CC BY
14
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
УДК:616.995.1-036.22:355 (477)
Лугова Г.В., 1ванько О.М., Ф1лтенко JI.I. ЕП1ДЕМ1ЧНА СИТУАЦ1Я В ГЕЛЬМ1НТ0В1В У ВБРОЙНИХ СИЛАХ УКРА1НИ
УкраТ'нська вшськово-медична академ1я
У cmammi розглянуто ситуащю щодо захворюваностл гельмттозами вшсъковослужбовщв ЗС Украши. Наведено статистичт дат за 2002-2008 рр. щодо захворюваностг на гелъмгнтози.
Ключов1 слова: гельмштози, захворюванють, вшськовослужбовцк
Вступ
За сучасними оцшками ВООЗ на гельмштози страждае бтьше 90% населения земно'Г кулк Так, збудником аскаридозу людини заражено близько 1450 млн. людей у свт. Пщраховано, що населения Африки та ГНвденно-СхщноТ Ази на 100%, а европи - на 20 % уражене цим видом гельмшта [1].
Украша за кп1мато-географ1чними умовами належить до територш з високими показниками ураження населения паразитарними хворобами. В Укра'1'Hi щор1чно виявляеться до 400 000 хво-рих на паразитози, хоча статистика i не вщобра-жае справжньоТ ситуацП' [2, 3]. Безпритульы тва-рини, стихты ринки, техычно 3acrapmi об'екти ¡з переробки спчних вод та побутових вщход1в створюють умови для поширення i втьно'Г цирку-ляцП' паразит1в у довктл1 [4].
Що стосуеться вшськовослужбовц1в, на даний час юнують лише поодиною роботи щодо захворюваносп вшськовослужбовц1в на гельмштози. Наприкпад, в робот1 Степанченко К.А. (2009) були обстеженм курсанти Харшського ¡нституту ВПС. При первинному дослщжены на ентеробюз яйця гостриюв були виявлеы у 30,05% курсатчв. При повторному дослщжены через 3 Mic. пюля л1ку-вання яйця гостриш були виявлеы у 26,76% кур-сант1в, з них у 31,58% спостер1галася повторна ¡нваз1я, а у 68,42%- первинна ¡нваз1я [6].
Матср1али та методи дослвдження
Нами була проанал1зована захворюван1сть на гельмштози серед цивтьного населения та вшсь-ковослужбовц1в ЗС Украш1 за матер1алами оф1-ц1йно'|' статистики з використанням метод1в пара-зитолопчного, епщемюлопчного та статистичного дослщження.
Результати досладження та "ix обговорення
На основ1 ретроспективного епщем1олопчного анал1зу захворюваност1 на гельмштози вшськово-службовц1в ЗС Украши нами були визначен1 ос-HOBHi м особливост1 у 2002-2008 рр.
Результати епщемюлопчного анал1зу захворю-ваност1 на гельм1нтози в1йськовослужбовц1в ЗС Украши в 2002-2008 рр. за середыми показниками piBHiB захворюваност1 серед хвороб I кпасу довели, що вони займали в1амнадцяте м1сце як серед солдат1в, так i серед офщер1в поряд з диф-Tepieio, амеб1азом, мен1нгококовою ¡нфекц1ею та ¡ншими ¡нфекц1йними хворобами з вщносно неви-сокою активн1стю епщем1чного процесу.
В структур! захворюваносп в1йськовослужбов-ц1в ЗС Украши на хвороби I кпасу в 2002-2008 рр.
питома вага захворюваносп на гельмштози коли-валася вщ 0,01% у 2005 р. до 0,69% у 2006 р. серед вшськовослужбовцт строковоТ служби та вщ 0,09% у 2002 р. до 0,73% у 2006 р. серед офще-
p¡B.
Протягом oct3hhíx pokíb (2002-2008 рр.) в структур! госпп"ал1заци в1йськовослужбовц1в строково'1 служби гельмштози скпадали вщ 0,01% у 2005 р. до 0,68% у 2006 р., госпп"ал1зац1я вшськовослуж-бовц1в оф1церського складу через захворювання на гельм1нтози у цей nepiofl не вщбувалась, за винятком 2006 р., коли питома вага госпп"ал1заци при гельмштозах скпала 1,75%.
Аналопчна ситуац1я створилася вщносно пока-зниюв працевтрат. В структур! працевтрат хвороб I кпасу питома вага працевтрат внаслщок гельмн hto3íb протягом 2002-2008 рр. коливалася серед вшськовослужбовцт строковоТ служби вщ 0,03% у 2007 р. до 0,49% у 2006 р., серед офщер1в - вщ 0,005% у 2002 р. до 0,46% у 2005 р.
Пюля незначних коливань показниюв захворюваносп у 2002-2004 рр. на piBHi 0,11-0,13 на 1000 вшськовослужбовц1в строковоТ служби та зни-ження до 0,01 у 2005 р. захворюванють p¡3ko зро-сла у 2006 р. i становила 0,52 на 1000 вшськово-службовц1в. У 2007 р. показник знову зменшився до 0,02, пюля чого вщбувалось незначне зрос-тання захворюваносп до 0,10 на 1000 вшськово-службовц1в у 2008 р. Тенденц1я до зростання захворюваносп на гельмштози вшськовослужбовц1в строковоТ служби протягом 2002-2008 рр. була noMipHOK), середнш темп ТТ приросту становив 4,14%.
Показники захворюваносп на гельм1нтози в1й-ськовослужбовц1в офщерського складу також почали поступово зростати з 2002 р. i досягли 0,13, що вщповщало niKy пщйому захворюваност1 серед солдат1в. П1сля цього вщбувалося зниження показниюв захворюваност1 до 0,01 на 1000 вшсь-ковослужбовц1в у 2008 р.
У той же час результати проведеного enifleMi-олопчного анал1зу свщчать, що захворюван1сть на гельм1нтози серед цивтьного населения у 2002-2008 рр. (враховуючи дитяче населения) значно вища ыж серед вшськовослужбовц1в, збе-р1галася на píbhí значних показниюв, хоча i знизи-лась у 1,5 рази, з 758,14 на 100 000 населения у 2002 р. до 473,59-у 2008 р.
Отже, у 2002-2008 рр. епщем1чна ситуац1я з ге-льм1нтоз1в в ЗС УкраТ'ни залишаеться стабть-ною, що характерно для нештенсивного типу роз-витку епщем1чного процесу, але на наш погляд це не свщчить про вщсутнють проблеми гельмштоз1в у ЗС УкраТ'ни. Ti поодиною випадки, що реестру-
Том 10, Выпуск 3
207
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
ються серед вшськовослужбовц1в, пов'язаы з не-досконалою системою облку та вщеутнютю до-статньоТ кшьмстю фах1вц1в - паразитолопв в МО Украши.
Висновки
1. 1снуюч1 дан1 щодо захворюваносп на гелыум-нтози серед вшськовослужбовц1в занижен! , що евщчить про недосконалу систему облку та не-задовтьну д1агностику.
2. Слщ полтшити санп"арно-просвп"ницьку роботу серед вшськовослужбовц1в, надавати ¡нфо-рмацш про можлив1 джерела ¡нвази та шляхи ТТ передач!.
Лпсратура
1. Турьянов А.Х Новый подход к диагностике и оценке эффективности дегельминтизации при аскаридозе / А.Х.Турьянов, Д.А.Валишин, Е.Р.Валинурова// Медицинская паразитология и паразитарные болезни,- 2008.-№1 .-С.43-46.
2. Шумко Н. М. Глистш ¡нвазм: сучасний стан та перспективи по-ширення / Н. М. Шумко, Ю. М. Вепрюк, М. I. Грицюк, В. Г. Висо-цька //Клш1чна та експериментальна патолопя. - 2007. - №4. -С.113-116.
3. Павлковська Т.М. Ситуац1я з паразитарних хвороб в УкраТш та шляхи и полтшення / Т.М. Павлковська // 36. наук, праць Лу-ганського нацюнального аграрного ушверситету. - Видавницт-во ЛНаУ, Ветеринары науки,- № 27/39,- 2003. - С. 601-605.
4. Бодня Е.И. Проблема паразитарных болезней в современных условиях / Е.И.Бодня // Сучасш ¡нфекцм.- 2009.-№1 .-С.4.-11.
5. Степанченко К.А. Взаимоотношения между длительностью эн-теробиозной инвазии и клинико-неврологическими, психофизиологическими и электрофизиологическими показателями у взрослых / Степанченко К.А. // Сучасш ¡нфекцм,- 2009,- №1 .-С.36-47
Реферат
ЭПИДЕМИЧЕСКАЯ СИТУАЦИЯ ПО ГЕЛЬМИНТОЗАМ В ВООРУЖЕННЫХ СИЛАХ УКРАИНЫ Луговая Г.В., Иванько О.М, Филипенко Л.И.
Ключевые слова: гельминтозы, заболеваемость, военнослужащие.
В статье рассмотрена ситуация по заболеваемости гельминтозами военнослужащих ВС Украины. Приведены статистические данные за 2002-2008 гг. по заболеваемости гельминтозами.
Summary
HELMINTHIASIS EPIDEMIC SITUATION IN THE ARMED FORCES OF UKRAINE Lugova H.V., Ivanko O.M., Filipenko L.I. Keywords: helminthisms, morbidity, servicemen.
This paper runs about the helminthiasis morbidity among the servicemen of the Armed Forces of Ukraine and presents statistical data of helminhtisms morbidity for 2002-2008.
УДК 61.6.093-098
Лук'яненко Т.В., Осолодченко Т.П., Кузъмтов В.Н., Юрченко М.П., Менкус О. В.
ВИВНАЧЕННЯ АНТИКОМПЛЕМЕНТАРНОТ АКТИВН0СТ1 БАКТЕР1Й РОДУ
STREPTOCOCCUS SP I STAPHYLOCOCCUS SP, ВОЛЬОВАНИХ В1Д ХВ0РИХ НА АЛКОГОЛЬНИЙ ДЕЛ1Р1Й
ДП „1нститут м1кробюлогп та ¡мунологи ¡м. М.Мечникова НАМН Украши", м. Харш, ДП „1нститут неврологи, псих1атри та наркологи АМН Украши", м. Харш
Для персистенцй у бюлог{чних тшах макрооргатзму бактерй повинт eoAodimu антикомплементарною активтетю (АКА). Оцтку АКА застосовуютъ у д{агностиц{ та прогнозу вант за-хворюванъ. Переважання у naifienmie з пневмотею (П) Streptococcus sp. i Staphylococcus sp. зг зростаючою кшътстю високоактивних культур ceiduumb про селективний eid6ip штам1в, ят маютъ високу антикомплементарну активтетъ, neo6xidny для тривалог персистенцй у певних екотшах. Наведет дат можуть бути використат для профшактики захворювання П.
Ключов1 слова: персистен^я, антикомплементарна активнють, Streptococcus sp., Staphylococcus sp., пневмошя.
У процеа еволюцп при взаемоди оргашзму та хазяша з оточуючими його м1крооргашзмами сформувались симбютичш угруповання, що складають нормальну м1крофлору людини 3i складними м1жм1кробними взаемовщносинами [1-3]. В антагонютичнш взаемоди MiKpo- та макрооргатзму простежуються певш тенденцп: до зменшення патогенносп ряду збудниш класич-них ¡нфекцш та до збтьшення рол1 умовно-патогенних м1крооргашзм1в (УПМ) на тл1 знижен-ня неспециф1чних захисних сил оргашзму людини. На cboroflHi для Bcix краш CBiTy актуальна проблема внутршньо лкарняноТ ¡нфекцш (ВЛ1), що викликаш УПМ та Тх асоц1ац1ями ¡з грамнега-тивними м1крооргашзмами, що характеризуют-
ся клш1чним пол1морф1змом у зв'язку з одночас-ною fliero дектькох етюлопчних агетчв 3i сво'Гм комплексом фактор1в патогенностк Тобто, поеднання властивостей бактер1альних асоц1ацш може визначати високий патогенний потен^ал патогешв у цтому [1]. Змша етюлопчноТ структури ¡нфекцшноТ
захворюваносп пов'язано з несприятливими еколопчними умовами, нерацюнальним засто-суванням антибактер1альних препарате, пору-шенням природньоТ резистентносп
макрооргашзму, генетичним обмшом позахро-мосомних елеметчв м1ж патогенними й УПМ м1крооргашзмами [2-4].
В патогенез! формування тривалого прожи-
