CC BY
15
Л1ТЕРАТУРА
1. Бухало А.С., Бись-ко Н.А., Соломко Э.Ф. и др. Культивирование съедобных и лекарственных грибов. Практические рекомендации. — К.: Черно-быльинформ, 2004. — 128 с.
2. Дорошкевич В.С., Ми-хайличенко О.Н., Шен-дрик А.Н. Сравнительная оценка загрязненности окружающей среды тяжелыми металлами в различных районах Донецкого региона // Экология и промышленность. — 2008. — № 4. — С. 84-87
3. Кравцев А.П. Радиологические последствия радионуклидного загрязнения почв и ра-стерний — К.: Логос, 2006. — 179 с.
4. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов / Министерство здравоохранения СССР. — М., 1990. — С. 17-18
5. Поддубный А.В., Хри-стофорова Н.К., Ковеков-дова Л.Т. Макромицеты как индикаторы загрязнения среды тяжелыми металлами // Микол. и фито-патол. — 1998. — 32, № 6. — С. 47-51.
6. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений. — К.: Наукова думка, 1976. — 343 с.
7. Crisan E.V., Sands A. Nutritional value // The biology and cultivation of edible mushrooms. — 1978. — P. 137-168.
8. Leung W.T. Food composition table for use in East Asia // Food policy and nutrition division. — 1972. — P. 56-83.
9. Mehra R.K., Tarbet E.B. Metal — specific synthesis of two metallothioneins and y-glutamyl peptides in Candida glabrata // Biochemistry. — 1988. — № 85. — Р. 8815-8819.
10. Wasser S.P., Syt-nik K.M., Buchalo A.S. Medicinal mushrooms: past, present and future // Ukr. botan. j. — 2002. — 59, № 5. — С. 499-524.
Надiйшла до редакцп 18.03.2009.
EPIDEMIC SIGNIFICANCE OF DRINKING WATER
Klimentev I.M.
ЕП1ДЕМ1ЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ПИТНО1' ВОДИ
кшмЕНтьев i.M.
Одеська мюька санепщстан^я
УДК 628.16
итна вода е головним ресурсом у житт1 кож-но! людини, кра!ни, людства. Саме тому проблема забезпечення населення якюною i безпечною для здоров'я людини питною водою стала со^ально значущою, осктьки II виршення справляе безпосередшй вплив на здоров'я громадян i кардинально впли-вае на ступшь еколопчно! та епiдемiчноi безпеки щпих регюшв.
Гарантоване постачання населення Укра!-ни питною водою вщповщно! якост^ безпеч-но! для здоров'я людини, базуеться на "Водному кодека Укра!ни" (1995), Закон Укра!ни "Про питну воду i питне водопоста-чання" (2002) та Закош Укра!ни вщ 03.03.2005 р. № 2455-М про затвердження загальнодержавно! програми "Питна вода Укра!ни". Цими документами визначено конкретш завдання екологiчного i саштар-но-ппешчного змiсту, спрямованi на досяг-нення головно! мети — гарантованого постачання населення Укра!ни високоякiсною питною водою.
Головы критери якостi питно! води були визначенi ще у середин двадцятого сторiччя i постмно доповнюються. Вони полягають у наступному: питна вода мае бути безпечною в епiдемiчному i радiологiчному вщношенш, нешкiдливою за хiмiчним складом i мати за-довiльнi органолептичнi властивостк Цi кри-терii прийнятi ниш в усьому свт. При оцшщ ризику питно! води для здоров'я населення найбтьше значення мають мiкробiологiчнi забруднення. Вважаеться, що небезпека захворювань через мiкробiологiчне забруд-
ЭПИДЕМИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ Климентьев И.Н.
В работе представлены данные, подтверждающие влияние питьевой воды, употребляемой населением в различных регионах, на возникновение и распространение различных желудочно-кишечных заболеваний среди населения. Ставится вопрос о необходимости повышения материальной базы и повышения методического обеспечения.
EPIDEMIC SIGNIFICANCE OF DRINKING WATER Klimentev I.M.
Data that confirm the role of drinking water consuming by various regions population in rise and spreading of gastro-intestinal diseases are presented. The question about necessity of improvement with material base and methodic providing is raised.
© Кл 'ментьев 1.М. СТАТТЯ, 2009.
73 Environment & Health № 4 2009
нення води у к1лька тисяч раз1в вища, н1ж при забрудненш будь-якими х1м1чними сполу-ками.
Мета роботи полягала в оцшщ значення питноУ води у поширенш р1зних еп1дем1чних захворювань. Нин1 боротьба з шфекцмними захворювання-ми серед населення не тУпьки не втратила своеУ актуально-ст1, а й потребуе все серйозш-шоУ уваги. Пщтвердженням цього е той факт, що Ыфекцй н1 захворювання стали причиною кожноУ третьоУ смерт1 у св1т1. Через низьку якють води у св1т1 щор1чно рееструеться близько 4 млн. випадюв д1а-рейних захворювань, кишко-во-глистяними шфекщями заражено понад 10% населення краУн з низьким р1внем розвитку.
Основними джерелами питноУ води у нашм кра'Уш е по-верхнев1 води — р1чки та озера. На територп УкраУни нал1-чуеться 63119 р1чок та близько 20 тисяч озер. Але наша краУна належить до найменш забез-печених власними водними ресурсами з европейських краУн. У середньому р1чний об'ем р1чкового стоку стано-вить 216,8 км3. З них лише 53,7 км3 (25%) формуються у межах УкраУни, решта надхо-дить з Роси, Б1лорус1У, Молдо-ви, Угорщини, Польщ1, Румун1У. За р1внем бактер1ального заб-руднення лише 2% р1чкових вод УкраУни знаходиться у за-дов1льному стан1, а 65% не-придатн1 для ус1х вид1в водо-користування. Найб1льш заб-руднеш басейни Дн1пра, С1-верського Д1нця, Дн1стра, П1в-денного Бугу.
Одним з найважлив1ших на-прямк1в роботи саштарно-епи демюлопчно'У служби е зни-ження небезпечност поши-рення 1нфекц1йних захворювань бактер1ально'У I в1русноУ
природи через об'екти довкт-ля, насамперед через питну воду. 1снують математичнi залежносл, якi дозволяють виявити найбiльш небезпечш ппешчш та епiдемiологiчнi умови водокористування у на-селених пунктах, як призво-дять до поширення шфекцй ноУ захворюваностi водним шляхом.
Перелк збудникiв захворювань, якi передаються водним шляхом i являють серйозну небезпеку для здоров'я населення, досить великий. Якщо кшькють епщемм бактерiаль-ного походження, що спричи-няються такими бактерiями, як холера i сальмонельоз, змен-шуеться, то ситуацiя з ентеро-патогенними мкрооргашзма-ми (наприклад, E. coli, Mycobacterium avium, Helicobacter pylori, Campylobacter jejuni) практично не покращуеться. Особливо небезпечш Ц бакте-рп для людей з ослабленим iмунiтетом або з синдромом iмунодефiциту. До щеУ групи мiкроорганiзмiв належать Pseudomonas aeruginosa, види родiв Flavobacterium, Acineto-bacter, Klebsiella та iншi.
Нашi знання щодо збудникiв захворювань, як передаються через воду, постмно удос-коналюються. У водi, особливо у прибережних зонах, зу-стрiчаеться Mycobacterium xenopi, яка може проходити ^зь очиснi споруди на во-допровiдних станцiях i ви-кликати легеневi захворюван-ня у людей за типом пневмо-нiй i туберкульозу. Основним представником кишкових найпростших е Clyptosporidi-um parvum, який виявляеться у рiчках та озерах i спромож-нiй попадати у питну воду, призводити до спалахiв епи демiй. У США Clyptosporidium розглядаеться як головна за-гроза для водопостачання через його високу шфекцш-нiсть, стмкють до хлору i малi розмiри, що заважае вида-ленню його при фтьтруванш води. Навiть найдосконалша технологiя пiдготовки води не може цтком гарантувати вщ-сутнiсть найпрослших у водi.
Цисти лямблiй та ооцисти крттоспорщм мають вищу по-рiвняно з бактерiями i вiруса-ми резистентнiсть до дiУ дезш-фектантiв i можуть передава-тися через питну воду.
Останшм часом у лiтературi з'явилися повiдомлення про контамшаци питноУ води pi3-ними видами грибiв. Роль гри-6iB у забрудненнi водно-роз-подiльноУ системи практично не вивчено. Як показали до-сшдження, проведенi в 1нсти-тутi копоУдноУ хiмiУ i хiмiУ води НАН УкраУни, у водопровщшй водi виявляеться значна кшькють мезофiпьних грибiв.
У США у 50% досшджених зразкiв питноУ води з розпо-дiпьноУ системи бупо видУлено гриби, як надходять до системи через забруднення Грунту. Вони е продуцентами токсич-них речовин, як спроможш ви-кликати мкотоксикози, аспер-гУльози та алергози. Встано-влено, що спори аспергилУв можуть надходити до респУра-торного тракту шляхом вди-хання аерозолю, наприклад з головки душу, i викликати ле-геневУ шфекцп.
Доведено, що спори грибУв е головним компонентом бюпли вок на внутршшх поверхнях трубопроводУв. Гриби можуть виживати пюля звичайноУ очистки води на водопровуд-них станцУях, при цьому викли-кають корозю трубопроводУв та попршують органолептичш показники питноУ води.
ХворобоутворюючУ вУрусш агенти, що мешкають у водУ, належать до кУлькох таксоно-мУчних груп, серед яких все бшьшу актуальнють останшм часом мають ентеровУруси, ротавУруси, вУруси гепатиту А, що зумовлено широким по-ширенням Ух у природа дов-гим зберУганням у водному середовищУ, високою стУйкУ-стю до дезшфектанлв. Зав-дяки цим властивостям саме цУ вУруси у багатьох краУнах свУту посудають одне з про-вУдних мУсць серед вУрусних агентУв, що забруднюють питну воду.
ЗгУдно з офУцУйною позицУею зв'язок мУж захворюванютю на вУрусний гепатит А, ентерови русними шфекщями i якютю води у централУзовашй системУ водопостачання мУст вУдсут-шй. Однак деяк епщемюлопч-ш особливост (дифузне по-ширення територУею, при-близно однакова частота у рУз-них вкових групах та Ун.) свуд-чать, що головним винуватцем високоУ захворюваност е саме водний фактор.
№ 4 2009 Environment & Health 74
Результати дослiджень та Vx обговорення. Щодо MicTa Одеси, то виявлення у питнм водi антигешв Bipycy гепатиту А, eHTepoBipyciB, poTaBipyciB та iнших не е рщкюним яви-щем. Так, протягом останшх poKiB частота ix видiлення у си-cтемi центрaлiзовaного госпо-дарсько-питного водопроводу становить вщ 2,0% до 9,6%. При цьому найнижчий рiвень вiруcноi контaмiнaцii вия-вляеться у водi джерела водо-постачання, а у процес над-ходження води до крана спо-живача вона збтьшуеться.
Загальна протяжнicть водо-провщно! мережi м. Одеса становить близько 1293 км, з яких майже 37% перебувають в авармному стаж i потребу-ють зaмiни. Варто вiдзнaчити, що динaмiкa збiльшення про-тяжноcтi спрацьованих систем набувае загрозливого характеру. Ттьки за останш 10 рокiв протяжнicть трубо-проводiв, що перебувають в aвaрiйному стаж, зросла бтьш нiж на 10%. Щорiчно на мережах мicькводопроводу рееструеться вiд 1100 до 1400 аварм, що призводить до перебо'в у нормальному водопостачанш cпоживaчiв, а головне — сприяе попршен-ню епiдемiчноi обстановки у мicтi.
Водоочищення води здш-снюеться на водоочиcнiй станцп Днicтер, що розташо-вана у 33 км вщ мicтa Одеса. Технолопчна схема очищення рiчковоi води передбачае за-бiр води двома земляними каналами довжиною 1350 м та об'емом вщповщно 800 тис. м3 i 300 тис. м3, надход-ження до насосних станцм I-го пiдйому, фiльтрaцiю на 5-ти блоках швидких фiльтрiв (69 фiльтрiв) з одночасним кон-тактним коагулюванням сульфатом aлюмiнiю при ix заван-тaженнi. Очищена вода знеза-ражуеться на трьох хлоратор-них i надходить до резервуа-рiв питно! води. Звiдти насо-сними cтaнцiями II-го пiдйому 7-ма водоводами подаеться населеним пунктам.
Частина споруд i обладнан-ня cтaнцii зношена i знахо-диться у незaдовiльному тех-шчному cтaнi. Щорiчно ТОВ "Ыфокс" ДП "1нфоксводока-нал" видiляютьcя десятки ми льйонiв гривень на розвиток
- з ДОСВ1ДУ САЖТАРНО1 ТА Л1КУВАЛЬНОТ ПРАКТИКИ —
водопроводу, але практично вс грошi iдуть на перекладку водопровщних мереж, модер-тзацю насосного обладнання та пщтримання саштарно-тех-нiчного стану пщвщомчих бу-дiвель та споруд. Робота з удосконалення та модершза-ци зacобiв очистки i знезара-ження питно! води практично не ведеться. За наявност у свт i крaiни великого асорти-менту сучасного обладнання для визначення багатьох по-казниюв води у вщомчм лабо-рaторii cтaнцii "Днютер" робота здiйcнюетьcя на застарто-му облaднaннi.
Враховуючи те, що джерело центрaлiзовaного господарсь-ко-питного водопостачання рiчкa Днютер за мкробюлопч-ними показниками ниш нале-жить до II-III класу джерел згщ-но з ГОСТом № 2761-82, технолопчна схема не мае необхщно!' бар'ерно!' функцп i розрахована на поверxневi джерела водопостачання I класу за вимогами зазначено-го держстандарту.
!снуюча на водоочиснм станцп "Днютер" очистка та знезараження води не дозво-ляють споживачам отримува-ти питну воду гарантовано!' якост щодо вiруcниx забруд-нень.
В умовах напружено)' саш-тарно-епщемюлопчно!' обстановки cпоживaчi води змушеш вдаватися до аль-тернативних джерел водопо-стачання — бюветних ком-плекciв aртезiaнcькиx сверд-ловин, пунктiв з продажу до-очищеноi питно!' води, влас-них захисних зacобiв: встано-влювати побутовi водоочи-щувaчi, користуватися бути-льованою водою.
Висновки
Виршенням проблеми епи демiчноi безпеки питно!' води насамперед е гарантована об-
робка води у системi централи зованого водопостачання. При цьому особливо! уваги за-слуговуе такий етап водопщ-готовки, як дезшфек^я, яка може бути досягнутою комби нованими засобами обробки за допомогою, наприклад, хлорування i ультрафюлетово-го опромiнення тощо. Засто-сування нових технологiй зне-зараження води мае передба-чати !х контроль з використан-ням Ыдикаторних бiооб'ектiв, якi мають стмкють, не нижчу, нiж у збудниюв усiх актуальних для мегаполiсiв шфекцмних захворювань, що мають вод-ний механiзм передачi.
Велике практичне значення мае напрямок дослщжень з оцшки нових методiв знезараження води як основи про-фтактичних протиепiдемiч-них заходiв (хiмiчних, фiзич-них, у тому числi й нетради-цiйних). Велике значення при цьому мають теоретичш до-слщження з вивчення меха-нiзму взаемодп реагенту на мiкроорганiзми.
Важливе мюце у комплексi заходiв з забезпечення насе-лення якiсною та епiдемiчно безпечною питною водою по-сiдае використання нових ш-женерних ршень з оновлення i модершзацп iснуючих систем водопостачання, рацю-нальне використання та охо-рона ресурЫв водорозбiрних басейнiв.
З метою профтактики бак-терiальних i вiрусних кишкових iнфекцiй необхiдно удоскона-лювати методолопю регла-ментування мiкробного заб-руднення у напрямку епщемю-лопчного обГрунтованого нор-мування якостi водних об'ек-тiв, визначення критерiальноi оцшки значимой мiкробного забруднення води у вщповщ-ностi з рiвнями захворювано-стi населення.
75 Environment & Health № 4 2009
Необхiдно вдосконалювати методичну базу контролю яко-ctí води, шдикацп збудникiв íh-фекцiйних захворювань у водi у напрямку скорочення часу аналiзу, спрощення, пщви-щення чутливост i надiйностi методiв. Це потребуе наявно-стi сучасного обпаднання, яке юнуе у мiжнароднiй практицi, ПЦР-методiв. Крiм того, необхiдний пошук сучасних технолопй для мембранно'У фiпьтрацii.
Для подальшого вирiшення актуапьних завдань саштарно'У мiкробiопогii з метою забезпе-чення епiдемiчноi безпеки питного водокористування необхщно пiдвищити рiвень технiчного оснащення лабора-торiй сучасним обладнанням i матерiалами, розвивати мiж-народнi зв'язки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Рахманин Ю.А. Актуальные направления санитарной микробиологии в обеспечении эпидемической безопасности питьевого водопользования. Зб. доповщей, ч. II. VII Мiжнародний конгрес "Вода: еколопя i технолопя". Москва, 30 травня — 2 червня 2006 р.
2. Романенко Н.А. Питьевая вода как среда обитания патогенных энтеровирусов и актуальные проблемы ее вирусного загрязнения. Зб. доповщей, ч. II. 7-й Мiжнародний конгрес "Вода: еколопя i технолопя". Москва, 30 травня — 2 червня 2006 р.
3. Терентьев В.И. Эпидемическая безопасность воды в мегаполисах как важнейшая мера предупреждения заболеваемости острыми кишечными инфекциями. Зб. доповщей, ч. II. VII Мiжнарод-ний конгрес "Вода: еколопя i технолопя". Москва, 30 травня — 2 червня 2006 р.
4. Кравченко В.А. Напрямки пщвищення якост знезара-ження питноУ води. Зб. допови дей. Мiжнародний конгрес "ЕТЕВК-2007", м. Ялта, 22-26 травня 2007 р.
5. Гончарук В.В. Концепция выбора перечня показателей и их нормативных значений для определения гигиенических требований и контроля над качеством питьевой воды в Украине // Химия и технология воды. — 2008. — Ч. 2. — 52 с.
Надiйшла до редакцИ 09.06.2009.
PROJECT OF LAW OF UKRAINE "ON SANITARY-AND-EPIDEMIOLOGICAL EXAMINATION": REALITY AND URGENCY OF WORKING
Kornienko N.N., Ponomarenko A.N., Makhniuk V.M.
ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРА1НИ "ПРО САН1ТАРНО-ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ": РЕАЛИ ТА АКТУАЛЬН1СТЬ РОЗРОБКИ
озвиток державноУ санепщ-служби УкраУни спрямований на змiцнення санiтарного та епiдемiчного благополуччя на-селення, насамперед оперативно'! лквщаци наслiдкiв тех-ногенних катастроф з забруд-ненням навколишнього природного середовища хiмiчни-ми, ра^ацмними та бюлопчни-ми чинниками, подальшим ро-звитком ядерно-енергетичного комплексу зi створенням замкнутого ядерного циклу, всту-пом до СОТ, необхщнютю адап-тацiУ до вимог 6С щодо безпеки харчових продуктiв, хiмiчних ре-човин, iнтеграцiУ у системи тер-мiнового попередження щодо харчових продуклв та кормiв (RASFF) та взаемноУ iнформацiУ про випадки виникнення техно-генних та екологiчних катастроф, Ыфекцмних хвороб, що передбачено мiжнародними медико-санiтарними правилами Всесв^ньоУ органiзацiУ охо-рони здоров'я.
Розв'язання зазначених проблем та забезпечення належ-ного рiвня безпеки життя i здоров'я, умов юнування насе-лення е основним завданням державноУ саштарно-епщеми ологiчноУ служби УкраУни. Реа-лiзацiя цього завдання та за-впровадження единих науково
ПРОЕКТ ЗАКОНА УКРАИНЫ
"О САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЕ": РЕАЛЬНОСТЬ И АКТУАЛЬНОСТЬ РАЗРАБОТКИ Корниенко Н.Н., Махнюк В.М., Пономаренко А.Н.
В работе обоснована необходимость разработки Закона Украины "О санитарно-эпидемиологической экспертизе". Разработаны и представлены конкретные предложения для существенного усовершенствования процедуры проведения государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы. Разработка этого закона позволит законодательно урегулировать вопросы обеспечения качества, полноты и усовершенствования государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы, что, в свою очередь, позволит обеспечить гарантированный уровень санитарного и эпидемического благополучия населения.
© Корнieнко М.М., Махнюк В.М., Пономаренко А.М. СТАТТЯ, 2009.
коршенко м.м.,
МАХНЮК В.М., ПОНОМАРЕНКО А.М.,
Саштарно-епщемюлопчна стан^я цивУпьноУ aBia^í, Державна установа "1нститут ппени та медичноУ екологи ím. О.М. Марзеева Академи медичних наук УкраУни", м.КиУв,
КиУвська мюька саштарно-епщемюлопчна стан^я
№ 4 2009 Environment & Health 76
