CC BY
24Таблиця 1
Порядок перерахунку рейтинговых показників нормованої 100-бальноїуніверситетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу (ЕСТ8)
Національна шкала «5 » відмінно «4» добре «3» задовільно «2» незадовільно «2» незадовільно
шкала університету 90-100 80- 89 70- 79 65- 69 60- 64 35-59 0-34
шкала ECTS A B C D E FX X
з можливістю повторного складання з обов’язковим повторним курсом
фахівців фізичного виховання з дисципліни “Рухливі ігри”. Вона складається з виконання трьох модульних завдань, систематичності та активності студентів протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни та підсумкового контролю знань (заліку).
Запропоновані критерії оцінювання успішності та комплексний контроль знань, умінь та навичок студентів за модульно-рейтинговою системою сприяють інтеграції вітчизняної системи вищої освіти до європейського освітнього простору.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем комплексного оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни “рухливі ігри” з урахуванням новітніх технологій.
Література
1. Вища освіта України і Болонський процес //Навчальний посібник./ За ред. Кременя В.Г Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубенко В.В., Бабин 1.1. - Київ-Тернопіль, 2004.-286 с.
2. Зеленюк О.В., Макареня В.В., Кравченко Л.С. Досвід впровадження кредитно-модульного навчання та рейтингової системи оцінювання успішності студентів із дисципліни “Фізичне виховання” в Національному університеті «Киє-во-Могилянська академія» // “Теорія і практика фізичного виховання” Наук.-метод. журнал - Спец. випуск за темою: Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи. -Донецьк, ДонНУ, 2006.-№1-2.-С. 29-34.
3. Канишевский С.М., Човнюк Ю.В. О программных основах вузовского физкультурного воспитания в процессе интеграции Украины в Европейское образовательное пространство //Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: интеграция в европейское образовательное пространство //сборник статей под ред. Ермакова С.С. международная электронная научная конференция, г. Харьков, 26 апреля 2005 г. — Харьков: ХГАДИ, 2005. - С. 155-159.
4. Наказ МОН № 998 від 31.12.2004 р.
5. Наказ МОН № 774 від 30.12.2005 р.
6. Співак М., Ковтун В. Досвід впровадження системи оціню-
вання з дисципліни “Фізичне виховання” в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу. //Спортивний вісник Придніпров’я. - 2006.- №2. - С. 128-131.
7. Тимошенко О .В., Мішаровський Р.М., Махов В.Я. Осно-
ви теорії та методики викладання спортивних і рухливих ігор. Навчально-методичний посібник. — Київ: Національний педагогічний університет імені М.П.Драгома-нова, 2003. — 212 с.
Надійшла до редакції 28.10.2007р.
ТЕХНОЛОГІЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДИДАКТИЧНОЇ МЕТИ У НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ГІМНАЗІЇ
Пріма Р.М., Ярощук Л .Г Волинський національний університет імені Лесі Українки
Анотація. У статті розкрито різні наукові підходи, в тому числі і авторський варіант, щодо забезпечення технологічності реалізації дидактичної мети у навчально-пізнавальній діяльності гімназистів. Засвоєння інформації науково-гуманітарного спрямування в 9 класі гімназії передбачено змістом навчальних програм у значно більшому обсязі, ніж у 10 і 11 класах. Рівень пізнавальної активності гімназистів щодо одержання інформації гуманітарного спрямування посилюється виданням відповідних підручників і навчальних посібників, які дозволяють розвивати інтелектуальні здібності учнів гімназії. Ключові слова: педагогічні технології, навчальний процес, гімназисти, дидактична мета, навчально-пізнавальна діяльність.
Аннотация. Прима Р.Н., Ярощук Л.Г. Технология реализации дидактической цели в учебно-познавательной деятельности учеников гимназии. В статье раскрыты разные научные подходы, в том числе и авторский вариант, относительно обеспечения технологичности реализации дидактичной цели в учебно-познавательной деятельности гимназистов. Усвоение информации научно-гуманитарного направления в 9 классе гимназии предусмотрено содержанием учебных программ в значительно большем объеме, чем в 10 и 11 классах. Уровень познавательной активности гимназистов относительно получения информации гуманитарного направления усиливается изданием соответствующих учебников и учебных пособий, которые позволяют развивать интеллектуальные способности учеников гимназии.
Ключевые слова: педагогические технологии, учебный процесс, гимназисты, дидактичная цель, учебно-познавательная деятельность.
Annotation: Prima R.N.,Yaroshchuk L.G. Technology of realization of the didactic purpose in educational cognitive activity of pupils of a grammar school. In the article different scientific approaches including author’s variant concerning maintenance of technologization, realization of didactic aim in the educational and cognitive activity of gymnasium pupils. The digestion of the information of a scientific-humanitarian direction in 9 class-room of a grammar school is stipulated by the contents of curriculums in the much greater volume, than in 10 and 11 class-rooms. The level of cognitive activity of high-school students concerning reception of the information of a humanitarian direction strengthens the publication of the conforming textbooks and manuals which allow to educe mental abilities of pupils of a grammar school. Keywords: pedagogical technologies, educational process, gymnasium pupils, didactic aim, educational and cognitive activity.
Вступ.
У процесі дослідження на основі системного аналізу виявили, що в практиці навчання учнів гімназії нема єдиного ідеального підходу до здійснення їх загальноосвітньої підготовки, а лише є велика кількість різноманітних форм і методів, моделей навчального процесу, які ефективно використовуються викладачами, майстрами педагогічної справи. Але такий підхід не задовольняє нинішні вимоги загальноосвітньої підготовки особистості, змушує в сучасній педагогічній науці шукати такі дидактичні підходи, такі дидактичні засоби, які могли б перетворити навчання в ефективний пізнавальний процес з передбачуваними результатами.
Робота виконана за планом НДР Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Формулювання мети роботи.
Мета дослідження - розкрити технологію реалізації дидактичної мети у навчально-пізнавальній діяльності учнів гімназії.
Результати дослідження.
Предмет технології навчання в закладах освіти - конструювання сучасного навчального процесу і загальноосвітньої підготовки особистості учня. Системний підхід дозволяє охопити всі основні сторони розробки систем навчання - від визначення мети і конструювання навчального процесу до перевірки ефективності роботи нових навчальних систем, їх випробування і поширення. Такий підхід дозволяє врахувати історичні аспекти педагогічних технологій у навчальному процесі для реалізації пізнавальних інтересів.
Методика проведення дослідження спонукала нас обґрунтувати розвиток та становлення педагогічних технологій не в їх емпіричній багатоманітності (адже такий виклад завжди супроводжується неповнотою охоплення персоналій і теорій), а виявити опорно-вузлові аспекти і системно подати їх як єдину лінію об’єктивного закономірного розвитку.
Ми встановили, що конкретно-педагогічний аналіз вимагає наукового обґрунтування системного змісту понять на певному етапі розвитку педагогічної науки, хоча історичне бачення зумовлюється позицією сучасності, суспільними гуманними ідеалами особистостей. Історико-педагогічний аналіз допомагає кваліфікувати особливості розуміння абсолютної та відносної істини, розуміючи її не як безплідні помилки вчених, а як історично обмежений вираз об’єктивної істини, до розуміння якої прагнуть науковці-дослідники.
Зв’язок логічного і історичного полягає в тому, що логічне є результатом узагальнення подій історії педагогічної науки, з’ясуванням головних тенденцій історичного процесу, адже історичне містить в собі логічне як свій основний закон. Спіралевидний характер дослідження розвитку педагогічних знань передбачає повернення до пройденого з новим пізнавальним аспектом. У кожній педагогічній технології варто вирізняти її історичні, соціально-побутові, системно-наукові основи.
Розвиток педагогічної науки на рівні вияву сучасних досягнень є результатом її багатовікової пошуково-дослідницької роботи. В обґрунтуванні розвитку педагогічних технологій актуальним фундаментом є її система як структурний порядок у логічному викладі фактичного матеріалу, заснований на певних закономірностях. Суперечність між логікою і фактами системи, відображаючи складність науково-пошукової, пізнавальної діяльності особистості учня гімназії, приводить до процесу обґрунтування теоретичних аспектів становлення і розвитку нового напрямку - технології навчання, в якій щось виникає, розвивається, зникає. Коли суперечність між формою і змістом системи досягає апогею, звужується дія принципу історичної послідовності, адже він стає окремим законом, що пояснює взаємообумов-лений діалектичний зв’язок певної групи фактів.
У своєму дослідженні, використовуючи рівні засвоєння навчальної інформації, ми здійснили аналіз вивчення їх об’ єктивного прояву у реальній навчально-пізнавальній діяльності учнів гімназії.
Проводячи дослідження, врахували, що загальна ідея відтворення з навчальних елементів, поширена на весь пізнавальний процес, дозволяє думати про те, що навчання може здійснюватися незалежно від присутності самого вчителя. Якщо хід навчання поділяється на окремі пізнавальні компоненти, то в ідеалі викладач лише виконує роль організатора і консультанта в процесі використання певних дидактичних матеріалів. Можемо уявити і те, що в окремих випадках викладача може замінити навчальна машина. Практика загальноосвітніх закладів освіти показала, що такі варіанти можливі в питаннях виконання окремих навчальних завдань.
За логікою технологічного підходу є дві можливості: або замінити викладача, який здійснює навчальний процес, навчальною машиною; або обмежити його роль консультативно-організаційними функціями. Такі підходи не завжди схвалюють вчені, які досліджують питання педагогічних технологій [1; 2; 3; 4, 5].
У процесі дослідження виявили таке : окремі дослідники вважають, що викладач зможе досягнути високих результатів навчання учнів гімназії технологічним шляхом, більше уваги зможе приділяти власній педагогічній творчості. Однак варто відмітити, що педагогічна технологія не зорієнтована на розвиток творчості особистості викладача; вона спрямована на відтворення творчих засад у навчанні школярів. Але і в її межах є можливість для евристичного творчого підходу в розширенні пізнавальної діяльності особистості, і цей аспект знайде відображення в нашому науковому пошуку.
Досліджуючи проблему на етапі констатуваль-ного зрізу виявили, що технологічний підхід щодо виявлення становлення педагогів до навчально-пізнавальної діяльності мав деякі недоліки. Серед них: здійснювалась орієнтація на навчання репродуктивного виду, яка не відтворювала репродуктивних елементів навчального процесу; нерозробленість мотивації навчальної діяльності, що було пов’язано із значним недо-
ліком у використанні педагогічної технології - ігноруванням особистісного підходу. Адже саме особистість учня повинна бути в центрі уваги здійснення загальноосвітньої навчально-пізнавальної діяльності.
Ці недоліки дозволяють критично оцінювати роль педагогічної технології в процесі навчання учнів гімназії. Але аналіз наукових першоджерел, окремих результатів досліджень переконує, що в будь-якій діяльності не обійтися без репродуктивного відтворення знань, та варто більше уваги приділяти розвитку творчих здібностей особистості. Специфіка педагогічної технології полягає в тому, що в ній конструюється і здійснюється такий навчально-пізнавальний процес, який дозволяє гарантувати досягнення поставленої мети. Основою послідовної орієнтації загальноосвітнього навчання з урахуванням конкретної мети є оперативна зворотня інформація про рівень засвоєння дидактичних знань учнями гімназії, яка є в навчальному процесі. Відповідно до цього в технологічному підході до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів виділяються такі компоненти: визначення мети та її максимальна корекція в процесі загальноосвітньої підготовки; конкретна орієнтація всього навчання на реалізацію окремих пізнавальних завдань; орієнтація навчальної мети і всього процесу навчально-пізнавальної діяльності на гарантоване досягнення позитивних результатів; оцінка поточних результатів, корекція навчання, спрямована на досягнення конкретної дидактичної мети.
Проводячи дослідження, ми виявляли реалізацію дидактичної мети у навчально-пізнавальній діяльності учнів гімназії.
У ході пошукової роботи ми виявили, що обґрунтування мети в загальноосвітній діяльності викладача займає важливе місце. Ми розробили класифікацію обґрунтування мети через такі підходи:
- визначення мети через вивчення змісту навчального матеріалу, що передбачає такі її види, (такий підхід до обґрунтування мети ґрунтується на тому, що організація навчального процесу визначається окремим навчальним завданням ):
Наприклад, „які компоненти називають відокремленими членами речення”, або „назвіть літературні організації 20-х років XX ст.?” та ін. Але обґрунтування такої мети не вносить конструктивного підходу до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів гімназії носить репродуктивний характер і є малоефективним;
- визначення мети через діяльність викладача дає змогу ознайомити школярів з окремими елементами навчально-пізнавальної діяльності;
- обґрунтування мети через внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку студента спирається на “ формування умінь аналізувати явища, які спостерігаються”, на “розвиток пізнавальної самостійності у процесі засвоєння загальноосвітніх знань”. Наприклад, „доведіть гармонійне втілення в Михайлові Коцюбинському таланту художника і громадянина”. Такий спосіб визначення мети „від вчителя” базується на його власній діяльності і
дозволяє вносити певну систематизацію у вирішення навчально-пізнавальних завдань. Однак викладач передбачає свої дії , не маючи можливості звіряти їх з наступними результатами навчання, бо ці результати не передбачені даним способом визначення мети. Однак у практиці роботи викладачів закладів освіти таке визначення мети застосовується рідко, оскільки пов’язане з психологічною сферою розвитку особистості, до якої нинішні викладачі не звертаються ;
- визначення мети через навчально-пізнавальну діяльність учнів реалізується через конкретизацію пізнавальної діяльності особистості. Наприклад, мета уроку - через осмислення змісту та характеристику образу Оксани Перебійної усвідомити громадянську позицію автора драми («Бояриня» - Лесі Українки). На перший погляд таке визначення мети дозволяє передбачити певну системність у навчально-пізнавальній діяльності учнів гімназії. Однак у цьому процесі з поля зору зникає важливий аспект - передбачуваний результат навчання та його наслідки.
Шляхи обґрунтування мети, яка подана нами вище, не завжди себе виправдовують. Тому роль педагогічної технології полягає в тому, що враховується інструментальність у визначенні мети загальноосвітньої діяльності викладача, мета навчально-пізнавальної діяльності реалізується через результати навчання, через вміння учня гімназії розв’язати конкретне завдання, яке не викликає сумніву у будь-якого незалежного експерта. Організація такого підходу передбачає врахування і двох основних аспектів:
- побудови чіткої системи мети, всередині якої виділені її категорії і послідовні рівні (ієрархія), - такі системи одержали назву педагогічних таксономій;
- створення максимально ясної, конкретної мови для опису мети навчально-пізнавальної діяльності, за допомогою якої викладач може здійснити реальне формулювання мети.
Висновки.
Дані, одержані в результаті констатувального експерименту, дозволяють зробити такі узагальнення:
- засвоєння інформації науково-гуманітарного спрямування в 9 класі гімназії передбачено змістом навчальних програм у значно більшому обсязі, ніж у 10 і 11 класах;
- рівень пізнавальної активності гімназистів щодо одержання інформації гуманітарного спрямування посилюється виданням відповідних підручників і навчальних посібників, які дозволяють розвивати інтелектуальні здібності учнів гімназії.
Тому технологічний підхід у навчально-пізнавальній діяльності має на меті конструювання навчального процесу, зважаючи на задані вихідні установки (загальноосвітні орієнтири, мету і зміст навчання), які реалізуються в процесі навчальної підготовки особистості.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем технології реалізації дидактичної мети у навчально-пізнавальній діяльності учнів гімназії.
Література
1. Педагогічна технологія: Посібник / І.Ф. Прокопенко, В.І. Євдокімова. - Харків: Основа, 1995.- 105 с.
2. Педагогічна технологія у сучасному вузі/ Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Луцьк, 1995. - 88 с.
3. Перспективні освітні технології: Наук.-метод, посібник. / За ред. Г.С. Сазоненко. - К.: Гопак, 2000. - 560 с.
4. Проблеми педагогічних технологій// Збірник наукових праць. Вип.3. - 2001. - С.45-50.
5. Третяк А.М. Досягнення та недоліки якості педагогічної освіти у контексті розвитку сучасної вищої школи в Україні // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. — Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. — №11. — С. 206-209.
Надійшла до редакції 06.11.2007р.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ И БЕЗОПАСНОСТЬ КОМБИНИРОВАННОЙ ТЕРАПИИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ НИМЕСИЛА И КУРАНТИЛА У БОЛЬНЫХ С ПЕРВИЧНЫМ ОСТЕОАРТРОЗОМ
Прихода И.В.
Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко
Аннотация. В статье проанализированы результаты комбинированной терапии с использованием Нимесила и Куран-тила в лечении больных с первичным остеоартрозом. Обследовано 40 пациентов с первичным остеоартрозом. Полученные данные свидетельствуют о высокой эффективности и безопасности применения комбинированной терапии у этой категории больных.
Ключевые слова: эффективность, безопасность, комбинированная терапия, Нимесил, Курантил, остеоартроз.
Анотація. Прихода І.В. Ефективність та безпечність комбінованої терапії з використанням Німесилу та Курантілу у хворих на первинний остеоартроз. У статті проаналізовані результати комбінованої терапії з використанням Німе-силу та Курантілу у лікуванні хворих на первинний остеоартроз. Обстежено 40 пацієнтів із первинним остеоартрозом. Отримані дані свідчать про високу ефективність та безпечність використання комбінованої терапії у даної категорії хворих.
Ключові слова: ефективність, безпечність, комбінована терапія, Німесил, Курантіл, первинний остеоартроз. Annotation. Prikhoda I.V. The efficacy and security of the combination therapy of Nimesil and Kurantil on treatment in patients with primary osteoartrosis. The results of the combination therapy of Nimesil and Kurantil on treatment in patients with primary osteoartrosis pas been analysed in the article. There were examined 40 patients with primary osteoartrosis. The high efficacy and security of clinical application were determined.
Key words: efficiency, security, combination therapy, Nimesil, Kurantil, primary osteoartrosis.
Введение.
Остеоартроз (ОА) - хроническое прогрессирующее невоспалительное заболевание суставов различной этиологии, характеризующееся первичной дегенерацией суставного хряща с последующими структурными изменениями в субхондральной кости и развитием краевых остеофитов и сопровождающееся явным или скрыто протекающим реактивным синовитом. В зарубежной литературе вместо
термина “остеоартроз” нередко используют другое понятие - “остеоартрит” - из-за частого выявления сопутствующих признаков воспаления [1].
Согласно современным данным ОА - самое распространенное заболевание суставов, которым страдают около 20% населения. Заболевание обычно начинается в возрасте старше 40 лет, в молодом возрасте может развиваться после перенесенных травм суставов, воспалительных процессов, у пациентов с врожденной патологией опорно-двигательного аппарата. При этом ОА тазобедренного сустава (коксарт-роз) более чем в 2 раза чаще наблюдается у мужчин, а ОА коленного сустава (гонартроз) - у женщин [1].
Выделяют две основные формы ОА: первичный (идиопатический) и вторичный (симптоматический), возникающий на фоне различных заболеваний.
Сложность патогенеза ОА обусловлена особым строением хрящевой ткани, важнейшая функция которой заключается в адаптации сустава к механической нагрузке (сжатие при нагрузке и восстановление при прекращении ее действия) и обеспечении движения в суставе без трения суставных поверхностей. Г иалиновый суставной хрящ состоит из соединительнотканного матрикса и клеточных элементов - хондроцитов. Наиболее важные компоненты хрящевого матрикса - макромолекулы коллагена различных типов (преимущественно 2-го) и протеогликана, обеспечивающих уникальные адаптационные свойства хряща. При этом 90% протеогликана хряща - аггрекан (молекула состоит из белкового ядра, к которому прикреплены цепи хондроитин сульфата, кераан сульфата и гиалуроновой кислоты). Структура аггрекана обеспечивает очень высокую гидрофобность, что в сочетании с низкой вязкостью делает аггрекан идеальной молекулой для защиты сустава от механической нагрузки [1,3,4,5].
Хондроциты играют ключевую роль в поддержании равновесия между синтетическими (анаболическими) и деструктивными (катаболическими) процессами. При возникновении ОА преобладают катаболические процессы, при этом существенную роль имеет синтез провоспалительных цитокинов, главным образом интерлейкина-1 (ИЛ-1), под действием которого хондроциты продуцируют потеолитические ферменты (матриксные металлопротеазы), вызывающие дегенерацию коллагена и протеогликанов хряща. Одновременно происходит гиперпродукция хонлро-цитами циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2) - ключевого фермента, индуцирующего синтез простагландинов, принимающих участие в развитии воспаления, и индуцируемой формы синтетазы оксида азота (фермента, регулирующего образование оксида азота, оказывающего токсическое действие на хрящ и вызывающего апоптоз хондроцитов) [1, 3, 4, 5, 9, 10].
Клиническая картина заболевания определяется локализацией и степенью выраженности патологического процесса. Чаще всего в патологический процесс вовлекаются суставы, подвергающиеся наибольшей механической нагрузке (коленные, тазобедренные), мелкие суставы кистей (дистальные и проксимальные межфаланговые суставы, первый пяст-
