CC BY
16
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
3. КараУм М.М. Управл1ння економ1чною безпекою пщприемства: методичн засади / М.М. KapaïM, Л.6. Сухомлин // Формування ринкових вщносин. - 2015. - №10. - С. 41-44.
4. Мельников О.В. Багатофакторний виб1р альтернативних варг анпв оптимального антикризового р1шення в процес1 гарантування економ1чно'[ безпеки пщприемства на основ! нечткого вщношення переваги / О.В. Мельников, М.М. КараУм // Наук. вюн. (Нац. люо-техн. ун-ту УкраУни). - 2013. - №23.2. - С. 355-362.
5. Штангрет А.М. Антикризове управл1ння економнною безпекою пщприемства: методичн аспекти / А.М. Штангрет, М.М. КараУм // Економнний вюник ун1верситету. - Переяслав-Хмельницький. -2012. - №19/2. - С. 126-131.
6. Штангрет А. М. Антикризове управл1ння ф1нансовою безпекою пщприемства: теоретичн аспекти / А. М. Штангрет, М. М. КараУм // Екон. вюн. [Переяслав-Хмельницького] ун-ту. - 2013. - №20/1. -С. 178-182.
УДК 336.717
М.Д. АЛЕКСЕЕНКО,
д.е.н., професор кафедри банювсько! справи, Ки1вський нацональний економ1чний унверситет iм. Вадима Гетьмана
Теоретичш аспекти розумшня економ1чно! сутност дефшщм «депозит» у контекст формування ресурсно! бази банмв
Розглянуто актyальнi питання щодо визначення дефiнiцiï «депозит» у контекст формування ресурсно1 бази банюв. Ключов'1 слова: банки, грошi, депозити, ресурсна база банюв, кредиты! спЛки.
М.Д. АЛЕКСЕЕНКО,
д.е.н., профессор кафедры банковского дела, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Теоретические аспекты понимания экономической сути дефиниции «депозит» в контексте формирования ресурсной базы банков
Рассмотрены актуальные вопросы определения дефиниции «депозит» в контексте формирования ресурсной базы банков. Ключевые слова: банки, деньги, депозиты, ресурсная база банков, кредитные союзы.
M. ALEKSEYENKO,
doctor of science (economics), professor of the Banking Department Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
The theoretical aspects perception of the economical essence definition of «deposit» in the context of formation the resource base of banks
The article considers the actual questions to the definition of "deposit' in the contexts of formation the resourse base of banks. Keywords: banks, money, deposits, resourse base of banks, credit unions.
Постановка проблеми. Соц1ально-економ1чний розвиток УкраУни в умовах фЫансовоУ глобал1заци потребуе значних фЬ нансових ресурав. Важливим джерелом Ухнього формування виступають грошов1 заощадження суб'екпв економки. Необидною умовою використання грошових заощаджень як фЫан-сових ресурав е споаб Ух моб^заци фЫансовими посередни-ками. Для депозитних корпорацм таким способом виступають, зокрема, депозити, як формують переважну частку ресурсно' бази банюв. Остання характеризуе можпивють залучення банками з грошового ринку кошлв, як вже зад1ян1 або ще не зад1ян1 в банювському i грошовому об1гу, що створюе засади розширення банювськоУ дiяльностi. Ресурсна база залежить, з одного боку, вщ мaсштaбiв грошового ринку, зокрема об-сягу пропозици грошей, а з iншого - вщ обсягiв фiнaнсувaння потреб держави, частки грошей у позaбaнкiвському об^. На мaкpоекономiчному piвнi пpопозицiя грошей мае своею при-родною межею загальну масу грошей в об^ i не може переви-щити УУ. Однак змiни в пропозици можуть бути спpичиненi змЬ ною завдань i цтей монетарноУ полiтики центрального банку, якi можуть вимагати чи то зменшення, чи то збтьшення маси грошей в об^. На мiкpоекономiчному piвнi пpопозицiя грошей залежить вщ змiни дохiдностi розмщення Ух у вiдповiднi активи, насамперед вщ змiни процентноУ ставки. Чим вища процентна ставка, тим бтьше грошей пропонуеться в позику, i навпаки.
Основою ресурсноУ бази конкретного банку е розмщеы в ньому гpошовi кошти клieнтiв. Kпieнтськa база банюв за сво-Ум складом неоднорщна. Насамперед слiд виpiзняти кошти юридичних i фiзичних осiб - груп к^етчв, принципово piзних за фЫансовими можливостями, мотивaцieю збеpiгaння ко-штiв i подальшим Ух використанням, pозмipaми вклaдiв, потребами у додаткових послугах тощо. Розробляючи та впро-ваджуючи певнi бaнкiвськi продукти, кожний банк повинен ураховувати специфiчнi особливостi потреби piзних груп клЬ eнтiв. Зважаючи на це, а також з метою створення вщповщ-них умов щодо полiпшення депозитноУ дiяльностi депозитних коpпоpaцiй доцiльно пpоaнaлiзувaти сучaснi аспекти розу-мiння економiчноï сутностi дефiнiцiï «депозит».
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. До-слiдженню проблеми економiчноï сутностi дефУцп «депозит» пpисвяченi роботи в^чизняних та зapубiжних нaуковцiв. Проте i на сьогодн вiдсутнe едине, позбавлене pозбiжностей i вад визначення сутносп дефiнiцiï «депозит», що у свою чер-гу ускладнюе дослiдження практичних аспекпв депозитного залучення коштiв кредитними установами i вдосконалення фЫансового посередництва.
Мета статп. Незважаючи на значний внесок науков^в у розвиток визначення економiчно'У сутностi дефУцп «депозит», залишаеться низка дискусiйних i недослiджених положень. Змг
© М.Д. АЛЕКСЕЕНКО, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (178)/2016 55
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BÈÂIB EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
ни, щo вiдбyвaютьcя y вcix cфеpax екoнoмiки тa cycпiльcтвi, пo-тpебyють пoдaльшиx дocлiджень cyтнocтi дефiнiцiï «депoзит». З oглядy нa зaзнaчене метoю cтaттi e пoдaльше дocлiдження те-opетичниx acпектiв cyтнocтi дефiнiцiï «депoзит», oбфyнтyвaння пiдxoдiв дo aвтopcькoгo тpaктyвaння цieï дефУци.
Виклад основного матерюлу. Ha ^o^^ в екoнoмiчнiй тa юpидичнiй лiтеpaтypi немae eдинoï' думки щoдo визнaчення де-фiнiцiï «депoзит». У вггчизнянм i зapyбiжнiй екoнoмiчнiй лiтеpa-yypi тa пpaктицi дефiнiцiя «депoзит» yживaeтьcя дocить чacтo, i зaлежнo вщ кoнтекcтy в це пoняття вклaдaeтьcя piзний змicт. Taк, деякi екoнoмicти пiд вклaдoм (депoзитoм) poзyмiють «га-шти в гoтiвкoвiй aбo безга^вгавм фopмi, y вaлютi У^'ш aбo в iнoземнiй вaлютi, якi poзмiщенi клieнтaми нa ïx iменниx paxyнкax y бaнкy нa дoгoвipниx зacaдax нa визнaчений cтpoк збеpiгaння aбo без зaзнaчення тaкoгo cтpoкy i пщлягають виплaтi вкгад-нику вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa Укpaï'ни тa yмoв дoгoвopy» [1, c. 69Q]. Ha думку Ыши^ «вклaд - це гpoшoвi кoшти в нa-цioнaльнiй тa iнoземнiй вaлютax, пеpедaнi ïx влacникoм aбo Ы-шoю oco6oki зa йoгo дopyченням у гoтiвкoвiй aбo безгoтiвкoвiй фopмi нa paxyнoк влacникa для збеpiгaння нa певниx yмoвax» [2, c. BQ]. Оптьним у циx визнaченняx е те, |щ| пpедметoм уга-ди е гpoшoвi кoшти, якi poзмiщенi нa paxyнкax нa певниx yмo-вax в бaнкy. Boднoчac cлiд зaзнaчити, щo пpедметoм депoзит-нoï угади мoжyть бути бaнкiвcькi метaли, a тaкoж мoжливicть зaлyчення кoштiв не лише бaнкaми.
Ha мoжливocтi зaлyчення кoштiв iншими (кpiм бaнкiв) ф^н-coвими пocеpедникaми aкцентyють yвaгy aвтopи нaвчaльнoгo пociбникa «Бaнкiвcькi oпеpaцiï»: «Депoзит - це кoшти, пеpедa-н нa збеpiгaння у фiнaнcoвo-кpедитнy ycтaнoвy з вiдпoвiдним pежимoм ïx викopиcтaння, щo pегyлюeтьcя бaнкiвcьким зa-кoнoдaвcтвoм» [З, c. 2З1]. У «Финaнcoвo-кpедитнoм cлoвa-pе» вклaди визнaчaютьcя як гpoшoвi кoшти нacелення, пiдпpи-емств тa opгaнiзaцiй, внеcенi для збеpiгaння у бaнки тa oщaднi га^ нa визнaчениx yмoвax» [4, c. 22Q]. Зayвaжимo, щo oдним з недoлiкiв зaзнaчениx визнaчень cyri вкгаду е твеpдження, щo гpoшoвi гашти внocятьcя дo бaнкy чи в Ышу фiнaнcoвo-кpе-дитну ycтaнoвy нa збеpiгaння. Як вiдoмo, зa дoгoвopoм збеpi-гaння збеpiгaч зoбoв'язyeтьcя збеpiгaти piч, пеpедaнy йoмy пo-клaжoдaвцем, i пoвеpнyти ïï у cxopoннocтi.
B oкpемиx дocлiдженняx cyтнicть дефУцп «депoзит» пoв'язyeтьcя iз зoбoв'язaннями бaнкy. Taк, в «Экoнoмичеcкoй энциклoпедии» нaгoлoшyeтьcя, щo бaнкiвcький вклaд (депo-зит) - це «зoбoв'язaння бaнкy, який oтpимaв безпocеpедньo вiд вклaдникa (депoзитopa) aбo тpетix ocí6 нa aдpеcy вклaдникa гpoшoвy cyмy (вклaд), пoвеpнyти cyмy вклaдy i виплaтити пpo-центи нa не'» [5, c. 1Q7]. Близьке зa cyттю визнaчення вкга-ду нaведенo в паучнику «Aнaлiз бaнкiвcькoï' дiяльнocтi»: «де-пoзит (вклaд) - зoбoв'язaння бaнкy зa тимчacoвo зaлyченими кoштaми фiзичниx i юpидичниx ocí6 aбo цiнними пaпеpaми зa вiдпoвiднy плaтy» [6, c. 585]. Як бaчимo, зa цими визнaченнями вклaд oтoтoжнюeтьcя з депoзитoм. Boднoчac poбитьcя нaгoлoc нa виплaтi пpoцентiв нa cyмy вклaдy. Oднaк не зa вciмa вкга-дaми кpедитopи нapaxoвyють тa виплaчyють вкл^ни^м пpo-центи. Bклaдник мoже тaкoж oтpимaти дoxiд нa вклaд в Ышм (нiж пpoценти) фopмi. ^д мaти нa yвaзi й те, !o зoбoв'язaння бaнкy cклaдaютьcя iз зaлyчениx тa пoзичениx pеcypciв.
B oкpемиx дocлiдженняx дефiнiцiя «депoзит» звoдитьcя дo oкpемиx видiв вклaдiв, з чим, нa нaшy думку, пoгoдитиcя
не мoжнa. Taк, E. Poде пiд депoзитaми poзyмie вci cтpoкoвi тa безcтpoкoвi вклaди клieнтiв бaнкy, кpiм oщaдниx. Oщaднi вклaди, нa думку E. Poде, cлyгyють «для нaгpoмaдження aбo poзмiщення гpoшoвиx зaoщaджень» [7, c. 124; 1ЗЗ].
У деякиx пiдpyчникax пoняття «вклaд» i «депoзит» oтoтoжню-ютьcя [B, c. 2ЗЗ]. Boднoчac в екoнoмiчнiй лiтеpaтypi тaкoж icнye пoгляд, згiднo з яким дефУцп «депoзит» тa «вклaд» не cлiд oto-тoжнювaти. Ta^ в Eкoнoмiчнoмy енциклoпедичнoмy cлoвникy зaзнaчaeтьcя, щo депoзит - це Tporni aбo цiннi пaпеpи, внеcенi дo кpедитниx ycтaнoв (бaнкiв, oщaдниx Ыституш) фiзичними i к^и-дичними ocoбaми нa збеpiгaння [9, c. 149]. Maйже aнaлoгiчне зa cyrrrci визнaчення депoзитy нaведенo у Фiнaнcoвiй енциклoпедiï: депoзит - це «гpoшoвi гашти, цiннi пaпеpи, вaлютнi цiннocтi, як пеpедaнi нa збеpiгaння дo кpедитниx ycтaнoв (щo мaють вiдпo-вщы дoзвoли) тa пiдлягaють пoвеpненню oco6í, кoтpa ïx внеcлa, нa визнaчениx yмoвax» [1Q, c. ЮЗ].
Ùo ж cтocyeтьcя тлyмaчення дефiнiцiï «вклaд», тo aвтopи Eкoнoмiчнoгo енциклoпедичнoгo cлoвникa xapaктеpизyють вклaд як «гpoшoвi гашти, внеcенi нa збеpiгaння в бaнки aбo в iншi фiнaнcoвi ycтaнoви» [9, c. 117].
Пoшиpеним е пoгляд нa дефiнiцiю «депoзит», який пеpед-бaчae мoжливicть викopиcтaння ^едитними ycтaнoвaми зa-лyчениx гpoшoвиx гаш^в. Згiднo з цим пoглядoм депoзит -це «гpoшoвi кoшти, як внеcенi у бaнк клieнтaми, збеpiгaютьcя нa ix^x paxyнкax i викopиcтoвyютьcя згiднo з yклaденoю уга-дoю тa бaнкiвcьким зaкoнoдaвcтвoм» [11, c. 1Q1]. Як бaчимo, у цьoмy визнaченнi депoзитy aкцент poбитьcя не ттьки нa зa-лyченнi гpoшoвиx кoштiв, a й нa мoжливocтi ïx викopиcтaння. Boднoчac aвтop дaнoгo визнaчення дaлi у poбoтi викopиcтo-вуе дефiнiцiю «вклaд», визнaчення яга'!' cyпеpечить зa oкpе-мими пoлoженнями cyтнocтi дефiнiцiï «депoзит»: «вклaд - це гpoшoвi кoшти у гoтiвкoвiй aбo безгoтiвкoвiй фopмi, в нaцio-нaльнiй aбo iнoземнiй вaлютi, !o пеpедaнi бaнкy ïxнiми влac-нигами aбo тpетьoю ocoбoю зa дopyченням тa зa paxyнoк влacникa для збеpiгaння нa певниx yмoвax» [11, c. 1Q4].
У нopмaтивнo-пpaвoвиx a^ax Укpaï'ни, як i в екoнoмiч-нiй лiтеpaтypi, тaкoж вiдcyтнe зaгaльнoпpийнятне визнaчен-ня cyтнocтi дефiнiцiï' «депoзит». B тaблицi cиcтемaтизoвa-нo змют дефiнiцiï' вклaд (депoзит), який мicтитьcя в oкpемиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктax Укpaïни, щo pеглaментyють нa-дaння ф^нмвими пocеpедникaми депoзитниx пocлyг.
Пiдcyмoвyючи oгляд piзниx тoчoк зopy нa визнaчення дефi-нiцiï' «депoзит», зpoблений у тaблицi, мoжнa зpoбити виcнoвoк пpo те, щo в нopмaтивнo-пpaвoвиx a^ax Укpaï'ни пpocтежy-ютьcя як ^льн^ тaк i вiдмiннi oзнaки xapaктеpиcтики cyтнoc-тi дефiнiцiï' «депoзит». Оптьним у циx визнaченняx, зoкpемa, е те, щo депoзит пoв'язyeтьcя з гpoшoвими кoштaми в гoтiвкo-в^ aбo безгoтiвкoвiй фopмi, у нaцioнaльнiй aбo iнoземнiй вa-лютi, яю poзмiщеннi клieнтaми в бaнкy нa дoгoвipниx зacaдax нa визнaчений cтpoк збеpiгaння aбo без зaзнaчення тaкoгo cтpoкy тa пiдлягaють виплaтi вкл^нику вiдпoвiднo дo зaкoнo-дaвcтвa тa yмoв дoгoвopy. Poзxoдження в тpaктyвaнняx пo-лягaють, зoкpемa, в пpедметi yгoди, кoли нa депoзит мoжyть зaлyчaтиcя не лише гpoшoвi гашти, a й бaнкiвcькi метaли. Як-щo у визнaченнi вклaдy, нaведенoмy у Зaкoнi Укpaï'ни «Пpo бaнки i бaнкiвcькy дiяльнicть», пiд теpмiнoм «клieнти» poзyмi-eтьcя бyдь-якa фiзичнa чи юpидичнa ocoбa, щo кopиcтyeтьcя пocлyгaми бaнкy, тo в Зaкoнi Укpaï'ни «Пpo cиcтемy гapaнтy-
56 Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 3 (178)/2016
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
Визначення дефшщм «депозит (вклад)» у нормативно-правових актах Украши
№ п/п Законодавчий акт Зм1ст дефшщм
1 2 3
1. Цивтьний кодекс УкраУни [12] За договором банк!вського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийня-ла в!д другоУ сторони(вкладника) або для неУ грошову суму (вклад), що над!йшла, зобов'язуеться виплачувати вкладников! таку суму та проценти не неУ або дох!д в !нш!й форм! на умовах та в порядку, встановлених договором.
2. Господарський кодекс УкраУни [13] Депозити утворюються за рахунок кошт!в у гот!вков!й або безгот!вков!й форм!, у гривнях або в !ноземн!й валют!, що розм!щен! юридичними особами чи грома-дянами (кл!ентами) на Ух рахунках у банку на догов!рних засадах на певний строк збер!гання або без зазначення такого строку ! п!длягають виплат! вкладнику в!дпов!дно до законодавства та умов договору.
3. Про банки ! банк!вську д!яльн!сть [14] Вклад (депозит) - це кошти в гот!вков!й або у безгот!вков!й форм!, у валют! УкраУни або в !ноземн!й валют!, як! розм!щен! шентами на Ух !менних рахунках у банку на догов!рних засадах на визначений строк збер!гання або без зазначення такого строку ! п!длягають виплат! вкладнику в!дпов!дно до законодавства УкраУни та умов договору.
4. Про систему гарантування вклад!в ф!зичних ос!б [15] Вклад - кошти в гот!вков!й або безгот!вков!й форм! у валют! УкраУни або в !ноземн!й валют!, як! залучен! банком в!д вкладника (або як! над!йшли для вкладника) на умовах договору банювського вкладу (депозиту), банк!вського рахунку або шляхом видач! !менного депозитного сертифката, включаючи нарахован! вщсотки на так! кошти.
5. Податковий кодекс УкраУни [16] Депозит (вклад) - кошти, як! надаються ф!зичними чи юридичними особами в управл!ння резиденту, визначеному ф!нансовою орган!зац!ею зпдно !з законодавством УкраУни, або нерезиденту на строк або на вимогу та п!д процент на умовах видач! на першу вимогу або повернення з! спливом встановленого договором строку.
6. Закон УкраУни «Про кредиты сптки» [17] Визначення дефУци депозит (вклад) вщсутне. 1снуе положення, що кредитна сп!лка «залучае на догов!рних умовах внески (вклади) своУх член!в на депозитн! рахунки^.»
7. Положення про порядок зд!йснення банками УкраУни вкладних (депозитних) операц!й з юридичними ! ф!зичними особами: Затв. постановою Правл!ння НБУ №516 в!д 3.12.2003 [18] Вклад (депозит) - це грошов! кошти в гот!вков!й або безгот!вков!й форм! у валют! УкраУни або в !ноземн!й валют! або банк!вськ! метали, як! банк прийняв в!д вклад-ника або як! над!йшли для вкладника на догов!рних засадах на визначений строк збер!гання чи без зазначення такого строку (п!д процент або дохщ в !нш!й форм!) ! п!длягають виплат! вкладнику вщповщно до законодавства УкраУни та умов договору
вання вклад!в ф!зичних ос!б» вкладником е ф!зична особа (в тому числ! ф!зична особа - глдприемець).
Наведен! та ¡нш1 ¡снуючи визначення дефУцп «депозит» дають п!дстави для висновюв, як! складуть основу пщходу до розгляду питання сутност! депозиту.
1. У бтьшост! з них пщкреслюеться, що предметом угоди вкладу е грошов! кошти, тобто ¡гноруеться можлив!сть вне-сення на вклад банювських метал!в.
2. Викликае зауваження положення, що грошов! кошти кл!ент!в можуть залучатися лише банками. Водночас залу-чення грошових кошт!в на вклади можуть зд!йснювати й !н-ш! ф!нансов! посередники, як! мають вщповщну л!ценз!ю, зо-крема, кредиты сп!лки. Тод! мова йде про вклад (депозит), розмщений в !ншого ф!нансового посередника.
3. Не можна погодитися з твердженням, що грошов! кошти вносяться до банку чи до !ншо1 ф!нансово-кредитноУ установи на збер!гання. Поняття «збер!гання» передбачае зобов'язання повернути т! сам! реч!, що були здан! на збе-р!гання. 0тже, покладення на банк чи !ншого ф!нансового посередника обов'язку повернути т! сам! купюри, що були отриманн! ним в!д кл!ента, суперечить природ! грошових знак!в. Бтьше того, у такому раз!, зокрема, банк перестав би бути банком ! перетворився б на сховище грошей. Наголосимо, що грошов! кошти на рахунок вкладника можуть надходити не лише у гот!вков!й, а й у безгот!вков!й форм!. Нарешт!, збер!гання не передбачае внесення збе-р!гачем плати особ!, що здала майно на схов; у пщприем-
ницькому збер!ганн! плата повинна вноситися особою, яка здала майно на збер!гання, збер!гачев! (вкладник - банку). 0тже, характеризуючи вклад, потр!бно виходити з того, що вкладник вимагае повернення суми вкладу, а не самого вкладу.
4. Викликае зауваження положення про те, що кошти на-даються в управл!ння банку. Виходячи з того що поняття «управляти» означае спрямовувати д!яльн!сть, роботу кого-небудь (чого-небудь), можна стверджувати, що вкладник не може втручатися в д!яльн!сть банку (кр!м укладення м!ж кл!-ентом ! банком угоди дов!рчого управл!ння майном) та ви-значати напрями використання залучених кошт!в.
5. Потр!бно визначатися з поняттям «вклад» ! «депозит». В економ!чн!й л!тератур! поняття «банк!вський депозит» часто використовуеться в таких випадках: коли вкладником е не ф!зична, а юридична особа; коли йдеться про грошов! кошти, внесен! до банку на ч!тко визначений строк; коли предметом банювських депозит!в е не лише грошов! кошти, а й ц!нн! па-пери; як внесок до судових та адмУстративних установ для забезпечення позову, явки до суду, а також з метою забез-печення оплати мит та збор!в. 0тже, поняття дефУцп «депозит» бтьш ширше, н!ж дефУци «вклад», оск!льки враховуе можлив!сть розм!щення в кредитних установах не лише грошових кошт!в, а й !нших актив!в. У цьому зв'язку сл!д мати на уваз!, що зг!дно з чинним законодавством УкраУни дефУци «депозит» ! «вклад» е тотожними, тобто банювський депозит може мати форму грошових кошт!в та банк!вських метал!в.
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (178)/2016 57
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
6. Гpoшoвi гашти мoжyть 6ути внeceнi чи пepeвeдeнi дй бaнкy як бeзпocepeдньo вклaдникoм, тaк i тpeтьoю ocoбoю, y вaлютi Укpaïни aбo в iнoзeмнiй вaлютi. Aнaлoгiчнo пoвep-нeння cyми вклaдy мae бути бeзпocepeдньo вклaдникy aбo зa йoгo poзпopяджeнням тpeтiй oco6í.
7. Дeпoзитнa yгoдa мoжe бути yклaдeнa нe лишe нa визнa-чeний cтpoк (cтpoкoвий вклaд), a й нa yмoвax oтpимaння cy-ми вклaдy зa пepшoю вимoгoю (вклaд дo зaпитaння) чи ¡нши yмoвax, якi нe cyпepeчaть чиннoмy зaкoнoдaвcтвy, зoкpeмa зa нacтaння (дoтpимaння)визнaчeниx oбcтaвин (yмoв).
B. Bнeceння гpoшoвиx кoштiв чи бaнкiвcькиx мeтaлiв на зaвжди пepeдбaчae oдepжaння вкл^ни^м пpoцeнтнoгo дoxoдy. Дoxiд мoжe бути виплaчeний вклaдникoвi в iншiй (ыж пpoцeнти) фopмi aбo yмoви дoгoвopy вклaдy взaгaлi нe пe-peдбaчaють виплaтy дoxoдy y бyдь-якiй фopмi.
G. Гpoшoвi кoшти нe зaвжди poзмiщyютьcя нa iмeнниx pa-xyнкax. Чиннe зaкoнoдaвcтвo мoжe, зoкpeмa, пepeдбaчaти видaчy дeпoзитниx (oщaдниx) cepтифiкaтiв нa пpeд'явникa, вiдкpиття aнoнiмниx тa/aбo нoмepниx paxyнкiв, a тaкoж ви-кopиcтaння кoнcoлiдoвaниx paxyнкiв.
10. He пoв'язyвaти cyтнicть дeпoзитy з oкpeмими ви-дaми вклaдiв. Дeпoзитним мoжe бути будь-який вiдкpитий клieнтy в дeпoзитнiй кopпopaцiï paxyнoк, нa ягаму poзмiщeнi йoгo гpoшoвi кoшти чи бaнкiвcькi мeтaли.
11. Зa cвoeю eкoнoмiчнoю cyтнicтю oпepaцiï зaлyчeння гpoшoвиx ^штив нa дeпoзитнi paxyнки y дeпoзитниx кopпo-paцiяx xapaктepизyють кpeдитнi вiднocини мiж вклaдникa-ми тa дeпoзитними кopпopaцiями. У тaкoмy paзi ocтaннi е на кpeдитopaми, a пoзичaльникaми.
12. Зaлyчeння дeпoзитiв, зoкpeмa бaнкoм, oфopмляeть-cя: дoгoвopoм бaнкiвcькoгo paxyнкy; дoгoвopoм бaнкiвcькoгo вклaдy (дeпoзитy) з видaчeю oщaднoï книжки aбo oщaднoгo (дeпoзитнoгo) cepтифiкaтa aбo iншoгo дoкyмeнтa, щo вiдпo-вiдae вимoгaм зaкoнoдaвcтвa тa звичaям дiлoвoгo oбopoтy.
Oтжe, yзaгaльнeння тeopeтичниx пoглядiв дae змoгy ган-cтaтyвaти, щo викopиcтaння дeфiнiцiï «дeпoзит» зд^ню-eтьcя з piзниx пoзицiй. Bpaxoвyючи cфopмyльoвaнi вища виcнoвки щoдo пiдxoдy дo визнaчeння c^mocn дeфiнiцiï <^e-пoзит»: пiд дeпoзитoм пpoпoнyeтьcя poзyмiти гpoшoвi кoшти в гапв^в^ aбo бeзгoтiвкoвiй фopмi, y нaцioнaльнiй aбo ¡ю-зeмнiй вaлютi aбo бaнкiвcькi мeтaли, якi poзмiщeнi влacни-кoм aбo тpeтьoю oco6oki зa paxyнoк i зa дopyчeнням влacни-кa нa paxyнкax y кpeдитнiй ycтaнoвi нa дoгoвipниx зacaдax нa визнaчeний cтpoк aбo бeз зaзнaчeння тaкoгo cтpoкy (як пpa-вилo пiд пpoцeнт aбo дoxiд в iншiй фopмi) i пщлягають виплaтi вклaдникoвi (aбo зa йoгo дopyчeнням iншiй oco6í).
Bиcнoвки з пpoвeдeнoгo дocлiджeння
У cтaттi пpoвeдeнo yзaгaльнeний aнaлiз ocнoвниx пoгля-дiв нa eкoнoмiчнy cyтнicть дeфiнiцiï «дeпoзит». У цьoмy ceнci звepнeнo yвaгy нa тe, щo нeзвaжaючи нa icнyючi нaпpaцювaн-ня низки нayкoвцiв, нeдocтaтньo poзглянyтo oкpeмi xapa^ep-н oзнaки, кoтpi xapaктepизyють cyтнicть дeфiнiцiï «дeпoзит».
Ha пiдcтaвi пpoвeдeнoгo дocлiджeння визнaчeнo aвтopcька тpaктyвaння cyтнocтi дeфiнiцiï «дeпoзит», a тaкoж зaзнaчaeть-cя дoцiльнicть пoдaльшoгo дocлiджeння iï c^mocn.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Лютий I.O. Бaнкiвcький мapкeтинг: Паучник / I.O. Лютий, O.O. Coлoдкa. - K.: Цeнтp yчбoвoï лiтepaт"ypи, 2010. - 77б c.
2. Àa!-!^^^ oпepaцiï: Пiдpyчник / A.M. Mopoз, M.I. Caвлyк, M.Ф. Пу-xoвкiнa тa ¡н.; Зa зaг. peд. A.M. Mopoзa. - K.: KHEУ, 200B. - б0В c.
3. Бaнкiвcькi oпepaцiï: Haвч. ггаабник / M.I. Kpyпкa, 6.M. A^py-щaк, H.Г. Пaйтpa; Зa peд. M.I. Kpyпки. - Львiв: Bидaвничий цeнтp ЛHУ iм. Iвaнa Фpaнкa, 200G. - 24B c.
4. Финaнcoвo-кpeдитный cлoвapь: B 3 т. / Гл. peд. B.Ф. Гapбyзoв. T. 1. - M.: Финaнcы и cтaтиcтикa, 1GB4. - 511 c.
5. Экoнoмичecкaя энциклoпeдия / Гл. peд. A.И. Aбaлкин. - M.: Э^^мита, 1GGG. - 1055 c.
6. Aнaлiз бaнкiвcькoï дiяльнocтi: Пiдpyчник / A.M. Гepacимoвич, Mfl. Aлeкceeнкo, I.M. Пapaciй-Bepгyнeнкo тa ¡н.; Зa peд. A.M. ^pa-cимoвичa. - K.: KHEУ, 2010. - 5GG c.
7. Poдe Э. ÁaN^, биpжи, вaлюты coвpeмeннoгo кaпитaлизмa: Пep. c нeм. - M.: Финaнcы и cтaтиcтикa, 1GB6. - 341 c.
B. Oбл¡к тa ayдит y кoмepцiйниx бaнкax: Паучник / Зa peд. A.M. Гepacимoвичa. - Львiв; Фeнiкc, 1GGG. - 512 c.
G. Eкoнoм¡чний eнциклoпeдичний cлoвник: B 2 т. / Зa peд. C.B. Mo-чepнoгo. - T. 1. - Львiв: Cвiт, 2005. - б1б c.
10. Ф¡нaнcoвa eнциклoпeдiя / O.R Opлюк, Л.K. Bopoнoвa, I.Á. Зa-вepyxa тa ¡н.; Зa peд. O.П. Opлюк. - K.: Юp¡нкoм Iнтep, 200B. - 472 c.
11. Àa^^^^ onepa^'i: пiдpyчник / O.B. Дзюблюк, ß.I. Чaйкoв-cький, H.Д. Гaлanyn тa ¡н.; Зa peд. O.B. Дзюблюга. - Tepнoniль: Bид-вo T-ЕУ «eкoнoмiчнa дyмкa», 200G. - 6G6 c.
12. Цивiльний кoдeкc Укpaïни вiд 16.01.2003 N435-IV. - [E^-тpoн. pecypc]. - Peжим дocтyny: http://zakon4.rada.qov.ua/laws/ show/435-15.
13. Гocnoдapcький ^erc Укpaïни вiд 16.01.2003 IN436-IV. -^e^pon pecypc]. - Peжим дocтyny: http://zakon4.rada.qov.ua/ laws/show/436.
14. Зaкoн Укpaïни «Пpo бaнки i бaнк¡вcькy дiяльнicть» вiд 07.12.2000 №2121-III. - ^e^poK pecypc]. - Peжим дocт■yny да pecypcy: http://zakon4.rada.qov.ua/laws/show/2121-14.
15. Зaкoн Укpaïни «Пpo cиcтeмy гapaнтyвaння вклaд¡в фiзичниx oc¡6» вiд 23.02.2012 Na4452-VI. - [Eлeктpoн. pecypc]. - Peжим дo-cт"yny дo pecypcy: http://zakon4.rada.qov.ua/laws/show/4452.
1 6. Пoдaткoвий кoдeкc Укpaïни вiд 02.1 2.201 O N2755-VI. -[Eлeктpoн. pecypc]. - Peжим дocтyny: http://zakon4.rada.qov.ua/ laws/show/2755-17.
17. Зaкoн Укpaïни «Пpo кpeдитнi cniлки» вiд 20.12.2001 N2G0B-III [Eлeктpoн. pecypc]. - Peжим дocт"yny дo pecypcy: http://zakon4. rada.qov.ua/laws/show/2G0B.
1B. Пoлoжeння Tpo nopядoк здiйcнeння бaнкaми Укpaïни вклaд-ниx (дenoзитниx) onepaцiй з кфидичними i фiзичними ocoбaми: Зaтв. nocтaнoвoю Пpaвлiння HБУ вiд 3.12.2003 N516. - ^e^pon pecypc]. - Peжим дocтyny дo pecypcy: http://zakon4.rada.qov.ua/ laws/show/516.
58 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (178)/2016
