CC BY
15
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.114 УДК 611.91/.93
Гринь В.Г., Св'шцицька Н.Л., Дейнега Т.Ф., Блаш В.П., Дубров1на О.В. ЕПОН1М1ЧН1 ТЕРМ1НИ В МОРФОЛОГИ СТРУКТУР ГОЛОВИ ТА ШИ1 ЛЮДИНИ
Украшська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Вступ. У морфологiчних науках (анатом/я людини, клiнiчна, топографiчна та патолог'чна анато-мiя, г'ютолог'я, ембр'юлог'я, цитолог/я тощо) епон1'ми вживають давно й постiйно. Фах/'вц/' засто-совують термiни-епюнiми, щю сприяе Ухньому профеыйному становленню, пдвищуе нтелектуаль-ний р'вень медика, адже в епюнiмi - частина сторГУ, культури, яка творилася, починаючи в'д найда-внших част великими сподвижниками медичноУ галуз/ знань до сьогодення важливим е досл'дження епон'тв у медичнiй галуз/ знань. Мета. В стисл/й форм!' пояснити походження епонмом при ви-вченн/ м'язово-фасц/альних структур голови та шиТ людини, дати уявлення про вчених, чиТми /менами названi т/ чи iншi термiни шляхом бiблЮграфiчнюгю анализу лтератури. Матерiали / методи. У робот/ викюристанi загальноф'тософськ'! та загальнонауков/ методи досл'дження, а саме: д/але-ктичний, iстюричню-хрюнюлюгiчний, б/бл/ограф/чно-описовий, аналтичний тощо. Результати та висновки. Дюслiдження терм1'н1'в-епон1'м1в дозволяе зберегти для науки /мена не тльки тих вчених, як ще залишаються в пам'ят/ вдячних нащадк/в, а й тих, як внесли вклад в науку, а пот'ш були не-заслужено забут/. Епон/ми дають змогу ор'ентуватися в /сторн медичноУ науки, особливо - пер/оду в1'дкритт1в та детальних досл'джень анатом'чних структур. З одного боку, епон'шом надають пе-вний нацональний колорит предмету, з /ншого - проводять важливий / потр/бний екскурс в /сторю медицини, також - незвичайн / нестандарты епонмом можуть полегшити запам'ятовування предмета.
Ключов1 слова: епонлм, анатом1я, м'яз, шия, фасц1я.
Вступ
Анатомiя людини - це та галузь медичноУ науки, на якш базуються уа фаховi дисциплши. Анатомiя штегруеться з шшими природничо-бюлопчними та шжчними галузями медичноУ фаховоУ осв^и та практики, тюно пов'язаними з морфолопею. Найменування з компонентами-власними назвами - це невщ'емна складова у назвах структур опорно-рухового апарату, сер-цево-судинноУ, нервовоУ, травноУ, дихальноУ, ви-дтьноУ та ш. систем, оргашв чуття тощо [1, 4, 10, 14, 20].
У морфологи (анатомiя, пстолопя, ембрюло-пя, цитолопя та ш.) епонiми вживають давно й постшно. Авторськi назви охоплюють широкий спектр анатомiчних утворень вщ найважливiших вузлових до менш важливих для практичноУ ме-дицини. Але знання цих назв для дипломовано-го лiкаря, викладача, науковця важливе насам-перед iз професiйних позицiй. Фахiвцi застосо-вують термши-епошми, що сприяе Ухньому про-фесiйному становленню, пiдвищуе штелектуа-льний рiвень медика, адже в епонiмi - частина iсторiУ, культури, яка творилася, починаючи вщ найдавнiших чаав великими сподвижниками медичноУ галузi знань до сьогодення [3, 6, 7, 15, 17, 19].
Епошми широко поширен в медицину проте останшм часом все частiше виникае необхщ-нiсть в Ухнiй замiнi на бтьш описовi термiни.
Мета
В стислш формi пояснити походження епонн мом при вивченнi м'язово-фасцiальних структур голови та шиУ людини, дати уявлення про вчених, чиУми iменами названi тi чи iншi термiни шляхом бiблiографiчного аналiзу л^ератури.
Матерiали та методи дослщження
У роботi використанi загальнофiлософськi та загальнонауковi методи дослiдження, а саме: дiалектичний, iсторично-хронологiчний, бiблiо-графiчно-описовий, анал^ичний тощо. Цей бiб-лiографiчний аналiз базуеться на опублiкованих рецензованих статтях, книгах, навчальних посн бниках, монографiях. Для цiлей даного систематичного огляду пошук л^ератури (що стосуеться розгляду епонiмiв у анатомiчнiй термшологи при вивченнi м'язово-фасцiальних структур голови та шиУ людини) здшснювався у всесв^нш мережi «1нтернет», вiтчизняних джерелах л^ератури, науковiй та електроннiй бiблiотеках УкраУнськоУ медичноУ стоматологiчноУ академiУ за такими ключовими словами: «епошм», «епонiмiчний синдром», «череп», «м'яз», «фас^я» i таке iнше.
Результати та 1х обговорення
Епонiм (гр. eponymos - той, що дае iм'я, на-зву) - особа, вщ iменi (прiзвища) якоУ утворено назву мюцевосп, краУни, народу; сама назва такого типу. Епоыми - медичн термiни, що мають у своУй основi власнi назви - антропошми й то-понiми, що називають лкаря - винахiдника або репон масового поширення хвороби. Таю назви шяк не характеризують денотат, а новоутворе-ний медичний термш перебувае в рiзних термн нолопчних полях, пiдсистемах украУнськоУ мови [5, 8, 9, 11, 13, 21]. На сьогодшшнш день в ана-томи епонiмiчнi назви все часпше зустрiчаються в рiзних виданнях та пщручниках з клiнiчноУ ана-томи. Вони збереглися, не дивлячись на нову анатомiчну (медичну) номенклатуру в кл^чнш практицi. Широко застосовуються в закордонних публка^ях та пiдручниках [1, 2, 12, 16, 18].
Дана робота адресована до важливоУ про-блеми в морфологи, що мае велике значення як
для юторп медицини, так i для практики морфо-логiв (анатомiв, цитологiв, пстолопв, ембрiологiв i iн.). У епошмах в сконцентрованiй формi вщби-лися основы етапи науки про будову i розвиток оргашв людського тта, боротьба думок i погля-дiв, становлення наукового свiтогляду людини та и мiсця в живiй природi. Тема iменних термн нiв мало вивчена. У данш статтi зiбранi епошмн чнi термiни фасцiально-м'язових структур голови i ши людини, якi використовуються як у в^чиз-
Альбнус Бернхард (1697-1770),
Апьбшус Бернхард (1697-1770), шмецький анатом i лiкар. Народився у Франкфурт^на-Одерi. Медичну ocBiTy здобув в Лейденi i Пари-жi. З 1721 року - професор анатомп i хiрурriТ Лейденського ушверситету. Вiдомий перекладами творiв Везалiя, eвстахiя та Фабрицiя. Був об-раний почесним членом багатьох академш наук, в тому чи^ ПетербурзькоТ.
Anb6iHyca верхньощепепний м'яз [B.S.Albinus] - аномальний м'яз верхньоТ щеле-пи; зовнi нагадуе плоску м'язову с^чку або ве-ретеноподiбний м'язовий пучок, який розташо-вуеться на переднш поверхнi верхньоТ щелепи, пщ м'язом-пiдiймачем верхньоТ губи (m. levator labii superioris).
Аранцш Джyпiо (1530-1589), iталiйський анатом i хiрург. Народився в БолоньТ. У вiцi 27 рош обраний професором медицини та хiрургiТ Болонського унiверситету, пiзнiше - особистий лкар папи Григорiя XIII. Ще будучи студентом, вiдкрив м'яз, що пщшмае верхню повiку. Описав також артерiальну протоку. У його книзi «Анато-мiчнi спостереження" (1564) е описи малого кола кровооб^у, перегородок серця, вузлиш твмюя-цевих заслшок, венозноТ протоки.
Aрaнцiя м'яз [J.C.Aranzi] (м'яз-пiдiймач верх-ньоТ повки, m. levator palpebrae superioris) - вер-хнiй вiддiл повiковоТ частини колового м'яза ока; починаеться вщ клиноподiбноТ кiстки навколо зорового каналу та фас^альноТ пiхви зорового нерва i прикрiплюеться до верхнього хряща по-
нянiй, так i зарубiжнiй лiтературi. 1менний покаж-чик включае iмена осiб, пов'язаних з епошмами морфологiчних структур. Цiкаво познайомитися з портретами вчених - деяк з них рщко зустрн чаються у в^чизнянш лiтературi. Досвiд викла-дання показав, що пщ час практичного заняття, залшв i iспитiв багато хто iз студентiв зазнае труднощi в освоеннi i розумiннi ряду термов, якi зустрiчаються в навчальнш лiтературi, але на-лежним чином не пояснюються.
/
Арнольд (Arnold) Фридрих (1803-1890),
вки (tarsus superior).
Арнольд (Arnold) Фридрих (1803-1890), ш-мецький анатом. Народився в Ландау. Медичну осв^у здобув в Гейдельберзк У 1826 роц захис-тив докторську дисертацш на тему про будову головноТ частини симпатичного нерва людини. Пюля цього очолював кафедри в Цюрiхy (18351840), Фрейбyрзi (1840-1845), Тюбiнгенi (18451852) та Гейдельберзi (1852-1890). Його чис-ленш роботи приcвяченi бyдoвi мозку i перифе-ричноТ нервовоТ системи.
Арнольда м'яз [F.Arnold] (власний м'яз-пщшмач крила носа, m. levator alae nasi proprium) - варiант будови мiмiчних м'язiв крил носа; починаеться вщ верхнього краю хряща крил носа i прикрiплюетьcя на кшчику носа.
Боумен Вiльям (1816-1892), англшський xi-рург, анатом, офтальмолог. Медичну осв^у здобув в Бiрмiнгемi. Працював xiрyргoм в лiкарнi Бь рмiнгема. У 1837 р. переТхав до Лондона. З 1838 року - демонстратор i хранитель Анатoмiчнoгo музею. З 1848 по 1856 рр. - професор фiзioлoгiТ, патолопчноТ анатoмiТ i загальноТ патoлoгiТ в Лон-дoнi. Внic великий внесок у розвиток пстолош. Вивчав мiкрocкoпiчнy будову поперечно-смугастих м'язiв, нирок, оргашв зору, капсулу ниркового ттьця, яку за 60 рош до нього описав росшський вчений А.М. Шумлянський. Заслуги
A.М. Шумлянського в цш oблаcтi визнавав i сам
B. Боумен.
Аранц1й Джул'ю (1530-1589),
Боумен Вльям Генле
(1816-1892) (1809
Боумена м'яз [E.W.Brucke] (мерланы волокна вшкового м'яза, fibrae meridionales m. ciliaris) - m^30bí волокна зовшшньо'Т частини вiйкового м'яза; починаються вiд бiлковоТ оболонки ока (sclera) i закiнчуються ззаду у власнш судиннiй оболонцi (сhorоidea); пiдтягуe власну судинну оболонку наперед та послаблюе натяг капсули кришталика, беручи участь в акомодаци.
Генле Opiqpix (1809-1885), шмецький анатом i патолог. Народився в Нюрнберзк Медичну осв^у здобув в Боннському унiверситетi, був уч-нем I. Мюллера. У 1832 роц захистив докторсь-ку дисертацш, пiсля чого працював в Парижк У 1840 роцi обраний завщувачем кафедри анато-míT в Цюрiху. У 1844 р. - професор анатомп в Гейдельберзi. З 1852 року i до кшця життя був професором i директором Анатомiчного шститу-ту в Геттшгеш. 1нтенсивно займався анатомiею i мiкроскопiчною анатомiею внутрiшнiх органiв людини. У 1882 р. в Харковi професором Вагнером i прозектором Поповим був переведений з шмецько'Т мови його пщручник «Нарис анатомiТ' людини».
Генле м'язи [F.G.J.Henle] - верхнiй i нижнш м'язи рiзцiв (mm. incisivi superior et inferior); вер-хнiй м'яз починаеться над зубним краем верх-ньоТ щелепи, вiд рiвня корешв латерального рiз-
Фрiдрiх -1885)
1ванов Олександр Володимирович (1836-1880)
ця та кла, бтя кута рота з'еднуеться з м'язови-ми волокнами колового м'яза рота; нижнш м'яз рiзцiв починаеться вщ зубного краю нижньоТ щелепи на рiвнi ^а, прямуе до кута рота i закшчу-еться у волокнах колового м'яза рота.
1ванов Опександр Воподимирович (18361880), вiтчизняний гiстолог i офтальмолог. Пiсля закiнчення в 1859 р. медичного факультету Мос-ковського ушверситету працював протягом 8 ро-кiв в Нiмеччинi у видатних офтальмолопв. У 1867 роцi захистив дисертацш про нормальну i патолопчну анатомiю кришталика. З 1869 р. -екстраординарний професор кафедри очних хвороб КиТвського ушверситету, а в 1875 роц обраний ординарним професором. Науковi до-слiдження присвяченi пстолош та патологiчнiй анатомiТ органу зору. Опублкував 24 роботи пе-реважно в зарубiжнiй пресi.
1ванова м'яз (радiальнi волокна вiйкового м'яза, fibrae radiales m. ciliaris) - середня пор^я м'язових волокон вiйкового м'яза, як з'еднують вiйковi вiдростки i трабекулярну сiтку (retinaculum trabeculare); разом з меридiанними волокнами вiйкового м'яза утворюють м'яз-натягувач власноТ судинноТ оболонки (m. tensor choroidea).
Клейн Едвард (1844-1925)
Койтер Волхер (1534-1600)
Лаут Томас (1758-1826)
Клейн Едвард (1844-1925), австршський лн кар i анатом. Народився в м. Ерсек (Угорщина). Працював асистентом лектора з пстологи у Вщ-Hi. У 1871 р. виТхав до Англи, де вивчав пстоло-гiю у Б. Сандерсона. У 1872 роц обраний лектором по пстологп в госпiтапi св. Бартоломея в Лондонк Вивчав також будову м^в гопови i об-пиччя. У 1869 р. опублкував монографiю про будову мiмiчних м'язiв рота.
Клейна м'яз [Ed.E.Klein] (м'яз-стискач губ, m. compressor labii, Краузе м'яз) - частина волокон копового м'яза рота, як прямують сагiтапьно до шюри губ.
Койтер Волхер (1534-1600), голландський лкар i анатом. Народився в Гроншгенк Навчався в 1талп, вивчав анатомш в ni3i у Фаллотя, потiм у eвстахiя. З 1564 року - професор анатомп в БолоньТ. З 1569 року - мюький пiкар в Нюрнбер-3i, пiзнiше вiйськовий пiкар-хiрург. Пропагував розтин трушв для навчальних i наукових цтей. Йому належить вiдкриття спинномозкових вуз-пiв, опис процесу розвитку курячого зародка, малюнок скелета зародка людини. Склав перший атлас з топографiчноТ анатомп (1573), про-вiв порiвняпьне вивчення анатомп багатьох хре-бетних тварин, замалювавши Тх скелети.
Койтера м'яз [V.Koyter] (м'яз-зморщувач брови, m. corrugator supercilii) - мiмiчний м'яз, який зсувае брови, утворюючи мiж ними поздов-жн складки; починаеться вiд носовоТ частини лобовоТ кiстки, прямуе доверху i латерально, прикрiппюеться до шкiри вщповщноТ брови. Час-тина пучкiв м'яза-зморщувача брови на склепшш черепа перепл^аеться з пучками колового м'яза ока та з потилично-лобовим м'язом. Тягне шюру лоба донизу i медiально, в резупьтатi чого над коренем носа утворюються вертикапьнi (поздо-вжш) складки.
Лаут Томас (1758-1826), французький анатом. Народився в Страсбурзк Медичну осв^у
здобув в Паризькому ужверситет^ удосконалю-вав знання в Лондонi у I. Гунтера (1782). Пюля повернення на батькiвщину в 1785 р. був обраний професором хiрургN та анатомп в Страсбур-3i. Займався вивченням анатомп м^в, зв'язок, опублiкував в 1798 р. анатомiчнi рекомендацп «Елементи мюлогп i синдесмологп».
Лаута м'яз [E.A.Lauth] (м'яз-опускач вушно' раковини, m. depressor auriculae) - починаеться вщ хрящово' частини зовнiшнього слухового ходу, прикртлюеться до шилоподiбного вщростка скронево' кiстки або шийного апоневроза (варн ант будови м'яза).
Меркель Карл (1812-1876), шмецький анатом i ларинголог. Народився в Лейпцигу. Професор ларингологи в Лейпцигу. Займався пи-таннями нормально'' i порiвняльноl анатомп, а також фiзiологil оргашв дихально' системи, м'я-зового апарату людського тта.
Меркеля м'яз [K.L.Merkel] (м'яз-звужувач ни-жньо' губи) - нижня частина колового м'яза рота (варiант будови м^в окружностi рота).
Мюллера м'яз [H.Muller] (коловi волокна вш-кового м'яза, fibrae circulares m. ciliaris) - медiа-льна порцiя м'язових волокон вшкового м'яза; звужуе вшкове тiло i наближуе його до кришта-лика, що призводить до послаблення капсули кришталика та збтьшення його кривини.
Мюллера очноямковий м'яз [H.Muller] (оч-ноямковий м'яз, m. orbitalis) - складаеться з гладеньких м'язових волокон; починаеться на зад-нш поверхнi м'яза-пiдiймача верхньо' повiки, на 2 мм ззаду вщ мiсця переходу його в сухожилок; прикртлюеться до верхнього хряща повки за допомогою сполучнотканинного шару, який мю-тить велику кшьмсть еластичних волокон; зна-ходиться в глибин очно' ямки, перегинаеться через нижню очноямкову щiлину. Завдяки сантальному напрямку м'язових волокон розширюе очну щтину та тягне вгору верхню повiку.
РоланЖан (1577-1657),
Сантор1н1 Джованн1 (1681-1737),
Старков Арсен1й Вкторович (1874-1927).
Рюлан Жан (1577-1657), французький лкар i анатом. Народився в Парижк Професор анатомп i боташки в Парижу лейб-медик короля. У 1613 р. - професор анатомп i боташки Паризького
ушверситету. Ним описан багато анатомiчних утворень: мешски колiнного суглоба, брижа, сальник, сальниковi вiдростки, сiм'янi канальцк У 1610 р. опублiкував пщручник з описово' анато-
ми людини.
Рюлана м'яз [J.Riolan] (коловий м'яз ока, m. orbicularis oculi) - M^30Bi волокна, як простяга-ються уздовж KpaïB повiк.
СанторМ Джованнi (1681-1737), iталiйський анатом, учень М. Мальпт. Народився у Венецп. Медицину вивчав в Болоны, Паду| та ni3i, де в 1701 роц отримав диплом лiкаря. З 1703 по 1728 рр. - професор анатомп i медицини у Венецп. 1нтенсивно займався описовою анатомieю людини. Опублiкував працю «Анатомiчнi спосте-реження» (1714), трактат «Про гортань» (1724); описав багато дрiбних м^в обличчя.
Санторинi м'яз [G.D.Santorini] - 1) м'яз гордн 'в (m. procerus) - мiмiчний м'яз, який опускае шкiру надперенiсся, утворюючи поперечнi складки; починаеться на спинц носа i прикртлюеть-ся до шмри надперенiсся; 2) м'яз смiху (m. risorius) - мiмiчний м'яз, який вiдтягуе кут рота латерально, поглиблюючи носогубну складку; починаеться вщ привушно!' фасцiï та жувального м'яза, прикрiплюеться до шкiри кута рота; 3) м'яз-зморщувач нижньо' губи (m. corrugator labii inferioris) - починаеться вщ основи нижньо' ще-лепи, нижче пiдборiдного отвору, прикртлюють-ся до шкiри i слизово' оболонки нижньо' губи; вiдтягуе i зморщуе нижню губу, бере участь у вираженн iронiï, суму та вщрази; частково по-критий м'язом-опускачем кута рота; 4) малий виличний м'яз (m. zygomaticus minor) - починаеться вщ виличноГ кютки, вплiтаеться у шкiру кута рота; поглиблюе носогубну складку i тягне крило носа вверх.
Старков Арсенш Вiкторович (1874-1927). У 1900 р. захистив докторську дисертацю У 19171922 рр. завщував кафедрою нормальноï анатомп Киïвського унiверситету. У 1922 р. поехав до Праги, з 1925 р завщував кафедрою анатомп в Ризк Основнi науковi дослiдження присвячен вивченню фасцiй i клiтковинних просторiв малого тазу, анатомiï м^в i внутрiшнiх органiв.
Старкова фасщальна 3aBica [О.В.Старков] - фасцiальний листок, який розмежовуе пригло-тковий та мiжщелепний клiтковиннi простори глибокоï дтянки лиця; знаходиться медiальнiше привушноï залози, прикртлюеться до нижнiх краïв шхви шилоподiбного вiдростка.
Шипо трикутник [A.Chippault] - трикутник на зовнiшнiй поверхн соскоподiбного вiдростка; обмежений: зверху - умовною горизонтальною л^ею, яка е продовженням назад вилично1 дуги; спереду - задым краем зовнiшнього слухового отвору з надходовою остю (Генле ость, Цукер-кандля ость), ззаду - соскоподiбним гребенем, до якого прикртлюеться груднинно-ключично-соскоподiбний м'яз; рацюнальне мiсце для ан-тротомiï.
Ювари дiафрагма [E.Juvara] (1оннеско дiаф-
рагма, шилоподiбна дiафрагма, diaphragma styloideum) - фронтальна фас^альна пластинка, яка утворена фа^альними листками глибокоï дiлянки лиця, що вщходять вiд шилоподiбного вщростка, шило-пiд'язикового, шило-глоткового та шило-язикового м^в; натягнута мiж шило-подiбним вщростком i глотково-передхребтовим фасцiальним вузлом; спереду продовжуеться у фасцiальну завiсу Старкова, медiально - у глот-ково-передхребтову фасцш (Шарпi фасцiя).
Юнга м'яз [K.G.Jung] (трамщний м'яз вушно1 раковини, m. pyramidalis auriculae) - рудимент-ний м'яз; починаеться вщ козелка, прикртлюеться до осп завитки вушно1 раковини.
Беклар П'ер (1785-1825), французький лкар i анатом. Народився в Ангерск Медичну освiту здобув у Париж Лiкар, а по™ професор анато-мiï в Паризькому ушверситетк Вивчав нормаль-ну анатомш i ембрiологiю людини.
Беклара трикутник [P.Beclard] (нижнiй язи-ковий трикутник - trigonum linguale inferior) -розташовуеться пiд язиковим трикутником Пиро-гова; обмежений заднiм черевцем двочеревце-вого м'яза, заднiм краем пщ'язиково-язикового м'яза (Загласа) i великим рогом пщ'язиково1 кют-ки. В його межах пщ пiд'язиково-язиковим м'язом простягаеться язикова артерiя, яку можна оголи-ти для перев'язки з приводу кровотечк
Бойер Алексис (1757-1833), французький лн кар i анатом. Професор анатомп, фiзiологiï i хн рургп в Париж1. Хiрург паризькоï лкарш Hôtel-Dieu. У 1797-1799 рр. опублкував рекомендацiï з описовоï анатомп людини в 4 томах.
Бойера сумка [A.Boyer] - слизова сумка, яка знаходиться на поверхн щито-пщ'язиково1 пере-тинки, мiж нею i щито-пщ'язиковим м'язом; утво-рюеться внаслщок постiйних рухiв гортанi i пщ'-язиковоï кiстки при ковтаннi.
Бурнс Аллан (1781-1813), англшський лiкар i анатом. Народився в Глазго. Працював лкарем, а з 1805 по 1810 рр. - викладачем в медичнш школi Глазго. Займався вивченням хiрургiчноï анатомп людини; опублкував ряд роб^ i посiб-ник (1811).
Бурнса прослр [A.Burns] (надгруднинний мiжапоневротичний простiр, spatium interaponeuroticum suprasternale) - мiжфасцiаль-на щтина над яремною вирiзкою груднини, об-межена поверхневою та глибокою пластинками власно1 фасцiï шиï (за В.М. Шевкуненком); вмю-том е: пухка кл^ковина, анастомоз мiж передш-ми яремними венами (arcus venosus jugularis), лiмфатичнi судини та надгруднинн лiмфатичнi вузли; сполучаеться з бiчними закутками (recessus laterales), якi знаходяться позаду груд-нинно-ключично-соскоподiбних м'язiв.
Вальдейер Вльгельм (1836-1921),
Гоубер Венцеслав Леопольдович (1814-1890),
Дуглас Джеймс (1675-1742),
Вальдейер Вшьгельм (1836-1921), шмець-кий анатом. Народився в Брауншвейгу. Спочатку вивчав математику I природознавство в Геттш-геш, пот1м присвятив себе анатомп. У 1861 роц1 зак1нчив медичний факультет Берл1нського ун1-верситету. Працював асистентом по ф1зюлоги в Кен1гсберз1 I Бреславл1 (Вроцлав1). У 1865 р. -екстраординарний, а з 1867 р. - ординарний професор патолопчно'Г анатомп в Бреславлк У 1872 р. - професор анатомп в Страсбурз1, з 1883 р. - директор Берлшського анатом1чного шститу-ту. Займався анатом1чними, пстолопчними, по-р1вняльно-анатом1чними, ембр1олог1чними до-слщженнями. Був одним з перших прихильнимв нейронно' теорп Кахаля, запропонував термш «нейрон».
Вальдейера пiдключичний трикутник
[Н^^аМеуег-НагЬ] (п1дключичний трикутник, trigonum subclaviculare) - обмежений: латераль-но - передшм драбинчастим м'язом, мед1ально - нижньою частиною довгого м'яза ши', знизу -куполом плеври. Вмютом е: початковий в1дд1л хребетно' артери, середнш I нижн1й (або шийно-грудний) шийн вузли симпатичного стовбура, нижня щитопод1бна артер1я, верхня частина трудно''' протоки.
Грассе контрактура [J.Grasset] - контрактура груднинно-ключично-соскопод1бного м'яза на парал1зованому боц1 внасл1док крововиливу в мозок.
Грубер Венцеслав Леопольдович (18141890), австршський анатом, який працював у Росп. Академ1к Петербурзько' академп наук, за-служений професор Медико-х1рурпчно''' академп (нин1 В1йськовомедична академ1я). Народився в Круканиц1 (Богем1я). Зак1нчив уыверситет в Пра-з1. З 1842 по 1847 рр. - прозектор анатомп в Празькому ун-т1. У 1847 р. на запрошення М.1. Пирогова при'хав в Рос1ю. Працював прозектором за курсом нормально' I патолопчноТ анатомп в Медико-х1рурпчнш академи в Петербурз1. З 1858 по 1888 рр. - завщувач кафедри анатомп. Створив анатом1чний музей. Пщ його кер1вницт-вом в 1871 р. був збудований новий анатом1чний
корпус. Пров1в велику роботу з реоргашзацп ви-кладання анатоми.
Грубера мiшок [W.L.Gruber] (сл1пий м1шок груднинно-ключично-соскопод1бного м'яза,
saccus caecus musculi stemodeidomastoidei) -утворений зрощенням власно' I лопатково-ключично' фасци ши' вздовж латерального краю груднинно-ключично-соскопод1бного м'яза.
Дшей Джон (1882-1912), 1рландський анатом. Пюля зак1нчення ун1верситету працював демонстратором з анатомп в ун1верситет1 Кша в Белфаст!. У 1911 р. блискуче захистив дисертацш з прикладно' анатомп леген1в I плеври. У 1912 ро-ц1 обраний професором анатомп Зах1дного ме-дичного коледжу в Лондон! (Онтарю). Науков1 досл1дження пов'язан1 з розробкою питань топо-граф1чноУ анатоми оргашв людського т1ла.
Дiкея волокна ^^^юкеу] (Д1кея додаткова зв'язка) - тонк1 фасц1альн1 волокна, як1 простя-гаються в1д сухожилка переднього драбинчасто-го м'яза до купола плеври; укртлюють його фа-сц1альну п1хву.
Дптель Леопольд (1815-1898), австр1йський х1рург I анатом. Народився в м. Фулнеке (Сте-з1я). У 1865 роц1 обраний професором х1рургп у Вщш. У 1880 р. п1шов у вщставку. Займався ви-вченням топограф1чних взаемод1й м'яз1в I фас-цш. У 1857 р. опубл1кував монографш «Топо-граф1я фасц1й ши'».
Дггтеля серпоподiбна складка [L.R.Dittell] -потовщення поверхнево' фасцп ши' у д1лянц1 верхнього отвору грудно' кл1тки, кр1зь яке зовн1-шня яремна вена пронизуе фасцш I впадае у венозний кут Пирогова.
Дуглас Джеймс (1675-1742), англшський анатом I л1кар. Народився в Баада (Шотланд1я). Працював х1рургом I акушером-г1некологом в Лондон!. Вивчав топограф1чну анатом1ю орган1в черевно' порожнини I малого тазу. У 1730 р. опубл1кував монограф1ю про будову I топогра-ф1ю очеревини.
Дугласа м'яз ^^оид^] (шило-хондро-пщ'язиковий м'яз, т. stylochondrohyoideus) - до-датков1 пучки шило-п1д'язикового м'яза, як1 пря-
мують вщ шилоподiбного вiдростка до пщ'язико-В01 кiстки.
Ерба точка ^.Н.ЕгЬ] - умовна точка, яка ви-значаеться бiля заднього краю груднинно-ключично-соскоподiбного м'яза, на меж1 його верхньо'Т i середньо'Т третин - мюце виходу гiлок шийного сплетення в пщшмрну клiтковину бiчно-го трикутника ши'Т; топографоанатомiчний орiен-тир при виконанш регюнарно'Т анестезп шийного сплетення.
Жердi П'ер (1797-1856), французький лкар, анатом i патолог. Народився в Лоше. Працював хiрургом в Парижк В останнi роки життя - прозектор з анатомп i фiзюлогп. Вiдомi його роботи в област топографiчноТ' анатомп i ^рургп. У 1851 р. опублiкував посiбник з хiрургп, в якому уза-гальнив сво'Т спостереження з анатомп оргашв
Пирогов Микола ванович (1810-1881),
Пирогов Микола 1ванович (1810-1881), в^чиз-няний хiрург, анатом i громадський дiяч. Народився в Москвк У 1824 роцi вступив до Москов-ського унiверситету, пiсля закшчення якого в 1828 р. був направлений в Дерпт для подготовки до професорсько'Т дiяльностi. У 1832 роц захис-тив докторську дисертацш. У 1833-1835 рр. - на стажуванш в Нiмеччинi, в 1836 р. - професор теоретично' i практично' хiрургп Дерптського унiверситету, в 1837 р. - ординарний професор i викладач Петербурзько'Т медико^рурпчно'Т ака-демп, з 1841 по 1856 рр. - професор госшталь-но'Т хiрургiчноТ' клiнiки, патолопчно'Т та хiрургiчноТ' анатомп. Анатомiчнi працi М.1. Пирогова створили наукову основу для становлення хiрургiТ', сприяли розвитку в нш експериментального методу. Автор ряду широко вщомих в медицин оригiнальних монографiй, атласiв i поабниюв з топографiчноТ' та патолопчно'Т анатомп, хiрургiТ', вшськово-польово'Т хiрургil, серед них <^рурпч-на анатомiя артерiальних стовбурiв i фасцш» (1838), «Повний курс прикладной анатомп люд-ського тта» (1843-1848), «1люстрована топо-графiчна анатомiя розпилiв, проведених у трьох напрямках через заморожене людське тiло» (1852-1859).
людського тiла.
Жердi пiд'язикова ямка [Р^^е^у] (Жердi сонна ямка, Жердi сонний трикутник, Мальгеня трикутник, Мальгеня ямка, Рюдшгера трикутник) - обмежена груднинно-ключично-соскоподiбним м'язом (ззаду), лопатково-пiд'язиковим м'язом (знизу), задшм черевцем двочеревцевого м'яза (зверху); використовуеться для оголення основного судинно-нервового пучка шиТ з метою пе-рев'язки сонно'Т артерп.
Заглас Джон (1852-1953), англiйський анатом, працював в Единбурзк Вивчав анатомш опорно-рухового апарату людського тта.
Загласа м'яз [J.Zaglas] (пiд'язиково-язиковий м'яз, т. hyoglossus) - середнi м'язовi волокна пiд'язиково-язикового м'яза, якi прямують вiд малих рогiв пiд'язиковоТ кютки до кореня язика.
Шарпей Вильям (1802-1880),
Пирогова трикутник [М.1.Пирогов] - язико-вий трикутник (trigonum linguale) - дтянка в пщ-нижньощелепному трикутнику, який вщноситься до переднього трикутника шиТ; обмежений: спе-реду - задшм (латеральним) краем щелепно-пщ'язикового м'яза, ззаду та знизу - задшм черевцем двочеревцевого м'яза, зверху - пщ'язи-ковим нервом i язиковою веною; дно трикутника - пщ'язиково-язиковий м'яз; мюце оголення та перев'язки язиковоТ артерп (гтки зовнiшньоТ сонноТ артерп).
Портер Вшьям (1790-1861), iрландський xi-рург. З 1836 року - професор xiрургiТ в Тршт-коледж1 (Дублш). Займався вивченням xiрургiч-ноТ анатомп оргашв грудноТ порожнини. У 1826 р. опублкував роботу «Про xiрургiчну патологiю гортанi i трахеТ».
Портера фасщя [W.H.Porter] (Рiше апоневроз, Рiше передтрахейна пластинка, Рiше шийна фа-сцiя) - передтрахейна пластинка (lamina pretrachealis) шийноТ фасцiТ, яка прикртлюеться до тiла та рогiв пщ'язиковоТ кiстки, груднинно-ключичного суглоба, груднинного кшця ключицi та остi лопатки; утворюе фасцiальнi пixви для груд-нинно-пiд'язикового,груднинно-щитоподiбного, щито-пiд'язикового i лопатково- пщ'язикового м'я-зiв.
Рiолана букет [J.Riolan] («букет анатомiч-ний») група м^в, якi починаються вiд шилопо-дiбного вiдростка (шипо-пiд'язиковий, шило-глотковий, шило-язиковий м'язи).
Сiмона трикутник [W.Simon] - обмежений поворотним гортанним нервом (медiально), за-гальною сонною артерiею (латерально) та ниж-ньою щитоподiбною артерiею (зверху); топогра-фо-анатомiчна «заборонена зона», де можна травмувати гтки блукаючого нерва пщ час хiру-ргiчних втручань на щитоподiбнiй залозк
Фарабеф Луiс (1841-1910), французький анатом i хiрург. Професор i директор анатомiч-ного департаменту медичного факультету в Па-рижi (1878-1886). Вивчав хiрургiчну анатомiю ор-ганiв людського тта.
Фарабефа трикутник [L.H.Farabeuf] - знахо-диться в сонному трикутнику; обмежений внут-рiшньою яремною i лицевою венами та пщ'язи-ковим нервом; топографоанатомiчний орiентир при оперативних втручаннях на шит.
Шарпей Вильям (1802-1880), англшський анатом. Народився в Арброут (Шотпандiя). Ме-дичну освп"у здобув в Единбурзькому ушверси-тетк Тривалий час жив i працював лкарем в Нн меччинi, Швейцари та lтапiТ. У 1836 роц захис-тив дисертацiю доктора анатоми i фiзiопогiТ. У 1839 р. став професором анатоми в Абердш^ з 1841 р. викладав анатомш в Единбурз^ з 1848 по 1877 рр. - в ушверситет Глазго. Науковi до-спiдження присвячен топографiчнiй анатомiТ людини.
Шарпея фасщя [W.Sharpey] (глотково-передхребтова фасцiя, fascia
pharyngopraevertebralis) - листок власнот фасци лиця, який розмежовуе заглотковий та приглот-ковий кл^ковинш простори.
Висновки
Отже, епошми представляють медичну науку в ТТ iсторичному розвитку як живу низку вчених, як ТТ створили. Дослщження термiнiв-епонiмiв дозволяе зберегти для науки iмена не тiпьки тих вчених, як ще залишаються в пам'ят вдячних нащадкiв, а й тих, як внесли вклад в науку, а по-тiм були незаслужено забутк Епонiми - назва хвороби, метода чи структури, у склад якоТ входить власна назва (прiзвище) особи, що вперше виявила чи описала дану структуру. Епошми дають змогу орiентуватися в ютори медичноТ науки, особливо - перюду вiдкриттiв та детальних дослщжень анатомiчних структур. З одного боку, епошмом надають певний нацюнальний колорит предмету, з iншого - проводять важливий i по-трiбний екскурс в iсторiю медицини, також - не-звичайнi i нестандарты епошмом можуть полег-шити запам'ятовування предмета. Можливо, са-ме з цих причин епошмом так вперто не зали-шають морфопогiчну науку.
Лтература
1. Kostylenko YuP, Starchenko II, Pryluts'kyy OK, Hryn VH.
Anatomiya lyudyny (kurs lektsiy).[Human Anatomy (course of
lectures)]. Navch. posib. dlya studentiv stomatolohichnykh fakul'tetiv vyshchykh medychnykh navchal'nykh zakladiv Ukrayiny IV rivnya akredytatsiyi. Poltava. 2015. 188 p. (Ukrainian).
2. Akhtemiychuk YuT, Khmara TV, Pronyayev DV. Eponimichni terminy v klinichniy anatomiyi holovy ta shyyi [Eponymic terms in clinical anatomy of the head and neck]. Chernivtsi: Meduniversytet; 2013; 176 p. (Ukrainian).
3. Cherkasov VH, Bobryk II, Humins'kyy YUY, Koval'chuk OI. Mizhnarodna anatomichna terminolohiya (latyns'ki, ukrayins'ki, rosiys'ki ta anhliys'ki ekvivalenty) [International Anatomical Terminology (Latin, Ukrainian, Russian and international equivalents)]. Vinnytsya: Nova knyha; 2010. 392 p. (Ukrainian).
4. Chernyavskiy MN. Kratkiy ocherk istorii i problemy uporyadocheniya meditsinskoy terminologii: entsiklopedicheskiy slovar' meditsinskikh terminov [A brief essay on the history and problems of streamlining medical terminology: an encyclopedic dictionary of medical terms]. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya; 1984;3:410-25. (Russian).
5. Danilenko VP. Russkaya eponimoterminologiya: Opyt lingvisticheskogo opisaniya [Linguistic description experience]. Moskva: Nauka; 2007. 246 p. (Russian).
6. Deyneha TF, Svintsyts'ka NL, Rohulya VO, Hryn VH. Napryamky udoskonalennya pidhotovky maybutnikh likariv u suchasnykh umovakh na kafedri anatomiyi lyudyny. [Directions for improving the training of future doctors in modern conditions at the Department of Human Anatomy]. Osnovni napryamky udoskonalennya pidhotovky medychnykh kadriv u suchasnykh umovakh : materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastyu. Poltava, 2015. P. 71-73. (Ukrainian).
7. Dubrovina OV, Sherstyuk OO, Tarasenko YAA, Hryn VH, Horbachenko OB, Toropova AA. Shlyakhy pidvyshchennya yakosti vyshchoyi medychnoyi osvity u pidhotovtsi studentiv stomatolohichnoho fakul'tetu do litsenzovanoho intehrovanoho ispytu. [Ways to improve the quality of higher medical education in preparing students of the Faculty of Dentistry for the licensed integrated exam]. Aktual'ni problemy suchasnoyi vyshchoyi medychnoyi osvity v Ukrayini : navch.- nauk. konf. z mizhnar. uchastyu. Poltava: 2019. P.76-78. (Ukrainian).
8. Dzyuba M. Eponimichni naymenuvannya v ukrayins'kiy naukoviy terminolohiyi [Eponymic names in Ukrainian scientific terminology]. Ukrayins'ka mova. 2010;3:55-63. (Ukrainian).
9. Goncharov NI. Illyustrirovannyy slovar' eponimov v morfologii [Illustrated dictionary of eponyms in morphology]. Volgograd: Izdatel'; 2009. 504 p. (Russian).
10. Hryn VH, Bilash VP. Navchal'nyy naochnyy posibnyk dlya studentiv medychnykh fakul'tetiv zakladiv vyshchoyi osvity mOz Ukrayiny. Oporno-rukhovyy aparat lyudyny. [Locomotor apparatus of Human]. Poltava: FOP Myron I.A; 2019. 144 p. (Ukrainian).
11. Hryn VH, Cherkun NO, Holovko OH. Eponimichni terminy v morfolohiyi ta patolohyiyi cherepa lyudyny. [Eponymous terms in the morphology and pathology of the human skull]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2019;2(66):174-182. (Ukrainian).
12. Kandelaki TL. Semantika i motivirovannost' eponimov-terminov [The semantics and motivation of eponyms-terms]. Moskva: Nauka; 2007. 168 p. (Russian).
13. Lysenko V. Terminy-eponimy v ukrayins'kiy anatomichniy terminolohiyi [Terms-eponyms in the Ukrainian anatomical terminology]. Visnyk Nats. un-tu «L'vivs'ka politekhnika». Seriya «Problemy ukrayins'koyi terminolohiyi».2009;648:66-70. (Ukrainian).
14. Netlyukh MA. Ukrayins'ko-latyns'kyy anatomichnyy slovnyk [Ukrainian-Latin Anatomical Dictionary]. L'viv: Strim; 2000. 216 p. (Ukrainian).
15. Samusev RP, Goncharov NI. Eponimy v morfologii [Eponyms in morphology]. Moskva: Meditsina; 1989. 352 p. (Russian).
16. Sherstyuk OO, Hryn VH, Bilash VP, Severyn YuM, Katsenko AL. Eponimichni nazvy vnutrishnikh orhaniv [Eponimic names of internal organs]. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2014;2(44):226-8. (Ukrainian).
17. Svintsyts'ka NL, Hryn VH, Katsenko AL. Osoblyvosti formuvannya profesiynoho rozvytku inozemnykh studentiv pid chas vyvchennya dystsypliny «Anatomiya lyudyny». [Features of the formation of professional development of foreign students during the study of the discipline "Human Anatomy"]. Aktual'ni pytannya medychnoyi (farmatsevtychnoyi) osvity inozemnykh hromadyan: problemy ta perspektyvy : navch.-nauk. konf. z mizhnar. uchastyu. Poltava. 2018;81-83. (Ukrainian).
18. Svintsytska NL, Hryn VH. Morfofunctional structure of the skull: study guide. Poltava. 2016;170 p.
19. Svintsyts'ka NL, Sherstyuk OO, Deyneha TF, Rohulya VO, Hryn VH. Vplyv naukovykh doslidzhen' vykladacha na formuvannya suchasnoho likarya. [Influence of scientific researches of the teacher on formation of the modern doctor]. Osnovni napryamky udoskonalennya pidhotovky medychnykh kadriv u suchasnykh umovakh: materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf. z mizhnar. uchastyu. Poltava. 2015;213-214. (Ukrainian).
20. Toporov HM, Skrypnikov MS, Pronina OM, Danyl'chenko SI, za derzh. med. akad. pislyadyplom. osvity. Poltava: Verstka; 2003.
red. Skrypnikova Ms. Slovnyk eponimichnykh terminiv u klinichniy 259 р. (Ukrainian).
anatomiyi lyudyny: dlya stud. med. navch. zakl. [Dictionary of 21. Yakovleva AM, Afons'ka TM. Suchasnyy tlumachnyy slovnyk
eponymous terms in clinical anatomy of a person: for students of ukrayins'koyi movy [Dictionary of Modern Ukrainian language].
medical educational institutions]. Ukr. med. stomatol. akad., Khark. Kharkiv: PP «TORSSHH plyus»; 2007. 672 р. (Ukrainian).
Реферат
ЕПОНИМИЧЕСКИЕ ТЕРМИНЫ В МОРФОЛОГИИ СТРУКТУР ГОЛОВЫ И ШЕИ ЧЕЛОВЕКА Гринь В.Г., Свинцицкая Н.Л., Дейнега Т.Ф., Билаш В.П., Дубровина Е.В. Ключевые слова: эпоним, анатомия, мышца, шея, фасция.
Вступление. В морфологических науках (анатомия человека, клиническая, топографическая и патологическая анатомия, гистология, эмбриология, цитология и т.д.) эпонимы употребляют давно и постоянно. Специалисты применяют термины-эпонимы, что способствует их профессиональному становлению, повышает интеллектуальный уровень медика, ведь в эпониме - часть истории, культуры, которая создавалась, начиная от древнейших времен большими сподвижниками медицинской отрасли знаний к настоящему. Важным является исследование эпонимов в медицинской отрасли знаний. Цель. В сжатой форме объяснить происхождение эпонимов при изучении мышечно-фасциальных структур головы и шеи человека, дать представление об ученых, чьими именами названы те или иные термины путем библиографического анализа литературы. Материалы и методы. В работе использованы общефилософские и общенаучные методы исследования, а именно: диалектический, исто-рико-хронологический, библиографически-описательный, аналитический и др. Результаты и выводы. Исследование терминов эпонимов позволяет сохранить для науки имена не только тех ученых, которые еще остаются в памяти благодарных потомков, но и тех, которые внесли вклад в науку, а потом были незаслуженно забыты. Эпонимы позволяют ориентироваться в истории медицинской науки, особенно - периода открытий и детальных исследований анатомических структур. С одной стороны, эпонимом оказывают определенный национальный колорит предмета, с другой - проводят важный и нужный экскурс в историю медицины, также - необычные и нестандартные эпонимы могут облегчить запоминание предмета.
Summary
EPONYMIC TERMS IN MORPHOLOGY OF HUMAN HEAD AND NECK STRUCTURES Hryn V. H., Svintsytska N. L., Deineha T. F., Bilash V. P., Dubrovina O. V. Key words: eponym, anatomy, muscle, neck, fascia.
Introduction. In the morphological sciences (human anatomy, clinical, topographic and pathological anatomy, histology, embryology, cytology, etc.), eponyms have been used for a long time. Experts apply eponymous terms, which contribute to the professional development of healthcare professionals, enrich their intellectual background, because an eponym comprises a piece of history and culture that have been created from the earliest times. Therefore, investigating eponyms in the medicine domain is of great cultural and professional importance. The purpose of this study is to elucidate the origin of eponyms relating to musculo-fascial structures of the human head and neck, and to obtain more information about the scientists whose names were given to certain terms through bibliographic analysis of the literature. Materials and methods. The methodology included general philosophical and general scientific research methods: dialectical, historical-chronological, bibliographic-descriptive, analytical, etc. Results and conclusions. The study of the eponymic terms contribute to the medical science by presenting the names of not only those scientists who are still remaining in the memory of grateful descendants, but also those who contributed to science, and then were undeservedly forgotten. Eponyms allow one to navigate the history of medical science, especially over the period of discoveries and detailed studies of anatomical structures. On the one hand, a certain national flavour of the subject is rendered by the eponym, on the other hand, one can conduct an important and necessary excursion into the history of medicine; also, unusual and non-standard eponyms can facilitate memorization of the subject.
