CC BY
18
УДК 616.98:579.834-036.3(477.85) Н.В. Гопко
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.3.147967
ОЦ1НКА ВПЛИВУ
ФАКТОР1В ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 НА Р1ВЕНЬ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА ЛЕПТОСП1РОЗ НА ПРИКЛАД1 ЧЕРН1ВЕЦЬКО1 ОБЛАСТ1
ДУ «Чернiвецький обласний лабораторний центр МОЗ Укра'ши» вул. Гакмана Свгена Митрополита, 7, Чернiвцi, 58000, Украша SI «Chernivtsi Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine» Hakman Yevgeny Metropolitan str, 7, Chernivtsi, 58000, Ukraine e-mail: gopkonv@gmail.com
Ключовi слова: захворюватсть, лептоспiроз, факторризику Ключевые слова: заболеваемость, лептоспироз, фактор риска Key words: morbidity, leptospirosis, risk factor
Реферат. Оценка влияния факторов жизнедеятельности на уровень заболеваемости лептоспирозом на примере Черновицкой области. Гопко Н.В. Актуальность лептоспироза связана с широким его распространением во многих странах мира, увеличением количества тяжелых форм болезни, часто с летальным исходом, что обусловливает его высокую медицинскую, социальную и экономическую значимость. В современных условиях необходимо оценить влияние различных факторов на заболеваемость лептоспирозом посредством применения широкого арсенала статистических методов. Предупредить эпидемические подъемы возможно благодаря проведению эффективных профилактических и противоэпидемических мероприятий, разработанных на основании эпидемиологического надзора и оценки рисков. С целью определения связи между показателями заболеваемости лептоспирозом и факторами среды обитания нами было проведено исследование посредством применения регрессионного анализа с последующим корреляционным анализом. В исследовании были использованы данные Государственного учреждения «Черновицкий областной лабораторный центр Министерства здравоохранения Украины», а также данные Государственной службы статистики Украины относительно социальных факторов за 2008-2018 гг. Учитывая результаты многофакторного регрессионного анализа, наиболее значимым фактором, который влияет на уровень заболеваемости лептоспирозом, была инфицированность крупного рогатого скота, свиней, собак, кошек. Доказано влияние миграционных процессов на уровень заболеваемости населения лептоспирозом, что нужно учитывать в отчетных формах для проведения дальнейшего корреляционного анализа и оптимизации системы эпидемиологического надзора. Совершенствование системы эпидемиологического надзора за лептоспирозом путем определения элементов в информационной, диагностической и управленческой подсистемах будет способствовать своевременному вмешательству по принятию адекватных управленческих решений.
Abstract. Evaluation of influence of factors of life-sustaining activity on the level from morbidity of leptospirosis in the example of the Chernivtsi region. Hopko N.V. The relevance of leptospirosis is associated with its wide spread in many countries of the world, an increase in the number of severe forms of the disease, often with a fatal outcome, which determines its high medical, social and economic importance. In modern conditions, it is necessary to evaluate the influence of various factors on the incidence of leptospirosis through the use of a wide arsenal of statistical methods. Preventing epidemic growths is possible through effective preventive and anti-epidemic measures developed on the basis of epidemiological surveillance and risk assessment. In order to determine the relationship between the incidence rates of leptospirosis and the environmental factors, we conducted a study using regression analysis with subsequent correlation analysis. The study used data from the State Institution "Chernivtsi Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine", as well as data from the State Statistics Service of Ukraine on social factors for 2008-2018. Given the results of multivariate regression analysis, the most significant factors that affect the incidence of leptospirosis were the infection of cattle, pigs, dogs, cats. The influence of migration processes on the incidence of leptospirosis is proved, which should be taken into account in reporting forms for further correlation analysis and optimization of the epidemiological surveillance system. Improving the system of epidemiological surveillance of leptospirosis by identifying elements in the information, diagnostic and management subsystems will facilitate timely intervention to make adequate management decisions.
Актуальшсть лептосшрозу пов'язана з широ- CBiTy, збшьшенням кшькосп тяжких форм ким його розповсюдженням у багатьох крашах хвороби, часто з летальними наслщками, що
зумовлюе иого високу медичну, соц1альну та економ!чну значущють [2]. Попередити ешдем!ч-ш шдИоми можливо завдяки проведенню ефективних профшактичних та протиетде-м!чних заход!в, розроблених на шдстав! етде-мюлопчного нагляду та оцшки ризиюв.
Для своечасного втручання в хщ та розвиток ешдем!чного процесу слщ використовувати ком-плексниИ тдхвд та враховувати фактори ризику, до яких належать зростання захворюваносп на лептостроз серед р1зних категорш населення та вшо-вих груп; перевищення мед!анного р1вня в поточному рощ; зростання тяжких форм та летальносп.
В умовах сьогодення е необхщним шд-твердження зв'язку м1ж показниками захворюваносп на лептостроз та факторами середовища життед1яльност1 за допомогою застосування широкого арсеналу статистичних метод1в, яю е надшним та науково обгрунтованим шстру-ментом тзнання законом1рностеИ переб1гу ешдем!чного процесу. В цшому метою ешд-нагляду е мшм!защя шформацшно! невизна-ченост при ухваленш конструктивних ршень для забезпечення рацюнального планування { здшснення заход1в з метою профшактики { боротьби з шфекцшними хворобами.
Вважаемо, що одним з адекватних метод1в анал1зу под1бних зв'язюв е метод множинно! лшшно! регреси з подальшим кореляцшним анал1зом, що дозволяе визначити вплив низки фактор1в на загальниИ р1вень захворюваносп на лептостроз на приклад! Чершвецько! обласп, встановити кшьюсш зв'язки та визначити передумови ускладнення ешдем!чно! ситуаци. Кр1м того, використання цього методу дозволить видшити наИбшьш значущ! фактори та вщияти т фактори, яю не матимуть суттевого впливу на р1вень захворюваносп.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщженш були використаш дат Державно! установи «ЧершвецькиИ обласниИ ла-бораторниИ центр Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни» щодо захворюваност на лептостроз у Чершвецькш област!, а також дат Державно! служби статистики Укра!ни щодо сощальних фактор1в за 2008-2018 рр. З метою оцшки впливу фактор1в життед1яльност1 на р1вень захворюваносп на лептостроз було проведено регресшниИ анал1з з подальшим кореляцшним анал1зом. Для розрахунку р1вняння множинно! лшшно! регреси було використано 9 показниюв, яю представлен! в таблиц! 1.
Таблиця 1
Показники, як1 характеризують епщем1чний процес лептосп1розу та можуть впливати на р1вень захворюваност1
Групи
Показники
Умовн1 позначення
Сощальт фактори
Провгёники ризику
К1льк1сть прибулих ос1б за р1к М1грац1йний прир1ст, скорочення (—) Захворюватсть* людей на лептостроз 1нф1коватсть велико!' рогато!' худоби на лептостроз 1нф1коватсть свиней на лептостроз 1нф1коватсть собак на лептосп1роз 1нф1коватсть кот1в 1нф1кован1сть коней на лептостроз Тнфшоватсть гризун1в на лептосп1роз
Х7
Х8
у
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6
Прим1тка: - абсолютна кшьккть лабораторно шдтверджених випадюв
Для оцшки щшьносп та значущост! зв'язку значення коефщента Стьюдента Ц>2 та значення
м!ж зм!нними, точност! модел! та !! оптималь- Имов!рност! р<0,05, що дозволило визначити
ност! використовували коеф!ц!ент детерм!нац!!' значущ!сть коеф!ц!ент!в регреси. СтатистичниИ
R2. Над!Ин!сть модел! для кожно! з незалежних анал!з отриманих результат!в проводився за зм!нних (х1-х8) оц!нювали, беручи до уваги
18/ Том XXIII/ 3
111
допомогою програмних продуктiв Excel i Statistica v.6.1. [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У сучасних умовах постiйна еволюцiя епiдемiчного процесу пов'язана 3i змiною актив-носп дп pi3HMx факторiв середовища життадяль-ностi, при цьому сучасний етап розвитку сустльст-ва характеризуеться цшою низкою факторiв, яю ранiше не мали суттевого значення, зокрема таких, як глобалiзацiя, демографiчнi та мграцшш про-цеси, туризм, соцiально-економiчний та еколопч-ний стан конкретно! територи. Ui фактори можуть чинити пряму чи опосередковану дiю на рiзнi ланки епiдемiчного процесу, як уповшьнюючи, так i прискорюючи його розвиток [4, 6].
Враховуючи результати багатофакторного регресшного аналiзу, якi наведенi в таблиц 2, найбiльш значущим фактором, який мае вплив на рiвень захворюваносп на лептоспiроз, була
шфшовашсть велико! рогато! худоби, свиней, собак, ко^в.
Беручи до уваги результати регресшного аналiзу, рiвняння виглядало таким чином:
у=0,81+0,966х1+0,644х2-1,309х3+2,81х4+0,00367х8 (3),
при R2 =0,96, що свщчить про залежшсть результуючого показника вiд вказаних факторiв на 96%. Коефiцiент множинно! кореляци 0,98 свiдчить про сильний зв'язок мiж показниками.
Отже, не менш частим е зараження вiд сшьськогосподарських тварин в антропургiчних осередках, яю можуть виникати як у сшьськш мiсцевостi (у тваринницьких господарствах), так i в мiських умовах, на шдприемствах, що переробляють тваринницьку сировину. Визначальну роль у пiдтриманнi цих осередюв вiдiграють коти й собаки.
Таблиця 2
Результати оцшки значень коеф1ц1ент1в регреен р1зни\ фактор1в захворюваносп на лептоспiроз
Змшна Коефщснт регреей Коефщкнт Стьюдента Р-значення Ннжн1й ршень 95% ймов1рноет1 Верхн1й р1вень 95% ймов1рноет1
У 0,8105540 0,31351145 0,806591051 -32,04013025 33,66123834
х1 0,096629 1,01410019 0,0495543264 -1,114092372 1,307351213
х2 0,6249394 1,48644345 0,0377006285 -4,717078302 5,96695697
х3 -1,309273 -2,22837135 0,0268539459 -8,774770852 6,156223415
х4 2,8168641 2,965786682 0,0207033431 -9,25131772 14,88504611
х5 -0,596771 -0,876823173 0,0541721833 -9,244699854 8,051156394
х6 -0,026596 -0,524740137 0,0692357782 -0,670601773 0,617409553
х7 -0,0001141 -0,918325496 0,0527088323 -0,00169384 0,001465503
х8 0,0036731 2,509490581 0,0241407238 -0,014924948 0,02227124
Серед соц!альних фактор!в доведено вплив м!грац!! на р!вень захворюваност! на лептосп!роз, але, на жаль, юнуюч! статистичн! дан! не дозволяють надати к!льк!сну характеристику м!грацшному руху як фактора, якиИ потр!бно враховувати при анал!з! захворюваност! насе-лення на лептосп!роз, оск!льки неможливо провести кореляцшниИ анал!з при вщсутносп оф!ц!Иних даних. Хоча зпдно з даними [5], випадки лептострозу серед турист!в е довол! розповсюдженим явищем, а зростання глобального туризму та екотуризму спричинюе драма-тичш зм!ни в еп!дем!олог!! лептосп!розу [3].
Але в умовах глобатзаци на територи з кращим економiчним станом бшьше мiграцiйне навантаження, що може сприяти iнтенсифiкацi! епiдемiчного процесу. Крiм цього, мiграцiя населення пов язана з трудовою дiяльнiстю; освоення нових територш змушуе людину мимоволi втручатися в екосистеми, що склада-лися тисячолотями, i, як наслiдок, - контакту-вати з носiями iнфекцi!, що е небезпечним, зважаючи на легюсть проникнення збудникiв в органiзм [3, 4].
Разом з тим, запропонована модель вказуе на незначний вплив шфшованосп гризушв на
захворювашсть людей на лептостроз (р>0,05), що, вiрогiдно, пов'язано з вiдсутнiстю методичного тдходу до вiдлову гризутв та трудно-щами, пов'язаними з формуванням вибiрки та дiагностикою.
Отже, враховуючи вищенаведене, доведено вплив м^рацшних процесiв на рiвень захворю-ваносп населення Чершвецько1 областi на лептостроз (^=2,5), що потрiбно враховувати у зв^них формах для проведення подальшого кореляцiйного аналiзу та оптишзаци системи ешдемюлопчного нагляду.
Епiдемiологiчний нагляд традицшно перед-бачав органiзацiю та реалiзацiю трьох взаемо-пов'язаних функцiональних шдсистем: шформа-цшно1, дiагностичноl та управлшсько!. Для порiвняння показникiв захворюваностi на локальному рiвнi зi свiтовими даними, для бшьш коректних висновкiв необхщно синхронiзувати статистичну звiтнiсть в ешдемюлопчнш прак-тицi. Створення електронного реестру хворих на лептоспiроз за умови належно! настороги лiкарiв всiх рiвmв надання медично! допомоги та врахування критерпв визначення випадмв сприя-тиме вщстеженню реального рiвня захворюваностi, а також систематичному узагальненню та анашзу даних за значущими змiнними на репональному та нацiональному рiвнях, що дасть можливють удосконалити систему ешдемюлопчного нагляду та протиепiдемiчних заходiв.
ВИСНОВКИ
1. Доведено вплив м^ацшних процешв на piBeHb захворюваностi на лептостроз, що n0Tpi6H0 враховувати у звггаих формах для проведення подальшого кореляцшного аналiзу та оптимiзацiï системи ешдемюлопчного нагляду.
2. Для уточнення офщшних статистичних даних щодо рiвня захворюваносп на лепто-спiроз, порiвняння показниюв захворюваностi на локальному рiвнi 3i свiтовими даними, для бiльш коректних висновюв необхiдно провести синхронiзацiю статистичноï звiтностi в епщемю-логiчнiй практищ. Запровадження електронноï реeстрацiï iнфекцiйних хвороб, що пщлягають епiднагляду, в тому чист лептоспiрозу, за умови належноï настороги лiкарiв всiх рiвнiв надання медично1' допомоги та врахування критерив визначення випадюв, сприятиме вщстеженню реального рiвня захворюваностi, а також систематичному узагальненню та анашзу даних за значущими змш-ними на репональному та нацюнальному рiвнях, що дасть можливiсть удосконалити систему ешдемюлопчного нагляду та шдвищити ефективтсть профiлактичних та протиепiдемiчних заходiв.
3. Удосконалення системи епiдемiологiчного нагляду за лептосшрозом шляхом визначення елеменпв в iнформацiйнiй, дiагностичнiй та управлшськш пiдсистемах сприятиме своечас-ному втручанню щодо прийняття адекватних управлiнських ршень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. - Кив, 2006. - 558 с.
2. Кравчук Ю.А. Оцшка ситуацп стосовно лепто-строзу в свил соцекосистемного анал1зу / Ю.А. Кравчук // 1нфекцшш хвороби. - 2015. - № 1. - С. 79-86.
3. Chikeka I. Neglected bacterial zoonoses / I. Chikeka, J. Dumler // Clin. Microbiol Infect. - 2015. -P. 23-27.
4. Globalization of leptospirosis through travel and migration / M. Bandara, M. Ananda, K. Wickramage // Global Health. - 2014. - P. 84-87.
5. Leptospirosis among Returned Travelers: A GeoSen-tinel Site Survey and Multicenter Analysis-1997-2016 / S. Vries, B. Visser [et al.] // Trop. Med. Hyg.- 2018.- P. 12-18.
6. Travel-associated zoonotic bacterial diseases / E. Leshem, E. Meltzer, E. Schwartz // Curr Opin Infect Dis. - 2011. - P. 12-38.
REFERENCES
1. Antomonov M.Yu. [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kyiv. 2006;558. Russian.
2. Kravchuk YuA. [Evaluation of the situation with regard to leptospirosis in the light of the sociosystem analysis]. Infektsiyni khvoroby. 2015;1:79-86. Ukrainian.
3. Chikeka I, Dumler Clin J. Neglected bacterial zoonoses. Microbiol Infect. 2015;23-27.
♦
4. Globalization of leptospirosis through travel and migration / M. Bandara, M. Ananda et al. Global Health. 2014;84-87.
5. Leshem E, Meltzer E, Schwartz E. Travel-associated zoonotic bacterial diseases. Curr Opin InfectDis. 2011;12-38.
6. Vries SG, Visser BJ, Stoney RJ. Leptospirosis among Returned Travelers: GeoSentinel Site Survey, Multicenter Analysis 1997-2016. Trop Med Hyg. 2018;12-18.
CraTra Hagium^a go pega^iï 22.08.2018
18/ Том XXIII/ 3
113
