CC BY
11
2. Волосовец А.П. Нарушение процессов микроциркуляции: ак- 5. туальность в педиатрии и перспективы лечения / А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов, Т.С. Мороз // Практична анполопя. -2008. - №4 (15). - С. 29-33. 6.
3. Деньга О.В. Роэповсюдженють зубощелепних аномалш у дп"ей з ДЦП / О.В.Деньга, Б.Н. Мирчук, Т.Д.Брунич // Вюник стоматологи. - № 4. - С.8-10. 7.
4. Деньга О.В. Профилактика сопутствующих осложнений при лечении зубочелюстных аномалий у детей несъемными орто-донтическими аппаратами / О.В.Деньга, М.Раджаб, Б.Н.Мирчук // Вюник стоматологи. - 2004. - № 2. - С. 63-67.
Реферат
ПОРУШЕННЯ М1КРОЦИРУЛЯЦ1Т ТКАНИН ПАРОДОНТУ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 НЕЗН1МНОТ ОРТОДОНТИЧНОТ ТЕХН1КИ. Назарян Р.С., Огурцов О.С., Гарпн В.В.
Ключов1 слова: м1кроциркуляторне русло, пародонт, пстолопя, кап1ляр, ортодонт1я
Метою даного дослщження з'явилося дослiдження наслщмв застосування незшмноУ ортодонтичноГ технiки для мiкроциркуляторного русла пародонту на експериментальному матерiалi. Нами дослщже-ний пародонт кролiв, яким накладалися брекет-системи iз пружиною, що вiдтягаe. Установлено, що застосування незшмноУ ортодонтично! технiки веде до ютотних змiн мiкроциркуляторного русла пародонту, що може лежати в основi патогенезу ускладнень. Розлади мiкроциркуляцil характеризуются iстотними змiнами мiкроангiоархiтектонки судин з перекалiбровкою Тхых дiаметрiв зi зменшенням у ре-зистивнш, обмiннiй ланках i розширенням у емнюному вiддiлi. В термiн 6 дiб питома щiльнiсть судин микроциркуляторного русла зменшуеться бiльш, нiж в 1,5 рази.
Summary
DISTURBANCE OF PERIODONTIUM MICROCIRCULATION IN PATIENTS USING FIXED ORTHODONTIC APPLIANCES Nazaryan R.S., Ogurtsov A.S., Gargin V.V.
Keywords: microcirculatory bed, periodontium, histology, capillary, orthodontics
The research was aimed to study the impact of wearing fixed orthodontic appliances on periodontium microcirculatory bed (on experimental material). We investigated periodontium of rabbits which were fitted braces with delaying spring. It was detected that using of the nonremovable orthodontic appliances led to significant change in periodontium microcirculatory bed that might be the basis for pathogenesis of complications. Disturbances in periodontium microcirculation were characterized by considerable changes in vascular microstructure resulting in recalibrating the diameter of vessels with reduction in the resistive part and the expansion in capacitive part. In 6 days specific density of microcirculatory bed decreased more than in 1,5 times.
Косенко К.Н. Профилактическая гигиена полости рта: [монография] / К.Н. Косенко, Т.П. Терещина. - Одесса : КП ОГТ, 2003. - 296 с.
Персии Л.С. Ортодонтия. Лечение зубочелюстных аномалий. Издание второе, переработанное / Персии Л.С. - М. : ООО Ортодент-Инфо, 2006. - 397 с.
Шатохина С.Н. Морфологическая картина ротовой жидкости диагностические возможности / С.Н. Шатохина, С.Н. Разумо-ва, В.Н. Шабалин // Стоматология. - 2006. - №4. - С 14-17.
УДК 617.55-007.43-089 Осадчий Д. М.
ПОР1ВНЯЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕС1В СПАЙКОУТВОРЕННЯ П1СЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ Р1ЗНИХ С1ТЧАТИХ 1МПЛАНТАТ1В
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
Мета роботи - поргвняльне вивчення особливостей перебку тсляоперацшного перюду у щур{в тсля введення гм синтетичних сток (СС) в аспект{ визначення 1нтенсивност1 процес{в спайко-утворення в черевнш порожнит. Робота виконана на 36 щурах за умов хрончного експеримен-ту з дотриманням основних вимог патоф{зюлог{чного експерименту. Показано, що у щур{в протягом 7 д{б тсля {мплантаци р{зних СС не сформувалися спайки в черевнш порожнит. Г{-столог{чно було показано ствставлет ступет вираженост{ запальног реакцИ оргатзму пгддос-лгдних щургв у в{дпов{дь на {мплантащю СС, яка е незначною. Виявлено суттеве зменшення концентраци маркер{в деструкцп колагену в кров{ щур{в з {мплантованими полтетрафлуоро-етиленовими (ПТФ) стками з нтиноловим каркасом (НК) на 7-й доб{ досл{ду. Отримаю дан св{дчать про однакову виражетсть запальног реакцп оргатзму у в{дпов{дь на {мплантащю за-стосованих СС, що е експериментальним обгрунтуванням ефективност{ кл{тчного застосування ПТФ сток з НК.
Ключов1 слова: пюляоперацмна вентральна грижа, лапароскоглчна гернюпластика, синтетична с1тка, спайки, колаген, палуронова кислота, зв'язаний оксипролш/.
Робота виконана в межах НДР кафедри загальноТ х1рурги ОНМедУ "КлЫка, д1агностика та х1рурпчна тактика у пац1ент1в з1 спайковою хворобою та перитожтом (у тому числ1 з В1Л-асоцшованим комплексом" (№ держреестрацп 0109и008566).
Вступ
Проблема лкування шсляоперацшних вент-ральних гриж (ПОВГ) е одыею з найскладыших в галузi хiрургil через постшне зростання числа таких хворих, яке е пропорцшним збтьшенню
кшькосп виконання оперативних втручань на органах черевноТ порожнини [2, 3, 5]. Отже, вкрай необхщними постають розробки нових способiв лкування хворих iз ПОВГ.
При лапароскотчнш гернюпластиц (ЛГ) пока-заним е застосування синтетичних сггок (СС),
однieю з яких е багатошарова ciTKa 'Proseed', ви-конана i3 мaтерiaлу 'Prolen Soft Mesh' (полтропи-лен), який не абсорбуеться та залучений до капсу-ли шаруватого мaтерiaлу PDS. 1ншою СС, яку за-стосовують для ЛГ, е частково розсмоктуюча по-легшена монофiлaментнa ciткa 'Ultrapro', яка у вщ-ношеннi 50:50 побудована з нерозсмоктуючогося пролену та розсмоктуючихся волокон моно крилу. З 2011 року в УкраТн з'явилися атчасл iмплaнтaти 'Rebound system' ("атка iз просторовою пам'яттю", MMDI), якi е полегшеною полперафлуороетиле-новою (ПТФ) аткою, натягнутою на нiтиноловий каркас (НК) [6]. Для порiвняльного виявлення Тх ефективноcтi за клiнiчних умов ми провели низку експериментальних доcлiдiв з метою визначення особливостей переб^ пюляоперацшного перiоду пicля iмплaнтaцiТ СС.
Мета роботи - порiвняльне вивчення особливостей переб^у пicляоперaцiйного перiоду у щурiв пicля введення Тм СС в аспект визначення штенсивносп процеciв спайкоутворення в че-ревнш порожнинi.
Матерiал та методи дослвдження
Роботу було виконано на 36 щурах за умов хроычного експерименту з дотриманням основ-них вимог пaтофiзiологiчного експерименту вщ-повiдно до шструкцш, викладених у «Основних методах вивчення токсичност потенцiaльних фaрмaкологiчних препаратв» (Фaрмкомiтет УкраТни, КиТв, 2000). З експериментальними тваринами поводилися у вщпвщносп до вимог в^чизняних та мiжнaродних рекомендaцiй щодо використання лабораторних тварин в експериментальних дослщженнях (Конвен^я Ради 6в-ропи, 1986; Закон УкраТни вщ 21.02.2006, №3447-IV). Евтаназш тварин здiйcнювaли з урахуванням положень, регламентованих дода-тком №8 («Правила гуманного вщношення до лабораторних тварин») «Саштарних правил по влаштуванню, обладнанню та утриманню експе-риментaльно-бiологiчних кпшк (вiвaрiТв)» (№1045-73). Проведення доcлiдiв було узгодже-но комiciею ОНМедУ з етичного проведення експериментальних дослщжень (протокол № 58 от 20.02.2008 г.).
Пщдослщним щурам шсля розрiзу шкiри живота штраперитонеально вводили шматочки (5 х 5 мм) СС. Видтяли таю групи щурiв: 1 група -щури iз розрiзом шюри живота (контроль, n=6); 2 група - щури iз введенням атки 'Ultrapro' (n=10); 3 група - щури iз введенням ciтки 'Proseed' (n=10); 4 група - щури iз введенням ПТФ атки з НК (n=10). Через 3, 5 та 7 дiб шсля iмплaнтaцiТ СС щурiв виводили з експерименту передозу-ванням тiопентaлa натрш (100 мг/кг, в/очер), розтинали черевну порожнину та проводили ма-кроскошчну оцiнку вирaженоcтi спайкового про-
цесу в балах за аналопею i3 класифiкацieю спайкового процесу в людей за методикою О. I. Блшыкова [1].
При патоморфолопчному дослiдженнi вивча-ли мiкропрепарати, зафарбованi за методом Ван Пзон сумiшшю кислого фуксину та шкрино-воТ кислоти i гематоксилiн-еозином.
Iнтенсивнiсть утворення пiсляоперацiйних спайок оцшювали через визначення концентра-цп палуроновоТ кислоти (ГК) й зв'язаного оксип-ролiну (ЗО). Для кшькюноТ оцiнки вмiсту антитiл до ГК в сироватц кровi використовували метод рад^мунного аналiзу. Процедура визначення вщповщала iнструкцiям виробника (фiрма "Biofile Diagnostics", Фiнляндiя). Концентрацiю ГК виражали в мкг/мл. Концентрацш ЗО визначали, використовуючи принцип його окислення хлора-мшом Б, i виражали в мкмоль/л.
Отриман результати були обробленi за до-помогою параметричних i непараметричних ме-тодiв статистичного аналiзу. Статистично досто-вiрними вважали результати при р<0,05.
Результати та ix обговорення
Через 3 доби шсля iмплантацiТ СС у щурiв усiх дослщжуваних груп не були вiдзначенi озна-ки наявностi спайок в черевнш порожнинi (табл. 1). Через 5 дiб ми також вiдзначили вщсутнють спайкоутворення, коли внутрiшньоочеревинна макроскопiчна картина виявилася однаковою в тварин уах дослiджуваних груп. На 7-й добi до-слiду в 2 щурiв з iмплантованою сiткою 'Ultrapro', а також в 1 щура iз аткою 'Proseed' та в 1 щура з iмплантованою ПТФ аткою з НК було визначено наявнють поодинокоТ спайки в правiй нижнш дн лянцi черевноТ порожнини. В решт щурiв спайкоутворення не було виявлено (табл.1).
При патоморфолопчному дослщженш биоп-татiв щурiв 2-Т групи на 7-у добу виявлений ди-фузний характер гiперемiТ судин i незначно ви-ражений набряк очеревини. Виявлений процес внутршньокашлярного сладжування еритроци-тiв у виглядi монетних стовпчиш. Вiдзначаються осередковi перисудиннi дiапедезнi крововиливи. Основу спайки становлять хаотично розташова-нi колагеновi волокна з осередками помiрно ви-раженоТ кштинноТ iнфiльтрацiТ (Рис. 1). Незначнi за щтьнютю колагеновi волокна молодоТ сполу-чноТ тканини мають червоно-рожевий колiр, широкими смугами вростають в м'язову тканину. Серед запальноТ шфшьтрацп переважають лiм-фоцити i плазмоцити, присутн поодинокi макрофаги та нейтрофтьш лейкоцити. М'язова тканина - з прошарками жировоТ тканини, в якш розташованi судини з товстими стшками. В ен-дотелп капiлярiв вiдзначаються процеси пролн фераци та десквамацiТ.
Таблиця 1
Po3noe^ó^;eHÍcmb спайок в 4epeeHÍü порожнuнi w,ypie за умов нтраперитонеального введення pÍ3Hux munie СС
Групи тварин К-сть щурiв Ктьюсть щурiв з вщповщною розповсюдженiстю спайок (бали)
0 1 2 3 4
3 доба дослiдження
1. Контроль 6 6 0 0 0 0
2. Po3pÍ3 шюри живота + 'Ultrapro' 10 10 0 0 0 0
3. Po3pÍ3 шюри живота + 'Proseed' 10 10 0 0 0 0
4. Розрiз шюри живота + ПТФ Ытка з НК 10 10 0 0 0 0
5 доба дослiдження
1. Контроль 6 6 0 0 0 0
2. Розрiз шюри живота + 'Шгарго' 10 10 0 0 0 0
3. Розрiз шюри живота + 'Proseed' 10 10 0 0 0 0
4. Розрiз шкiри живота + ПТФ Ытка з НК 10 10 0 0 0 0
7 доба дослiдження
1. Контроль 6 6 0 0 0 0
2. Розрiз шюри живота + 'Шгарго' 10 8 2 0 0 0
3. Розрiз шкiри живота + 'Proseed' 10 9 1 0 0 0
4. Розрiз шкiри живота + ПТФ Ытка з НК 10 9 1 0 0 0
Прим1тки: в усХ групах в1рог1дн1сть досл'джуваних показник1в Р застосовуючи непараметричний критер1й Крушкалч
На 7-у добу в щурiв 3-1 групи ендотелш судин - в стаж посиленоТ пролiферацN та десквамацп. Вираженють гемодинамiчних порушень - незна-чна, наявне нерiвномiрне кровонаповнення судин. Вщзначаеться розвиток рихлих спайок. Ко-лагеновi волокна молодо' сполучноТ тканини мають червоно-рожевий колiр, розташованi по-мiж жировою та м'язовою тканинами (Рис. 2). Незначно виражена запальна шфшьтра^я роз-ташована дрiбними осередками. Кл^ини запа-лення представленi лiмфоцитами, плазмоцита-ми, макрофагами i поодинокими нейтрофтьни-ми лейкоцитами.
На 7-у добу дослiду вираженють геодинамiч-них порушень в бюптатах щурiв групи №4 мшь мальна порiвняно з iншими групами дослщжен-ня. Гiперемiя судин та набряк очеревини все ще збер^аються, проте вщсутн стаз еритроцитiв в кашлярах i периваскулярнi дiапедезнi кровови-ливи. Основою спайок в цш груш дослщжень е рихла волокниста сполучна тканина, що склада-еться з колагенових i еластичних волокон. Кола-геновi волокна молодо' сполучноТ тканини мають червоно-рожевий колiр i тонкими прошарка-ми вплiтаються мiж елементами м'язовоТ i жиро-воТ тканини. Рихла сполучна тканина багата клн тинними елементами, як представленi фiброб-ластами, гiстiоцитами, плазмоцитами, поодинокими лiмфоцитами. У спайцi щура ^е'Т групи спо-стерiгаються лакунарнi розсмоктування (Рис. 3). Серед запальноТ шфшьтрацп переважають по-одинокi лiмфоцити i плазмоциди. Клiтини ендо-телiю капiлярiв посилено пролiферують.
0.05; розбiжносmi досл'джуваних показни^в обраховували
Рис. 1. Спайка в щура №4 ¡з групи №2, яка складаеться з хаотично розташованих колагенових волокон з осередками пом1рно наявноГ кл1тинно)'¡нфтьтрацп. Фарбування за
методом Ван Пзон. Збльшення х 100.
^ \ 7
\__
Рис. 2 Спайка в щура №1Í3 групи №3, яка складаеться з рихлоТ сполучноТ тканини. Фарбування за методом Ван ri-зон. Збльшення х 100.
Прим1тки: * - P<0,05 - eipoaióHi розб1жност1 дослджуваних показник1в пор1вняно з вдповдними показниками в контрольн1й apyni w,ypie (статистичний Kpumepiü Крушкал-Валлс);
#- - P<0,05 - eipoaióHi розбiжностi дослiджyваних показниюв порiвняно з вiдповiдними показниками в apyni w,ypie i3 введенням аток 'Ultrapro' та 'Proseed'(статистичний криmepiü Крушкал-Валлс).
Рис. 3. Рихла спайка в щура №8 ¡з групи №4 з великою кль-кстю лакунарних утворень. Фарбування за методом Ван Пзон. Збльшення х 200.
Концентра^я ГК в кровi щурiв 2-4 груп сутте-во перевищувала вщповщн показники в щурiв контрольно! групи в середньому вщ 24.1% до
48.1% (3 доба дослщу), вщ 43.7% до 37.3% (5 доба дослщу) та вщ 9.4% до 36.3% (7 доба дослщу, P<0.05, табл. 2). На 7-й добi дослщу bmíct ГК в щурiв, яким штраперитонеально iмпланту-вали ПТФ ciTKy з НК, на 19.5% та 13.1% був ме-нше порiвняно з такими показниками в щурiв 2-х та 3-''х груп, вщповщно (P<0.05).
Концентра^я ЗО в щурiв 2-' групи суттево перевищувала вiдповiднi показники в контроль-них спостереженнях протягом усього термшу дослiду (P<0.05, табл. 2). Величини дослщжува-них показниш в щурiв 3-'' та 4-' груп були сшвс-тавними з вщповщними в контрольних спостереженнях (P>0.05). На 7-й добi дослщу концент-рацiя ЗО в щурiв 4-'' групи дорiвнювала 5,1+0,3 мкмоль/л, що було на 23.9% та 12.1% був мен-ше порiвняно з такими показниками в щурiв 2-х та 3-'х груп (P<0.05, табл. 2).
Таблиця 2
Концентра^я aiалуроновоТкислоти i зв'язаноао оксипролну в кpoвi шypiв за умов нтраперитонеальноао введення piзних
титв СС
Групи тварин К-сть щурiв Концентра^я в кровi щурiв
Гiалуронова кислота (мкг/мл) Зв'язаний оксипролш (мкмоль/л)
3 доба дослЮження
1. Контроль 6 32,4+3,1 5,5+0,3
2. Розрiз шюри живота + 'Ultrapro' 10 48,1+4,4* 6,9+0,5*
3. Розрiз шюри живота + 'Proseed' 10 41,0+4,0* 6,2+0,6
4. Розрiз шкiри живота + ПТФ Ытка з НК 10 40,2+4,1* 6,1+0,7
5 доба ЮослЮжвння
1. Контроль 6 31,3+3,0 5,3+0,4
2. Розрiз шюри живота + 'Ultrapro' 10 44,8+4,1* 6,6+0,5*
3. Розрiз шюри живота + 'Proseed' 10 45,1+3,8* 6,0+0,5
4. Розрiз шкiри живота + ПТФ Ытка з НК 10 43,0+4,0* 5,6+0,4
7 доба ЮослЮжвння
1. Контроль 6 33,9+3,5 5,7+0,4
2. Розрiз шюри живота + 'Ultrapro' 10 46,2+4,5* 6,7+0,5*
3. Розрiз шкiри живота + 'Proseed' 10 42,7+3,6* 5,8+0,4
4. Розрiз шкiри живота + ПТФ Ытка з НК 10 37,1+3,6* # 5,1+0,3 #
Отриман макро- та мiкроскопiчнi дат свщ-чать про те, що у щурiв протягом 7 дiб (термiну, який е достатшм для ^^ацп спайкоутворення) пiсля iмплантацil рiзних СС не сформувалися спайки в черевнш порожнит. Вираженють реак-ц1Т бiологiчного органiзму у вщповщь на iмплан-тацiю СС ймовiрно, е рiзною, що пiдтвердили патоморфолопчы та бiохiмiчнi дослiдження.
Гiстологiчно було показано сшвставлеш сту-пенi вираженост запальноТ реакци органiзму пiддослiдних щурiв у вiдповiдь на iмплантацiю СС. В щурiв усiх груп запальна реак^я очереви-ни е незначною. Спайки в щурiв, яким було iм-плантовано сiтку 'Ultrapro', складаються перева-жно з колагенових волокон, Тх структура мае неврегульований характер. При пстолопчному обстеженнi дiлянок очеревини щурiв, яким було iмплантовано атку 'Proseed', виявлено, що
спайки представлен рихлою сполучною тканиною. Пстолопчна характеристика тканини очеревини у щурiв з iмплантованою ПТФ аткою з НК також характеризуеться незначно виражени-ми запальними явищами i наявнiстю рихловоло-книстих спайок. Отриман данi висвiтлюють од-наковий профть реакцiТ у вiдповiдь на iмплан-тацiю рiзних СС, якi застосовують для гернюп-ластики грижових вор^.
Бiохiмiчнi дослiдження вииявили дещо iншi процеси стосовно iнтенсивностi процесiв спайкоутворення протягом тсляоперацшного перн оду, проте все це обфунтовано зважаючи на 7-денну динамiку дослщжень. Виявлено суттеве зменшення концентрацiТ маркерiв деструкцiТ ко-лагену - ГК та ЗО, в кровi щурiв з iмплантовани-ми ПТФ атками з НК на 7-й добi дослiду. Остан-не свiдчить про меншу вираженiсть процесiв синтезу колагену в динамiцi пiсляоперацiйного пе-
рюду в щурiв шсля iмплантацiТ Тм сiток з «прос-торовою пам'яттю» ('Rebound system').
Отже, отримаш данi свiдчать про однакову вираженють запальноТ реакцiТ органiзму у вщпо-вiдь на iмплантацiю застосованих СС, що е екс-периментальним обгрунтуванням ефективност клiнiчного застосування ПТФ аток з Нк та вщсу-тност при цьому реакцiТ вiдторгнення. Бтьш оп-тимiстичним в цьому сена е вщсутнють aктивaцiТ колагеноутворення, що висвптюе вiдсутнiсть однiеТ з важливих пaтофiзiологiчних ланок спай-коутворенння в шсляоперацшному перiодi.
Вiдштовхуючись вiд результат експеримен-тальних дослiджень, ми провели кшшчш спосте-реження iз ЛГ iз застосуванням ПТФ сiток з НК, результати яких е оптимютичними, проте потрн бен час для накопичення даних та бтьш трива-лого спостереження за вщдаленими ефектами.
Висновки
1. Пюляоперацшний перiод щурiв пiсля штра-перитонеальноТ iмплaнтaцiТ Тм синтетичних аток 'Ultrapro', 'Proseed' та 'Rebound system' характеризуемся незначно вираженими запальними явищами з боку очеревини та вщсутнютю спа-йок.
2. В KpoBi щурiв пiсля iмплантацiT ПТФ cítok з НК виявляються меншi концентрацiT MapKepiB деструкцiT колагену порiвняно з вiдповiдними даними в щурiв iнших груп, що свщчить не вщсу-THicTb процесiв колагеноутворення.
3. Отримаш даш свiдчать про однаковий профть запальноТ реакцiT оргашзму у вiдповiдь на iмплантацiю застосованих СС, що е експери-ментальним обгрунтуванням ефективност кшш-чного застосування ПТФ cítok з НК.
Л^ература
1. Бебуришвили А. Г. Малоинвазивные технологии в диагностике и лечении осложнений абдоминальной хирургии / А. Г. Бебуришвили, И. В. Михин // Эндоскоп. хир. - 200б. - Т. 12, № 5 . -С. 25-29.
2. Леонов В. В. Хирургическое лечение послеоперационных вентральных грыж / В. В. Леонов, З. С. Мехтиханов. - Харьков, 2003. - 190 с.
3. Тимошин А. Д. Концепция хирургического лечения послеоперационных грыж передней брюшной стенки / А. Д. Тимошин, А. В. Юрасов, А. Л. Шестаков // Герниология. - 2004. - № 1. - С. 511.
4. Torres-Villalobos G. Evaluation of the rebound hernia repair system device for laparoscopic hernia repair / G. Torres-Villalobos, L. Sor-cic, G.R. Ruth [et al] // J Soc. Laparoendoscopic Surg. - 2010. - V. 14. - P. 95-102.
5. Angele M. K. Laparoscopic incisional hernia repair - an alternative to the conventional procedure? / M. K. Angele, F. Lohe, J. Dietz [et al.] // Zentralbl. Chir. - 2005. - V. 130, № 3. - P. 255-259.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОЦЕССОВ СПАЙКООБРАЗОВАНИЯ ПОСЛЕ ПРИМЕНЕНИЯ РАЗНЫХ СЕТЧАТЫХ
ИМПЛАНТАТОВ
Осадчий Д. М.
Ключевые слова: послеоперационная вентральная грижа, лапароскопическая герниопластика, синтитеческая сетка, спайки, коллаген, гиалуроновая кислота, связанный оксипролин
Цель работы - сравнительное изучение особенностей течения послеоперационного периода у крыс после введения им синтетических сеток (СС) в аспекте определения интенсивности процессов спайкообразования в брюшной полости. Работа выполнена на 36 крысах в условиях хронического опыта с соблюдением основных требований патофизиологического эксперимента. У крыс в течение 7 суток после имплантации разных СС не образовывались спайки в брюшной полости. Гистологически показаны сопоставимые степени выраженности воспалительной реакции организма крыс в ответ на имплантацию СС, которая является незначительной. Показано существенное снижение концентрации маркеров деструкции коллагена в крови крыс с имплантированными политетрафлуороэтиленовыми (ПТФ) сетками с нитиноловым каркасом (НК) на 7-й день опыта. Полученные данные свидетельствуют об одинаковой выраженности воспалительной реакции организма в ответ на имплантацию СС, что является экспериментальным обоснованием эффективности клинического применения ПТФ сеток из НК.
Summary
COMPARATIVE INVESTIGATION OF ADHESION FORMATION IN RATS AFTER IMPLANTATION OF DIFFERENT MESHES Osadchiy D. N.
Key words: postoperative ventral hernia, laparoscopic hernioplasty, synthetic mesh, adhesions, collagen, hialuronic acid, constrained oxyploline
This work was aimed to compare the clinical course of postoperative period in rats which were subjected to the implantation of synthetic meshes (SM) and to study the intensity of abdominal adhesion formation. The research was carried out on 36 rats in chronic experimental conditions according to basic requirements for pathophysiological experiment. Abdominal adhesions in rats were not observed for 7 days after the SM implantation. Histological investigation showed low intensity of inflammatory reaction in rats caused by SM implantation. The level of collagen destruction markers were shown to be significantly low in rats blood on the 7th day after the implantation of polytetrafluoroethylene (PTF) meshes modified with nitinol. The data obtained testifies the identical expressiveness of inflammatory reaction to SM implantation that may be used as experimental background for application of PTF meshes modified with nitinol.
