Научная статья на тему 'Епідеміологічні дослідження ризиків розвитку непухлинної захворюваності дорослого населення, евакуйованого із зони відчуження Чорнобильської АЕС, за дії малих доз іонізуючого випромінювання'

Епідеміологічні дослідження ризиків розвитку непухлинної захворюваності дорослого населення, евакуйованого із зони відчуження Чорнобильської АЕС, за дії малих доз іонізуючого випромінювання Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
69
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Бузунов В. О., Пирогова О. Я., Цуприков В. А., Домашевська Т. Є.

В когорте взрослого (15 лет и старше на момент аварии) эвакуированного населения общей численностью 25708 чел. по материалам Государственного регистра Украины лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, проведены эпидемиологические исследования рисков развития неопухолевой заболеваемости. Рассчитывали абсолютный (AR), относительный (RR) риски и их эксцессы (EAR на 103 чел/лет, Гр и ERR Гр1) в зависимости от влияния доз внешнего облучения всего тела. Учитывали дозовые субкогорты (экспонированныхлиц): 0,05-0,099 Гр; 0,1-0,199 Гр; 0,2-0,249 Гр; 0,25-0,32 Гр в сравнении сдозовой субкогортой <0,05 Гр (группа неэкспонированных — контроль). В диапазоне доз внешнего облучения всего тела 0,05-0,32 Гр установлены дозозависимые эффекты в формировании отдельных форм неопухолевых заболеваний. Максимальные значения абсолютных и относительных рисков зарегистрированы при дозах 0,25-0,32 Гр. Достоверные эксцессы абсолютных и относительных рисков выявлены для отдельных форм болезней кровообращения, пищеварения, эндокринной, мочеполовой, костно-мышечной систем.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Бузунов В. О., Пирогова О. Я., Цуприков В. А., Домашевська Т. Є.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

EPIDEMIOLOGICAL STUDY OF NONTUMOR INCIDENCE RISKS IN ADULT EVACUEES FROM ESTRANGEMENT ZONE, EXPOSED TO LOW DOSES OF IONIZING RADIATION

On the data of the State Chernobyl Registry of Ukraine, epidemiological studies of nontumor incidence risks have been conducted in the cohort of adult (15 years and older at the time of the accident) evacuees, total number 25,708 persons. Absolute (AR) and relative (RR) risks as well as their excesses (EAR per 103 person years Gy and ERR Gy1) were estimated in relation to the effect of whole-body external doses. Dose subcohorts (exposed persons): 0.05-0.099 Gy; 0.1-0.199 Gy; 0.2-0.249 Gy; 0.25-0.32 Gy were considered in comparison with dose subcohort <0.05 Gy(unexposed cohort — control). Dose-dependent effects were found for some nontumor disease forms in the range of whole-body external doses 0.05-0.32 Gy. The maximum absolute and relative risk values were observed at doses 0.25-0.32 Gy. The reliable absolute and relative excess risks were established for some forms of circulatory, digestive, endocrine, genitourinary and musculoskeletal diseases.

Текст научной работы на тему «Епідеміологічні дослідження ризиків розвитку непухлинної захворюваності дорослого населення, евакуйованого із зони відчуження Чорнобильської АЕС, за дії малих доз іонізуючого випромінювання»



EPIDEMIOLOGICAL STUDY OF NONTUMOR INCIDENCE RISKS IN ADULT EVACUEES FROM ESTRANGEMENT ZONE, EXPOSED TO LOW DOSES OF IONIZING RADIATION

Buzunov V.A., Pirogova Ye.A., Tsuprikov V.A., Domashevska T.Ye.

ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ РИЗИК1В РОЗВИТКУ НЕПУХЛИННО!

ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЕВАКУЙОВАНОГО 13 ЗОНИ В1ДЧУЖЕННЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОТ АЕС, ЗА ДМ МАЛИХ ДОЗ 1ОН1ЗУЮЧОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ

БУЗУНОВ В.О., ПИРОГОВА О.Я., ЦУПРИКОВ В.А., ДОМАШЕВСЬКА Т.е.

ДУ «Науковий центр радiацiйноï медицини АМН УкраТни», м. КиТв

УДК 616-036.22-053.8:614.876

о недавнього часу розвиток дозозалежних ефек^в внасли док впливу юшзуючого випро-мiнювання пов'язували з фор-муванням лише онколопчно'Т захворюваностi [1-3]. Останш-ми роками у втизняних i зару-бiжних публiкацiях з'явилися данi, якi свщчать про можли-вiсть радiацiйного впливу на розвиток непухлинних захво-рювань [4-6]. При цьому вщ-значаеться, що достовiрний вплив радiацiТ на формування непухлинноТ патологiТ не обме-жуеться високими (>1Гр) дозами [7, 8]. Отримаш новi даш свiдчать, що статистично зна-чущi ризики розвитку окремих непухлинних хвороб можуть спостер^атися i за малих доз опромшення (<1 Гр) [9-11].

Мета дослщження. Етде-мiологiчний аналiз i оцiнка ра-дiацiйних ризиюв розвитку не-

ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ РИСКОВ РАЗВИТИЯ НЕОПУХОЛЕВОЙ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ВЗРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ, ЭВАКУИРОВАННОГО ИЗ ЗОНЫ ОТЧУЖДЕНИЯ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС, ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ МАЛЫХ ДОЗ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ОБЛУЧЕНИЯ Бузунов В.А., Пирогова Е.А., Цуприков В.А., Домашевская Т.Е.

В когорте взрослого (15 лет и старше на момент аварии) эвакуированного населения общей численностью 25708 чел. по материалам Государственного регистра Украины лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, проведены эпидемиологические исследования рисков развития неопухолевой заболеваемости. Рассчитывали абсолютный (AR), относительный (RR) риски и их эксцессы (EAR на 103 чел/лет, Гр и ERR Гр-1) в зависимости от влияния доз внешнего облучения всего тела. Учитывали дозовые субкогорты (экспонированныхлиц): 0,05-0,099 Гр; 0,1-0,199 Гр; 0,2-0,249 Гр; 0,25-0,32 Гр в сравнении с дозовой субкогортой <0,05 Гр (группа неэкспонированных — контроль). В диапазоне доз внешнего облучения всего тела 0,05-0,32 Гр установлены дозозависимые эффекты в формировании отдельных форм неопухолевых заболеваний. Максимальные значения абсолютных и относительных рисков зарегистрированы при дозах 0,25-0,32 Гр. Достоверные эксцессы абсолютных и относительных рисков выявлены для отдельных форм болезней кровообращения, пищеварения, эндокринной, мочеполовой, костно-мышечной систем.

© Бузунов В.О., Пирогова О.Я., Цуприков В.А., Домашевська Т.е. СТАТТЯ, 2010.

пухлинно! захворюваност у дорослого евакуйованого на-селення у тсляевакуацмному перiодi за дм доз зовшшнього юшзуючого випромшювання у дiапазонi 0,05-0,32 Гр.

Матерiали i методи дослщження. Епщемюлопчний аналiз непухлинноТ захворюваност до-рослого евакуйованого насе-лення (15 роюв i старших на момент авари) провадили за дани-ми Державного реестру УкраТни оаб, яю постраждали внаслщок ЧорнобильськоТ катастрофи (ДрУ). Розраховували абсолют-ний (AR), вщносний (RR) ризики [12] та Тхш ексцеси [13] залежно вщ впливу доз зовшшнього опромшення всього тта. Врахо-вували дозовi групи (групи екс-понованих оаб): 0,05-0,099 Гр; 0,1-0,199 Гр; 0,2-0,249 Гр; 0,250,32 Гр порiвняно з дозовою субкогортою <0,05 Гр (група не-експонованих — контроль). Середы дози зовшшнього опроми нення всього тта у зазначених дозових групах вщповщно ста-новили 0,0236 Гр; 0,073 Гр; 0,157 Гр; 0,222 Гр; 0,301 Гр. Об-числення ризиюв здмснювали зпдно зi схемою чотирьохпть-ноТ таблицi спряженостi [14] на основi кумулятивного рiвня по-казникiв за 2003-2007 рр. з роз-рахунком 95% довiрчого штер-валу за формулою:

С1 = е Их) ± 1,96 XV Var[ Ln (х)] ,

де С1 — довiрчий iнтервал; е — основа натурального логарифму; 1п — натуральний логарифм; Var [1п (х)] — дисперсiя 1п (х); х — вщносний ризик або ексцес вщносного ризику (ERR Гр-1) захворюваностк

Кiлькiсний розподiл евакуйо-ваних залежно вщ доз зовнш-нього опромшення всього тта представлено у табл.1.

Результати та Тх обгово-рення. Результати епщемюло-гiчного аналiзу абсолютних, вiдносних ризикiв розвитку непухлинноТ захворюваност, Тх-нiх ексцесiв за перюд 2003-

33 Environment & Health № 4 2010

3 Довктля та здоров'я № 4-2010

EPIDEMIOLOGICAL STUDY OF NONTUMOR INCIDENCE RISKS IN ADULT EVACUEES FROM ESTRANGEMENT ZONE, EXPOSED TO LOW DOSES OF IONIZING RADIATION Buzunov V.A., Pirogova Ye.A., Tsuprikov V.A., Domashevska T. Ye.

On the data of the State Chernobyl Registry of Ukraine, epidemiological studies of nontumor incidence risks have been conducted in the cohort of adult (15 years and older at the time of the accident) evacuees, total number 25,708 persons. Absolute (AR) and relative (RR) risks as well as their excesses (EAR per 103 person years Gy and ERR Gy-1) were

estimated in relation to the effect of whole-body external doses. Dose subcohorts (exposed persons): 0.05-0.099 Gy; 0.1-0.199 Gy; 0.2-0.249 Gy; 0.25-0.32 Gy were considered in comparison with dose subcohort <0.05 Gy (unexposed cohort — control). Dose-dependent effects were found for some nontumor disease forms in the range of whole-body external doses 0.05-0.32 Gy. The maximum absolute and relative risk values were observed at doses 0.25-0.32 Gy. The reliable absolute and relative excess risks were established for some forms of circulatory, digestive, endocrine, genitourinary and musculoskeletal diseases.

2007 рр. засвщчили наявнють дозозалежних ефек^в у фор-муванн окремих форм захво-рювань у дiапазонi доз 0,050,32 Гр. У межах зазначених доз достовiрнi абсолюты ризи-

ки виявлено (табл. 2) для цук-рового дiабету, набутого ппо-тиреозу, тиреоТдиту, вегето-су-динноТ дистони, катаракти, п-пертошчно'Т хвороби, iшемiчноТ хвороби серця, цереброваску-

Таблиця 1

Розподш чисельност дорослого евакуйованого населення за дозами зовшшнього опромшення всього тша, тис. оЫб

Загальна чисельнють обстежених Доза, Гр

<0,05 0,05-0,099 0,1-0,199 0,2-0,249 0,25-0,32

25708 2421 1993 7867 8670 4757

лярно1 патологи, хрошчного бронх^ з емфiземою, гастриту, дуоденту, хвороб печЫки, жовчновивщних шляхiв, пщ-шлунковоТ залози, захворю-вань сечовидшьноТ системи, передмiхуровоТ залози, остео-патiй, хондропатiй.

Як свщчать отриманi данi, максимапьнi достовiрно вста-новпенi величини абсолютних ризиюв з бiпьшостi нозолопч-них форм рееструються у дозах 0,25-0,32 Гр. При цьому найвищi абсолюты ризики встановлеш для хвороб печЫки

Таблиця 2

Абсолютнi ризики (AR) розвитку непухлинних захворювань за окремими класами i нозологiчними формами у дорослого евакуйованого населення у 2003-2007 роках залежно вщ дози зовшшнього опромшення всього тша, на 103 люд./ромв (дозова субкогорта порiвняння <0,05 Гр)

Нозолопчна форма хвороб (МКХ-9) Доза опромшення, Гр

0,05 0,05-0,099 0,1-0,199 0,2-0,249 0,25-0,32

Набутий ппотиреоз (244) 1,2 (0,3; 3,8) 1,4 (0,5; 4,5) 1,4 (0,8; 2,5) 1,4 (1,0; 2,9) 2,1* (1,1; 3,9)

ТиреоТдит (245) 1,8 (0,4; 6,0) 1,0 (0,2; 3,9) 1,9* (1,1; 3,1) 2,8* (1,3; 3,3) 5,0* (3,3; 7,4)

Цукровий д1абет (250) 2,0* (1,4; 8,1) 2,4* (1,0; 5,8) 1,9* (1,1; 3,1) 1,1* (1,0; 3,3) 6,0* (4,2; 8,7)

Вегето-судинна дистон1я (337) 2,4* (1,1; 5,5) 9,6* (6,2; 14,9) 16,7* (14,1; 19,9) 5,8* (3,2; 6,0) 4,6* (3,0; 6,9)

Катаракта (366) 1,2 (0,3; 1,4) 3,8* (1,9; 7,7) 4,4* (3,2; 6,1) 3,6* (1,6; 3,9) 7,5* (5,4; 10,4)

Ппертон1чна хвороба (401-405) 12,2* (8,5; 17,6) 17,8* (12,9; 24,6) 19,0* (16,2; 22,3) 17,2* (14,3; 19,8) 21,6* (17,8; 26,2)

1шем1чна хвороба серця (412-414) 16,3* (11,9; 22,3) 23,5* (17,7; 31,3) 20,6* (17,7; 24,1) 22,0* (16,3; 22,2) 33,3* (20,4;37,0)

Цереброваскулярн1 хвороби (437-438) 9,8* (6,6; 14,6) 13,9* (9,7; 20,1) 17,2* (14,6; 20,4) 15,5* (10,6; 17,7) 18,5* (15,0; 22,8)

Гастрит, дуоден1т (535) 8,9* (5,9; 13,7) 12,0* (8,1; 17,8) 9,4* (7,5; 11,9) 13,1* (10,3; 15,1) 14,3* (11,3; 18,2)

Хвороби печ1нки та жовчновив1дних шлях1в (571-576) 32,6* (26,1; 40,8) 39,9* (32,0; 49,7) 32,2* (28,5; 36,5) 31,7* (28,5; 37,8) 45,2* (39,5; 51,8)

Хвороби пщшлунково'Т залози(577) 10,6* (7,2; 15,6) 12,0* (8,1; 17,8) 11,2* (9,1;13,8) 10,8* (8,4; 13,2) 16,2* (12,9; 20,2)

Хвороби сечовидшьноТ системи (581-599) 10,2* (6,9; 15,1) 7,2* (4,3; 12,0) 9,4* (7,5; 11,9) 12,1* (9,5; 14,4) 15,4* (12,2; 19,3)

Хвороби передмхуровоТ залози(600-608) 4,3* (2,8; 8,6) 6,7* (4,0; 11,4) 5,5* (4,1; 7,5) 7,2* (5,1; 8,5) 9,9* (7,4; 13,2)

Остеопатп, хондропат1Т (730-739) 15 9* (11,6; 21,8) 22,1* (16,5; 29,6) 20,9* (17,9; 24,4) 18,9* (16,0; 21,2) 27,2* (22,9; 32,3)

№ 4 2010 Environment & Health 34

Б4-10 а-.дха 30.11.2010 9:59 Раде 35

■е-

та жовчновивiдних шляхiв, ше-мiчноí хвороби серця, пперто-шчноТ хвороби, цереброваску-лярноí патологií, остеопатм, хондропатiй, гастриту, дуоде-нiту, пщшлунковоТ залози.

Зростання ризикiв у когортах дослщження порiвняно з дозо-вою субкогортою порiвняння (<0,05 Гр) спостер^алося в 1,5-2,0 рази. Водночас абсо-лютний ризик розвитку ката-ракти пщвищився у 6,2 рази, цукрового дiабету — у 3,0 рази, тиреоТдиту — у 2,8 рази.

Привертае увагу те, що ризик розвитку набутого ппотиреозу стае достовiрним лише у дозо-вому iнтервалi 0,25-0,32 Гр, а тиреоТдиту — в iнтервалi 0,10,199 Гр. Разом з тим, мак-симальш значення ризикiв розвитку вегето-судинноТ ди-стонií (ВСД) рееструються не у дозах 0,25-0,32 Гр, а у дозово-му iнтервалi 0,1-0,199 Гр. Згщ-но з нашими попередыми до-слiдженнями [15] для розвитку рiзних непухлинних хвороб ю-нуе пор^ доз зовнiшнього опромiнення, який може пере-бувати у межах малих доз (<1 Гр). Тому можна припусти-ти, що для ВСД рiвень доз 0,05-0,199 Гр i е iмовiрним порогом дозозалежного ефекту.

Дослiдження вiдносних ризи-кiв розвитку непухлинних зах-ворювань у дорослого евакуйо-ваного населення залежно вщ впливу рiзних доз зовншнього

ПРОБЛЕМИ ЧОРНОБИЛЯ =

опромнення всього тiла вияви-ли поступове зростання RR та збiльшення числа захворювань з достовiрно пiдтвердженим ризиком з пщвищенням рiвня доз. Максимальн величини RR для бiльшостi захворювань та-кож встановлено у дозовому н-тервалi 0,25-0,32 Гр (табл. 3).

Як свiдчать отриманi даы, по-рiвняно з контролем найменше хвороб зi статистично пщтвер-дженим ризиком зареестрова-но у дозовм субкогортi 0,050,099 Гр (зокрема, для ВСД, гастриту i дуоденiту).

З пiдвищенням рiвня доз до 0,1-0,249 Гр число хвороб з до-стовiрним RR збтьшуеться за рахунок таких нозологiчних форм, як катаракта, ппертоыч-на хвороба, цереброваскуляр-на патологiя, хвороби сечови-дiльноí системи. Найбтьше непухлинних захворювань з до-стовiрно пщтвердженим зв'яз-

зовiй субкогортi 0,25-0,32 Гр. Встановлено значимий ризик розвитку хвороб щитоподiбноТ залози, катаракти, ппертошч-ноТ хвороби, iшемiчноí хвороби серця, цереброваскулярноТ па-тологií, гастриту, дуоденiту, хвороб печнки i жовчновивщ-них шляхiв, пiдшлунковоí залози, хвороб сечовидтьноТ системи, передмiхуровоí залози, остеопатм, хондропатiй. Тобто у бiльшостi випадюв з пщви-щенням рiвня дози зростае величина RR або недостовiрний ризик стае достовiрним.

Так, RR розвитку катаракти збiльшився з 1,73 до 2,94, цереброваскулярноТ патологи — з 1,45 до 1,94, гастриту i дуоде-шту — з 1,52 до 1,6б. Недосто-вiрнi у менших дозах ризики розвитку хвороб щитоподiбноТ залози, печнки, жовчновивiд-них шляхiв, ппертошчно'Т хвороби, цереброваскулярноТ патологи, катаракти, гастриту,

ком з дозою встановлено у до-

Таблиця 3

Вщносш ризики (ВВ) розвитку непухлинних захворювань за окремими групами нозолопчними формами у дорослого евакуйованого населення у 2003-2007 роках залежно вщ дози зовшшнього опромiнення всього тша (дозова субкогорта порiвняння <0,05 Гр)

Група 1 нозолог1чна форма хвороб (МКХ-9) Доза опром1нення, Гр

0,05 - 0,099 0,1 - 0,199 0,2 - 0,249 0,25-0,32

RR С1 RR С1 RR С1 RR С1

Хвороби щитопод1бноТ залози (240-246) 1,07 0,78 1,48 1,10 0,86 1,41 0,92 0,71 1,18 1,37* 1,06; 1,77

Вегето-судинна дистон1я (337) 2,04* 1,12 3,71 4,44* 2,72 7,25 1,45 0,86 2,43 1,17 0,66; 2,06

Катаракта (366) 1,73 0,74 4,04 2,74* 1,38 5,45 1,58 0,78 3,21 2,94* 1,45; 5,96

Ппертон1чна хвороба (401-405) 0,89 0,64 1,24 1,35* 1,07 1,72 1,01 0,79 1,29 1,30* 1,23; 1,65

1шем1чна хвороба серця (412-414) 1,30 0,97 1,74 1,24 0,98 1,57 1,19 0,94 1,51 1,27* 1,01; 1,63

Цереброваскулярн1 хвороби (437-438) 1,45 0,97 2,16 1,75* 1,27 2,42 1,56* 1,13 2,16 1,94* 1,39; 2,71

Гастрит, дуоден1т (535) 1,52* 1,01 2,28 1,15 0,82 1,62 1,52* 1,09 2,12 1,66* 1,17; 2,35

Хвороби печ1нки, жовчновив1дних шлях1в (571-576) 1,12 0,91 1,39 0,92 0,77 1,09 1,01 0,85 1,19 1,27* 1,06; 1,51

Хвороби пщшлунково'Т залози (577) 0,88 0,62 1,27 0,84 0,64 1,11 0,83 0,63 1,08 1,14* 1,06; 1,50

Хвороби сечовидтьноТ системи (581-599) 1,37 0,87 2,17 1,44* 1,00 2,08 1,69* 1,18 2,43 1,90* 1,30; 2,77

Хвороби передм1хуровоТ залози (600-608) 1,30 0,73 2,32 1,12 0,70 1,79 1,52 0,97 2,40 2,03* 1,28; 3,24

Остеопатп, хондропатп (733.0-733.1) 1,10 0,82 1,78 1,17 0,93 1,47 1,09 0,86 1,37 1,39* 1,09; 1,77

Примтка до таблиць 2-3: * — р<0,05).

35 Имшошжт & Беаьти №

■о-

дуоденiту, хвороб сечовидть-ноТ системи стають достовiр-ними.

Зважаючи на те,, що для бть-шостi захворювань максималь-ний достовiрно пiдтверджений ризик зафiксовано у дозовому iнтервапi 0,25-0,32 Гр, розра-хунок ексцесiв (надпишкiв) аб-сопютних та вщносних ризикiв проведено саме за вказаного рiвня доз (табл. 4).

Як бачимо з наведених да-них, при максимапьних для евакуйованих дозах зовшш-нього опромшення всього тта найвищий достовiрно пщтвер-джений ексцес абсолютного ризику встановлено для ше-мiчноí хвороби серця, хвороб печшки та жовчновивiдних шпяхiв, остеопата та хондро-патiй, гiпертонiчноí хвороби, цереброваскулярноТ патопогií. Надто високим також е надли-шок абсолютного ризику для катаракти, хвороб щитоподiб-ноТ залози, гастриту, дуоденiту, сечовидiпьноí системи.

За результатами розрахунку ексцесiв вщносних ризиюв найвищi ексцеси вiдносного ризику виявлено для катаракти, хвороб передмiхуровоТ залози, сечовидтьно'Т системи, цереброваскулярноТ патологи, цукрового дiабету, тиреоТдиту.

Таким чином, на основi пред-ставлених даних можна кон-статувати: мапi дози зовшш-нього опромшення всього тiпа (у межах 0,05-0,32 Гр) можуть

бути фактором ризику розвит-ку окремих непухлинних хвороб у дорослого евакуйовано-го населення.

Отриман дан узгоджуються з результатами дослщжень, проведених вiтчизняними та зарубiжними дослщниками, якими була пiдтверджена ймо-вiрнiсть розвитку соматичноТ захворюваностi за дм малих доз iонiзуючого випромшюван-ня [4, 16, 17]. Дiапазон доз, за якими були зафксоваш стати-стично значимi ризики, стано-вив вщ 0,005 до 0,99 Гр [18-20]. У механiзмi негативноТ дм малих доз опромiнення, за дани-ми [21], суттевого значення на-бувае розвиток патолопчних змш в ендотепií (дегенератив-ний набряк, внутршньокштин-ний пiзис, iзопьоване ушко-дження мiтохондрiй). Разом з цим, варто врахувати той факт, що розвиток непухлинних захворювань залежить не лише вщ впливу дози опромшення. Сут-теву роль також вщ^грають фактори ризику нерадiацiйно-го характеру. За даними [22], вагомого значення набувають таю чинники нерадiацiйноí при-роди, як стрес, надм^рне вжи-вання алкоголю, палшня, не-сприятпивi умови прац^ кон-фпiктнi ситуацií у побут i госпо-дарськiй дiяпьностi тощо. Для остаточних висновкiв необхiднi подальшi доспiдження у цьому напрямку, збтьшення чисель-ностi когорти з уточненими ш-

дивiдуапьними дозами зовыш-нього опромшення всього тта в евакуйованих.

Не дивлячись на великий фактичний матерiал з пщтвер-дженням розвитку через Чор-нобильську катастрофу радiа-цiйних ефектiв, це питання, од-нак, залишаеться дискусiйним [23]. При цьому пщкреслюеть-ся, що не вс результати базу-ються на дослщженнях достат-ньоТ потужностi. Деяю з них по-требують корекцп за низкою факторiв: вiку, со^ального статусу, способу життя, термшу опромiнення та iнших змiшаних чинниюв [24]. Вказуеться на невiдповiднiсть задокументо-ваних доз опромiнення з дозами, що були оцшеш методом бюлопчно'Т дозиметрií. За ци-тогенетичними дослщженнями iндивiдуапьнi дози опромшен-ня значно перевищували ю-нуючi [25]. Враховуючи вище-зазначене, спираючись на ри шення мiжнародних оргашза-цм (ВООЗ i МАГАТЕ), для остаточного виршення цiеí пробле-ми необхщж подапьшi масштаб ш три вал i доспiдження [26]. На думку [27], одшею з найактуапьнiших проблем т-слячорнобильських епщемю-погiчних дослщжень е об'ек-тивна оцiнка стввщношення радiацiйних i нерадiацiйних ме-дичних наслщюв катастрофи.

Висновки

1. Результати епщемюлопч-ного анапiзу засвiдчипи наяв-

Таблиця 4

Ексцеси абсолютних (EAR,103 люд./poKiB, Гр) та вiдносних ризикiв (ERR Гр-1) розвитку непухлинних захворювань за окремими нозолопчними формами у дорослого евакуйованого населення у 2003-2007 роках у дозах зовшшнього опромшення всього тша 0,25-0,32 Гр (дозова субкогорта порiвняння <0,05 Гр, середня доза — 0,301 Гр)

Нозолопчна форма хвороб МКХ-9 EAR,103люд./рокiв, Гр ERR Гр-1

Цукровий дiабет 250 5,1 (2,6; 10,3) 3,41 (2,03 5,74)

Хвороби щитоподiбноí залози: 240-246 19,1 (13,4; 27,1) 1,38 (1,06 1,78)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

тирео'щит 245 7,1 (3,1; 16,6) 3,25 (1,76 6,01)

Вегето-судинна дистонiя 337 7,1 (2,9; 17,5) 0,62(0,35; 1,39)

Катаракта 366 21,0 (6,4; 68,1) 7,18 (3,54 14,6)

Ппертоычна хвороба 401-405 31,3 (20,8 47,1) 1,23 (0,96 1,60)

lшемiчна хвороба серця 412-414 59,5 (33,2 94,6) 2,19 (1,92 4,53)

Цереброваскулярн хвороби 437-438 29,1 (18,5 45,8) 3,48 (2,48 4,88)

Гастрит, дуоденiт 535 17,9 (11,1 29,0) 2,45 (1,73 3,49)

Хвороби печшки та жовчновивщних шляхiв 571-576 42,2 (32,5 54,8) 1,0 (0,83; 1,20)

Хвороби пщшлунково'|' залози 577 3,7 (2,4; 5,4) 1,24 (0,94 1,64)

Хвороби сечовидiльноí системи 581-599 17,4 (11,0; 2,73) 3,33 (2,28 4,87)

Хвороби передмiхуровоí залози 600-608 2,4 (1,2; 4,7) 3,83 (2,40 6,12)

Остеопатií, хондропатií 730-739 37,8 (33,9; 54,2) 1,44 (1,13 1,84)

№ 4 2010 Environment & Health 36

HicTb дозозалежних ефектiв у формуваннi окремих форм непухлинних захворювань у дiапа-зонi доз зовншнього опроми нення всього тта 0,05-0,32 Гр.

2. Максимальнi статистично значимi величини абсолютних i вщносних ризиюв з бiльшостi нозологiчних форм встановле-но у дозах 0,25-0,32 Гр.

3. Найвищий достовiрно пщ-тверджений ексцес абсолютного ризику встановлено для iшемiчноï хвороби серця, ппер-тонiчноï хвороби, цереброва-скулярно|' патологiï, хвороб пе-чiнки i жовчновивщних шляхiв, катаракти, щитоподiбноï залози, остеопата i хондропатiй.

4. Найвищi ексцеси вщнос-них ризиюв встановлено для цукрового дiабету, тиреощиту, катаракти, цереброваскуляр-ноï патологiï, гастриту, дуоде-нiту, передмiхуровоï залози.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гофман Дж. Рак, вызываемый облучением в малых дозах — неформальный анализ проблемы: в 2-х т. — Перевод с англ. / Дж. Гофман. Под ред. Е.Б. Бурлаковой, В.Н. Лысцо-ва. — М., 1994. — Т. 1. — 320 с. (Т. 2. — 251 с.).

2. Заболевания лейкемией и раком щитовидной железы среди участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС: оценки радиационного риска (1986-1995 гг.) / M.K. Ivanov, A.F Tsyb, A.I. Gorsky et al. // Radiat. Environ Biophys. — 1997. — V. 36. — P. 9-16.

3. Risk of malignant tumors occurrence in critical groups of the Ukrainian Population affected after the Chernobyl accident / A. Prysyazhnyuk, V. Gristchenko, M. Fuzik, K. Slipenyuk // Про-блеми радiацiйноï медицини та радюбюлогп: зб. наук. праць. — К., 2005. — Вип. 11. — С. 294-299.

4. Анализ эффектов действия малых доз ионизирующего излучения / Р. В. Ставицкий, Л.А. Лебедев, А.В. Мехеечев, Т.В. Жанина // Мед. техн. — 2002. — № 2. — С. 37-43.

5. Радiацiйно шдуковаш ри-зики розвитку вестибулярно!' дисфункцп у лiквiдаторiв нас-лщюв аварп на ЧАЕС / В.О. Бу-зунов, П.А. Федiрко, Н.С. Mi-щанчук, Н.1. Стрм // Вюник нау-кових дослщжень. — 2005. — № 1.— С. 98-100.

6. Бузунов В.О. Ктьюсна оцшка впливу радiацiйного опромшення на захворюва-

нють л1квщатор1в насл1дк1в ЧорнобильськоТ катастрофи на вегето-судинну дистошю / В.О. Бузунов, Н.1. Стр1й, П.А. Фед1рко // Довк1лля та здоров'я. — 2005. — № 2 (33).

— С. 42-44.

7. Preston D. New findings of long-term radiation effects among atomic bomb survivors and the need for animal experiments /

D. Preston // Biometrics. — 1988.

— V. 48, № 2. — P. 32-33.

8. Doze-response analysis for the cohort of liquidators of consequences of the Chernobyl catastrophe /

E.A. Djomina, D.A. Kljushin, YI. Petu-nin, K.P Ganina // Abstr 11-th European Congress of Radiology (Vienna, March 7/12, 1999) // Eur. Radiol.

— 1999. — V 9. — № 1. — 39 р.

9. Пирогова О.Я. Ризики розвитку непухлинноУ захворюва-ност у дорослого евакуйовано-го населення пщ впливом доз опромшення / О.Я. Пирогова, Л.1. Красикова // Радюлопчш ефекти: ризики, мiнiмiзацiя, прогноз: матер. Мiжнар. конф. 22-24 березня 2005 р., м. Кив.

— К., 2005. — 96 с.

10. Епщемюлопчний аналiз вщносного ризику розвитку деяких форм хвороб системи кровооб^ в учасниюв лквща-ци наслщюв аварп на ЧАЕС / В.М. Терещенко, В.О. Бузунов, Н.1. Стрм // Актуальш питання ппени та еколопчно'[ безпеки Укра'ши (першi Марзеевсью чи-тання), 21-22 кв^ня 2005 р. — К., 2005. — С. 165-167.

11. Краснкова Л.1. Зв'язок непухлинно! захворюваност1 з нерадiацiйними факторами i дозою зовнiшнього опромшен-ня всього тта // Актуальн питання ппени та екологiчноí безпеки Укра'ши (I Марзеевсью читання), 21-22 кв^ня 2005 р.

— К., 2005. — С. 142-143.

12. Бузунов В.А. Методика эпидемиологического мониторинга общих соматических заболеваний взрослого населения, пострадавшего вследствие аварии на ЧАЭС: метод. рек. / В.А. Бузунов, Н.П. Страпко, Е.А. Пирогова. — К., 1993. — 32 с.

13. The risk of radiation induced cerebrovascular disease in Chernobyl emergency workers / V.K. Ivanov, M.A. Maksioutov et al. // Health Physics. — 2006. — Vol. 90, № 3. — P. 199-207.

14. Альбом А. Введение в современную эпидемиологию / А. Альбом, С. Норрел. Ин-т экспериментальной и клинической медицины (Эстония); Датское

противораковое общество. — Таллин, 1996. — 122 с.

15. Эпидемиологические исследования и оценка влияния малых доз ионизирующего излучения на развитие неопухолевых заболеваний у пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС / В.А. Бузунов, Л.И. Красникова, Е.А. Пирогова и др. // Проблеми радiацiйноï медицини та радюбюлогп: зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 13. — С. 56-66.

16. Петруня А.М. Биохимические и иммунные нарушения у лиц с патологией органа зрения, сочетанной с нейрососу-дистой патологией, подвергшихся действию ионизирующего излучения малой интенсивности / А.М. Петруня, Язид Абу Эбейд, М.В. Мутычко // Офтальмол. ж. — 1999. — № 2.

— С. 73-77.

17. Иванов В.К. Медицинские радиологические последствия Чернобыля для населения России: оценка радиационных рисков / В.К. Иванов, А.Ф. Цыб.

— М.: Медицина, 2000. — 180 с.

18. Туруспекова С.Т. Нейро-психологические функции у лиц, подвергшихся влиянию малых доз ионизирующих излучений / С.Т. Туруспекова // Ж. неврол. и психиатрии. — 2002.

— Т. 102. — № 3. — С. 16-19.

19. McGale P. Low doses of ionizing radiation and circulatory diseases: a systematic review of the published epidemiological evidence / P. McGale, S.C. Darby // Radiat. Res. — 2005. — V. 163.

— P. 247-257.

20. Медицинкие последствия аварии на ЧАЭС: прогноз и фактические данные Национального регистра / В.К. Иванов, А.Ф. Цыб, А.И. Горский и др. // Радиация и риск: бюллетень Национального радиационно-эпидемиологического регистра. — Обнинск-Москва, 2002.

— Вып. 13. — С. 13-19.

21. Детерминированные последствия действия излучения

37 Environment & Health № 4 2010

в малых дозах, особые долго-живущие клеточные эффекты в эндотелии кровеносных сосудов / И.Б. Бычковская, Р.П. Степанов, РФ. Федорцева // Мед. радиол. и радиац. безопасность. — 2000. — Т. 45, № 1. — С. 26-35.

22. Красикова Л.1. Оцшка впливу радiацiйного та нерадiа-цмних факторiв на розвиток не-пухлинноТ захворюваностi до-рослого евакуйованого насе-лення на основi поглибленого клшко-епщемюлопчного мош-торингу / Л.1. Красикова,

B.О. Бузунов // Епiдемiологiя медичних наслщюв аварií на Чорнобильськiй АЕС. 20 рокiв потому: тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. (9-10 жовтня 2007 р., м. КиТв). — Донецьк: Вебер, 2007. — С. 36-37.

23. Богданов И.М. Проблема оценки эффектов воздействия «малых» доз ионизирующего излучения / И.М. Богданов, М.А. Сорокина, А.И. Маслюк Богданов И.М., Сорокина М.А., Маслюк А.И. // Бюл. сиб. мед. — 2005. — № 2. — С. 145-151.

24. Турубаров Ф.С. Оценка риска сосудистых заболеваний головного мозга у лиц, подвергающихся воздействию от источников внешнего и внутреннего облучения / Ф.С. Турубаров, З.Ф. Зверева // Мед. радиол. и радиационная безопасность. —

2005. — № 3. — С. 25-32.

25. Мазник Н.А. Цитогенетич-ш ефекти як бюлопчний Ыди-катор опромЫення лiквiдаторiв наслщюв аварп на ЧАЕС / Н.А. Мазник // Сучасш тдходи до диспансеризаци працюючих з джерелами iонiзувального випромшення: матер. наук.-практ. конф., Харюв, 21-22 верес., 1999 // Укр. радюл. ж. — 1999. — № 3. — С. 337-338.

26. Линге И.И. Чернобыльский форум: преодолевая разрыв между научным знанием и общественным мнением / И.И. Линге, Е.М. Мелихова, А.П. Панфилов // Мед. радиология и радиац. безопасность. —

2006. — № 2. — С. 6-11.

27. Чернобыльский форум. Наследие Чернобыля: медицинские, экологические и социально-экономические последствия и рекомендации правительствам Беларуси, Российской Федерации и Украины // Радиация и риск. Спец. вып. — 2005. — № 2. —

C. 5-12.

Надiйшла до редакцИ 16.04.2010.

COHORT EPIDEMIOLOGICAL STUDIES OF PSYCHONEUROLOGICAL DISEASES IN THE CHERNOBYL CLEAN-UP WORKERS. OBSERVATION PERIOD 1988-2007

Tereschenko V.M., Buzunov V.A.

КОГОРТН1 ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ХВОРОБ НЕРВОВО1 СИСТЕМИ У ПЕР1ОД СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРОТЯГОМ 1988-2007 РОК1В

останн1 роки значну увагу при-д1лено зм1нам характеристик психоневролопчно'Т захворю-ваност1 у контингент! учасниюв л1кв1дац1Т насл1дк1в авар1Т (УЛНА) на ЧАЕС. Отриман ре-зультати [1, 2] про порушення псих1чних процес1в, мозковоТ гемодинам1ки, невролог1чноТ' симптоматики свщчать про присутн1сть дисциркуляторноТ енцефалопатп у ц1й категор1Т' потерп1лих i про розвиток у них синдрому завчасного старшня. Вплив iонiзуючого опромЫен-ня, насамперед у дозах до 1 Гр, на розвиток психоневролопчноТ захворюваност УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. мае багато невизначеностей, виршення яких ниш актуальне.

КОГОРТНЫЕ ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ПСИХОНЕВРОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ УЧАСТНИКОВ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧАЭС В ПЕРИОД НАБЛЮДЕНИЯ В ТЕЧЕНИЕ 1988-2007 ГОДОВ Терещенко В.М., Бузунов В.А.

В работе приведены результаты когортных эпидемиологических исследований болезней нервной системы у УЛПа на ЧАЭС 19861987 гг. Показано, что за указанный период уровень болезней нервной системы в возрастной группе <40 лет на момент участия в лПа практически не изменился и не превышал 34,84± 1,74%о, в возрасте 40 лет вырос с 25,72± 1,3% до 56,04±2,8%. В 2007 г. в структуре болезней нервной системы в возрасте 40 лет существенное влияние имели болезни вегетативной нервной системы (54,2%), в возрасте >40 лет — энцефалит, миелит, энцефаломиелит (73,9%).

Расчеты и анализ относительного риска (RR) и эксцесса относительного риска (ERR Гр-1) болезней нервной системы свидетельствуют, что при дозах внешнего облучения всего тела 0,250,7 Гр у УЛПА на ЧАЭС 1986-1987 гг. возрастом <40 лет на момент участия в ЛПА достоверный RR и ERR через 5 лет после выполнения аварийных работ получен для болезней вегетативной нервной системы — RR=1,95 (1,65; 2,3), ERR=3,16 (1,24; 6,12); вегето-сосудистой дистонии — RR=1,4 (1,12; 1,76), ERR=1,3 (0,96; 2,4); через 10 лет для энцефалопатии неуточненной — RR=1,68 (1,23; 2,30), ERR=2,27 (1,65; 3,2); через 15 лет для дисциркуляторной энцефалопатии — RR=2,02 (1,69; 2,42), ERR=3,4 (1,15; 7,2); через 20 лет для неврозоподобных состояний — RR=1,5 (1,12; 2,01), ERR=0,64 (0,14; 0,97). В возрасте >40 лет через 5 лет после облучения для нейроциркуляторной астении — RR=2,46 (1,23; 4,92), ERR=1,12 (0,78; 2,96); болезней вегетативной нервной системы — RR=3,07 (1,96; 4,83), ERR=6,9 (1,95; 15,6); через 15 лет для невротических расстройств — RR=2,95(1,32; 6,63), ERR=0,67(0,17; 0,84); неврозоподобных состояний — RR=3,94 (1,65; 9,39), ERR=1,27 (0,84; 2,14); через 20 лет для дисциркуляторной энцефалопатии — RR=1,64 (1,31; 2,06), ERR=2,1 (1,5; 3,67).

ТЕРЕЩЕНКО В.М., БУЗУНОВ В.О.

1нститут радiацiйноТ медицини i епщемюлопТ ДУ «НЦРМ» АМН УкраТни, м. КиТв

УДК 616-036.22-093:616.8053.8:616-001.28

© Терещенко В.М., Бузунов В.О. СТАТТЯ, 2010.

№ 4 2010 Environment & Health 38

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.