CC BY
51ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ СХЕМАТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ
НАВЧАННЯ
ВакуленкоТ.С.
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди
Анотація. Дослідження психолого-педагогічної літератури дозволило визначити етапи формування системності знань студентів схематичними засобами навчання: мотиваційно-цільовий, діагностичний, орієнтувальний, матеріалізований, контролю та корекції, кожен з яких має свій зміст, дидактичне завдання і спрямований на отримання певного результату.
Ключові слова: системне знання, засіб навчання, схема, схематичні засоби навчання.
Аннотация. Вакуленко Т.С. Этапы формирования системных знаний студентов схематическими средствами обучения. Исследование психолого-педагогической литературы дало возможность определить этапы формирования системности знаний студентов схематическими средствами обучения: мотивационноцелевой, диагностический, ориентационный, материализованный, контроля и коррекции, у каждого из них есть свое содержание, дидактическая цель направленное на достижение определенного результата Ключевые слова: системное знание, средство обучения схема, схематические средства обучения Annotation. Vakulenko T.S. The steps of forming students’ systematical knowledge with the usage of schematic means of study. The research of the psychological, pedagogical literature gave the opportunity to discover the steps of forming students’ systematical knowledge with the usage of schematic means of study, which are motivational-aiming, diagnostic, orientation, materialistic, the monitoring and correction one. Each one of them has its own content, didactic goal which is aimed on receiving certain result.
Key words: system, system-defined knowledge, means of study, scheme, schematic means of study .
Вступ.
Сучасна освіта покликана сформувати спеціаліста світового рівня, який буде гідним представником своєї держави на міжнародному ринку праці. Використання новітніх засобів, форм, методів навчання, спрямованих на формування системних знань студентів дозволяє оптимізувати навчальний процес, стає запорукою оволодіння студентами значною кількістю навчального матеріалу. Діяльність по формуванню системи знань має бути алгоритмізованого характеру, що є запорукою її ефективності.
Аналіз педагогічних досліджень з визначеної проблеми дозволяє виділити такі підходи до організації пізнавальної діяльності студентів з метою формування системи знань схематичними засобами навчання: застосування дидактичних опор в процесі навчання учнів (С.Д. Шевченко, С.М. Лисенкова, В.Ф. Шаталов, Н.І. Кулакова Я.В. Оберман); побудовасхем (П.Б. Мрдулящ В.Д. Паронджанов); формування систематичних та узагальнених знань (Бабанський Ю.К., Зоріна Л.Я., Савелова Є.В., Сохор А.М., Усова А.В.).
Водночас, проведений аналіз показав, що недостатньо праць, присвячених сутності етапів формування системних знань студентів
Робота виконується згідно прану науково-дослідної роботи Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст., Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття’).
Формулювання цілей роботи
Мета - виявити шляхи формування системних знань студентів схематичними засобами навчання.
Методи й організація дослідження. Під час дослідження використовувались такі методи як аналіз, синтез, узагальнення, систематизація та системно-структурний метод
Результати дослідження.
В процесі навчання студенти мають оволодіти знаннями узагальненого характеру, які б відображали сучасне наукове знання, розкривали сутність протікання певних процесів, характеризувались високим рівнем абстрактності, були б достатньо гнучкими та міцними і давали можливість використовуватиїх на практиці.
Вивчення робіт Н.Ф. Тализіної, Б.П. Йосипова, С.Л. Рубінштейна стосовно різноманітних технологій навчання, формуванню системних знань та діяльності як психічного процесу дозволяє виділити наступні етапи формування системи знань: мотиваційно - цільовий - постановка мети (формування системного характеру знань студентів!, - актуалізація мотивів студента; діагностичний - вивчення вихідного інтелектуальногорівня студентів основних мотивів їх навчання, умови здійснення пізнавальної діяльності, інтересів, тощо; орієнтувальний - пояснення змісту діяльності, ознайомлення з прикладами її впровадження, з умовами, що є запорукою її успішності, роз’яснення студентами етапів роботи з формування системних знань загалом та використанню певних засобів, які підвищують ефективність цього процесу; матеріалізований здійснюється шляхом надання можливості діяти студентуяк в колективі так і в межах самостійної роботи На даному етапі передбачається впровадження схематичних засобів навчання, в процесі роботи з якими студенту необхідно виконувати певні завдання, які спрямовані на формування системних, узагальнених знань. Здійснення етапу контролю та корекції передбачає перевірку системності знань студентів з метою визначення ефективності технології навчання, що впроваджується, її деталізації та удосконалення
Розглянемо кожний з запропонованих етапів формування системи знань студентів з застосуванням схематичних засобів.
Метою визначеної діяльності студентів можна назвати формування їх системних знань, як наслідок, усвідомлення ними об’єктивної картини світу. Результатомдіяльності при цьому можна назвати:
- оволодіння кожним студентомзнаннями, уміннями та навичками, які дозволять йому надавати ґрунтовні, повні, лаконічні письмові або усні відповіді на питання як з певної теми так і з декількох тем водночас,
- уміння підтверджувати власну точку зору прикладами та ґрунтовним доведенням, що базується на
вивченому фактичному матеріалі,
- оволодіння знаннями структури навчального матеріалу,
- уміння визначати головне та другорядне,
- здатність формувати власне су дженнящодо вивчених ідей,
- усвідомлення тісного взаємозв’язоків між різними темами, що вивчались в навчальному курсі
Мотивація здійснюється шляхом впливу на емоційно-вольову сферу студента З психології [5] відомо, що мотиви бувають внутрішні і зовнішні. Внутрішні мотиви проявляються власним задоволенням студентавід роботи, його бажанням отримувати знання, особистим розумінням необхідності навчання. Зовнішні -побудження студента до дій педагогами, батьками, іншими членами соціального оточення шляхом надання певних заохочень, покарань, тощо. Психологи зазначають, що зовнішні мотиви нестійкі, не спонукають людину до самостійного розвитку та не підтримують його жагу до нового [5, с. 132]. Отже, викладачу необхідно зосередитись на формуванні стійких внутрішніх моментів студента підвищенні його бажання навчатись, самостійно здобувати та застосовувати знання.
Ю.К.Бабанський зазначав, що в навчальному процесі необхідно постійно наполягати на необхідності предметів, що вивчаються, як для особистості в цілому так і для її подальшої професійної діяльності. Педагог пропонував здійснювати пізнавальну діяльність в умовах групової та індивідуальної роботи, оскільки це сприяє значному підвищенню ефективності навчання [1, с. 26-27]. Мотивація вимагає постійної актуалізації через поновлення бажання студентадо пізнання нового впродовж всього процесу навчання.
Діагностичний етап передує іншим етапам формування системи знань і зумовлює її подальшу ефективність. Оскільки вся подальша діяльність має бути спрямована на подолання відокремленого характеру знань, що засвоюється, тому на даному етапі необхідно визначити рівень базових знань з предмету, сформованість умінь аналітичної роботи з навчальним матеріалом (аналіз, синтез, виявлення головного другорядного систематизація, узагальнення, тощо). Наявність у студентів аналітичних умінь роботи з навчальним тексом можна перевірити під час виконання ними певних завдань [2], а саме:
• Отримання з тексту певної додаткової пізнавальної інформації у процесі надавання нового навчального
матеріалу,
• Опрацювання додаткової навчальної та наукової літератури за рекомендацією викладача;
• Самостійне здійснення інформаційного пошуку і підбору додаткової літератури за темою вивчення;
• Ознайомлення та аналіз літератури, як основної так і додаткової виявлення понять, законів, структурних
одиниць в текстах та їх ієрархічної структури формування власної бази даних на основі прочитаного.
Відповідно до результатів діагностичного етапу всю подальшу діяльність необхідно будуватитак, щоб подолати ускладнення, які існують у певної аудиторії, що відповідає принципам індивідуального підходу, трудності та доступності в навчанні.
Безпосередня діяльність з формування системи знань починається з орієнтувального етапу, впровадження якого передбачає акцентування уваги студентана змісті, основних формах та методах навчання. Доцільно надавати повну інформацію про наявність та особливості різноманітних шляхів формування системних знань, про можливості застосування одного з них або їх комбінування в залежності від змісту навчальної інформації та індивідуальних особливостей студентів Вивчення психолого-педагогічної літератури, в якій розглядаються шляхи формування узагальнених, міцних знань, а саме робіт (А.В. Усової С.Д. Столярчука О.Є. Філіппова, С.Д. Шевченка), дало змогу виділити певні групи методичних прийомів, які дозволяють будувати їх систему, а саме такі, що - засновані на роботі безпосередньо з текстом (складання плану, конспекту, виділення головного та другорядного тощо), - пов’язані з побудовою та використанням різноманітних схематичних засобів.
Матеріалізований етап характеризується наявністю безпосередньої діяльності студентівпо формуванню власних знань. Він дає можливість засвоїти зміст певних дій тими, хто навчається, а педагогу-здійснювати об’єктивний контроль за виконанням кожної дії та операції. Діяльність на даному етапі - усвідомлена, характеризується необхідним глибоким аналізом кожного її кроку [6, с. 104-106].
Серед прийомів роботи з навчальним матеріалом студенти обирають найбільш прийнятні для себе варіанти та застосовують їх на практиці. Важливої уваги потрібно приділяти використанню активних методів, цікавих форм та дієвих засобів навчання.
Необхідно органічно поєднувати всі групи методів навчання для досягнення максимального результату засвоєння [1]. Так. І.Я Лернер в свою чергу наголошував що для розвитку творчого потенціалу особистості необхідно більше акцентувати увагу на методи, які розкривали потенційні можливості особистості в повній мірі, реалізували її прагнення до самоствердження [4, с. 100- 105]. Серед таких методів домінують пошукові та проблемно-пошукові, які спонукають особистість до власної творчої діяльності.
В.Ф. Шаталов, С.М. Лисенкова, А. Є. Рацимор та багато інших дослідників розглядали застосування схематичних засобів формування системи знань. Вони зазначали, що в навчальному процесі доцільно як використовувати готові так і будувати їх в процесі пізнавальної діяльності. Використання готових схем
дозволяє студентам усвідомлювати навчальний матеріал, формувати їх усвідомлення про цілісну структуру науковогознання. При цьому навчальний матеріал подається в скороченомувигляді, за значної економії часу засвоєння певних тем курсу. Використання готових схем також дозволяє здійснювати їх заповнювання протягом навчального курсу, така діяльність вимагає від студента виконувати як пошук необхідної інформації так і її структурування на основі вже заданого плану. Робота з самостійного складання схем - значно складніша, оскільки передбачає як пошук необхідної навчальної інформації, її структурування так і її представлення в знаково-символічному виді.
Отже, під час матеріалізованого етапу необхідно органічно поєднувати використання готових схем, які були розроблені як викладачем так і авторськими колективами та схем, що були побудовані студентами в процесі навчання.
Необхідність етапу контролю та корекції розкривається в психолого-педагогічній літературі (А.І. Липкіна, Л.Я. Рибак, Б.Г. Ананьєв, Ю.К. Бабанський та інші) і виділяються певні його функції: «управління процесом засвоєння, його корекція; виховання пізнавальної мотивації та педагогічної стимуляції до діяльності; навчання та розвитку) [3, с. 7З, 77]. Цей етап передбачає забезпечення адекватного розуміння педагогом рівня досягнень студентів стимулювання студентівдо поповнення власних знань.
Зупинимось на поопераційному контролі, який відбувається протягом всіх етапів процесу формування знань. Так, під час діагностичного етапу здійснюється виявлення вихідного рівня базових знань студентів сформованість їх умінь та навичок роботи за навчальним матеріалом. На орієнтувальному етапі діяльності здійснюється контроль знань студентів інформації про різноманітні засоби систематизації та узагальнення навчального матеріалу, уявлень про їх види та можливість застосування для вирішення певних навчальних завдань.
Перевірка знань студентів має містити компоненти, які б дозволяли перевіряти наявність визначених груп умінь, а саме такі, що:
- спрямовані на письмове або усне відтворення фактичного матеріалу;
- пояснюють сутність явищ, що вивчаються;
- пов’язані з практичним застосуванням отриманих знань;
- ілюструють ієрархічну структурузасвоєних об’єктів;
- вказують на власне ставлення до певних явищ або подій.
Вивчення особливостей схематичних засобів навчання дозволяє говорити про те, що вони самі по собі можуть допомагати реалізувати функцію контролю, а саме групи завдань з письмового та усного відтворення (використання частково заповнених або зовсім пустих схем для їх логічного завершення, відповіді за власноруч складеними або за готовими схемами), визначення ієрархічної структури об’єктів, що вивчаються (побудова схем за однією чи за декількома темами).
Висновки.
1. Серед етапів формування системних знань студентів схематичними засобами навчання можна назвати: мотиваційно-цільовий, діагностичний, орієнтувальний, матеріалізований, контролю та корекції.
2. Кожен з визначених етапів має свою структуруна дидактичне завдання, відповідно до яких здійснюється застосування схематичних засобів навчання.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування системних знань студентів схематичними засобами навчання.
Література.
1. Бабанский Ю. К. Интенсификация учебного процесса. «Знание»- М., 1987.- 79 с.
2. Боданская О.Я. Формирование приемов самостоятельной работы учащихся с учебником Вестник ХГУ, №
122, вып. 8. Психология- 197З.
3. Зотов Ю.Б. Организация современного урока, -М., 1984. - С. 7З- 77.
4. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения .- М.: Педагогика:, 1981.- 186 с.
З. Мильман В. Э. Внутренняя и внешняя мотивация учебной деятельности // Вопр. психол -1987.- № З., С.
130-138.
6. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний. Издательство московского университета- М., 197З. - 343с.
Надійшла до редакції 19.03.2008р.
