CC BY
26
зменшенню похибок вимiрювань та iдентифiкацii фь топланктону за рахунок використання алгоритмiчноi обробки вимiрювальноi iнформацii i штучних нейрон-них мереж.
Лiтература
1. Щербак В.1. Методи дослiджень ф^опланктону // Мето-дичнi основи пдробюлопчних дослiджень водних екоси-стем. - К., 2002. - С. 41-47.
2. Константинов А.С. Общая гидробиология. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1979. - 480 с.
3. Кумсаре А.Я. Расчет биомассы фитопланктона по су-марному объему клеток // Рыб. хоз-во Латвийской ССР. - Рига: Зинатие. - 1963. - Вып. 7. - С. 67-73.
4. Вазан М. Стохастическая аппроксимация. - М.: Мир, 1972.
5. Хан Г., Шапиро С. Статистические модели в инженерных задачах: Пер. с англ. - М.: Мир, 1969. - 396 с.
Враховуючи, що мислення, як категорiя базуеться не на класичнш двохзначнш i навть не багатоком-понентнш логщ, а на логц з нечт-кими значеннями icтини i нечткими правилами виходу, вpo6omi запропо-новано тдпорядкувати характерну системшсть з прийняттям ршень cуб'ектiв та групи cуб'ектiв шляхом введення ентропи, як величини вза-емопов'язуючог вЫ фактори впливу на альтернативу функцш переваг для отримання шформацп шляхом перетворення ресур^в cуб'ектiв навчання
етичн1 1мперативи як параметри впливу на розпод1л переваг ентроп1йних
порог1в суб'еклв
навчального процесу
Ю.Т. Гуз
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра автоматизацп та енергоменеджменту Нацюнальний авiацiйний шститут пр-т Космонавта Комарова, 1, корп.10, к.10.210, м. Кшв, 03058
Контактний тел: 8-044-406-70-58
I.В. Прохоренко
Астрантка* Механко-енергетичний факультет Аерокосмiчний шститут пр-т Космонавта Комарова, 1, корп.10, к.10.110, м. КиТв, 03058
Контактний тел.: 8-044-406-70-96
Постановка проблеми
На сьогодшшнш день перед кожною людиною, яка виступае в ролi суб'екта, як активних так i пасивних систем постае певна юльюсть проблем. Виршення цих проблем е актуально необхщним для подальшого функщонування даних систем.
Вщдаючи належне важливосп оволодшня i управ-лшня створеними новггшми технолопчними техно-логiями, iх значущостi у покращенш життя людей, не можна не помиити того вiдхилення в освт i розвитку людини яке все вщчутшше стае помiтним у кожному сустльствь Домiнуюче технократичне мислення внесло в оргашзащю всiеi системи освiти i виховання май-
бутнього фахiвця певну позитившсть i ряд негативних факторiв. Своeрiдне однобоке вщхилення суб'eктiв навчального процесу вiд етичних iмперативiв i впро-вадження його в життя все часпше стае «нормою» етичного сприйняття з переходом в недорозвитшть етичних засад, а саме в недорозвитосп почуттево-емо-цшного сприйняття реальностi.
Все частiше серед сучасно! молодi трапляються випадки жорстокосп, антигуманностi, розбещеностi етичних смакiв i поглядiв, морально! розпущеностi. Все помишше i вiдчутнiше серед молодих людей стае втрата ними рис i якостей яю завжди вiдрiзняли люди-ну вiд тваринного свiту. Погоня за наживою призвела до втрати справедливост мiж людьми, а безвщповь дальне вiдношення до використання новишх техноло-гiй стае як монумент, фундамент розвитку наведених негативних факторiв.
Таким чином нище наведеш негативш фактори створюють проблему в досягненш гармонiйного розвитку майбутнього фахiвця.
Визначення впливу етичних iмператив на суб'ек-тiв навчання е актуальним завданням i складають у сукупносп з оцiнкою навчання результативну яюсть вихiдного продукту освiтянських послуг - конкурен-тоспроможного фахiвця.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй
Аналiз дослщжень i публiкацiй стосовно вивчення впливу етичних iмперативiв на розподiл шдивщуаль-них визнань переваги ентропiйних поропв визначив скерованiсть робiт [1-4]
Однак це питання е не достатньо вивченим та по-требуе подальших дослщжень.
Цiль дано! статтi
Введення ентропп, як величини взаемопов'язуючо! впливу етичних iмперативiв на альтернативу функ-цiй переваг для отриманням шформацп на базi мiри суб'ективно! шформацп шляхом перетворення ресур-сiв суб'екпв навчання.
Основна частина
На протязi визначеного промiжку часу людина може прийняти деяку кшьюсть рiшень, яю будуть спрямованi на усунення дано'! проблеми.
З економiчноi точки зору для виршення певно! за-дачi людина повинна мати визначену юльюсть ресур-сiв та пасивно! енергп, якi вона може спрямувати на вихщ з дано! проблеми. Причому кшьюсть затрачених ресурсiв та використання енергп повинна бути мшь мальною, а одержана користь максимальною.
На виршення кожно! проблеми у людини е власна точка зору i тому вона може прийняти зовам не еконо-мiчне рiшення спрямоване на подолання дано! проблеми або взагалi вiдмовитися вiд виконання поставлено! на не! задачь
Спробуемо дослщити це явище у щлому. З виник-ненням проблеми людина отримуе шформащю про
наявнiсть проблеми та опрацьовуе дану шформащю, через деякий час у не! виникае щея як подолати проблему, поим вщбуваеться процес виконання ще!, тоб-то спроба виршення проблеми i в кiнцi вiдбуваеться ощнка результату.
Саме в процесах як охоплюють, виконання поставлено! на суб'екта задачi вiдбуваеться вплив етичних iмперативiв на розподiл шдивщуальних визнань переваги ентропiйних порогiв, яю в подальшому вь дiграють важливу роль в процеи оцiнки отриманого результату.
Свого роду в даному випадку ентропшш пороги розподшу е терези на яких зважуеться з одного боку користь вщ виконання поставлено! задачi а з друго! етичш iмперативи. В баченнi цього людина робить шдивщуальний вибiр. В залежносп вiд цього вибору вирiшуеться доля не тшьки проблеми, а уае! системи суб'ектом яко! е людина.
Дослiдження етичних iмперативiв та !хньо! дп на людину на даний момент займаеться одна з фшософсь-ких наук - етика . Як наука етика дослщжуе природу, сутшсть, виникнення, розвиток, структуру, функцп, моралi !! прояви у рiзноманiтних сферах дiяльностi.
Основуючись на тому, що предметом етики е мораль ми будемо вважати етичш iмперативи цiлком визначе-ними непорушними нормами та законами мораль При судженнi мораль е формою шдивщуально! i суспiльноi свщомосп i тому формування етичних переконань впливае на пщсвщомкть людини, а дiя цих переконань реально вщображае поведiнку i дiяльнiсть суб'ектiв.
У продовж двох тисячолиь багато мислителiв не сумнiвались у можливостi створення науково! етики. Особливий оптимiзм щодо цього виявляли нщер-ландський фшософ Бенедикт Спiноза (1632-1677) та англшський фiлософ Джон Локк (1632-1704). Вони вщносили наукову етику до точних наук i пробувати пов'язати етичш iмперативи з математикою та гео-метрiею. На основi iхнiх дослщжень етика набувала нового високого ступеня точносп i науково! строгостi. Виходячи з цього ми маемо можлившть застосовуючи математику дослщити важливiсть шнування етичних iмперативiв та !хнього значення у реальному свт.
Основуючись на взаемозалежносп усiх процесiв та цШсносп свiту за граничне значення ентропп ми можемо прийняти умовну критичну одиницю розпо-дшу впливу. Виходячи з того, що суб'ект системи може бути одна людина або група людей умовна одиниця як граничне значення е нестабшьним i залежить вiд двох факторiв:
1) вщ складностi проблем, тобто вщ наявностi шля-хiв вирiшення дано! проблеми.
2) вщ етичних переконань суб'екта, тобто вщ ощн-ки та усвщомлення наслiдкiв до яких може привести виконання або не виконання поставлено! задачь
Вимiр само! проблеми та пошуки альтернатив подолання проблеми мають поеднати щ два фактори впливу у едину взаемозалежшсть. Дану взаемозалеж-нiсть ми будемо називати суб'ективними функщями надання переваги.
Якщо при виконаннi поставлено! задачi в процеа пошуку альтернатив функцiя надання переваг досягне свого граничного значення тобто критично! ощнки то кнуватиме три варiанти долi проблеми, або долi самого суб'екта:
- суб'ект може повернутися до початкового рiвня пошуку виходу з поставлено! проблеми, якщо в ньому залишаються необхiднi ресурси та час для виконання поставлено!задачь
- суб'ект вже не здатен виршувати дану проблему. Цей варiант супроводжуеться недiездатнiстю суб'екта або вiдсутнiстю необхiдного часу.
- ршення дано'! проблеми перестае бути актуально необхщним або неприпустимим з морально - критерь ально! точки зору суб'екта i суб'ект вщмовляеться вiд виконання дано! проблеми.
Нехай omi(k) - альтернатива або стратепя вирь шення проблем та Soj(k) - множина альтернатив котрi можуть бути розглянуи суб'ектом в даний момент часу к . Тад в ходi логiчного осмислення ми вважатимемо, що множина та увесь 11 елементарний склад i важли-вiсть дано'! альтернативи залежатиме вiд умов при яких шнуе дана проблема та само! проблеми:
отДк) eS0J(k) (т е1,Ь)
В залежностi вiд складност проблеми для суб'екта утворюеться деяка юльюсть альтернатив виходу з проблемно! ситуацп. Вданому випадку перед суб'ек-том ставиться нове завдання прийняття доступного альтернативного ршення . Вiрогiднiсть прийняття даного ршення може бути записана в наступному виглядк
L
^р(отДк)/1) = 1 для любого i, (1)
т=1
де р(от^(к)/^ вiрогiднiсть прийняття рiшень, яка формуеться тд впливом етичних iмперативiв, якi впливають на емоцiйно-психологiчний характер суб'екта. Шсля прийняття рiшення суб'ект отримуе своерщне повiдомлення А в результат якого вщбува-тиметься виникнення змши у самiй системi в залежно-стi вiд розподiлу функцш надання переваги.
Введення ентропп, як величини взаемопов'язуючо! всi фактори впливу та функцп надання переваги е актуально необхщною умовою для подальшого опису процесу вирiшення проблеми. Визначивши функцiю надання переваги через л(о^А) вiдповiдно ентропiю рiвну:
N
Н(п | А) = -£л(о,|А)Ь п(о,|Л) (2)
1=1
Так, як метою дослiдження е отримання шформа-цП, то ми використовуемо рiзницю Н(п) мiж Н(п |А) як мiру суб'ективно! шформацп:
1ПиЬ]=Н(п) -Н(п | А) (3)
Ця величина е iнварiантом «шеноновсько! шформацп», яка використовуеться для опису отриманого результату.
В залежносп ввд цього ентротя мае властивiсть опису основних процеив змiн в системi пов'язаних з виникненням етичних iмперативiв, що дозволяе нам оперувати отриманою шформащею i спрямувати !! на побудову залежностей визначення граничного значен-ня ентропп i прийняття рiшення.
Опишемо основнi властивостi ентропii.
- ентротя матерiальна величина, обмежена i не-вiд'емна.
В цьому разi прийняття ршення суб'екта буде за-лежати лише вщ його критично! ощнки проблем та вiд його ставлення до поставлено! проблеми.
- ентротя мтмальна i рiвна нулю якщо розпод^ надання переваги мае сингулярш характеристики.
В цьому випадку суб'ект не думае над наслщками виконання поставлено! проблеми, або не здатен обрати правильну альтернативу для виршення проблеми (проблема не е виршеною).
- ентротя надання переваги суб'ектом максимальна, якщо ва альтернативи мають одинаковi значимостi.
При максимальнiй ентропп суб'ект може викори-стати дуже багато часу при виборi альтернативи, що не завжди сприймаеться активними системами яю зале-жать вщ швидкостi прийняття рiшення суб'екта.
- якщо шнуе два стани i вiдповiдно надання переваги рiвнi i задовольняються умовно то ентротя змь нюеться вiд 0 до 1.
В даному випадку суб'ект приймае ршення i вiдбу-ваеться процес подолання проблем.
Висновок
1.Створено методологiчне забезпечення з визначен-ня впливу етичних iмперативiв на розпод^ переваг ентропiйних порогiв суб'екпв навчального процесу.
2.Встановлено нестабiльнiсть граничного значення ентропп та його факторну залежшсть.
3. Наведено узагальнене розумшня долi iснуючоi проблеми.
4. Запропонована форма визначеност вiрогiдностi з прийняття ршення суб'ектом.
5. Запропоновано алгоритм визначення мiри суб'ективно! iнформацii.
6. Встановлено основш властивостi етичних iмпе-ративiв.
Доведено, що використання методолопчного забезпечення впливу етичних iмперативiв на основi визначення границ ентропiйних порогiв сприяе тдвищен-ню значень точносп iндивiдуального розподiлу тд час надання суб'ектами переваг з прийняття ршення для розв'язання проблемно-ресурсних ситуацш.
Лiтература
1. Цымба В.П. Теория информации и кодирования. - К.:
Высшая Школа, 1977.- 288с.
2. Статкин М.Н. Совершенствование процесса обучения.
- М.:Москва,1971
3.Ильясов И.И.Структура процесса учения. - М.: Изд-во МГУ, 1986
4.Архангельский С.И.Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы.- М:Высшая школа, 1980.-368с.
5.Касьянов В.А. Елементы субьективного анализа: Монография. - К.: НАУ, 2003.-224с.
