CC BY
12
ПРОТИВОРЕЧИЯ ПРОЦЕССА РАЗВИТИЯ КУЛЬТУРЫ В ТРАНЗИТИВНОМ ОБЩЕСТВЕ И МЕЖЦИВИЛИЗАЦИОННЫЕ КОНФЛИКТИ
Данильян О.Г.
В статье рассматривается культура как сложная система, состоящая их множества элементов и уровней, а также особенности формирования духовной культуры в переходных социальных системах. Анализируются основные противоречия, которые возникают в сфере культуры в процессе трансформации общества, их формы и типы проявления. Осуществляется сравнительный анализ категорий «субкультура» и «контркультура», а также рассматриваются положения концепции С.Хантингтона о конфликте цивилизаций. Делается вывод о необходимости глубокого изучения противоречий в сфере культуры транзитивного общества с целью минимизации их негативных последствий.
Ключевые слова: развитие культуры, транзитивное общество, противоречия в сфере культуры, субкультура, контркультура, межцивилизационые конфликты.
CONTRADICTIONS OF PROCESS OF CULTURE DEVELOPMENT IN TRANSITIONAL SOCIETY AND INTERCIVILIZATION CONFLICTS
Danilyan O.G.
A culture as a complicated system, which contains a great number of elements and levels, and also features of forming of spiritual culture, in the transitional frames of society is exposed in the article. Basic contradictions, which arise up in the field of culture in the process of transformation of society, their forms and types, are analysed. The comparative analysis "subculture" and "contrculture" is carried out and also the Huntington's is drawn about the necessity of study of contradictions in the field of culture of transitional society, with the purpose of minimization of their negative consequences.
Keywords: development of culture, transitional society, contradictions in the field of culture, subculture, contrculture, intercivilization conflicts.
УДК 37:316.722
доктор фЫософи, проф. С.М.Мануйлов
ЕСТЕТИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ЗМ1СТ ОСВ1ТИ МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ ПРАВА
У статт1 зроблена спроба уточнения сутностг й зм1сту естетичног культури в контекст1 зм1сту освгти фах1вц1в права. Зазначаеться, що сьогодт на перший план виходять процеси самовизначення особою власних цттсних ор1ентир1в на основ1 безпосередньог ¡нтеграци культурних цтностей, що набувають характеру етичного та естетичного вим1ру буття. Шдкреслюеться, що естетична культура мае стати ц1нн1сно-зм1стовною основою освтнього процесу у сучаснт вищт освт1 Украгни з тдготовки майбуттх фах1вц1в права.
Ключовi слова: естетична культура, право, осв1тн1й процес, мистецтво, виховання.
Постановка проблеми. Сучасна цивтзащя знаходиться на критичному етат свого розвитку. Вже сьогодш видно контури абсолютно нового людського свггу, який формуеться в суперечностях i напрузi нашо! епохи. Змiни, що вiдбуваються, е справдi фундаментальними, вони торкаються всiх сфер людського життя, сприяючи трансформацп таких культурних утворень, як традицп.
Бурхливi змiни у сферi державно! полiтики, сощально! динамши, науково-технiчний прогрес, створення глобально! мережi 1нтернет радикально оновлюють наявне культурне середовище, в якому безпосередньо вiдбуваеться життедiяльнiсть людини. Виникають абсолютно новi форми кооперацп людсько! працi, новi типи комушкацш, способи збереження й передачi шформацп, зв'язки й вiдносини в людських спiльнотах, новi форми взаемодi! рiзних культурних традицiй. Якщо ранiше iсторiя людства була iсторiею окремих народiв, племен, регiонiв, iсторiею окремих, багато в чому автономних, сфер культури, техшки, науки, фшософп, релiгi!, то тепер на наших очах вона стае глобальною iсторiею.
Нишшш загальносистемш змiни у взаемовiдносинах людини та !! соцiального оточення можна розглядати як принципово новий спо^б штеграцп людини в соцiокультурне середовище, що робить проблему естетично! культури стрижнем навчання та виховання майбутшх фахiвцiв взагалi й фахiвцiв права зокрема.
Анал1з наукових джерел i публжацш свщчить, що, незважаючи на достатньо широке коло наукових доробок в данш цариш, стосовно змiсту освгги фахiвцiв права естетична культура дослщжена недостатньо повно. Отже, метою щеН статтi е аналiз естетично! культури, !! формування й розвиток у майбутшх фахiвцiв права пiд час !хнього навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ)1.
На сучасному еташ в суспiльствi вiдбуваються значнi змши, у тому числi на рiвнi змiсту культури як системи вщносин людини й свiту та змюту само! людини як суб'екта ще! культури. Як зазначено у документах ЮНЕСКО, саме культура е засадничим елементом життя шдивща й суспшьства. Отже, в основi iсторико-культурно! реконструкцп мають бути проблеми сьогодення, яю виступають основними критерiями естетично! культури людини. "Не можна зневажати проблеми минулого, -тдкреслюе у зв'язку з цим вщомий захщний фшософ-культуролог Г.Кюнг, - прiоритет потрiбно надавати широкому колу багатошарових проблем людей i людського суспiльства сьогоднiшнього дня" [1, с.181].
Людська культура е класичною системою з безлiччю тдсистем. Бiльше того, зараз людська культура е найскладшшою з вiдомих нам
1 Тема дано! статп безпосередньо пов'язана з сощально-фшософськими дослiдженнями в межах комплексно! цшьово! програми НДР "Фшософсью та культурологiчнi проблеми духовного життя суспшьства та розвитку особистосп", яку здшснюе кафедра фiлософi! Нащонально! юридично! академi! Укра!ни iменi Ярослава Мудрого. 14
цтсних систем. У зв'язку з цим важливо, що одна система (наприклад, певний культурний елемент, культура одше! кра!ни або регюну) ^нуе в рамках шшо! системи (загальнолюдсько! культури) i мiж ними е взаемодiя. Культурний елемент не приживеться, якщо вiн конфлiктуватиме з культурною складовою вищого порядку: вiн або буде вщторгнутий, або трансформований, або (будучи достатньо могутшм) стане домшуючим, змiнивши пiд себе вищий елемент.
Що ж маеться на увазi шд естетичною культурою сьогодення? Як стверджують автори довiдкового видання, "естетична культура - це одна зi складових духовного "обличчя" людини, певного сощуму, людства в цiлому, комплексний феномен створення, ствердження й реалiзацri сутшсних сил людини й людства на засадах досконалосп, гармони, мiри краси. Естетична культура сприяе формуванню креативного, одухотвореного характеру буття, глибокого, багатогранного осягнення св^у" [2, с.82]. Виходячи з цього, у найзагальшшому виглядi формування естетично! культури майбутнього фахiвця мае стати змiстом освiти у вищих навчальних закладах.
У першу чергу йдеться про змшу культурно! щеологи як цшшсно-орiентацiйноl основи осв^нього процесу, адже система освгги, що грунтувалася на щеологи радянських ча^в, за справедливим зауваженням професора М.Романенка, "позбавляла людину можливостi самостшно обирати способи поведiнки, нав'язувала единий стандарт цшшсно! орiентащ!" [3, с.68-69].
У сучасних умовах культурна щеолопя в освiтньому процесi повинна сприяти засвоенню майбутшми фахiвцями цiнностей свгтово! та нащонально! культури, що визначатиме щншсш установки !хньо! поведiнки у ХХ1 столiттi. Тим бiльше це стосуеться естетично! культури, яка е одшею з умов сощалiзащ! та максимально! реалiзацi! особистостi, визначення нею свого м^ця у свiтi.
Проблема формування естетично! культури е сьогодш об'ектом численних дослiджень, у тому чи^ й у освiтньому процесс Майже всi дослiдники дотримуються думки, що цей процес пов'язаний з характером змши типу культурно-юторичного наслщування в укра!нському суспiльствi в епоху модершзацп самого суспiльства.
У перюд модернiзацi! динамiзм суспiльного життя сприяе перемщенню культурних зразкiв зi сфери масово! свiдомостi та масово! поведшки, що функцiонують на стихiйних засадах, у предмет сфокусовано! уваги, аналiзу i навiть свiдомого перетворення та конструювання. Утверджуеться новий тип культури та людини, коли культура стае основою самого буття.
Процес модершзацп висувае принципово новi вимоги до системи освгги. Сучасна осв^а бшьше не може однозначно орiентуватися на транслящю зразюв минуло! культури. Сьогодш, як вважають сучасш дослщники, мета освгти ускладнюеться, оскiльки вона, з одного боку,
повинна виконувати традицшне завдання - тдключення майбутнього фахiвця до сукупного людського досвщу, зафiксованого у культурних нормах, укоршення пiдростаючого поколiння в icTOpiï та культурi, а з шшого - виникають новi завдання освiтньоï системи: пiдготовка людини до життя у суспшьному оточеннi, що постшно змшюеться, через розвиток у не1' таких унiверсальних культуротворчих здiбностей, як мислення, розумшня, рефлексiя, креативнiсть, комушкабельшсть тощо. Крiм того, перехiд до шформацшного суспiльства змушуе переглянути основну парадигму осв^и - вiд передачi знань вiд поколiння до поколшня до розвитку вмiння оформити рiзноманiтну iнформацiю, самостiйно генерувати новi знання, у тому чи^ й методи отримання ïx та при цьому сприймати ix не як абстрактш символи, а як вираз та елемент сощокультурного значення, що пов'язуе пiзнання з цiннiсними орiентащями людини у даному сощальному середовищi [3, с.63; 4, с.56-57].
Освiта фактично мае перейти вщ вторинноï функцп пiдготовки майбутнix фаxiвцiв до функцп джерела та генератора розвитку всього украшського суспшьства, що принципово змшюе ïï мiсце в усiй системi суспiльного життя i насамперед ïï взаемовщносини з культурою. Культура може i повинна стати зм^том освгги i пiдготовки фаxiвцiв для рiзниx галузей суспiльства.
В цiлому необхщшсть культурологiчноï переорiентацiï освiти можна розглядати як один з елемен^в сощальних перетворень, що здiйснюються нинi у нашш краïнi. У найзагальнiшому виглядi цi змiни можна визначити як форму принципово нового типу зв'язку людини та суспшьства з культурою, внаслщок чого формуеться нове культурне сощальне середовище дiяльностi людини. Головною рисою цього середовища виступае безпосередня вкоршешсть людини у культуру, коли вщсутш чи не вiдiграють особливоï ролi сковуючi iнiцiативу людини жорстк корпоративнi норми поведiнки та ментальной (iдеологiя, традицiя, етатизм), що рашше опосередковували зв'язок людини та культури.
Вщтак на перший план виходять процеси детермшацп, самовизначення особою власних цшшсних орiентирiв на основi безпосередньоï iнтеграцiï культурних цiнностей, що набувають характеру етичного та естетичного вимiру шдивщуального та соцiального буття. Саме такий тип детермшацп поведшки людини, на думку М.1.Романенка, найбiльше вщповщае динамiчним параметрам того соцiокультурного проекту, який зараз реалiзуеться в Укра1ш в результатi синтезу модернiзацiйниx та нащонально-державних процесiв [3, с.67].
Виходячи з цього, естетична культура мае посюти чшьне мiсце у змют освiти майбутнix фаxiвцiв, оскiльки естетичне виховання, на нашу думку, здшснюеться найефектившше саме у процесi навчання, коли людина систематизовано засвоюе основш теоретичш положення естетичноï теорiï, коли здшснюеться формування правильного сприйняття краси у навколишньому середовишд, у суспшьств^ життi, у
самих людях, у природ^ мистещш тощо. У формування здатностi розум^и, цiнувати, берегти, спiвчувати i створювати цю красу, у здатност активно творити, дiяти "за законами краси" [5, с.89, 90]. 1ншими словами, в процес навчання та виховання у вищих навчальних закладах здшснюеться гармонiйне еднання естетично! свiдомостi та естетично! дiяльностi майбутнiх фахiвцiв, що вiдбивае рiвень !хньо! причетностi до естетичного досвщу людства та самоусвщомлення в системi духовних цiннiсних орiентацiй майбутнiх фахiвцiв.
На сучасному еташ в Укра!нi створюються всi умови для повного естетичного розвитку у системi вищо! освiти.
По-перше, вщроджуеться, удосконалюеться i багато у чому заново створюеться нацюнальна укра!нська культура, на базi яко! можуть i мають розвиватися естетичнi смаки майбутшх фахiвцiв.
По-друге, прийнята в Укра!ш система освiти дозволяе ефективно естетично освiчувати i розвивати майбутнiх фахiвцiв. Державна програма "Освiта (Укра!на ХХ1 столiття)", Закон Укра!ни "Про освпу", нацiональна доктрина розвитку освiти якраз орiентують вищу школу на створення умов для формування й самореалiзацi! кожно! особистостi, на здiйснення комплексу заходiв iз залучення студентсько! молодi до художньо-естетично! культури.
У системi вищо! осв^и це передбачаеться реалiзовувати у ходi соцiально-гуманiтарно! освiти, тобто викладання спещальних дисциплiн: "Етика i естетика", "Укра!нська i зарубiжна культура", "Культурологiчнi проблеми юридично! практики", "Культура поведiнки та етикет" тощо.
По-трете, у ВНЗ створюються i створенi рiзноманiтнi художш колективи i об'еднання, клуби, секцп, у тому числi за штересами, де здiйснюеться передача естетичного досвщу i знань, що !х набуло сустльство i старше поколiння. Крiм того, на формування "естетично! культури студенев, - вважае Н.С.Безгодова, - великий вплив мають культурш традицп регiону, профiль вищого навчального закладу й факультету, культурне середовище" [6, с.168].
По-четверте, важливою передумовою естетичного виховання i розвитку студентiв е !хня самоосвiта i самовиховання тд впливом установок на естетичний досвщ попереднiх поколiнь.
Нарештi, по-п'яте, наявшсть у системi вищо! школи квалiфiкованих педагогiв i наставникiв, здатних устшно нести естетичне знання i здшснювати естетичне виховання майбутнiх фахiвцiв.
Такий шдхщ стосуеться всiх вищих начальних закладiв, але правомiрно казати i про специфiку пiдготовки фахiвцiв, наприклад, у техшчних, педагогiчних або медичних навчальних закладах [6, с.168, 169]. в своя специфша у естетичному вихованш та розвитку майбутшх фахiвцiв права, як переважно мають справу зi спiлкуванням з рiзними категорiями населення. Вони повиннi володiти естетикою людських стосунюв, вмiти сприймати !хню красу.
Отже, сутшсть естетичного виховання у вищих юридичних навчальних закладах зводиться до формування певного естетичного ставлення майбутшх юрис^в до дшсносп, до вироблення здатност сприймати, розумгги, цшувати, берегти, ствчувати i створювати красу в у^х сферах життедiяльностi i юридично!" практики.
Ведучи мову про мету й завдання естетичного виховання у вищих юридичних навчальних закладах, варто зазначити, що вони не можуть бути розглянут iзольовано вщ шших сторш формування особистостi майбутнього фаxiвця права, оскiльки саме естетичне виховання е обов'язковим елементом формування вше1* сукупност духовного багатства iндивiда. Ядром i внутршшм двигуном цiлеспрямованостi естетичного виховання е сустльний iдеал естетично1' культури. Виходячи з цього, можна визначити мету i завдання формування i розвитку естетично1' культури у майбутшх фаxiвцiв права у вищих навчальних закладах.
1. Розвиток задатюв i здiбностей майбутшх юрис^в до естетичного сприйняття, сшвчуття, творчостi.
Естетична культура особистост мае вiддзеркалювати рiвень творчо1' самовiддачi, спрямованiсть духовних орiентацiй у системi духовних цiнностей.
2. Формування таких компоненпв свiдомостi, як виступають регуляторами (на рiзниx рiвняx). Це естетичний смак та естетичний щеал. Узятi разом, вони орiентують майбутнix фаxiвцiв у розмаïттi реальних естетичних цшностей i антицiнностей, спрямовуючи зусилля на утвердження прекрасного, шднесеного, на боротьбу з потворним та низьким.
3. Одним з головних завдань формування естетично1' культури майбутшх фаxiвцiв права е вироблення естетичного ставлення до 1'хньо1' пращ, адже вона стае прекрасною, коли у нш розкриваеться естетика людських взаемин, творчi здiбностi людини.
4. Зб^ мотивiв та поведшки майбутнix юрис^в з точки зору естетично1' змши дiйсностi як основного прояву людсько1' цiлiсностi, тобто сприяння "максимальному розкриттю особист^ного емоцшно-почуттевого потенцiалу шдивща, гармонiзацiя його стосункiв iз сощумом та свггом" [2, с.85].
5. Формування естетичного ставлення до побуту, навколишнього середовища, аби облаштування помешкання, зовнiшнiй вигляд, органiзацiя навчання та культурного вщпочинку майбутнix юристiв вщповщали естетичним нормам, виховували у них почуття прекрасного, адже "прекрасне виступае як втшення краси у конкретних речах" [7, с.515].
6. Розвиток через основнi види мистецтва таких здiбностей майбутнix фаxiвцiв (необxiдниx також у професшнш дiяльностi), як уява, спостережливють, пам'ять, нестандартнiсть мислення, доброзичливють,
справедливють, об'ектившсть, рiшучiсть тощо.
7. Розвиток у майбутшх юристiв особистих схильностей i талантiв у галузi художньо! творчостi. Йдеться про художне виховання правникiв, вироблення у них здiбностей та умiнь власно! творчост у тих чи iнших видах мистецтва.
Така основна мета i завдання формування естетично! культури майбутшх фахiвцiв права. Вони здiйснюються у трьох головних, тюно пов'язаних мiж собою, сферах естетичного виховання: 1) практична сфера - у ходi навчально-виховного процесу, у побуп, у взаемовщносинах студентiв; 2) сфера художнього виховання; 3) сфера художньо-творчо! дiяльностi.
Кожна з цих сфер мае сво! особливостi, вимоги, що можуть бути реалiзованi рiзними методами i засобами формування i розвитку естетично! культури майбутнiх фахiвцiв права.
Таким чином, як висновок, зазначимо, що естетична культура мае стати цшшсно-зм^товною основою освггнього процесу у сучаснш вищш освiтi Укра!ни з шдготовки майбутнiх фахiвцiв права.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кюнг Г. Куда идет христианство? / Г.Кюнг // Путь. Международный философский журнал. - 1992. - № 2. - С. 47-59.
2. Морфолопя культури: тезаурус / [за ред. проф. В.О. Лозового]. - Х.: Право, 2007. - 384 с.
3. Романенко М.1. Осв1та як об'ект сощально-фшософського анал1зу: Монограф1я / М. I. Романенко. — Дншропетровськ: Вид-во "Промшь", 1998. - 131 с.
4. Образование, общество, культура: Монография / [под общ. ред В. Ф. Сухиной]. - Х.: Изд-во НУА, 2006. - 252 с.
5. Мануйлов Е.Н. Эстетика: Курс лекцш / Е.Н.Мануйлов. - Х.: ХВУ, 1996. -100 с.
6. Безгодова Н.С. Виховання естетично! культури майбутшх учител1в природничого профшю засобами мови / Н.С.Безгодова. - М1жнародна наукова конференщя ["Сощально-гумаштарш аспекти педагопки вищо! школи"], (Харк1в, 1718 квггня 2008 р.): Зб1рник матер1ал1в. — Харюв: ХДАДМ, 2008. - С.168-170.
7. Новейший философский словарь. - 2-е изд. - Минск: Книжный дом, 2001. -1280 с.
ЭСТЕТИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА КАК СОДЕРЖАНИЕ ОБРАЗОВАНИЯ БУДУЩЕГО СПЕЦИАЛИСТА ПРАВА
Мануйлов Е.Н.
В статье предпринята попытка уточнения сущности и содержания эстетической культуры в контексте содержания образования специалистов права. Отмечается, что сегодня на первый план выходят процессы самоопределения личностью собственных ценностных ориентиров на основе непосредственной интеграции культурных ценностей, приобретающих характер этического и эстетического измерения бытия. Подчеркивается, что эстетическая культура должна стать ценностно-содержательной основой образовательного процесса в современном высшем образовании Украины по подготовке будущих специалистов права.
Ключевые слова: эстетическая культура, право, образовательный процесс, искусство, воспитание.
THE AESTHETIC CULTURE AS MAINTENANCE OF EDUCATION OF FUTURE SPECIALIST IN RIGHT
Manuylov E.N.
In the article the attempt of clarification of essence and maintenance of aesthetic culture is undertaken in the context of maintenance of education of specialists in right. Marked that today on the first plan the processes of self-determination of own values of personality go out on the basis of direct integration of cultural values, gaining character ethics and aesthetic measuring of life. It is underlined that an aesthetic culture must become valued-rich in content basis of educational process in modern higher education of Ukraine on preparation of future specialists right.
Keywords: aesthetic culture, right, educational process, art, education.
УДК 130.2: 325.81
канд. фтос. н. В.А. Суковата
МОТИВ 1НШОГО У ФШОСОФП 1МЕН1 ПАВЛА ФЛОРЕНСЬКОГО I В КОНЦЕПЦ1ЯХ М.БУБЕРА I К.Г.ЮНГА: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
У статт1 досл1джуються погляди П.Флоренського на природу ¡мет як своер1дний культурний I духовний феномен сощального буття. Доводиться, що теор1я ¡мею Флоренського мае стльш риси з психоанал1зом К.Г.Юнга I поглядами М.Бубера, зокрема в галуз1 уявлень про походження 1ншого.
Ключов1 слова: 1нший, Iншгсть, психоанал1з, теор1я ¡мет, компаративн студИ
Актуальмсть роботи зумовлена потребами розвитку теорп 1ншого на порiвняльному матерiалi росшсько! релтйно! фшософп, психоаналiзу i комушкативно! теорп початку ХХ столггтя.
Мета роботи: показати витоки фшософп 1ншого в релтйнш фшософп П.Флоренського та близьюсть його щей до психоаналiзу
20
