CC BY
15
1СТОР1Я ТА ТЕОР1Я ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
УДК 341.1/8
Ю. С. Бшенкова
ПВНЗ "Буковинський ушверситет" (м. Чершвщ)
ПОСЕРЕДНИЦТВО УКРА1НСЬКО1 РСР У ВРЕГУЛЮВАНН1 1НДОНЕЗ1ЙСЬКОГО КОНФЛ1КТУ (1946-1950 рр.)
©Быенкова Ю С., 2015
Розглянуто роль делегацн УкраТнськоТ РСР в ООН у мирному розв'язанш 1ндонезшсько-Голландського конфлiкту. Дослiджено правовi аспекти украТнськот позици у цьому питаннi та ощнюеться значення виниклих прецедентiв для подальшоТ практики мiжнародно-правових в1дносин.
Ключовi слова: нове мiжнародне право, ООН, УРСР, Iндонезiя.
Ю. С. Биленкова
УЧАСТИЕ ДЕЛЕГАЦИИ УКРАИНСКОЙ ССР ПРИ ООН В МИРНОМ УРЕГУЛИРОВАНИИ ИНДОНЕЗИЙСКОГО ВОПРОСА (1946-1950 гг.)
Рассмотрена роль делегации Украинской ССР при ООН в мирном разрешении Индонезийско-Голландского конфликта. Исследовано юридическое оформление позиции УССР по этому вопросу и значение созданных прецедентов в дальнейшей практике международных отношений.
Ключевые слова: новое международное право, ООН, УССР, Индонезия.
Yu. S. Bilenkova
PARTICIPATION OF DELEGATION OF UKRAINIAN SSR IN UN PEACEFUL SETTLEMENT OF THE INDONESIAN QUESTION (1946-1950)
The article considers the role of delegation of Ukrainian SSR in UN in resolution of Indonesian-Dutch military conflict. The legalization of the issue is studied and the weight of the precedent in further international relations is assessed.
Key words: new international law; UN; Ukrainian SSR; Indonesia.
Постановка проблеми. Одним i3 принцитв нового мiжнародного права, що утвердилося в OTcreMi мiжнародних вщносин з друго! половини ХХ ст., став принцип рiвноправностi та самовизначення народiв, декларований Статтею 1 Статуту ООН, та частково розкритий Главою XI Статуту. Изшше цей принцип набув свого пщтвердження у Декларацп про надання незалежносп колошальним кра!нам i народам 1960 р., Декларацп про принципи мiжнародного права 1970 р., Гельсшському заключному акт 1975 р. i т. д. Остаточному закршленню цього принципу у мiжнародних угодах передував перюд його становлення у практищ мiжнародних вщносин.
Дослщження питань боротьби за незалежшсть колошальних народiв в практицi ООН е цiкавим ще й тому, що одну i3 помiтних ролей у pyci до деколонiзацiï вiдiграла позищя з цього питання Украïнськоï РСР. Представники Украши неодноразово виступали i3 чiткими вимогами вiдстоювання прав народiв на самоyправлiння.
У статтi розглянуто доволi вузьку тему, яку ще не було окремо висвгглено у вггчизнянш та зарyбiжнiй iсторико-правовiй наущ.
Метою статп е на конкретному прикладi iндонезiйського питання розкрити зусилля yкраïнськоï делегацiï в ООН у справi становлення та утвердження основних принцитв нового мiжнародного права.
Виклад основного матерiалу. Територiя сучасно1' 1ндонези - Голландська Ост-Iндiя -перебувала тд владою нiдерландськоï корони вщ 1800 р., коли було нацiоналiзовано Голландську Ост-1ндську компанiю. Влада корони на щ величезнi територiï поширювалась через розгалужену мережу факторiй i форпостiв та по сyтi була таласократичною. 1з yкрiпленням метрополiï та рядом завоювань друго1' половини Х1Х - початку ХХ столiття вплив на щ територiï посилився, що викликало закономiрний спротив мiсцевих елгг. 1з початку ХХ столiття не припинявся активний рух з протиди голландськiй адмiнiстрацiï, що став одтею iз причин лояльного ставлення мюцевого населення до японсько1' окyпацiï архшелагу пiд час Друго1' свiтовоï вшни.
Наприкiнцi наймасштабнiшого геополiтичного конфлiктy ХХ столггтя, 17 серпня 1945 р. спшка революцiонерiв на чолi з майбуттм багаторiчним президентом Iндонезiйськоï республши Сукарно проголосила незалежнiсть Iндонезiï. Держави-переможнищ, зокрема европейськi, сприй-няли цей рух як колаборащонютський та виступили проти подiбного починання. З жовтня 1945 р. почалась полщшна акщя нiдерландських вiйськ, якi з вшськовою пiдтримкою Великобританiï спробували вiдновити контроль над архшелагом. Цi заходи призвели до початку збройного конфлшту, який в шдонезшськш iсторiографiï отримав назву Першо1' колонiальноï вiйни, а в голландськш - Першо1' полiцiйноï акци. Конфлiкт порушував принцип вiдмови вщ вiйни як засобу вирiшення спорiв, декларований Статутом ООН, та таким чином став одним з перших серйозних виклиюв ефективносп дiяльностi ще1' мiжнародноï органiзацiï. Бiльше того, цей вшськовий конфлiкт ознаменував початок конфронтацп, що через деякий час отримала назву "холодно1' вшни" -тут чи не вперше вiдкрито зггкнулися геополiтичнi iнтереси двох великих держав - постшних членiв РБ ООН - СРСР та Великобритании
Вище керiвництво СРСР чiтко yсвiдомлювало, що в умовах повоенного облаштування свггу прiоритетним завданням стае завоювання зон впливу. Оскшьки значна частина територш iз вигiдним стратегiчним розташуванням перебувала тд владою захiдних держав, рух до деколо-нiзацiï, поеднаний iз пiдтримкою мiсцевих елiт, стае важливими вектором полггики Радянського Союзу. В^м остаточного становлення цей вектор набуде дещо пiзнiше, iз початком конфлшту на Корейському пiвостровi.
Офiцiйна позищя зовтшньополггичного вiдомства Союзу РСР щодо iндонезiйського питання, що знайшла вщображення у пiзнiшiй радянськiй iсторiографiï, полягала у переконанш щодо наявностi правових тдстав та одночасно необхiдностi залучення Ради безпеки ООН до мирного урегулювання iндонезiйськоï ситyацiï, "згiдно з принципами справедливости та мiжнарод-ного права" (пункт 1 статп 1 Статуту ООН) [5, с. 11]. До врегулювання питання було виршено дiево залучити делегацiю Укра1'нсько1' РСР.
На I сесп Генерально1' асамбле1' ООН 21 сiчня 1946 р. Голова украшсько1' делегацiï, мiнiстр закордонних справ УРСР Д. З. Манульський оприлюднив листа до Ради безпеки ООН, у якому, вщповщно до положень статей 34 та 35 Статуту ООН, закликав провести розслщування ситуацп, що склалася в 1ндонезп [1, с. 145]. Мiнiстр звернув увагу Ради безпеки на той факт, що заходи, яю проводили в 1ндонезп регyлярнi британськi вшська та японськi збройнi сили проти мюцевого населення, мали ознаки военно1' акцiï, яка, на думку украшського уряду, загрожувала мiжнароднiй стабiльностi, миру та безпещ. Д. З. Манульський наполягав на тому, що Рада безпеки ООН мае провести розслщування та вжити заходiв, визначених Статутом ООН [6, с. 288].
Цим актом делегата Укра!нсько! РСР вперше в юторп дп т.зв. нового м1жнародного права було поставлено принципове питання, що зрештою не обмежувалось лише проблемою 1ндонезп, а стало важливим кроком для всiх колошальних народiв у русi до здобуття ними свободи та незалежностi.
Уперше в практицi Оргашзацп Об'еднаних Нацш делегацiя Укра1нсько1 РСР квалiфiкувала збройну боротьбу метрополп проти нацiонально-визвольного руху в колонн як дiю, що загрожуе м1жнародному миру та безпещ. Слщ погодитись iз думкою К. С. Забнайла про те, що такою квалiфiкацiею було доповнено змют принципу права народiв на самовизначення. Заява уряду Укра!ни в 1946 р. була першою спробою залучити ООН до лшвщаци системи колонiалiзму [5, с. 12].
Пропозицiю Украшсько! РСР було розглянуто 9 лютого 1946 р. В дебатах взяв участь i представник украшсько! делегацп Д. З. Ману!льський. Вш визнав, що англшсью вiйська прибули в 1ндонезда за згодою ООН, щоб прийняти капiтуляцiю Японi!, та висловив побоювання з приводу того, що дп Великобританi! спрямованi на придушення нацiонально-визвольного руху народу Iндонезi! [6, с. 292-298]. Своею чергою, мшстр закордонних справ Великобританi! Е. Бевш зазначив, що вiдсутнiсть вимоги представника УРСР щодо виведення британських вшськ вказуе на його згоду з тим, що присутнють англiйських солдат в 1ндонезп не загрожуе справi миру.
Д. З. Ману!льський 11 лютого 1946 р., на 16-му засщанш Ради безпеки ООН, виступив з пропозищею до члешв Ради прийняти резолющю про створення комюп у складi представникiв США, СРСР, Китаю, Великобританп та Голландi!, яка мае на мющ провести розслщування справи, встановити в Iндонезi! мир та доповюти РБ ООН про наслщки свое! роботи [6, с. 360].
При обговоренш було тднято питання про наявнiсть правових тдстав щодо внесення укра!нською делегацiею, яка не е членом Ради безпеки ООН, власних пропозицш на розгляд цього органу. Представники Китаю, Францп, а також Сгипту та Голландп тдтримали таке право на пропозищю для укра!нсько! делегацi!. Представник СРСР зазначив, що жодна стаття Статуту ООН не дае УРСР права робити пропозицп РБ ООН, проте "вислухати укра!нську пропозицiю з врегулювання шдонезшського питання не завадить" [3, с. 29]. Отже, тим самим створено важливий прецедент у робот Ради безпеки ООН, що згодом набув постшно! практики. Проект резолюцп Укра!нсько! РСР у справi щодо 1ндонезп було поставлено на голосування Ради безпеки ООН, однак вш не набрав потрiбно! бшьшосп голошв i не був прийнятий.
Згодом 1ндонезшський конфлiкт був тимчасово призупинений за посередництвом створено! при ООН Комюп з добрих послуг, до яко! увшшли представники Бельгi!, Австралп та США. 17 сiчня 1948 р. мiж сторонами конфлiкту укладено Ренвшьську угоду, за якою на деякий час було оголошено внутршнш мир. Втiм уже в вересш 1948 р., використавши внутрiшнi протистояння полггичних сил в Iндонезi!, Нщерланди поновили военнi дi!, розпочавши таким чином т.зв. Другу колошальну вшну (Другу полiцейську акцiю).
На Другш сесi! Генерально! Асамбле! ООН 13 листопада 1947 р. Укра!нську РСР обрано непостшним членом Ради Безпеки ООН на дворiчний термiн (1948-1949 рр.). Представники УРСР одразу ж активно включились в роботу над найбшьш актуальними питаннями свггово! безпеки, зокрема й питанням вщновлення миру в 1ндонезн. 1 липня 1948 р. Д. З. Ману!льський виступив у Радi безпеки ООН з засудженням агресп.
1з вiдновленням военних дш в регiонi Укра!нська РСР виступила з настшною вимогою негайного виршення конфлiкту засобами мiжнародного права. 27 грудня 1948 р. Д. З. Манушьський у Радi безпеки ООН вню проект резолюцп з питання про голландсью вшська. Передбачалося негайне !х вiдведення на т позицi!, якi вони займали до вщновлення военних операцш проти 1ндонезшсько! Республiки [6, с. 364]. Проект ршення, запропонований УРСР, не був схвалений, бшьшють членiв Ради безпеки вщмовилась дати згоду на вщсч н1дерландським агресорам [4, с. 93 - 94] силами ООН.
У серпш - листопадi 1949 р. лщери Iндонезiйсько! республiки пiшли на компромю: вони погодились на включення 1ндонезп до складу Нiдерландсько-Iндонезiйського союзу на чолi з голландською королевою. Проте поступки, хоч i сприяли розв'язанню конфлшту, все ж не задовольнили жодну iз сторiн, а тому мали тимчасовий характер.
Збройний конфлшт в 1ндонезп тривав i розширювався. Делегацiя УРСР продовжувала наполегливо закликати до припинення вогню - 3 грудня 1949 р. украшська делегацiя внесла на розгляд Четверто1 ceciï Генерально1' асамбле1' проект вщповщно1' резолюцiï. За прийняггя проекту УРСР виступили делегацiï краш соцiалiсгичного блоку - Радянського Союзу, Польщi, Чехословаччини та ш Вгiм, на противагу цьому проекту в умовах початку блокового протистояння бiльшiсть представниюв захдних краш у складi спецiального полпичного комiтету вкотре спромоглися вiдхилити "украшський" проект. Формальною причиною стала невщповщнють положенню стагтi 12 Статуту ООН (неможливють винесення на розгляд Генеральноï асамблеï питання, що уже розглядаеться Радою безпеки). Цiкаво, що на цьому ж засщанш прийнятий шший проект резолюцiï, що таки порушував те ж положення Статуту. Цим проектом схвалювалась прийнята в листопадi 1949 р. на так званш конференцiï "круглого столу" у Гаазi угода м1ж Нидерландами i залежним вiд Сполучених Штатiв альтернативним Сукарно марiонетковим урядом Iндонезiï.
З шщативи Украшсько1' РСР питання знову було внесено на розгляд Ради безпеки 12 грудня 1949 р. 1деться про проект резолюцп з питання виведення голландських вшськ та rnmi заходи. Пропонувалося вивести вiйська на позицп, якi вони займали до початку военних дiй у грудш 1948 р.; вимагати вiд голландського уряду звшьнення полiтичних в'язнiв i припинення терору; створити комюда ООН у складi представникiв держав-членiв Ради безпеки ООН, якш доручити розгляд справи; лшвщувати комiсiю ООН з 1ндонезп [6, с. 365].
15 серпня 1950 р. свiтове товариство наполягло на дотриманш норм м1жнародного права i легiтимiзувало незалежнiсть 1ндонезп. Неухильна позицiя голови делегацiï Украшсько1' РСР з iндонезiйського питання призвела до зародження особистих дружнiх стосунюв м1ж Д. З. Манульським та президентом Сукарно [2, с. 16]. Бшьше того, виголошена украшським мшютром закордонних справ з трибуни ООН промова "Руки геть вщ 1ндонезй", заклала пщгрунтя партнерських стосункiв м1ж Джакартою та Киевом, що продовжили iснувати й пiсля розвалу Радянського Союзу.
Отже, внесок молодо1' дипломатн Украшсько1' РСР у здобуття незалежносп Iндонезiею вiдiграв помiтну роль у покращенш мiжнародного iмiджу й самого украшського республiканського МЗС, яке при створенш ООН захiднi краши вважали продовженням загальнорадянського зовшш-ньополiтичного вщомства. Немае iлюзiй щодо хоча б якоюь незалежностi вiд московського мшстерства закордонних справ, пiд контролем якого знаходились навгть найдрiб'язковiшi дiï дипломата УРСР. Тим не менше, активна позищя голови делегацн Радянсько1' Украши Д. З. Манушьського привернула увагу мiжнародного спiвтовариства до республiки, яка до цього вважалася статистом, протягнутим СРСР до ООН.
1. Василенко В. А. Правов1 аспекти ynacmi Украгнськог РСР у м1жнародних eidnocunax. - К. : Пол1твидав Украши, 1984 - 207 с. 2. Васильева-Чекаленко Л. Д. Украша в мiжnaрoдnux eidnocunax (1944-1996 рр.): naвч. поаб. - К.: Освта, 1998. - 234 с. 3. Воробйов О. I. Украгмська РСР na мiжnaрoдniй арет. - К.: Зnannя, 1970. - 96 с. 4. Зaбiгaйлo К. С. В ттересах миру та дружби мiж naрoдaмu. Мiжnaрoдno-прaвoвa дiяльnicть УРСР. 1945-1972 рр. : Дoкумеnтu i мaтерiaлu. - К. : Вища школа, 1974. - 335 с. 5. Забигайло К. С. Вопросы междуnaрoдnoгo права в практике Укратской СРСР (1944-1964 гг.) [Текст]: автореф. дис. ... д-ра юрид. naук / АН УРСР. Секция обществ. naук - 32 с. 6. Украшська РСР na мiжnaрoдniй ареш // Зб. док. i мaтерiaлiв. 1944-1961 рр. -К. : Полтвидав УРСР, 1963 - 576 с.
