CC BY
153
Айсел Азад кизи Омарова,
аспрантка
На^ональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 340.15 (477)
про статус укратнськот рср
до початку перебудови
У статт дослщжуеться правовий статус Украшсько1 РСР до початку перебудови. Проводиться аналiз конституцшних аклв, закотв та шших нормативно-правових аклв, яю закрь плювали статус Украшсько1 РСР у складi СРСР. На основi вивчення нормативних джерел й монографiчноï лiтератури зроблено висновок про суперечливкть юридично закрiпленого та реально кнуючого статусу Украшсько1 РСР у складi Союзу до початку перебудови.
Ключов1 слова: Украшська РСР, правовий статус, перебудова, СРСР.
Актуальшсть теми зумовлена тим, що Украша 23 роки е незалежною державою, однак початок шляху до ще'1 незалежност припадае саме на роки так звано!" перебудови - 1985— 1991 рр. Саме у цей перюд Украша починае здшс-нювати першi кроки як самостшна та незалежна держава. У зв'язку iз цим особливу увагу потрiбно придiлити нормативно-правовим актам, яю були чин-ними у зазначений перюд та вплинули на можливють становлення Украши як суверенно! держави.
Метою публiкацiï е визначення правового статусу Украшсько1 РСР у складi РСР до початку перебудови, а завданнями - науково-правовий аналiз конституцшних акив, законiв та шших нормативно-правових акпв, якi закршлювали статус Украшсько1 РСР у складi СРСР.
Науковi проблеми щодо правового статусу Украшсько1 РСР до початку перебудови, нормативно-правовi акти, чиннi у зазначений перюд, розгля-дались у роботах таких правознавщв, як Бурчак Ф. Г., Гончаренко В. Д., брмолаев В. М., Кукушкин Ю. С., Кульчицький С. В., Лазарев Б. М., Миро-ненко О. М., Пашко Л. А., Фукс С. Л., Чистяков О. И., Шемшученко Ю. С. та шшь
Як ввдомо, Украша була одшею i3 краш-засновниць СРСР, утвореного 30 грудня 1922 р. на 1-му 3'ï^i Рад Союзу РСР. Саме на цьому 3'ï^i ухва-лено Декларащю про утворення СРСР 1922 р. [1] та Договiр про утворення СРСР 1922 р. [2]. У Декларацп про утворення СРСР наголошувалось, що Союз е добровшьним об'еднанням народiв, i що за кожною з респу-блiк збертаеться право вiльного виходу iз СРСР. Договiр про утворення СРСР у ст. 1 закршлював вичерпний перелж питань, що входили до ввдання Союзу. У цiлому до повноваження СРСР належали питання загальносоюз-ного значення, яы не обмежували права союзних республiк у вирiшеннi внутршньопол^ичних питань. Декларацiя i Договiр про утворення СРСР 1922 р. не мктили прав союзних республж, окрiм зазначених вище, що давало можливкть у подальшому вирiшувати питання обсягу повноважень союзних республж аж до максимального звуження.
Конститущя СРСР 1924 р. у ст. 1 дублювала положення Договору про утворення СРСР щодо повноважень Союзу i, що важливо, цей перелж був вичерпний, а у ст. 3 закршлювала, що вс iншi питання виршувались союз-ними республiками самостiйно [3]. Суверештет союзних республiк обме-жувався лише з питань, що належали до компетенцп СРСР. Конститущя надавала Союзу велик права, як забезпечували його нормальне функщо-нування, його зовшшню безпеку та внутрiшнiй розвиток на шляху до сощ-алiзму. Однак ще бiльш уваги Основний Закон придшяв гарантiям прав членам Союзу - союзним республшам [18, с. 115].
Конститущя УСРР 1929 р. у ст. 3 встановила, що Украшська СРР увшшла до складу Союзу як суверенна договiрна держава, суверенитет яко1 обмежувався лише повноваженнями, переданими до ввдання СРСР [4]. Бюджет Украшсько1 СРР затверджувався ВУЦВК i був самостшною частиною единого союзного бюджету (ст. 71). Як зазначае Мироненко О. М., Конститущя УСРР 1929 р. на найвищому рiвнi закршлювала принцип верховенства загальносоюзних орга-шв та загальносоюзного законодавства, що перетворювало проголошений суверенитет у полiтичний мiф [21, с. 40].
5 грудня 1936 р. була прийнята нова Конститущя СРСР [5], ввдпо-ввдно до ст. 14 яко1 у перелшу питань, ввднесених до вiдання Союзу, з'я-вились такi, як: змiна кордошв мiж союзними республiками, затвердження утворення нових кра1в та областей, а також нових автономних республш та автономних областей у складi союзних республш, управлiння банками, промисловими та сшьськогосподарськими установами та пiдприемствами, а також торговими шдприемствами загальносоюзного значення, встанов-лення законодавства про шлюб та родину. Обсяг повноважень союзних оргашв у порiвняннi iз Конститущею СРСР 1924 р. був збшьшений, однак вiн все одно був вичерпний. Ст. 20 Конституцп СРСР 1936 р. наголошувала, що у разi розбiжностi закону союзно1 республши iз загальносоюзним дiе загальносоюзний закон. Тобто вже на рiвнi союзно1 Конституцп був закрЬ плений принцип верховенства загальносоюзних закошв.
На основi ново!" союзно!" Конституцп була прийнята Конституцiя УРСР 1937 р. [6], яка вже не мктила норми про те, що Украша е суверенною договiрною державою у складi СРСР. Право вшьного виходу зберiгалось у ст. 14, однак яким саме чином здшснювалось це право — не було прописано. Питання, що належали до ввдання Украшсько1 РСР, були такими ж, як i повноваження Союзу, однак на мкцевому рiвнi у межах республши. Тому при виршенш тих чи шших питань Украшська РСР керувалась ршеннями союзних органiв. Норми щодо того, що бюджет Украшсько1 РСР е самостш-ною частиною союзного бюджету, вже не було. Встановлення кордошв та районного подшу областей Украшсько1 РСР вiдповiдно до ст. 19 Конституцп УРСР було у ввданш Украшсько1 РСР.
У 1945 р. статус Украшсько1 РСР дещо змшився - Украшська РСР разом iз БРСР стали одними з краш-засновниць ООН. Також вiдповiдно до ст. 18-а Конституцп СРСР 1977 р. [7] та ст. 74 Конституцп УРСР 1978 р. [8] Украш-ська РСР мала право вступати у вщносини з шоземними державами, укладати з ними договори i обмшюватись дипломатичними та консульськими представ-никами, брати участь у дiяльностi мiжнародних оргашзацш.
Конституцп СРСР 1977 р. та Украшсько1 РСР 1978 р. мктили новi норми, яы впливали на державний лад. Одшею iз таких норм було консти-туцiйне закрiплення единовладного статусу Комушстично1 партп у ст. 6 обох Конституцш. КПРС контролювала в державi абсолютно все: радянський апа-рат, силовi вiдомства, засоби масово!" шформацп, профспiлки i громадськi органiзацiï. Це була вже не пария, а державна структура [19, с. 3-4] Будь-яке ршення союзного або республжанського характеру обговорювалось i приймалась ввдповвдна постанова ЦК КПРС. Так, у Постановi ЦК КПРС та Ради Мiнiстрiв СРСР «О личных подсобных хозяйствах колхозников, рабочих, служащих и других граждан и коллективном садоводстве и огородничестве» [12] ЦК КПРС та Рада Мiнiстрiв СРСР зобов'язували союзш республжи розробити та здшснити заходи щодо збшьшення виробництва сiльськогосподарськоï продукц^1" в особистих шдсобних господарствах кол-госпникiв, робмиыв, службовцiв та iнших громадян, а також на полшшення органiзацiï закупок сшьськогосподарсько1 продукц^1" у населення. ЦК КПРС та Рада Мiнiстрiв СРСР у Постановi «О дальнейшем развитии высшей школы и повышения качества подготовки специалистов» [13] також дбали про полшшення якоси освгти у комунiстичному напрямку. Як бачимо, нав^ь питання республiканського значення виршувались спочатку в ЦК КПРС, а поим вже за рiшенням партп дiяли республiканськi органи.
Конституцiя СРСР 1977 р. вперше в прямш формi та в спецiальнiй стата проголосила на притаманному 1и вищому юридичному рiвнi принцип демократичного централiзму [20, с. 211]. Так званий демократичний централiзм означав виборшсть всiх органiв державно!" влади знизу доверху, шдзв^шсть ÏX народовi, обов'язковють рiшень вищестоящих органiв для нижчестоящих. Цими вищестоящими органами були союзш органи влади, а не республшансьы
вишд органи влади, отже, був вщсутнш справжнш суверештет в його сутшс-ному розумiннi. УкраТнська РСР не становила виняток серед шших союзних республiк, i республiканськi вишд органи влади були нижчими щодо вищих союзних оргашв, тому демократичний централiзм був перевагою для Союзу в щлому, а не для УкраТнськоТ РСР.
Однак про суверенитет союзних республiк говорилось i в Конститущях, як союзнiй, так i республшанськш. У ст. 76 Конституцп СРСР 1977 р. зазна-чалось, що всi союзнi республiки е суверенними. Ст. 68 Конституцп УкраТнськоТ РСР 1978 р. також закршлювала положення про те, що УкраТнська РСР е суверенною радянською сощалютичною державою. Тобто юридично УкраТна визнавалась державою, яка спроможна самостшно виршувати як внутрш-ньодержавнi питання, так i питання щодо взаемовщносин з шшими державами. Про суверештет УкраТни йшлося i у Декларацп ВерховноТ Ради УкраТнськоТ РСР вщ 20 квiтня 1978 р. «Про прийняття i оголошення Конституцп (Основного Закону) УкраТнськоТ РадянськоТ СощалютичноТ Республши» [11], яка встановлювала, що УкраТнська РСР приймае Конститущю 1978 р. виража-ючи суверенну волю народу УкраТнськоТ РСР. Однак Конститущя УкраТнськоТ РСР 1978 р. розроблялась i приймалась вщразу пiсля прийняття Конституцп СРСР 1977 р. i у повнш вiдповiдностi iз нею. Аналiз республiканськоï Конституцп свщчить, що навiть бiльшiсть статей продубльоваш з союзно'Т Конститу-ц11. Тому твердження, що Конститущя Украшсько1 РСР «виражала суверенну волю народу Украшсько1 РСР» насправдi було фiкцiею.
За ст. 70 Конституцп СРСР 1977 р. держави, що входили до Союзу, визнавались рiвноправними, а ïx об'еднання - добровшьним. Ст. 72 встановлювала, що кожна союзна республша мала право вшьного виходу з Союзу. Положення щодо добровшьноси об'еднання союзних республш та право виходу союзно1 республжи зi складу СРСР також закршлялось у Конституцп Украшсько1 РСР 1978 р. У ст. 69 зазначалось, що УкраТнська РСР зберЬ гае за собою право вшьного виходу з СРСР. Однак був ввдсутнш мехашзм виходу союзно1 республiки зi складу СРСР, який не було прописано аш в Конституцп СРСР, аш в спещальному законi. Все це робило право виходу зi складу союзу фшщею. Тому фактично шсля створення СРСР УкраТнська РСР перестала бути незалежною державою, втратила свш суверештет та можливкть повернення до щеТ незалежностi, тобто виxiд iз Союзу. УкраТнська РСР, як i iншi союзнi республiки, фактично була одним iз регiонiв СРСР, а не рiвноправним членом союзу.
Конститущя УкраТнськоТ РСР 1978 р. встановлювала вщповвдш повнова-ження, що належали до вщання найвищих оргашв державно'Т влади i управ-лшня в Украïнi, а Конституцiя СРСР 1977 р. закршлювала и повноваження, яы належали до виключного вщання Союзу. Саме в союзнiй Конституцп 1977 р. перелiк повноважень Союзу не був вичерпним. Це давало можливють для зловживання владою вищими союзними органами державно'Т влади та управлшня. 1х детальний аналiз приводить до висновку, що ршення республЬ
канських оргашв влади або дублювали ршення вщповщних союзних оргашв влади, або взагалi дiяли за прямою вказiвкою вищих союзних оргашв влади.
Стаття 73 Конституцп СРСР 1977 р. всi найважливiшi питання життедЬ яльностi державного органiзму виключала з компетенцп УРСР та шших союзних республiк. Стосовно ж повноважень, що належали Укра!ш, то й вони не могли виршуватись без дозволу ЦК КПРС [21, с. 44].
Конститущя Украшсько! РСР майже повшстю дублювала союзну Консти-туцiю. У ст. 4 украшсько! Конституцп закрiплялось, що всi державш та громад-ськi органiзацiï, службовi особи зобов'язанi додержуватись Конституцп! СРСР, Конституцп Украшсько! РСР i радянських закошв. Тобто прiоритетнiсть союз-но! Конституцп! була закрiплена на конституцiйному рiвнi.
Союзна Конституцiя у п. 1 ст. 73 закршляла, що утворення автономних областей у складi союзних республш е повноваженням Союзу, тодi як у Конституцп! Украшсько! РСР 1978 р. такого повноваження за ïï органами державно! влади закршлено взагалi не було. Таке повноваження надавало можливкть союзним органам мати доступ до управлшня адмiнiстративно-територiальним устроем Укра!нсько! РСР. Однак вщповщно до п. 6 ст. 108 Конституцп Украшсько'! РСР 1978 р. визначення порядку виршення питань адмшктративно-територiального устрою Украшсько! РСР, встановлення i змша меж i район-ний подш областей, утворення районiв i райошв у мiстах, перетворення селищ у мкта, встановлення пiдпорядкованостi мiст, проведення перейменування райошв, мют, районiв у мютах, селищ та iнших населених пункив належало до компетенцп! украшських органiв державно! влади.
Союзнi органи визначали загальш начала органiзацiï i дiяльностi республЬ канських та мкцевих органiв державно! влади i управлшня. Органи державно! влади Укра!нсько! РСР здшснювали свое управлiння у республщ чiтко до цих загальних начал i будь-який вихвд за межi цих вказiвок був недопустимий.
Пунктом 4 ст. 73 Конституцп СРСР 1977 р. було встановлено, що вишд органи державно! влади та управлшня СРСР забезпечують едшсть законодав-чого регулювання на всш територп СРСР, визначають основи законодавства Союзу РСР та союзних республж. Верховна Рада СРСР приймала основи законодавства СРСР та союзних республж, що давало !й можливють контро-лювати i правову систему Украши. Бшьш того, усi основи законодавства, яш приймалися Верховною Радою СРСР, повшстю дублювалися союзними респу-блiками, в тому чиси й Укра!нською РСР.
Проведення едино! соцiально-економiчноï полiтики, управлшня еконо-мiкою СРСР, визначення основних напрямiв науково-технiчного прогресу й загальних заходiв по рацiональному використанню та охорош природних ресурсiв, загальне керiвництво галузями союзно-республiканського пiдпоряд-кування було компетенщею союзних органiв влади вщповвдно до п. 5 ст. 73 Конституцп СРСР 1977 р. Рада Мiнiстрiв Украшсько! РСР розробляла i вносила у Верховну Раду Украшсько! РСР поточш й перспективш державш плани економiчного i сощального розвитку Украшсько! РСР. Однак адмшЬ
стративно-командна економiчна система, яка передбачала жорсткий центра-лiзм господарсько'1 дiяльностi на основi державно'1 власностi та використання скорш iдеологiчниx методiв управлшня, анiж економiчниx, призводила до жорсткого контролю республжансько1 економiки центром.
Вщповщно до п. 7 ст. 72 Конституцп Украшсько'1 РСР ïï вищд органи державно!" влади та управлшня розробляли й затверджували державш плани економiчного i соцiального розвитку Украшсько1 РСР. Саме на основi цих дер-жавних планiв здiйснювалось керiвництво економiкою Украши. Державний план економiчного та соцiального розвитку Украшсько'1 РСР був складовою частиною державного плану економiчного й сощального розвитку СРСР i мав вщповщати його основним завданням та напрямам. Так плани приймалися союзними органами, а вже на ïx основi розроблялись вщповвдш республшан-ськi плани розвитку. Вщповщно до ст. 1 Положення про Державний плановий комгтет СРСР (Держплан СРСР), затверджений Постановою Ради Мiнiстрiв СРСР «Об утверждении положения о Государственном плановом комитете СССР (Госплан СССР)» [14], Держплан СРСР був союзно-республшанським органом, що здшснював загальнодержавне планування сощального та еко-номiчного розвитку СРСР. У самому Положенш у ст. 2 закршлювалося, що дiяльнiсть цього органу базувалась на Програмi КПРС, ршеннях з'ïздiв КПРС, а також постановах ЦК КПРС та Ради Мiнiстрiв СРСР. Цей орган здшснював координащю дiяльностi Рад Мiнiстрiв союзних республiк. Задля повного контролю за союзними республшами вщповвдно до Постанови Ради Мiнiстрiв СРСР «Об утверждении положения об уполномоченном Госплана СССР по экономическим районам СССР» [15] Держплан СРСР мав сво'1'х уповноваже-них з вщповщним апаратом в економiчниx районах (ст. 1). Зпдно з Постановою Ради Мiнiстрiв Укра1нсько1 РСР «Про затвердження положення про державний плановий комитет Украшсько1 РСР (Держплан УРСР)» [16] Держплан створювався i в Украшськш РСР, його дiяльнiсть також базувалась на Про-грамi КПРС, рiшенняx з'ïздiв КПРС, а також постановах ЦК КПРС та Ради Мiнiстрiв СРСР (ст. 2). У свош дiяльностi Держплан УРСР навгть керувався постановами Верховно!" Ради СРСР та ïï Президп (ст. 3). Все це призводило до того, що розробка плашв економiчного i сощального розвитку в союзних рес-публшах здiйснювався пiд жорстким контролем Союзу i про жодну шщативу або незалежшсть у цш сферi державного управлiння не могло бути i мови.
Порядок користування землею, надрами, водами, лками, охорона навко-лишнього середовища також здшснювався за вказiвками союзних органiв. У 1977 р. були затверджеш Основи люового законодавства СРСР та союзних республш згiдно iз Законом СРСР «Об утверждении лесного законодательства СССР и союзных республик» [9] i на основi цього закону був прийнятий Люо-вий кодекс Украшсько'1 РСР, який уводився у дш Законом Украшсько'1 РСР «Про затвердження Люового кодексу Украшсько'1 РСР» [10]. Лiсовi вiдносини в Украïнi регулювались Основами лкового законодавства СРСР та союзних республш i прийнятими на ïx основi iншими актами. Як бачимо на прикладi
лкових вщносин, питання користування природними ресурсами також дикту-валось союзними органами, республжансью органи державно!' влади не мали права приймати ршення на власний розсуд.
Фшансово-бюджетна система Украшсько! РСР так само не була само-стшною, вона була одшею з ланок великого ланцюга союзно! фшансово-бюджетно! системи. Ст. 145 Конституцп' Украшсько! РСР встановлювала, що державний бюджет Украшсько! РСР е складовою частиною единого державного бюджету СРСР. Саме до ввдання Союзу належали розробка та затвер-дження единого державного бюджету СРСР, керiвництво единою грошовою i кредитною системою, встановлення податшв i доходiв, що надходять на утво-рення державного бюджету СРСР, визначення пол^ики у сферi цш i оплати працi (п. 6 ст. 73 Конституцп' СРСР 1977 р.). Тшьки шсля прийняття ввдпо-вiдних рiшень органами державно! влади СРСР Украшська РСР приймала на !'х основi рiшення щодо цих питань на республшанському рiвнi. Нав^ь мк-цевi податки i збори регулювались Указом Президп Верховно! Ради Союзу РСР «О местных налогах и сборах» [17].
Отже, при утворенш СРСР Украшська РСР вважалась суверенною державою, а приеднання до Союзу - добровшьним. Повноваження, як належали до ввдання Союзу, мали загальносоюзний характер i могли бути ефективно виконаш лише на союзному рiвнi. Украшська РСР шсля об'еднання у СРСР передала частину свого суверештету Союзу. За Украшською РСР, як i за шшими союзними республшами, залишалось право вшьного виходу з Союзу. Конститущя СРСР 1924 р. зазначала, що союзш республжи поза межами повноважень, що надавались Союзу, здшснюють державну владу самостшно. Суверенш права Укра!нсько! РСР охоронялися СРСР. Однак як i у Договорi про утворення СРСР 1922 р., так i в Конституцп' СРСР 1924 р. не окреслю-валося коло повноважень союзних республш, що у подальшому призвело до зловживання владою вищими союзними органами влади, а також можливоси звести компетенщю союзних республш до мшмуму, а повноваження Союзу продовжувати збшьшувати.
Конститущя УСРР 1929 р. шдкреслювала добровшьшсть входження Украшсько! СРР та ïï суверенний статус. Бюджет Укра!нсько! СРР входив як самостшна частина до единого державного бюджету СРСР. Конститущя Украшсько! РСР 1937 р. вже не мктила норми про те, що Укра'ша увшшла до складу СРСР як суверенна договiрна держава. Право вшьного виходу з СРСР залишалось. Однак норми про те, що бюджет Украшсько! РСР — самостшна частина единого союзного бюджету, вже не було. З прийняттям Конституцп' СРСР 1936 р. повноваження Союзу збшьшуються, i так само, як i в попередшх конституцшних актах, шдкреслюеться верховенство союзних оргашв та союзних закошв. Як зазначав Ю. С. Шемшученко, Конститущя УРСР 1937 р. безапеляцшно встановлювала, що закони СРСР обов'язковi на територп Украшсько! РСР (ст. 16). Таке жорстке формулювання унемож-ливлювало контроль та опротестування вищими органами державно! влади
i управлшня республжи тих чи шших нормативних актiв органiв влади та управлшня СРСР, як це передбачалось Конститущею СРСР 1924 р. i Кон-ституцiею Украшсько! СРР 1929 р. Це, у свою чергу, свщчило про подальшу централiзацiю в СРСР державно! влади i державного управлшня, обмеження суверенних прав Украши [22, с. 154].
За Конститущями 1977 та 1978 рр. Украшська РСР в особi вищих оргашв державно! влади мала широке коло повноважень, бшьшкть з яких носила декларативний характер. Як i попередня, Конститущя 1978 р. обме-жувала республшу в ïï суверенних правах вказiвкою на те, що закони СРСР е обов'язковими на територп Украшсько! РСР (ст. 71 Конституцп 1978 р.) [22, с. 156]. Однак хоча й номшально, але статус Украшсько! РСР вiдрiзнявся вiд iншиx союзних республiк. Вона була одшею з краш-засновниць ООН. Деяы ж норми у Конститущях прямо вказували на единовладнiсть Союзу на територп усix союзних республш. Аналiз конституцiйниx документiв допе-ребудовного перюду свiдчить, що протягом майже 60 роыв невпинно звужу-вались права Украшсько! РСР i вона перетворилась iз суверенно! договiрноï республши фактично в область СРСР.
Список лггератури: 1. Декларация об образовании СССР / Советское содружество народов: Объединительное движение и образование СССР : Сб. док. 1917-1922 гг. / ред. кол. : Л. С. Гапо-ненко, др. и. - М. : Политиздат, 1972. - 336 с. 2. Договор об образовании СССР / Советское содружество народов: Объединительное движение и образование СССР : Сб. док. 1917-1922 гг. / ред. кол. : Л. С. Гапоненко, др. и. - М. : Политиздат, 1972. 3. Основной Закон (Конституция) Союза Советских Социалистических Республик / Конституции и конституционные акты Союза ССР (1922-1936) гг. : Сб. док. / под ред. акад. И. П. Трайнина. - М. : Изд-во «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. 4. Конститущя УСРР 1929 р. / Зб1рниюв закотв та розпоряджень робггничо-селянського уряду Украши. - 1929. — № 14. — Ст. 100. 5. Конституция СССР 1936 г. / Конституция (Основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. Конституции (основные законы) Советских Социалистических Республик. - М. : Юрид. лит., 1956. 6. Конституция УССР 1937 г. / Конституция (Основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. Конституции (основные законы) Советских Социалистических Республик. - М. : Юрид. лит., 1956. 7. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик от 7 октября 1977 г. // Ведом. Верх. Совета СССР. - 1977 г. — № 41. — Ст. 617. 8. Конститущя (Основний Закон) Украшсько! Радянсько! Сощалктпчно! Республжи ввд 20 квиня 1978 р. // Ввдом. Верх. Ради УРСР. - 1978. — № 18. — Ст. 268. 9. Об утверждении лесного законодательства СССР и союзных республик : Закон СССР от 17 июня 1977 г. // Ведом. Верх. Совета СССР. — 1977. — № 25. — Ст. 388. 10. Про затвердження Лкового кодексу Украшсько! РСР : Закон Украшсько! РСР в1д 13 грудня 1979 р. // Ввдом. Верх. Ради УРСР. — 1979. — № 52. — Ст. 673. 11. Про прийняття i оголошення Конституцп (Основного Закону) Украшсько1 Радянсько! Сощалктич-но! Республжи : Декларащя Верховно! Ради Украшсько! РСР ввд 20 квиня 1978 р. // Ввдом. Верх. Ради УРСР. — 1978. — № 18. — Ст. 267. 12. О личных подсобных хозяйствах колхозников, рабочих, служащих и других граждан и коллективном садоводстве и огородничестве : Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 14 сентября 1977 г. // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам : сб. док. - М. : Изд-во полит. лит. ; 1979. — Т. 12 : июль 1977 — март 1979 г. 13. О дальнейшем развитии высшей школы и повышение качества подготовки специалистов : Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 29 июня 1979 г. // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам : сб. док. - М. : Изд-во полит. лит. ; 1981. — Т. 13 : апрель 1979 — март 1981 г. 14. Об утверждении положения о Государ-
ственном плановом комитете СССР (Госплан СССР) : постановление Совета Министров СССР от 17 июня 1982 г., № 544 // СП СССР. - 1982. — № 20. — Ст. 102. 15. Об утверждении положения об уполномоченном Госплана СССР по экономическим районам СССР : Постановления Совета Министров СССР от 29 сентября 1982 г., № 900 // СП СССР. — 1982. — № 28. — Ст. 145. 16. Про затвердження положення про державний плановий комггет Украшсько1 РСР (Дер-жплан УРСР) : постанова Ради М1шстр1в Украшсько1 РСР ввд 16 листопада 1982 р., № 552 // ЗП УРСР. — 1982. — № 11. — Ст. 95. 17. О местных налогах и сборах : Указ Президиума Верховного Совета Союза ССР от 26 января 1981 г. // Ведом. Верх. Совета Союза ССР. — 1981. — № 5. — Ст. 121. 18. Кукушкин Ю. С. Очерк истории Советской Конституции / Ю. С. Кукушкин, О. И. Чистяков. - 2-е изд., доп. - М. : Политиздат, 1987. 19. Кульчицький С. В. Знищення тота-лиаризму - головний тдсумок горбачовсько'1 перебудови / С. В. Кульчицький // Перебудова : задум i результата в Украш (до 10-р1ччя проголошення курсу на реформи) : мат. наук.-теорет. семшару - К. : 1нститут кторп Украши НАН Украши, 1996. 20. Лазарев Б. М. Государственное управление на этапе перестройки / Б. М. Лазарев. - М. , 1988. 21. Мироненко О. М. 1стор1я Кон-ституцп Украши. - К. : 1н Юре, 1997. - 60 с. 22. Украшський парламентаризм: минуле i сучасне : монограф1я / за ред. Ю. С. Шемшученко. - К. : Парлам. вид-во, 1999. - 304 с.
О СТАТУСЕ УКРАИНСКОЙ ССР ДО НАЧАЛА ПЕРЕСТРОЙКИ Омарова А. А.
В статье исследуется правовой статус Украинской ССР до начала перестройки. Проводится анализ конституционных актов, законов и других нормативно-правовых актов, которые закрепляли статус Украинской ССР в составе СССР На основе изучения нормативных источников и монографической литературы сделан вывод о противоречивости юридически закрепленного и действительно существующего статуса Украинской ССР в составе Союза до начала перестройки.
Ключевые слова: Украинская ССР, правовой статус, перестройка, СССР.
ON THE STATUS OF UKRAINIAN SSR BEFORE THE BEGINNING OF PERESTROIKA
Omarova A. A.
The article studies legal status of Ukrainian SSR before the beginning of Perestroika. Constitutional acts, laws and other regulatory acts are analyzed which fixed the status of Ukrainian SSR within USSR. On the basis of study of regulatory sources and monographs we came to conclusion that a contradiction existed between legally fixed and actual status of Ukrainian SSR within USSR before the beginning of Perestroika.
Key words: Ukrainian SSR, legal status, perestroika, USSR.
Надшшла до редколегй 09.10.2014 р.
