CC BY
0ЕТАПИ Й ЗАСОБИ РЕАЛ1ЗАЦП ЗАВДАННЯ РОЗРОБКИ АНГЛШСЬКО-УКРАШСЬКОГО
ФУТБОЛЬНОГО РОЗМОВНИКА
Троян 1.П.
Нацюнальний унгверситет «Львгвська Полтехтка»
Бакалавр
STEPS AND MEASURES FOR IMPLEMENTING AND DEVELOPMENT OF A MODERN ENGLISH-
UKRAINIAN FOOTBALL VOCABULARY
Troian I.
National University "Lviv Polytechnics" Bachelor's degree
Анотащя
У статп розглядаються особливосп розробки сучасного англшсько-украшського футбольного розмо-вника, який Mir би задовольнити потреби украшсько1 футбольно1 стльноти та громадян единого европей-ського простору.
Abstract
The article deals with the peculiarities of the development of a modern English-Ukrainian football vocabulary, which could satisfy the needs of the Ukrainian football community and citizens of the single European space.
Ключов1 слова: англшсько-украшський розмовник, крос-культурна комушкацгя, футбольна термшо-лопя, футбольний сленг.
Keywords: English-Ukrainian phrasebook, cross-cultural communication, football terminology, football slang.
Загальновщомо, що витоки гри у футбол мо-жна знайти у будь-якому куточку земно1 кулi. Ци-вшзацп упродовж Bcieï iсторiï розвивали при з м'ячем, багато з яких можна вважати попередни-ками сучасного футболу, який оформився i набув ознак сучасно1 гри в Англл наприкiнцi дев'ятнадця-того сторiччя. Звюно, вам не потрiбно досконало володгги iноземною мовою, аби розумiти, що ввдбу-ваеться на футбольному полг Водночас знання мов все-таки знадобляться, щоб участь у мiжнародних футбольних подiях була безпечною i зручною.
Футбол як командний вид спорту користуеться популярнiстю у глядачiв та вболiвальникiв, а також привертае найбшьшу увагу ЗМ1. Асоцiацiя спри-яння мiжнародному руху «Спорт для вах» (TAFISA), яка представляе робочу групу комiсiï М1жнародного олiмпiйського комiтету, оголосила перелж 20-ти найпопулярнiших i наймасовших ви-дiв спорту у свт. Це дослiдження TAFISA провела у 200 кранах. За результатами футбол поав друге мiсце в рейтингу: цим видом спорту займаеться 8,4 % населения планети [9].
В. Зiлгалов зазначае: «Футбол - це не лише ма-пя, глащаторський театр... Футбол - це не лише гра м№йошв i захоплення для мiльярдiв... Це не лише своерщна людська мiстика в до, як зауважував гга-лiець Умберто Еко... Ця гра також i споаб машпу-лювання людьми» [1].
Спортивш змагання такого рiвня, на нашу думку, перестали бути суто спортивними подiями, а е, в першу чергу, - гуматтарними та культурними феноменами, що набули ознак масових шоу. Учас-никами мiжнародних футбольних чемпiонатiв е не лише спортсмени-професюнали, але й тисячi уболь вальникiв з рiзних краш. Ефективнiсть спiлкування учасникiв будь-якого з чемшонапв е, безперечно, левовою часткою устху в його проведент.
1снують pi3HOMaHiTHi способи сприяння подiб-ним процесам. Визначне мiсце серед них займае щ-леспрямована шшомовна пiдготовкa учaсникiв че-мпiонaтiв, а також розробка спещальних зaсобiв, що уможливлюють безпосередне спiлкувaння носив рiзних мов, зокрема, й двомовних / багатомов-них розмовникiв.
Мову футболу можна розглядати, як одну з ба-гатьох рiзновидiв мов спорту. Осшльки ця гра на-була свiтового визнання i користуеться величезною популярнiстю, практично у вах куточках свiту, це очевидний факт, що бшьшють сучасних мов розро-били змiстовнi словники для виршення проблеми мiжнaродного спiлкувaння. Розробка подiбного словника футбольно! термiнологii та сленгу допо-може вирiшити проблему мiжнaродного спшку-вання для украшсько! футбольно! спiльноти. Як поле дискурсу, ця дисциплша включае в себе ряд розмовних i письмових контекстiв, таких як:
- стлкування на полi пiд час гри в футбол: box-to-box player - атакуючий твзахисник (той,що про-б1гае вгдстань eid штрафного майданчика до штрафного майданчика), centre spot - центр поля (точка, з яко'1 м 'яч вводиться у гру, corner (kick) -кутовий (удар), box - штрафний майданчик;
- радю, телебачення, преса та онлайн штерв'ю з гравцями, тренерами та експерти: barnstorming finish - приголомшливий фтал, early doors - гол на перших хвилинах гри, comeback - камбек (перемога ко-манди, яка програвала);
- стлкування на трибунах: реакци та коментaрi фанапв як на стадют, так i в шших мюцях (на ву-лицях, бари, або вдома перед телевiзором): he's got an engine - вiн, як машина (швидкий та витривалий гравець), natural goalscorer - природжений голеа-дор, park the bus - скти в захист (оборонятись
усгею командою), professional foul - фол останньо'1 нади;
- неофщшш дискуси про футбол мiж фанатами (вживу або в 1нтернеп): a game of two halves, goalless draw - нульова нгчия, good in the air - той, що в1дм1нно гра на другому поверс (головою), diving -симуляця .
Наведений перелж комушкативних ситуацш, жодним чином не е повшстю вичерпним, але значна кшьшсть лшгвютичних елементiв (наприклад, основна футбольна термiнологiя) використовуеться у вйх вищезазначених контекстах.
Розглядаючи проблему розробки словнишв-розмовник1в в iсторичному аспекп, важко оминути увагою И воображения у класичнiй лiтературi. 1с-нуе чимало художнiх сюжетiв на тему ситуативно! адекватносп одиниць у розмовниках [5].
Валщшсть - здатнiсть виконувати покладенi на них функцп - е основною характеристикою ме-тодичних видань, покликаних стати iнструментом крос-культурно! комушкацп. Досягнення валвдно-стi - це питання вiдбору вербальних форм i засобiв, адекватних реальним завданням, умовам i ситуа-цiям стлкування мiж представниками рiзних мов-них сшльнот. [6]
На нашу думку, валвдизащя - це основне за-вдання укладачiв словникiв-розмовникiв, яке, повинно реалiзуватися за таким алгоритмом: 1) визна-чення щльово! групи користувачiв ^ 2) з'ясування потреб щльово! аудиторп (типових контекстiв соць ально! взаемоди, мовленневих намiрiв i завдань), а також широких сощальних потреб суспiльства ^ 3) визначення вербальних засобiв вираження комуш-кативних намiрiв та соцiальних завдань ^ 4) вибiр релевантного формату розмовника ^ реалiзацiя структурно-змiстових характеристик на практищ.
Розглянемо докладнiше перерахованi етапи розробки двомовного розмовника, який здатний задо-вольнити потреби мiжиародно! футбольно! спiль-ноти.
Унiверсальнiсть доввдникових видань е не лише !хньою перевагою, але й суттевим недолiком, який виявляеться у неспроможиостi в повнш мiрi задовольняти потреби конкретно! цшьово! групи користувачiв. Спортсмени, журналiсти, футбольш уболiвальники, працiвники готельно-ресторанно! та туристично! галузi, спiвробiтники спецiальних служб - це не вичерпний перелiк тих, хто забезпе-чуе загальний устх будь-яко! футбольно! поди ко-нтинентально! значущостi.
Мовна ситуацiя на Свропейському континентi, як ведомо, характеризуеться домшуванням двох те-нденцiй: багатома!ттям мов i мовних спiльнот, увагою до збереження й розвитку репональних мов, з одного боку, та подальшим становленням англшсь-ко! мови у статуй lingua franca, що зумовлюеться низкою економiчних, полiтичних, сощально-куль-турних та власне мовних чиннишв, з iншого. [8]
Укра!на, що прагне стати повноправним учас-ником загальноевропейських iнтеграцiйних проце-сiв, повною мiрою вiдчувае на собi певну еклектич-нiсть поеднання зазначених тенденцiй, i як кра!на-оргаиiзатор континентальних спортивних змагань
зобов'язана знайти шляхи забезпечення едино! ко-мунiкацiйноi бази для !х учасник1в.
Специфiка професшно! дiяльностi та сощаль-ного статусу учаснишв м1жнародних чемпiоншипiв дозволяе визначити стутнь нагальностi розробки додаткових шструменпв м1жкультурного спшку-вання для задоволення iхнiх потреб. Таким чином, основними користувачами двомовного розмовника вважатимемо: 1) укра!нщв як iноземних турислв та iноземних туристiв, як1 ввдвщують Укра!ну в рамках футбольного чемтонату; 2) працiвникiв сфери обслуговування та спiвробiтникiв спецiальних служб, яш забезпечуватимуть органiзацiю та проведения чемшонапв. Двомовний розмовник меншою мiрою буде потрiбен журналiстам i представникам спортивних команд з огляду на !хнш статус та обов'язковi квалiфiкацiйнi вимоги.
Аналiз потреб потенцiйних користувачiв роз-мовника е першочерговим, але не единим, завдан-ням теоретично! розробки проблеми та практично! реалiзацii !! результата. Власне кажучи, враху-вання особиспсних та вузько соцiальних феноменiв поза широким сощальним контекстом подiй загаль-ноевропейського та свiтового масштабiв е дещо спрощеним пiдходом до розробки двомовного розмовника, що врештьрешт закривае щлу низку перспектив. [7]
Отже, ми бачимо, що не змшюючи свого основного функцюнального призначення - бути ш-струментом посередництва у процесi м1жкультур-ного стлкування, - словники-розмовники повиннi бути модершзованими та адаптованими за змютом i формою ввдповвдно до потреб цшьово! групи, га-лузi використання, стану розвитку полiграфiчноi' iндустрii' та шформацшних технологiй. Наше заць кавлення розробленням саме двомовного аиглiй-сько-укра!нського футбольного розмовника зумов-лене як статусом англшсько! мови як lingua franca, так i невпинним розвитком футбольно! свггово! ку-льтури.
Список лiтератури
1. Зiлгалов В. Футбол як дзеркало укра!нсько! дiйсностi [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статп: http://www. radiosvoboda.mobi/a/2151864.html.
2. Карабан В.1., Мейс Дж. Переклад з укра!нсь-ко! мови на англшську мову. Навчальний пойбник-доввдник для студенев вищих закладiв освiти / В.1. Карабан, Дж. Мейс. - Вшниця: «Нова книга», 2003. - 608 с.
3. Корунець 1.В. Теорiя i практика перекладу (аспектний переклад): Шдручник / 1лько Вакулович Корунець. - Вiнниця. «Нова книга», 2003. - 448 с.
4. Мжельская О.С. Заметки о лексике «разговорников» // Вопросы теории и истории язика / Ольга Сергеевна Мжельская. - СПб., 1993. С. 106110.
5. Новий тлумачний словник укра!нсько! мови: у трьох томах. Т. 1. Ки!в: «АКОШТ», 2001. - 924 с.
6. An Introduction to International Varieties of English // Laurie Bauer. Edinburgh University Press, Laurie Bauer, 2002. - 135 p.
7. "Languages of Europe - Official EU languages". European Commission. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://ec.europa.eu/education/languages/ languages-of-europe/doc135_en.htm. Retrieved 30 July 2010.
8. Multilingual Europe: Reflections on Language and Identity // Warren J., Benbow H.M. eds., Cambridge Scholars Publishing, 2008. - 195 p.
9. https://www.uk.wikipedia.org.
СТРУКТУРНЫЕ МОДЕЛИ ЭВЕНСКИХ ТОПОНИМОВ
Шарина С.И.
Институт гуманитарных исследований и проблем малочисленных народов Севера СО РАН, к.ф.н.
STRUCTURAL MODELS OF EVENIAN TOPONYMS
Sharina S.I.
Institute of humanitarian researches and Problems of the minorities peoples of the North of the Siberian Branch of the Russian Academy of Science,
candidate of philology sciences
Аннотация
В статье рассматриваются структурные модели эвенской топонимической лексики в пределах Охотского района Хабаровского края, на территории села Арка и родовых угодий рода Кела. При систематизации данных по региональной ономастике выявляются типичные для рассматриваемого региона наиболее продуктивные топоформанты и топонимические модели, используемые при номинации топонимов. Исследование по региональной топонимике может восполнить тот пробел, который существует сегодня в эвенской ономастике.
Abstract
The article discusses the structural models of the Even toponymic vocabulary within the Okhotsk district of the Khabarovsk Territory, in the territory of the village of Arka and the ancestral lands of the Kela family. The systematization of data on regional onomastics reveals typical for the region under consideration the most productive topoformant and toponymic models used in the nomination of toponyms. The study on regional toponymy can fill the gap that exists today in the Even оnomastic.
Ключевые слова: эвенский язык, ономастика, топонимы, структурные модели, продуктивные топо-форманты.
Keywords: Even language, onomastics, toponyms, structural models, productive topoformant.
Необходимо признать, что, несмотря на собранный и опубликованный обширный и интересный материал по многим тематическим пластам лексики эвенского языка, определенные лексико-грамматические группы слов еще не получили достаточно полного освещения в литературе, не имеют систематического описания и большие тематические группы слов. Для выполнения задачи максимально полного описания эвенского языка в настоящее время актуальны новые данные по лексическому составу еще неисследованных говоров, классификация малоисследованных пластов эвенской ономастической лексики, таких, как топонимика, антропонимика, этнонимика. Систематизация данных по региональной ономастике, выявление типичной для того или иного региона топонимической лексики, определение типовых то-поформантов и топонимических моделей может восполнить тот пробел, который существует сегодня в эвенской ономастике.
Эвенская топонимическая лексика Охотского района Хабаровского края, на территории села Арка и родовых угодий рода Кела ранее не исследовалась. Исключением является статья А.А. Буры-кина, где рассматриваются исключительно потамо-нимы - названия рек, которые впадают в Охотское море [2].
Келарский род упоминается в записях первых исследователей с XVII века, отмечается расселение
рода от Тугура до Охоты. В настоящее время род Кела представляют оленеводы-охотники Безно-совы. Территория кочевья рода простирается от гор Таскан и Тулдал до верховий реки Кела. Эвенские топонимы образуют сравнительно многочисленный слой топонимических названий, распространённых от горных вершин до болотистой местности.
Названия населённых пунктов представлены двумя комонимами: Арка и Кетанна. Со слов информантов Арка образовано от эвенского слова ар-дай 'ожить, воскреснуть": Арка гэрбэн, арадяк тер, демкэн ануаниду, бэил чакаптидюр олдав хэпкэни-дюр, арчал. Эли терли, окатал далидун улдэв-дэ баккотчал. 'Название Арка обозначает земля воскрешения, в голодное время люди съезжались, ловили рыбу, находили крупную дичь и выживали здесь, между двух рек". Посёлок Кетанда (Кетанна) расположен в истоке реки Ауатькан, где поднимается на нерест красная рыба кета - разновидность лососёвых, здесь осенью эвены заготавливали рыбу на зиму. Комоним образован при помощи суффикса -нна, переводится как «имеющий кету».
В рассматриваемом регионе выявлено много гидронимов. Для лимнонимов эвенского происхождения характерно использование топоформанта -нна, например: Бусанна ("имеющий мезлоту" от бут "мерзлота"), Няйванна ("имеющий арктического
