CC BY
23
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.15
УДК343.37 Доц. Р.Р. Августин, канд. екон. наук. - Терноптьський НЕУ
ЕТИМЮЛОГ1Я ТШ1ЗАЦН ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН
Обгрунтовано сутшсть тшьово! економжи, визначено особливостi ц формування та доведено, що тiнiзацiя економжи далеко переросла свiй природнш ршень i в поeднаннi з корупщею, полiтизацieю економiчних вiдносин та зрощуванням бiзнесу i влади е системною перешкодою подальшому економiчному зростанню.
Ключовi слова: тшзацш, економжа, тшьова економжа, економiчнi вiдносини, тiньовi вщносини.
Постановка проблеми. Процеси еволюцií соцiально-економiчного роз-витку характернi для вах економiк свiту. Водночас, змiна економiчних, поль тичних та соцiальних умов призводить до соцiально-економiчних трансформа-цш. Вiдповiдно, поява тiньового сектору стала пею рисою (причому, в гшер-трофованих обсягах), без яко1 не обiйшлося реформування соцiально-економiч-них вiдносин краш транзитивного типу, та тштзалдя чи усунення яко1 дотепер залишаеться надскладним завданням.
Вiдтак, результати теоретико-прикладних дослiджень положень i чинни-тв тiнiзацií актуальнi з огляду на типолопзащю сфер i сегментiв тшьових еко-номiчних вiдносин, чинникiв i стимулiв детiнiзацií, мiри впливу неформального сектору на збереженiсть структурних сшввщношень та стимулiв до господарю-вання економiчних агентiв в iнтересах соцiально-економiчноí безпеки нащ-онально!' економiки.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Теоретичш та методичнi ас-пекти дослщжувано! в роботi проблеми певною мiрою висвiтлювалися у працях провiдних вггчизняних та зарубiжних науковцiв i практиков, таких як: Г. Бекке-ра, В. Бородюка, З. Варналiя, П. Гутмана, Д. Кассела, I. Клямкша, I. Мазура, Б. Мацдевiля, М. Олсона, В. Поповича, Е. де Сото, Л. Тшофеева, О. Турчинова, Е. Фейга, М. Флейчук, Ю. Харазiшвiлi.
Постановка завдання. Метою роботи е обгрунтування еволюцií науко-вих поглядiв на поняття "тiньовоí економжа", враховуючи дiалектичнi аспекти змiсту явищ i понять, яш вiдображають базовi характеристики тiньових еконо-мiчних вiдносин.
Виклад основного матерiалу. Процеси еволюцл соцiально-економiчно-го розвитку характернi для вах економiк свiту. Водночас, змша економiчних, полiтичних та соцiальних умов призводить до соцiально-економiчних тран-сформацш. Вiдповiдно, поява тiньового сектору стала пею рисою (причому, в гшертрофованих обсягах), без яко1 не обшшлося реформування сощально-еко-номiчних вiдносин краш транзитивного типу, та мiнiмiзацiя чи усунення яко1 дотепер залишаеться надскладним завданням.
Незважаючи на поширешсть тiньових схем ведення економiчноí дiяль-ностi, науковцям та експертам не вдалося дати чiткоí однозначно!' ощнки цьому явищу та дiйти згоди щодо трактування та основних шдходш до класифiкацií. Останне особливо актуальне, адже тiньовi економiчнi вiдносини не статичш, а постiйно розвиваються, удосконалюються.
Трактування термiна "тiньова економiка" украшськими та зарубiжними науковцями протягом останшх десятилiть вiдрiзцяеться. Причому, розгля-
4. Еконо^шка, планування та управлiння в галузях
159
даеться це поняття не лише з економДчно!', але й i3 сощально!', полДтично!' та культурологiчноí точок зору. Маючи настiльки багатогранний пДдхДд, важко об'еднатися навколо единого визначення чи розумiння цiеí категорií. Так, iнодi шд час розгляду його сутi використовують надто широкий, навiть побутовий перелДк визначень. Як зазначае Ю. Харазiшвiлi, синонДмами до "тiньовоí еконо-мДки" вживають "друга, шарова, нелегальна, протизаконна, злочинна, неврахо-вана, фiктивна, деструктивна, нерегламентована, прихована, неофiцiйна, поза-законна, кримДнальна, мала, дефективна, паралельна, чорна, ара, брудна, пДд-пДльна, неформальна економДка" [6, с. 172].
Безпосередне явище тiньовоí економiки не е новим у економiчних вДдно-синах. З появою цивiлiзацií з'явилися й прояви тДньових дiй. Дослiдники перших державних утворень знали факти, що свiдчили про iснування певного виду тДньовоД' дiяльностi вже тодД. Зокрема, початок карбування монет супроводжу-вався появою фальшивомонетникiв.
Першi спроби фДлософського осмислення походження тiньовоí економД-ки сягають ще давньогрецького перДоду, коли у своíх творах-роздумах мислите-лД, зокрема Ксенофонт, Платон, Аристотель, подДляли економiку на "добросовДс-ну та недобросовiсну", спираючись на морально-етичнД або релiгiйнi принципи, вказуючи на ц негативний вимiр шд "руйнДвним" впливом грошей та прагнення до збагачення. У своему дослДдженнД I. Мазур називае таке давньогрецьке трак-тування економiки еквДвалентом сучасного поняття " тДньова економiка" [4].
КДлька столiть пiзнiше з'явилася теорДя Б. МандевДля, суттю яко!' була проблема аморальностi дiяльностi окремих суб'ектiв господарювання, що може виступати основою добробуту суспДльства загалом, - згодом охарактеризована як "парадокс МандевДля". Автор стверджував, що у злочинно!' жаги до наживи та в ринкового господарства е спДльне джерело походження, а його знищення е неможливим без руйнування економiки. Звичайно, що це були лише першi спроби наукового осмислення такого сегмента тДшзацц, як "кримiнальний". У нього дДйсно дещо схожi мотиви, як i в легальних пiдприемцiв, - прагнення от-римати економiчний зиск, але надалi кримiнальний сектор почали здебДльшого виводити поза межi тшьово!' дiяльностi як природи господарювання.
Науковi положення Б. Мандев1ля стали передумовою виникнення течií економiчноí теорií, якш лауреат Нобел1всько!' премií Г. Беккер дав назву "Еко-номiчна теор1я злочину й покарання". Вивчаючи економiчну теорхю злочину й покарання, Г. Беккер аналiзуе сутнiсть, причини та соцiально-економiчнi нас-лiдки кримшального сегмента тiньовоí економiки. Запропонований науковцем шдхщ стосувався т.зв. "р1вноважного обсягу злочинностГ' (англ. - equilibrium volume of crime), що виникае шд час взаемодií злочинндв i правоохоронщв, а послiдовники розвинули його як елемент економiчних вiдносин: злочинна да-яльнiсть подавалася як своерiдний "ринок", де д1ють попит i пропозиндя. Так, дií злочинц1в породжували пропозицда злочинДв, а дД!' споживачiв незаконних товарiв i жертв злочинДв - попит на злочини. Заходи, яких вживали правоохо-ронцД Дз захисту та попередження злочинДв, подавалися як державне регулюван-ня такого "ринку". Так взаемодДя цих трьох чинникДв i формувала "рДвноважний обсяг злочинностД", що саме й був еквДвалентом тДньового ринку [8].
160
Збiрник науково-технiчних праць
^уювий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G13. - Вип. 23.15
Тpaнcфоpмaцiя економiчних вiдноcин мiж деpжaвaми y ^уой половинi ХХ ст. cпpичинилa до потужного "ви6уху" тiньовоï економiки, коли зaлyчення pозвинених кpaïн до iндycтpiaльного та iнфоpмaцiйного суспДльства посилило iллегaлiзaцiю економiчноï дiяльноcтi. У пpотилежномy "тaбоpi" - у сощалктич-них ^ашах у цей час також ввдбулося piзке зpоcтaння тiньового cектоpy, але cпpичинене недоcконaлicтю комaндно-aдмiнicтpaтивноï моделi економши на пpотивaгy pинковiй. Пpичинy ктотно!' тiнiзaцiï cоцiaлicтичного гоcподapювaн-ня aмеpикaнcький економicт М. Олсон пов'язуе з ввдсутнктю пpивaтноï влас-ноcтi, оскшьки "... вci гpомaдяни мaтеpiaльно защкавлеш у pозкpaдaннi мaтеpi-альних благ, але шхто особисто не защкавлений у його збеpеженнi i pозвиткy" [9, с. 32]. Отож, можна cтвеpджyвaти, що зaгaльнi зaкономipноcтi icтоpичноï еволюцп cоцiaльно-економiчниx систем пов'язaнi i з pозвитком нефоpмaльноï гоcподapcькоï даяльност!
Пpоте, як зауважуе З. Вapнaлiй, незважаючи на давню icтоpiю пньово1' економiки, нayковцi лише недавно почали ^ид^ли ш належну увагу [2] -тшьки з дpyгоï половини XX ст. ця пpоблемaтикa стала центpом наукових дос-лiджень пpовiдниx вчених cвiтy.
Сеpед пеpшиx opa^ з пpоблем тiнiзaцiï економiки в^^емимо публша-цда aмеpикaнcького економicтa П. Гутмана "Пщшльна економiкa" (1977), де ав-тоp cтвеpджye, що невpaxовaною економiчною дiяльнicтю не вapто нехтувати. Десятилитям пiзнiше схожу думку висловив Д. Кассел, намагаючись визначити кpитеpiï вiдокpемлення тiньовоï економiки вiд офщшно1' та окpеcливши ïï як " необлiковaне cтвоpення цiнноcтей". Вiдповiдно до такого тpaктyвaння, тшьо-вою е будь-яка економiчнa дiяльнicть, яка cпpияe cтвоpенню економiчниx цш-ностей, але не вpaxовyeтьcя у ВНП ^аши [7, с. 75]. У цьому випадку йдеться opо дотpимaння законодавчих обмежень, що, opоте, не дае ввдповвд на запитан-ня пpо "моpaльнicть" певних видiв економiчноï активности Хоча, водночас, вap-то зауважити, що навиь в умовах пош^ен^ коpyпцiï у зaконотвоpчiй дiяльноc-ri залишаеться можливicть дотpимaння фоpмaльниx вимог законодавства.
В умовах сучасного поcткpизового етапу pозвиткy вapто погодитись з шдходом Л. Тiмофeeвa та I. Клямкша, якi наголошують, що "шдшльна економь ка в ïï сучасному вapiaнтi не лише opотиcтоïть економщ " фоpмaльнiй", але ic-нуе вcеpединi оcтaнньоï, виступаючи пpиpодним i зaкономipним нacлiдком ле-гальних cтaтyciв cyб'eктiв гоcподapювaння та yпpaвлiння" [3, с. 11]. Тобто pоз-глядаеться значно шиpшa кaтегоpiя, яку можна оxapaктеpизyвaти як "антисус-пiльнa" економiкa, що охоплюе як незаконне гоcподapювaння, так i здшснення економiчниx тpaнcaкцiй у межах законодавчого pегyлювaння, cфоpмовaного без ypaxyвaння cтpaтегiчниx iнтеpеciв pозвиткy деpжaви.
Своepiдною "настшьною книгою" доcлiдникiв тiньового cектоpy еконо-мiки залишаеться opaця Е. де Сото, у якш було визначено нову пapaдигмy те-оpiï тiньовоï економiки та здiйcнено пеpевоpот у поглядах науковщв на тiньовy економжу в pинковомy гоcподapcтвi. Концепция Е. де Сото базуеться на сишеи тpaдицiйного та нео-iнcтитyцiонaлiзмy, згiдно з якою тшьову економiкy можна pозглядaти як opояв загальних зaкономipноcтей, що пpоявляютьcя в певному "yнapодненнi" фоpм кaпiтaлicтичноï пiдopиeмницькоï дiяльноcтi. На думку Е.
4. ËKoHoMÎKa, nлaнyвaння Ta ynрaвлiння в гадузях
161
де Сото, "готовнкть пiдприeмцiв дiяти поза законом значною мiрою е результатом 1х рацюнально!.. готовностi здiйснювати витрати законослухняностi" [5, с. 178]. Науковець вважав, що "витрати позалегальностi" е ктотно меншими, нiж "витрати на виконання закону", що й обумовлюе "доцiльнiсть" займатися тшьо-вою економiчною дiяльнiстю.
Фейг Е. та iншi зарубiжнi вченi виокремили двi основш характеристики тiньовоí економiки: 1) легальна, але така, що не шдлягае оподаткуванню i не враховуеться офщшною статистикою; 2) протизаконна, свiдомо прихована еко-номiчна дiяльнiсть.
Серед вичизняних дослiдникiв чи не найбшьшу увагу суп категорií "тiньова економiка" придшили З. Варналiй, I. Мазур, М. Флейчук, В. Попович. Так, З. Варналш визначення тiньовоí економки обгрунтовуе як "економiчноí да-яльностi суб'ектав господарювання (фдзичних i юридичних осд6), що не враховуеться, не контролюеться й не оподатковуеться державою i (або) спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства" [2, с. 213]. Хоча аспект порушення чинного законодавства сумшвний, адже, по-перше, тшзащя не стосуеться лише обороту, а, наприклад, у т.ч. вддносин у межах домашнiх господарств. По-друге, фдзичнд особи-пiдприемцi, не ввдображаючи частини доходу, не порушують законодавства, адже така даяльнкть у них добровшьна.
Мазур I. змщуе акценти на економiчнi вддносини мдж суб'ектами господарювання, вказуючи, що " тшьова економiка - це система вщносин мдж еконо-мдчними агентами, яка самоорганiзовуеться, охоплюе всд стадií процесу сусшль-ного вщтворення з метою отримання економiчну вигоду, результати яко! або способи досягнення за рдзних причин шдмшяються, применшуються або повнк-тю приховуються вдд безпосереднiх учасниюв i вдд закону" [4, с. 51]. Втш вва-жаемо, що трактувати тшьову економшу лише як ввдносини мдж економiчними агентами дещо недостатньо, адже п неконтрольований розвиток призводить до приховування цших сегментiв ддяльностд територiй (до прикладу, офшорш зо-ни), функцш системи державного управлiння (закутвля, тендери тощо).
Саме тому погоджуемося з В. Бородюком щодо того, що "визначення пньово! економiки повинно охоплювати весь спектр можливих складових i ви-ддв ддяльностд, що вщносилися рдзними вченими до цього явища" [1], тобто тiньова економiка стосуеться рiзноманiтних виддв економiчноi ддяльностд, яка не враховуеться i не контролюеться офщшними державними органами або спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.
Висновки. Отже, тiнiзацiя економiчних вщносин е об'ективно кнуючою i постшно ввдтворювальною пiдсистемою господарства, що мае неконтрольований чи слабо регульований сусшльством характер, спрямована на отримання незаконних доходдв у грошовш чи натуральнш формах та на формування над-мдрних i деструктивних потреб вдд заборонених та легальних виддв економiчноi ддяльностд суб'ектiв господарювання, якд не оподатковуються, не враховуються i не регулюються органами державно! влади. При цьому суб'ектом тшьових вдд-носин е безпосередньо сусшльство чи його представники, структури мiсцевого самоврядування та обслуговування мешканцiв, громадян.
162
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.15
Лггература
1. Бородюк В.М. Тшьова економжа. Аналггичний 3bît / В.М. Бородюк, О.В. Турчинов // Мiжнар. Центр персп. дослщж. Проект "Country Economic Memorandum". - 1998. - 89 с.
2. Варналш З.С. Мале тдприемництво: основи теори i практики / З.С. Варналш - К. : Вид-во "Знання", КОО, 2001. - 277 с.
3. Клямкин И.М. Теневая Россия: экономико-социологическое исследование / И.М. Клям-кин, Л.М. Тимофеев. - М. : Изд-во Российск. гос. гуманит. ун-т, 2000. - 595 с.
4. Мазур I.I. Детiнiзадiя економши Украши: теорш та практика / I.I. Мазур. - Ктвський на-цiональний ушверситет ш. Т. Шевченка. - К. : Вид-во ВГЦ Ктв. ун-т. - 2006. - 239 с.
5. Сото Э. де. Иной путь. Невидимая революция в третьем мире / Э. де Сото. - М. : Изд-во "Catallaxy", 1995. - 235 с.
6. Харазшвш Ю.М. Тшьова зайншсть та тшьова оплата пращ в Укршш: однки та прог-нози / Ю.М. Харазшвш // Стратегiя розвитку Украши. Економжа, содiологiя, право. - Т. 1, № 4. - 2011. - C. 171-182.
7. Cassel D. Funkione der Schatten wirtchaft im Koordinations mechanismus Von Markt - und Peanwirtschaften // ORDO. Jahrbuch für die Orduung von Wirschaft und Gesellschaft. - Bd. 37. -1986. - S. 73-103.
8. Ehrlich I. Crime and punishment // The New Palgrave. A Dictionary of Economics / Ed. by J. Eatwell, M. Milgate, P. Newman. L. - 1987. - Vol. 1. - Рр. 721-724.
9. Olson M. The Shadow Economy: Friend or Foe? / M. Olson. - World Development, 2002. - 56 р.
Августин Р.Р. Теоретические основы тенизации экономических отношений
Обоснована сущность теневой экономики, определены особенности ее формирования и доказано, что тенизация экономики далеко переросла свой естественный уровень и в сочетании с коррупцией, политизацией экономических отношений и сращиванием бизнеса и власти является системным препятствием дальнейшему экономическому росту.
Ключевые слова: тенизация, экономика, теневая экономика, экономические отношения, теневые отношения.
Augustine R.R. Etymiolohiya shadow economic relations
The author of the essence of the shadow economy, peculiarities of formation and proved that the shadow economy is far outgrown its natural level and coupled with corruption and politicization of economic relations and merging business and government is a systemic obstacle to further economic growth.
Keywords: shadow, economy, shadow economy, economic relations, shady relationship.
УДК 330.50:314.68 Доц. Л.1. Гальшв, д-р екон. наук - Львiвська КА
ГРОШОВ1 ВИТРАТИ ДОМОГОСПОДАРСТВ НА ПОСЛУГИ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО Б1ЗНЕСУ: СТАТИСТИЧНИЙ ЗР1З
Охарактеризовано втизняну практику статистичного спостереження за витрата-ми домогосподарств загалом, зокрема за грошовими витратами на послуги готельно-ресторанного бiзнесу. Виокремлено та проаналiзовано основш детермшанти грошових витрат домогосподарств Украши за статтею «Ресторани та готелЬ> у сучасних умовах.
Ключовi слова: фшанси домогосподарств, статт витрат домогосподарств; грошо-вi витрати домогосподарств, послуги готельно-ресторанного бiзнесу.
Постановка проблеми. Глобальш змши свиово1 економши передбача-ють посилення впливу HeMaTepiaibHnx чиннитв eK0H0Mi4H0r0 зростання, що актуагоуе необхвдшсть покращення параметров людського потенщалу. 1мпера-тивом цих процесiв виступае ефективна полiтикa у сферi бюджепв домогоспо-
4. ËKOHOMÎKa, планування та управлшня в галузях
163
