CC BY
17
УДК: 616.521:613.84 - 085
Етапи комплексно!' терапп хворих на екзему курщв тютюну
Каданер €.1.*, Федотов B.n.t, Горбунцов B.B.t
т Днтропетровська державна медична академ1я, Днтропетровськ, * Багатопрофшьний медико-д1агностичний центр, Кривий Р1г
ЭТАПЫ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ЭКЗЕМОЙ КУРИЛЬЩИКОВ ТАБАКА
Каданер Е.И., Федотов В.П., Горбунцов В.В.
Приводится сравнительная эффективность и обоснование этапного лечения больных экземой курильщиков, учитывающего некоторые особенности курения табака, иммунных и нейровегетативных изменений. Данная методика комплексной дифференцированной терапии значительно повышает эффективность общепринятого лечения больных экземой курильщиков табака в сравнении с общепринятой методикой за счет удлинения ремиссий, уменьшения числа рецидивов заболевания, повышения процента стойких и полных ремиссий.
STAGES OF COMPLEX THERAPY OF ECZEMA PATIENTS - TOBACCO SMOKERS
Kadaner Ye. I., Fedotov V.P., Gorbuntsov V.V.
The comparative effectiveness and substantiation of staging treatment of eczema patients-smokers that takes into account some peculiarities of smoking tobacco, immune and neurovegetative changes have been presented. Given technique of complex differentiated therapy raises considerably the effectiveness of the conventional treatment of eczema patients-smokers in comparison with the conventional technique based on elongation of remissions, reduction of the disease relapses rate, raise of permanent and complete remissions rate.
Постановка проблеми в загальному ви-глядь Актуальшсть екземи на сучасно-му етат розвитку медицини, у першу черту, зумовлено И поширешстю серед шших дерматозiв, особливо - у груш iмунозалеж-них дерматозiв. Клтчне та медико-сощаль-не значення екземи також полягае у здат-ност суттево впливати на ямсть життя, бути причиною тимчасово! та стшко! втра-ти працездатносп, впливати на професшну та вшськову придатшсть, ^мейну адапта-щю, спадковють; у здатност до поеднання з шшими дерматозами (ускладнення) [1-3].
Палшня тютюну - одна з найпоширеш-ших шюдливих звичок (а за даними МКБ-10, - хвороба), що мае суттевий негативний вплив на перебщ стутнь важкост та особ-ливосл проявiв екземи. За нашими даними, палшня тютюну дуже поширене серед хворих на екзему; тому шдвищення ефектив-ност лшування хворих на екзему курщв тютюну можна вважати актуальною про-
блемою сучасно! дерматологи [8, 9].
Проблеми лшування екземи пов'язаш iз значною кшьюстю рецидивiв. Збшьшення проценту неповних ремюш, а також вщсутнють етют-ропно! терапй при великш кiлькостi та рiзномаmттi методiв патогенетично! терапи значно ускладнюе лiкування екземи [4-7, 10].
Зв'язок дослщження з важливими науко-вими чи практичними завданнями полягае у тому, що шдвищення ефективност лшу-вання екземи через урахування патогенетич-но! ди тютюнопалiння е частиною теми НДР Кафедри шмрних та венеричних хвороб ДДМА «Порушення адаптацшних ме-ханiзмiв при дерматозах та шфекщях, що передаються статевим шляхом, та методи !х корекци», безпосередньо пов'язане з виконан-ням закону Укра!ни ОВУ № 42 в^ 2005 р. «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробiв i !х шкiдливого впливу на здоров'я населення», а також е внеском до програми ВОЗ по боротьбi з
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ тютюнопалшням.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання пробле-
ми лiкування екземи показав, що основни-ми напрямками запоб^ання рецидивам цього дерматозу було урахування в ком-плекснiй терапп ролi:
- ендогенно! штоксикацп;
- супутшх захворювань шкiри (пiодермiй, мiкозiв);
- порушень обмiну бiологiчно активних речовин (в^амжв, мiкроелементiв, нейро-медiаторiв та медiаторiв запалення, гор-мошв, ейкозано].щв);
- патологи нервово! системи (центрально!, периферично!);
- патологи iмунно! системи та факторiв неспецифiчного захисту;
- наявност супутньо! соматично! та ш-фекцшно! патологи;
- професшних шкiдливостей;
- генетичних змiн.
Це сприяло шдвищенню ефективностi лiкування, зменшенню кiлькостi рецидивiв, у деяких випадках - виникненню стшко! ремiсil [6, 7].
Невиршеною ранiше частиною пробле-
ми лiкування екземи було те, що даш мето-ди враховують частiше один, рiдше - де-кiлька механiзмiв розвитку патологiчного процесу без урахування взаемозв'язку та взаемозалежност мiж ними. У бiльшостi дослщжень приводяться данш ефективностi основного, дуже рщко - протирецидивного етапу лшування, що, згiдно нашим досль дженням, е недостатньо для досягнення не-обхщно! повноти ремюш, !х стiйкостi до впли-ву провокуючих факторiв та зменшення кшькосл рецидивiв.
Вплив палiння тютюну, як провокуючо-го, ускладнюючого перебiг екземи, в деяких випадках - пускового фактора, що впливае на виникнення та перебк- екземи, а також три-валiсть та ефективнiсть лiкування хворих курщв методами загальноприйнято! терапп не були вра-хованi в жодному методi лiкування, хоча у дос-тупнiй лiтературi констатуеться факт палшня тютюну, як шкiдливого фактору при цьому зах-ворюваннi шири.
Мета роботи - тдвищити ефективнiсть комплексно! терапп хворих на екзему курщв тютюну через розробку методики планомiрного лшу-
вання та визначення його окремих етапiв з ура-хуванням iндивiдуальних клiнiчних, iмунних та нейровегетативних особливостей хворих.
Виклад основного матерiалу. Пщ нашим спостереженням знаходились 128 хворих на екзему курщв тютюну (58 жшок та 70 чо-ловшв вiком вiд 17 до 65 роюв); серед них 70 хворих на мшробну екзему, 58 - на справжню екзему. Факт та особливосп тютюнопалiння виз-началися:
- на пiдставi даних анамнезу;
- тестом Фагерстрема;
- розрахуванням шдексу курця, кшькост пачко-рокiв;
- визначенням рiвню котинiнiв у сечi.
Ушм пацiентам було проведено обстежен-
ня зпдно Наказу № 286 МОЗ Укра!ни; до-датково до загальноприйнятого обстеження, проводилося:
- дослiдження iмунних змiн та факторiв неспецифiчного захисту;
- визначення рiвню котинiнiв у сечц
- тестування за питальниками Вейна та Фагерстрема;
- розрахування iндексу курця та кшькосп пачко-рокiв;
- визначення варiабельностi серцевого ритму за Баевським.
На пiдставi досвiду лiкування хрошчних рецидивуючих iмунозалежних дерматозiв та даних власних дослщжень виникнення, пере-бпу, клiнiчних, iмунних та нейровегетатив-них особливостей проявiв екземи у хворих курщв тютюну, була розроблена методика комплексно! терапп, що враховувала щ особ-ливостi та профiлактичнi засоби [10, 12].
Особливштю даного методу лшування е послiдовнiсть патогенетично пов'язаних за-собiв терапi! хворих на екзему курщв, що, по суп, е комплексом !х диспансеризаци. Дану послщовшсть можливо умовно пред-ставити у виглядi етапiв лiкування:
1 етап - активна комплексна тератя за-гострень екземи;
2 етап - лшування остаточних явищ дерматозу до досягнення повно! клiнiчно! ремiсi!;
3 етап - шдтримуюча протирецидивна тератя;
4 етап - призначення планових куршв проти-рецидивно! терапi!, санаторно-курортне л^ван-ня.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006
Ощнка ефективност запропонованого методу терапи проводилася через ropiB^H^ резуль-тапв лiкування дослщжених 96 хворих на екзему курщв тютюну (серед них 53 хворих на мшробну екзему, 43 - на справжню), що увшшли до основно1 групи спостереження, та групи по-piвняння, що нараховувало 32 хворих (серед них 17 хворих на мшробну, 15 - на справжню).
Хворим групи контролю проводилося загаль-ноприйняте 10-25-денне лжування:
- кортикостерощи - системно та мюцево;
- десенсибiлiзуючa теpaпiя у виглядi iнфузiй розчину глюконату кальщю, тш-сульфату нaтpiю, мaгнiю сульфату; прийо-му aнтигiстaмiнних зaсобiв таблетованих або в ш'екщях (цетиризин, димедрол, фек-софенадин, дезлоратадин тощо);
- седативш препарати (Глщисед, Новопасит);
- зaгaльнозмiцнюючi (вiтaмiни групи А, В, С, Е, Н, кокарбоксилаза, аутогемотератя);
- aнтибaктеpiaльнi препарати при мш-pобнiй екземi, або при мшробних ускладнен-нях шших форм захворювання;
- мiсцеве лшування у виглядi зрошень, примочок, паст, мазей в залежност вiд гос-троти запального процесу в осередку ура-ження;
- лшування супутньо1 патологи.
Ощнка ефективностi проведено1 теpaпiï
проводилася з урахуванням:
- стшкосп, тpивaлостi та повноти ремюи;
- ступеню зaлежностi пеpебiгу дерматозу до ди провокуючих фaктоpiв;
- кiлькостi pецидивiв на рш;
- ступеню ноpмaлiзaцiï покaзникiв лабо-раторних дослiджень (iмунних змiн та фак-тоpiв неспецифiчного захисту);
- даних нейровегетативного забезпечен-ня i pеaктивностi.
Перший етап лшування проводився всiм хворим на екзему основноï групи в умовах амбулаторного спостереження або денного стащонару, а у деяких випадках - при тим-чaсовiй госпiтaлiзaцiï, в залежност вiд особ-ливостей переб^у та пpоявiв екземи та су-путньоï пaтологiï. До загально прийнятих препарапв, що застосовували у л^вання хворих групи поpiвняння в залежносп вiд особливостей iмунних змiн, фaктоpiв неспецифiчного захисту та даних дослщження забезпечення i реактив-ностi вегетативно!' нервово1' системи, диференщ-йовано призначалися:
- Амiтриптилiн або Еглонiл, Ксантинолу шко-тинат, Протефлазид;
- при мiкробних ураженнях - Юнiдокс або iнший антибактерiальний препарат в залеж-ностi вщ чутливостi збудника;
- локально - Елщел, Локо!д, лiнiмент Цик-лоферону, зрошення розчином Протефлази-
ду.
Фiзiотерапiя проводилася пiсля зменшен-ня гострих явищ дерматозу у виглядi фоно-форезу розчинiв або кремiв глюкокорти-ко!дiв на мiсця висипки; при виражених ло-кальних вегетативних порушеннях - елект-рофорез розчину новока!ну паравертебраль-но або в проекци ходу нерва.
Вже на цьому еташ лшування хворим було рекомендовано тд наглядом сумiжних фахiвцiв вiдмовитися вiд палiння тютюну або зменшити кiлькiсть його вживання через зменшення кiлькостi цигарок на добу, пе-рехiд на цигарки з меншим вмютом шкоти-ну та смол, припинення палшня у закритих примщеннях. Час даного перюду лшування становив, у середньому, 7-10 дшв. Метою цього етапу лшування було лiквiдування гострих проявiв хвороби й перехщ до регре-су висипки - зменшення проявiв активно! гшереми, мокнуття, iнфiльтрацi!, розповсю-дження запального процесу.
Виникнення раншх рецидивiв, наявнiсть та тортдшсть остаточних явищ дерматозу, якi звичайно мають мюце при закiнченнi за-гальноприйнятого курсу лiкування хворих на екзему, зумовила необхщшсть проведен-ня хворим основно! групи другого етапу лшування. Пацiенти групи порiвняння вже на той час мали значно менший высоток повних ремшш, а у деяких рецидив наступав майже через 1-2 тижня тсля закшчення загальноприйнятого курсу лiкування, що потребувало або подовження, або повторного проведення терапи у повному обсязь Три-валiсть цього етапу становила, в середньому, 10-15 дшв; вш мютив лiкування остаточних явищ дерматозу у вигляди
а) мюцево! терапi!;
б) продовження прийому:
- локальних та iмунокоректорiв систе-
мо! дi! (Протифлазид, лiнiмент Циклоферону,
Елiдел);
- антидепресантiв i транквiлiзаторiв (Ам>
триптилiн, Еглонiл);
- препарат1в шкотиново1 кислоти;
в) ф1зютерапп - додавалися:
- УФО ;
- фонофорез глюкокортикоадв, шод1 - i3
кератол^иками, в осередок ураження;
- електрофорез розчину новокашу - пара-
вертебрально.
На цьому етат також проводилися:
- засоби, що сприяли зменшенню ншоти-нового навантаження, у деяких випадках -з повною вiдмовою вщ палiння тютюну (пiд наглядом психолога або психотерапевта чи токсиколога в залежност вiд ступеню та характеру тютюново! залежностi);
- санацiя осередюв iнфекцiï;
- лiкування супутньоï патологи.
Режим передбачав:
а) визначення та попередження ди шших шкiдливих факторiв:
- миючi засоби та засоби побутовоï i про-мисловоï xiMiï;
- вплив бруду;
- психiчне та фiзичне перевантаження;
- порушення режиму працi-вiдпочинку;
- порушення особисто1' гiгieни;
- вживання алкогольних напо1'в та iн.;
б) подальше дотримання дieтичного режиму.
Результатом проведення цього етапу лшування було досягнення майже в у^х пацieнтiв повно1' клiнiчноï ремюи, значна ко-рекцiя порушень iмунноï системи, факторiв неспецифiчного захисту та розладiв нейро-вегетативно1' регуляцiï, зникнення або знач-не зменшення рiвню котининiв у сечi та кровь
Однак треба сказати, що у деяких хво-рих на даному етат лшування вiдмiчалася незадовшьна стiйкiсть до ди провокуючих факторiв; iнколи спроби кинути палити або зменшити вживання тютюну закшчувалися невдачею (у п'ятьох пащенпв основно1' гру-пи спроба кинути палити спровокувала рецидив екземи); у половини хворих не вiдмiча-лася повна нормалiзацiя показникiв iмунiте-ту та факторiв неспецифiчного захисту, навт за вiдсутностi висипки у деяких хворих вiдмiчалася патологiчна реакщя шкiри на механiчне подразнення (дермографiзм). Це свiдчило за те, що зникнення проявiв екземи не може бути розщнене як видужання хворих. У органiзмi хворих на екзему зберь гаються визначеннi патогенетичш змiни, обумовлюючi розвиток рецидиву захворю-
вання.
Наявтсть цих моментiв та часте виникнення рецидивiв у строки 3-9 мшящв пiсля проведення курсу загальноприйнято1' терапiï рецидивiв обгрунтувало необхщтсть при-значення третього етапу лшування - тдтри-муючого протирецидивного; на цьому етат були рекомендована
- деяким хворим - повторн спроби зменшити ткотинове навантаження через корек-цiю режиму палiння, прийому захисних кремiв (при недостатнiй нормалiзацiï показ-никiв iмунiтету в осередок ураження додавалися, в залежност вщ напрямку й характеру порушень, локальш iмунокоригуючi засоби - нефтороваш кортикостерощи, ре-тинощи, лшмент Циклоферону, зрошення Про-тефлазидом), проведення ппешчних засобiв у житловому примщент, що зменшують вплив смол (перюдичний ремонт, iонiзацiя та фшьтра-щя повiтря);
- пацiентам з повною клшчною ремiсiею, але неповною норматзащею загальних iмунних змiн та факторiв неспецифiчного захисту - повторнi курси антипстамшних засобiв (Телфаст, Ерiус), iмунокоректорiв системно!' дiï (Протефлазид);
- пащентам з порушеннями вегетативноï iннер-ваци при повнiй клiнiчнiй ремiсiï - адаптагени, Амiтриптилiн або Еглонiл, ксантинолу шкотинат, у пiдтримуючих дозах.
На цьому етат також проводилася по-дальша санацiя осередкiв хронiчноï шфекци, протиепiдемiчнi засоби, щодо попередження решфшування серед членiв родини, нагляд та лшування супутньоï патологiï у сумiж-них фахiвцiв. У середньому, тривалють да-ного етапу лiкування була 6 мшящв, з що-мюячним спостереженням лiкаря.
Наступний, четвертий етап кураци про-водився хворим основноï групи, при повнiй клiнiко-лабораторнiй рем^и, з метою по-дальшого подовження ремши, пiдвищення резистентностi до ди провокуючих факторiв. Даний етап лшування мютив планування та проведення санаторно-курортного лшування, сезонну профшактику загострень основного захворювання та осередюв мшробного процесу у виглядi прийому адаптогешв, iммуномодулюючих засобiв (Протефлази-ду), кур^в УФО. Хворим з важкою ншоти-новою залежнiстю або тим пащентам, у яких спроби кинути палити закшчувалися загос-треннями терапп, рекомендувалася остаточ-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
3-4 (9)' 2006
на вщмова вщ тютюну тд наглядом сумiжних фaхiвцiв. У тих випадках, якщо вщбувалося за-гострення хвороби або була вщсутня позитивна динaмiкa ноpмaлiзaцiï лабораторних показниюв, пaцieнту проводилося лiкувaння першого етапу з aнaлiзом можливих неврахованих несприятливих фaктоpiв, що могли до цього призвести.
При aнaлiзi ефективност запропонованого методу лiкувaння було визначено, що у хворих основноï групи дослщження, у поpiвняннi з хво-рими, яким проводилося загальноприйняте кур-сове лшування, частота рецидивування дерматозу знизилася бшьш, нiж у 2,5 разу, не було ви-падюв поширення та ускладнень дерматозу, про-гресування супутньоï пaтологiï. У вшх хворих, яких було лшовано загальноприйнятим методом, на пpотязi 1-6 мюящв спостереження виникли
Л1ТЕРАТУРА
1. Marks R. Expression of inflammatory dermatoses in elderly skin / Abs. of the 13th Congr. of EADV // J. EADV. - 2004. - Vol. 18. -Р. 12.
2. АльтмаерП. Терапевтический справочник по дерматологии и аллергологии - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 1248 с.
3. Cestari T.F. Perimenstrual dermatoses / Abs. of the 13th Congr. of EADV // J. EADV. - 2004. -Vol. 18. - Р. 92.
4. Никулин Н.К., Пантелеева Г.А., Дмитрен-ко К.В. Экзема: патогенетическая терапия // Вестн. дерматол. венерол. - 2000. - № 4. - С. 48.
5. Монахов К.Н. Современные аспекты лечения экземы / Тр. VIII Всероссийского съезда дерматовенерологов. - М.: ГУ ЦНИКВИ МЗ РФ, 2001. - Ч. 1. - С. 244.
6. Свирид С.Г., Гречуха М.В. Патогенез екземи: особливосп та можливi напрямки подаль-ших дослщжень // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. -№ 1-2 (9). - С. 68-70.
7. 1щейюн К. С. Деяю питання класифшацп, особливосп клшчних пpоявiв спpaвжньоï екземи та перспективи лшування хворих // Дермато-
рецидиви екзематозного процесу, що потребува-ло призначення повторних куршв л^вання (у середньому - 3-4 рази на рш). Вщсоток повних та стшких ремюш у них також був суттево мен-шим за хворих, яких лшували запропонованим методом.
Висновок
Запропонована методика курацп хворих на екзему курщв тютюну, з урахуванням патогене-тично! ди тютюнопалшня, iмунних особливостей та особливостей нейровегетативного забезпе-чення i реактивносп оргашзму хворих, значно тдвищуе ефективнiсть лiкування екземи, пато-генетично та економiчно доцшьна i може бути рекомендована до впровадження у систему охо-рони здоров'я для пiдвищення ефективностi лшу-вання таких хворих.
венерология. Косметология. Сексопатология.- 2006. - № 1-2 (9). -С.199-202.
8. Каданер Е.И., Федотов В.П. Особенности клинических проявлений и патогенеза экземы у лиц страдающих табакокурением / Тезисы научно-практической конференции „Вш та шюра", Киев. - К., 2004. - С. 56-57.
9. Каданер С.1., Федотов В .П., Горбунцов В. В. Некоторые особенности комплексной терапии больных экземой курильщиков с учетом клиники, течения, иммунных и нейрове-гетативных изменений // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2005. - № 12 (8). - С. 118-126.
10. Гаврилюк А.В., Глухенький Б.Т., Бойко Ю.Я., Глухенький А.Б., Бойко С.Ю. Цетрин. Лечение экземы и атопического дерматита // Укр. журнал дерматол., венер., кос-метол. - 2003. - № 1 (8). - С. 37-39
11. Каданер Е.И., Федотов В.П., Горбунцов В. В. Профилактика рецидивов экземы у больных курильщиков табака // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2005. - № 3-4 (8). - С. 63-67.
