеpедyciм пpивлacнення пpибyткiв».
B Юpидичнiй енциклoпедiï пoняття «бaнк» poзглядaeтьcя чеpез пoняття «фiнaнcoвo-кpедитнa ycтaнoвa».
Taким чинoм, piзнi вчен - i юpиcти, i екoнoмicти - пo-piз-нoмy визнaчaють пoняття бaнкy: oднi нaзивaють бaнк yc^o-вoю, дpyгi - кpедитнoю opгaнiзaцieю, тpетi - iнcтитyтoм, че-твеpтi - фiнaнcoвo-кpедитнoю ycтaнoвoю, п'ятi - федит-нo-фiнaнcoвим пiдпpиeмcтвoм, шocтi - пoв'язyють юpидичнy кaтегopiю «бaнк» зi cтaтyтoм i дoзвoленoю бaнкiвcькoю дiяль-нicтю. Iнкoли пoняття «бaнк» визнaчaeтьcя шляxoм пеpеpax-yвaння oкpемиx функцм, щo викoнyютьcя ним, нaйчacтiше oтoтoжнюючи функци бaнкiв iз певними нaпpямaми чи видa-ми ïxньoï дiяльнocтi, a iнoдi пpocтo з oкpемими oпеpaцiями.
Bизнaчaти бaнкoм будь-яку ycтaнoвy, якa пpиймae вклa-ди i як вклaдник мoже нa зaкoнниx пiдcтaвax вилyчaти зa вимoгoю тa якa здiйcнюe дiяльнicть щoдo нaдaння кoмеp-цiйниx пoзик, - oзнaчae oбмежyвaти пpедмет бaнкiвcькoï дiяльнocтi лише зaзнaченими фyнкцiями. Пpи тaкoмy пiдxo-дi бaгaтo бaнкiвcькиx пocлyг зaлишaютьcя пoзa cфеpoю бaнкiвcькoï дiяльнocтi. Ьнуе бaгaтo opгaнiзaцiй тa ycтaнoв, як нa пiдcтaвi дoзвoлiв мoжyть нaдaвaти кoмеpцiйнi феди-ти, aле унигають визнaчення i'x як бaнкiв. Цим вoни не пopy-шують нopм зaкoнy, aле й не мaють пpaвoвиx зacaд для вщ-не^ння ïx дo пoняття «бaнк».
Aнaлiзyючи нayкoвi дocлiдження гате^и «бaнк», мoжнa cтвеpджyвaти, щo це питaння не е нacтiльки пpocтим, як це здaeтьcя нa пеpший пoгляд.
Aнглiйcькi вченi [6] визнaчaють бaнк як crpy^ypy, якa збеpiгae гpoшi для ^oix клieнтiв, нaдae гpoшi в федит пiд вiдcoтoк тa зд^нюе кoмеpцiйнi oпеpaцiï з гpoшимa.
У ^oin мoнoгpaфiï O.П. Opлюк ^н^^уе нaявнicть piзниx пiдxoдiв y визнaченнi пoняття «бaнк» центpaльнoeвpoпейcь-кoю тa aнглocaкcoнcькoю cиcтемaми пpaвa. Kpaïни, щщэ нa-лежaть дo кoнтинентaльнoï ^стеми пpaвa, poзглядaють бaнкiвcькy ycтaнoвy чеpез cyкyпнicть здiйcнювaниx нею фyнкцiй. Ha вщмЫу вiд кoнтинентaльниx кpaïн ^ai^ aнглo-caкcoнcькoï пpaвoвoï cиcтеми врйшли вiд тpaдицiйнoгo пiдxoдy y визнaченнi бaнкiвcькoï ycтaнoви. B aнглiйcькoмy пpaвi aкцент з пoняття «бaнк» пеpемiщений нa pегyлювaння бaнкiвcькoï дiяльнocтi, тобто пpaвил (нaпpиклaд, yмoв дoгo-вopiв), якi зacтocoвyютьcя в бaнкiвcькiй пpaктицi.
Пеpшoю бaнкiвcькoю Диpективoю в зaкoнoдaвcтвi eвpo-пейcькoгo Coюзy бyлo зaкpiпленo пoняття кpедитнoгo iнcтитy-ту. Bci пoдaльшi нopмaтивнi aкти GC, яю cтocyвaлиcя питaнь pегyлювaння дiяльнocтi кpедитниx iнcтитyтiв, виxoдили caме з пoняття «кpедитнoгo iнcтитyтy», нaдaнoгo Пеpшoю бaнкiв-cькoю Диpективoю. Згiднo з ^poio^i бaнкiвcькoю Диpекти-вoю кpедитним Ыститутом визнaвaлocя пiдпpиeмcтвo, дiяль-нicть ягапэ пoлягaлa в пpиймaннi вiд невизнaченoгo кoлa ocí6 депoзитiв aбo ^ix^x кoштiв з oбoв'язкoвим пoвеpненням тa нaдaння кpедитiв зa cвiй paxyнoк. Це визнaчення фopмyвaлo-
ся на класичному для праворозумЫня континентальноУ бвро-пи поняття «банк» як установи, що постмно займаеться прий-няттям вкладв та наданням кредита.
A.A. Вишневський [7] виходячи з даного визначення дмшов висновку, що для того, щоб пщприемство розглядалося як кредитний ¡нститут, воно мае задовольняти трьом критертм: 1) прийом кредитним ¡нститутом депозит¡в та ¡нших кошт¡в з обов'язковим поверненням; 2) прийом депозита повинен бути основним видом дтльност такого п¡дприeмства; 3) пщприемство лише тод¡ е кредитним ¡нститутом, коли його дтльысть пов'язана не ттьки з прийняттям коштв ¡з наступним Ух поверненням, а й з наданням кредита за свм рахунок.
На думку автора, такий пщхщ був надто широким для визначення банку, причому «европейська реальысть банюв-ськоУ справи в частин¡ суб'eкт¡в банювськоУ д¡яльност¡ була така, що за межами визначення залишилася значна части-на ¡нститут¡в, що надавали послуги, традицмы банк¡вським, але не пщпадали п¡д визначення кредитного ¡нституту, нада-ного Першою банк¡вською Директивою» [7].
Необхщно звернути увагу на триваючий процес гармоыза-цГУ банк¡вського законодавства (зокрема, в межах бвро-пейського Ствтовариства), розкриваючи зм¡ст поняття «банк». Адже м¡жнародне сп¡вроб¡тництво в галуз¡ банюв-ського регулювання передбачае наявысть щонайменше двох механ¡зм¡в його здмснення - ¡нституц¡йного та нормативного. Свое вщображення бвропейське сп¡вроб¡тництво знайшло в банювських директивах, обов'язков¡сть яких як норматив-но-правових документ¡в мала своУм джерелом Римський до-гов¡р 1957 року про створення 6ЕС. Йдеться насамперед про банк¡вську директиву - Директиву №77/780 вщ 12 грудня 1977 року «Про координацю закоыв, правил ¡ адмУстратив-них положень, що регулюють орган¡зац¡ю ¡ ведення бвнесу кредитних орган¡зац¡й», яка мютить поняття кредитноУ органЬ зацГГ. Стаття 1 Директиви визначае кредитну оргаызафю як «п¡дприeмство, чий б¡знес полягае в отриманн¡ депозит¡в або ¡нших належних поверненню грошових кошт¡в вщ невизначе-ного кола ос¡б, та в наданн кредит¡в за свм рахунок» [7]. Головною метою першо'У Директиви стало встановлення под^-ноУ системи контролю та лщензування кредитноУ д¡яльност¡ в краУнах - учасницях 6ЕС. У той же час Директива лише дала загальне визначення кредитноУ оргаызаци, залишивши за кожною краУною право встановлювати критери для лщензу-вання д¡яльност¡ кредитних установ.
Без сумыву, не можна було це вважати недосконалютю ПершоУ Директиви. Це ще раз доводило те, що рвниця в банювському законодавств¡ р¡зних европейських краУн, а також у формах оргаызаци банювськоУ справи в таких краУнах насттьки велика, що ГУ неможливо було подолати одн¡eю т¡льки Директивою. Перша Директива розглядалася як пером кроки на шляху гармоызацп банювського права в Захщ-ый eвроп¡, про що було пщкреслено в и преамбул¡: «зважаю-чи на стуынь цих розб¡жностей (розб^ност м¡ж банювськи-ми законами держав - членю 6С), умови, необхщы для
створення загального ринку для кредитних ¡нститулв, не можуть бути утвореы шляхом прийняття одн¡eУ Директиви» [7]. Внаслщок цього обнародувалася необхщысть у гармоы-зацГУ банк¡вського права в краУнах 6С.
Варто вщзначити, що Перша Директива стосувалася лише таких кредитних ¡нститутв, як «комерцмы банк¡вськ¡ пщпри-емства», ¡ до сфери УУ дм не включалися центральн¡ банки за-х¡дноeвропейських краУн, а також деяк спец¡ал¡зован¡ ¡нститу-ти, перел¡к яких був наведений у ст. 2(2) ПершоУ Директиви (це таю банки, як у Бельги - комунальн ощадн банки, у Дани -Dansk Eksportsfinansieringsfond та Danmarks Skibskreditfond, у Нмеччиы - Kreditanstalt f?r Weideraufdau та ¡н.) [7].
15 грудня 1989 року була прийнята друга банювська директива 6ЕС. Вона мала своУм покликанням скасувати недолги попереднього документа. M¡стила три основы прин-ципи, що виражають сучасы сутн¡сн¡ елементи европейсь-кого банювського законодавства:
- едина банк¡вська лщензт, заснована на принцип¡ вза-емного визнання;
- принцип контролю оргаыв банк¡вського нагляду держа-ви походження;
- принцип формулювання мУмальних стандарта пру-денц¡йного регулювання.
Ц¡ принципи отримали розвиток ¡ в наступних директивах.
З прийняттям Директиви 6С вщ 20 березня 2000 року багато попередых Директив (¡ в тому чи^ Перша) втратили чинысть. Директива 2000/12/6С бвропейського парламенту та Ради вщ 20 березня 2000 року ф зм¡нами, внесе-ними Директивою бвропейського парламенту та Ради 2000/28/6ЕС в¡д 18 вересня 2000 року) заклала основы правов¡ засади банювськоУ д¡яльност¡. Зг¡дно з фею директивою «кредитною установою» вважаеться [7]:
1) суб'ект пщприемницькоУ д¡яльност¡, д¡яльн¡сть якого полягае в отриманы в¡д громадськост¡ депозита або ¡нших кошт¡в на зворотый основ¡ та надання кредит¡в за свм влас-ний рахунок, або
2) установа, яка проводить електроны розрахунки в значены Директиви 2000/28/6С бвропейського парламенту ¡ Ради в¡д 18 вересня 2000 року щодо започаткування дтльност та УУ ведення установами, як проводять електрон-н¡ розрахунки пруденцмного нагляду за ними.
З метою запровадження нагляду на консол¡дован¡й основ¡ кредитною установою е кредитна установа, а також будь-як суб'екти пщприемницькоУ дтльност або державн¡ установи, що вщповщають визначенню кредитноУ установи ¡ як¡ отримали л¡ценз¡ю на здмснення д¡яльност¡ в трет¡й краУы.
З метою введення нагляду ¡ контролю за великими ризи-ками кредитною установою вважаеться кредитна установа, як це зазначено у визначены, включаючи флУ - структуры пщроздти кредитноУ установи в третк краУнах, та будь-як суб'екти п¡дприeмницькоi' дтльност або державн¡ установи, включаючи Ух фтп, як¡ в¡дпов¡дають визначенню кредитноУ установи ¡ як¡ отримали лщенз^ в трет¡й краУы.
ФЫансовою установою вщповщно до вказаноУ директиви вважаеться суб'ект пщприемницькоУ дтльноси який не е кре-дитною установою, основна дтльнють якого полягае в прид-банн участ у фЫансовм установи або здмснены одного або бтьше видв дтльноси указаних у пунктах 2-12 Додатку 1 (зокрема, надання кредита, фЫансовий лвинг, послуги з пе-реказу грошей, випуск та обслуговування платжних засобв -кредитних карток, дорожых та банювських чеюв тощо) [2].
Законом УкраУни «Про Загальнодержавну програму адаптаци законодавства УкраУни до законодавства бвро-пейського Союзу» визначено мехаызм досягнення УкраУ-ною вщповщност третьому Копенгагенському та Мад-ридському критертм набуття членства в Свропейському Союзк Цей мехаызм включае адаптац1ю законодавства та утворення вщповщних ¡нституцм, необхщних для ефектив-ного правотворення та правозастосування. Сптьною стратегию щодо УкраУни Свропейський Союз пщтримав процес економ¡чних перетворень в УкраУн та поступового набли-ження законодавства УкраУни до законодавства Свро-пейського Союзу в певних прюритетних сферах, серед яких е банк¡вське право [7].
Отже, ураховуючи все вищевикладене, спробуемо визна-чити поняття «банк», видтивши основн¡ його ознаки.
Науковц вид¡ляють догов¡рний характер в¡дносин мж банком ¡ його кл¡eнтами як основну ознаку банку. Варто заз-начити, що банк у пороняны з ¡ншими суб'ектами пщприем-ництва мае певн повноваження владного характеру, як не дозволяють визначити правову природу вщносин м¡ж банком ¡ кл¡eнтом повною м¡рою як догов^ну.
Розглядати банк як пщприемство, яке надае специф¡чний вид послуг - банювсью послуги - або як пщприемство особливого виду, вважаемо бтьш правильно. Варто вщмггити, що саме тут необх¡дно враховувати те, що банювсью послуги мо-жуть надавати не лише банки, а й ¡нол ф¡нансов¡ установи. Тому виникае потреба у чггкому розмежуванн¡ цих понять.
Висновки
Ураховуючи б¡льш¡сть наукових суджень, можна зробити висновок, що банк - це фЫансове пщприемство, яке зосере-джуе тимчасово в¡льн¡ грошов¡ кошти (внески), надае Ух у тим-часове користування у вигляд¡ кредита (позик), е посередни-ком у взаемних платежах ¡ розрахунках мж п¡дприeмствами,
установами або окремими особами, регулюе грошовий об¡г у кра1нл, включаючи випуск (ем¡с¡ю) нових грошей.
Список використаних джерел
1. Банювська енциклопед1я / С.Г. Арбузов, Ю.В. Колобов, В.1. Mi-щенко, С.В. Науменкова. - К.: Центр наукових дослщжень Нацю-нального банку УкраУни: Знання, 2011. - 504 с.
2. Банювсью операци: Пiдручник / За ред. д.е.н., проф. О.В. Дзю-блюка. - Тернопiль: Вид-во ТНЕУ «Eкономiчна думка», 2009. - 696 с.
3. Банювсью операци: Пщручник. - 3-те вид., перероб. ¡ допов. / А.М. Мороз, M.I. Савлук, М.Ф. Пуховкiна та ¡н.; За заг. ред. - А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2008. - 608 с.
4. Господарський кодекс УкраУни [Кодекс УкраУни, Закон, Кодекс: вщ 1 6.01.2003 №436-IV] // Вщомос^ ВерховноУ Ради УкраУни (ВВР). - 2003. - №18, №19-20, №21-22. - С. 144.
5. Дзюблюк О.В., Михайлюк Р.В. ФЫансова стмюсть банюв як основа ефективного функцюнування кредитноУ системи: монографи / Тернопть: ТЗОВ «Терно-граф», 2009. - 316 с.
6. Конституцт [закон УкраУни: вiд 28.06.96 №254 к/96-ВР] // Вiдомостi ВерховноУ Ради УкраУни. - 1996. - №30. - С. 141.
7. Косова Т.Д., Циганов О.Р. Банювсью операци: Навч. пос. - К.: Центр учбовоУ лтератури, 2008. - 371 с.
8. Котковський В.С. Банювсью операци: Навч. поиб. / В.С. Котков-ський, О.В. Неизвестна; рец. В.1. Грушко. - К.: Кондор, 2011. - 498 с.
9. Лютий 1.О., Солодка О.О. Банювський маркетинг: пщручник. - К.: Центр учбовоУ лтератури, 2010. - 776 с.
10. Нацюнальний банк УкраУни. - Режим доступа: http://www.bank.gov.ua - 14.10.2013.
11. Про банки i банювську дтльнють [Закон УкраУни: вщ 20.05.99 №679-XIV] // Вщомос^ ВерховноУ Ради УкраУни. - 1999. -№29.- С. 238.
12. Про Нацюнальний банк УкраУни [Закон УкраУни: вщ 07.12.2000 №21 21-III] // Вщомос^ ВерховноУ Ради УкраУни. -2001. - №5-6. - С. 30.
1 3. Про тимчасове виконання обов'язюв посадових оиб, яких призначае на посаду за згодою ВерховноУ Ради УкраУни Президент УкраУни або Верховна Рада УкраУни за поданням Президента Укра-Уни [закон УкраУни: вщ 10.12.97 №709/97-ВР] // Вщомос^ ВерховноУ Ради УкраУни. - 1998. - №14. - С. 59.
14. Про ф¡нансов¡ послуги та державне регулювання ринюв фг нансових послуг [Закон УкраУни: вщ 12.07.2001 №2664-III] // Вг домос^ ВерховноУ Ради УкраУни. - 1998. - 2002. - №1. - С. 1.
