CC BY
17
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-319-323 УДК 616.5:111.852]:616-089.843-091 Туркевич М. О., Туркевич О. Ю.
ЕСТЕТИЧНА ДЕРМАТОЛОГ1Я, ЯК СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗОРБУЮЧИХ ТА ПЕРМАНЕНТНИХ 1МПЛАНТАТ1В. ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА
ЕФЕКТИВНОСТ1
Львiвський нацiональний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького (м. Львiв)
martaturkevych0611@gmail.com
Робота е фрагментом НДР кафедри Ымейно! медицини та дерматологи, венерологи Львiвського нацiонального медичного уыверситету iменi Данила Галицького «Розробка прогностичних i дiагностич-них критерив, створення експериментальних моделей, вдосконалення лкування порушень метаболiч-них процеЫв при деяких хворобах внутрiшнiх оргаыв та шкiри», № державно! реестрацп: 01164004506; шифр: 1Н.25.01.0001.16.
Вступ. Питаннями краси i збереження молодост люди цкавились з давнини. Накопиченi столггтями знання, трансформуючись i обростаючи науково обфунтованими фактами, знайшли свое вщобра-ження в галузi, яка в сучасному житт носить назву естетична медицина та косметолопя. Одним iз клю-чових завдань останньо! е боротьба iз вiзуальними та структурними змiнами в шкiрi внаслiдок процеЫв старiння. Бiльшiсть методiв, якi використовуються в естетичнiй дерматологiI е швазивними, тобто пе-редбачають травмування шюри та пiдшкiрноI жиро-во! клггковини. Використовуються такi матерiали як палуронова кислота, колаген, фiлери та нитки - перманенты та резорбуючг
Проте на даний час не мае дослщжень у свтовм лтератур^ якi б носили доказовий характер даних методик.
Колаген (грец. - kola - клей, genes - той, що на-роджуеться) - найбтьш розповсюджений в оргаыз-мi фiбрилярний секреторний бiлок. Вiн входить до складу уЫх тканин, яким е необхщний каркас чи ме-ханiчна пiдтримка для надання характерно! форми.
В залежност вiд складу i вщсоткового вмiсту амiнокислот розрiзняють кiлька типiв колагену. Найбтьш розповсюдженим вважаеться колаген I типу, який складае 90% вiд усього колагену оргаызму i мiститься в шюр^ кiстках, хрящах, сухожиллях тощо.
Колаген утворюе волокна, що переплггаються як нитки в тканинi, створюючи цим самим каркас, в який вростають новi клiтини. Цим самим колаген за-безпечуе пружнiсть та еластичнють шкiри людини, а порушення його синтезу призводить до втрати цих властивостей.
На сьогодн щентифковано бiльше 20 генетично рiзних титв колагену. Цi молекули складаються iз 3-х полiпептидних ланцюгiв рiзних титв, скручених у виглядi потрмно! правосторонньо! спiралi [7].
По морфологи колаген подтяють на три групи:
- Фiбрилярний колаген: колаген I, II, III, V i XI титв;
- С^частий колаген - колаген IV типу, що утворюе собою опорну мережу базальних мембран;
- Нитковидний колаген - молекули колагену VI типу.
В дермi доросло! людини Ытерстицмний фiбри-лярний колаген (1, 3 та 5 типи) е найбтьшою фрак-^ею колагену: приблизно 80-90% складае колаген 1-го типу i 8-12% колаген 3-го типу [6].
Таким чином колагеновий каркас дерми шюри людини представляе собою специфiчну систему, що володiе достатньою рухомютю завдяки сво!й арх^ тектонМ та мщност за рахунок структурно! взаемо-дп пучкiв фiбрил та еластичних волокон, що !! утво-рюють [5].
На протязi всього життя людини вмiст колагену зменшуеться приблизно на 1% в рк, при чому ств-вщношення типiв колагену змiнюеться в сторону збтьшення вмiсту колагену III типу, перш за все, за рахунок зменшення ктькост колагену I типу [7].
Застосування ниток в естетичнм медицин фун-туеться на !! здатностi стимулювати колагеногенез, що заявляеться виробниками, однак дана шформа-^я не мае пiд собою жодного пщфунтя, оскiльки не проведено жодне дослщження, яке б пщтверджува-ло заявлену Ыформацю
В зв'язку з цим ми виршили перевiрити чи утво-рюеться колаген при використанн одного з най-бiльш агресивних методiв косметично! дерматолога, а саме iмплантацiйних ниток, як резорбуючих так i перманентних.
Мета досл1дження. Встановити ефективнють колагеногенезу внаслiдок введення резорбуючих та перманентних iмплантатiв на пiдставi вивчення па-томорфологiчних змiн в шюрк
Об'ект i методи досл1дження. Дослщження ви-конанi на 30 статевозртих бiлих щурах-самцях лiнi! «Вiстар» масою 100-130 г.
Експериментальн тварини розподтено на 2 групи в залежност вiд виду iмплантованих ниток.
Щури усiх груп (14, 30 та 90 день) були роздтеы на 3 пщгрупи по 10 особин. УЫм 10-ти щурам кожно! з пщгруп iмплантувався однотипний шовний матер^ ал. Для роботи використовувались нитки виробни-цтва Aptos, а саме: Excellence Visage (EV) та Aptos Spring (AS).
Нитки Aptos розроблен пластичним хiрургом Су-ламанiдзе М.А. i використовуються в практик вже близько 15 роюв.
Серiя Aptos Spring (AS, 100% полтроптен, коротка пружинка, перманентна) - цей вид нитково! пщтяжки використовуеться здебiльшого при корек-ци так званих «зморшок суму» або губопiдборiдних. Нитки Spring е своерщними нитками-пружинами, якi здатнi ефективно пщтягувати вверх дiлянки тканин в кутах рота. Завдяки сво!й будовi ц нитки беруть участь в дiяльностi мiмiчних м'язiв, але при цьому не змЫюють природнього виразу обличчя [2,3,4].
Серiя Excellence Visage (EV нитка з борознами, 30% Капролактон + 70% полiмолочна кислота, час бюдеградацп > 365 днiв) - нитки, що виготовленi iз кополiмеру полiкапролактону та молочно! кислоти [3,4]. Цей матерiал пiсля введення в тканини пщда-еться бiодеградацiI шляхом гiдролiзу, з часом (про-тягом року) нитки повнютю розсмоктуються, а в мющ iмплантацiI зберiгаеться фiброзний тяж, формуван-ня якого пов'язане не лише з присутнютю чужорщ-ного тiла (нитки), але й з поступовим видiленням в процес бiодеградацiI макрокiлькостей L-молочно! кислоти, що стимулюе синтез нового колагену.
УЫх тварин утримували в умовах вiварiю Львiв-ського нацiонального медичного уыверситету iменi Данила Галицького, експерименти проведен у вщ-повiдностi з положенням бвропейсько! конвенцiI щодо захисту хребетних тварин, яких використову-ють в експериментальних та шших наукових цтях (Страсбург, 1986), Директиви Ради бвропи 86/609/ ЕЕС (1986), Закону УкраТни № 3445-IV «Про захист тварин вiд жорстокого поводження». Тварин ви-водили з дослiду шляхом передозування ефiрного наркозу (експозицiя 5-7 хвилин) на 14-й, 30-й та 90-й день експерименту.
Для морфолопчного дослщження використову-вались фрагменти шкiри з пщшюрною жировою кгмт-ковиною з дтянки спини [1]. З кожного фрагменту виготовлялись парафiновi блоки, проводилось пс-тологiчне фарбування рутинним методом та пстох^ мiчне фарбування за Малорк
Результати дослiдження та 'Гх обговорення. В першiй групi пщдослщних використовувалась кос-метологiчна нитка Aptos Spring. Вже на 14-й день мюце iмплантацN виглядало наступним чином: кл^ тинна запальна реакцiя в бтьшост випадкiв була досить штенсивною, визначався дифузний моно-нуклеарний шфтьтрат - скупчення моноцитiв, лiм-фоци^в, гiстiоцитiв та макрофагiв. У 8 iз 10 п^до-слiдних серед Ыфтьтрацп вiзуалiзувались домiшки еозинофiлiв. В двох iз 10 випадкiв були присутыми гемосидерофаги, що могли б свщчити про Ытраопе-рацiйну травматиза^ю тканини.
В периiмплантних дiлянках також можна вщмгги-ти наявнiсть вогнищ формування грануляцiйноI тканини iз значною кiлькiстю судин капiлярного типу, в окремих випадках - iз периваскулярними кровови-ливами.
Слщ також вiдмiтити значну кiлькiсть фiброблас-тiв в дтянках iмплантацiI, якi, однак, в превалюю-чiй сво!й бiльшостi розташован невпорядковано i не формують пучюв. Лише безпосередньо навколо мiсця iмплантацN шовного матерiалу фiбробласти
розташованi циркулярно в дещо склерозованiй спо-лучнм тканинi.
При ricT0xiMi4H0My дослiдженнi зразка шюри за Малорi периiмплантно виявлено значну юльюсть колагенових волокон, що формують тоню пучки, що розташован здебтьшого рiзнонапрямлено. Ступiнь анастомозування колагенових пучюв досить низь-кий. Найбшьша концентрацiя колагенових фiбрил спостерiгаeтыся власне в дтянц iмплантацiI.
На 30-й день з моменту початку експерименту пстолопчн змши в шкiрi бтих щурiв дещо вiдрiзня-лисы вщ виявлених попередныо. Iнтенсивнiсты за-пально! iнфiлытрацiI була значно меншою, зникла його дифузнiсты. У 6 iз 10 пiдцослiдних визначалисы лише поодиною лiмфоцити i макрофаги навколо мюцы iмплантацiI. В двох випадках збер^алась вог-нищева лiмфоплазмоцитарна iнфiлытрацiя з незна-чним домiшком еозинофiлiв.
СтупЫь та iнтенсивнiсты ангiогенезу в даних д^ лянках зберiгаласы досить високою за рахунок наяв-ностi судин каптярного типу з появою поодиноких артерюл та венул; визначались дрiбнi дiлянки сформовано! грануляцiйноI тканини.
Слщ вiдзначити зменшення кiлыкостi фiброблас-тiв в зонах iмплантацiI i появу сформованих пучкiв.
Гiстохiмiчне фарбування за Малорi продемон-струвало значну юльюсть сформованих грубих колагенових пучюв з дещо бтьшим ступенем анастомозування. Целюлярнють вищевказаних структур збер^алась досить високою за рахунок фiброблас-тiв, однак, в порiвняннi з 14 днем, була меншою.
На третьому етапi дослiду (90 дыв) лише в двох з десяти бюпта^в шкiри вiдзначаласы наявнють слабо вираженого вогнищевого лiмфоплазмоцитарно-го шфтьтрату. У всiх iнших бюптатах були присут-нi лише поодиною лiмфоцити та гемосидерофаги. Кiлыкiсты судин в мюцях iмплантацiI дещо зменши-лась, сформувались дрiбнi артерiI i вени.
Насиченiсты периiмплантноI дiлянки фiброблас-тами залишалась фактично на попередньому рiвнi з незначною тенденцieю до зменшення та формування стратифкованих пучюв.
При фарбуванн за Малорi було виявлено, що кiлыкiсты колагену, утворення якого було зафксоване на попередых етапах, дещо зменшилась; з'явились грубi колагеновi пучки iз бшьш вираженим ступенем анастомозування. Целюлярнiсты колагенових пучюв зберкалась на попередньому рiвнi, тобто активнiсты фiбробластiв в зон iмплантацiI зберiгаласы досить iнтенсивною.
Для друго! групи тддослщних щурiв було ви-користано косметологiчний шовний матерiал Excellence Visage. На 14-й день вщ початку експерименту в уЫх десяти експериментальних зразках визначався лiмфоплазмоцитарний iнфiлытрат, що в 6 iз 10 випадкiв мав дифузний характер i розташовував-ся в переважнм сво!й бiлышостi навколо мюць iмп-лантацп. До складу шфтьтрату входили лiмфоцити, моноцити, макрофаги; в 2 iз 10 випадюв зафiксована наявнiсты поодиноких еозинофiлiв (1-2 в 8-10 полях зору); зустрiчалисы поодиною гемосидерофаги.
У вЫх некроптатах шюри визначався в однаковiй штенсивност ангiогенез, що характеризувався по-
явою незначно! кiлькостi судин каптярного типу. Дг лянки ангiматозу були розташован бiльш дистальнг ше вщ мiсць iмплантацiI.
Кiлькiсть фiбробластiв в пер^мплантних дiлянках була досить високою. Одна частина з них формува-ла сполучнотканинну «муфту» навколо iмплантатiв; iнша - розташована у сформованих тяжах, що сходились концентрично контр-латерально до полюЫв мiсця iмплантацN.
При гiстохiмiчному фарбуваннi зразка тканини за Малорi виявлено високий ступЫь колагенiзацiI. Колагеновi волокна формують звивист тонкi пучки з тенденцieю до переплтання, роздiленi мiж собою оптично прозорим середовищем (iнтерстицiйний набряк). Ступшь анастомозування пучкiв мiж собою був низьким, целюлярнють колагенових пучкiв - досить висока за рахунок значно! юлькост фiброблас-тiв.
На 2-му етап дослiдження - на 30-й день - штен-сивнють iнфiльтрацiI в пер^мп-лантних дтянках зменшилась, в 2 iз 10 випадкiв мононуклеа-ри фактично не визначались. В шших 8 пiдцослiдних збереглись лише незначн вогнищевi скуп-чення макрофапв та лiмфоцитiв.
Ступiнь ан^огенезу залишив-ся на попередньому рiвнi i ха-рактеризувався наявнiстю судин каптярного типу та появою по-одиноких артерюл та венул.
Кiлькiсть фiбробластiв навколо дiлянок iмплантацiI збе-рiгалась на рiвнi першого етапу
Гiстохiмiчне фарбування за Малорi показало низький ступшь колагенiзацiI дiлянок навколо кос-метологiчних iмплантатiв; ступiнь анастомозування також залишився досить низьким; пучки колагенових волокон залишались досить тонкими i збереглись в значно меншм мiрi в порiвняннi з 30 днем.
У результат проведеного аналiзу результатiв па-тогютолопчних дослiджень виявлено, що у iмплан-татiв EV iнтенсивнiсть запально! шфтьтраци прогре-сивно зменшувалась, i вже на 90-й день фактично не визначалась. Однак, у випадку використання ЕУ були присутн вогнищевi скупчення еозинофiлiв, що може свiдчити про слабку алергiчну реакцiю в дермi на iмплантат.
Натомiсть, при використанн косметологiчних ниток ДБ вогнищевi лiмфоплазмоцитарнi шфтьтра-ти зберiгались в окремих тддослщних ще на 90-й день з моменту початку експерименту, наявн по-одинокi еозинофiли (табл. 1).
Таблиця 1.
Зведен результати морфологiчних змiн у шкiрi периiмплантних зон на рiзних хронологiчних етапах
1нфшьтрац1я Склад шфтьтрату Ангюматоз Ступшь колаге-н1зацй'
AS EV AS EV AS EV AS EV
14-й день Д++ Д++ Л++ Е+ Мф++ Л++ Е+ Мф++ ППГТ++ К+ ЦКП++ ТКП ЦКП+++ ТКП
30-й день В++ В+ Л+ Е+ Мф+ Л++ Е+ К+ К+ ЦКП++ ГКП ЦКП++ ТКП
90-й день В+ Л+ Е+ АВ+ АВ+ ЦКП++ ГКП ЦКП+ ТКП
експерименту. Однак, на вiдмiну Примiтка: Д - дифузний; В - вогнищевий; Л - л1мфоцити; Е - еозинофши; Мф - макрофаги; вщ 14 днiв розмiщенiсть фiбро- ППГТ - початков! прояви грануляцмноТ тканини; К - капшяри; АВ - артерюли та венули; ЦКП -, I- целюлярн1сть колагенових пучюв; ТКП - тонк1 колагенов1 пучки; ГКП - груб1 колагенов1 пучки.
бластiв набувала бiльш впоряд-
Таблиця 2.
Статистично достовiрнi взаемозв'язки мiж групами пiддослiдних
кованого характеру.
При фарбуваннi бiоптату шкiри методом Малорi було виявлено тоню пучки колагенових волокон, з незначним сту-пенем анастомозування. Целюлярнють колагенових пучюв була дещо нижчою в порiвняння з 14-м днем. Слщ також вiдмiтити, що юльюсть колагенових волокон в пер^мплантних дтянках дещо зменшилась, що може свщчити про де-градацiю колагену.
На 90-й день з моменту початку експерименту будь-яка шфтьтра^я в зонах навколо iмплантатiв була фактично вщсутньою. Зустрiчались лише по-одинокi мононуклеарн клiтини.
lнтенсивнiсть ангiогенезу була такою ж, як i на попередых етапах, однак, судини були представлен артерiолами та ве-нулами. У 4 iз 10 некроптатiв вiдмiчалось зменшення кiлькостi судинного компоненту.
У вЫх 10-ти пiдцослiдних на 90-й день юльюсть фiбробластiв зменшилась у порiвняннi з попереднг ми етапами. Залишковi фiбробласти сформували здебiльшого однонапрямлен пучки.
^^^^ Пор1вняння ^\р1зниц1 показниюв ^^^^ у групах Нитка, ^^^^ терм1н Ступшь колагешзацп Сформован1сть колагенових пучк1в Ступ1нь анасто-мозування
ДБ 14 день PEV<0,05
ДБ 30 день PEV<0,05;
ДБ 90 день PEV<0,05; P„,<0,05 PEV<0,05;
EV 14 день
EV 30 день P.S<0,05;
EV 90 день P„S<0,05;
Примака: в данiй таблиц BKa3aHi лише статистично достовiрнi параметри. У Bcix iншиx групах 0,1>p>0,05.
Така тривала запальна реакцiя в тканинах пери-iмплантних дiлянок при використанн вищевказаних косметологiчних матерiалiв може пояснюватись або низькою !х iнертнiстю, або пiдвищеною травмати-зацieю дерми внаслщок специфiчностi структури даних ниток, яю по сво!й сутi е нитками-пружинами. Та, незважаючи на той факт, що рiзнi косметоло-
rÍ4HÍ нитки сери Aptos мають неоднаковий хiмiчний склад (капролактон або полтроптен), а запальнi iнфiльтpати такий тривалий час збер^аються при використанн лише окремих видiв, можна зробити висновок власне про специф^ структури, як про-вокуючий фактор тривало! альтepацiI.
Проведена попередня статистична оцшка до-cтовipноcтi взаeмозв'язкiв мiж групами наведена в таблиц 2.
Виходячи з вищенаведених результа^в вста-новлено, що на колагеногенез впливае не лише наявнють полiмолочноI кислоти у нитках (низьке колагеноутворення у грут EV; та штенсивний колагеногенез при використанн AS), але й у бтыхнй мipi структура та рельефнють косметично! нитки.
Висновки
1. При дослщжены моpфологiчних змiн в пери-iмплантнiй зонi виявлено, що у вЫх групах пщдослщ-них щуpiв на piзних хpонологiчних етапах утворю-еться колаген з piзним тepмiном бiодeгpадацiI та у piзних кiлькоcтях.
2. Встановлено, що в залежност вiд типу iмплан-тацмно! нитки (хiмiчний склад та структура) колагеногенез стимулюеться неоднаково.
3. Станом на 90-й день експерименту резорбую-ча нитка не деградувала повнютю, що не суперечить шформацм, яка подана виробником про час розпаду 365 дыв, та доцтьнють використання даних косме-тичних ниток в естетичнм дерматологiI з метою тривало! лiфтинговоI корекцiI шюри.
4. Специфiка структури iмплантацiйних ниток, а саме форма у виглядi пружинки (AS), як провокуючий фактор тривало! альтераци, зумовлюе тривалу за-пальну вiдповiдь у тканинах (90-й день експерименту).
Перспективи подальших дослщжень. В по-дальшому плануеться дослiдження некроптатiв шкiри на бiльш тзых хронологiчних етапах (180, 365 та 540 дыв) iз додатковим використанням iмуно-гiстохiмiчних методик дослiдження для визначення типу колагену, що утворився.
Також плануеться розширити спектр дослщжу-ваних ниток iз залученням ще трьох рiзновидiв, що рiзнитимуться по структурi та хiмiчному складу.
Л^ература
1. Borys R.Ya. Histolohichne doslidzhennya shariv shkiry biloho shchura pry eksperymental'nomu tsukrovomu diabeti / R.Ya. Borys // Praktychna medytsyna. - 2011. - 2 (tom XVII). - S. 51-56.
2. Vozdvizhenskiy I. Novyy metod elastichnoy nitevoy podtyazhki litsa / I. Vozdvizhenskiy, M.A. Sulamanidze, G. Sulamanidze, A. Kadzhaya, K. Sulamanidze // Esteticheskaya meditsina. - 2010. - № 3. - S. 275-280.
3. Sulamanidze M. Nash opyt provedeniya omolazhivayushchikh operatsiy i manipulyatsiy v sredney zone litsa / M. Sulamanidze, I. Vozdvizhenskiy, G. Sulamanidze, K. Sulamanidze // Esteticheskaya meditsina. - 2011. - № 3. - S. 449-457.
4. Sulamanidze M.A. Lifting myagkikh tkaney sredney zony litsa: staraya filosofiya, novyy podkhod - metod vnutrennego proshivaniya (APTOS NEEDLE) / M.A. Sulamanidze, G.M. Sulamanidze // Annaly plasticheskoy, rekonstruktivnoy i esteticheskoy khirurgii. -2005. - № 1. - S. 15-29.
5. Bolognia J.L. Dermatology. - third ed. / J.L. Bolognia, J.L. Jorizzo, J.V. Schaffer, 2012.
6. McKee. Pathology of the Skin. - fourth ed. / McKee, P.H. Calonje, E. Granter, 2012.
7. Patterson J.W. Weedon's Skin Pathology. - fourth ed. / J.W. Patterson. - 2016.
ЕСТЕТИЧНА ДЕРМАТОЛОГ1Я, ЯК СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗОРБУЮЧИХ ТА ПЕРМАНЕНТНИХ 1МПЛАНТАТ1В. ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Туркевич М. О., Туркевич О. Ю.
Резюме. Мета: встановити ефективнють колагеногенезу внаслщок введення резорбуючих та перма-нентних iмплантатiв на пiдставi вивчення патоморфолопчних змш в шюрг
Об'ектi методи: доогмдження виконан на 30 статевозртих бтих щурах-самцях лши «Вютар» масою 100130 г.
Експериментальн тварини розподтено на 2 групи в залежност вщ виду iмплантованих ниток. Щури уЫх груп (14, 30 та 90 день) були роздтеы на 3 пщгрупи по 10 особин. УЫм 10-ти щурам кожно! з пщгруп iмплантувався однотипний шовний матерiал. Для роботи використовувались нитки виробництва Aptos, а саме: Excellence Visage (EV) та Aptos Spring (AS).
Результат. При дослщжены морфолопчних змш в пер^мплантнм зонi виявлено, що у вЫх групах пiддослiдних щурiв на рiзних хронологiчних етапах утворюеться колаген з рiзним термiном бюдеградаци та у рiзних кiлыкостях. Встановлено залежнiсты мiж типом iмплантацiйно! нитки (структура) та стимулящею колагеногенезу. Висновки
1. При дослщжены морфологiчних змiн в пер^мплантнм зонi виявлено, що у вЫх групах пiддослiдних щурiв на рiзних хронологiчних етапах утворюеться колаген з рiзним термiном бюдеградаци та у рiзних кiлыкостях.
2. Встановлено, що в залежност вiд типу iмплантацiйно! нитки (хiмiчний склад та структура) колагеногенез стимулюеться неоднаково.
3. Станом на 90-й день експерименту резорбуюча нитка не деградувала повнютю, що не суперечить шформацм, яка подана виробником про час розпаду 365 дыв, та доцтьнють використання даних косметич-них ниток в естетичнм дерматологи з метою тривало! лiфтингово! корекци шюри.
4. Специфка структури iмплантацiйних ниток, а саме форма у виглядi пружинки (AS), як провокуючий фактор тривало! альтераци, зумовлюе тривалу запальну вщповщь у тканинах (90-й день експерименту).
Ключовi слова: колаген, колагеногенез, перманентний iмплантат, резорбуючий iмплантат.
ЭСТЕТИЧЕСКАЯ ДЕРМАТОЛОГИЯ, КАК ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ РЕЗОРБИРУЮЩИХ И ПЕРМАНЕНТНЫХ ИМПЛАНТАТОВ. ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ
Туркевич М. А., Туркевич А. Ю.
Резюме. Цель: установить эффективность коллагеногенеза вследствие введения резорбирующих и перманентных имплантатов на основании изучения патоморфологических изменений в коже.
Объект и методы: исследование проводилось на 30 половозрелых белых крысах-самцах линии «Вистар» с массой 100-130 г.
Экспериментальные животные были разделены на 2 группы в зависимости от вида имплантированных нитей.
Крысы всех групп (14, 30 и 90 день) были разделены на 3 подгруппы по 10 особей. Всем 10-ти крысам каждой из подгрупп имплантировался однотипный шовный материал. Для работы использовались нити производства Aptos, а именно: Excellence Visage (EV), и Aptos Spring (AS).
Результаты. При исследовании морфологических изменений в периимплантной зоне обнаружено, что во всех группах подопытных крыс на разных хронологических этапах образуется коллаген с разным сроком биодеградации и в разных количествах. Установлена зависимость между типом имплантационной нити (структура) и стимуляцией коллагеногенеза.
Выводы
1. При исследовании морфологических изменений в периимплантной зоне обнаружено, что во всех группах подопытных крыс на разных хронологических этапах образуется коллаген с разным сроком биодеградации и в разных количествах.
2. Установлено, что в зависимости от типа имплантационной нити (химический состав и структура) кол-лагеногенез стимулируется по разному.
3. По состоянию на 90-й день эксперимента резорбирующая нить не деградировала полностью, что не противоречит информации производителя о времени распада 365 дней и целесообразности ее использования в эстетической дерматологии с целью длительной лифтинговой коррекции кожи.
4. Специфика структуры имплантационных нитей, а именно форма в виде пружинки (AS), как провоцирующий фактор длительной альтерации, обуславливает длительный воспалительный ответ в тканях (90-й день эксперимента).
Ключевые слова: коллаген, коллагеногенез, перманентный имплантат, резорбирующий имплантат.
AESTHETIC DERMATOLOGY, AS AN AREA FOR THE USE OF RESISTANT AND PERMANENT IMPLANTS. PATHOMORPHOLOGICAL ESTIMATION OF EFFICIENCY
Turkevych M., Turkevych A.
Abstract. Aim: determine effectiveness of collagenogenesis as a result of setting of resorbing and permanent implants on the basis of study pathomorphological changes in the skin.
Object and methods: the studies were performed on 30 mature white male rats of the "Vistar" line weighing 100-130 g.
Experimental animals were divided into 2 groups depending on the type of implanted threads.
The rats of all groups (14, 30 and 90 days) were divided into 3 subgroups each of them consisting from 10 individuals. For all 10 rats of each subgroup, the same type of suture material was implanted. The following Aptos threads were used during the experiment: Excellence Visage (EV) and Aptos Spring (AS).
Results. During study of morphological changes in the perimplant zone, it was found that in all groups of experimental rats, on different chronological stages the collagen with different biodegradation time and in different quantities is formed. Dependence between type of implantation thread (structure) and stimulation of collagenogenesis has been established.
Conclusions
1. While studying morphological changes in the perimplant zone, it was found that in all groups of experimental rats, collagen with different term of biodegradation and in different quantities on various chronological stages is formed.
2. It was established that collagenogenesis is stimulated unevenly, depending on the type of implantation thread (chemical composition and structure).
3. On the 90th day of the experiment, the resorbing thread did not completely degrade, which does not contradict the information provided by the manufacturer about the period of disintegration (365 days), and the expediency of using these cosmetic threads in aesthetic dermatology for the purpose of prolonged lifting skin correction.
4. The specificity of the structure of implant threads, namely the form of a spring (AS), as a provocative factor for long-term alteration, causes long-term inflammatory response in tissues (90th day of the experiment).
Keywords: collagen, collagenogenesis, permanent implants, resorbing implants.
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 14.11.2017 року
