CC BY
40
Орипнальш AOOAiAKeHHq . -Г—1'I'JL JslJIJullsl
Original Researches 1нфектологш
УДК 616.9-036.22-084 DOI: 1022141/2312-413x5.6.2017.122138
Подаваленко А.П., Подаваленко О.В.
Харквська медична академя пюлядипломно! освти, м. Харк1в, Укра/на
^т ш ш ш w ■ ■ ■ w
Епiдемiологiчнии нагляд за iнфекцiиними хворобами у сфе^ громадського здоров'я
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2017;5(6):268-270. doi: 10.22141/2312-413x.5.6.2017.122138
Резюме. На emani розбудови сфери громадського здоров'я Heo6xidHa оптимзащя системи етдемшло-гiчного нагляду за тфекцшними хворобами. Впровадження соцiaльно-eкономiчного аналзу дозволить ви-являти прюритетт тфекцшт хвороби. Встановлення взаемозв'язку мiж сощально-гтетчним монто-рингом i системою eniдeмiологiчного нагляду тдвищить можливють прогнозування ризику ускладнення eniдeмiчноi ситуаци з конкретноi нозологiчноi форми на певнш територИ Модернзащя на компетент-нш основi тдготовки лiкaрiвразного профлю з питань етдемшлогп сприятиме удосконаленню етдемш-логiчного нагляду за шфекцшними хворобами.
Kro40Bi слова: eniдeмiологiчний нагляд, соцiaльно-гiгiенiчний монторинг, громадське здоров'я
Вступ
1сторичш етапи становлення вичизняно! системи ет-демюлопчного нагляду (ЕН) за шфекцшними хворобами сягають далеко в минуле столитя. Доа ця система е од-шею з найбтьш прогресивних форм протиепiдемiчноi дiяльностi, науково-оргашзацшною основою управлiння епiдемiчним процесом (ЕП) [4]. Теоретичш засади сучас-но! системи ЕН базуються на вченш про механiзм переда-чi збудниюв iнфекцiй (Громашевський Л.В., 1965), теори природно! осередковостi (Павловський 6.Н., 1939), теори саморегуляцй паразитарних систем (Беляков В.Д., 1983) та сощально-еколопчнш концепцй (Черкаський Б.Л., 1985). ЕП являе складну, вщкриту, органiзовану, багато-рiвневу та цiлiсну систему, що забезпечуе юнування, вщ-творення та поширення паразитичних мiкроорганiзмiв серед населення [5]. Оргашзацшною структурою, яка оцiнювала стан i тенденцiю розвитку ЕП в Укра!ш, була Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба. Ниш цю службу лiквiдовано i створено нову структуру — Держав-ну установу «Центр громадського здоров'я», до перелку завдань яко! входить реалiзацiя ЕН за iнфекцiйними хворобами, проведення сощально-ппешчного монiторингу, зокрема оцшка соцiальних i економiчних факторiв, що впливають на стан здоров'я населення [3]. Отже, в умовах реформування галузi охорони здоров'я та розбудови сфери громадського здоров'я виникае потреба в опташзаци системи ЕН за шфекцшними хворобами.
Метою роботи став аналiз чинно! системи ЕН за шфекцшними хворобами на еташ розбудови системи громадського здоров'я в Украшг
Матерiали та методи
Проведено аналiз дiево! системи ЕН за шфекцшними хворобами, що впроваджена в Укра!ш згiдно з законами «Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення» (вщ 24.02.1994 р. № 4004-XII) та «Про захист населення вщ шфекцшних хвороб» (вiд 06.04.2000 р. № 1645-Ш), а також системою громадського здоров'я, розбудова яко! за Концепщею и розвитку передбачена з 2017 по 2020 рш [2].
Результати та обговорення
Структура системи ЕН за iнфекцiйними хворобами, яку запропонував В.Д. Беляков (1985), представлена ш-формацiйною, дагностичною та управлшською пщсис-темами. Iнформацiйна пщсистема направлена на облiк 1 реестрацш вс1х форм проявiв ЕП шфекцшних хвороб та факторiв, як! визначають його штенсивнють. Яюсть дае-восп ще! пщсистеми залежить вщ способу збору, передач^ зберiгання та обробки необхщно! для аналiзу шформац!!. Причому як надлишок, так i недостатшсть даних про пе-ребiг ЕП конкретно! нозолопчно! форми може призвес-ти до прийняття неадекватних управлшських рiшень. На сьогоднi в Укра'Ы iснують об'ективнi передумови до по-гiршення епiдемiчно! ситуаци з шфекцшних хвороб. Так, процеси, що вщбуваються у сощальнш, економiчнiй i по-лiтичнiй сферах негативно позначилися на рiвнi медич-но! допомоги та стану iмунопрофiлактики, прискорили мiграцiю населення, сприяли зростанню масштабiв мгж-народно! торгiвлi продуктами харчування тощо. Однак, незважаючи на реальнi загрози ускладнення епiдемiчноi
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Подаваленко А.П., XapKiBCbKa медична академия тслядипломно''' освiти, вул. Амосова, 58, м. Харюв, 61176, Украша; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: A.P. Podavalenko, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
268
Aktual'naa Infektologia, р-ISSN 2312-413X, е-ISSN 2312-4148
Vol. 5, No. 7, 2017
Орипнальш дослiдження / Originаl Researches
ситуаци, на фонi незадовтьного стану здоров'я населен-ня та зростання рiвня загально! смертностi, за офiцiйними даними Мшютерства охорони здоров'я (МОЗ) Укра!ни, рiвень ^фе^йно! захворюваностi загалом знижуеться [6]. При цьому поза офщшною статистикою залишають-ся атиповi та легю клiнiчнi форми, при яких населення не завжди звертаеться по медичну допомогу, значна частка хрошчно! шфекцшно! патолог!!, соматична патолопя, причиною яко! е iнфекцiйнi агенти (наприклад, пневмо-ни, гасгродуоденiти, мiокардити, ендометрити, стомати-ти тощо), а також деяю захворювання, що за клЫчною локалiзацiею включенi в iншi класи патологи (абсцеси, фурункули тощо). Крiм цього, через вiдсутнiсть шструк-тивно-методичних документiв i мотиваци щодо проведения ЕН за iнфекдiйними хворобами лк^ загально! практики — шмейно! медицини, педiагри та терапевти офщшно не рееструють 10,9 % виявлених ними випадюв кору, 15,4 % випадюв краснухи та епiдемiчного паротиту, 19,1 % випадюв кашлюку [1]. Отже, рiвень шфекцшно! захворюваносгi значно перевищуе данi офщшно! статистики МОЗ Укра!'ни. Тому, згщно з рекомендац!ями пред-ставниюв бвропейського центру профтактики та контролю захворювань, яю оцiнювали сучасну концепцiю ЕН у сферi iнфекдiйних захворювань в Укра!ш, слщ перегляну-ти перелш iнфекцiйних хвороб i систему !х облiку, а також розширити можливосл лабораторно! мережi для виявлен-ня нових iнфекцiй, що завдають значно! шкоди громад-ському здоров'ю. У першу чергу розробити за допомогою шформацшних технологiй едину уиiфiковану спрощену систему збору, передачi та збереження шформацй, достат-ньо! для анатзу, оцiнки та прогнозування ризику усклад-нення епiдемiчно! ситуаци з шфекцшних хвороб. Однак оцiнити ризик можливо тльки за умовi отримання в1ро-гщно! в повному обсязi шформацй про ймовiрний вплив факторiв середовища жигтедiяльносгi на iнтенсивнiсть ЕП. Виршити цю проблему можна, використовуючи результати сощально-ппешчного монiторингy В Укра!-т поняття «сощально-ппешчний мониторинг» було введено згщно з Постановою Кабшету мiнiстрiв Укра!ни вщ 22.02.2006 р. № 182 «Про затвердження Порядку прове-дення державного соцiально-гiгiенiчного мониторингу», де зазначено, що «державний сощально-ппешчний мо-нiторинг — це система спостереження, аналiзу, оцiнки 1 прогнозу стану здоров'я населення та середовища житте-д1яльносп людини, а також виявлення причинно-наслщ-кових зв'язюв мш станом здоров'я населення та впливом на нього факторiв середовища життед!яльносп людини». Але як на державному, так i на мiсцевому рiвнi сощально-гiгiенiчний монiторинг практично не проводився.
Дiагностична пщсистема направлена на встановлен-ня ступеня ризику ускладнення епiдемiчно! ситуаци з ш-фекцшних хвороб, яка реал1зуеться за допомогою ретроспективного й оперативного епщемюлопчного анал1зу, результат м1кроб1олог1чного та в1русолопчного монгто-рингу тощо. В Укра'Ы ефективнiсгь профтактичних за-ход1в оцшюють пор1внянням iнфекдiйно! захворюваносп за минулий i поточний роки, без урахування прогнозного як р1вня захворюваностi, так ! ризику штенсифкаци ЕП, а також обсягу проведених профтактичних захода. Такий
пщхщ неприйнятний в умовах прискорено! еволюци ЕП внаслщок швидко! м1нливост1 рiзноманiтних факторiв навколишнього середовища в Укра!ш та загалом у свт. Саме тому, встановлення взаемозв'язку м1ж системою ЕН за шфекцшними хворобами та соцiально-гiгiенiчним мониторингом дозволить на конкретнiй територи розробити критери з визначення передвiсникiв ! передумов ускладнення епiдемiчно! ситуаци з певно! нозолог1чно! форми. Анал!з пров1сник1в i передумов ризику повинен базу-ватися на сучасних наукових розробках, як1 враховують оц1нку ризику, профтактичш принципи та оц1нку впливу факторiв середовища жигтедiяльносгi на стан здоров'я населення. Узгоджеш д! системи ЕН ! сощально-ппешч-ного мониторингу дозволять забезпечити економiчнiсть та ефектившсть роботи органiв виконавчо! влади з профь лактики iнфекдiйних хвороб. Важливим елементом ЕН за iнфекдiйними хворобами е визначення сощально! та еко-ном1чно! !х значущостi. Ранжування нозолопчних форм iнфекдiй i територiй Укра!ни за величиною економiчно! та сощально! значущосп, з огляду на епщем!чну ситуацiю, допоможуть видлити найбтьш прюритетш нозолог1чн1 форми та адмИстративш регюни, як! будуть потребува-ти першочергово! уваги щодо пщвищення ефективностi протиеп!демiчних i профiлактичних заходiв.
Функдiонування управлшсько! пiдсистеми залежить вщ створення оргашзацшно! структури, яка буде яюсно та ефективно виконувати завдання iнформацiйно!' та да-агностично! пiдсистем, базуючись на науково-обГрунто-ваних дiевих нормативно-правових документах i на ро-6от1 компетентних фахiвцiв. Тому одне з провщних м1сць повинна займати пщготовка лiкарiв р1зних спещальнос-тей з питань ЕН за шфекцшними хворобами. У тдсис-тему прийняття управлiнських ршень слщ включити професшну пщготовку компетентного фахiвця (епще-мiолога, лiкаря загально! практики — шмейно'! медицини, педаатра, терапевта), який вщповщав би сучасним потребам з питань ЕН за шфекцшними хворобами.
Згщно з концепщею системи громадського здоров'я, приймати та виконувати управлшсью рiшення (профь лактичнi та протиепiдемiчнi заходи) будуть державш та мiсцевi органи влади разом !з громадою. Тож результати епщемюлопчного аналiзу перш за все по^бш юр1в-никам центральних оргашв влади та мiсцевих органiв самоврядування, як1 зобов'язанi враховувати наслiдки сво!х рiшень, щоб запобiгги iнтенсифiкацi! ЕП шфекцшних хвороб на пiдпорядкованiй !м територи.
Конкретизацiя прийняття управлшських рiшень буде залежати в1д встановленого епiдемiологiчного дда-гнозу та прогнозу на певнш територи. Наприклад, при встановленш зв'язку захворюваностi з1 щепленютю населення сл1д приймати ршення, що будуть направле-н1 на посилення контролю за як!стю та ефективнютю вакдинопрофiлактики, удосконалення iндивiдуального пщходу до iмунiзац!!, в першу чергу iмунокомпромето-ваних ос16, щеплених !з порушенням схеми календаря, та тих, яю не мають даних про проведет щеплення. При виявленнi на певних територiях зв'язку захворюваностi !з соцiальними (урбанiзацiя, щ1льн1сть) та еколопчними (забруднення атмосферного пов1тря х1м1чними речо-
Vol. 5, No. 7, 2017
http://ai.zaslavsky.com.ua
269
Орипнальш досл^ження / Original Researches
винами, радюнуктдами) факторами, на яю не можна швидко вплинути, цi територй' слiд вважати територiями ризику. Разом i3 цим розробити довготривалi заходи, яю будуть направленi на покращення соцiальних та еколо-гiчних умов проживання на територiях ризику
Отже, важливе значення для оптимiзацiï системи ЕН за шфекцшними хворобами мае внесення нових елементав до шформацшно'].', дiагностичноï та управ-лiнськоï пдсистем, як! дадуть можливiсть виявляти провюники та передумови ризику розвитку ЕП цих ш-фекцiй, оцiнювати, враховуючи цi фактори, епiдемiчну ситуацiю на певнш територй' для своечасного втручан-ня щодо прийняття адекватних управлшських рiшень.
Висновки
1. На основi теоретичних засад епiдемiологiï необ-х!дно оптимiзувати систему ЕН за шфекцшними хворобами шляхом встановлення взаемозв'язку iз сощаль-но-гiгiенiчним монiторингом, що дозволить виявляти причинно-наслiдковi зв'язки мiж проявами ЕП i факторами середовища життедiяльностi.
2. Прогнозування ризику ускладнення епiдемiчноï ситуацй' з конкретно!' нозолопчно!' форми на певнiй територй' сприятиме шдвищенню вiдповiдальностi ке-рiвникiв центральних органiв влади та мюцевих орга-нiв самоврядування, як! зобов'язаш будуть враховувати наслiдки сво'1'х ршень, щоб попередити штенсифша-цш ЕП шфекцшних хвороб.
3. Реалiзацiя концепцй' системи громадського здоров'я надасть можливють пщвищити ефективнiсть збору та аналiзу даних про iнфекцiйну захворюванiсть, визначити ix соцiальну й економiчну значущють конкретно!' нозолопчно!' форми на певнш територй'.
4. На шляху реформування системи освгги та охо-рони здоров'я необхщна модернiзацiя на компетент-
нюнш основ! подготовки лшар!в р!зного профтю з питань епiдемiологiï, що сприятиме удосконаленню ЕН за шфекцшними хворобами.
Конфлшт штереив. Автори заявляють про вгдсут-нють конфлшту штерешв при п^дготовщ дано1 статл.
References
1. Podavalenko A.P. Naukove obgruntuvannja epidemiologich-nogo nagljadu za kontrol'ovanymy krapel'nymy infekcijamy u regio-nah Ukrai'ny z riznoju ekologichnoju sytuacijeju . Diss. dokt. med. nauk [Scientific substantiation of epidemiological surveillance of controlled drop infections in the regions of Ukraine with different environmental situation. Dr. med. sci. diss.]. Kyiv; 2015. 44p. (in Ukrainian).
2. Cabinet of Ministers of Ukraine. Ordinance№ 1002-р dated November 30, 2016. On approval of the Concept of development of the public health system. Available from: https://www.kmu.gov.ua/ ua/npas/249618799. Accessed: November 30, 2016. (in Ukrainian).
3. Statut DU Centr Gromads'kogo zßorov'ja MOZ Ukrai'ny [Charter of the public institution "Center of Public Health of Ukraine]. Kyiv; 2015. 27р. (in Ukrainian).
4. Feldblyum IV. Epidemiological surveillance of infectious diseases: theory and practice. Epidemiologiya i Infektsionnye Bolezni. 2009;3:46-49. (in Russian).
5. Cherkasski BL. Doctrine of the transmission of the causative agents ofinfections and social and ecologic concepts ofthe epidemic process. Journal ofmicrobiology, epidemiology and immunobiology. 2003;5:54-62.
6. Shafrans kyj VV, editor. Shhorichna dopovid'pro stan zdorov'ja naselennja, sanitarno-epidemichnu sytuaciju ta rezul'taty dijaVnosti systemy ohorony zdorov'ja Ukrai'ny. 2015 rik [[Annual report on the health of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system in Ukraine 2015]. Kuïe; 2016. 452 p. (in Ukrainian).
Отримано 13.10.2017 ■
Подаваленко А.П., Подаваленко А.В.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
Эпидемиологический надзор за инфекционными болезнями в сфере общественного здоровья
Резюме. На этапе развития системы общественного здоровья возникла необходимость оптимизации системы эпиднадзора за инфекционными болезнями. Внедрение социально-экономического анализа позволит выявлять приоритетные инфекционные болезни. Установление взаимосвязи между социально-гигиеническим мониторингом и системой эпиднадзора повысит возможность прогнозирования риска осложнения
эпидемической ситуации по конкретной нозологической форме на определенной территории. Модернизация на компетен-тностной основе подготовки врачей различного профиля по вопросам эпидемиологии будет способствовать совершенствованию эпиднадзора за инфекционными болезнями. Ключевые слова: эпидемиологический надзор; социально-гигиенический мониторинг; общественное здоровье
A.P. Podavalenko, A.V. Podavalenko
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Epidemiological surveillance of infectious diseases in public health
Abstract. At the stage of development of the public health system, there was a need to optimize the system of epidemiological surveillance of infectious diseases. The introduction of social and economic analysis will allow the identification of priority infectious diseases. Establishing the relationship between social and hygienic monitoring and the epidemiological surveillance system will increase the possibility of predicting the risk of aggravation of
an epidemiological situation in terms of specific nosological form in a certain territory. Upgrading on a competent basis of training of doctors of various profiles on epidemiology will contribute to the improvement of epidemiological surveillance of infectious diseases.
Keywords: epidemiological surveillance; social and hygienic monitoring; public health
270
Aktual'naâ Infektologiâ, р-ISSN 2312-413X, е-ISSN 2312-4148
Vol. 5, No. 7, 2017
