Когортні епідеміологічні дослідження хвороб нервової системи у період спостереження протягом 1988-2007 років Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

в малых дозах, особые долго-живущие клеточные эффекты в эндотелии кровеносных сосудов / И.Б. Бычковская, Р.П. Степанов, РФ. Федорцева // Мед. радиол. и радиац. безопасность. — 2000. — Т. 45, № 1. — С. 26-35.

22. Красикова Л.1. Оцшка впливу радiацiйного та нерадiа-цмних факторiв на розвиток не-пухлинноТ захворюваностi до-рослого евакуйованого насе-лення на основi поглибленого клшко-епщемюлопчного мош-торингу / Л.1. Красикова,

B.О. Бузунов // Епiдемiологiя медичних наслщюв аварií на Чорнобильськiй АЕС. 20 рокiв потому: тези доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. (9-10 жовтня 2007 р., м. КиТв). — Донецьк: Вебер, 2007. — С. 36-37.

23. Богданов И.М. Проблема оценки эффектов воздействия «малых» доз ионизирующего излучения / И.М. Богданов, М.А. Сорокина, А.И. Маслюк Богданов И.М., Сорокина М.А., Маслюк А.И. // Бюл. сиб. мед. — 2005. — № 2. — С. 145-151.

24. Турубаров Ф.С. Оценка риска сосудистых заболеваний головного мозга у лиц, подвергающихся воздействию от источников внешнего и внутреннего облучения / Ф.С. Турубаров, З.Ф. Зверева // Мед. радиол. и радиационная безопасность. —

2005. — № 3. — С. 25-32.

25. Мазник Н.А. Цитогенетич-ш ефекти як бюлопчний Ыди-катор опромЫення лiквiдаторiв наслщюв аварп на ЧАЕС / Н.А. Мазник // Сучасш тдходи до диспансеризаци працюючих з джерелами iонiзувального випромшення: матер. наук.-практ. конф., Харюв, 21-22 верес., 1999 // Укр. радюл. ж. — 1999. — № 3. — С. 337-338.

26. Линге И.И. Чернобыльский форум: преодолевая разрыв между научным знанием и общественным мнением / И.И. Линге, Е.М. Мелихова, А.П. Панфилов // Мед. радиология и радиац. безопасность. —

2006. — № 2. — С. 6-11.

27. Чернобыльский форум. Наследие Чернобыля: медицинские, экологические и социально-экономические последствия и рекомендации правительствам Беларуси, Российской Федерации и Украины // Радиация и риск. Спец. вып. — 2005. — № 2. —

C. 5-12.

Надiйшла до редакцИ 16.04.2010.

COHORT EPIDEMIOLOGICAL STUDIES OF PSYCHONEUROLOGICAL DISEASES IN THE CHERNOBYL CLEAN-UP WORKERS. OBSERVATION PERIOD 1988-2007

Tereschenko V.M., Buzunov V.A.

КОГОРТН1 ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ХВОРОБ НЕРВОВО1 СИСТЕМИ У ПЕР1ОД СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРОТЯГОМ 1988-2007 РОК1В

останн1 роки значну увагу при-д1лено зм1нам характеристик психоневролопчно'Т захворю-ваност1 у контингент! учасниюв л1кв1дац1Т насл1дк1в авар1Т (УЛНА) на ЧАЕС. Отриман ре-зультати [1, 2] про порушення псих1чних процес1в, мозковоТ гемодинам1ки, невролог1чноТ' симптоматики свщчать про присутн1сть дисциркуляторноТ енцефалопатп у ц1й категор1Т' потерп1лих i про розвиток у них синдрому завчасного старшня. Вплив iонiзуючого опромЫен-ня, насамперед у дозах до 1 Гр, на розвиток психоневролопчноТ захворюваност УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. мае багато невизначеностей, виршення яких ниш актуальне.

КОГОРТНЫЕ ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ПСИХОНЕВРОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ УЧАСТНИКОВ ЛИКВИДАЦИИ ПОСЛЕДСТВИЙ АВАРИИ НА ЧАЭС В ПЕРИОД НАБЛЮДЕНИЯ В ТЕЧЕНИЕ 1988-2007 ГОДОВ Терещенко В.М., Бузунов В.А.

В работе приведены результаты когортных эпидемиологических исследований болезней нервной системы у УЛПа на ЧАЭС 19861987 гг. Показано, что за указанный период уровень болезней нервной системы в возрастной группе <40 лет на момент участия в лПа практически не изменился и не превышал 34,84± 1,74%о, в возрасте 40 лет вырос с 25,72± 1,3% до 56,04±2,8%. В 2007 г. в структуре болезней нервной системы в возрасте 40 лет существенное влияние имели болезни вегетативной нервной системы (54,2%), в возрасте >40 лет — энцефалит, миелит, энцефаломиелит (73,9%).

Расчеты и анализ относительного риска (RR) и эксцесса относительного риска (ERR Гр-1) болезней нервной системы свидетельствуют, что при дозах внешнего облучения всего тела 0,250,7 Гр у УЛПА на ЧАЭС 1986-1987 гг. возрастом <40 лет на момент участия в ЛПА достоверный RR и ERR через 5 лет после выполнения аварийных работ получен для болезней вегетативной нервной системы — RR=1,95 (1,65; 2,3), ERR=3,16 (1,24; 6,12); вегето-сосудистой дистонии — RR=1,4 (1,12; 1,76), ERR=1,3 (0,96; 2,4); через 10 лет для энцефалопатии неуточненной — RR=1,68 (1,23; 2,30), ERR=2,27 (1,65; 3,2); через 15 лет для дисциркуляторной энцефалопатии — RR=2,02 (1,69; 2,42), ERR=3,4 (1,15; 7,2); через 20 лет для неврозоподобных состояний — RR=1,5 (1,12; 2,01), ERR=0,64 (0,14; 0,97). В возрасте >40 лет через 5 лет после облучения для нейроциркуляторной астении — RR=2,46 (1,23; 4,92), ERR=1,12 (0,78; 2,96); болезней вегетативной нервной системы — RR=3,07 (1,96; 4,83), ERR=6,9 (1,95; 15,6); через 15 лет для невротических расстройств — RR=2,95(1,32; 6,63), ERR=0,67(0,17; 0,84); неврозоподобных состояний — RR=3,94 (1,65; 9,39), ERR=1,27 (0,84; 2,14); через 20 лет для дисциркуляторной энцефалопатии — RR=1,64 (1,31; 2,06), ERR=2,1 (1,5; 3,67).

ТЕРЕЩЕНКО В.М., БУЗУНОВ В.О.

1нститут радiацiйноТ медицини i епщемюлопТ ДУ «НЦРМ» АМН УкраТни, м. КиТв

УДК 616-036.22-093:616.8053.8:616-001.28

© Терещенко В.М., Бузунов В.О. СТАТТЯ, 2010.

№ 4 2010 Environment & Health 38

COHORT EPIDEMIOLOGICAL STUDIES OF PSYCHONEUROLOGICAL DISEASES IN THE CHERNOBYL CLEAN-UP WORKERS. OBSERVATION PERIOD 1988-2007 Tereschenko V.M., Buzunov V.A.

Here we present the results of cohort epidemiological analysis of nervous system diseases among the Chernobyl clean-up workers 1986-1987. Over the period 1988-2007, level of nervous system diseases remained actually unchanged and did not exceed 34.84±1.74%o (age group <40 years at the time of participation in recovery works); it increased from 25.72±1.3% to 56.04 2.8 % (age group >40). In 2007, diseases of vegetative nervous system (age <40) and encephalitis, myelitis, encephalomyelitis (age >40) made considerable contribution (54.2% and 73.9% respectively) to the structure of nervous system diseases.

Estimates and analysis of relative risks (RR) and excess relative risks (ERR Gy') for nervous system diseases testify that at doses of external whole body radiation 0.25-0.7 Gy among the Chernobyl clean-up workers

1986-1987 (age <40 at the time of their participation in recovery works), the reliable RR and ERR were evident after a lapse of 5 years since participation in recovery works for diseases of vegetative nervous system — RR= 1.95 (1.65; 2.3), ERR=3.16 (1.24; 6.12); vegetovascular dystonia — RR=1.4 (1.12; 1.76), ERR=1.3 (0.96; 2.4); after a lapse of 10 years, encephalopathy unspecified — RR= 1.68 (1.23; 2.30), ERR=2.27 (1.65; 3.2); after a lapse of 15 years, discirculatory encephalopathy — RR = 2.02 (1.69; 2.42), ERR=3.4 (1.15; 7.2); after a lapse of 20 years, pseudoneurotic conditions — RR= 1.5 (1.12; 2.01), ERR= 0.64 (0.14; 0.97). Age >40, 5 years after exposure to radiation, neurocirculatory asthenia — RR= 2.46(1.23; 4.92), ERR=1.12(0.78; 2.96); diseases of vegetative nervous system — RR=3.07 (1.96; 4.83), ERR= 6.9 (1.95; 15.6); after a lapse of 15 years, neurotic disorders — RR= 2.95(1.32; 6.63), ERR=0.67(0.17; 0.84); pseudoneurotic conditions — RR= 3.94 (1.65; 9.39), ERR=1.27 (0.84; 2.14); after a lapse of 20 years, discirculatory encephalopathy — RR=1.64 (1.31; 2.06), ERR=2.1 (1.5; 3.67).

Мета дослщження. Вивчен-ня розвитку хвороб нервовоТ' системи в УЛНА на ЧАЕС за-лежно вщ вку на момент y4acTi у лквщацп наслщюв аварп (ЛНА), перюду топя опроми нення та дози зовшшнього опромшення всього тша у ди апазош 0,05-0,7 Гр.

Матерiал i методи дослщження. У робот використано когортний метод епщемюло-пчного дослщження. До до-слщжувано'Т когорти увшшли 68145 УЛНА на ЧАЕС 19861987 рр. (чоловки), як перебу-вають на об^ку у Державному реeстрi оаб, що постраждали внаслщок ЧорнобильськоТ' ка-тастрофи (ДРУ), мають дозу зовшшнього опромшення всього тша та проходили що-рiчнi медичш обстеження у пе-рюд 1988-2007 рр. Основну чи-сельнють когорти складають УЛНА, вк яких на момент участ у ЛНА становив 18-49 роюв (95,6%). У груш <40 роюв 6б,1% мають дози опромшен-ня у дiaпaзонi 0,2-0,7 Гр, 23%

— 0,05-0,199 Гр. У rpyni >40 ро-Kiв 9,6% мають дозу опроми нення 0,2-0,7 Гр, 78% — 0,050,199 Гр. За контроль прийнято субкогорту УЛНА (7796 оаб) з дозою зовшшнього опромшення всього тша <0,05 Гр.

Для розрахунюв вщносних ризиюв розвитку хвороб нервовоТ системи використано чо-тирьохшльну таблицю [3]. При розрахунках ексцеав вщнос-ного ризику прийнято формулу, наведену у робот [4]. Для оцшки статистичних теств i до-вiрчих iнтервалiв використано засоби програмного пакету EPICURE.

Результати дослщження та Ух обговорення. Виявлено даш, яю свщчать, що з 1988 до 1992 року спостерталося зро-стання рiвнiв хвороб нервовоТ' системи у когорт загалом i у розглянутих вкових групах, у перюд 2002-2007 рр. — зро-стання рiвня хвороб нервовоТ' системи у вщ >40 рокiв. Загалом порiвняно з 1988 роком у 2007 роц рiвень хвороб нерво-

воТ системи у вковм груш <40 роюв не змiнився i коливався у межах 34,84 ± 1,74°%о — 32,96 ± 1,65%о; у когортi загалом i у вiцi >40 рокiв показники хвороб нервовоТ системи достовiрно (Р<0,05) зросли з 30,3 ± 1,49% до 46,26 ± 2,3% i з 25,72 ±1,3% до 56,04 ± 2,8%.

У таблицях 1-3 наведено динам^ хвороб нервовоТ системи у когорт загалом i у вкових групах УЛНА <40 i >40 роюв на момент участ у ЛНА.

Нaведенi дaнi свщчать, що 2007 року у когорт загалом вщзначено достовiрно (Р< 0,05) бшьш високий рiвень вiдносно 1988 i 1992 рр. енце-фал^у, мieпiту, енцефaпомie-пiту, хвороб вестибулярного апарату; вiдносно 1988, 1992, 1997 рр. — дисциркуляторноТ енцефaпопaтiï; вщносно 1988, 1997 рр. — енцефалопатп неу-точненоТ. У вiцi <40 роюв вщносно 1988, 1992 рр. — дисциркуляторноТ енцефалопатп; вщносно 1988, 1997, 2002 рр.

Таблиця 1

Динамка рiвня хвороб нервовоТ системи в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. у когорт загалом, %о

Форми хвороб Код МКХ-9 Роки п1сля опромшення

1988 (1) 1992 (2) 1997 (3) 2002 (4) 2007 (5)

Енцефал1т, м1ел1т, енцефалом1ел1т 323.0-323.9 0,08+0,004 0,16+0,0081 8,6 +0,43 10,0+0,46 10,9+0,5512

Хвороби вегетативно! нервовоТ системи, у т. ч. 337.0-337.9 15,7+0,78 18,9+0,94 12,1+0,61 6,76+0,34 6,08+0,3

Вегето-судинна дистон1я 337.9 12,7+0,64 17,2+0,86 11,76+0,59 9,88+0,49 6,64+0,33

Розаяний склероз 340.0-340.9 — 0,06 +0,003 — — —

Енцефалопат1я неуточнена 348.3 0,44+0,022 4,22+0,21 1,28+0,06 2,04+0,1 3,06+0,1513

Хвороби вестибулярного апарату 386.0-386.9 — — 0,8+0,032 0,96+0,05 0,68+0,0312

Дисциркуляторна енцефалопат1я 437.0-437.9 1,38+0,069 7,76 +0,39 10,7+0,54 13,8+0,69 18,9+0,95123

Примтка до табл. 1-3: - Р< 0,05 вщносно 1 - 1988 р., 2- 1992 р., 3- 1997 р., 4-2002 р.

39 Environment & Health № 4 2010

— розсiяного склерозу. У вко-вих групах <40 i >40 рокiв на момент участ у ЛНА вiдносно 1988, 1992 рр. — хвороб вестибулярного апарату; вщно-

сно 1988, 1992, 1997 рр. — ен-цефал^у, мieлiту, енцефаломи eлiту. У вМ >40 рокiв вiдносно 1988, 1992, 1997 рр. — дисциркуляторноТ енцефалопатп.

1988 року у когорт загалом i у вкових групах <40 i >40 рокiв у структурi розглянутих хвороб нервовоТ системи вагомий вплив мали хвороби вегетатив-нот нервовоТ системи — 99,4%, 99,8%, 99,2%, серед яких виз-начальною була вегето-судинна дистошя. 2007 року структура хвороб нервовоТ системи зми нилася. У когорт загалом i у вiцi >40 рокiв значно пiдвищився вплив енцефал^, мieлiту, енце-фаломieлiту — 61,6% i 73,9%, у

вiцi <40 роюв вплив хвороб ве-гетативноТ нервовоТ системи знизився з 99,8% до 54,2%.

У таблицях 4 i 5 наведено динамку достовiрного вщносно-го ризику (RR) хвороб нервовоТ системи УЛНА ЧАЕС 19861987 рр. вiком <40 i >40 рокiв на момент участ у ЛНА у дiапа-зонi доз зовнiшнього опроми нення всього тТпа 0,25-0,7 Гр за 5, 10, 15, 20 роюв тсля опроми нення.

В УЛНА, вк яких на момент участi у ЛНА був <40 роюв при дозах опромшення 0,25-0,7 Гр достовiрний RR отримано за 5 роюв тсля опромшення для вегето-судинноТ дистонп; за 5,

Таблиця 2

Динамка рiвня хвороб нервовоГ системи в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. у вшовш групi

<40 роюв на момент участ у ЛНА, %о

Форми хвороб Код МКХ-9 Роки п1сля опромннення

1988 (1) 1992 (2) 1997 (3) 2002 (4) 2007 (5)

Енцефал1т, м1ел1т, енцефалом1ел1т 323.0-323.9 0,08±0,004 0,18±0,009 5,26±0,263 5,42 0,271 7,14±0,36123

Хвороби вегетативно'! нервовоТ системи, у т. ч.: 337.0-337.9 18,56±0,93 22,8±1,141 13,7±0,69 10,1±0,48 8,34±0,417

Вегето-судинна дистон1я 337.9 15,64±0,78 20,8±1,04 13,36±0,67 12,18±0,61 8,16±0,41

Розс1яний склероз 340.0-340.9 — 0,06±0,003 — — 0,02±0,001

Енцефалопат1я неуточнена 348.3 0,34±0,017 3,64±0,182 1,34±0,07 1,22±0,06 0,56±0,028

Хвороби вестибулярного апарату 386.0-386.9 — — 0,38±0,019 0,28±0,014 0,46±0,02312

Дисциркуляторна енцефалопат1я 437.0-437.9 0,22±0,011 3,34±0,167 7,34±0,37 7,72±0,39 8,28±0,41412

Таблиця 3

Динамiка рiвня хвороб нервовоГ системи в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. у вшовш групi

>40 рокiв на момент участ у ЛНА, %

Форми хвороб Код МКХ-9 Роки п1сля опромшення

1988 (1) 1992 (2) 1997 (3) 2002 (4) 2007 (5)

Енцефал1т, м1ел1т, енцефалом1ел1т 323.0-323.9 0,06±0,003 0,14±0,007 11,92±0,6 12,36±0,62 14,74±0,74123

Хвороби вегетативноТ нервовоТ системи, у т. ч. 337.0-337.9 12,78±0,64 14,9±0,75 10,46±0,52 8,38±0,42 5,16±0,26

Вегето-судинна дистон1я 337.9 9,82±0,5 13,44±0,67 10,16±0,51 7,84±0,39 5,1±0,26

Розс1яний склероз 340.0-340.9 — 0,04±0,002 — — —

Енцефалопат1я неуточнена 348.3 0,52±0,026 4,78±0,24 1,2±0,056 — —

Хвороби вестибулярного апарату 386.0-386.9 — — 1,18±0,058 0,86±0,04 0,9±0,0512

Дисциркуляторна енцефалопат1я 437.0-437.9 2,54±0,13 12,18±0,61 14,1±0,7 18,2±0,91 30,14±1,5123

Таблиця 4

Достовiрний вiдносний ризик (RR) хвороб нервовоГ системи в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. вшом <40 роюв на момент участ у ЛНА у дозi опромiнення всього тiла 0,25-0,7 Гр; Дсередня = 0,3 Гр за 5, 10, 15, 20 роюв тсля опромшення

Форми хвороб Код МКХ-9 Етапи п1сля опромшення, роюв

5 / 1988-1992 10 / 1988-1997 15/1988-2002 20 / 1988-2007

Неврозопод1бн1 стани 300.2-300.9 1,50 (1,12; 2,01)

Хвороби вегетативноТ нервовоТ системи 337.0-337.9 1,95 (1,65; 2,30) 1,25 (1,13; 1,37)

Вегето-судинна дистон1я 337.9 1,40 (1,12; 1,76)

Енцефалопа™ неуточнена 348.3 1,68 (1,23; 2,30) 2,19 (1,68; 2,84) 2,21 (1,70; 2,87)

Дисциркуляторна енцефалопат1я 437.0-437.9 2,02 (1,69; 2,42) 1,72 (1,50; 1,97)

№ 4 2010 Еоттошшт & Иеаьти 40

10 роюв — хвороб вегетатив-hoï нервовоТ системи; за 15, 20 роюв — дисциркуляторноТ' енцефалопатiï; за 20 рокiв — неврозоподiбних станiв; за 5, 10, 15 роюв — енцефалопатп неуточненоТ'.

У старшм вiковiй групi (табл. 5) при дозах опромшення 0,25-0,7 Гр достовiрний RR отримано за 5 роюв топя опромшення для нейроциркулятор-но'Т астенп, хвороб вегетативно' нервовоТ системи; за 5, 20 роюв — дисциркуляторноТ енцефалопатп; за 15 роюв — не-врозоподiбних сташв.

У таблицях 6 i 7 наведено ексцес вщносного ризику хвороб нервовоТ системи в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. залеж-

но вщ в^ на момент участ у ЛНА та дози зовшшнього опромшення всього тша за 5, 10, 15, 20 роюв шсля опромшення.

У вковм субкогорт <40 роюв на момент участ у ЛНА при дозах опромшення 0,25-0,7 Гр ERR отримано за 5 роюв шсля опромшення для вегето-су-динно'Т дистонп; за 5, 10 роюв

— хвороб вегетативно' нервовоТ системи; за 10, 15, 20 роюв

— енцефалопатп неуточненоТ; за 15, 20 роюв — дисциркуляторноТ енцефалопатп, за 20 роюв — неврозоподiбних сташв.

У вковм груш >40 роюв при дозах опромшення 0,25-0,7 Гр достовiрний ERR отримано за 5 роюв шсля опромшення для нейроциркуляторноТ астенп,

хвороб вегетативно' нервовоТ' системи; за 15 роюв — для невротичних розладiв, невро-зоподiбних сташв; за 20 роюв — для дисциркуляторноТ енцефалопатп.

Висновки

1. На основi когортних епще-мюлопчних дослщжень вста-новлеш окремi закономiрностi розвитку хвороб нервовоТ системи в УЛНА на ЧАЕС 19861987 рр. з урахуванням в^ на момент участ у ЛНА, часу пщ ризиком, дози зовшшнього опромшення всього тша у ди апазош 0,05-0,7 Гр.

2. Встановлено, що в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. з 1988 по 2007 рр. рiвень хвороб нервовоТ системи у вковм груш <40

Таблиця 5

Достовiрний вщносний ризик (RR) розвитку хвороб нервовоТ системи в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. вшом >40 роюв на момент участ у ЛНА при дозi зовшшнього опромшення всього тша 0,25-0,7 Гр; Дсередня = 0,3 Гр за 5, 10, 15, 20 роюв шсля опромшення

Форми хворооб Код МКХ-9 Етапи п1сля опромшення, роюв

5 / 1988-1992 10 / 1988-1997 15 / 1988-2002 20 / 1988-2007

Невротичн1 розлади 300.0-300.9 2,95 (1,32; 6,63)

Неврозопод1бн1 стани 300.2-300.9 3,94 (1,65; 9,39)

Нейроциркуляторна астен1я 306.2 2,46 (1,23; 4,92)

Хвороби вегетативно' нервовоТ системи 337.0-337.9 3,07 (1,96; 4,83)

Дисциркуляторна енцефалопатя 2,36 (0,62; 9,02) 1,64 (1,31; 2,06)

Таблиця 6

Ексцес вщносного ризику (ERR Гр-1) хвороб нервовоТ системи в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. вшом <40 роюв на момент участ у ЛНА у дозi зовшшнього опромшення всього тша 0,25-0,7 Гр; Дсередня = 0,3 Гр за 5, 10, 15, 20 роюв шсля опромшення

Форми хвороб Код МКХ-9 Етапи п1сля опромшення, роюв

5/1988-1992 10/1988-1997 15 / 1988-2002 20 / 1988-2007

Неврозопод1бн1 стани 300.2-300.9 0,64 (0,14; 0,97)

Енцефалопат1я неуточнена 348.3-348.3 2,27 (1,65; 3,2) 4,0 (1,7; 6,32) 4,03 (2,2; 8,4)

Хвороби вегетативно' нервовоТ системи 337.0-337.9 3,16 (1,24; 6,12) 0,83 (0,41; 1,22)

Вегето-судинна дистон1я 337.9 1,3 (0,96; 2,4)

Дисциркуляторна енцефалопатя 437.0-437.9 3,4 (1,15; 7,2) 2,4 (1,31; 3,8)

Таблиця 7

Ексцес вщносного ризику (ERR Гр-1) хвороб нервовоТ системи в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. вшом >40 роюв на момент участ у ЛНА у дозi зовшшнього опромшення всього тша 0,25-0,7 Гр; Дсередня = 0,3 Гр за 5, 10, 15, 20 роюв шсля опромшення

Форми хвороб Код МКХ-9 Етапи п1сля опромшення, роюв

5/1988-1992 10 / 1988-1997 15 / 1988-2002 20 / 1988-2007

Невротичн1 розлади 300.0-300.9 0,67 (0,17; 0,84)

Неврозопод1бн1 стани 300.2-300.9 1,27 (0,84; 2,14)

Нейроциркуляторна астен1я 306.2 1,12 (0,78; 2,96)

Хвороби вегетативно' нервовоТ системи 337.0-337.9 6,9 (1,95; 15,6)

Дисциркуляторна енцефалопатя 437.0-437.9 4,5 (-2,1;11,7) 2,1 (1,5; 3,67)

41 Environment & Health № 4 2010

рок1в практично не зм1нився i не перевищував 34,84±1,74%о; у KoropTi загалом i у вщ >40 ро-KiB дoстoвipнo (Р<0,05) 3pic з 30,3±1,49°%о до 46,26±2,3%о i з 25,72±1,3°%о до 56,04±2,8%.

3. До 1997 р. включно у ко-гopтi загалом i у вковм rpyni >40 роюв рееструеться досто-вipне поетапне зростання по-казникiв дисциркуляторноТ енцефалопатп з максимумом у 2007 р. на рiвнi 18,9±0,95% i 30,14±1,5%.

4. 2007 року у стpуктуpi хвороб нервовоТ системи у когорт загалом i у вщ >40 poкiв ваго-мий вплив мають енцефалiт, ми елiт, енцефалoмiелiт — 61,6% i 73,9%, у вщ <40 poкiв — хвороби вегетативно! нервовоТ системи 54,2%.

5. Розрахунки i аналiз вщнос-ного ризику та ексцесу вщнос-ного ризику хвороб нервовоТ системи свщчить, що при дозах зовышнього oпpoмiнення всього тта 0,25-0,7 Гр в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 pp. вком <40 роюв на момент участ у ЛНА дoстoвipний вiднoсний ризик та ексцес вщносного ризику хвороб вегетативно! нервовоТ системи, зокрема вегето-судин-ноТ дистoнiï, отримано вже за 5 роюв тсля опромшення, енцефалопатп неуточненоТ — за 10; дисциркуляторноТ' енцефалопатп — за 15; невpoзoпoдiбних стаыв — за 20 роюв; у вковм груп >40 poкiв за 5 роюв — ней-роциркуляторноТ астенп, хвороб вегетативно' нервовоТ системи; за 15 роюв — невротич-них poзладiв, невpoзoпoдiбних стаыв; за 20 poкiв — дисциркуляторноТ енцефалопатп.

Л1ТЕРАТУРА

1. Вoзiанoв О.Ф. Чорнобиль та медична наука / О.Ф. Вoзiа-нов // Журн. АмН УкраТни. — 2006. — Т. 12, № 1. — С. 5-15.

2. Логановський К.М. Нейро-психiатpичнi наслщки Чорно-бильськоТ катастрофи: суча-сний стан дoказiв / К.М. Логановський // Укр. мед. часопис. — 2008. — № 6. — С. 44-51.

3. Альбом А. Введение в современную эпидемиологию / А. Альбом, С. Норелл. — Таллин, 1996. — 122 с.

4. Ликвидаторы Чернобыльской катастрофы: радиацион-но-эпидемиологический анализ медицинских последствий / В.К. Иванов, А.Ф. Цыб, С.И. Иванов и др. — М.: Гала-нис, 1999. — 312 с.

Надiйшла до редакцп 16.04.2010.

ASSESSMENT OF THE EFFECTIVE DOSES OF HUMAN IRRADIATION FROM BUILDING MATERIALS (BRICK)

Aksenov N.V., Friziuk M.A.

ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНИХ ДОЗ ОПРОМШЕННЯ ЛШДИНИ В1Д БУД1ВЕЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В

(ЦЕГЛИ]

АКСЬОНОВ М.В., ФРИЗЮК М.А.

ДУ «1нститут гiгiени та медичноТ екологп iм. О.М. Марзеева АМН УкраТ'ни», м. КиТв

УДК 614.876;612.014

ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНЫХ ДОЗ ОБЛУЧЕНИЯ ЧЕЛОВЕКА ОТ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ (КИРПИЧА) Аксенов Н.В., Фризюк М.А. В работе определено содержание естественных радионуклидов в строительном сырье (глина) и строительном материале (кирпич). Установлено, что средние значения эффективных удельных активностей исследованных проб стройматериалов не превышают норматив 1-го класса использования по радиационному фактору. Проведена консервативная оценка доз внешнего облучения, которые может дополнительно получить человек внутри зданий, построенных при использовании этого материала.

еред техногенно-пщсилених джерел природного походжен-ня другим джерелом за вне-ском у сумарну дозу опроми нення населення УкраТ'ни е бу-дiвельнi матерiали. Це пов'яза-но з тим, що буд^вельна сиро-вина мютить природнi радюну-клiди (ПРН) уранового (238и) та торieвого (232ТИ) рядiв, а також 40К [1].

Зпдно з Нормами радiацiйноí безпеки УкраТни (НРБУ-97) [2] кiлькiсними критерiями, що за-безпечують протирадiацiйний захист людини вiд техногенно-пiдсилених джерел природного походження e

□ рiвнi обов'язкових дiй для запобiжного радiацiйного контролю;

□ рiвнi дм для поточного ра-дiацiйного контролю.

Рiвнi обов'язкових дiй та рiвнi дiй виражаються у термiнах таких показниюв радiацiйноí си-туацп, якi можна вимiрювати. Для буд^вельних матерiалiв та мiнеральноí будiвельноí сиро-вини — це ефективна питома активнють природних радюну-клiдiв [2].

Одним з найпоширешших будiвельних матерiалiв e це-гла. 1й властивi довговiчнiсть, мiцнiсть, стiйкiсть до навко-лишнього середовища, до того ж вона проста у викори-станш.

У сучасному будiвництвi ви-користовуeться велика кшь-кiсть видiв цегли, серед яких одним з основних e червона керамiчна цегла з випаленоТ глини. Вона застосовуeться у будь-яких сферах буд^вництва: при закладц фундаменту, для стiн i перегородок одноповер-хових i багатоповерхових бу-динкiв i споруд, при кладц печей i камiнiв, для заповнення порожнеч у монол^но-бетон-них конструк^ях, а також для облицювання будинкiв i вну-

© Аксьонов М.В., Фризюк М.А. СТАТТЯ, 2010.

№ 4 2010 Environment & Health 42