CC BY
23
тельности, преобладание процессов организации и репарации позволяет достичь стойкой ремиссии, и сделать вывод о позитивном лечебном воздействии ДЭНС.
Ключевые слова: экспериментальный синусит, верхнечелюстная пазуха, морфометрия, рефлексотерапия, динамическая электронейростимуляция.
THE INFLUENCE OF DYNAMIC ELECTRONEUROSTIMULATION ON MORPHOMETRIC INDICES OF MUCOSA OF THE MAXILLARY SINUS OF EXPERIMENTAL ANIMAL WITH MODEL OF CHRONIC SINUSITIS
Surin A. V., Pohodenko-Chudakova I. O., Gerasimovich A. I., Adolf Y. V.
Abstract. Morphometry meets all the principles of evidence-based medicine and objectively confirms the orientation of the pathological process dynamics when those or other methods of treatment are applied.
The purpose of the study was to determine the influence of dynamic electroneurostimulation (DENS) on morphometric parameters of mucosa of the maxillary sinus of experimental animal model of chronic sinusitis.
Object and methods. The study involved 22 male rabbit with the model of chronic sinusitis of the maxillary sinus and divided into two series. In series A (12) we studied the formation of chronic sinusitis of the maxillary sinus in a period of 3 months after the introduction into the sinus of the filling material for filling root canals of teeth. In series B (10) we studied the influence of DENS on the course of chronic sinusitis. The study included a descriptive morphology and morphometry with the calculation in the digitized fields of view of inflammatory cell infiltration (leucocytes, eosinophilic granulocytes, lymphocytes, plasma cells, macrophages, giant multinucleated cells) and the number of vessels and fibroblasts, reflecting the processes of reparative regeneration.
Results. Morphological pattern and morphometric parameters of the series A show that the introduction into the maxillary sinus of the filling material stimulates the conditions for the inflammatory process with chronic undulating relapsing.
In series B it was noted that after a course of DENS in most of examinations we found chronic productive inflammation going into a phase of decay with a predominance of processes of the organization and regeneration. There were no visible exudative reaction including microabscesses, there were only minor small focus admixture of neutrophils and eosinophilic granulocytes in a predominant mononuclear infiltrate. In the his to pathological picture the regenerative processes with a relatively rare appearance of fibroblasts, dominated signs of fibroplasia, some atrophy of the epithelium. Determined pronounced neoangiogenesis, represented by clusters of full-blooded venules, proliferating endotheliumand granulation tissue varying degrees of maturity, emboli, and aggregates of foreign material in the lymph and blood vessels. It was noted the formation of polyps with a predominance of macrophage giant cell granulomas over. Only in one field of view were identified coarse inclusions filling material, "immured" in a dense coarse-fibered connective tissue, indicating a more intense elimination of foreign material.
Conclusion. Identified in the experiment the decrease in the activity of chronic inflammatory process with a clear predominance of productive tissue reactions and a significant decrease in exudation, decrease in the degree of its severity and duration, the predominance of the processes of the organization and reparation allows to achieve stable remission and therefore to conclude that the positive therapeutic effect of DENS on the course of chronic sinusitis of the maxillary sinus.
Prospects for further research. Experimental results prove the feasibility of the application of DENS in complex postoperative treatment in the clinics.
Key words: experimental sinusitis, maxillary sinus, morphometry, reflexology, dynamic electroneurostimulation.
Рецензент - проф. npoHiHa О. М.
Стаття надшшла 26.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-310-315 УДК 616.585-089.843:615.468.6]-018:611.77-068 Туркевич М. О., Туркевич О. Ю.
АНАЛ1З МОРФОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н ШК1РИ В Д1ЛЯНЦ1 НАВКОЛО 1МПЛАНТАТУ ШОВНОГО МАТЕР1АЛУ, ЩО ЗАСТОСОВУСТЬСЯ В ЕСТЕТИЧН1Й МЕДИЦИН1,
В НЕКРОПТАТАХ Р1ЗНИХ ПЕР1ОД1В
Льв1вський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького (м. Льв1в)
martaturkevych0611@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом НДР кафедри Ымейно! медицини та дерматологи, венерологи Львiвського нацюнального медичного уыверситету iменi Данила Галицького «Розробка прогностичних i дiагностичних критерив, створення експериментальних моделей, вдосконалення л^-вання порушень метаболiчних процеЫв при деяких хворобах внутршых оргаыв та шюри», № державно! реестраци: 01164004506; шифр: 1Н.25.01.0001.16.
Вступ. Сьогодн одним з прюритетних напрямюв розвитку естетично! медицини в усьому свт е реге-неративн технологи, що представляють кардинально новий пщхщ до виршення корекци вкових змн Заснован на ункальному механiзмi самовщновлен-ня людського оргаызму, регенеративн технологи, дозволяють впливати на першооснову оргаызму - кгитину. Завдяки цьому стало можливим не ттьки усувати зморшки й Ыши дефекти шюри, а вщновлю-
вати II молодi властивостi та надовго вщтермЫувати процес старiння [2,3].
Мета дослщження. Встановити достовiрнiсть ефективностi колагеногенезу внаслiдок введен-ня iмплантатiв - резорбуючих та перманентних, на основi вивчення патоморфологiчних змiн в iiiKipi.
Об'ект i методи дослщження. Дослiдження ви-конанi на 300 статевозрiлих бiлих щурах-самцях лiнiI «Вютар» масою 100-130 г
Експериментальнi тварини розподтено на 5 груп в залежност вiд виду iмплантованих ниток.
Щури ycix груп (14, 30, 90, 180, 365 та 540 день) були роздтеы на 5 пщгрупи по 10 особин. УЫм 10-ти щурам кожно! з пщгруп iмплантувався однотипний шовний матерiал. Для роботи використовувались нитки виробництва Aptos, а саме: Excellence Visage, Nano Spring, Aptos Spring, Light Lift Thread та Light Lift Spring.
Нитки Aptos розроблен пластичним хiрургом Су-ламанщзе М.А. i використовуються в практик вже близько 15 роюв.
Серiя Aptos Spring (AS, 100% полтроптен, коротка пружинка, перманентна) - цей вид нитково! пщтяжки використовуеться здебiльшого при корек-цп так званих «зморшок суму» або губопщборщних [2,3,4].
Серiя Excellence Visage (EV нитка з борознами, 30% Капролактон + 70% полiмолочна кислота, час бюдеградацп iСерiя Light Lift (Light Lift Spring - LLS
- довга нитка - пружинка, Light Lift Thread - LLT -нитка з наЫчками спаяна з голками, обидвi мютять
- 50% капролактон + 50% полiмолочна кислота, час бюдеградацп iСерiя Nano (30% Капролактон + 70% полiмолочна кислота, час бюдеградацп > 365 днiв) - нитки, що виготовленi iз кополiмеру полка-пролактону та молочно! кислоти [3,4]. Цей матерiал пiсля введення в тканини пщцаеться бюдеградацп шляхом гiдролiзу, з часом (протягом року) нитки по-внютю розсмоктуються, а в мющ iмплантацiI збер^ гаеться фiброзний тяж, формування якого пов'язане не лише з присутнютю чужорщного тiла (нитки), але й з поступовим видтенням в процесi бюдеградацп макрокiлькостей L-молочно! кислоти, що стимулюе синтез нового колагену.
- Серiя Light Lift (Light Lift Spring - LLS - довга нитка - пружинка, Light Lift Thread - LLT - нитка з наЫчками спаяна з голками, обидвi мютять - 50% капролактон + 50% полiмолочна кислота, час бюдеградацп > 365 дыв) - виготовляються з капролаку, що е бюсинтетичним матерiалом. Розсмоктування нитки вщбуваеться протягом року, а ефект вщ II ви-користання зберiгаеться до 2-х роюв. Вказанi нитки мають у своему складi L- iзомер молочно! кислоти, що мае ревiталiзацiйнi властивостi i сповiльнюе процес старшня.
Серiя Nano (30% Капролактон + 70% полiмолоч-на кислота, час бюдеградацп > 365 дыв) - найдел^ катнiший iз вЫх описаних методiв, оскiльки полягае у використанн ультратонко! нитки, що е у 2,5 рази тоншою вщ усiх iнших ниток, що використовуються в косметолопчнм практицi. Spring - це нитки-пружинки, закрiпленi на голщ-провщнику, що також мають здатнють набухати.
ycix тварин утримували в умовах BÎBapiio Львiв-ського нацюнального медичного унiверcитету ÎMeHÎ Данила Галицького, експерименти проведен у вщ-повщност з положенням 6вропейсько|' конвенцп щодо захисту хребетних тварин, яких використову-ють в експериментальних та шших наукових цiляx (Страсбург, 1986), Директиви Ради бвропи 86/609/ ЕЕС (1986), Закону Укра'ши № 3445-IV «Про захист тварин вщ жорстокого поводження». Тварин ви-водили з дослщу шляхом передозування ефiрного наркозу (експози^я 5-7 хвилин) на 14-й, 30-й, 90-й, 180-й, 365-й i 540-й день експерименту.
Для морфолопчного дослщження використовувались фрагменти шкiри з пщшюрною жировою клiтковиноo з дтянки спини [1].
Для проведення статистичного доотдження було обрано два основы параметри для кожно'| ознаки - частота, з якою ознака виникае в групi, та штен-сивнють проявiв дано|' ознаки. Показник частоти ознаки вщображали у вiдcоткаx тварин, в яких було виявлено ознаку, в порiвняннi iз загальною кшькютю тварин у групi. Показник Ытенсивност вiдображали у виглядi M±m, де М - середне значення показника суми плюЫв, що вираховуеться ттьки серед тварин, у яких наявний цей показник, m - середньоквадра-тична помилка вщ М. Для порiвняння доcтовiрноcтi рiзницi мiж групами по частой проявiв ознаки був обраний х^критерм Пiрcона (x2, Pearson's chi-squared). Для порiвняння доcтовiрноcтi по показ-нику iнтенcивноcтi проявiв ознаки мiж групами був обраний U критерм Мана-Уiттнi. Рiвень доcтовiр-ноcтi встановлено при p<0,05 [5]. Для проведення статистичного аналiзу було використано програм-не забезпечення InVivoStat v.3.0 та SofaStat v.1.4.6. Для формування бази даних, обрахунку отриманих даних та графiчного представлення результа^в використовувались електроннi таблицi LibreOffice Calc v.5.2.2.2 та Microsoft Office Excel 2007.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Iнфiльтрацiя в нитцi AS зуcтрiчаетьcя на всьому про-тязi експерименту. На 14 день у 100% тварин вщм^ чено Ыфтьтрацю, при чому у 60% тварин це дифуз-на шфтьтра^я, а у решта 40% - локальна. Водночас у тварин з дифузною Ыфтьтра^ею переважають виcокi показники штенсивносД що пщтверджуеть-ся i значенням середнього суми плюЫв - 2±0. За-гальне значення середнього суми плюЫв на 14 день 1,8±0,13. На 30 день шфтьтра^я вiдмiчаетьcя лише у 40% тварин ^зниця з попереднiм термiном ста-тистично доcтовiрна, р<0,05) при чому спостер^а-еться лише локальна шфтьтра^я, однак штенсив-нicть ÏÏ лишаеться високою, про що cвiдчить середне значення суми плюЫв 2,0±0 (в уЫх випадках вiдмiча-лась шфтьтра^я iз ступенем в два плюси). З 90 дня доcлiдження i до юнця експерименту iнфiльтрацiя вiдмiчаетьcя при типi AS у 40% тварин на кожному терм^ iз мiнiмальним значенням iнтенcивноcтi в один плюс (середне 1,0±0), рiзниця зниження штен-cивноcтi в порiвняннi iз 30 днем статистично досто-вiрна (p<0,001).
Вмicт iнфiльтратiв мiняетьcя на протязi експерименту. На 14 день дослщження при матерiалi AS шфтьтрати мicтять макрофаги та лiмфоцити у 100%
тварин, еозинофти у 70% тварин. Значення серед-нього суми плюЫв становить у лiмфоцитiв 1,7±0,15, у макрофапв 1,9±0,23 та у еозиноф^в мiнiмальний показник 1,0±0.
На 30 день експерименту в усiх тварин, де була виявлена шфтьтра^я (40%), шфтьтрати мiстили лiмфоцити та макрофаги (зниження достовiрне, xi-квадрат=8,57, р<0,01), та еозинофiли (зниження не достовiрне, xi-квадрат=1,82, р=0,17), i3 мiнiмальним показником штенсивност в один плюс, зниження штенсивност показника плюсiв макрофагiв та лiм-фоцитiв статистично достовiрно, р<0,05 в обидвох групах. В подальшому лiмфоцити спостерiгались в усix шфтьтратах (40%) до кiнця дослiдження з м^ нiмальним показником iнтенсивностi. Еозинофти спостеркались в усix iнфiльтратаx з м^мальним показником iнтенсивностi на 90, 180 та 365 термшах. Макрофаги визначались ттьки на 90 день у 20% тварин з м^мальним показником штенсивносД зниження статистично не достовiрне (х^квадрат=0,95, р=0,32).
Особливiстю iнфiльтратiв на 540 день е поява в усix виявлених шфтьтратах (40% тварин) гемоси-дерофапв iз мiнiмальним показником iнтенсивностi 1±0.
Колагенiзацiя спостерiгалась в 100% тварин в д^ лянцi дослiдження, штенсивнють II була високою на вЫх термiнаx, статистична достовiрнiсть при матер^ алi AS - в уЫх випадках р<0,05.
На 14 та на 30 дн дослiдження у 100% та 80% тварин вщповщно в дтянц дослiдження виявлено нитки фiбробластiв, показники середнього суми плюЫв становили на 14 день 2,6±0,16, а на 30 день 2,0±0 (рiзниця статистично достовiрна p<0,05). А з 90 до 365 дня в уЫх тварин (100%) виявлено пучки фiбробластiв з показниками штенсивност 1,8±0,13 на 90 та 180 ды, 1,4±0,16 на 365 день. На 540 день пучки фiбробластiв виявлено у 40% тварин (р<0,01) з м^мальним показником iнтенсивностi 1,0±0 (зниження статистично достовiрне лише iз 90 та 180 днями доотдження, p<0,05).
Матерiал типу EV. 1нфтьтращя в дiлянцi дослщження становить 100% на 14 день та 80% на 30 день дослщження, однак на 14 день у 60% це дифузна шфтьтра^я, а в 40% - локальна, тодi як у вЫх наступних термшах виявлено лише локальну ш-фiльтрацiю. Показник iнтенсивностi при цьому мак-симальний у тварин з дифузною iнфiльтрацiею i становить 2,33±0,52 при показнику тварин iз локальною iнфiльтрацiею 1,0±0. Показник штенсивност на 30 день становить в середньому 1, 13±0,12 плюси. У подальших термшах показник наявност шфтьтра-ци рiзко знижуеться i становить 20% на 90, 365 та 540 ды, та 10% на 180 день доотдження, зниження статистично достовiрно в порiвняннi iз початковими термiнами, в уЫх випадках р<0,05. Iнтенсивнiсть ш-фiльтрацiI в усix випадках е м^мальною.
На 14 день доотдження при використаннi мате-рiалу EV шфтьтрати мiстили у 50% лiмфоцити, у 50% макрофаги, та у 20% виявлено еозинофти. Показник штенсивност еозиноф^в був мiнiмальний, лiм-фоцитiв та макрофагiв був однаковим та становив в середньому 1,8±0,49 плюЫв. На 30 день у шфтьтра-
тах макрофагiв не було виявлено, лiмфоцити вияв-ляли в уЫх iнфiльтратаx (80% тварин) з м^мальним показником iнтенсивностi 1,0±0. Змши штенсив-ностi та наявностi лiмфоцитiв не е достовiрними - в уЫх випадках р>0,05. На подальших термшах показник наявност лiмфоцитiв вiдповiдае показнику iнфiльтрацiI та рiзко знижуеться i становить 20% на 90, 365 та 540 ды, та 10% на 180 день доотдження, зниження статистично достовiрно в порiвняннi iз початковими термшами, в усix випадках р<0,05. 1нтен-сивнiсть лiмфоцитiв в усix випадках е м^мальною. Еозинофiли виявлено, окрiм 14 дня, на 30 день лише в 10%, рiзниця мiж термiнами статистично не досто-вiрна. Макрофаги спорадично виявлено на 180 та 365 день у 10% випадюв.
Колагеызащя при типi матерiалу EV виявлено у 100% тварин на 14, 30, 90, 365 та 540 дн доотджен-ня та 90% на 180 день дослщження. Показник ш-тенсивностi зберкаеться високим на 14 та 30 день i становив 2,1±0,27 та 2,1±0,10 вiдповiдно, на 90 день показник дещо знижуеться до значення 1,4±0,16 i залишаеться таким до останнього термшу, а на 540 день штенсивнють колагеызаци е мiнiмальною iз значенням 1,0±0 плюсiв.
На 14 день доотдження колагенiзацiя супро-воджуеться наявнютю ниток фiбробластiв у 100% випадюв, а iнтенсивнiсть становить 1,6±0,16. На 30 день нитки фiбробластiв виявлено у 60% тварин (штенсивнють висока з показником 2,0±0), а у 40% тварин були сформован пучки фiбробластiв з м^мальною штенсивнютю (показник 1,0±0). В подальшому виявлено лише пучки фiбробластiв. ix на-явнють становила 100% на 90 та 365 день, 90% на 180 день, та м^мальний показник був на 540 день
- 60%. Зниження на 540 день в порiвняннi iз 365 е статистично достовiрним (р<0,05). 1нтенсивнють формування пучюв фiбробластiв на всix термiнаx змшювалась незначно, максимальний показник був на 180 день i становив 1,22±0,13. Статистично1 до-стовiрностi цих коливань виявлено не було.
Матерiал типу LLS. На 14 день при використан-н матерiалу LLS у 100% тварин виявлено шфтьтра-цю при чому у 80% це була дифузна шфтьтра^я (це найбтьше значення даного показника серед уЫх типiв матерiалу), при чому показник штенсив-ностi був достатньо високим - 2,25±0,16. На 30 день доотдження iнфiльтрацiю виявлено лише у 40% тварин (р<0,01), показник штенсивност знизився до значення 1,5±0,29 (p>0,05). На подальших термiнаx шфтьтра^ю виявлено у 40% на 90, 180 та 365 дн i 20% на 540 день. 1нтенсивнють була мiнiмальною в усix випадках.
На 14 день доотдження при використанн мате-рiалу LLS шфтьтра^я супроводжувалась високими показниками наявностi клггин в iнфiльтратi. У 100% тварин виявлено лiмфоцити та макрофаги i у 40%
- еозинофiли. 1нтенсивнють наявностi еозинофiлiв була мiнiмальною, цей показник у лiмфоцитiв та макрофапв становив 2,0±0 та 2,20±0,13 вiдповiдно. На 30 день дослщження в усix тварин iз шфтьтратом (40% випадкiв) було виявлено лiмфоцити, макрофаги та еозинофiли (зниження наявност лiмфоци-тiв та макрофапв достовiрне, р<0,01). Показники
нтенсивност лiмфоцитiв та макрофагiв становив 1,75±0,25 (зниження в порiвняннi i3 попереднiми по-казниками статистично не достовiрне - для обох по-казникiв р>0,05). В подальшi термши показники н тенсивностi для Bcix типiв клiтин були мiнiмальними. Лiмфоцити виявлено в ycix тварин з шфтьтратами, а це 40% на 90, 180 та 365 день та 20% на 540 день доотдження. Макрофаги виявлено у 20% тварин на 90 день та 40% тварин на 180 день (коливання по-казника не е статистично достовiрним, достовiрним е лише порiвняння iз групою, де макрофаги були вщ-сутнi). Еозинофiли виявляли у 40% на 90 день та у 20% на 180 та 365 день доотдження (коливання по-казника не е статистично достовiрним, достовiрним е лише порiвняння iз групою, де еозинофiли були вщсуты). Крiм того, на 540 день експерименту при використаннi матерiалу LLS у 20% тварин в Ыфть-тратi було виявлено гемосидерофаги з м^мальним показником iнтенсивностi.
Колагеыза^я в дiлянцi дослiдження була вияв-лена у 100% тварин на вЫх термiнах. lнтенсивнiсть II коливалась вщ максимального показника на 30 день доотдження 2,2±0,13 до м^мального показника на 90 та 540 днях доотдження 1,6±0,16. Рiзниця коли-вань статистично достовiрна лише мiж групами з мь нiмальними та максимальним показником (p<0,05).
Тiльки на 14 день доотдження при використан-нi матерiалу LLS колагенiзацiя супроводжувалась 100% наявнiстю ниток фiбробластiв при високому показнику iнтенсивностi 2,2±0,13. В подальшому було виявлено пучки фiбробластiв у 100% тварин на 30, 90, 180 та 365 дн доотдження, на 540 день пучки фiбробластiв виявлено лише у 60% тварин (зниження статистично достовiрне, р<0,05). Iнтенсивнiсть Ix була максимальною на 30 день iз показником 1,6±0,16 та досягла мiнiмального значення 1,0±0 на 365 день (зниження показника е статистично досто-вiрним, p<0,05).
Тип матерiалу LLT. 1нфтьтращя в дiлянцi до-слiдження при використанн матерiалу LLT характе-ризуеться м^мальними показниками в порiвняннi iз всiма iншими типами матерiалу. На 14 день до-слiдження виявлено локальну Ыфтьтра^ею у 100% тварин. Показник штенсивност iнфiльтрацiI становив 1,6±0,16. 1нфтьтращя у 100% супроводжувалась наявнютю лiмфоцитiв (iнтенсивнiсть була високою, показник 2,7±0,15), у 80% еозинофiлами (м^мальний показник iнтенсивностi) та у 60% н фiльтратiв було виявлено макрофаги (м^мальний показник iнтенсивностi). На вЫх подальших термiнаx дослiдження в жодному зразку iнфiльтрацiю в дтян-ц дослiдження виявлено не було.
Колагеызацю в дiлянцi дослiдження при вико-ристаннi матерiалу LLT було виявлено на вЫх термь нах у 100% тварин. При чому протягом всього експерименту при даному тип матерiалу колагеызащя характеризуеться доволi високими показниками iнтенсивностi. Максимальне значення показника штенсивност було на 180 день доотдження - 3,0±0 (в уЫх випадках на цьому терм^ виявлено колагеы-зацiю iз штенсивнютю три плюси), а мiнiмальне за-фiксоване на 14, 30 та 540 день i становило 2,6±0,16 (статистично достовiрне мiж групами - p<0,05).
Лише на 14 день дослщження при використаннi матерiалу LLT колагеызащя супроводжувалась на-явнiстю ниток фiбробластiв. Цей показник був ви-явлений у 100% тварин, значення середнього суми плюЫв становило 2,2±0,13. На 30, 90 та 180 день у 100% випадюв було виявлено пучки фiбробластiв в дшянц дослiдження. lнтенсивнiсть становила на 30 день 1,6±0,16 та знизилась на наступному термн до мiнiмального 1,0±0 (p<0,05). На 365 та 540 день лише у 60% тварин виявлено пучки фiбробластiв в дшянц дослщження (зниження показника е статистично достовiрним, р<0,05), рiвень iнтенсивностi i надалi був мiнiмальним 1,0±0.
Матерiал типу NS. Показники Ыфшьтрацп в дь лянцi дослiдження при використаннi матерiалу NS е одними iз найнижчих серед уЫх типiв матерiалу. На 14 день доотдження виявляеться лише локальна шфшьтра^я у 80% тварин, водночас показник штенсивност - середне значення суми плюЫв, е м^мальним. В наступних термiнаx прояви локально! Ыфшьтрацп поступово знижуються - 60% на 30 дн та 40% на 90, 180 та 365 днях експерименту. На 540 д-ii експерименту Ыфтьтрацю виявлено лише в 10% тварин. Рiзниця статистично достовiрна лише при порiвняннi даного показника на 540 та 14 днях експерименту (р<0,01). Показники штенсивност ш-фiльтрацiI залишаються м^мальними на всix термь нах, окрiм 90 дня, де значення цього показника ста-новить 1,5±0,29 (при порiвняннi iз iншими термiнами статистично! достовiрностi не виявлено).
Лiмфоцити зустрiчаються на всix термiнаx в уЫх тварин, де було виявлено Ыфтьтрати, вiдтак на 14 день 1х було 80%, 30 день - 60%, 90, 180 та 365 дн - по 40% та 540 день - 10%. В уЫх зразках штенсив-нють була м^мальна - значення показника становило 1,0±0. Макрофаги зустрiчаються в уЫх тварин з iнфiльтратами на 14, 30, 90, 180 та 365 днях експерименту. Показник штенсивност м^мальний. На 540 день макрофапв в шфтьтрат не виявлено. Еозинофти зустрiчаються у 20% випадюв на 14, 30 та 90 день експерименту, штенсивнють мiнiмальна. Окрiм цього, на 540 день експерименту у 10% в н фтьтрат виявлено гемосидерофаги в мiнiмальнiй юлькостк
Застосування матерiалу NS характеризуеться помiрними проявами iнтенсивностi колагенiзацiI в дшянц дослiдження, при чому колагенiзацiя виявляеться у 100% тварин на всьому протязi експерименту. Показники штенсивност коливаються в межах вщ максимального значення на 30 день доотдження (2,2±0,13) до мiнiмального значення на 540 день -1,4±0,16 ^зниця статистично достовiрна, p<0,01). На 14 день експерименту в дтянц дослщження у 100% тварин виявлено нитки фiбробластiв iз висо-ким показником штенсивност - 1,4±0,16. Водночас у 20% тварин на 14 день виявлено початковi прояви грануляцмно'! тканими з м^мальними показниками активность На 30 день дослiдження нитки виявле-нi лише у 20% тварин, у решта 80% формувались пучки фiбробластiв з високим рiвнем штенсивност 2,0±0,26. На 90 та 180 днях дослщження пучки фь броблас^в визначались у 100% тварин, показник штенсивност дещо знизився в порiвняннi iз попе-
редым термшом до 1,2±0,13 ^зниця в порiвняннi i3 попepeднiм термшом е статистично достовipною, p<0,05). На 365 день показник знизився до 80%, а на 540 день пучки фiбpобластiв було виявлено у 60% тварин, показник штенсивност був м^мальним. Рiзниця статистично достовipна в поpiвняннi мiж 180 та 540 днями до^дження (р<0,05).
Висновки
1. На piзних хpонологiчних етапах морфолопчно-го дослiджeння пepиiмплантноI дiлянки утворюеться колаген з piзним тepмiном бюдеградаци та у piзних кiлькостях.
2. В залежност вiд типу iмплантацiйноI нитки (хiмiчний склад та структура) колагеногенез стиму-люеться по piзному, на iнтeнсивнiсть колагеноутво-рення в значнм мipi впливае ступiнь травматизаци тканин, пов'язаний з peльефнiстю та формою нитки, а також наявнють у dcr^i полiмолочноI кислоти.
3. Окремо! уваги заслуговуе перманентна пол^ пропiленова нитка-пружинка ДБ, що хоч i не мае в своему складi полiмолочноI кислоти, та за рахунок свое! структури стимулюе колагеногенез в значнм мiрi.
4. 1нфтьтращя в периiмплантнiй дiлянцi прогре-сивно знижувалась у вЫх групах пщдослщних щурiв, на всiх хронологiчних етапах, що е статистично до-стовiрною ознакою.
5. Найкращi результати показали косметичн нитки, що мали форму пружинок або нитки з наЫч-ками у поеднанн з полiмолочною кислотою (ЬЬТ, ЬЬБ, АБ) - ступшь колагеызаци на 540 день дослщження залишався високим (р<0,05).
Перспективи подальших наукових дослн джень. В подальшому плануеться дослiдження не-кропта^в шкiри iз використанням iмуногiстохiмiчних методик дослщження для визначення типу колагену, що утворився.
Лiтeратура
1. Borys RYa. Histolohichne doslidzhennya shariv shkiry biloho shchura pry eksperymental'nomu tsukrovomu diabeti. Praktychna medytsyna. 2011;2(XVII):51-6. [in Ukrainian].
2. Vozdvizhenskiy I, Sulamanidze MA, Sulamanidze G, Kadzhaya A, Sulamanidze K. Novyy metod elastichnoy nitevoy podtyazhki litsa. Esteticheskaya meditsina. 2010;3:275-80. [in Russian].
3. Sulamanidze M, Vozdvizhenskiy I, Sulamanidze G, Sulamanidze K. Nash opyt provedeniya omolazhivayushchikh operatsiy i manipulyatsiy v sredney zone litsa. Esteticheskaya meditsina. 2011;3:449-57. [in Russian].
4. Sulamanidze MA, Sulamanidze GM. Lifting myagkikh tkaney sredney zony litsa: staraya filosofiya, novyy podkhod - metod vnutrennego proshivaniya (APTOS NEEDLE). Annaly plasticheskoy, rekonstruktivnoy i esteticheskoy khirurgii. 2005;1:15-29. [in Russian].
5. Babbie, Earl R. The logic of sampling. The Practice of Social Research. 13th ed. Belmont, CA: Cengage Learning; 2013. р. 185-226.
6. James W. Patterson. Weedon's Skin Pathology. Fourth ed. Churchill Livingstone: Elsevier; 2016. 1262 p.
АНАЛ1З МОРФОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н ШК1РИ В Д1ЛЯНЦ1 НАВКОЛО 1МПЛАНТАТУ ШОВНОГО МАТЕР1А-ЛУ, ЩО ЗАСТОСОВУСТЬСЯ В ЕСТЕТИЧН1Й МЕДИЦИН1, В НЕКРОПТАТАХ Р1ЗНИХ ПЕР1ОД1В Туркевич М. О., Туркевич О. Ю.
Резюме. Мета: встановити достовiрнiсть ефективностi колагеногенезу внаслiдок введення iмплантатiв - резорбуючих та перманентних, на основi вивчення патоморфологiчних змiн в шюрк
Об'ект i методи дослiдження. До^дження виконанi на 300 статевозртих бiлих щурах-самцях лiнiI «Bi-стар» масою 100-130 г.
Експериментальнi тварини розподтено на 5 груп в залежност вiд виду iмплантованих ниток. Щури усiх груп (14, 30, 90, 180, 365 та 540 день) були роздтеы на 5 пщгрупи по 10 особин. УЫм 10-ти щурам кожно! з пщгруп iмплантувався однотипний шовний матерiал. Для роботи використовувались нитки виробництва Aptos, а саме: Excellence Visage, Nano Spring, Aptos Spring, Light Lift Thread та Light Lift Spring.
Для проведення статистичного дослщження було обрано два основы параметри для кожно! ознаки -частота, з якою ознака виникае в грут, та штенсивнють проявiв дано! ознаки. Рiвень достовiрностi встанов-лено при p<0,05.
Результати. Встановлено статистичну достовiрнiсть мiж групами тддослщних за показниками шфтьтра-ци, колагеызацп, та стимуляцп утворення та деградаци фiбробластiв. Висновки
1. На рiзних хронологiчних етапах морфолопчного дослiдження пер^мплантно! дiлянки утворюеться колаген з рiзним термшом бюдеградаци та у рiзних юлькостях.
2. В залежностi вiд типу iмплантацiйно! нитки (хiмiчний склад та структура) колагеногенез стимулю-еться по рiзному, на iнтенсивнiсть колагеноутворення в значнм мiрi впливае ступiнь травматизаци тканин, пов'язаний з рельефнютю та формою нитки, а також наявнють у dcr^i полiмолочно! кислоти.
3. Окремо! уваги заслуговуе перманентна полшроптенова нитка-пружинка AS, що хоч i не мае в своему dcr^i полiмолочно! кислоти, та за рахунок свое! структури стимулюе колагеногенез в значнм мiрi.
4. Iнфiльтрацiя в пер^мплантнм дiлянцi прогресивно знижувалась у вЫх групах пiдцослiдних щурiв, на вЫх хронологiчних етапах, що е статистично достовiрною ознакою.
5. Найкращi результати показали косметичнi нитки, що мали форму пружинок або нитки з наЫчками у по-еднанн з полiмолочною кислотою (LLT, LLS, AS) - ступшь колагеызацп на 540 день дослщження залишавсь високим (р<0,05).
Ключовi слова: колаген, колагеногенез, перманентний iмплантат, резорбуючий iмплантат, достовiр-нiсть ефективностг
АНАЛИЗ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ КОЖИ В УЧАСТКЕ ВОКРУГ ИМПЛАНТАТОВ ШОВНОГО МАТЕРИАЛА, ПРИМЕНЯЕМОГО В ЭСТЕТИЧЕСКОЙ МЕДИЦИНЕ, В НЕКРОПТАТАХ РАЗНЫХ ПЕРИОДОВ
Туркевич М. А., Туркевич О. Ю.
Резюме. Цель: установить достоверность эффективности колагеногенеза вследствие введения имплан-татов - резорбирующих и перманентных, основываясь на изучении патоморфологических изменений в коже.
Объект и методы исследования. Исследования выполнены на 300 половозрелых белых крысах-самцах линии «Вистар» массой 100-130 г
Экспериментальные животные разделены на 5 групп в зависимости от вида имплантированных нитей.
Крысы всех групп (14, 30, 90, 180, 365 и 540 день) были разделены на 5 подгрупп по 10 особей. Всем 10-ти крысам каждой из подгрупп имплантировался однотипный шовный материал. Для работы использовались нити производства Aptos, а именно: Excellence Visage, Nano Spring, Aptos Spring, Light Lift Thread и Light Lift Spring.
Для проведения статистического исследования было выбрано два основных параметра для каждого признака - частота, с которой признак возникает в группе, и интенсивность проявлений данного признака. Уровень достоверности установлено при p <0,05.
Результаты. Установлено статистическую достоверность между группами испытуемых по показателям инфильтрации, коллагенизации, и стимуляции образования и деградации фибробластов.
Выводы
1. На разных хронологических этапах морфологического исследования периимплантного участка образуется коллаген с разным сроком биодеградации и в разных количествах.
2. В зависимости от типа имплантационной нити (химический состав и структура) коллагеногенез стимулируется по-разному, на интенсивность коллагенообразования в значительной степени влияет степень трав-матизации тканей, связанной с рельефностью и формой нити, а также наличием в составе полимолочной кис-
3. Отдельного внимания заслуживает перманентная полипропиленовая нить-пружинка AS, которая хоть и не имеет в своем составе полимолочной кислоты, за счет своей структуры стимулирует коллагеногенез в значительной степени.
4. Инфильтрация в периимплантном участке прогрессивно снижалась во всех группах подопытных крыс на всех хронологических этапах, что является статистически достоверным признаком.
5. Наилучшие результаты показали косметические нити, которые имели форму пружинок или нити с насечками в сочетании с полимолочной кислотой (LLT, LLS, AS) - степень коллагенизации на 540 день исследования оставался высоким (р <0,05).
Ключевые слова: коллаген, колагеногенез, перманентный имплантат, резорбирующий имплантат, достоверность эффективности.
ANALYSIS OF MORPHOLOGICAL CHANGES OF SKIN IN THE OVER THE IMPLANTATE AREA OF SUTURE MATERIAL, APPLICABLE IN AESTHETIC MEDICINE, IN NECROPTATES OF DIFFERENT PERIODS
Turkevych M., Turkevych A.
Abstract. Aim: to establish the reliability of the effectiveness of collagenogenesis due to the introduction of implants - resorbing and permanent, based on the study of pathomorphological changes in the skin.
The object and methods of research. The research was carried out on 300 sexually mature white male rats of the "Vistar" line weighing 100-130 g.
Experimental animals are divided into 5 groups depending on the type of implanted threads.
Rats of all groups (14, 30, 90, 180, 365 and 540 days) were divided into 5 subgroups of 10 individuals. All 10 rats of each subgroup were implanted with the same type of suture material. The following Aptos threads were used: Excellence Visage, Nano Spring, Aptos Spring, Light Lift Thread and Light Lift Spring.
For statistical research, two basic parameters were chosen for each sign - the frequency with which the sign occurs in the group, and the intensity of manifestations of this trait. The level of reliability is set at p <0,05.
Results. Statistical reliability was established between the groups of the subjects according to the indicators of infiltration, collagenization, and stimulation of the formation and degradation of fibroblasts.
Conclusions
1. At different chronological stages of the morphological study of the perimplant site, collagen with different term of biodegradation and in different amounts is formed.
2. Depending on the type of implantation thread (chemical composition and structure), collagenogenesis is stimulated differently, the intensity of collagen formation is largely influenced by the degree of tissue trauma associated with the relief and the shape of the thread, as well as the presence of polylactic acid.
3. Particular attention deserves a permanent polypropylene filament-spring AS, which does not contain polylactic acid, but due to its structure stimulates collagenogenesis to a large extent.
4. Infiltration in the perimplant site was progressively reduced in all groups of experimental rats, at all chronological stages, which is a statistically significant sign.
5. The best results showed cosmetic threads that were in the form of springs or threads with notches in combination with polylactic acid (LLT, LLS, AS) - the degree of collagen on the 540 day of the study remained high (p <0,05).
Key words: collagen, collagenogenesis, permanent implant, resorbing implant, reliability of efficiency.
Рецензент - проф. npoHiHa О. М.
Стаття надшшла 25.01.2018 року
