CC BY
66ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Ярощук Л.Г
Бердянський державний педагогічний університет
Анотація. У статті розкрито оптимальні умови системи педагогічних технологій у підготовці майбутнього вчителя початкової школи для використання їх у навчальному процесі, визначено роль педагогічних технологій у навчальному процесі. Оптимальною моделлю системи педагогічних технологій є: постановка діагностичних цілей навчання; планування у просторі і в часі ієрархічної послідовності технологічних операцій освітнього процесу; розробка критеріїв оцінки якості навчання, ефективності управління; передбачення корекційних заходів.
Ключові слова: педагогічні технології, навчальний процес, педагог, початкова школа.
Аннотация. Ярощук Л.Г. Подготовка будущих учителей начальной школы к использованию педагогических технологий в учебном процессе. В статье раскрыты оптимальные условия системы педагогических технологий в подготовке будущего учителя начальной школы для использования их в учебном процессе, определено роль педагогических технологий в учебном процессе. Оптимальной моделью системы педагогических технологий является: постановка диагностических целей обучения; планирование в пространстве и во времени иерархической последовательности технологических операций образовательного процесса; разработка критериев оценки качества обучения, эффективности управления; предусмотрение коррекционных мероприятий.
Ключевые слова: педагогические технологии, учебный процесс, педагог, начальная школа.
Annotation. Yaroshchuk L.G. Preparation of the future teachers of an elementary school to use of pedagogical technologies in educational process. In the article the optimal conditions of the pedagogical technologies, its role in the elementary school future teacher’s preparation and their use in the process of study are revealed. Optimum model of a system of pedagogical technologies is: statement of the diagnostic purposes of learning; planning in space and in time of a hierarchical sequence of processing steps of educational process; development of tests of an evaluation of quality of learning, a management efficiency; the prediscretion of correctional provisions.
Keywords: pedagogical technologies, educational process, teacher, elementary school.
Вступ
У законі України «Про освіту» зазначається, що «освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями» [І].
Основним завданням в галузі вищої освіти, виходячи з вимог і принципів Болонської декларації, є «орієнтація вищих навчальних закладів на кін© Ярощук Л.Г., 2009
цевий результат: знання, уміння та навички випускників, що повинні бути застосовані та використані на користь держави» [6]. Це вимагає глибокої перебудови психологічної, дидактичної, методичної та наукової діяльності науково-педагогічних працівників, опанування ними інтерактивними, інформаційними та педагогічними технологіями. Сучасне суспільство потребує розкриття творчого потенціалу кожної людини в будь -якій сфері діяльності, а насамперед, у педагогічній.
З метою підготовки до педагогічної діяльності майбутніх учителів початкової школи, як різнобічно та гармонійно розвинених творчих особистостей, зданих до саморозвитку і самовдосконалення, нами було запропоновано використовувати педагогічні технології, оскільки сформована педагогічна діяльність майбутніх учителів покликана в подальшому реалізовувати процес навчання учнів. Насправді ж роль сучасних педагогічних технологій у навчальному процесі важко переоцінити.
Робота виконана відповідно до плану НДР Бердянського державного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета нашої розвідки полягає у виборі оптимальної для даних умов системи педагогічних технологій у підготовці майбутнього вчителя початкової школи для використання їх у навчальному процесі, визначити роль педагогічних технологій у навчальному процесі.
Результати дослідження.
Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України А.С. Нісімчук зазначає, що будь-яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво засноване на інтуїції, технологія - на закономірностях науки. З діяльності мистецтва все починається, а технологією закінчується, щоб потім все почалося заново. Технологія
- слово грецького походження, яке в оригіналі означає знання про майстерність [3, с. 15].
Праця вчителя в школі є складною і різноманітною. Вона включає ряд науково-організаційних аспектів:
1. Планування роботи вчителя на уроці (написання конспекту уроку).
2. Організація навчальної діяльності учнів. Передбачає теоретичне ознайомлення з новим матеріалом, особистий показ виконання окремих дій.
3. Стимулювання навчальної діяльності учнів (оцінка навчальної діяльності учня за дванад-цятибальною системою).
4. Контроль за виконанням навчальних дій (види контролю - усний, письмовий, комплексний, машинний, тестовий).
5. Аналіз результатів навчальної діяльності школярів (вчитель вносить корекцію для засвоєння учнями матеріалу на основі оцінок або результатів складання норм).
6. Діяльність вчителя, що спрямовується на розвиток культури та логічного мислення учнів.
У процесі навчально-пізнавальної діяльності велика роль відводиться техніці майбутнього вчителя початкової школи, видам навчальної діяльності [4, с. 66].
Так, дослідженнями В.Г. Кременя, І.В. Ма-лафіїка, А.С. Нісімчука, О.М. Пєхоти, О.В. Сухом-линської, М.Д. Ярмаченка доведено, що педагогічні технології навчання мають провідне значення у задоволенні і розвитку інтересів учнів. Саме тому одним із основних аспектів педагогічних досліджень у цьому напрямі є вивчення проблеми ролі педагогічних технологій у навчальному процесі, тобто проблеми забезпечення технологічності навчального процесу. Акцентується увага на самостійній роботі, яка є провідною ланкою між навчанням у початковій школі та позашкільною освітою, має певні переваги у цьому процесі: широке охоплення учнів різноманітними й цікавими формами організації дозвілля, добровільність виявлення зацікавленості щодо навчальних предметів, вплив на свідомість та реалізацію інтересів учнів у галузях знань, які виходять за межі шкільної програми.
У нашому дослідженні використання педагогічних технологій у навчальному процесі розглядається як система, проте можливості системного підходу до аналізу та вивчення педагогічних явищ та процесів залишаються недостатньо використаними. Сучасна шкільна практика стимулює дидактику до глибоких зв’язків між чинниками процесу навчання, дослідження механізму його перебігу.
Кожна технологія призначена для забезпечення реалізації певних цілей навчання. Розуміння їх як конкретного результату, на який майбутній учитель початкової школи має вивести учнів, є необхідною умовою побудови навчання, який би з необхідністю призводив до найвищого їх досягнення. Таким чином, теорія освіти і навчання та шкільна практика вимагає розроблення таких способів конкретизації цілей навчання, які б служили надійним інструментом планування і реалізації процесу навчання для кожного майбутнього вчителя початкової школи.
Аналіз наукової літератури підтверджує той факт, що педагогічна діяльність виникла задовго до того, як більшість педагогів, учених і практиків усвідомили об’єктивність процесів, що відбувалися. Це дозволяє зробити висновок, що перші педагоги-технологи були у давньому Єгипті й Вави-лоні (Демокрит, Сократ, Платон, Квінтіліан та ін.), оскільки саме вони виявили закономірності повторюваності операцій у педагогічному процесі, передбачили окремі технологічні прийоми. Реальністю є взаємодія різних педагогічних систем (Ян Амос Коменський, Й.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський, А.С. Макаренко та ін.) і освітніх технологій, які своїм походженням зобов’язані реалізації педотехнічних ідей, що поширились на межі XX століття представниками «прагматичної» психології, педагогіки та «індустріальної» педагогіки (І. Джеймс, Д. Дьюї, Р. Торндайк, Ф. Гілберт та ін.), апробування на практиці як нових, так і прадавніх педагогічних систем. На підставі досліджень
В.П. Беспалька, М.В. Кларина, Б.Т. Лихачова, В.І. Лозової та ін. нами проаналізовано тлумачення понять «технологія», «педагогічна технологія», «технологія навчання», ознаки технології (доцільність, результативність, алгоритмічність, відтворю-ваність, керованість, проектування); показано різні аспекти розробок цієї проблеми, еволюцію сутності досліджуваного поняття.
Узагальнюючи історико-педагогічні напра-цювання із зазначеної проблеми, ми констатуємо, що розвиток педагогічних технологій у світовому освітньому просторі умовно поділяється на п’ять етапів: перший етап - 1920 -1960 роки, другий етап
- 1960 -1970 роки, третій - 1970-1980 роки, четвертий - 1980 -1990 роки, п’ятий етап - кінець 90-х років ХХ століття - початок ХХІ століття [5, с. 17].
Під «педагогічною технологією» розуміється змістово-операційна діяльність щодо забезпечення педагогічного процесу; систематичне і послідовне втілення на практиці заздалегідь спроектованого навчально-виховного процесу; сукупність взаємопов’язаних засобів, методів і процесів, необхідних для організації цілеспрямованої дії на формування особи із заданими якостями; діяльність, спрямована на створення умов для формування особистості (особистісно орієнтована взаємодія); раціонально організована діяльність щодо забезпечення досягнення мети педагогічного процесу.
Аналіз наукової літератури показав, що поняття «педагогічна технологія» хоча й широко використовується у психолого-педагогічній літературі, проте не має однозначного тлумачення, що визначається тенденціями певного історичного етапу та уявленнями авторів про структуру і компоненти освітнього процесу. При всіх наявних відмінностях у змістовій сутності трактування «педагогічна технологія» вчені А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.М. Пє-хота, С.О. Сисоєва, І.О. Смолюк та ін. відзначають головну його рису - спрямованість на створення оптимальних умов для розв’язання практичних педагогічних завдань. Педагогічна технологія передбачає проект (модель) обґрунтованої у логічній послідовності педагогічної системи, яка реалізується у навчальній діяльності. Під поняттям «педагогічна технологія» розуміють взаємозв’ язок певних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого, цілеспрямованого, наперед заданого впливу на учнів для досягнення визначеної навчальної мети (А.С. Нісімчук, О.С. Падалка).
У контексті дослідження ми пропонуємо таке визначення педагогічних технологій: систематичне і послідовне втілення на практиці заздалегідь спроектованого педагогічного процесу, в основі якого раціонально організована діяльність щодо забезпечення досягнення мети на основі особистісно орієнтованої взаємодії вчителя і учнів.
Педагогічна технологія наближає педагогіку до точних наук, а педагогічну практику, що включає творчість майбутніх учителів початкової школи, робить цілком організованим, керованим процесом з передбаченим позитивним результатом. При цьому
значна увага приділяється організації навчально-виховного процесу на засадах гуманізації та гуманітаризації освіти.
Вивчення навчально-виховного процесу початкової школи показало, що практична реалізація цієї проблеми не є пріоритетною. Діяльність навчального закладу спрямована на підвищення ефективності навчально-виховного процесу з одночасним урахуванням особистісної вартості навчання та повним розкриттям творчого потенціалу кожного учня. Цьому сприяє застосування нових досягнень науки, використання інноваційних технологій навчання, комп ’ютеризація навчально-виховного процесу, який спрямований на формування особистості випускника гімназії.
Незважаючи на безумовне спрямування навчальних програм на формування особистості, реальний процес практики їхнього формування є недостатньо ефективним. Це зумовлено й недостатнім розумінням цінності цього процесу у плані формування цілісної системи знань учнів, а звідси пасивністю позицій майбутнього учителя й учнів щодо нього, відсутністю необхідних рекомендацій щодо його організації, що призводить до недоліків у навчальному процесі.
У нашому дослідженні ми теоретично обґрунтували систему педагогічних технологій, які забезпечують технологічність процесу навчання, зокрема, таксономію педагогічних цілей як технологічного компоненту у навчальному процесі молодших школярів; діагностику оцінки ефективності педагогічних технологій, що стане у нагоді майбутнім вчителям початкової школи.
Поняття «таксономія» взято з біології (від грецьких слів taxis - розміщення в певному порядку і nomos - закон), визначає таку класифікацію і систематизацію об’єктів, яка побудована на основі їх природного взаємозв'язку і використовує для опису об’єктів категорії, які розташовані послідовно з наростанням їх складності, тобто з урахуванням певної ієрархії.
Ще у 1956 р. вийшла друком «Таксономія» під керівництвом Б.Блума, у якій було описано цілі пізнавальної (когнітивної) сфери. До цілей першої, когнітивної групи, входять такі, які передбачають запам’ятовування і відтворення вивченого матеріалу, вміння переосмислювати набуті знання. Цілі цієї групи в основному представлені у навчальних програмах, підручниках.
Другу групу (афективна, емоційно-ціннісна сфера) становлять цілі формування емоційно-особистісного ставлення до навколишнього світу. Вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності, формування ставлення, його осмислення і вияв у діяльності.
Цілі навчання психомоторної сфери становлять третю групу. Вони включають ті чи інші види моторної (рухливої) маніпулятивної діяльності нервово-м’язової координації. Це навички письма, мовні навички, фізичні та трудові навички [2, с. 173].
Ми виявили ті інструментальні можливості таксономії (на основі таксономії Б. Блума), які практично реалізуються у навчальному процесі гімназії у когнітивній, психомоторній та афективній сферах пізнавальної діяльності учнів: визначення можливих способів і форм пізнавальної діяльності учнів (когнітивна сфера), рівні самостійної діяльності школярів у процесі навчання (психомоторна сфера), визначення можливого (такого, що досягається) ставлення учнів до освітнього процесу (афективна сфера).
При цьому ми виходили з того, що вихідною повинна бути технологія педагогічного цілет-ворення як найважливіша умова результативності навчання. Суть цієї технології полягає у тому, щоб, спираючись на зворотний зв'язок, гарантувати досягнення чітко поставлених цілей, суттєве поліпшення ефективності та якості навчання учнів. Це, у свою чергу, вимагає адекватних комплексних дидактичних засобів.
До системи психолого-дидактичних засобів належать такі три групи, сформовані за ознакою цілей:
1) засоби реалізації принципів мотивації та свідомості - формування пізнавальної потреби у навчальній діяльності, виховання пізнавального інтересу, формування навичок аналізу навчального завдання, їх поєднання;
2) засоби формування раціональних розумових дій - формування навичок засвоєння матеріалу програми за мінімальною чисельністю факторів і вмінь наступного генерування (засвоєння) нових знань, формування вмінь здійснювати планування, самоорганізацію, самоконтроль як складових технології навчання;
3) засоби активізації технології навчання -організація технології навчання на основі принципу його нелінійного структурування (синергетики), використання різноманітних форм організації самостійної роботи, реалізація індивідуального підходу в умовах колективного навчання.
Структурно-системний підхід щодо технології засвоєння знань молодшими учнями дозволив нам визначити критерії і показники оцінки ефективності технологій навчання:
1) когнітивні (пізнавальні);
2) стимуляційно-мотиваційні (внутрішні спонукання);
3) предметно-діяльнісні.
При цьому показниками вияву означених критеріїв є:
- сформованість навичок аналізу отриманої інформації (сприймання і розуміння, осмислення і запам’ятовування, застосування знань);
- засвоєння матеріалу програми; формування в учнів потреби у навчально-
пізнавальній діяльності виховання пізнавального інтересу, ціннісних установок;
- сформованість навичок здійснювати планування, самоорганізацію і самоконтроль як показників продуктивності самостійної пізнавальної ді-
яльності учнів, реалізація індивідуального підходу в умовах особистісно орієнтованого розвивального середовища.
Система педагогічних технологій, яка забезпечує таку якість навчального процесу як технологічність, описується так званим кібернетичним циклом, який містить у собі цілі діяльності, способи досягнення цілей діяльності та їх практична реалізація, отримання інформації про ступінь досягнення цілей діяльності, корекція способів діяльності і цілей. Отже, систему педагогічних технологій, які визначають технологічність процесу навчання утворюють: технології проектування цілей навчання, технології реалізації способів діяльності, технології отримання інформації, технології корекції [2, с. 66].
Тобто тільки комплексно, через зміст навчального матеріалу, діяльність учителя і учнів, внутрішні процеси і позитивні зміни у розвитку школярів, особливо через зовнішньо виражену навчальну діяльність, можна однозначно виявити, якими вміннями і навичками повинні володіти діти, які вміння, навички і пізнавальні досягнення вони можуть реально продемонструвати. Це не тільки забезпечує технологізацію педагогічного процесу, але й надає цілям (у контексті технології педагогічного цілетворення) визначеності, яку можна перевірити.
Висновки.
Отже, оптимальною моделлю системи педагогічних технологій є:
• постановка діагностичних цілей навчання;
• планування у просторі і в часі ієрархічної послідовності технологічних операцій освітнього процесу;
• розробка критеріїв оцінки якості навчання, ефективності управління через комплексний опис стану об'єкта і регульовані параметри;
• передбачення корекційних заходів.
А роль педагогічних технологій полягає у тому, щоб правильно визначивши послідовність дій, прийти до заздалегідь запланованого, передбачуваного результату. При цьому враховується інстру-ментальність у визначенні цілей загальноосвітньої діяльності майбутнього вчителя початкової школи, цілі навчально-пізнавальної діяльності реалізуються через результати навчання, через уміння учнів початкової школи розв'язати конкретне завдання, яке не викликає сумніву в будь -якого незалежного експерта. Організація такого підходу передбачає врахування і двох основних аспектів: побудови чіткої системи цілей, всередині якої виділені її категорії і послідовні рівні (ієрархія), - такі системи одержали назву педагогічних таксономій; створення максимально ясної, конкретної мови для опису цілі навчально-пізнавальної діяльності, за допомогою якої майбутній педагог початкової школи може здійснити її реальне формулювання.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем підготовки майбутніх учителів початкової школи до ви-
користання педагогічних технологій у навчальному процесі.
Література
1. Закон України „Про освіту”// „Освіта”. - 1995, 25 червня.
2. Малафіїк І.В. Дидактика: [навчальний посібник] / Іван Васильович Малафіїк. - К., 2005. - З98 с.
3. Нісімчук А.С. Педагогіка: підручник / Андрій Сергійович Нісімчук. - К.: Атіка, 2007. - З44 с.
4. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології: навчальний посібник / Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. - К.: Просвіта. - 2000. - Зб8 с.
5. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М. Любарська та ін. [за заг. ред. О.М. Пєхоти]. - К.: А.С.К, 2002.- 255 с.
6. Про основні завдання вищим навчальним закладам на 2005
- 200б навч. рік. Лист Міністерства освіти і науки України.
- К. - 2005.
7. Ярощук Л.Г. Теоретичні основи педагогічної технології / Л. Г. Ярощук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків, 200б. - № 7. - С. 127 - 1З2.
8. Niemierko B. Ksztalcenie szkolne. Podr^cznik skutecznej dy-daktyki / Boleslaw Niemierko. - Wydawca: Wydawnictwa Aka-demickie i Profesjonalne, 200б. - 408 s.
Надійшла до редакції 24.0З.2009р.
1б1
