CC BY
11
EPIDEMIOLOGICAL STUDY OF NONTUMOR MORTALITY IN ADULT EVACUEES. EFFECTS OF LOW DOSES OF IONIZING RADIATION
Pirogova Ye.A., Buzunov V.A., Tsuprikov V.A., Domashevska T.Ye.
ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ СМЕРТНОСТ1 ЧЕРЕЗ НЕПУХЛИНН1 ХВОРОБИ У ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ, ЕВАКУЙОВАНОГО 13 ЗОНИ В1ДЧУЖЕННЯ ЧАЕС. ВПЛИВ МАЛИХ ДОЗ 1ОН13УЮЧОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ
ПИРОГОВА О.Я., БУЗУНОВ В.О., ЦУПРИКОВ В.А., ДОМАШЕВСЬКА Т.е.
ДУ «Науковий центр радiацiйноï медицини АМН Укра'Уни», м. Ки'Ув
УДК: 616-036.22.8-093053.8:614.876
варiя на Чорнобильсьюй атом-нiй електростанцiï призвела в УкраМ до погiршення екологи, умов проживання, життeдiяль-HOCTi та додаткового опромЫен-ня мiльйонiв людей [1]. Числены науковi дослiдження, ви конан i протягом 24 роюв пiсля Чорно-бильськоï катастрофи, свiдчать про значн змiни у станi здоров'я постраждалих контингентiв [24]. Вони дають пiдставу конста-тувати, що стан здоров'я по-страждалого населення може бути оцiнений як незадовтьний [5]. Найбiльш вагомим наслщ-ком аварiï e зростання непух-линноï захворюваностi, яка на даному етап виступае суттевим фактором втрати працездатно-стi та смертностi [6, 7].
Вщзначаеться щорiчне зростання смертност учасникiв лiквiдацiï наслiдкiв аварп (УЛНА) на ЧАЕС i евакуйованих. В УЛНА показники з 1995 р. до-сягли популяцiйних рiвнiв пра-цездатного населення Украïни
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СМЕРТНОСТИ ОТ НЕОПУХОЛЕВЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ У ВЗРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ, ЭВАКУИРОВАННОГО ИЗ ЗОНЫ ОТЧУЖДЕНИЯ ЧАЭС. ВЛИЯНИЕ МАЛЫХ ДОЗ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ОБЛУЧЕНИЯ Пирогова Е.А., Бузунов В.А., Цуприков В.А., Домашевская Т.Е. В течение 1988-2007 гг. установлено постепенное нарастание смертности от неопухолевых заболеваний среди эвакуированного взрослого на момент аварии населения. У мужчин и женщин максимальный уровень смертности зафиксирован в 2003-2007 годах. Смертность мужчин превышает соответствующие показатели женщин. Среди причин смертности превалируют заболевания системы кровообращения, нервной системы и органов чувств, дыхания и пищеварения. Установление достоверных рисков формирования смертности в диапазоне малых доз внешнего облучения всего тела (0,05-0,32 Гр) может свидетельствовать о возможной связи показателя смертности с дозой. Наиболее тесная связь по расчетам абсолютного (AR) и относительного (RR) рисков смертности и их эксцессов (EAR на 103 чел/лет, Гр и ERR Гр-1) зарегистрирована для смертности от болезней системы кровообращения (в частности, ишемической болезни сердца) и органов пищеварения. Достоверные эксцессы относительных рисков выявлены также для болезней эндокринной и мочевыделительной систем, предстательной железы.
© Пирогова О.Я., Бузунов В.О., Цуприков В.А., Домашевська Т.е. СТАТТЯ, 2011.
[8], в евакуйованих зрiвнялися з популяцмними у 2004 р. [9]. Смертнють в останш роки характеризуемся негативними тенден^ями, оскУпьки и фор-мування все частше спостери гаеться в оаб, молодших за ви ком i у працездатному перiодi життя. У структурi причин смерт значно (на 60-70%) зро-сла частка непухлинних захво-рювань. Для окремих захворю-вань визначено значимi ризики смертност [10].
Незважаючи на числены нау-ковi дослщження з оцЫки ме-дичних наслщюв Чорнобильсь-коУ катастрофи нин дискусм-ним е питання про зв'язок фор-мування смертност через не-пухлинн хвороби з радiацiйним чинником. Лише в останн роки на когортi потерпiлих внаслщок атомних бомбардувань японсь-ких мют Хiросiма та Нагасакi бу-ло встановлено зв'язок над-лишковоУ смертност через не-пухлиннi хвороби з дозами юни зуючого випромiнювання [1113]. Достовiрнi ризики смерт-ност вiдзначено при дозах опромiнення понад 0,5 Зв. Нашими попередыми дослщжен-нями при дозах зовшшнього опромiнення всього тiла, що пе-ревищують 0,2 Гр, встановлено достовiрний вiдносний ризик смертностi через серцево-судиннi захворювання, пере-важно iшемiчну хворобу серця [14, 15]. Враховуючи остаточну невизначенiсть даноУ пробле-ми, зокрема стосовно радiацiй-них наслщюв ЧорнобильськоУ катастрофи, Мiжнароднi органи заци (ВООЗ та МАГАТЕ) вважа-ють за необхiдне проведення у цьому напрямку подальших масштабних та довготривалих дослiджень [16].
Мета. Етдемюлопчний ана-лiз та оцшка смертностi через непухлиннi хвороби дорослого евакуйованого населення, виз-начення впливу малих доз юы-зуючого випромЫювання.
Матерiали i методи дослщ-ження. Епiдемiологiчнi доош-дження смертност через непух-линнi хвороби провадили у ко-гортi дорослого евакуйованого населення (15 роюв i старших на момент аварп) за п'ятирiчни-ми перiодами спостереження (1988-1992; 1993-1997; 19982002; 2003-2007) на матерiалах Державного реестру УкраТни осiб, як потерпши внаслiдок ЧорнобильськоТ катастрофи (ДрУ). Показники смертностi розраховували на 103 люд./ро-кiв з урахуванням стат^ вiку (<40 та >40 роюв), термiну спостереження. За статтю, вiком та впливом доз зовншнього опро-мiнення всього тiла розраховували абсолюты (AR) та вщносы (RR) ризики смертностi [17]. Враховували таю дозовi групи: 0,05-0,099 Гр; 0,1-0,199 Гр; 0,20,249 Гр; 0,25-0,32 Гр порiвняно з дозовою субкогортою <0,05
Гр. Ризики визначали за схемою чотирьохпшьноТ таблиц
CI _ eln<х)+1.9^var[ln(x)],
[18] з розрахунком 95% довiр-чого Ытервалу за формулою: де CI — довiрчий iнтервал; e — основа натурального логарифму; In — натуральний логарифм; var[ln (x)] — дис-перая In (x); x — абсолютний, вiдносний ризики смертности ексцес абсолютного (EAR люд./роюв, Гр) або вiдносного (eRr Гр-1) ризику.
Ексцеси абсолютного та вщ-носного ризиюв визначали при максимальних для евакуйова-них дозах зовншнього опроми нення всього тта (0,25-0,32 Гр).
Загальну ктькють обстеже-них за статтю та вком у п'яти-рiчнi перюди спостереження наведено у таблицi 1.
Результати та к обговорення.
Динамiку смертностi через не-пухлиннi хвороби дорослого евакуйованого населення за п'ятирiчними перiодами спостереження з урахуванням ста-тi i вiку представлено на рис. 1.
Як бачимо з рисунка, зi збшь-шенням термiну спостереження вщзначаеться зростання рiвня смертностi i у чоловiкiв, i у жЫок з максимальними величинами у 2003-2007 рр. Смерт-нiсть чолов^в значно переви-щуе вiдповiднi показники жи нок. Водночас у 2003-2007 роках показники смертност чо-ловiкiв i жiнок зрiвнялися.
Зростання рiвня смертностi евакуйованих з часом тсля аварií пiдтверджуеться результатами аналiзу вiдносних ТТ ризиюв у динамiцi спостереження. Ризики у п'ятирiчнi перiоди розраховували порiвняно з першим етапом (1988-1992) .
З рисунка 2 видно, що у дру-
Таблиця 1
Кшьюсний склад оглянутих у KoropTi дорослого евакуйованого населення з урахуванням стат та вiку (<40 i >40 poкiв) за п'ятиpiчними пеpioдами спостереження
Пер1од спостереження Когорта загалом, абс. (%) Загалом за вком, у т.ч. абс. (%) Чоловки вком, роюв абс. (%) Ж1нки вком, роюв абс. (%)
загалом чоловки жшки <40 >40 <40 >40 <40 >40
1988-1992 145532 57505 88027 65593 79939 25911 31595 39682 48344
(100) (39,5) (60,5) (45,1) (54,9) (45,1) (54,9) (45,1) (54,9)
1993-1997 171926 68752 103174 79577 92349 31872 36937 47725 55462
(100) (40,0) (60,0) (46,3) (53,7) (46,3) (53,7) (46,2) (53,8)
1998-2002 212350 88470 123880 98449 113901 41040 47523 57489 66558
(100) (41,7) (58,3) (46,4) (53,6) (46,3) (53,7) (46,3) (53,7)
2003-2007 235835 99742 136093 99277 136558 45880 53862 53397 82696
(100) (42,3) (57,7) (42,1) (57,9) (46,0) (54,0) (39,2) (60,8)
Рисунок 1
Динамка смертност через непухлиннi хвороби у кoгopтi дорослого евакуйованого населення за п'ятиpiчними пеpioдами спостереження з урахуванням стат та вiку
(на 103 люд./poкiв)
25.
10-
-+-
-+-
1988-1992 1993-1997
I I обидв1 стат1 I I чоловки I I ж1нки
-+-
i
1998-2002 2002-2007
пер1оди (рок1в) в1к < 40 рок1в * в1к > 40 рок1в
№ 1 2011 Environment & Health 24
-о-
5
EPIDEMIOLOGICAL STUDY OF NONTUMOR MORTALITY IN ADULT EVACUEES. EFFECTS OF LOW DOSES OF IONIZING RADIATION Pirogova Ye.A., Buzunov V.A., Tsuprikov V.A., Domashevska T. Ye.
During 1988-2007 gradual increase of nontumor mortality was identified in adult (at the moment of the accident) population. In both men and women, the highest mortality levels were observed in 2003-2007. Male mortality rates exceed those of females. Circulatory diseases, diseases of nervous system and sense organs, digestive and respirato-
ry diseases are prevailing among causes of death. The reliable mortality risks in the range of low doses of whole-body external radiation (0.050.32 Gy) suggest that mortality rates are dose-dependent. Estimates of absolute (AR) and relative (RR) mortality risks as well as excess risks proved the most close association (EAR per 103 person years Gy and ERR Gy-1) for mortality from circulatory diseases (particularly, ischemic heart disease) and digestive diseases. The reliable excess relative risks were found for the diseases of endocrine and urinary systems, prostate diseases.
гому перiодi (1993-1997) порiв-няно з першим (1988-1992) RR смертност недостовiрний, у третьому (1998-2002) зростае до 1,14, причому стае досто-вiрним, у четвертому (20032007) значимо пщвищуеться до 1,40.
При аналiзi у динамщ причин смертност за окремими класа-ми i нозолопчними формами достовiрне перевищення у 1993-1997 роках проти 19881992 рр. вщзначено лише за психiчними захворюваннями та хворобами оргашв дихання. У 1998-2002 рр. збшьшилася юлькють захворювань, що стали причиною смерт дослщже-них. Достовiрнi вщносш ризики смертност зафксовано через хвороби системи кровообку, зокрема iшемiчну хворобу сер-ця, хвороби оргашв дихання та хвороби печЫки, жовчновивщ-них шляхiв i пщшлунково'Т зало-зи. У 2003-2007 рр. смертнють зареестровано через хвороби системи кровооб^ (у т.ч. через ппертошчну хворобу, ше-мiчну хворобу серця), нервовоТ
системи I оргашв чуття, оргашв дихання та травлення (табл. 2).
При визначенш ризиюв смертност1 через непухлинн1 хвороби у дорослого евакуйо-ваного населення залежно в1д стат1 встановлено найвищ1 ве-личини RR в ос1б обох статей у 2003-2007 роках (табл. 3).
При цьому значення RR вищ1 у ж1нок практично за вс1ма нозолопчними формами. Окр1м того, у ж1нок зареестровано висо-кий статистично п1дтверджений ризик смертност1 через хвороби ендокринно'Т системи,
який був значимо високим та-кож у 1993-1997 рр. У чолов1юв у 1993-1997 рр., а у ж1нок у 19982002 рр. статистично достов1рн1 ризики смертност1 в1дзначено також через хвороби нервовоТ' системи i орган1в чуття.
У дорослого евакуйованого населення неоднозначш вщно-снi ризики смертностi проошд-ковуються залежно вiд вiку (табл. 4).
У оаб вiком менше 40 роюв в усi п'ятирiчнi перюди достовiрнi RR смертностi зареестровано через хвороби нервовоТ систе-
Рисунок 2
Вщносж ризики CMepTHOCTi (RR) через yci непухлиннi хвороби у дорослого евакуйованого населення у динамiцi за п'ятирiчними перiодами (порiвняно з 1988-1992 рр.)
1,6 1,4 1,2 1,0-t-сл 0,8
сс 0,6
0,4 0,2 0
1993-1997
1998-2002
2003-2007
Роки
Таблиця 2
Вщносш ризики смертност через непухлинн хвороби за окремими класами i нозологiчними формами у дорослого евакуйованого населення у динамщ за п'ятирiчними перiодами спостереження (порiвняно з 1988-1992 рр.)
Класи i нозолопчы форми хвороб (МКХ-9) Роки спостереження
1993-1997 1998-2002 2003-2007
RR CI RR CI RR CI
Хвороби системи кровообiгу (390-459): 0,93 0,86 1,02 1,24х 1,15 1,34 1,47х 1,37 1,58
ппертоычна хвороба (401-405) 0,85 0,42 1,69 1,62 0,91 2,92 10,6х 6,43 17,6
iшемiчна хвороба серця (412-414) 0,94 0,83 1,06 1,25х 1,13 1,39 2,14х 1,94 2,36
цереброваскулярн хвороби (437-438) 0,80 0,63 1,00 1,01 0,83 1,24 0,48 0,38 0,61
Психiчнi розлади (290-319) 3,81х 1,57 9,23 1,60 0,61 4,16 - -
Хвороби НС i органiв чуття (320-389) - - - - 8,29х 3,84 17,9
Хвороби оргаыв дихання (460-519) 3,51х 1,54 8,00 4,01х 1,80 8,95 3,20х 2,19 7 со
Хвороби органiв травлення (520-579) 1,14 0,72 1,80 0,64 0,39 1,06 3,06х 2,03 4,63
Хвороби печшки, ж/в шляхiв, пiдшлунковоТ залози(571-577) 1,13 0,69 1,86 1,80х 1,16 2,81 - -
Примтка до таблиць 2-7: х — р<0,05.
25 Environment & Health № 1 2011
Таблиця 3
Вiдноснi ризики смертностi через непухлиннi хвороби за окремими класами i нозологiчними формами у дорослого евакуйованого населення за п'ятирiчними перiодами спостереження залежно вiд статi (порiвняно з 1988-1992 рр.)
Класи 1 нозолог1чн1 форми хвороб (МКХ-9) 1993-1997 рр. 1998-2002 рр. 2003-2007 рр.
RR С1 RR С1 RR С1
Чолов1ки
Загалом (240-629; 680-739), у т.ч. 0,83 0,75 0,92 0,83 0,75 0,91 1,17х 1,07 1,28
Хвороби системи кровооб1гу (390-459): 0,81 0,71 0,92 0,88 0,79 1,00 1,38х 1,24 1,53
ппертон1чна хвороба (401-405) 0,63 0,22 1,81 0,97 0,40 2,39 5,26х 2,54 10,9
шем1чна хвороба серця (412-414) 0,90 0,76 1,07 0,97 0,82 1,13 1,78х 1,54 2,05
цереброваскулярн1 хвороби (437-438) 0,71 0,51 1,00 0,63 0,46 0,87 0,42 0,30 0,60
Хвороби НС 1 орган1в чуття (320-389) 4,18х 1,21 14,4 2,82 0,80 9,88 6,34х 1,95 20,7
Хвороби орган1в дихання (460-519) 1,13 0,60 2,12 0,61 0,31 1,21 2,92х 1,73 4,91
Хвороби орган1в травлення (520-579) 1,12 0,60 2,05 1,30 0,74 2,29 2,40х 1,44 4,02
Хвороби ендокринноТ системи (240-279) 2,72 0,89 8,34 0,49 0,11 2,18 0,29 0,05 1,57
Ж1нки
Загалом (240-629; 680-739), у т.ч. 0,84 0,76 0,92 0,88 0,81 0,97 1,60х 1,47 1,74
Хвороби системи кровооб1гу (390-459): 0,87 0,77 0,98 1,07 0,96 1,19 1,99х 1,81 2,19
ппертон1чна хвороба (401-405) 1,07 0,42 2,70 1,69 0,74 3,85 16,9х 8,34 34,2
шем1чна хвороба серця (412-414) 0,98 0,83 1,15 1,03 0,88 1,20 2,47х 2,16 2,82
цереброваскулярн1 хвороби (437-438) 0,78 0,58 1,05 0,80 0,60 1,05 0,47 0,34 0,64
Хвороби НС 1 орган1в чуття (320-389) 2,99 0,98 9,07 3,20х 1,08 9,44 9,05х 3,28 25,0
Хвороби орган1в дихання (460-519) 1,14 0,58 2,22 0,90 0,46 1,77 3,71х 2,14 6,42
Хвороби орган1в травлення (520-579) 1,14 0,48 2,70 1,89 0,88 4,07 4,31х 2,14 8,69
Хвороби ендокринноТ системи (240-279) 5,97х 1,36 26,3 2,84 0,60 13,4 6,14х 1,43 26,4
ми i органiв чуття, у 1993-1997 рр. та 2003-2007 рр. — через хвороби оргашв дихання i трав-лення.
Високий ризик смертност у
1993-1997 рр. зафксовано через хвороби ендокринноТ си-стеми. 1нша картина спостери гаеться в евакуйованих вiком понад 40 роюв. У 1993-1997 рр.
достовiрнi ризики смертностi зареестровано лише через хвороби нервовоТ системи, ор-ганiв чуття та ендокринноТ системи, у 1998-2002 рр. — через Таблиця 4
Вщносш ризики смертност через непухлинш хвороби за окремими класами i нозологiчними формами у дорослого евакуйованого населення за п'ятирiчними перiодами спостереження залежно вщ вiку (порiвняно з 1988-1992 рр.)
-е
Класи 1 нозолопчн1 форми хвороб (МКХ-9) 1993-1997 рр. 1998-2002 рр. 2003-2007 рр.
RR С1 RR С1 RR С1
<40 роюв
Загалом (240-629; 680-739), у т.ч. 1,26х 1,95; 5,04 1,13 0,87 1,48 1,55х 1,20; 2,0
Хвороби системи кровооб1гу (390-459) 0,82 6,97; 11,7 0,89 0,55 1,43 0,97 0,61 1,54
ппертон1чна хвороба (401-405) 0 0 2,67 0,30 23,8 3,96 0,47 32,9
шем1чна хвороба серця (412-414) 0,82 3,95 11,7 0,90 0,48 1,69 1,09 0,60 1,99
цереброваскулярн1 хвороби (437-438) 4,40х 3,97 4,12 1,11 0,27 4,65 0,66 0,13 3,27
Хвороби НС 1 орган1в чуття (320-389) 2,47х 6,97 13,0 3,55х 1,04 12,2 4,62х 1,38 15,5
Хвороби орган1в дихання (460-519) 3,30х 2,32 7,32 3,33 0,39 28,5 37,7х 5,12 71,9
Хвороби орган1в травлення (520-579) 2,47х 6,97 13,0 2,44 0,42 8,76 4,85х 1,45 16,2
Хвороби ендокринноТ системи (240-279) 4,94х 2,32 7,25 2,00 0,21 19,2 3,96 0,48 32,9
>40 роюв
Загалом (240-629; 680-739), у т.ч. 0,82 0,76 0,88 0,99 0,93 1,06 1,53х 1,44 1,63
Хвороби системи кровооб1гу (390-459): 0,86 0,79 0,94 1,19х 1,10 1,29 1,92х 1,79 2,07
ппертон1чна хвороба (401-405) 0,81 0,40 1,64 1,49 0,82 2,70 11,5х 6,94 19,0
шем1чна хвороба серця (412-414) 0,97 0,86 1,09 1,29х 1,16 1,44 2,40х 2,17 2,65
цереброваскулярн1 хвороби (437-438) 0,74 0,59 0,94 0,90 0,73 1,11 0,61 0,48 0,76
Хвороби НС 1 орган1в чуття (320-389) 4,33х 1,48 12,7 1,93 0,61 6,06 13,7х 5,02 37,4
Хвороби орган1в дихання (460-519) 1,09 0,68 1,75 0,91 0,57 1,45 2,51х 1,69 3,73
Хвороби орган1в травлення (520-579) 1,01 0,59 1,74 1,61х 1,00 2,60 3,69х 2,39 5,70
Хвороби ендокринноТ системи (240-279) 4,33х 1,48 12,7 1,58 0,49 5,13 3,38х 1,16 9,89
№ 1 2011 ЕотШОШШТ & ИмЬТИ 26
хвороби системи кровообiгу, зокрема через iшемiчну хворобу серця i органiв травлення. У 2003-2007 рр. достовiрнi ризи-ки смертност виявлено практично через ус представленi у таблиц 4 хвороби. Особливо висок ризики смертностi заре-естровано через гiпертонiчну хворобу та хвороби нервовоТ системи i оргашв чуття. При-вертае увагу те, що у 2003-2007 роках ризики смертност через хвороби органiв дихання та травлення вищi в оаб вiком <40 рокiв, тодi як значимi ризики смертностi через хвороби системи кровооб^ мають мюце лише в евакуйованих вiком по-над 40 роюв. У цьому вщ пдви-щуеться ризик смертност через хвороби нервовоТ системи i органiв чуття, через хвороби ендокринноТ системи, на вщми ну вщ молодших за вiком, ризик стае достовiрним.
Таким чином, зпдно з епще-мiологiчним аналiзом ризиюв смертностi через непухлиннi хвороби у дорослого евакуйо-ваного населення за п'ятирiч-ними перiодами спостережен-ня в якостi причин смерт у бiльшостi випадкiв зафксова-но хвороби системи кровооби гу, зокрема ппертошчна хвороба та iшемiчна хвороба серця,
евакуйованого населення зал-ежно вiд впливу доз зовншньо-го опромiнення всього тiла вия-вив наявнiсть достовiрних ризи-юв смертностi через окремi непухлинш хвороби у рiзних дозо-вих Ытервалах, що може свщчи-ти про можливий зв'язок цього показника з дозою. Так, досто-вiрнi абсолютнi ризики смертно-стi для хвороб системи кровоо-бiгу, зокрема iшемiчноТ хвороби серця та хвороб оргашв травлення, встановлено протягом уах дозових iнтервалiв (табл. 5).
Окрiм того, при дозах 0,050,099 Гр достовiрний абсолют-ний ризик смертност зафксо-вано для психiчних розладiв, при дозах 0,1-0,199 Гр — для цереброваскулярноТ патологи i хвороб органiв дихання. При-вертае увагу те, що максималь-нi величини абсолютних ризи-юв смертностi через хвороби системи кровообку, зокрема iшемiчну хворобу серця, реес-труються у дозовому iнтервалi 0,2-0,249 Гр. У зазначеному дозовому iнтервалi зафксовано також достовiрний вщносний ризик смертностi через iшемiч-ну хворобу серця (рис. 3).
Вщносш ризики смертност через iншi непухлинш хвороби виявилися недостовiрними.
Розрахунки ексцеав абсо-
лютних ризик1в при макси-мальних для евакуйованих дозах зовшшнього опром1нення всього т1ла (0,25-0,32 Гр) показали, що достов1рш ексцеси виявлено лише для хвороб системи кровооб1гу (зокрема, 1шем1чноТ хвороби серця) та хвороб оргашв травлення зага-лом (табл. 6).
При цьому надлишок абсолютного ризику смертност1 через yd непухлинш хвороби оргашв кровооб1гу (зокрема, ше-м1чну хворобу серця) макси-мальний. Ексцес абсолютного ризику смертност1 через хвороби оргашв травлення вдв1ч1 менший.
При визначенн1 ексцес1в вщ-носних ризик1в смертност1 (ERR Гр-1) через непухлинш хвороби виявлено достов1рн1 надлишки для хвороб ендокринноТ системи, системи кровооб1гу Оше-м1чноТ хвороби серця), хвороб оргашв травлення (гастриту та дуодешту), сечостатевоТ системи (хвороб сечовид1льноТ системи та хвороб передм1хуро-воТ залози) (табл. 7).
Як бачимо з таблиц! 7, найви-щий надлишковий в1дносний ризик на одиницю дози встановлено для 1шем1чноТ хвороби серця, хвороб передм1хуровоТ' залози та сечовидТпьно'Т систе-
Таблиця 5
Абсолютн ризики формування CMepTHOCTi за окремими класами i нозологiчними формами у дорослого евакуйованого населення за 2003-2007 рр. залежно вщ дози зовшшнього опромшення всього тiла, на 103 люд./рокiв, Гр (дозова субкогорта порiвняння <0,05 Гр)
Класи i нозолог1чн1 форми хвороб (МКХ-9) Дози опромшення, Гр
0,05-0,099 0,1-0,199 0,2-0,249 0,25-0,32
Хвороби системи кровообiгy (390-459): 9,5х (6,1; 15,0) 10,9х(8,8; 13,5) 11,1 х(9,1; 13,5) 9,3х (6,9; 12,5)
iшемiчна хвороба серця (412-414) 6,0х (3,4; 10,6) 5,8х (4,4 7,8) 7,6х (6,0; 9,7) 5,9х (4,1; 8,5)
цереброваскулярн хвороби (437-438) 1,5 (0,5; 4,7) 2,2х (1,3 3,5) 1,3 (0,7; 3,5) 1,7 (0,8; 3,4)
Хвороби органiв дихання (460-519) 1,0 (0,3; 4,0) 1,7х (1,0 2,9) 1,5 (0,9; 2,6) 1,1 (0,4; 2,5)
Хвороби оргаыв травлення (520-579) 3,5х (1,7; 7,4) 3,1х (2,0 4,6) 3,0х (2,0; 4,4) 2,5х (1,4; 4,5)
Психiчнi розлади (290-319) 2,5х (1,0; 6,0) 0,8 (0,3; 1,7) 1,0 (0,5; 2,0) 0,4 (0,1; 1,7)
хвороби нервовоТ системи i ор-ган1в чуття, дихання i травлення. Максимальш величини RR i у чолов^в, i у жiнок зареестро-вано у 2003-2007 рр., причому значення RR вищi у жшок практично за вама проаналiзовани-ми нозолопчними формами. Встановлено залежнiсть формування ризиюв смертностi вiд в^. У осiб старшого вiкy пщви-щуеться ризик смертностi через хвороби системи кровооби гу, нервовоТ системи i органiв чуття, ендокринноТ патологи.
Анал1з смертност1 через непухлинш хвороби у дорослого
Рисунок 3
Вщносш ризики смертност дорослого евакуйованого населення через iшемiчну хворобу серця залежно вщ рiвня доз зовшшнього опромшення всього тша
3,0 -г
2,5 -
2 -
1,5 -
1,0 -
0,5 -
0
■ ■ 1,43
1,53
■■ 1,98
■ ■ 1,53
0,05-0,099 0,1-0,199
0,2-0,249
= 0,25
Гр
-е-
ми. Ексцес формування смерт-ностi через захворювання ен-докринноТ системи майже вдви чi нижчий.
Таким чином, розрахунки ри-зиюв смертностi через непух-линнi хвороби, Т'хш ексцеси (аб-солютнi та вщносш) на оди-ницю дози свщчать про можли-вий зв'язок цього показника з дозою зовшшнього опромшен-ня всього тiла. Найбшьш тiсний зв'язок (враховуючи стабшь-нють показникiв протягом усiх дозових iнтервалiв, а також на-явнiсть достовiрних абсолют-них i вiдносних ексцеав на оди-ницю дози) виявлено для смертност через хвороби системи кровооб^, зокрема ше-мiчну хворобу серця i органiв травлення. Смертнють через хвороби передмiхуровоТ зало-зи залежно вiд зовнiшнього опромшення також заслуговуе уваги. Бiльш глибою результа-ти у цьому напрямку можуть бути отриманi при подальших дослiдженнях за умови уточ-нення в евакуйованих шдивщу-альних доз зовшшнього опро-мiнення всього тша.
Висновок
Збiльшення термiну спосте-реження тсля аварiТ на ЧАЕС сприяе виявленню зростання рiвня смертностi i у чоловiкiв, i у жiнок. Максимальнi величини показниюв зареестровано у 2003-2007 роках. Серед при-
чин смерт превалюють хвороби системи кровооб^ (ппер-тошчна хвороба, iшемiчна хвороба серця), хвороби нервовоТ системи i оргашв чуття, дихан-ня i травлення. У межах малих доз зовншнього опромшення всього тша (0,05-0,32 Гр) вста-новлено достовiрнi ризики смертност через окремi непух-линнi хвороби, що може свiд-чити про можливий зв'язок цього показника з дозою. Най-тiснiший зв'язок (враховуючи стабшьнють показникiв упро-довж уах дозових iнтервалiв, наявнiсть абсолютних i вщ-носних ексцесiв на одиницю дози) виявлено для смертност через хвороби системи крово-обiгу, зокрема iшемiчну хворобу серця i органiв травлення. Достовiрнi ексцеси вiдносних ризикiв смертностi виявлено також для хвороб ендокринноТ i сечовидiльноТ систем, перед-мiхуровоТ залози.
Л1ТЕРАТУРА
1. Некоторые особенности и результаты ретроспективной дозиметрии чернобыльского облучения населения Украины в 1986 г / И.А. Лихтарев, Л.Н. Ковган, Ю.В. Бойчук и др.// Ядерная и радиационная безопасность. — 2006. — Вып. 1. — С. 28-34.
2. Медичш наслщки Чорно-бильськоТ катастрофи в УкраТн / В. Г Бебешко, О.М. Коваленко,
Таблиця 6
Ексцеси абсолютних ризимв (EAR на 103 люд./poKiB, Гр) формування CMepTHOCTi за окремими класами i нозологiчними формами у дорослого евакуйованого населення за 2003-2007 рр. при дозах зовшшнього опромшення всього тша 0,25-0,32 Гр (дозова субкогорта порiвняння <0,05 Гр, середня доза 0,3 Гр)
Класи i нозолог1чн1 форми хвороб МКХ-9 EAR на 103 люд./рокiв, Гр
Хвороби системи кровооб^: 390-459 6,0х (3,5; 10,5)
iшемiчна хвороба серця 412-414 5,8х (2,8; 12,0)
Хвороби оргаыв травлення 520-579 2,9х (1,9; 9,0)
Таблиця 7
Ексцеси вщносних ризиюв (ERR Гр-1) формування смертност за окремими класами i нозолопчними формами у дорослого евакуйованого населення за 2003-2007 рр. при дозах зовшшнього опромшення всього тша 0,25-0,32 Гр (дозова субкогорта порiвняння <0,05 Гр, середня доза 0,3 Гр)
Класи i нозолопчы форми хвороб МКХ-9 ERR Гр-1
Хвороби ендокринноТ системи 240-279 1,50х (1,21 1,85)
lшемiчна хвороба серця 412-414 3,12х (2,23 4,38)
Гастрит, дуодеыт 535 2,19х (1,54 3,12)
Хвороби сечовидтьноТ' системи 581-599 2,99х (2,04 4,37)
Хвороби передмiхуровоТ залози 600-608 3,42х (2,14 5,47)
В.О. Бузунов, А.е. Присяжнюк, М.1. Омельянець, Д.О. Бтий,
B.О. Сушко, К.М. Лобановський,, Н.О. Король // Журнал Академи медичних наук УкраТни. — 2006. — Т. 12, № 1. — С. 21-31.
3. Бузунов В.А. Актуальные проблемы эпидемиологии медицинских последствий в отдаленном периоде аварии на ЧАЭС // Етдемюлопя медичних наслщюв авари на Чорно-бильсьюй АЕС. 20 роюв по тому: Тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. 9-10 жовтня 2007 р., м. КиТв. — Донецьк: Вебер, 2007. — С. 35-36.
4. Пирогова О.Я. Епщемюло-пчне дослщження стану здо-ров'я дорослого евакуйованого населення у зв'язку з радiа-цмним впливом // Вiддапенi наслщки впливу iонiзуючого випромiнювання: Тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. 2325 травня 2007 р., м. КиТв. — К., 2007.— С. 177-178.
5. Эпидемиология неопухолевых эффектов ионизирующего облучения / В.А. Бузунов, Е.А. Пирогова, Л.И. Красникова и др.// Журн. АМН УкраТни. — 2006. — Т. 12, № 1. — С. 174-184.
6. Бузунов В.О., Терещенко В.М., Войчулене Ю.С. Епще-мюлопчне дослщження динамки швалщност i смертност серед учасниюв лквщацп Чор-нобильськоТ авари // Ппена на-селених мюць. — 2002. — Вип. 39. — С. 218-228.
7. Стан здоров'я дорослого населення, евакуйованого внас-лщок ЧорнобильськоТ катастрофи (епщемюлопчне дослщжен-ня) / О.Я. Пирогова, В.О. Бузунов, К.е. Прикащикова, Т.е. До-машевська // Еколопчний вю-ник. — 2006. — № 5. — С. 14-20.
8. Возiанов О.Ф. Чорнобиль та медична наука / Журн. АМН УкраТни. — 2006. — Т. 1, № 1. —
C. 5-15.
9. Смертнють дорослого евакуйованого населення у тсля-евакуацмному перюди динами ка, ризики формування / О.Я. Пирогова, В.О. Бузунов, В.А. Цуприков, Т.е. Домаше-вська // Проблеми радiацiйноТ медицини та радюбюлогп: Зб. наук. праць. — К., 2009. — Вип. 14. — С. 79-84.
10. Бузунов В.О., Пирогова О.Я., Красикова Л.1. Епщемю-лопчы доспiдження непухлинноТ захворюваностi та смертност дорослого населення, евакуйованого з м. Прип'ят та 30-км зо-ни ЧАЕС // Медичи наспiдки ава-
№ 1 2011 Environment & Health 28
рiТ на Чорнобильськiй атомнiй електростанцiТ' / За ред. О.Ф. Во-зiанова, В.Г Бебешка, Д.А. Бази-ки. — К.: Д1А, 2007. — С. 448-476.
11. Studies of the mortality of A-bomb survivors. Report 9, 1950-1985. Part 3. Noncancer mortality based on the received doses (DS86). J. Shimizu, H. Kato, W. Shull, D. Hoel // Radiat. Res. — 1992. — V. 130 (2) — P. 249-266.
12. Studies of the mortality of atomic bomb survivors. J. Shimizu, D.A. Pierce, D.L., Preston, K. Mabuchi. Report 12, Part II. Noncancer mortality: 1950-1990 // Radiation Ressearch. — 1999. — 152 (4). — P. 374-389.
13. The non-cancer mortality experience of male workers at Britain Nuclear Fuels plc, 1946-2005 / D. McGeoghegan, K. Binks, M. Gillies, S. Jones, S. Whaley // International Journal of Epidemiology. — 2008. — 37 (3). — Р. 506-518.
14. Особенности неопухолевой заболеваемости, инвалидности и смертности взрослого эвакуированного населения в послеэвакуационном периоде (эпидемиологические исследования) / Е.А. Пирогова, В.А. Бу-зунов, ГГИ. Картушин, Е.Е. При-кащикова, Т.Е. Домашевская // Епщемюлопя медичних наслщ-юв аварп на Чорнобильськм АЕС. 20 роюв по тому: Тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. 9-10 жовтня 2007 р., м. КиТв. — До-нецьк: Вебер, 2007. — С. 39-40.
15. Ешдемюлопчний аналiз смертност вщ непухлинноТ патологи дорослого населення, евакуйованого з м. Прип'ят i 30км зони ЧорнобильськоТ атомноТ електростанци / О.Я. Пирогова, В.О. Бузунов, Г.1. Картушин, Т.е. Домашевська // Проблеми радiацiйноТ медицини та радю-бюлогп. Зб. наук. праць. — К., 2005. — Вип. 11. — С. 299-307.
16. Линге И.И., Мелихова Е.М., Панфилов А.П. Чернобыльский форум: преодолевая разрыв между научным знанием и общественным мнением // Мед. радиология и радиац. безопасность. — 2006. — № 2. — С. 6-11.
17. Hennekens C.H., Buring J.E. Epidemiology in medicine. — Boston-Toronto: Little Brown and company, 1987. — 344 p.
18. Альбом А., Норрел С. Введение в современную эпидемиологию. — Таллин: Институт экспериментальной и клинической медицины (Эстония) и Датское противораковое общество, 1996. — 122 с.
Надiйшла до редакцИ 19.05.2010.
КОСТЕНЕЦКИЙ М.И., ЛЕМЕШКО Л.Т., МОРОЗ Л.А., МАТЕРУХИН А.Н.
Запорожская областная санитарно-эпидемиологическая станция
УДК 616-073.75
RADIATION SAFETY OF PATIENTS INTERVENTION ROENTGENOLOGIC RESEARCHES
Kostenetsky M.I., Lemeshco L.T., Moroz L.O., Materuhin A.M.
РАДИАЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ ПАЦИЕНТОВ ПРИ ИНТЕРВЕНЦИОННЫХ РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЯХ
настоящее время медицинское облучение создает дозу облучения населения Украины 0,5 мЗв/год, что составляет 13% средневзвешенной суммарной дозы облучения от всех существующих источников облучения [1]. В Российской Федерации эта доза составляет 0,6 мЗв/год — 15,3% [2].
В то же время, по данным Публикации НКРЗ США № 160, доза облучения населения США от медицинских источников в 2006 году составила примерно половину общей дозы облучения населения США от всех источников [3]. При этом по сравнению с 1980-ми годами эта доза увеличилась в 7 раз.
Такой рост медицинского облучения объясняется увеличением использования в медицине в последние годы рентгеновских процедур качественной визуализации, которые характеризуются высокой информативностью.
Особое место в перечне этих исследований занимает интервенционный метод, при котором хирургические вмешательства осуществляются чрезкожным доступом под контролем рентгеновского излучения.
Интервенционные исследования являются не только высокоинформативными и малотрав-
РАД1АЦ1ЙНА БЕЗПЕКА ПАЦЮНТ1В П1Д ЧАС 1НТЕРВЕНЦ1ЙНИХ РЕНТГЕНОЛОГЧНИХ ДОСЛДЖЕНЬ
КостенецькийМ.1., ЛемешкоЛ.Т., МорозЛ.О., МатерухнА.М.
У статт обговорюеться питання рад1ацйно1 безпеки пац1ент1в при проведенн1 ¡нтервенц1йних рентгенолопчних процедур. Наголошуеться, що висок1 дози опром1нення потребують низку заходв, що направленi на зниження доз опром1нення пацентВ.
RADIATION SAFETY OF PATIENTS INTERVENTION ROENTGENOLOGIC RESEARCHES
Kostenetsky M.I., Lemeshco L.T., Moroz L.O., Materuhin A.M.
In the article the questions is under consideration of radiation safety of patients during conducting of intervention roentgenоlogic procedures. It is marked, that the high doses of irradiation require row of measures, that are directed on the reduce of doses irradiation of patients.
© Костенецкий М.И., Лемешко Л.Т., Мороз Л.А., Матерухин А.Н. СТАТЬЯ, 2011.
