CC BY
52на класичних, традиційних гуманістичних ідеях і мала більш незалежний характер в організації навчально-виховного процесу студентів у порівнянні з ЦІФВ.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем зародження і розвитку системи підготовки спеціалістів фізичного виховання в Польщі.
Література
1. Gaj E., Dzieje Akademii Wychowania Fizycznego w Poznaniu (1919- 1994), Wyd. Akademia Wychowania Fizycznego im. Eugeniusza Piaseckiego w Poznaniu. Seria: Monografie Nr 312, Poznan 1996, ss. 291.
2. B. M^karski, Dzialalnosc S.W. Ciechanowskiego w zakresie ksztalcenia nauczycieli wychowania fizycznego, [w:] Rocznik Naukowy. Tom XVI, Wyd. PWN, Warszawa-Krakow 1979, s. 480.
3. Okolnik Ministerstwa WR i OP w sprawie redukcji Panstwowych Kursow Wychowania Fizycznego z dnia 9 lipca 1924 r., nr 42, poz. 492.
4. Organizacja Studium Wychowania Fizycznego w Uniwersytetach, [w:] Wychowanie Fizyczne, z. 7-9, s. 129.
5. Rozporz^dzenie Ministerstwa WRiOP z dn. 1.XI.1920 r., Nr 8378 IV.
6. K.Toporowicz, Dzieje Wychowania Fizycznego Uniwersytetu Jagiellonskiego i Wyzszej Szkoly Wychowania Fizycznego w latach 1927-1967, [w:] Rocznik Naukowy. Tom VIII. Wydawnictwo z okazji jubileuszu 40-lecia uczelni, Wyd. Wyzsza Szkola Wychowania Fizycznego w Krakowie, Krakow 1969, s. 171.
Надійшла до редакції 19.10.2007р.
ТАКСОНОМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ЦІЛЕЙ ЯК ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ГІМНАЗИСТІВ
Пріма P.M., Ярощук Л .Г.
Волинський Національний університет імені Лесі Українки
Анотація. У статті розкрито деякі аспекти технологізації навчального процесу в гімназії, при цьому таксономія розглядається нами як важливий компонент структурування і технологізації навчально-пізнавальної діяльності учнів гімназії. Виявлені відмінності учнів за рівнем розвитку пізнавальних інтересів і за характером їх прояву на різних рівнях сформова-ності їх пізнавальної активності у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу.
Ключові слова: таксономія, педагогічні технології, навчальний процес, гімназисти.
Аннотация. Прима Р.Н., Ярощук Л.Г. Таксономия педагогических целей как технологический компонент в учебном процессе гимназистов. В статье раскрыты некоторые аспекты технологизации учебного процесса в гимназии, при этом таксономия рассматривается нами как важный компонент структуризации и техно-логизации учебно-познавательной деятельности учеников гимназии. Выявлены отличия учеников по уровню развития познавательных интересов и по характеру их проявления на разных уровнях сформированности познавательной активности в процессе изучения предметов гуманитарного цикла.
Ключевые слова: таксономия, педагогические технологии, учебный процесс, гимназисты.
Annotation. Prima R.,Yaroshchuk L. Taxonomy of the pedagogical purposes as a technological component in educational process of high-school students. In the article it was revealed some aspects of studying process technologization in gymnasium, besides the taxonomy
is regarded as important component of structuring and technologization of educational and cognitive activity of gymnasium pupils. Differences of pupils on a level of development of cognitive interests and on character of their display at different levels of formation of cognitive activity are revealed during studying subjects of a humanitarian cycle.
Keywords: taxonomy, pedagogical technologies,
studying process, gymnasium pupils.
Вступ.
У процесі дослідження ми вирішували сучасні складні дидактичні завдання, реалізуючи пізнавальну діяльність учнів гімназії, які здобувають загальноосвітні знання, вміння та навички, спираючись на якісно нові підходи до побудови всієї системи навчання у нових закладах освіти. Сучасний учитель має конкретну мету - навчити учнів умінню здобувати знання, розвивати в них пізнавальну потребу вчитися, забезпечувати майбутніх громадян пізнавальними засобами, необхідними для розвитку їх інтелектуальних здібностей. У цьому процесі важливу роль відіграє обґрунтування таксономії мети.
Науковий термін „таксономія” (від грецьких слів taxis - розміщення в певному порядку і nomos -закон) запозичено із біологічної науки. Таксономія визначає таку класифікацію і систематизацію об ’ єктів, яка побудована на основі їх природнього взаємозв’язку і використовує для опису об’єктів категорії, що розміщені послідовно з наростанням їх складності, тобто із врахуванням певної ієрархії.
Вперше побудова такої системи у використанні ієрархії педагогічних цілей була здійснена в США. Після закінчення другої світової війни група педагогів і психологів під керівництвом відомого вченого Б. Блума здійснила багаторічне дослідження з метою обґрунтування загальних шляхів і правил чіткого визначення та впорядкування педагогічних цілей. 1956 року вийшла у світ перша частина „Таксономії”, в якій подавався зміст опису цілей у пізнавальній (ког-нітивній) галузі засвоєння знань. Ця система обґрунтування цілей одержала широку міжнародну підтримку і популярність. Її використовували при плануванні навчального процесу та оцінки його результатів, вона застосовувалась як надійний інструмент у дослідній перевірці нових курсів. В наступні десятиріччя вченим Д. Кратволем і його послідовниками була створена друга частина „Таксономії”.
Загальна характеристика таксономії Б. Блума подається в роботах окремих авторів [3,146], де в процесі аналізу виявляємо ті інструментальні можливості таксономії, які вона дає педагогу.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Волинського Національного університету імені Лесі Українки.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - розкрити сутність таксономії педагогічних цілей як технологічного компоненту у навчальному процесі гімназистів.
Результати дослідження.
Ми зробили спробу охарактеризувати в ході науково-пошукової роботи окремі компоненти так-
сономії. Серед них виділяємо:
1. Когнітивний (пізнавальний) компонент. Сюди входять цілі від запам’ятовування і відтворення вивченого матеріалу до вирішення проблеми, в ході якого необхідно переосмислити набуті знання, будувати їх нові співвідношення з попередньо вивченими ідеями, методами, способами дій, включаючи створення нового бачення проблеми. За даними експертних оцінок, а також аналізу наукової літератури та анкетування викладачів гімназій виявили, що до пізнавальної сфери належить більшість цілей навчання, які задекларовані нормативними документами в загальноосвітній підготовці особистості учня.
Теоретична діяльність особистості сама по собі не призводить до змін у предметах і явищах зовнішнього світу, але дозволяє передбачати їх, завчасно прогнозувати майбутні наслідки. Психологічна діяльність учня гімназії тому називається теоретичною, що дозволяє вдосконалювати результати практичних дій. Отже, теоретично-пізнавальні види діяльності займають не тільки провідне місце в інтелектуальному розвитку майбутніх громадян, а й визначають успіх у практичній пізнавальній діяльності.
В останнє десятиріччя продовжувалась розробка таксономії педагогічних цілей: створено декілька варіантів когнітивних, афективних, психомоторних, операційно-діяльних таксономій. Аналіз психолого-педагогічної літератури переконує, що на сьогодні система Б.Блума в когнітивному компоненті є найбільш поширеною і передбачає такі аспекти [2,136]:
- основні категорії навчальної мети;
- приклади узагальнених понять навчальної мети.
До основних категорій навчальної мети належать:
- знання (ця категорія визначається запам’ятовуванням і відтворенням вивченого матеріалу);
- розуміння (ця категорія передбачає перетворення матеріалу із однієї форми вираження в іншу);
- застосування (означає уміння використовувати вивчений матеріал в конкретних умовах і нових ситуаціях);
- аналіз (ця категорія передбачає розподіл навчального матеріалу на частини, виділення частин цілого та взаємозв’язків між ними);
- синтез (ця категорія дозволяє об’єднувати елементи, щоб одержувати ціле і встановлювати між ними взаємозв’язки);
- оцінка (ця категорія дозволяє проявляти вміння оцінювати роль того чи іншого навчального матеріалу).
Вищеназвані категорії навчальної мети належать до когнітивного компоненту. Їх роль досліджувалась нами у процесі вивчення окремих тем з предметів, що входять до гуманітарного циклу.
2. Афективний (емоційно-ціннісний) компонент. До нього належать цілі формування емоційно-особистісного ставлення до явищ навколишнього світу, починаючи від простого сприйняття, інтересу, готовності реагувати на засвоєння ціннісних орієнтацій і їх взаємодії та активного прояву. До цього ком -
поненту належать також цілі, які передбачають формування пізнавальних інтересів і нахилів, переживання тих чи інших почуттів, формування ставлення до реальної дійсності, свідомості особистості і її прояву в діяльності [5, 182] .
Для розуміння теорії педагогічної технології важливо знати певні закономірності формування нових розумових дій, уміти передбачати різні види пізнавальної діяльності. Формування розумових дій відбувається під впливом дій зовнішніх, матеріальних, бо вони дають можливість невидимі внутрішні дії зробити видимими (доступними), показати їх зміст учням гімназії, зробити їх зрозумілими для кожного.
3. Психомоторний компонент. До нього належать цілі, які пов’язані з формуванням тих чи інших видів рухомої (моторної, маніпулятивної) діяльності, нервово-м’язової координації. До цього компоненту належить порівняно невелика кількість цілей із загальних обсягів навчальної мети. Серед них виконання письмових завдань, удосконалення мовлення при вивченні іноземних мов, вправи з фізичної праці та трудового навчання.
У навчальному процесі гімназії центральною ланкою є засвоєння загальноосвітніх знань. Якість знань залежить від особливостей тієї пізнавальної діяльності, в яку вони включені. Кожний викладач має програму викладу предметних знань, але в жодній програмі не виділено конкретних видів діяльності, в яких майбутній громадянин використовуватиме набуті знання.
Педагогічна технологія передбачає застосування конкретної програми пізнавальної діяльності (видів пізнавальних умінь), яка визначається метою навчання. Ця закономірність ґрунтується на розвитку логічного мислення учня гімназії, його умінні оцінити свої дії.
Здійснюючи дослідження, ми врахували, що аналіз науково-педагогічних фактів дидактичного спрямування в розвитку педагогічної технології необхідно розглядати через систему обґрунтування певних рівнів одержання інформації у процесі вивчення гуманітарних дисциплін: рівня домагань, чуттєво-емоційного, мотиваційно-логічного, системноструктурного, загальноосвітнього.
Такий підхід дозволив нам виробити власне розуміння науково-понятійного апарату, його інтерпретації до розв’язання обраної проблеми дослідження. Таким чином, наукове обґрунтування рівня домагань включає прагнення особистості на основі усталеної в її життєвому досвіді певної оцінки своїх можливостей , щоб через результати своєї пізнавальної діяльності зайняти провідне місце у шкалі соціальних цінностей.
В аналізі рівня домагань процес одержання достовірно-дидактичної інформації виникає і закріплюється в ході соціального спілкування, під впливом оцінних суджень, якими супроводжуються дії і поведінка особистості учня, у ході навчально-пізнавальної діяльності. У динаміці розвитку самосвідомості в особи формується самооцінка, яка стає значною,
тобто учень гімназії відчуває потребу зберегти і самооцінку, і сформований на її основі рівень домагання в отриманні і засвоєнні дидактичної інформації.
Поняття „домагання” і „рівень домагання” введені в науково-педагогічну мову в 30-ті ХХ століття роки дослідженнями К. Левіна та науковців його школи (Ф. Дембо, ЛФестінгер, П.Сіре, Ф.Гоппе та ін.). Було показано психолого-педагогічну сутність рівня домагання і його специфічну роль у детермінованості людської поведінки, з’ясовано його вплив на результати пізнавальної діяльності особистості [6 ,51 ]:
Проводячи дослідження, ми вивчали ставлення учнів гімназії до реалізації навчальних цілей через виявлення рівнів (домагання, чуттєво-емоційного, мотиваційно-логічного, системно-структурного, загальноосвітнього ) у навчально - пізнавальній діяльності.
Чуттєво-емоційний рівень - процес безпосереднього відображення дійсності особистістю, при якому оцінка мовно-літературного явища, факту ґрунтується основним чином на відчутті, здогадці і передбачає не тільки особливий механізм підсвідомого розв’язання завдань на розвиток мислення , а й поєднується тісно з уявою. Чуттєвий аспект включає
а) особливий підсвідомий стан відображення історичних явищ і подій, інтуїтивне відкриття їх у навчальній літературі; б) суб’єктивні аспекти емоційної реакції особистості на відкриття дидактичного факту чи події; в) особливе переживання, що супроводжується задоволенням від отримання та засвоєння певної навчальної інформації.
Мотиваційно-логічний рівень - спонукальна причина дій і вчинків особистості, яка є важливим елементом у структурі пізнавальної діяльності майбутніх фахівців. Основою мотиваційно-логічного рівня є його різноманітні потреби: пізнавальні, соціальні домагання. За формою розкриття змісту певних потреб, що складають основу мотиваційно-логічного рівня , можуть виступати почуття, уявлення, інтереси, логічне мислення тощо.
Системно-структурний рівень - це об’єднання елементів цілісності, до яких входять у певних діалектичних зв’язках та відношеннях окремі елементи знання, що відображається у наявних формах, подіях , які дозволяють передбачити їх структурну будову та здійснити узагальнення дидактичного спрямування.
Загальноосвітній рівень - процес розвитку індивідуальних рис особистості, яких вимагає загальноосвітня підготовка від учня гімназії, систематичне оволодіння історично-науковими, загальноосвітніми, гуманітарними знаннями, вмінням використовувати та примножувати їх у практичній діяльності [4,42].
Крім цього, ми досліджували ставлення учнів класів до самостійного оволодіння мовно-літературними знаннями. Нас цікавило, чи сформовані у старшокласників навички самостійної роботи з книгою і науково-методичною літературою, як часто вони користуються бібліотекою, якій літературі віддають перевагу тощо.
Проводячи дослідження переконалися, що створення надійної, достовірної системи цілей у загальноосвітній підготовці особистості учня гімназії -питання динамічне і складне, яке цікавить не тільки теоретиків-педагогів а, насамперед, викладачів-прак-тиків. Реалізація даної системи цілей вимагає виконання певних умов, а саме:
1. Концентрації зусиль на головному. Користуючись таксономією, викладачі закладів освіти повинні вміти не тільки виділяти і конкретизувати мету, але й впорядковувати її, визначати першочергові завдання, порядок і перспективи майбутньої навчально-пізнавальної діяльності.
2. Ясності і гласності спільної роботи викладача і учнів. Конкретні навчально-пізнавальні цілі дають можливість викладачеві пояснити учням орієнтири в їх загальній навчально-пізнавальній діяльності, обговорити разом з ними механізм їх реалізації.
3. Створення еталонів оцінки результатів навчально-пізнавальної діяльності. Звертання до чіткого формулювання цілей, які виражаються через результати діяльності, піддаються більш надійній і об’єктивній оцінці. Це дає змогу систематично формувати в школярів об’єктивні оцінні навички .
Головна особливість процесу засвоєння пізнавальних дій полягає в тому, що такі дії завжди є активними. Знання можна передати тільки тоді, коли їх засвоюють, тобто коли учні виконують самостійну пізнавальну діяльність.
Отже, процес засвоєння знань - це завжди виконання певних пізнавальних дій, усвідомлення їх суті. Педагог повинен бути впевнений, що учні гімназії володіють всією необхідною системою пізнавальних навичок, реальних дій, які складають уміння здобувати загальноосвітні знання. Дія - це одиниця аналізу праці школяра. Викладач має знати, передбачати її структуру, функціональні можливості, основні риси, етапи та закономірності становлення творчої особистості учня гімназії.
Будь-яка людська дія завжди спрямована на певний предмет, поняття чи явище. Наприклад, школяр аналізує поняття теорії відносності, вивчає будову комп’ютера, пробує займатися науковою роботою. Отже, дія завжди цілеспрямована, і в процесі її виконання одержується певний результат.
Мета дії нерозривно пов’язана з таким важливим компонентом, як мотив. Мотив спонукає учня ставити і досягати різноманітних результатів, виконувати відповідні дії. Коли мотиви не обґрунтовані, не усвідомлений кінцевий результат, навчання як вид пізнавальної діяльності втрачає сенс.
У структуру будь-якої дії входить та чи інша система операцій, за допомогою яких ця дія виконується. Так, для дії порівняння необхідно виділити ознаку (основа для порівняння), на базі якої будуть порівнюватися предмети. Потім робиться висновок, одержаний за результатами порівняння, який дозволяє завершити пізнавальну дію.
Наступний компонент - орієнтовна основа дії. Це система умов, на яку повинен орієнтуватися
учень гімназії при виконанні певних дій. Важливо знати, що ця система умов може бути подана з різних позицій. Ці умови можуть показувати окремі особливості конкретного випадку, а можуть фіксувати і загальні, суттєві для цілого класу явищ.
У процесі дій школяр проявляє свою індивідуальність, яку треба враховувати в ході організації навчально-пізнавальної діяльності майбутнього громадянина.
Пізнавальна діяльність - це цілісна система взаємопов’язаних між собою елементів, які в процесі реалізації навчально-пізнавальної мети забезпечують виконання трьох основних функцій: а) орієнтувальної;
б) виконавчої; в) контрольно-коригувальної.
Основною є орієнтувальна частина діяльності. Вона забезпечує успіх дії. Її особливості можна представити як складний психологічний процес використання орієнтувальних операцій.
Особливості пізнавальної діяльності полягають у реалізації таких основних компонентів: а) матеріальна форма дії (виконання учнями певних операцій); б) перцептивна форма дії (фіксація предметів за допомогою зорового сприймання); в) словесна форма дії (бесіда, пояснення та обґрунтування дидактичних завдань); г) розумова форма дії (попереднє виконання дій у свідомості, розвиток абстрактного мислення, свідоме засвоєння знань) [1,117].
Таким чином, природа та механізм засвоєння загальноосвітніх знань є складовою частиною педагогічної технології, основою професійної діяльності.
У процесі обґрунтування концепції таксономії ми передбачили, що найбільше труднощів викликає розробка і складання програмованих матеріалів для технології гуманітарної підготовки особистості. Такі матеріали повинні задовольняти дві вимоги теорії педагогічної технології. По-перше, бути придатними до використання усіма без винятку - і краще, і гірше підготовленими учнями, і, по-друге, забезпечувати чітке керування пізнавальною діяльністю гімназистів. Тому ми передбачили в основних етапах дослідження використання програмованих матеріалів (інформаційної технології) при вивченні навчальних тем, без яких формування пізнавального інтересу школярів буде неефективним. До них належать : визначення місця і ролі навчальної інформаційної програми в оволодінні знаннями, уміннями та навичками; складання перспективного плану вивчення тем з навчальних курсів; складання структурно-логічної схеми вивчення кожного предмета циклу; визначення виду зворотного зв’язку і технічних засобів, які будуть застосовані у процесі організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
В результаті дослідно-експериментальної роботи, інтерв’ювання вчителів і тестування гімназистів в кожному класному колективі (9-11 класи) виявлені відмінності учнів як за рівнем розвитку пізнавальних інтересів, так і за характером їх прояву на різних рівнях сформованості їх пізнавальної активності у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу.
Висновки.
Розроблена нами структура таксономії педагогічних цілей (когнітивний (пізнавальний), афективний (емоційно-ціннісний), психомоторний компоненти ) забезпечила виявлення ставлення учнів гімназії до їх втілення у навчально-пізнавальній діяльності , що , по суті, є базою для реалізації дидактичної мети в цілому.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем навчального процесу гімназистів.
Література
1. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навчальний посібник. - К.: ВВП „Компас”, 1997. - 63с.
2. Бондар В.І. Теорія і практика модульного навчання у вищих закладах освіти (на матеріалах дидактики)// Освіта і управління. - №1. - Т.3. - 1999. - С.19-40.
3. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта. - М.: Знание, 1989. - 80с.
4. Нісімчук А.С. Технологія гуманістичного виховання студентів. - Луцьк, 2001. - 80 с.
5. Педагогіка і психологія. - К.: Педагогічна думка, 1998. - № 1. - 256с.
6. Шпак О.М. Деякі аспекти диференційованого навчання// Проблеми освіти. - 1997. - Вип. 8. - С.72-80.
Надійшла до редакції 17.10.2007р.
СУХАЯ ИММЕРСИЯ - ЭФФЕКТИВНАЯ ФИЗИОТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ПРОЦЕДУРА В СИСТЕМЕ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ СПОРТСМЕНОВ ТЯЖЕЛОАТЛЕТОВ Радзиевский П. А., Радзиевская М.П.
Щецинский университет, Щецин, Польша Киевский городской педагогический университет им. Б. Д.Гринченко, Киев, Украина
Аннотация. В статье показано, что наряду с восстановительными мероприятиями, направленными на восстановление функционального потенциала двигательного аппарата, сердечно-сосудистой и дыхательной систем, т.е. систем, от которых непосредственно зависит эффективность мышечной деятельности, в тяжелой атлетике не менее важно проводить восстановительные мероприятия функций тех систем, адаптация которых к большим физическим нагрузкам заключается в способности их сводить свою деятельность до минимума, функционируя на грани патологии. Метод “сухой” иммерсии следует ввести в арсенал восстановительных мероприятий при нарушении мочеобразовательной и мочевыделительной функций почек.
Ключевые слова: тяжелая атлетика, сухая иммерсия, восстановительные физиотерапевтические мероприятия в спорте.
Анотація. Радзієвська М.П., Радзієвський П.О. Суха імерсія - ефективна фізіотерапевтична процедура в системі відновлювальних заходів спортсменів важковаговиків. В статті наведені відомості про те, що поряд з відновлювальними заходами, спрямованими на відновлення функціонального потенціалу рухового апарату, серцево-судинної і дихальної системи, тобто систем від діяльності яких залежить ефективність м’язової діяльності, в важкій атлетиці не менш важливо проводити відновлювальні процедури тих систем, адаптація яких до великих фізичних наванта-
